Пристрій мікропроцесорної обробки аналогової інформації

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра САПР

Інформація про роботу

Рік:
2005
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Комп'ютери та мікропроцесорні системи
Група:
К

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки України Національний університет “Львівська політехніка” Кафедра САПР  КУРСОВА РОБОТА з дисципліни: “Комп’ютери і мікропроцесорні системи” на тему: “Пристрій мікропроцесорної обробки аналогової інформації” Львів 2005 р. ЗАВДАННЯ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ. 1. Тема проекту : “Пристрій мікропроцесорної обробки аналогової інформації”. 2. Термін здачі : до 20.12.2005 р. Постановка задачі: Розробити компоненти технічного і програмного забезпечення мікропроцесорного пристрою на базі МП КР580ВМ80, який включає аналогово-цифровий і цифро-аналоговий перетворювачі і виконує функцію цифрової обробки аналогової інформації. Обробка описується заданим пропорційно інтегровано - диференціальним рівнянням, що пов’язує аналогові сигнали х(t) на вході і у(t) на виході системи. Початкові дані будуть наступними: функціональна залежність ; розрядність АЦП – 8; вхідний сигнал – дво полярний; організація обміну з АЦП – через переривання RST 5; використати режим роботи 0 мікросхеми КР580ВВ55; побудувати ОЗП об’ємом 1К з використанням мікросхем 1024×1; вид функціонального вузла – шинні буферний регістр КР580ИР82. АНОТАЦІЯ. Студент: Кучер П.В. Курсова робота на тему “Пристрій мікропроцесорної обробки аналогової інформації”. НУ “Львівська політехніка”. Кафедра: САПР. Дисципліна: “Комп’ютери і мікропроцесорні системи”. Дана курсова робота складається з 28 сторінок, 14 таблиць, 11 схем, 2 додатків. В ній розроблено компоненти апаратного і програмного забезпечення мікропроцесорного пристрою, який включає аналого- і цифро-аналогові перетворювачі і виконує обробку за функціональною залежністю: аналогового сигналу. Дана робота охоплює ввід і первинну обробку аналогової інформації, подальшу цифрову обробку інформації за програмою і вхідними даними, а також вивід обробленої інформації в аналоговій формі для подальшого використання. ЗМІСТ. ЗАВДАННЯ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ 2 АНОТАЦІЯ 3 ЗМІСТ 4 ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 5 ВСТУП 6 1. СИНТЕЗ АНАЛОГОВОЇ СХЕМИ ЦИФРОВОГО ФІЛЬТРУ 7 2. СИНТЕЗ СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ ЦИФРОВОГО ПРИСТРОЮ 8 3. ВИБІР АЦП І ЦАП 9 3.1. ВИБІР АЦП 9 3.2. ВИБІР ЦАП 11 3.3. СТРУКТУРА ПРЕДСТАВЛЕННЯ ДАНИХ 13 4. СТРУКТУРНА СХЕМА ТА АЛГОРИТМ ФУНКЦІОНУВАННЯ МПП 15 4.1. ОПИС СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ МПП 15 4.2. РОЗПОДІЛ АДРЕСНОГО ПРОСТОРУ 16 4.3. АЛГОРИТМ ФУНКЦІОНУВАННЯ МПП 17 5. ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА ПРОГРАМИ РОБОТИ МПП 19 5.1. ОПИС ПРОГРАМ ВВОДУ/ВИВОДУ 19 5.2. ОПИС ПРОГРАМИ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ 21 5.3. ОЦІНКА ВЕРХНЬОЇ ФІНІТНОЇ ЧАСТОТИ 22 6. РЕАЛІЗАЦІЯ ОЗП ДЛЯ МПС 23 7. ОПИС ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ВУЗЛА 24 АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА ВИСНОВКИ 25 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 26 ДОДАТОК 1 27 ДОДАТОК 2 28 ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ. МП Мікропроцесор  МПП Мікропроцесорний пристрій  МПС Мікропроцесорна система  ДШВ/В Дешифратор вводу/виводу  ДШП Дешифратор адреси комірки пам’яті  ІС Інтегральна схема  МК Мікроконтролер  ГТІ Генератор тактових імпульсів  АЦП Аналого-цифровий перетворювач  ОЗП Оперативний запам`ятовуючий пристрій  ОП Операційний підсилювач  ПЗП Постійний запам`ятовуючий пристрій  ППІ Паралельний програмований інтерфейс  РКС Регістр керуючого слова  СК Системний контролер  СШ Системна шина  ТГ Тактовий генератор  ЦАП Цифро-аналоговий перетворювач  ЦФ Цифровий фільтр  ША Шина адрес  ШД Шина даних  ШК Шина керування   ВСТУП. Метою даної курсової роботи є синтез