МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Інститут підприємництва та перспективних технологій
при Національному університеті „Львівська політехніка”
Факультет комп’ютерних
інформаційних технологій
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни
“Економіка і організація виробництва ”
ЗМІСТ
1. Вихідні дані..................................................................................................................2
2. Розрахункова частина..................................................................................................4
Витрати на матеріальні ресурси (таблиця 1) .....................................................4
Капіталовкладення та амортизаційні відрахування (таблиця 2).......................5
3. Висновки.....................................................................................................................14
4. Література...................................................................................................................15
5. Додатки.......................................................................................................................16
1. ВИХІДНІ ДАНІ
1.1. Види продукції - моделі "А" і "Б".
1.2. Обсяги річної програми продукції кожного виду, шт. "А" - 6260; „Б" - 3260.
1.3. Сумарна величина капіталовкладень для організації виробництва на 1 виріб (кожної моделі), тис. грн. на ,А" – 2,95; на „Б" – 3,1.
1.4. Потреба в матеріальних ресурсах (матеріалах і комплектуючих виробах),
№
з/п
Ресурси
Норма на виріб,
тис. грн.
Примітка
виріб А
виріб Б
1
Матеріали (М)
0,7666
0,3924
Без ПДВ
2
Комплектуючі вироби (К)
1,9368
1,2673
Без ПДВ
1.5. Нормативна трудомісткість (верстатомісткість) одного виробу кожного виду, тис. нормогодин (тис. верстатогодин ) "А" – 0,330 / 0,225; "Б" – 0,316 / 0,213.
1.6. Плановий коефіцієнт виконання норм виробітку - 1,1.
1.7. Тарифна ставка (середня) основних робітників, грн/год. - 1,8.
1.8. Тарифна ставка (середня) допоміжних робітників, грн./год. - 1,3
1.9. Додаткова заробітна плата основних робітників, % від їх основної зарплати – 6,1.
1.10. Додаткова заробітна плата допоміжних робітників, % від їх основної зарплати – 5,0.
1.11. Чисельність допоміжних робітників, % від чисельності основних робітників- 17.
1.12. Чисельність інженерно-технічних працівників (ІТП), % від чисельності всіх робітників – 15.
1.13. Чисельність службовців, % від чисельності всіх робітників – 7.
1.14. Чисельність молодшого обслуговуючого персоналу (МОП), % від чисельності всіх робітників – 4.
1.15. Середньомісячний оклад ІТП, грн/особу – 450.
1.16. Додаткова зарплата ІТП, % від окладу – 15.
1.17. Середньомісячний оклад службовців, грн/особу – 400.
1.18. Додаткова зарплата службовців, % від окладу – 10.
1.19. Середньомісячний оклад МОП, грн/особу – 353,5.
1.20. Додаткова зарплата МОП, % від окладу – 15.
1.21. Структура основних фондів по групах, %% від сумарних капіталовкладень на річну програму виробів „А" і „Б":
Група І. Будови, споруди, їх компоненти, передавальні пристрої, житлові будинки та їх частини - 52;
Група II. Автомобільний транспорт, меблі, побутові електронні, оптичні пристрої, інструменти і інше - 7;
Група III. Інші основні фонди, що не ввійшли в групи І, II, IV (в т.ч. технологічне обладнання) - 21;
Група IV. Електронно-обчислювальні машини, машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, для роздруку інформації, телефони, мікрофони, рації і інше - 20;
1.22. Відрахування на соціальні заходи від фонду заробітної плати (основної і додаткової) для кожної категорії працівників – 3,8; 2,9; 1,6.
1.23. Позавиробничі витрати (на збут), % від виробничої собівартості виробів А-0,8, Б-2,5 .
1.24. Величина прибутку від реалізації одного виробу (від повної собівартості, окремо для кожного виду продукції), %: для „А” – 30; для „Б" – 20.
1.25. Величина сумарного нормативу оборотних коштів – (50% від поз.3, гр.11, табл.1).
2. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
2.1. Визначаємо витрати на матеріали і комплектуючі вироби (без ПДВ) на річну програму для кожного виробу (з врахуванням 10% витрат на транспортно-вантажні роботи). Результати заносимо в таблицю 1.
МА = 6260*07666=4798,916; КА = 3260*0,3924=1279,224;
МБ = 6260*1,9368=12104,368; КБ = 3260*1,2673=4131,398;
Таблиця 1
Витрати на матеріальні ресурси
№
з/п
Ресурси
На 1 виріб, тис. грн.
На річну програму, тис. грн.
Транспортні і заготівельні витрати, тис. грн. (10% від витрат на річну програму)
Сумарні витрати, тис. грн.
Разом на „А” і „Б”, тис. грн.
„А”
„Б”
„А”
„Б”
„А”
„Б”
„А”
„Б”
„А”+„Б”
1
Матеріали (М)
0,7666
0,3924
4798,916
1279,224
479,892
127,922
5278,808
1407,146
6685,954
2
Комплектуючі вироби (К)
1,9368
1,2673
12124,368
4131,398
1212,437
413,140
12245,805
4544,538
16790,343
3
Всього:
2,703
1,66
16923,284
5410,622
1692,328
541,062
17524,613
5951,684
23476,297
2.2. Визначаємо сумарні (на річну програму) витрати на енергію і паливо для технологічних і побутових потреб (умовно приймаємо 0,5% від загальних витрат на матеріальні ресурси).
23476,297*0,5% = 117,381
2.3. Визначаємо балансову вартість основних фондів (основного капіталу). Результати розрахунків заносимо в таблицю 2.
