Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Розрахунок комутаційних систем
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра Телекомунікації
Інформація про роботу
Рік:
2015
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Основи комутації
Група:
ТК-31
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти та науки України
Національний університет "Львівська політехніка"
Кафедра Телекомунікації
Курсова Робота
з дисципліни:
Основи комутації
на тему:
„Розрахунок комутаційних систем”
Львів 2009
ЗМІСТ
стор.
Вступ
3
1. Завдання на курсову роботу
4
2. 2.1.Розрахунок одноланкової повнодоступної схеми
4
2.2.
Розрахунок одноланкової неповнодоступної схеми
9
3. Розрахунок дволанкових комутаційних систем
12
4. Розрахунок багатоланкових комутаційних систем
16
5. Розрахунок трьохланкових комутаційних систем 20
16
Висновки по курсовій роботі
24
Список використаної літератури
28
Вступ
Велике значення в комутації відіграє якість обслуговування. При здійсненні телефонного зв’язку важливо знати скільки часу очікуватимемо з’єднання з потрібним абонентом після вимоги (замовлення) міжміської розмови при ручному способі встановлення з’єднання чи скільки в середньому спроб необхідно здійснити для встановлення з’єднання при автоматичному способі.
Мережа електричного зв’язку представляє собою складний комплекс пристроїв, що забезпечують передачу і розподіл між споживачами різних видів інформації.
Збільшення об’єму інформації, що передається, і виникнення нових її видів, вимагає зростання технічного рівня засобів електрозв’язку шляхом застосування новітніх досягнень науки і техніки, а також об’єднання всіх засобів електрозв’язку з метою збільшення їх використання.
Мережа телефонного зв’язку повинна забезпечувати можливість встановлення з’єднання між абонентами, що знаходяться в будь-якій частині країни і за її межами. А також телефонна мережа загального користування повинна забезпечувати можливість включення мобільних об’єктів.
Вторинною телефонною мережею є сукупність станцій і вузлів комутації, кінцевих абонентських пристроїв і з’єднуючих їх між собою АЛ і ЗЛ, організованих на базі каналів первинної мережі.
КС і КВ служать для з’єднання каналів(ліній) і створення з’єднувального тракту між абонентськими пристроями на час передачі інформації.
В даній курсовій роботі розглянемо і розрахуємо основні параметри типових комутаційних систем.
1.ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ.
ВАРІАНТ-№7.
№ вар.
N
c,викл/год
t,с
C1,точок
b,Ерл
Pb,%
7
478
2,7
154
60
0.75
4.3
YH – навантаження в напрямку, Ерл;
Рв – втрати в заданому напрямку, %;
С1 – кількість точок комутації на один вхід, точок.
Додаткові дані:
Розрахунок одноланкової повнодоступної схеми.
2.1. Обслуговування викликів простого потоку комутаційною системою з втратами.
Комутаційна система з втратами – це така система, для якої виклик, що поступив під час зайняття всіх з’єднувальних шляхів, отримує відмову і більше на обслуговування не поступає.
Обчислюємо поступаючи навантаження в напрямку.
Y=N·c·t
Y=55Ерл
При обслуговуванні з втратами викликів простого потоку лініями повнодоступного пучка, які включені в виходи комутаційної системи без блокувань, ймовірності втрат по часу, викликах і навантаженню рівні між собою і рівні ймовірносі того, що пучок перебуває в стані V. Ця ймовірність визначається за першою формулою Ерланга:
v=80 ліній
E(Y) = 0.0309
де Ev(Y) – втрати повнодоступного пучка із V ліній, на який поступає навантаження Y від абонентів (найпростіший потік викликів).
При повнодоступному включенні будь-який вхід можна з’єднати з будь-яким виходом.
Найпростіший потік – це потік викликів, який одночасно володіє трьома властивостями:
Стаціонарність – незмінність процесу поступлення викликів в часі.
Ординарність – практична неможливість групового поступлення викликів.
Відсутність післядії – незалежність процесу поступлення викликів від попередніх подій.
Обслуговування викликів примітивногоо потоку комутаційною системою з втратами.
Необхідну кількість обслуговуючих пристроїв (ліній) також визначаємо шляхом підбору з критерієм (2), як і в попередньому пункті.