пристрою обробки аналогової інформації за допомогою мікропроцесора. Суть обробки полягає в тому, щоб перевести спочатку деякий початковий вхідний аналоговий сигнал у цифрову форму, перетворити вхідну функцію, залежно від конкретного варіанту, а потім перевести кінцеве значення обрахованої функції у аналогову форму. Зазвичай сигнал, що видається джерелом має аналогову форму, яка описується неперервною в часі функцією з миттєвими значеннями на певному інтервалі. Хоча передавання і обробка таких сигналів може здійснюватись у аналоговій формі, проте на сьогоднішній день широке застосування отримали системи передачі і обробки, в яких вхідні аналогові сигнали переводяться в цифрову форму, отримані цифрові сигнали передаються чи обробляються, на виході системи відбувається зворотне перетворення сигналів з цифрової в аналогову форму. Цифрова форма представлення сигналів може забезпечити вищу завадостійкість, стабільність параметрів обробки при обробці сигналів, можливість побудови апаратури з використанням останніх досягнень мікроелектроніки. Основні завдання при виконанні курсової роботи : Поглиблення теоретичних знань в сфері технічних і програмних засобів пристроїв мікропроцесорних систем. Набуття навичок роботи з технічною та довідниковою літературою із вибору АЦП і ЦАП. Використання стандартних підпрограм з прикладного програмного забезпечення МП КР580ВМ80А. Набуття навичок по розробці загальної структури МПП та по відлагодженню програмного забезпечення на мові Асемблер МП КР580ВМ80А. 1. СИНТЕЗ АНАЛОГОВОЇ СХЕМИ ЦИФРОВОГО ФІЛЬТРУ. Пристрій, що реалізує на основі певної функціональної залежності перетворення вхідного аналогового сигналу у аналоговий вихідний сигнал називають аналоговим фільтром. Передавальна характеристика аналогового фільтру забезпечує відповідні амплітудно-частотні та фазочастотні залежності, що визначають тип фільтру. Розглянемо задане рівняння цифрового фільтру: , (1.1) де x(t) - вхідний аналоговий сигнал; y(t) - вихідний аналоговий сигнал; ( , ( - сталі величини. Використавши перетворення Лапласа   ; ;    отримаємо: Y(P) = X(P) + τ∙P∙X(P) (1.2) Y(P) = X(P)∙(1 + P∙τ) (1.3) Y(P) = ()∙X(P) (1.4) У виразі (1.4) знаменник представляє у вхідному колі опір R. Чисельник визначає набір елементів у вихідному колі, в даному випадку R та L. X(t) R Y(t) L Рис 1.1. Аналогова схема ЦФ. 2. СИНТЕЗ СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ ЦИФРОВОГО ПРИСТРОЮ. Для заданого рівняння побудуємо структурну схему ЦФ. Дискретизація аналогового рівняння полягає в заміні безперервної величини її дискретними відліками  і відповідними перетвореннями похідних та інтегралів. Очевидна дискретизація першої похідної - її заміна першою скінченою різницею: dx(t)/dt ( (xn – xn-1)/∆t, де ∆t - інтервал дискретизації. Аналогічні скінченні різниці використовуються при дискретизації похідних вищих порядків. Так, наприклад, похідна другого порядку може бути замінена виразом: d2x(t)/dt2 ( (xn – 2∙xn-1 + xn-2)/∆t2. Один з способів дискретизації інтеграла полягає в його усуненні шляхом диференціювання рівняння. Інший спосіб, прямої дискретизації, пов’язаний з такими перетвореннями: ; . В результаті часової дискретизації заданого рівняння отримаємо:  Yn = Xn + τ∙(Xn - Xn-1)/(t Переносимо Yn в ліву сторону, все решта в праву. Наше рівняння набуде вигляду: Yn = aXn + bXn-1, де a = , b = . Як було вище сказано реалізація ЦФ може бути апаратна і цифрова. При апаратній реалізації необхідними елементами є перемножувачі, суматори і елементи затримки. На рисунку 2.1. зображена структурна схема апаратної реалізації цифрового фільтру, який описується даним рівнянням. a Xn XY ∑ Yn b DL XY Рис. 2.1. Структурна схема реалізації ЦФ, де: XY - елемент множення, DL - елемент затримки, ( - суматор. 