Розрахунок балансової вартості здійснюється за даними співвідношеннями:
а) будинки, споруди та інше:
100% - 28573
52% - х
х = 28573*52/100 = 14857,96
б) автомобільний транспорт, прилади, інструменти:
100% - 28573
7% - х
х = 28573*7/100 = 2000,11
в) все інше, що не ввійшло в а), б) і г), а також технологічне устаткування:
100% - 28573
21% - х
х = 28573*21/100% =6000,33
г) електронно-обчислювальні машини, автоматичні інформаційні системи і т.д.:
100% - 28573
20% - х
х = 28573*20/100% =5714,6
2.4. Визначаємо амортизаційні відрахування, результати вносимо в таблицю 2. Сума амортизаційних відрахувань визначається, як добуток балансової вартості і норми амортизаційних відрахувань.
Таблиця 2
Капіталовкладення та амортизаційні відрахування
№
з/п
Групи основних фондів
Балансова (облікова) вартість, тис. грн.
Норма амортизаційних відрахувань, %
Сума амортизаційних відрахувань, тис. грн.
1
Гр. І. Будинки, споруди та інше
14857,96
2
297,159
2
Гр. ІІ. Автомобільний транспорт, прилади, інструменти
2000,11
10
200,011
3
Гр. ІІІ. Все інше, що не ввійшло в гр. І, ІІ, ІV, а також технологічне устаткування
6000,33
6
360,020
4
Гр. ІV. Електронно – обчислювальні машини, автомат. інформаційні системи
5714,6
15
857,19
5
Всього:
28573
XXXXXXXX
1714,38
2.5. Визначаємо необхідну кількість технологічного устаткування для виробів „А” і „Б” разом (одиниць).
; ;
tn- нормативна трудомісткість (верстатомісткість) одного виробу кожного виду;
Nшт.- обсяги річної програми продукції кожного виду;
Квн.в.- плановий коефіцієнт виконання норм виробітку;
; ;
; ; n (A+Б) = 0,531 (тис. шт.).
2.6. Визначаємо чисельність працюючих (за категоріями), для цього:
2.6.1. Визначаємо бюджет робочого часу одного робітника (за списком) на 2005 рік, для цього складаємо таблицю 3.
Номінальний фонд часу робітника вираховується як різниця календарного фонду часу та кількості робочих днів (365-114=251). Явочний робочий час – це різниця між пунктом 3 (номінальний фонд часу робітника) і пунктом 4 (неявка на роботу):
п.5= п.3 – п.4 =251-20,582=230,418 (днів).
Дійсний річний фонд робочого часу одного робітника визначається так:
п.8 = п.5*( п.6–п.7) = 230,418*(8–0,024) = 1837,8 (год.).
Таблиця 3
Бюджет робочого часу одного робітника за списком на 2005 рік
№
з/п
Робочий час
Одиниця виміру
Фактичний час
Нормативні дані
1
Календарний фонд часу
днів
365
2
Кількість неробочих днів – всього, в т.ч.:
днів
114
- вихідних
днів
104
- святкових
днів
10
3
Номінальний фонд часу робітника
днів
251
4
Неявка на роботу – всього, в т.ч.:
20,582
- чергові і додаткові відпустки
днів
13,303
5.3% п.3
- відпустки у зв’язку з пологами
днів
0,502
0.2% п.3
- відпустки учнів за професіями
днів
0,502
0.2% п.3
- невиходи через хворобу
днів
6,275
2.5% п.3
- виконання громадських обов’язків
днів
0,753
0.3% п.3
- прогули (за фактом)
днів
-
-
- цілоденні простої (за фактом)
днів
-
-
5
Явочний робочий час
год.
230,418
6
Номінальна тривалість робочого дня
год.
8
7
Витрати часу у зв’язку зі скороченням тривалості робочого дня – всього, в т.ч.
0,024
- для зайнятих у шкідливих умовах праці
год.
0,008
0.1% п.6
- для матерів-годувальниць
год.
0,008
0.1% п.6
- для підлітків
год.
0,008
0.1% п.6
- внутрішньо-змінні простої (за фактом)
год.
-
-
8
Дійсний річний фонд робочого часу одного робітника
год.
1838
XXXXXXX
2.6.2. Визначаємо чисельність основних робітників, потрібних на річну програму (разом для виробів „А" і „Б"), за відповідною формулою.
; ;
;
(тис. чол.)
2.6.3. Визначаємо чисельність інших категорій працівників згідно з співвідношеннями, наведеними у вихідних даних (по "А" і „Б" разом):
- допоміжних робітників: 1531*17% = 261 (чол.);
- загальну чисельність робітників: 1531+261 = 1792 (чол.);
- інженерно-технічних працівників: 1792*15% = 269 (чол.);
- службовців: 1792*7% = 126 (чол.);
- молодшого обслуговуючого персоналу (МОП): 1792*4% = 72 (чол.);
- загальну чисельність всіх працівників: ∑ = 2520 (чол.).
2.7. Проводимо розрахунки заробітної плати (за категоріями працівників); обчислення проводяться за відповідними формулами і співвідношеннями, наведеними у вихідних даних:
2.7.1. Розрахунок основної заробітної плати основних робітників за відрядною формою оплати:
а) на один виріб (окремо „А" і „Б"), тис. грн.:
= 0,330/1,1*1,8 =0,54;
= 0,316/1,1*1,8 = 0,517.
б) на річний обсяг виробництва (разом „А" і „Б"), тис. грн., результати вносимо в табл. 4.
З/ПА+Б = (0,54*6260) + (0,517*3260) = 5065,82.