Побудувати графічну залежність від V для заданої інтенсивності навантаження Y .
Користуючись графіком, знайшов кількість ліній V, необхідну для обслуговування заданого навантаження з потрібною якістю для примітивного потоку викликів. Порівняв між собою результати, отримані шляхом підбору і графічним методом.
Розрахунок кількості точок комутації.
Кількість точок комутації в напрямку в одноланковій повнодоступній схемі при обслуговуванні викликів найпростішого потоку комутаційною системою з втратами знаходимо за формулою:
Т1н = N * v.
T1Н=476*80=38240
Обслуговування викликів найпростішого потоку КС з очікуванням.
Розрахунок імовірності очікування.
Комутаційна система з очікуванням – це система, для якої виклик, що надійшов на вхід комутаційної системи під час зайняття всіх з’єднувальних шляхів, ставиться на очікування і обслуговується по мірі звільнення з’єднувальних шляхів.
Комутаційна система з очікуванням характеризується рядом параметрів, основною серед яких є імовірність очікування обслуговування і умовна імовірність.
Імовірність очікування обслуговування – це імовірність того, що виклик, який поступив, не буде обслужений негайно, а буде очікувати початку обслуговування протягом часу ( більше нуля. Ця імовірність визначається за другою формулою Ерланга, яка визначає імовірність очікування при обслуговуванні виклику пучком із v ліній, на який поступає найпростіший потік викликів з навантаженням Y Ерл (v=80):
D(Y) = 0,001
де Ev(Y) – втрати повнодоступного пучка із v ліній на який поступає навантаження Y від найпростішого потоку викликів (Визначається, за першою формулою Ерланга).
Розрахунок кількості ліній в напрямку.
Для розрахунку кількості ліній в напрямку використовується метод підбору. Шукаємо таку кількість ліній v, при якій для обслуговування навантаження Y (найпростіший потік викликів), що поступає на вхід КС, імовірність очікування буде рівна заданій якості обслуговування р. Таким чином можна буде порівняти економічність КС з втратами і КС з очікуванням при однаковій якості обслуговування. Для розрахунків використовується перша і друга формули Ерланга.
v=70 ліній
D(Y) = 0.0432
Розрахунок умовних втрат при обслуговуванні найпростішого потоку.
Умовні втрати – це імовірність того, що час очікування ( буде більше допустимого часу очікування. При розрахунку умовних втрат приймається, що тривалість обслуговування викликів розподілена по експоненційному закону, а допустимий час очікування заданий в умовних одиницях і рівний_0,1.
В загальному випадку вираз для розрахунку умовних втрат при вищевказаних умовах має вигляд:
(2.10)
де ( - інтенсивність обслуговування;
t* - допустимий час обслуговування, заданий в умовних одиницях часу.
За одиницю часу прийнята середня тривалість одного зайняття, тобто (=1.
Тоді:
t=0.1 t2=0.01
p = 0.082085 р =0.779
Умовні втрати для всіх викликів, що очікують:
(2.12)
t=0.1 t2=0.01
=0.074 =0.771
Розрахунок середньої довжини черги
Середня довжина черги визначається як середній час очікування початку обслуговування виклику, віднесеного до всіх поступаючих викликів, помножений на інтенсивність поступаючого навантаження:
r=p(y>0)Y/v-Y чи r=y*Y;
r=2.2*10^-3
Розрахунок кількості точок комутації.
Кількість точок комутації в напрямку в одноланковій повнодоступній схемі при обслуговуванні викликів найпростішого потоку комутаційною системою з очікуванням знаходимо за формулою:
Т1н = N * v. (2.13)
Т1н=476*80=76160
Висновки
Порівнюючи ці системи, бачимо, що в системах з очікуванням втрати по часу більші, ніж в системах з явними втратами. В системах з очікуванням, як і з втратами, при обслуговуванні повнодоступним пучком викликів найпростішого потоку ймовірність втрат по часу і ймовірності станів системи залежать лише від інтенсивності поступаючого навантаження Y і ємності пучка ліній v.