3. ВИБІР АЦП І ЦАП. 3.1. Вибір АЦП. До найважливіших параметрів та характеристик АЦП належать: - діапазон перетворення - різниця між максимальним та мінімальним значеннями вхідної напруги Uвх; - нелінійність - похибка, зумовлена відхиленням статичної характеристики АЦП від лінійної; диференційна нелінійність визначає, наскільки більша або менша реальна сходинка між сусідніми кодами характеристики від ідеальної; - час перетворення - інтервал часу від моменту заданої зміни напруги сигналом на вході АЦП до появи на його виході відповідного стійкого коду; - розрізняльна здатність - значення одиниці МР n-розрядного АЦП; вона визначається як відношення максимального значення вхідного сигналу Uвх max до числа квантованих рівнів 2n. АЦП послідовного наближення будують на основі ЦАП і логічної схеми, яка ним керує. Принцип роботи такого АЦП полягає у послідовному порівнянні з допомогою компаратора вхідної напруги з вихідною напругою ЦАП. Таблиця 3.1.1. Мікросхеми АЦП. Мікросхема К1107ПВ2 К1107ПВ4 К572ПВ3  Вид перетвореня Однократний відлік Однократний відлік Послідовних наближень  Час пер., t, мкс 0,1 0,03 7,5  К-ть вих. 64 64 18  Нелінійність (L -0,5; 0,5 -1; 1 -0,5; 0,5  Абс. Похибка перетво-рень, % -3;3 -0,1;0,1 -3;3  Розрядність 8 8 8  В результаті аналізу вище наведеної таблиці видно, що мікросхема К572ПВ3 є гіршою з точки зору швидкодії, проте задовільняє вимоги швидкодії і похибки перетворення для данної роботи, крім того, мікросхема в своєму складі має власний генератор тактових імпульсів. Мікросхема являє собою АЦП послідовного наближення, виконаний по технології КМОП. Кількість виводів – 18. Преваги даного АЦП над іншими: - довжина слова рівна 8 біт, що співпадає з довжиною слова основних типів ВІС МП; - управління його роботою здійснюється від МП з мінімальними затратами; - часові характеристики співпадають з часовими характеристиками більшості ВІС МП; - цифрові виходи дозволяють пряме підключення до вхідних портів і шин даних МП. Алгоритм перетворення АЦП реалізується за допомогою регістра послідовних наближень, що включає зсувний регістр, і регістр пам”яті на RS-трігерах. В ньому виконується операція порозрядного зсуву логічної 1 по напрямку від старших розрядів до молодших, зберігання результату перетворення і порозрядному запису станів КН при зрівнянні вхідного аналогової напруги АЦП і напруги на виході ЦАП. Логічні схеми управління і синхронізації регламентують весь процес взаємодії АЦП із зовнішніми пристроями. Для роботи потрібно подати сигнал , . Після скидання на виході формується сигнал 10000000. По сигналу початку перетворення запускається внутрішній асинхронний ГТІ, обслуговуючий обчислювальний процес і обмін даними. В свому складі АЦП містить ЦАП, буферний регістр пам”яті з трьома станами, логічні схеми управління та синхронізації, підсилювач, регістр послідовного наближення. Нумерація та призначення виводів мікросхеми: 1-3 –цифрові виходи 4-2; 4 –цифровий вихід 1 (MP); 5 – вихід стану; 6 – вхід управління; 7 – вхід управління ; 8 – вхід тактування CLK; 9 –цифрова земля; 10 –напруга джерела живлення Ucc; 11 –опорна напруга UREF ; 12 –вхід зміщення характеристики BOFS; 13 –аналоговий вхід UIRN; 14 –аналогова земля; 15 –цифровий вихід 8 (CP); 16-18 –цифрові виходи 7-5.  Рис. 3.1.1. Включення АЦП К572ПВ3. Основні електричні параметри при температурі навколишнього середовища 25±10(С та максимально допустимі режими експлуатації наведено в таблиці 3.2. Таблиця 3.1.2. Електричні параметри К572ПВ3. Параметр Не менше Не більше  Число розрядів b 8 -  Нелінійність (L, MP -0.5 0.5  Диференціальна не лінійність (LD, MP -0.75 0.75  Абсолютна похибка перетворення в кінцевій точці шкали (Fs, (MP) -3 3  Вихідна напруга високого рівня , В 4 0  Вихідна напруга низького рівня , В - 0.4  Напруга джерела живлення , В 4,75 5,25  Напруга опору UREF , В -10,5 -9,8  Напруга зміщення нуля на виході UI0, мВ -30 30  Час перетворення tc, мкс - 7.5  Струми споживання Icc, мА - 4   Рис. 3.1.2. Підключення АЦП до ППІ КР580ВВ55. 