2.7.2. Розрахунок додаткової заробітної плати основних робітників:
а) на один виріб (окремо „А" і „Б"), тис. грн.:
З/ПА = 0,54*10% = 0,054;
З/ПБ = 0,517*10% = 0,0517.
б) на річний обсяг виробництва (разом „А" і „Б"), тис. грн., результати вносимо в табл.4.
З/ПА+Б = ((0,54*6260) + (0,517*3260))*10% = 506,582.
2.7.3. Розрахунок сумарної заробітної плати основних робітників:
а) на один виріб (окремо „А" і „Б"), тис. грн.:
З/ПА = 0,54 + 0,054 = 0,594;
З/ПБ = 0,517 + 0,0517 = 0,5687.
б) на річний обсяг виробництва (разом „А" і „Б"), тис. грн., результати вносимо в табл.4.
З/ПА+Б = 5065,82 + 506,582 = 5572,402.
2.7.4. Фонд основної заробітної плати допоміжних робітників за погодинною формою оплати.
Річний фонд основної заробітної плати допоміжних робітників визначається як добуток дійсного річного фонду робочого часу одного робітника, тарифної ставки допоміжних робітників і чисельності допоміжних робітників:
1838*1,3*261 = 623,633 (тис. грн.).
2.7.5. Фонд додаткової заробітної плати допоміжних робітників, тис. грн.
623,633*5% = 31,182.
2.7.6. Фонд основної заробітної плати ІТП за посадовими (місячними) окладами. Визначається, як добуток чисельності ІТП і середньомісячного окладу ІТП:
450*12*269 = 1414,8 (тис. грн.).
2.7.7. Фонд додаткової заробітної плати ІТП, тис. грн.
1414,8*15% = 212,22.
2.7.8. Фонд основної заробітної плати службовців за посадовими окладами.
400*12*126 = 604,8 (тис. грн.).
2.7.9. Фонд додаткової заробітної плати службовців, тис. грн.
604,8*10% = 60,48.
2.7.10. Фонд основної заробітної плати МОП за посадовими окладами.
353,5*12*72 = 305,424 (тис. грн.).
2.7.11. Фонд додаткової заробітної плати МОП, тис. грн.
305,424*15% = 45,814.
2.7.12. Річний (сумарний) фонд заробітної плати всіх працівників підприємства, тис. грн. Результати зводимо в таблицю 4.
5572,402 + 392,889 + 261,926 + 1627,01 + 665,28 + 351,238 = 8870,755.
Таблиця 4
Річний фонд оплати праці виробничого персоналу
№ з/п
Категорія виробничого персоналу
Основна з/п, тис. грн.
Додаткова з/п, тис. грн.
Сумарний фонд оплати праці, тис. грн.
1
Основні виробничі робітники
5065,82
506,582
5572,402
2
Допоміжні виробничі робітники:
а) зайняті обслуговуванням устаткування
374,180
18,709
392,889
б) всі інші
249,453
12,473
261,926
3
ІТП
1414,8
212,22
1627,01
4
Службовці
604,8
60,48
665,28
5
МОП
305,424
45,814
351,238
6
Всього:
8014,477
856,278
8870,755
2.8. Визначаємо витрати на утримання і експлуатацію устаткування, тис. грн. Розрахунки ведуться послідовно згідно з табл.5.
Таблиця 5
Витрати на утримання та експлуатацію устаткування
№ з/п
Статті витрат
Сума, тис. грн.
Спосіб нарахування
1
Амортизація устаткування, транспортних засобів, електронно-обчислювальної та інформаційної техніки
1417,221
Σ поз.2,3,4, гр.5, табл.2
2
Проценти (орендна плата) за користування основними фондами технологічного призначення
—
Оренда устаткування відсутня
3
Витрати на експлуатацію устаткування (тех. огляд, обслуговування)
628,475
(Поз.2а, гр.5, табл.4)+ (37,5% від цієї величини) + (70% від ряд. 2.2 в тексті „Розрахункової частини") + (0,5% від Σ поз.3 і 4, гр.5, табл.2)
4
Витрати на ремонт устаткування і транспортних засобів
1097,203
8% від суми поз.2,3,4, гр.3, табл.2
5
Витрати на внутрішньозаводське переміщення вантажів
10,972
1% від поз.4, гр.3, табл.5
6
Вартість зносу малоцінного і швидкозношуваного інструменту і пристроїв
5,486
0,5% від поз.4, гр.3, табл.5
7
Інші витрати
—
Умовно не визначаються
8
Всього
3159,357
9
% до заробітної плати основних робітників
25,271
(поз.8 гр.3 табл.5)/( поз.1 гр.5 табл.4)*100
Амортизація: 200,011 + 360,020 + 857,19= 1417,221;
Витрати на експлуатацію устаткування:
392,889 + 392,889 * 37,5% + 117,381 * 70% + (360,020 + 857,19) * 0,5% = 628,475;
Витрати на ремонт устаткування і транспортних засобів:
(200,011 + 360,020 + 857,19)*8% = 1097,203.
2.9. Визначаємо загальновиробничі (цехові) витрати, тис. грн. Розрахунки ведуться послідовно згідно з табл.6.
Таблиця 6
Загальновиробничі витрати
№
з/п
Статті витрат
Сума тис. грн.