Якщо порівняти систему з блокуванням і з очікуванням при однаковій якості обслуговування(Ev(Y)=Dv(Y)), можна побачити, що кількість ліній для системи з блокуванням менша ніж для системи з очікуванням, що свідчить про більшу економічність системи з явними втратами.
3. РОЗРАХУНОК ОДНОЛАНКОВОЇ НЕПОВНОДОСТУПНОЇ КОМУТАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ.
Розрахунок за допомогою четвертої формули Ерланга.
Отже, для розрахунку одноланкової неповнодоступної схеми можна використати
Неповнодоступна комутаційна схема – це схема з таким включенням виходів, при якому кожному входу доступні не всі, а лише частина виходів, хоча в сукупності всі входи можуть використовувати всі виходи.
Для розрахунку одноланкової неповнодоступної схеми можна використати спрощений метод Ерланга. Якщо Y – питоме навантаження, яке поступає на повнодоступний пучок з’єднувальних ліній, v – число з’єднувальних ліній, які обслуговують це навантаження, D – доступність, р – імовірність втрат, то при малій імовірності втрат середня величина питомого навантаження, обслуженого однією з’єднувальною лінією, буде приблизно рівна Y/v. Імовірність зайняття конкретної з’єднувальної лінії можна прийняти рівною середній величині питомого навантаження, обслуженого цією лінією. Імовірність зайняття D ліній рівна p=(Y/v)D. З цього співвідношення можна отримати v :
(2.15)
v=58 ліній
Розрахунок за допомогою формули О’Делла.
Згідно цього методу навантаження, обслужене повнодоступним пучком з v з’єднувальних ліній при імовірності втрат р, визначається як сума навантажень, обслужених повнодоступним пучком, який складається з D ліній, і неповнодоступним пучком, який містить v-D з’єднувальних ліній. Максимальне навантаження на одну з’єднувальну лінію визначається виразом:
(2.16)
YD=43 Ерл
D=78
v= 72.075
v=72 ліній
де YD – навантаження, обслужене всіма D лініями повнодоступного пучка при заданих втратах р, Ерл.
Величина YD визначається за першою формулою Ерланга при заданих втратах р і кількості ліній D=С1. При вищевказаних вихідних даних навантаження YD можемо знайти за таблицями першої формули Ерланга.
Розрахунок за допомогою формули Пальма-Якобеуса.
В даному методі припускається, що процес зайняття з’єднувальних ліній в неповнодоступному пучку можна описати за допомогою розподілу Ерланга, отриманого ним для зайняття будь-яких D ліній в повнодоступному пучку. Вважаючи, що імовірність втрат в неповнодоступному пучку рівна імовірності зайняття D ліній, отримуємо наступний вираз для імовірності зайняття D ліній:
(2.17)
Для розрахунку використовується метод підбору і перша формула Ерланга.
p = 0.0084 p < pb
v=62 ліній
Розрахунок кількості точок комутації.
Кількість точок комутації в напрямку в одноланковій неповнодоступній схемі:
Т1н=N/D, (2.18)
T1н=476*60=28560
Висновки
Дослідження ПД схем в більшості випадків не придатні для НПД схем, тому на практиці проектування користуються наближеними методами розрахунку. З отриманих результатів (58, 72, 62 ліній) можна стверджувати, що найоптимальнішою є схема, розрахована за допомогою IV формули Ерланга, адже метод даює найменшу кількість ліній, а тому зменшуються витрати на реалізацію схеми. Порівнявши дві системи по числу точок комутації, бачимо, що НПД КС буде дешевшою в реалізації, але все ж буде присутнє явище внутрішнього блокування.
Основним недоліком таких методів є те, що оцінити похибку результатів, одержаних за їх допомогою, можна лише експериментально або застосуванням точних методів розрахунку.
3. Розрахунок дволанкових комутаційних систем.
Розрахунок за допомогою методу ефективної доступності.
Особливістю дволанкових комутаційних систем є те, що в з’єднанні між одним входом і одним виходом схеми крім точок комутації беруть участь також з’єднувальні лінії.
Рис. 1.1. Дволанкова комутаційна схема.