3.2 Вибір типу ЦАП. Основне призначення ЦАП – автоматичне перетворення (декодування) двійкових кодів на еквівалентні їм значення будь-якої фізичної величини (напруги або струму). В ЦАП цифрова інформація вводиться у вигляді паралельного коду перетворюваного числа, а аналогова інформація на виході представлена у вигляді одного сигналу, який є носієм інформації. Основні параметри ЦАП: роздільна здатність (визначається кількістю двійкових розрядів вхідного коду і характеризується можливою кількістю рівнів аналогового сигналу); точність (визначається найбільшим значенням відхилення аналогового сигналу від розрахункового; виражається у вигляді половини рівня сигналу, яка відповідає молодшому значущому розряду); не лінійність (максимальне відхилення лінійно наростаючої напруги від прямої лінії, що з’єднує точку 0 і максимального вихідного сигналу); час перетворення (визначається інтервалом часу від моменту подачі цифрового коду до моменту досягнення вихідним сигналом відповідного даному коду значення). Для вибору ЦАП розглянемо наступні мікросхеми: К572ПА1, К1118ПА2. Таблиця 3.2.1. Основні параметри мікросхем ЦАП Параметри К572ПА1 К1118ПА2  Кількість розрядів 10 10  Час перетворення, мкс 5 0.08  Режим роботи уніполярний/біполярний Уніполярний  Кількість виводів 16 40  Для побудови МПС мною було обрано мікросхему ЦАП К572ПА1 (схема 3.4), оскільки незважаючи на більший час перетворення, дана ВІС забезпечує біполярний режим роботи, який нам необхідний за умовою індивідуального завдання, має меншу кількість виводів, що полегшує його апаратну реалізацію на платі. Окрім того, дана мікросхема являється універсальною структурною ланкою для побудови мікроелектронних ЦАП, АЦП та керованих кодом дільників струму. Завдяки малій споживній потужності, достатньо високій швидкодії, можливості реалізації повного двократного або чотирикратного множення, невеликим габаритам ЦАП К572ПА1 знаходить широке застосування в різній апаратурі. Всі її елементи виконані на одному кристалі. Мікросхема ЦАП К572ПА1 призначена для перетворення 10-розрядного прямого паралельного війкового коду на цифрових входах в струм на аналоговому вході, який пропорційний значенню коду та (або) опірної напруги. В склад ІС ЦАП К572ПА1 входять прецизійна кремнієва резисторна матриця типу R-2R, підсилювачі-інвертори для керування струмовими ключами, струмові двопозиційні ключі, виконані на КМОН транзисторах. Метод перетворення, що використовується в ЦАП К572ПА1, передбачає сумування у відповідності з заданим значенням війкового коду всіх розрядних струмів, що зважені за війковим законом та пропорційні значенню опірної напруги на виводі 15. Таблиця 3.2.2. Основні електричні параметри при температурі навколишнього середовища 25±10(С. Характеристика Не менше Не більше  Число розрядів b 10 -  Час встановлення вихідного струму tsI, мкс - 5  Диференціальна не лінійність (LD, % -0.8 0.8  Абсолютна похибка перетворення в кінцевій точці шкали (Fs, (MP) -30 30  Вихідний струм зміщення нуля IO0, мВ - 100  Струми споживання Icc, мА - 2  На схемі приведемо принципову електричну схему біполярного перетворювача код-напруга, в якій використовуються два зовнішніх операційні підсилювачі. Схема формує напругу в межах від –UREF до UREF. Режим біполярного перетворення реалізується через віднімання струмів та . Інвертування  виконує ОП А1. На вході ОП А2 виконується їх сумування. В якості ОП в схемі використані ІС К154УД3. Напруга на виході ЦАП визначається за формулою: . Таблиця 3.2.3. Залежність напруги на виході ЦАП від цифрового коду на вході. Вхідний код ЦАП Вихідна напруга  0000000000 (1-2-10)UREF  0111111111 0.5 MP  1000000000 -0.5 MP  1111111111 -(1-2-10)UREF    Рис. 3.2.1. Схема включення ЦАП. Нумерація та призначення виводів мікросхеми: 1 – аналоговий вихід 1; 2 – аналоговий вихід 2; 3 – загальний вивід; 4 – цифровий вхід 1 (СР); 5-12 – цифрові входи 2-9; 13 – цифровий вхід 10 (МР); 14 – напруга джерела живлення; 15 – опірна напруга; 16 – вивід резистора зворотнього зв’язку. Рис. 3.2.1. Схема підключення ЦАП до ППІ КР580ВВ55. 