Спосіб нарахування
1
Витрати на управління виробництвом
1929,528
(40% від поз. 3, гр.5, табл.4) + (30% від поз.4, гр.5, табл.4) + (25% від поз.5, гр.5, табл.4) + (37,5% від суми всіх складових)
2
Оплата службових відряджень
9,648
0,5% від поз.1, гр.3, табл.6
3
Амортизація будівель, споруд цехового призначення
133,722
45% від поз.1, гр.5, табл.2
4
Сплата процентів за використання основних фондів (орендна плата) загальноцехового призначення
—
Оренда відсутня
5
Витрати на удосконалення технологій та організації виробництва
360,148
(50% від поз.2б, гр.5, табл.4) + (37,5% від цієї величини)
6
Витрати на обслуговування виробничих процесів
36,201
(0,6 від поз.5, гр.3, табл.6) + (29% від ряд.2.2 в тексті „Розрахункової частини")
7
Витрати на пожежну і сторожеву охорону
0,13
0,02% від поз.4, гр.5, табл.4
8
Витрати зносу малоцінного та швидкозношувального цехового інвентаря
7,203
2% від поз.5, гр.3, табл.6
9
Платежі з обов'язкового страхування майна
285,73
1% від поз.5 , гр.3, табл.2
10
Інші витрати
3,6201
10% від поз.6, гр.3, табл.6
11
Всього
2765,930
12
% до заробітної плати основних робітників
49,636
(поз.11 гр.3 табл.6)/( поз.1 гр.5 табл.4)*100
Витрати на управління виробництвом:
(1627,02*40%)+(665,28*30%)+(351,238*25%) *137,5% = 1929,528.
Витрати на удосконалення технологій та організації виробництва:
261,926 * 50% * 137,5% = 360,148.
Витрати на обслуговування виробничих процесів:
0,6 * 360,148 + 29% *117,381 = 36,201.
2.10. Визначаємо загальногосподарські (загальнозаводські) витрати, тис. грн. Розрахунки ведуться послідовно згідно з табл.7.
Витрати на управління виробництвом:
(1627,02 * 60% + 665,28 * 70% + 351,238 * 75%) * 137,5% = 2696,663;
% до заробітної плати основних робітників:
3511,197/5572,402*100 = 63,01;
Таблиця 7
Загальногосподарські витрати
№
з/п
Статті витрат
Сума тис. грн.
Спосіб нарахування
1
Витрати на управління виробництвом
2696,663
(60% від поз.3, гр.5, табл.4) + (70% від поз.4. гр.5, табл.4) + (75% від поз.5, гр.5, табл.4) + (37,5% від суми всіх величин)
2
Амортизація основних фондів загальнозаводського призначення
163,437
55% від поз.1, гр.5, табл.2
3
Витрати на обслуговування виробничого процесу
188,766
7% від поз.1, гр.3, табл.7
4
Поточні витрати на утримання власних фондів природоохоронного призначення
—
Умовно не визначаються
5
Витрати на оплату службових відряджень
26,967
1% від поз. 1, гр.3, табл.7
6
Витрати на професійну підготовку (перепідготовку) кадрів
13,483
0,5% від поз. 1, гр.3, табл.7
7
Витрати на пожежну і сторожову охорону підприємства
3,398
1.8% від поз.3, гр.3, табл.7
8
Сплата процентів (орендна плата) за користування основними фондами інших організацій
—
Умовно не визначається
9
Витрати на організацію набору робітників
2,218
5% від поз. 10, гр.3, табл.7
10
Витрати на перевезення працівників до місця праці і назад
44,354
0,5% від поз.6, гр.5, табл.4
11
Платежі обов'язкового страхування
178,296
1,2% від поз. 1, гр.3, табл.2
12
Сплата відсотків за боргові зобов'язання
—
Умовно не визначається
13
Витрати на оплату банківських послуг
—
Умовно не визначається
14
Податки та збори (обов'язкові платежі)
193,615
7% від поз.11, гр.3. табл.6
15
Інші витрати
—
Умовно не визначаються
16
Всього
3511,197
17
% до заробітної плати основних робітників
63,01
(поз.16 гр.3 табл.7)/( поз.1 гр.5 табл.4)*100
2.11. Формуємо таблицю 8. Сумарну заробітну плату основних робітників на один виріб (окремо „А” і „Б”) тис. грн. переносимо з поз.2.7.3а) на поз.5, гр.3 і 5, табл.8. Вартість поворотних відходів в практиці визначається на основі обліку. Умовно їх не розраховуємо.
Вартість основних і допоміжних матеріалів:
СПА = 5291/6500 = 0,814 (тис. грн.);
СПБ = 1405,25/3500 = 0,401 (тис. грн.).
Вартість купованих комплектуючих виробів та послуг кооперованих фірм:
СПА = 9616,75/6500 = 1,48 (тис. грн.);
СПБ = 4427,5/3500 = 1,265 (тис. грн.).
Вартість енергії і палива на технологічні цілі:
п.3,гр.3 = (0,814+1,48)*0,5% = 2,294*0,5% = 0,011;
п.3,гр.5 = (0,401+1,265)*0,5% = 1,666*0,5% = 0,008.
2.12. Визначаємо обов'язкові відрахування на соціальні заходи (ряд. 1.22).
п.6,гр.3 (для А) = 1,145*37,5% = 0,429; п.6,гр.5 (для Б) = 1,445*37,5% = 0,542.
2.13. Визначаємо величину витрат на підготовку та освоєння виробництва нової продукції. В практиці встановлюється на основі відповідного обліку і кошторису; умовно приймаємо поз.7, гр.3 = 7,5% від поз.2, гр.3, табл.8; поз.7, гр.5 = 6,5% від поз.2, гр.5, табл.8.
п.7, гр.3 = 7,5%*1,48 = 0,111; п.7, гр.5 = 6,5%*1,265 = 0,082.