Метод ефективної доступності придатний як для повнодоступних, так і для неповнодоступних дволанкових схем. Він базується на понятті змінної доступності, яке можна зрозуміти з рис. 1.1. В режимі групового пошуку в виходи цієї схеми включаються з’єднувальні лінії декількох напрямків. Для підключення з’єднувальних ліній наступної ступені, які належать одному напрямку, в кожному комутаторі другої ланки в загальному випадку може відводитись q виходів. В даній схемі кожному входу доступний будь-який вихід потрібного напрямку тільки тоді, коли немає зайнятих з’єднувальних шляхів. В цьому випадку доступність буде максимальною (всі виходи доступні) і при q=1 буде рівна m. В загальному випадку максимальна доступність Dmax=mq.
Якщо зайнята одна проміжна лінія, то для всіх виходів в комутаторі, з якого вона виходить, вона буде втраченою, тому доступність виходів у вказаному напрямку зменшується на одиницю для випадку q=1 і на q в загальному випадку. Таким чином, мінімальна доступність визначається за формулою:
Dmin=[m-(n-1)]qн. (3.1)
Dmin3=(30-(30-1))*3=3 (qн=3)
Ефективна доступність визначається із співвідношення:
Dеф= Dmin + ( (- Dmin), (3.2)
Dеф3=3+0.75(67.5-3)=17.6
де ( - коефіцієнт, який залежить від режиму пошуку. Для режиму групового пошуку (=0.75;
- середня доступність.
, (3.3)
3=(30-22,5)3=22.5
де Ym – питоме навантаження, обслужене m проміжними лініями, Ерл.
qн – коефіцієнт, який рівний кількості ліній одного комутатора останньої ланки, яка виділяється в напрямку.
Кількість входів(виходів) комутатора дорівнює:
n=m=C1/z, (3.4)
n=m=30
де z=2 – кількість ланок.
Питоме навантаження , обслужене m проміжними лініями:
Ym=b*m
Ym=0.75*30=22,5 Ерланг
де а – навантаження на одну вхідну лінію;
b – навантаження на одну проміжну лінію;
при m=n втрати малі і можна прийняти, що a(b.
Nбл =m*n=30*30=900
g=476/900≈1 – заокруглюємо до більшого
v1=72
Перевіряємо умову (g∙qн∙m) > v, і знаходимо потрібне qн:
Розрахунок за допомогою методу Якобеуса.
Даний метод розрахунку двохланкових схем полягає в розв’язку системи рівнянь, запропонованої шведським вченим Якобеусом:
При розподілі Ерланга імовірність заняття i ліній в пучку з т при інтенсивності навантаження на пучок рівною Y приймається рівною (перша ф-ла Ерланга):
Імовірність заняття v-i фіксованих ліній з v ліній в пучку, була розрахована, як:
Якщо число комутаторів першої ланки достатньо велике, тоді доцільно для виходів даного напряму прийняти розподіл Ерланга. Підстановка у формулу імовірності блокування
дає:
25
P=0.13
Якщо для утворення кожного напряму в кожному комутаторі другої ланки відводиться не один, а виходів, то для моделі Ерланга для імовірності блокування виходів:
p = 0.037155
Навантаження Ymqн визначається за першою формулою Ерланга при заданих втратах р і кількості ліній mqн .
m∙qн = 30∙3 = 90 ліній
Ymqн =71 Ерланг
Максимальне навантаження на 1 лінію:
Cmax = 0.836
v = 71 ліній
Розрахунок методом імовірних графів.
Даний метод базується на представленні комутаційної системи у вигляді графа, конфігурація якого в загальному випадку залежить не тільки від структури схеми, але й від режиму пошуку, в якому використовується схема. Перехід від комутаційної системи практично будь-якої складності до графу не представляє особливих складностей. Граф являє собою картину всіх можливих шляхів між заданим входом системи і заданим виходом.
Процедура методу імовірнісних графів полягає в тому, щоб записати функцію для імовірності втрат при встановленні з’єднань в графі, що розглядається, між його вхідними і вихідними полюсами, аргументами якої є імовірності зайняття окремих дуг графа.