3.3 Структура представлення даних. Структура представлення даних, які входять в рівняння цифрового фільтру, визначається виходом рівняння і розрядністю АЦП. При заданій розрядності АЦП – 8 розрядів та вхідним двополярним сигналом, для представлення xn потрібно 8 розрядів (один з яких знаковий). Аналогічно і xn-1. Виходячи з цього, знайдемо, скільки розрядів займатиме результат yn. Структура даних, які входять в рівняння цифрового фільтра, визначається коефіцієнтами рівняння і заданою розрядністю АЦП. Згідно умови завдання розрядність вхідного сигналу дорівнює 8. Оскільки результат обчислення виразу може бути більший за один байт, то результат yn буде 10 розрядними. Отже структура представлення даних: Таблиця 3.3.1. Структура представлення даних. 15 14 13 12 11 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1 0                   a                  b          S        xn          S        xn-1        S          yn   Зазначена в таблиці 3.3.1. структура представлення даних визначає формати виконання арифметичних операцій обчислення вихідного значення цифрового фільтра. 4. СТРУКТУРНА СХЕМА ТА АЛГОРИТМ ФУНКЦІОНУВАННЯ МПП. 4.1. Опис структурної схеми МПП. Всі компоненти МПП підімкнені до системної шини(СШ) - набору ліній, що з’єднує систему. Системна шина складається з 3 окремих шин: 1) ШД - шина даних (двоспрямована); 2) ША - шина адрес (односпрямована); 3) ШК - шина керування (набір окремих ліній). За рахунок того, що виводи всіх компонент МПП під’єднані до СШ, вони повинні мати крім станів, що забезпечують логічний нуль чи одиничку на виході, третій стан, стан з високим вихідним опором — високоімпендансний стан. Структурна схема реалізації проектованого МПП наведена на рис. 4.1.1:  Рис. 4.1.1. Структурна схема МПП. Таблиця 4.1.1. Мікросхеми МПП. Позначення Опис Мікросхема  МП Мікропроцесор КР580ВМ80  ТГ Тактовий генератор КР580ГФ24  СК Системний контролер КР580ВК28  ППІ Паралельний програмований інтерфейс КР580ВВ55А  АЦП Аналогово-цифровий перетворювач К572ПВ3  ЦАП Цифро-аналоговий перетворювач К572ПA1  МП – формує адреси команд, видає команди з пам’яті, їх дешифрує, видає для команд потрібні адреси, виконує над ними операції – передбачені командами, при необхідності записує результат в пам’ять, формує керуючі сигнали для обміну, реагує на можливі зовнішні сигнали. ТГ – формує синхроімпульси F1, F2 для роботи МП і інших компонент, які входять до МПП. Синхроімпульси F1, F2 мають амплітуду 12B, але відрізняються один від одного щільністю і зсунуті в часі. Крім того, мікросхема КР580ГФ24, виробляє сигнал початкового встановлення RESET і готовності даних READY, а також , за яким системний контролер фіксує слово стану процесора. ПЗП – призначений для постійного зберігання потрібних даних і програм. У випадку даного цифрового фільтру він зберігає програму, за якою працює цифровий фільтр, а також постійні коефіцієнти. ОЗП – використовується як тимчасовий накопичувач інформації, а саме: накопичувач кодів програми та даних, які потрібні для розрахунків. СК – призначений для формування сигналів керування, які формуються процесором при зверненні до ЗП (MEMP, MEMW,I/OR, J/OW, INTA). АЦП отримує на вході МПП аналоговий сигнал та перетворює його в цифровий код. ЦАП здійснює перетворення двійкового коду у відповідний аналоговий сигнал. 4.2. Розподіл адресного простору. В адресний простір МП КР580ВМ80 входить 64К адрес пам’яті (216), що визначається 16-ти розрядною адресною шиною. Мікропроцесор КР580ВМ80 може здійснювати синхронний і асинхронний обмін інформацією за даними адресами з пам’яттю (ПЗП, ОЗП) та зовнішніми пристроями. Об’єм оперативної пам’яті в МПП повинен бути 1Кб. Але ще потрібно надати деякий адресний простір ПЗП для зберігання програми і процедури початкової ініціалізації. Для ПЗП відведено адреси від 0000h до 0153h. Тут записані процедури ініціалізації, обробки переривання та процедура обробки сигналу. Адресація ОЗП починається з адреси 0154h і запису вхідних та вихідних даних. Таблиця 