2.14. Визначаємо величину відшкодування зносу інструменту та спеціальних пристроїв. В практиці розраховується на основі встановлених нормативів до обсягів роботи та строків використання. Умовно приймаємо 10% від поз.9, відповідно гр.3 і 5, табл.8.
п.8, гр.3 = 0,432*10% = 0,043; п.8, гр.5 = 0,542*10% = 0,054.
2.15. Визначаємо величину витрат на утримання і експлуатацію устаткування (ВУЕ), яка вноситься в собівартість одного виробу “А” і “Б”, а саме: % співвідношення ВУЕ до зарплати основних робітників (поз.9, гр.3, табл.5) множимо на величину заробітної плати основних робітників, розраховану окремо на один виріб (для “А” – поз.5, гр.3, табл.8; для “Б” – поз.5, гр.5, табл.8) і відповідно ділимо на 100. Результати заносимо на поз.9, табл.8.
п.9, гр.3 = (37,784*1,145)/100 = 0,432; п.9, гр.5 = (37,784*1,445)/100 = 0,546.
2.16. Аналогічно визначаємо величини загальновиробничих і загальногосподарських витрат. Одержані значення заносимо відповідно на поз.11 і поз.13, табл.8.
п.11, гр.3 = (29,755*1,145)/100 = 0,34; п.11, гр.5 = (29,755*1,445)/100 = 0,43;
п.13, гр.3 = (47,622*1,145)/100 = 0,54; п.13, гр.5 = (47,622*1,445)/100 = 0,69.
2.17. Витрати від технологічного браку (регламентованого технологічним процесом) в практиці розраховують на основі обліку і норм від обсягів продукції. (Приймаємо, що такий брак відсутній).
2.18. Визначаємо величину інших виробничих витрат. В практиці її розраховують на основі обліку відповідних норм, в т.ч. на гарантійний ремонт (обслуговування) продукції. Умовно приймаємо: поз.15, гр.3, табл.8 = 0,65 від поз.13, гр.3, табл.8; поз.15, гр.5, табл.8 = 0,35 від поз.13, гр.5, табл.8.
п.15, гр.3 = 0,65*0,54 = 0,351; п.15, гр.5 = 0,35*0,69 = 0,241.
2.19. Визначаємо суму позавиробничих витрат (на збут). В практиці розраховується прямим методом, або як процент від величини виробничої собівартості. (Приймаємо для “А” і “Б” згідно з ряд.1.23).
п.17, гр.3 = 5,696*3% = 0,17; п.17, гр.5 = 5,704*3% = 0,171.
2.20. Визначаємо повну собівартість одного виробу “А” і “Б” за калькуляційними статтями (сумарна величина в таблиці 8).
п.18, гр.3 = 5,696+0,17 = 5,866; п.18, гр.5 = 5,704+0,171 = 5,875.
Таблиця 8
Повна собівартість виробів „А” і ”Б” за калькуляційними статтями
№ з/п
Калькуляційні статті витрат
Виріб „А”
Виріб „Б”
Сума на один виріб, тис.грн.
Частка, %% до повн. соб-ті
Сума на один виріб, тис.грн
Частка, %% до повн. соб-ті
1
Вартість основних і допоміжних матеріалів
0,814
13,876
0,401
6,825
2
Вартість купованих комплектуючих виробів та послуг кооперованих фірм
1,48
25,23
1,265
21,532
3
Вартість енергії і палива на технологічні цілі
0,011
0,187
0,008
1,362
4
Вартість поворотних відходів (віднімається)
Умовно не враховуються
5
Заробітна плата основних виробничих робітників
1,145
19,52
1,445
24,596
6
Відрахування на соціальні заходи основних робітників
0,429
7,313
0,542
9,225
7
Витрати на підготовку та освоєння виробництва нової продукції
0,111
1,892
0,082
1,395
8
Відшкодування зносу інструменту та спеціальних пристроїв
0,043
0,73
0,054
0,919
9
Витрати на утримання і експлуатацію устаткування
0,432
7,36
0,546
9,293
10
Разом технологічна собівартість виробу (сума поз.1 ÷ 9)
4,465
76,1
4,343
0,74
11
Загальновиробничі витрати
0,34
5,796
0,43
7,32
12
Разом, цехова собівартість (сума поз.10 ÷ 11)
4,805
81,9
4,773
81,242
13
Загальногосподарські витрати
0,54
9,2
0,69
11,745
14
Втрати від технологічного (регламентованого) браку
Умовно не враховуються
15
Інші виробничі витрати
0,351
5,98
0,241
4,1
16
Виробнича собівартість (сума поз. 12 ÷ 15)
5,696
97,1
5,704
97,089
17
Позавиробничі витрати на збут
0,17
2,898
0,171
2,91
18
Повна собівартість (сума поз.16 ÷ 17)
5,866
100
5,875
100
2.21. Визначаємо витрати підприємства на виробництво і реалізацію річного обсягу продукції (кошторис витрат). Результати зводимо в табл.9.
