МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний університет «Львівська політехніка» Кафедра фізичної та колоїдної хімії Розрахункова робота №2: «Формальна кінетика» Беру з умови задачі дані для свого варіанту і будую таблицю: Дослід  Т, К Експериментальні кінетичні дані   1  280 
, хв 0 10 20 30 40 50 60 70 80    c, моль/л 1,500 1,365 1,261 1,178 1,109 1,051 1,002 0,959 0,920   2  290 
, хв 0 10 20 30 40 50 60 70 80    c, моль/л 1,500 1,258 1,105 0,997 0,916 0,851 0,799 0,755 0,718   3  300 
, хв 0 10 20 30 40 50 60 70 80    c, моль/л 1,500 1,102 0,912 0,795 0,714 0,654 0,607 0,568 0,536   1. За табличними даними будуємо графік залежності c=f(
):
Рис.1.1. Кінетичні криві за різних температур 2. Для знаходження порядку реакції скористаємося двома методами: методом підстановки та графічним. а) метод підстановки Величини. з таблиці 1.1, підставляю в кінетичні рівняння відповідного порядку: Кінетичне рівняння першого порядку:
Кінетичне рівняння другого порядку:
Кінетичне рівняння третього порядку:
Обчислюю значення константи швидкості для температури 280 К і заношу в таблицю: Результати розрахунку констант швидкості при Т=280,290,300 К Т ,К 
, хв    10 20 30 40 50 60 70 80  k
, хв
∙ 280 0,00943 0,00867 0,00805 0,00755 0,00711 0,00672 0,00639 0,00611  k
,хв
∙моль
∙м
280 0,00659 0,00631 0,00607 0,00587 0,00569 0,00552 0,00537 0,00525  k
,х в
∙моль
∙м
280 0,00461 0,00461 0,00460 0,00460 0,00460 0,00459 0,00459 0,00460  k
,х в
∙моль
∙м
290 0,00937 0,00936 0,00936 0,00934 0,00936 0,00935 0,00935 0,00934  k
,х в
∙моль
∙м
300 0,01895 0,01894 0,01896 0,01896 0,01893 0,01891 0,01896 0,01897   Середнє значення констант: k
(280)= 0,00460 хв
∙моль
∙м
=4,60∙10
хв
∙моль
∙м
k
(290)= 0,00935 хв
∙моль
∙м
=9,35∙10
хв
∙моль
∙м
k
(300)= 0,01895 хв
∙моль
∙м
=1,89∙10
хв
∙моль
∙м
б) графічний метод Будую графік залежності концентрації реагентів від часу в координатах третього порядку. За даними для Т=280 К розраховую величини для побудови графіків. Дані для побудови графіка Τ, хв 0 10 20 30 40 50 60 70 80  1/с
0,44444 0,53670 0,62888 0,72062 0,81308 0,90530 0,99601 1,08733 1,18147   Константу швидкості в цьому випадку знаходжу за тангенсом кута нахилу прямої до осі абсцис. k=0,5tgα. k=0,5a/b=0,5(1,18147-0,44444)/(80-0)=0,00462 (хв
∙моль
∙м
) Ми бачимо, що розраховані двома методами константи швидкості є однаковими.
Рис.1.2. Кінетичні дані в координатах третього порядку 3.Розраховую дані для побудови графіка lnk=f(1/T). k , хв
∙моль
∙м
T lnk 1000/T ,K
 0,004605 280 -5,38065 3,571429  0,009357 290 -4,67167 3,448276  0,018952 300 -3,96585 3,333333   За отриманими даними будую графік.
Рис.1.3. Залежність костанти швидкості від температури За тангенсом кута нахилу прямої знаходжу енергію активації даної реакції.

Передекспонеційний множник знаходжу з рівняння Арреніуса:
звідки

(280)= 0,00460
=7582350
(290)= 0,00935
=7411362
(300)= 0,01895
=7582350 Температурний коефіцієнт Вант-Гоффа показує у скільки разів зростає швидкість реакції в разі підвищення температури на 10 К:
Підставляю знайдені значення констант швидкості:

Згідно з правилом Вант-Гоффа разі підвищення температури на 10 К швидкість реакції зростає в 2-4 рази.В моєму випадку швидкість зросла в 2.03 рази. Отже ця реакція підпорядковується закону Вант-Гоффа.