4.2.1. Розподіл простору адрес в МПП. П З П 0000h JMP INIT_ Перехід на процедуру ініціалізації   0028h JMP INT_ Перехід на процедуру обробки переривання   0040h DMULT_ Процедура множення двох чисел   0060h INT_ Процедура обробки переривання   0080h INIT_ Процедура ініціалізації   0100h DOP Процедура   0120h X_to_Y Процедура обробки сигналу   0151h a Значення а   0152h b Значення b  О З П 0154h xn Вхідний сигнал   0156h xn-1 Попередній вхідний сигнал   0158h yn Вихідний сигнал   05FFh STACK Вершина стеку, початковий SP  У нашій МПС є також два ППІ КР580ВВ55. Для звертання до каналів вводу і каналів виводу їм необхідно також присвоїти конкретні адреси. У МПС на основі МП КР580ВМ80А для зовнішніх пристроїв виділено 256 адрес. Виходячи з цього, канали вводу/виводу, а також регістри керуючих слів матимуть адреси зазначені в таблиці 4.2.2. Таблиця 4.2.2. Адреси портів ППІ. Адреса для ППІ вводу Адреса для ППІ виводу  А 0B0H 0D0H  B 0B1H 0D1H  C 0B2H 0D2H  РКС 0B3H 0D3H  Дешифратори адрес ППІ мають наступний вигляд:  Рис. 4.2.1. Дешифратори ППІ. 4.3. Алгоритм функціонування МПП. При одночасному включенні живлення -5В; +5В і 12В (або послідовно у вказаному порядку) і поступленні тактових імпульсів на МП з ГТІ, всі регістри і прапорці МП встановлюються в довільні стани. Після цього подається з ГТІ на вхід RESET МП сигнал високого рівня тривалістю не менше 3 тактів – лічильник команд (PC), тригер дозволу переривання (вихід INTE), а також тригер підтвердження захоплення (вихід HLDA) скидаються, і мікропроцесор починає вибірку з пам’яті команд, розміщених з нульової адреси. Ввід інформації з АЦП здійснюється в режимі переривань. При готовності даних формується сигнал переривання, в результаті чого МП переходить на підпрограму обробки даного переривання. Далі відбувається ввід інформації з АЦП. Введена інформація обробляється у відповідності до заданого рівняння і виводиться у вигляді аналогового сигналу через ЦАП. В процесі обробки запиту на переривання, яке здійснюється подачею на вхід ІNT мікропроцесора логічної одиниці, мікропроцесор сигналом INTE = 0 забороняє всі можливі запити на переривання. Далі виконується машинний цикл переривання, в якому видається керуюче слово з одиницями в INTA що означає підтвердження переривання, М1 – початок машинного циклу, W0 – запис або вихід, а MEMR = 0 – читання з пам’яті. При цьому сигнал DBIN = 1 означає прийом інформації з ШД. Тобто мікропроцесор читає з шини даних деяку інформацію, що вибирається з пам’яті чи портів. В цей момент на ШД повинен бути встановлений код команди RST 5. Для цифрової обробки фільтра, що описується рівнянням Yn = aXn + bXn-1, з вводом значень, використовуючи RST 5. В двійковій формі команда RST N має вигляд: 1 1  1 1 1. Для RST 5 код буде 11101111. Ця команда здійснює перехід на адресу 8*N = 8*5 = 4010 = 28h. Алгоритм функціонування МПП зображений на рисунку 4.3.1.  Рис. 4.3.1. Алгоритм функціонування МПП. Рис. 4.3.2. Структура підпрограми обробки переривань. 5. ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА ПРОГРАМИ РОБОТИ МПП. Основна програма функціонує згідно алгоритму, наведеного на сторінці 18. Вона починається з ініціалізації мікросхеми КР580ВВ55 для обміну з ЦАП і АЦП. Після того АЦП встановлюється (після гашення) в режим перетворення вхідного сигналу. Далі викликається підпрограма цифрової обробки інформації. Основна програма має наступний вигляд: INIT_: 7 MVI A,090h ;ініціалізація ВВ55 для вводу 10 OUT 0B3h 7 MVI A,080h ;ініціалізація ВВ55 для виводу 10 OUT 0D3h 7 MVI A,80h ;запуск АЦП 10 OUT 0B2h 7 MVI A,00h ;дозвіл на перетворення 10 OUT 0B2h 17 CALL X_TO_Y ;розрахунок згідно виведеної формули END Загальна кількість тактів, за які виконується основна програма рівна 84. 