п.1а, гр.3 = п.1, гр.11, табл.1 = 6696,25 тис. грн.;
п.1б, гр.3 = п.2, гр.11, табл.1 = 14044,3 тис. грн.;
п.1в, гр.3 = 0 (умовно не визначаються);
п.1г, гр.3 = Ряд.2.2 тексту „Розрахункової частини” = 103,7 тис. грн.;
п.2а, гр.3 = п.1, гр.5, табл.4 = 12502,05 тис. грн.;
п.2б, гр.3 = п.2а, гр.5, табл.4 + п.2б, гр.5, табл.4 = 1016,093 + 677,394 =
1693,487 тис. грн.;
п.2в, гр.3 = п.3, гр.5, табл.4 = 3496,92 тис. грн.;
п.2г, гр.3 = п.4, гр.5, табл.4 = 1249,248 тис. грн.;
п.2д, гр.3 = п.5, гр.5, табл.4 = 635,904 тис. грн.;
п.3, гр.3 = 19577,609*37,5% = 7341,603 тис. грн.;
п.4, гр.3 = п.5, гр.5, табл.2 = 2199 тис. грн.;
п.5а, гр.3 = п.9, гр.3, табл.6 + п.11, гр.3, табл.7 = 366,5 + 677,394 =
1043,894 тис. грн.;
п.5б, гр.3 = 0 (умовно не визначається);
п.5в, гр.3 = п.5, гр.3, табл.6 = 465,708 тис. грн.;
п.5г, гр.3 = п.9, гр.3, табл.7 = 4,894 тис. грн.;
п.6, гр.3 = (п.18, гр.3, табл.8*NA + п.18, гр.5, табл.8*NБ) – (п.1, гр.5, табл.9 +
п.2, гр.5, табл.9 + п.3, гр.5, табл.9 + п.4, гр.5, табл.9 + п.5, гр.5, табл.9) = 58691,5 – 51476,985 = 7214,515 тис. грн.
2.22. Визначаємо величину прибутку від реалізації річного обсягу продукції “А” і “Б” окремо і разом, тис. грн. (згідно з ряд.1.24).
ПРА = 38129*10% = 3812,9 тис. грн.;
ПРБ = 20562,5*8% = 1645 тис. грн..;
2.23. Визначаємо величину податку на додану вартість (ПДВ1), що сплачується постачальникам ресурсів (матеріалів, комплектуючих виробів, енергії і палива).
ПДВ1 = (п.3, гр.11, табл.1 + ряд 2.2)*20/120 = (20740,5 + 103,7)*20/120 = 3474,033 тис. грн.
2.24. Визначаємо величину ПДВ2, що вноситься в ціну річного обсягу продукції “А” і “Б”, тис. грн.
ПДВ2А = (п.18, гр.3, табл.8 * NA)*20/120 = (5,866 * 6500)*20/120 = 6354,833;
ПДВ2Б = (п.18, гр.5, табл.8 * NБ)*20/120 = (5,875 * 3500)*20/120 = 3427,083;
ПДВ2 = ПДВ2А + ПДВ2Б = 6354,833 + 3427,083 = 9781,916.
2.25. Визначаємо “Ціну підприємства” (виробника) річного обсягу продукції “А” і “Б” окремо і разом, тис. грн.
„Ціна А” = (п.18, гр.3, табл.8 * NA) + ПРА + ПДВ2А = (5,866*6500) + 3812,9 + +6354,833 = 48296,733;
„Ціна Б” = (п.18, гр.5, табл.8 * NБ) + ПРБ + ПДВ2Б = (5,875*3500) + 1645 + +3427,083 = 25634,583;
„Ціна” = „Ціна А” + „Ціна Б” = 48296,733 + 25634,583 = 73931,316.
2.26. Визначаємо сумарну величину ПДВ3, що сплачується в держбюджет від реалізації всієї продукції “А” і “Б” разом.
ПДВ3 = ПДВ2 – ПДВ1 = 9721,916 – 3474,033 = 6247,883 тис. грн.
2.27. Визначаємо рівень рентабельності виробу “А” і “Б” окремо.
РА = (ПРА / (п.18, гр.3, табл.8 * NA))*100 = (3812,9/(5,866*6500))*100 = 10 %;
РБ = (ПРБ / (п.18, гр.5, табл.8 * NБ))*100 = (1645/(5,875*3500))*100 = 8 %.
2.28. Визначаємо рівень рентабельності виробництва в цілому, застосовуючи ряд.1.25.
Рвироб. = (ПР / (п.5, гр.3, табл.2 + (п.3, гр.11, табл.1)*50%))*100 = (5457,9 / /(36650 +10370,25))*100 = 11,6 %.
Таблиця 9
Кошторис витрат виробництва річного випуску продукції
(за економічними елементами)
№ з/п
Статті витрат
Сума, тис. грн.
Спосіб нарахування
1
Матеріальні витрати, в т.ч.:
20844,25
сировина і матеріали;
6696,25
Розрахунок з табл.1
комплектуючі вироби;
14044,3
Розрахунок з табл.1
зворотні відходи (віднімаються);
−
Умовно не визначаються
паливо та енергія на технологічні потреби
103,7
Ряд.2.2 тексту „Розрахункової частини”
2
Витрати на оплату праці, в т.ч.:
19577,609
основних робітників;
12502,05
Розрахунок з табл.4
допоміжних робітників;
1693,487
Розрахунок з табл.4
ІТП;
3496,92
Розрахунок з табл.4
службовців;
1249,248
Розрахунок з табл.4
МОП
635,904
Розрахунок з табл.4
3
Відрахування соціальні заходи
7341,603
Розрахунок за нормативами, наведеними у вихідних даних
4
Амортизація основних фондів
2199
Розрахунок з табл.2
5
Інші витрати, в т.ч.:
1514,496
платежі з обов’язкового страхування майна;
1043,894
Згідно з розрахунком (табл.6,7)
сплата процентів за боргові зобов’язання;
−
Умовно не визначаються
витрати на удосконалення технології і організації виробництва;
465,708
Згідно з розрахунком (табл.6)
витрати, пов’язані з набором робочої сили
4,894
Згідно з розрахунком (табл.7)
6
Інші витрати
7214,515
( (поз.18, табл.8) х (кількість виробів за програмою) – (( поз.1(5 табл.9)
Всього:
58691,5
Висновок: аналізуючи результати розрахунків робимо висновок, що виробництво виробу „А” буде економічно доцільнішим, тому що рентабельність даного виробу є вища.