Нехай р1 – втрати проміжної лінії, р1(b(a;
Проведемо розрахунок кількості ліній в напрямку для дволанкової комутаційної системи, користуючись даним методом:
Нехай втрати проміжної лінії, ;
- втрати вихідної лінії.
w2=0.776
Тоді:
=0.25- імовірність того, що проміжна лінія вільна;
ВИХІД
=0.468-втрати пучка ліній;
=0.532- імовірність того, що пучок ліній вільний;
0.9616- імовірність зайнятості шляху.
2
рис.11. Імовірнісний граф дволанкової КС.
Використовуючи отримане співвідношення, можна
визначити втрати комутаційної системи:
Pв= 0.037155 v=66 ліній
Розрахунок кількості точок комутації.
Загальна кілкість точок комутації в двохланковій схемі рівна добутку кількості блоків, кількості комутаторів в одному блоці, структурних параметрів комутатора і кількості ланок в блоці:
T2=162000
Альтернативна формула, яка може використовуватися для визначення середньої кількості точок комутації будь-якої багатоланкової КС:
T2a=28560
Необхідна кількість точок комутації дволанкової КС для заданого напрямку є меншою і обчислюється за наступною формулою:
T2=29740
Порівняти розглянуті в даному розділі методи розрахунку з точки зору точності оцінки імовірності блокування і економічності побудованої схеми
Висновки
Для встановлення з’єднання входу з виходом дволанкової КС треба дві точки комутації і одна з проміжних ліній, і тому з’єднувальний шлях містить дві ланки з’єднання – ПЛ і вихід. Якщо всі ПЛ і вихід, що утворюють з’єднувальний шлях, вільні, то і цей шлях вільний. З’єднувальний шлях вважається зайнятим, якщо хоча б одна з ПЛ або вихід зайняті.
З розрахунків видно, що результати даних методів дещо відрізняються, і кращим для нас є розрахунок за допомогою методу ефективної доступності, оскільки він дає меншу кількість ліній, а отже економічно вигіднішу КС. Розрахувавши методом імовірнісних графів побачили, що ймовірність втрат системи становить 3,7155%.
РОЗРАХУНОК ТРИЛАНКОВИХ КОМУТАЦІЙНИХ СХЕМ
Розрахунок структурних параметрів триланкової комутаційної схеми
Для спрощення розрахунків триланкова КС будується на квадратних комутаторах (тхт). Кількість входів/виходів комутатораі кількість комутаторів у кожнійз трьох ланок є однаковою і становить:
N=m=k=49
де [ ] - округлення до найближчого більшого цілого числа. Загальна схема триланкової КС показана на рис. 12.
Розрахунок триланкових комутаційних схем в режимі групового пошуку. Метод КЛІГС.
Використаємо наступні позначення:
- число виходів комутатора i-тої ланки;
- число комутаторів i-тої ланки;
- число ланок;
- число виходів одного комутатора останньої ланки в напрямку г;
- число ліній в пучку r-го напряму;
- загальне число виходів схеми;
- загальне число проміжних лшш між сусідніми ланками;
– коефіцієнт розширення на вході;
- коефіцієнт концентрації на виході.
Тоді
dsr=2.392*10^3
де - обслужене навантаження комутатора i-тої ланки.
На співвідношення (42) накладається наступне обмеження:
Дана умова виконується
яке означає, що середня доступність комутаторів будь-якої ланки від будь-якого
вільного входу не може перевищувати числа комутаторів у відповідній ланці.
Величина рівна середньому числу комутаторів останньої ланки, доступних від будь-якого вільного входу в першій ланці через вільні проміжні лінії між ланками.
Максимальна доступність визначається виразом
dmax= 2.401*10^3
і рівна максимальному числу комутаторів останньої ланки, доступних від будь-якого вільного входу першої ланки. Вона рівна середній доступності при нульовому навантаженні і обмежена співвідношенням . Середня недоступність визначається співвідношенням
dsr=8.812
і відповідає середньому числу недоступних комутаторів останньої ланки, рівному різниці між кількістю комутаторів, доступних при нульовому навантаженні і заданому обслуженому навантаженні.