5.1. Опис програм вводу/виводу. Згідно завдання необхідно вводити 8 і виводити 10 біт даних. Для цього використаємо дві мікросхеми КР580ВВ55. Одну запрограмуємо в режим 0 на ввід: канал А. Іншу запрограмуємо в режим 0 на вивід: канал А та молодші розряди каналу B. Для запуску АЦП будемо використовувати розряд С7 каналу С. Таким чином керуюче слово для першого ППІ набуде вигляду:  Керуюче слово для другого ППІ має вигляд:  Код програми, що ініціалізує ППІ, має такий вигляд: MVI A,090h ;ініціалізація ВВ55 для вводу OUT 0B3h MVI A,080h ;ініціалізація ВВ55 для виводу OUT 0D3h Наступним кроком для зчитування інформації буде ініціалізація АЦП. Для цього необхідно на вхід «Гашення/пертворення» АЦП подати логічну 1 для скидання та логічний 0 для запуску перетворення. Як видно зі схеми підключення АЦП, вихід «Гашення/пертворення» АЦП підключений до ППІ. Це є лінія каналу С  С7. Отже, щоб ініціалізувати АЦП необхідно виконати наступну послідовність команд: MVI A,80h ;запуск АЦП OUT 0B2h MOV A,00h ;дозвіл на перетворення OUT 0B2h Після задання режиму роботи ППІ та ініціалізації АЦП можна приступити до зчитування значення Xn з АЦП. Дані з виходу АЦП поступають в канал А. MVI H,0 IN 0B0h MOV L,A Після виконання цієї послідовності команд введене Xn буде міститись в HL. Вивід результату на ЦАП виконується через канал A та молодші розряди каналу В і програмується так: MOV A,L OUT 0D0h ;записуємо молодший байт в порт А MOV A,H OUT 0D1h ;записуємо старший байт в порт В MOV A,80h OUT 0D2h ;дозволяємо вивід на ЦАП 5.2. Опис програми обробки інформації. Підпрограма обробки переривання: INT_: 11 PUSH PSW 11 PUSH H 16 LHLD 154h ;занесення попереднього значення Xn в комірку 16 SHLD 156h ;для Xn-1 7 MVI H,0 10 IN 0B0h 7 MOV L,A 16 SHLD 154h ;збереження в Xn 10 POP H 10 POP PSW 4 EI ;дозволити переривання 10 RET ;вихід з підпрограми Загальна кількість тактів, за які виконується підпрограма, рівна 160. Підпрограма множення двобайтового числа на однобайтове: 10 DMULT_: LXI H,0 7 MVI C,8 10 NXbit: DAD H 4 RAL 10 JNC NoAdd 10 DAD D 5 NoAdd: ACI 0 10 DCR C 10 JNZ NxBit 10 RET Загальна кількість тактів, за які виконується підпрограма, рівна 499. Підпрограма переводу 2-х байтового числа в доповнений код: 5 DOP: MOV A,H 4 CMA 5 MOV H,A 5 MOV A,L 4 CMA 5 MOV L,A 5 INX H 10 RET Загальна кількість тактів, за які виконується підпрограма: 43. Текст основної програми: X_TO_Y: M0: 16 LHLD 154h 5 MOV A,H 4 ANA A 10 JP M1 17 CALL DOP M1: 4 XCHG 13 LDA 151h 17 CALL DMULT 16 SHLD 158H 16 LHLD 156H 5 MOV A,H 4 ANA A 10 JP M2 17 CALL DOP M2: 4 XCHG 13 LDA 152h 17 CALL DMULT 4 XCHG 16 LHLD 158h 10 DAD D 16 SHLD 158h 5 MOV A,L 10 OUT 0D0h 5 MOV A,H 10 OUT 0D1h 5 MOV A,80h 10 OUT 0D2h 10 JMP M0 Загальна кількість тактів, за які виконується підпрограма, рівна 405. 5.3 Оцінка верхньої фінітної частоти вхідного аналогового сигналу. Таблиця 5.3.1. Загальна кількість тактів. Назва програми К-сть тактів необхідних для виконання програми Число виконань даної програми за один цикл Кількість тактів за цикл та виконання програми  INIT_ 84 1 84  DMULT_ 499 3 1497  DOP 43 3 129  INT_ 160 1 160  X_TO_Y 405 1 405  Загальна кількість тактів, за які виконується програма 2275  Для максимальної тактової частоти f = 2.5MHz для МП КР580ВМ80, частота видачі інформації складає: Гц. Теорема Котельнікова стверджує можливість представлення аналогового сигналу дискретним рядом, отриманим з АЦП, у випадку виконання умови f(t ( 2 fmax, де f(t -частота дискретизації; fmax - фінітна частота вхідного аналогового сигналу. За теоремою Котельнікова, верхня фінітна частота для фільтра складає:  Гц. 6. РЕАЛІЗАЦІЯ ОЗП ДЛЯ МПС. Згідно поставленого завдання необхідно побудувати ОЗП об’ємом 1Кбайт на базі мікросхем 1024(1. Для цього необхідно наростити розрядність. Визначимо, яка кількість мікросхем потрібна для нарощення розрядності за формулою: , де  - розрядність пам’яті, яку треба побудувати; - розрядність однієї мікросхеми. К = 8:1 = 8. Об’єднаємо ці 8 мікросхеми паралельно. Отже, ми отримали загальну схему пам’яті, яка складається з 8-ми мікросхем 1024(1. Адресація комірок пам’яті для даних мікросхем наведена в таблиці 6.1. Принципова електрична схема пам’яті наведена в додатку 1. Таблиця 6.1. Адресація комірок пам’яті. IС - A15 A14 A13 A12 А11 A10 A9 A8 A7 A6 A5 A4 A3 A2 A1 A0  0-7 Miн. Макс. 