Література
1. Економіка підприємства. Підручник /За редакцією д.е.н., проф. Покропивного С. Ф. – К.: КНЕУ, 2001.
2. Економіка підприємства: Структурно-логічний навч. посібник /За ред. д-ра екон. наук, проф. Покропивного С. Ф. – К.: КНЕУ, 2001.
3. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту. Підручник. – К: „Акдемвидав”, 2003.
4. Зубовський В.М. Економіка підприємства, К.: КНЕУ, 2002.
Додаток 1
Організація формування виробничої потужності підприємства
Поняття, види та чинники формування
Виробнича потужність підприємства характеризує максимально можливий річний обсяг випуску продукції (видобутку й переробки сировини або надання певних послуг) заздалегідь визначених номенклатури, асортименту та якості за умови найбільш повного використання прогресивної технології та організації виробництва.
Одиниці виміру виробничої потужності підприємств застосовуються різні залежно від характеру виробництва та галузевої підпорядкованості. Загальне правило таке: виробнича потужність визначається в тих самих одиницях виміру, в яких планується та здійснюється облік продукції, що виготовляється (послуг, що надаються). Здебільшого це натуральні або умовно натуральні вимірники за видами продукції (послуг).
Для багатономенклатурних виробництв потужність може визначатися також вартісним показником усього обсягу продукції (послуг). У паспорті такого підприємства потужність позначають двома вимірниками: у чисельнику — натуральні показники за видами продукції; у знаменнику — загальний вартісний (грошовий) показник.
На підприємствах окремих галузей (наприклад цукрової та молочної промисловості) виробнича потужність характеризується кількістю сировини, що переробляється за добу.
Наука та практика господарювання виокремлюють три види потужності підприємства: проектну, поточну (фактично досягну ), резервну. Проектною є потужність, яка визначається в процесі проектування, реконструкції (розширення) діючого або будівництва нового підприємства: вона вважається оптимальною, оскільки склад і структура устаткування відповідають структурі трудомісткості запроектованої номенклатури продукції, і має бути досягнута протягом нормативного терміну її освоєння. Поточна (фактично досягнута) виробнича потужність визначається періодично у зв'язку зі зміною умов виробництва (номенклатури і структури трудомісткості продукції) або перевищенням проектних показників. При цьому обчислюють вхідну (на початок року), вихідну (на кінець року) та середньорічну потужність підприємства. Резервна потужність повинна формуватись і постійно існувати в певних галузях національної економіки: електроенергетиці і газовій промисловості — для покриття так званих пікових навантажень в електро- та газових мережах, надійного забезпечення енергоресурсами споживачів на період виконання ремонтно-аварійних робіт; харчовій індустрії — для переробки істотно збільшеного обсягу сільськогосподарської сировини, що швидко псується, у високоврожайні роки; на транспорті — для перевезення збільшеної кількості пасажирів у літні місяці; в машинобудуванні та інших галузях — для підготовки виробництва та освоєння випуску нових видів устаткування (агрегатів, приладів) і конструкційних матеріалів тощо.
Величина виробничої потужності підприємства формується під впливом багатьох чинників. Головними з них є:
• номенклатура, асортимент та якість продукції, що виготовляється;
• кількість встановленого устаткування, розміри і склад виробничих площ, можливий фонд часу роботи устаткування та використання площ протягом року;
• прогресивні техніко-економічні норми продуктивності й використання устаткування, зняття продукції з виробничих площ, нормативи тривалості виробничого циклу та трудомісткості продукції, що виробляється (послуг, що надаються).
Методичні принципи розрахунку виробничої потужності
Виробничі потужності підприємств обчислюють за відповідними галузевими основними положеннями, що відображають особливості конкретних галузей. Проте існують спільні для більшості галузей економіки методичні принципи розрахунку виробничих потужностей діючих підприємств.
Виробничу потужність підприємства визначають за всією номенклатурою профільної продукції. При цьому проводять можливе звуження номенклатури, об'єднуючи окремі вироби в групи за конструктивно-технологічною єдністю з визначенням для кожної з них базового представника. Решту виробів даної групи приводять до характеристик цього представника за допомогою розрахункового коефіцієнта трудомісткості.
Якщо підприємство випускає кілька видів різної продукції, то виробнича потужність визначається окремо для кожного виду виробів. Наприклад, на металургійних підприємствах (комбінатах) обчислюють окремо потужність доменного, сталеплавильного і прокатного виробництва.
За розрахунків потужності багатономенклатурних виробництв у грошовому виразі обов'язково додається виробнича програма підприємства, стосовно якої визначено потужність.
Виробнича потужність підприємства встановлюється, виходячи з потужності провідних цехів (дільниць, технологічних ліній, агрегатів) основного виробництва з урахуванням заходів для ліквідації вузьких місць і можливого внутрішньовиробничого кооперування.
До провідних належать ті виробничі підрозділи підприємства, які виконують головні технологічні процеси (операції) і мають вирішальне значення для забезпечення випуску профільних видів продукції. Наприклад, для підприємств чорної металургії провідними виробництвами заведено вважати доменні, сталеплавильні та прокатні цехи; машинобудування та металообробки — механічні, складальні, ливарні й ковальсько-пресові цехи; цементної промисловості — печі з виробництва клінкеру; текстильної індустрії — прядильне і ткацьке виробництво.