У даному методі ефективна доступність визначається як сума двох доданків:
de=7177
Перший з цих доданків є функцією , визначається співвідношенням
і є середнім числом виходів даного r-го напрямку, які можуть займатися через проміжні лінії, і створювати середню доступність (вільне віяло). Другий доданок ефективної доступності задається виразом
де - обслужене навантаження r-го напряму;
- загальне обслужене навантаження.Добуток перших двох множників в правій частині (48) виражає число виходів даного напряму, що знаходяться в недоступних комутаторах останньої ланки. Множенням на третій множник отримуємо середнє число зайнятих виходів даного напряму, які знаходяться
Після визначення ефективної доступності по (46) вважають, що імовірність втрат в багатоланковій схемі рівна імовірності втрат в одноланковій схемі з доступністю, рівній ефективній доступності. Для розрахунку імовірності втрат р застосовується модифікована формула Пальма - Якобеуса :
p=0,041
У чисельнику (49) знаходиться функція Ерланга, що виражає втрати в повнодоступному пучку, що містить ліній, на який поступає деяке фіктивне навантаження , в знаменнику - функція Ерланга, що виражає втрати в повнодоступному пучку з ліній притому ж навантаженні. Фіктивне навантаження визначається із співвідношення
yфr=
а навантаження , що фактично поступає на напрям, визначиться потім із співвідношення
yr=0.036
v=72
Метод дозволяє визначити імовірність втрат в багатоланкових схемах, в яких число проміжних ліній між всіма ланками однакове, а і , при цьому схеми можуть
мати як віялову, так і зв'язану структури неподільного чи блокового типу.
в недоступних комутаторах. Четвертим множником є відношення середнього числа вільних входів в останню ланку до загального числа виходів останньої ланки і є коефіцієнтом, що враховує ступінь концентрації в останній ланці.
Розрахунок методом імовірнісних графів
Бувають випадки, коли граф мережі не зводиться до паралельно-послідовних схем. Наприклад, мостовий граф (рис. 13)
Рис. 13. Мостовий граф.
Для такого графа можна отримати імовірність блокування шляху АВ у вигляді
Графи типу приведених вище часто зустрічаються при аналізі багатоланкових комутаційних схем. Там вони мають складніший вигляд, наприклад як на рис. 14 і 15.
Рис. 14 Приклад паралельно - послідовного графа.
Рис. 15. Приклад паралельно - послідовного графа.
Для цих графів можна отримати явні вирази для імовірності блокування шляху АВ
pв=0.037
Триланковій комутаційній системі рис.12 відповідає імовірнісний граф, зображений на рис.15 і формула 53.2, причому, так як схема побудована на квадратних комутаторах, то т1=т2.
Користуючись методом імовірнісних графів, знайти таку кількість ліній в напрямку v, що обслуговує задане навантаження Y, при якій імовірність блокування буде не більше заданої.
v=65
5.4. Розрахунок кількості точок комутації і порівняння методів розрахунку
Загальну кількість точок комутації для триланкової КС знаходимо з виразу:
T3=35290
Необхідна кількість точок комутації триланкової КС для заданого напрямку є меншою і обчислюється за наступною формулою:
T2=22810
де z = 3 - кількість ланок.
Розрахунок багатоланкових комутаційних систем.
Розрахунок структурних параметрів багатоланкової комутаційної схеми..
де - обслужене навантаження комутатора i-тої ланки.
На співвідношення (42) накладається наступне обмеження:
яке означає, що середня доступність комутаторів будь-якої ланки від будь-якого
вільного входу не може перевищувати числа комутаторів у відповідній ланці.
Величина рівна середньому числу комутаторів останньої ланки, доступних від будь-якого вільного входу в першій ланці через вільні проміжні лінії між ланками.
Максимальна доступність визначається виразом
і рівна максимальному числу комутаторів останньої ланки, доступних від будь-якого вільного входу першої ланки. Вона рівна середній доступності при нульовому навантаженні і обмежена співвідношенням . Середня недоступність визначається співвідношенням
і відповідає середньому числу недоступних комутаторів останньої ланки, рівному різниці між кількістю комутаторів, доступних при нульовому навантаженні і заданому обслуженому навантаженні.
У даному методі ефективна доступність визначається як сума двох доданків:
Перший з цих доданків є функцією , визначається співвідношенням
і є середнім числом виходів даного r-го напрямку, які можуть займатися через проміжні лінії, і створювати середню доступність (вільне віяло). Другий доданок ефективної доступності задається виразом
де - обслужене навантаження r-го напряму;
- загальне обслужене навантаження.