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 1 0 1 0 1 0 1 0 1 0 1 0 1 0 1 0 1 0 1  8-15 Miн. Макс. 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 1 0 1 0 1 0 1 0 1 0 1 0 1 0 1 0 1 0 1   7. ОПИС ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ВУЗЛА. Мікросхема КР580ИР82 являє собою 8-розрядний буферний регістр призначений для введення і виведення інформації. Він може використовуватися як в МПС, побудованих на мікросхемах серії КР580, так і в інших обчислювальних системах і пристроях дискретної математики. Мікросхема КР580ИР82 відрізняється від мікросхеми КР580ИР82 тим, що має інверсні виходи. Розміщення виводів обох мікросхем однакове. Принципова схема КР580ИР82 зображена на рисунку 7.1. Рис. 7.1. Принципова схема КР580ИР82. Мікросхема має вісім тригерів D-типу і вісім вихідних буферів, які мають на виході стан ‘Вимкнено’. Керування передачею інформації здійснюється за допомогою сигналу STB ‘Строб’. При поступленні на вхід STB сигналу високого рівня здійснюється нетактовна передача інформації з входу DI на вихід DO. При поступленні на вхід STB сигналу низького рівня мікросхема зберігає інформацію попереднього такту; при подачі на вхід STB додатного перепаду імпульсу відбувається ‘Захоплення’ вхідної інформації. Вихідний буфер мікросхеми КР580ИР82 керується сигналом ОЕ ‘Дозвіл виходу’. При надходженні на вхід ОЕ сигналу високого рівня вихідний буфер переводиться в стан ‘Виключено’. Призначення виводів КР580ИР82 наведено в таблиці 7.1. Таблиця 7.1. Призначення виводів мікросхеми КР580ИР82. Номер виводу Позначення Призначення  1 – 8 DI0 – DI7 Входи регістра  9 OE Дозвіл виходу  10 GND Загальний  11 STB Строб  19 – 12 DO0 – DO7 Виходи регістра  20 Ucc + 5 В   АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА ВИСНОВКИ. Отже, в процесі виконання курсового проекту було розроблено компоненти технічного і програмного забезпечення мікропроцесорного пристрою, який включає аналогово-цифровий і цифро-аналоговий перетворювачі і виконує функцію лінійної системи автоматизованого регулювання, що описується заданим пропорційно-диференціальним рівнянням, яке зв’язує аналогові сигнали х(t) на вході і y(t) на виході системи. МПП був побудований на МП КР580ВМ80. Для заданого рівняння системи регулювання було здійснено його часткову дискретизацію і отримано відповідне рівняння цифрового фільтра (ЦФ). Побудовано аналогову схему, яка відображає задане рівняння. Складено і детально описано структурну схему МПП. Складено схему алгоритму функціонування МПП. Обрано типи АЦП і ЦАП. Складено принципові схеми підключення АЦП і ЦАП до МПП. Складено на мові Асемблер мікропроцесора КР580ВМ80 програму вводу інформації через АЦП і виводу через ЦАП. Складено програму відповідної цифрової обробки інформації. Детально описано фрагмент принципової схеми реалізації функціонального вузла ПЗП. Практично засвоєно та удосконалено навики розробки мікропроцесорних систем. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. 1. Алексенко А.Г., Галицин А.А., Иванников А.Д. Проектирование радиоэлектронной апаратуры на микропроцесорах: Програмирование, типовые решения, методы отладки.-М.:Радио и связь,1984. 2. Майоров В.Г., Гаврилов А.И., Практический курс программирования микропроцессорных систем.-М:Машиностроение,1989. 3. Федорков Б.Г., Телец В.А. Микросхемы ЦАП и АЦП: функционирование, параметры, применение.-М:Енергоатомиздат,1990. 4. Коффон Д. Технические средства микропроцессорных систем: Практический курс.-М:Мир,1983. 5. Фолкенберри Л. Применение операционных усилителей и линейных ИС. – М:Мир,1985. 6. Полупроводниковые БИС запоминающих устойств: Справочник/В.В.Баранов, Н.И.Бекин,А.Ю.Гордунов и др.-М:Радио и связь,1987. ДОДАТОК 1.  ДОДАТОК 2. 
Антиботан аватар за замовчуванням

01.01.1970 03:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!