За наявності кількох провідних підрозділів підприємства виробнича його потужність обчислюється за тими з них, які виконують найбільш трудомісткий обсяг робіт.
У розрахунки виробничої потужності підприємства включають: а) усе чинне і не чинне внаслідок несправності, ремонту та модернізації устаткування основних виробничих цехів; б) устаткування, що перебуває на складі і має бути введене в експлуатацію в основних цехах протягом розрахункового періоду; в) понаднормативне резервне устаткування; г) понаднормативне устаткування допоміжних цехів, якщо воно аналогічне технологічному устаткуванню основних цехів.
Виробничу потужність підприємства треба обчислювати за технічними або проектними (не перевершеними) нормами продуктивності устаткування, використання виробничих площ і трудомісткості виробів, нормами виходу продукції з урахуванням застосування прогресивної технології та досконалої організації виробництва. За браком таких норм можна використовувати власні розрахункові технічні норми, які враховують прогресивні досягнення значної кількості (20—25%) робітників однакових професій і ланок виробництва.
Для розрахунків виробничої потужності підприємства береться максимально можливий річний фонд часу (кількість годин) роботи устаткування. На підприємствах з безперервним процесом виробництва таким максимально можливим фондом часу роботи устаткування є календарний фонд (8760 годин на рік) за мінусом часу, необхідного для проведення ремонтів і технологічних зупинок устаткування.
Для підприємств з дискретним процесом виробництва фонд часу роботи устаткування визначають, виходячи з фактичного режиму роботи основних цехів і встановленої тривалості змін у годинах з відрахуванням часу на проведення ремонтів устаткування, вихідних і святкових днів. У сезонних виробництвах фонд часу роботи устаткування регламентується встановленим режимом роботи підприємства (за технічним проектом) з урахуванням забезпечення оптимальної кількості діб роботи окремих технологічних цехів (ліній).
У найзагальнішому вигляді виробничу потужність провідного цеху (дільниці) з виготовлення однорідної продукції (переробки сировини, виконання інших виробничих операцій) можна визначити за однією з таких формул
Ni = aiTpm
або
Ni = Tpm/ti;
де Ni — потужність i-го виробничого підрозділу підприємства;
аi — продуктивність устаткування у відповідних одиницях виміру i-ої продукції за годину;
TP — річний фонд часу роботи устаткування;
m — середньорічна кількість фізичних одиниць устаткування;
ti — трудомісткість виготовлення одиниці продукції (переробки сировини, час надання послуги в годинах).
Розраховується також технологічна спроможність (потужність) решти виробничих ланок підприємства (поряд з провідними цехами чи дільницями).
Такі розрахунки необхідні для виявлення невідповідності між потенційними можливостями з випуску продукції (надання послуг) окремих виробничих підрозділів і забезпечення узгодженої технологічної пропорційності між взаємозв’язаними виробничими ланками. Ступінь відповідності потужностей різних структурних підрозділів підприємства визначають через розрахунок і порівняння коефіцієнтів суміжності, що характеризують співвідношення потужностей провідного підрозділу та решти виробничих ланок.
Визначення виробничої потужності підприємства завершується складанням балансу, що відбиває зміни її величини протягом розрахункового періоду і характеризує вихідну потужність (Nвих). Для цього використовується формула
Nвих = Nвх + Nотз + Nр ± Nна - Nв,
де Nвх — вхідна потужність підприємства;
Nотз — збільшення потужності протягом розрахункового періоду внаслідок здійснення поточних організаційно-технічних заходів;
Nр — нарощування виробничої потужності завдяки реконструкції або розширенню підприємства;
Nна — збільшення (+) або зменшення (-) виробничої потужності, спричинене змінами в номенклатурі та асортименті продукції, що виготовляється;
Nв — зменшення виробничої потужності внаслідок її вибуття,
тобто виведення з експлуатації певної кількості фізично спрацьованого та технічно застарілого устаткування.
Визначення й регулювання резервної виробничої потужності підприємства здійснюється з допомогою розрахунків необхідної кількості резервних агрегатів (груп устаткування) та обґрунтування розмірів експериментально-дослідних виробництв. Зазвичай величина резервних потужностей для покриття пікових навантажень не перевищує 10—15%, а для підготовки та освоєння виробництва нових виробів — 3—5% загальної потужності. При цьому треба враховувати, що резерв виробничої потужності передбачається, головне, для підприємств, що вже досягли рівня використання поточної потужності не нижче за 95% і випускають понад 25% нової продукції.
Використання виробничої потужності
У практиці господарювання рівень використання виробничої потужності діючого підприємства визначається двома показниками: 1) коефіцієнтом
освоєння проектної потужності (співвідношення величин поточної і проектної потужності); 2) коефіцієнтом використання поточної потужності (співвідношенням річного випуску продукції середньорічної її величини).
Нині в Україні рівень використання виробничих потужностей. підприємств у більшості галузей економіки, і передовсім у промисловості, становить менше за 50%, а проектні потужності, як правило, своєчасно (у нормативні строки) не освоюються.
Способи ефективнішого використання виробничих потужностей самі, як і використання основних фондів підприємства. Варто лише наголосити, що для докорінного поліпшення рівня використання наявних потужностей для переважної більшості підприємств потрібно якомога швидше подолати спад виробництва, стабілізувати й поступово нарощувати обсяги виробництва конкурентоспроможної продукції, яка користується попитом на вітчизняному та світовому ринках.