Добуток перших двох множників в правій частині (48) виражає число виходів даного напряму, що знаходяться в недоступних комутаторах останньої ланки. Множенням на третій множник отримуємо середнє число зайнятих виходів даного напряму, які знаходяться
в недоступних комутаторах. Четвертим множником є відношення середнього числа вільних входів в останню ланку до загального числа виходів останньої ланки і є коефіцієнтом, що враховує ступінь концентрації в останній ланці.
Після визначення ефективної доступності по (46) вважають, що імовірність втрат в багатоланковій схемі рівна імовірності втрат в одноланковій схемі з доступністю, рівній ефективній доступності. Для розрахунку імовірності втрат р застосовується модифікована формула Пальма - Якобеуса :
У чисельнику (49) знаходиться функція Ерланга, що виражає втрати в повнодоступному пучку, що містить ліній, на який поступає деяке фіктивне навантаження , в знаменнику - функція Ерланга, що виражає втрати в повнодоступному пучку з ліній притому ж навантаженні. Фіктивне навантаження визначається із співвідношення
а навантаження , що фактично поступає на напрям, визначиться потім із співвідношення
45
Рис. 16. Імовірнісний граф багатоланкової КС.
17. Багатоланкова комутаційна система: 4 ланки на розширення, 1 на змішування
Розрахунок кількості точок комутації
Загальна кількість точок комутації в багатоланковій схемі:
Tв= 2.952*10^15
Загальна кількість точок комутації, що використовуються для встановлення з'єднання в напрямку в багатоланковій схемі:
Tв =2.364*10^15 Висновки
Даний метод розрахунку дає результат, який можна вважати доцільним для використання. Одержано надто велике значення кількості ланок на змішування (які мають зменшувати внутрішні блокування), що не є раціональним і збільшує витрати на практичну реалізацію даної комутаційної системи.
Висновок
Виконуючи курсову роботу, я дослідив різні типи комутаційних систем та їх основні структурні параметри.
Порівнявши одержані результати, можна зробити висновок, що у системі із втратами частина викликів втрачається, а в системі з очікуванням обслуговуються всі виклики, які поступають, з деякою затримкою. При малих втратах вигідніша система з втратами, яка володіє більшою пропускною здатністю і потребує кількості ліній (v = 80), в області високих втрат ця система не забезпечує належної якості обслуговування абонентів. Тому більш доцільним є використання системи з очікуванням (v=70).
Неповнодоступна схема має відмінності від повнодоступної, оскільки в останній доступність рівна кількості ліній, а в неповнодоступній – менша. В ПД схемі включення виходів у точки комутації і режим пошуку вільного виходу не впливає на ймовірність втрат, а в НПД схемі ці фактори вагомо впливають на пропускну здатність даної схеми. По розрахунках бачимо, що НПД КС потребує менше ліній, а отже є вигідніша в економічному плані.
У дволанкових і багатоланкових КС найбільш часто використовується два способи міжланкових з’єднань: послідовне і циклічне. Практичніше застосовувати багатоланкові КС, адже кількість абонентів і послуг, які їм надаються, з кожним роком зростають: чим більше ланок ми маємо, тим більше обхідних шляхів для встановлення з’єднання(при зайнятті лінії) і тим самим зменшуємо внутрішнє блокування.
В даний час структура схеми впливає на складність керуючих пристроїв і часу встановлення з’єднання. Спільне вирішення цих задач в загальному випадку полягає в тому, що спершу визначаються варіанти схем, близькі до оптимальних по кількості точок комутації, а потім розглядаються впливи цих схем на складність керуючого пристрою.
Список використаної літератури.
Лившиц Б.С. и др. Теория телетрафика. М. Связь. 1979.
Попова А.Г. Проектирование квазиелектронных АТС. Уч. Пособие для ВУЗов. М. Радио и связь, 1987.
Баркун М.А. Цифровые автоматические телефонные станции. Уч. пособие для ВУЗов. Мн. Высш. Шк. 1990.
Ершова Е.Б., Ершов В.А. Цифровые системы распределения информации. М. Радио и связь. 1983.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора