Опалення житлового будинку. Курсовий проект з Опалення. Робота № 112255

Опалення житлового будинку

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Кафедра ТГВ

Інформація про роботу

Рік:

2008

Тип роботи:

Курсовий проект

Предмет:

Опалення

Група:

ТГВ

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” Кафедра ТГВ Курсовий проект З курсу: “ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМ ОПАЛЕННЯ” На тему: «Опалення житлового будинку» Зміст розрахунково-пояснювальної записки. 1. Коротка характеристика будівельної частини будинку, запроектованої системи опалення 1.1.Кліматологічні дані міста будівництва. 2. Конструкції існуючих зовнішніх захищень та їх теплотехнічний розрахунок. 2.1. Розрахунок зовнішньої стіни до термомодернізації. 2.2.Підбір вікна до термомодернізації. 2.3. Теплотехнічний розрахунок горищного перекриття до термомодернізації. 2.4 Теплотехнічний розрахунок перекриття над підвалом до термомодернізації. 3. Конструкції зовнішніх захищень після термомодернізації 3.1 Термомодернізація зовнішньої стіни. 3.2Підбір вікна після термомодернізації. 3.3.Термомодернізація горищного перекриття. 3.4 Термомодернізація підвального перекриття. 4.Підрахунок тепловтрат приміщень. Тепловтрати житлового будинку. 5. Розрахунок енергетичних показників будинку при його теплоізоляції. 6.Системи комерційного обліку втрат тепла будинками. Системи не комерційного обліку витрат тепла квартирами. Система розрахунків власників квартир за спожите тепло. 7.Визначення терміну окуплюваності додаткового утеплення зовнішніх стін. 8. Розрахунок поверхні нагріву нагрівальних приладів. 9. Гідравлічний розрахунок трубопроводів системи опалення. 10. Теплотехнічний розрахунок зовнішніх захищень дитячої школи народних ремесел для холодного періоду року. (нове будівництво) 10.1.Розрахунок зовнішньої стіни 10.2.Підбір вікна. 10.3.Розрахунок горищного перекриття. 11. Підрахунок тепловтрат дитячої школи народних ремесел 11.1.Втрати через підлогу: 12. Тепловий розрахунок системи підлогового опалення. 13.Гідравлічний розрахунок трубопроводів підлогового опалення. 14.Підбір приладів і обладнання вузла управління. Вибір схеми автоматичної роботи систем опалення та підбір приладів автоматизації. Список використаної літератури. 1. Коротка характеристика будівельної частини будинку, запроектованої системи опалення Призначення будинку – житловий. Будинок дев’ятиповерховий, має підвал і горище. Стіни виконані з цегляної кладки. В якості утеплювача використовується пінополістерол. Пароізоляцію для горищного перекриття виконується з рубероїду. Для підвального перекриття пароізоляцію виконують також з руберойду. Для ПП і ГП в якості утеплювача застосовують пінополіуретан та перлітопластобетон відповідно . В даному будинку застосовують вікна з двошарових склопакетів і одинарним заскленням в окремих дерев(яних рамах. Вхід в будинок здійснюється через подвійні двері з тамбуром між ними. Система опалення будинку, з верхньою розводкою, квартирна двотрубна, тупикова. Тип нагрівальних приладів: стальні штамповані радіатори марки „Purmo”.Трубопроводи системи опалення: сталеві. Прокладка зворотніх трубопроводів здійснюється в підвалі. Трубопроводи на горищі захищають від корозії та ізолюють. Будинок має тепловий пункт, що розміщений в підвальному приміщенні. Система опалення залежна з підмішуванням води за допомогою трьохходового клапана. Підключення нагрівальних приладів сходової клітки здійснюється перед елеваторним вузлом, з роздільною подачею води в них і в систему опалення. Нагрівальні прилади в житлових приміщеннях розміщуються відкрито, на відстані 200 мм краю нагрівльного приладу від краю вікна. Прокладання трубопроводів в приміщеннях здійснюється конструкції плінтусу. 1Кліматологічні дані міста будівництва. Місто будівництва – м. Маріуполь. Розрахункова географічна широта - [дод.2; 3]. 48( пн. ш., Барометричний тиск – [дод.2; 3]. 990 гПа Швидкість вітру для холодного періоду року (параметри Б) – [ дод.2; 3]. 8 м/с Абсолютно мінімальна температура – [дод. 1; 3]; 37(С 6. Середня температура зовнішнього повітря найхолоднішої п’ятиденки з коефіцієнтом забезпеченості 0,92 – [дод. 1; 3]; -23(С 7.Середня температура періоду з середньодобовою температурою ( 8(С (середня температура опалювального періоду) – [дод. 1; 3]; - 1,4(С 8. Тривалість періоду з середньодобовою температурою повітря ( 8(С (тривалість опалювального періоду) – [дод. 1; 3]; 168 діб 9. Повторюваність напрямку вітру (чисельник), %, і середня швидкість вітру (знаменник), м/с, по румбам – [дод.4; 2] заносимо в таблицю 1: Табл.1 Місто Пн ПнСх Сх ПдСх Пд ПдЗх Зх ПнЗх Маріуполь 7 13 16 26 5 13 12 8 5,6 5,2 6 6,2 5,4 6,3 5,8 4,7 10. Максимальна із середніх швидкостей по румбам за січень місяць [дод.4; 2] 6,2 м/с 2. Конструкції існуючих зовнішніх захищень та їх теплотехнічний розрахунок. 2.1. Розрахунок зовнішньої стіни до термомодернізації. Визначимо умови експлуатації зовнішніх захищень: Згідно [дод. 1; 3] м. Маріуполь знаходиться в 2 – нормальній зоні вологості. За [табл.Г 1; 1] для tв = 20 (С і відносній вологості повітря 50…60% вибираємо нормальний режим експлуатації. З [дод К; 1] вибираємо умови експлуатації А, для яких вибираємо теплотехнічні показники будівельних матеріалів. Рис.1. Конструкція стіни до термомодернізації Для розрахунку маємо таку конструкцію стіни, рис. 1, з такими конструктивними шарами : Цементно-піщаний тиньк: (0 =1600 кг/м3; ( = 0,76 Вт/(м((С); ( =0,02м. [ дод. Л; п. 83; 1] Кладка цегляна: (0 = 1800 кг/м3; ( = 0,7 Вт/(м((С); ( =0,51м. [ дод. Л; п. 89; 1] 3. Вапняно-піщаний тиньк: (0 = 1800 кг/м3; ( = 0,70 Вт/(м((С); ( =0,02м. [ дод. Л; п. 85; 1] Знайдемо потрібний термічний опір теплопередачі захищення за формулою 1 [7]: , де tв =18(С – розрахункова температура внутрішнього повітря; tз = -23(С – розрахункова температура зовнішнього повітря; (tн – нормований температурний перепад між температурою внутрішнього повітря і температурою внутрішньої поверхні зовнішнього захищення, приймається з таблиці [ ]: (tн = 6,0(С (в – коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні зовнішнього захищення. Приймається з таблиці [ дод. Е; 1]: (в = 8,7 Вт/(м2((С); n – коефіцієнт, який приймається залежно від положення зовнішньої поверхні захищення відносно зовнішнього повітря, приймається з таблиці 3* [17]: n = 1. Отже: (м2((С)/Вт. Термічний опір R, (м2((С)/Вт, шару багатошарового захищення, а також однорідного (одношарового) захищення визначаємо за формулою 2 [7]:, де ( - товщина шару, м; ( - розрахунковий коефіцієнт теплопровідності матеріалу шару, Вт/(м((С). Загальний термічний опір теплопередачі Rз , (м2((С)/Вт, захищення визначаємо за формулою 3 [7]: , де (в – коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні зовнішнього захищення. Приймається з таблиці [ дод. Е; 1]: (в = 8,7 Вт/(м2((С); (з – коефіцієнт тепловіддачі (для зимових умов) зовнішньої поверхні захищення, Вт/(м2((С), приймається з таблиці [ дод. Е; 1]: (з = 23 Вт/(м2((С); Rк – термічний опір захищення, (м2((С)/Вт, визначається: для однорідного (одношарового) – за формулою 2 [7], для багатошарового за формулою:∑, де R1, R2, … , Rn – термічний опір окремих шарів захищення, (м2((С)/Вт, визначається за формулою 2 [7]; Rп.пр. – термічний опір замкнутого термічного прошарку, приймається з додатку 4 [17]. Отже: ∑ (м2((С)/Вт; (м2((С)/Вт 0,785 ≤0,94 Отже умова виконується. R (м2((С)/Вт R-дійсний термічний опір даної конструкції стіни до термомодернізації. Визначимо загальну товщину конструкції: мм. Знайдемо коефіцієнт теплопередачі до термомодернізації: К=1/ Rз=1/0,94=1,06 Вт/ (м2((С) Підбір вікна до термомодернізації. Згідно табл. 3 [17] при tв- tх.5=18-(-23)=41оС для не житлових будинків п. 1 Rпотрзаг=0.4 (м2((С)/Вт. За табл. 5 [17] приймаємо вікно з подвійним заскленням спарені при відстані між склом δ=55 мм і Rзаг=0.4 (м2((С)/Вт, тоді Rзаг= Rпотрзаг=0.4 (м2((С)/Вт Знайдемо коефіцієнт теплопередачі старих вікон: К=1/ Rз=1/0,40=2,5 Вт/ (м2((С) 2.3. Теплотехнічний розрахунок горищного перекриття до термомодернізації. В будинку, що реконструюється є наступна конструкція горищного перекриття: Рис. 2. (умови експлуатації Б ): Перекриття потиньковане складним тиньком (пісок, вапно, цемент) з такими параметрами (0 = 1700 кг/м3; ( = 0,87 Вт/(м((С); [ дод. Л; ; 1]. Несуча панель виготовлена з залізобетону з такими параметрами: (0 =2500 кг/м3; ( = 2,04 Вт/(м((С); [ дод. Л; 1]; В якості поро-ізоляції використаємо руберойд ГОСТ 10923-82 з такими характеристиками: (0 =600 кг/м3; ( = 0,17 Вт/(м((С); [ дод. Л; 1]; В якості утеплювача встановлено пінополіуретан (ТУ В-56-70) з такими характеристиками (0 =40 кг/м3; ( = 0,04 Вт/(м((С); . [ дод. Л; 1]; За вирівнюючий шар приймемо керамзитопінобетон з такими характеристиками: (0 =500 кг/м3; ( = 0,23 Вт/(м((С); [ дод. Л; 1]. Визначимо термічний опір несучої панелі. Оскільки конструкція панелі неоднорідна в теплотехнічному відношенні то її приведений термічний опір Rпр визначимо таким способом: Рисунок 2. Конструкція горищного перекриття. а) площинами, паралельними напрямкові теплового потоку, панель умовно ділимо на ділянки, з яких I ділянка однорідна, а II ділянка неоднорідна: Рис. 3. Замінимо отвори круглої форми на отвори квадратної форми так, щоб площі отворів були однаковими: Sкруга.= Sквадр Рисунок 3. До розрахунку термічного опору в напрямку паралельному тепловому потоку. , звідси знаходимо: , а = 140,9 мм. Визначимо термічний опір в I січені: , де (1 = 0,03955м; (2 = 0,1409 м; (3 = 0,03955 м; (1 = 2,04 Вт/(м((С) – коефіцієнт теплопровідності залізобетону. Тоді: = 0,108 (м2((С)/Вт. Визначимо термічний опір в II січенні: , де Rп.п.- термічний опір замкненого повітряного прошарку при потоці тепла знизу вверх і при додатній температурі в проміжку; Rп.п.= 0,15 (м2((С)/Вт [ дод. 4; 4]. Тоді: (м2((С)/Вт. Термічний опір паралельно тепловому потоку знаходимо за формулою [5; 9]: , де F1, F2 – площі окремих ділянок захищення, м2; F1 = 0,1409 м2; F2 = 0,0441 м2 R1, R2 – термічний опір вказаних окремих ділянок захищення. Отже: (м2((С)/Вт. Б) площинами, перпендикулярними напрямкові теплового потоку, захищення умовно поділяємо на шари, з яких одні шари можуть бути однорідними – з одного матеріалу, а інші – неоднорідними – з одношарових ділянок різних матеріалів: Рис. 4. Термічний опір однорідних шарів I визначимо за формулою 2[9], неоднорідного II – за формулою 5 [9]: (м2((С)/Вт, де Рисунок 4. До розрахунку термічного опору в напрямку перпендикулярному тепловому потоку. (1 = (3 = 0,03955 м; (1 = 2,04 Вт/(м((С) – коефіцієнт теплопровідності залізобетону. , де F1, F2 – площі окремих ділянок захищення, м2; F1 = 0,1409 м2; F2 = 0,0441 м2 R1, R2 – термічний опір вказаних окремих ділянок захищення. R1 = 0,15 (м2((С)/Вт [ дод. 4; 1]. R2 =(м2((С)/Вт, де (2 = 0,1409 м; (1 = 2,04 Вт/(м((С) – коефіцієнт теплопровідності залізобетону. Отже: (м2((С)/Вт. Термічний опір захищення R( визначимо як суму термічних опорів окремих однорідних і неоднорідних шарів – за формулою 4 [9]: (м2((С)/Вт. Приведений термічний опір несучої панелі визначимо за формулою 6 [9]: (м2((С)/Вт. Знайдемо потрібний термічний опір теплопередачі захищення за формулою 1 [7]: , де tв =18(С – розрахункова температура внутрішнього повітря; tз = -23(С – розрахункова температура зовнішнього повітря; (tн – нормований температурний перепад між температурою внутрішнього повітря і температурою внутрішньої поверхні зовнішнього захищення, приймається з таблиці 1 [7]: (tн = 4,0(С (в – коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні зовнішнього захищення. Приймається з таблиці [ дод. Е; 1]: (в = 8,7 Вт/(м2((С); n – коефіцієнт, який приймається залежно від положення зовнішньої поверхні захищення відносно зовнішнього повітря, приймається з таблиці 3* [17]: n = 0,9. Отже: (м2((С)/Вт. Загальний термічний опір теплопередачі Rз , (м2((С)/Вт, горищного перекриття визначаємо за формулою 3 [9]: , (з – коефіцієнт тепловіддачі (для зимових умов) зовнішньої поверхні захищення, Вт/(м2((С), приймається з таблиці [ дод. Е; 1]: (в = 12 Вт/(м2((С); Rк – термічний опір захищення, (м2((С)/Вт, визначається: для однорідного (одношарового) – за формулою 2 [7], для багатошарового за формулою: ∑ , де R1, R2, … , Rn – термічний опір окремих шарів захищення, (м2((С)/Вт, визначається за формулою 2 [7]; Rп.пр. – термічний опір замкнутого термічного прошарку, приймається з додатка 4 [17]. Отже: ∑ , де (1 = 0,015 м, - товщина тиньку; (1 = 0,87 Вт/(м((С) – його коефіцієнт теплопровідності; Rпр = 0,158 (м2((С)/Вт, - приведений термічний опір несучої панелі, (0 = 0,220 м; (2 = 0,0015 м, - товщина руберойду; (2 = 0,17 Вт/(м((С) – його коефіцієнт теплопровідності; (3, - товщина пінополіуретану; (3 = 0,04 Вт/(м((С) – його коефіцієнт теплопровідності; (4 = 0,05 м, - товщина керамзитопінобетону; (4 = 0,23 Вт/(м((С) – його коефіцієнт теплопровідності; Тоді: ∑ (м2((С)/Вт. Rзаг= Rпотр Отже: (м2((С)/Вт. (=(1,06-0,6)*0,04=0,018 м=0,02 м Визначимо товщину утеплювача (3: м. Визначимо загальну товщину горищного перекриття: м. Визначимо загальний термічний опір: (м2((С)/Вт. Знайдемо коефіцієнт теплопередачі існуючого горищного перекриття: К=1/ Rз=1/1,1=0,91 Вт/ (м2((С) 2.4 Теплотехнічний розрахунок перекриття над підвалом до термомодернізації. В будинку, що реконструюється є наступна конструкція підвального перекриття: Рис. 5. (умови експлуатації Б ): Рисунок 5. Конструкція перекриття над підвалом. Перекриття потиньковане цементно-піщаним тиньком з такими характеристиками (0 = 1800 кг/м3; ( = 0,93 Вт/(м((С);. [ дод. Л; п. 72; 1]. Несуча панель виготовлена з залізобетону з такими характеристиками: (0 =2500 кг/м3; ( = 2,04 Вт/(м((С); [ дод. Л; ; 1]; В якості пароізоляції використаємо руберойд ГОСТ 10923-82 з такими характеристиками: (0 =600 кг/м3; ( = 0,17 Вт/(м((С); [ дод. Л; 1]; За вирівнюючий шар приймемо вермикулітобетон з такими характеристиками: (0 = 300 кг/м3; ( = 0,11 Вт/(м((С); [ дод. Л; 1]; За покриття використаємо підлогу з сосни чи ялини поперек волокон (ГОСТ 8486-66**) з такими характеристиками: (0 =500 кг/м3; ( = 0,18 Вт/(м((С); [ дод. Л; 1]; Визначимо термічний опір несучої панелі. Оскільки конструкція панелі неоднорідна в теплотехнічному відношенні то її приведений термічний опір Rпр визначимо таким способом: а) площинами, паралельними напрямкові теплового потоку, панель умовно ділимо на ділянки, з яких I ділянка однорідна, а II ділянка неоднорідна: Рис. 6. Замінимо отвори круглої форми на отвори квадратної форми так, щоб площі Рисунок 6. До розрахунку термічного опору в напрямку паралельному тепловому потоку. отворів були однаковими: Sкруга.= Sквадр , звідси отримаємо: , а = 140,9 мм. Визначимо термічний опір в I січені: , де (1 = 0,03955м; (2 = 0,1409 м; (3 = 0,03955 м; (1 = 2,04 Вт/(м((С) – коефіцієнт теплопровідності залізобетону. Тоді: (м2((С)/Вт. Визначимо термічний опір в II січенні: , де Rп.п.- термічний опір замкненого повітряного прошарку при потоці тепла з верху вниз і при додатній температурі в проміжку; Rп.п.= 0,188 (м2((С)/Вт [ дод. 4; 1]. Тоді: (м2((С)/Вт. Рисунок 7. До розрахунку термічного опору в напрямку перпендикулярному тепловому потоку. Термічний опір паралельно тепловому потоку знаходимо за формулою [5; 9] , де F1, F2 – площі окремих ділянок захищення, м2; F1 = 0,1409 м2; F2 = 0,0441 м2 R1, R2 – термічний опір вказаних окремих ділянок захищення. Отже: (м2((С)/Вт. Б) площинами, перпендикулярними напрямкові теплового потоку, захищення умовно поділяємо на шари, з яких одні шари можуть бути однорідними – з одного матеріалу, а інші – неоднорідними – з одношарових ділянок різних матеріалів: Рис. 7. Термічний опір однорідних шарів I визначимо за формулою 2[9], неоднорідного II – за формулою 5 [9]: (м2((С)/Вт, де (1 = (3 = 0,03955 м; (1 = 2,04 Вт/(м((С) – коефіцієнт теплопровідності залізобетону. , де F1, F2 – площі окремих ділянок захищення, м2; F1 = 0,1409 м2; F2 = 0,0441 м2 R1, R2 – термічний опір вказаних окремих ділянок захищення. R1 = 0,188 (м2((С)/Вт [ дод. 4; 1]R2 =(м2((С)/Вт, де (2 = 0,1409 м; (1 = 2,04 Вт/(м((С) – коефіцієнт теплопровідності залізобетону. Отже: (м2((С)/Вт. Термічний опір захищення R( визначимо як суму термічних опорів окремих однорідних і неоднорідних шарів – за формулою 4 [9]: (м2((С)/Вт. Приведений термічний опір несучої панелі визначимо за формулою 6 [9]: (м2((С)/Вт. Знайдемо потрібний термічний опір теплопередачі захищення за формулою 1 [7]: , де tв =18(С – розрахункова температура внутрішнього повітря; tз = -23(С – розрахункова температура зовнішнього повітря; (tн – нормований температурний перепад між температурою внутрішнього повітря і температурою внутрішньої поверхні зовнішнього захищення, приймається з таблиці 1 [7]: (tн = 2,0(С (в – коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні зовнішнього захищення. Приймається з таблиці [ дод. Е; 1]: (в = 8,7 Вт/(м2((С); n – коефіцієнт, який приймається залежно від положення зовнішньої поверхні захищення відносно зовнішнього повітря, приймається з таблиці 3* [17]: n = 0,4. Отже: (м2((С)/Вт. Загальний термічний опір теплопередачі Rз , (м2((С)/Вт, перекриття над підвалом визначаємо за формулою 3 [7]: , (з – коефіцієнт тепловіддачі (для зимових умов) зовнішньої поверхні захищення, Вт/(м2((С), приймається з таблиці [ дод. Е; 1]: (з = 6 Вт/(м2((С); Rк – термічний опір захищення, (м2((С)/Вт, визначається: для однорідного (одношарового) – за формулою 2 [7], для багатошарового за формулою: ∑, де R1, R2, … , Rn – термічний опір окремих шарів захищення, (м2((С)/Вт, визначається за формулою 2 [7]; Rп.пр. – термічний опір замкнутого термічного прошарку, приймається з додатка 4 [17]. Отже: ∑, де (1 =0,040 м, - товщина дощок з сосни чи ялини; (4 = 0,18 Вт/(м((С) – їх коефіцієнт теплопровідності; (2 = 0,050 м, - товщина вермикулітобетону; (3 = 0,11 Вт/(м((С) – його коефіцієнт теплопровідності; (3 = 0,0015 м, - товщина руберойду; (2 = 0,17 Вт/(м((С) – його коефіцієнт теплопровідності; Rпр = 0,173 (м2((С)/Вт, - приведений термічний опір несучої панелі, (0 = 0,220 м; (1 = 0,015 м, - товщина тиньку; (1 = 0,93 Вт/(м((С) – його коефіцієнт теплопровідності; Тоді: ∑ (м2((С)/Вт. Rзаг= Rпотр Отже: (м2((С)/Вт. . Звідси: ; . Визначимо загальну товщину горищного перекриття: м. Визначимо загальний термічний опір: (м2((С)/Вт. Знайдемо коефіцієнт теплопередачі існуючого перекриття над підвалом: К=1/ Rз=1/1,16=0,86 Вт/ (м2((С) 3. Конструкції зовнішніх захищень після термомодернізації 3.1 Термомодернізація зовнішньої стіни. Загальний термічний опір будівельних захищень Rз житлових і громадських будинків при їх проектуванні, здійсненню реконструкції або капітальному ремонті повинен бути більшим або дорівнювати потрібному термічному опорові Rпотр, виходячи з санітарно-гігієнічних вимог (табл. 1[7]), в залежності від КГД, і дорівнювати нормованому термічному опорові Rqmin, визначеному з табл.1 [1]:. У зв’язку з тим, що на території України введені нові значення термічних опорів, що є затверджені в ДБН В.2.6.31-2006 «Теплова ізоляція будівель», що набув чинності з 01,04,2007р. дану конструкцію стіни потрібно додатково до утеплити додавши ще один конструктивний шар утеплювача – пінополістирол. Рис.8. Конструкція стіни після термомодернізації Для розрахунку маємо таку конструкцію стіни, рис. 8 з такими конструктивними шарами : Цементно-піщаний тиньк: (0 =1600 кг/м3; ( = 0,76 Вт/(м((С); ( =0,02м. [ дод. Л; п. 83; 1] Пінополістерол (0 = 15 кг/м3; ( =0,045 Вт/(м((С); ( =х. [ дод. Л; п.19:1]. Кладка цегляна: (0 = 1800 кг/м3; ( = 0,7 Вт/(м((С); ( =0,51м. [ дод. Л; п. 89; 1] 3. Вапняно-піщаний тиньк: (0 = 1800 кг/м3; ( = 0,7 Вт/(м((С); ( =0,02м. [ дод. Л; п. 85; 1] З табл.1 [1] для 2 зони, для зовнішніх стін, вибираємо Rqmin = 2,5 (м2((С)/Вт. Визначимо товщину утеплювача. Rзаг= Rqmin (=(2,5-0,94)*0,045=0,071м=0,08м Отже:; (м2((С)/Вт. Знайдемо коефіцієнт теплопередачі після термомодернізації: К=1/ Rз=1/2,7=0,37 Вт./ (м2((С) Визначимо загальну товщину конструкції: мм. Висновок: Дана конструкція стіни у м. Маріуполі матиме товщину 0,63 м. Підбір вікна після термомодернізації. Згідно табл..1. [1] Rqmin =0,56 (м2((С)/Вт , тому для відповідності до нормованого термічного опору , зменшення інфільтрації та економії теплоти замінюємо вікна на сучасні з склопакетом 4М1-12-4К однокамерні, що мають Rзаг = 0,57 (м2((С)/Вт табл.М1 [1] Де, М1- листове стандартне скло К – енергозберігаюче з твердим покриттям. 4 – товщина скла, мм Порядок скління у маркуванні від зовнішньої поверхні. Знйдемо коефіцієнт теплопередачі нових вікон: К=1/ Rз=1/0,57=1,75 Вт/ (м2((С) Термомодернізація горищного перекриття. Рисунок 9.Конструкція горищного перекриття. Перекриття потиньковане складним тиньком (пісок, вапно, цемент) з такими параметрами (0 = 1700 кг/м3; ( = 0,87 Вт/(м((С); [ дод. Л; ; 1]. Несуча панель виготовлена з залізобетону з такими параметрами: (0 =2500 кг/м3; ( = 2,04 Вт/(м((С); [ дод. Л; 1]; В якості пароізоляції використаємо руберойд ГОСТ 10923-82 з такими характеристиками: (0 =600 кг/м3; ( = 0,17 Вт/(м((С); [ дод. Л; 1]; В якості утеплювача встановлено пінополіуретан (ТУ В-56-70) з такими характеристиками (0 =40 кг/м3; ( = 0,04 Вт/(м((С); . [ дод. Л; 1]; 7. За вирівнюючий шар приймемо керамзитопінобетон з такими характеристиками: (0 =500 кг/м3; ( = 0,23 Вт/(м((С); [ дод. Л; 1]. Згідно табл..1. [1] Rqmin =3,0 (м2((С)/Вт , тому для відповідності до нормованого термічного опору , та економії теплоти замінюємо товщину утеплювача змінюючи конструкцію перекриття, Визначимо товщину утеплювача (3 Rзаг= Rqmin (=(3.0-0,60)*0,04=0,096м=0,1м Визначимо загальну товщину горищного перекриття: м. Визначимо загальний термічний опір: (м2((С)/Вт. Знйдемо коефіцієнт теплопередачі після доутеплення: К=1/ Rз=1/3,1=0,32 Вт/ (м2((С) Висновок: Дана конструкція перекриття у м. Маріуполь матиме товщину 0,386 м. 3.4 Термомодернізація підвального перекриття. Згідно табл..1. [1] Rqmin =2,6 (м2((С)/Вт , тому для відповідності до нормованого термічного опору , та економії теплоти додаємо ще один конструктивний шар - перлітопластобетон, Перекриття потиньковане цементно-піщаним тиньком з такими параметрами (0 = 1800 кг/м3; ( = 0,93 Вт/(м((С);. [ дод. Л; п. 72; 1]. Несуча панель виготовлена з залізобетону з такими параметрами: (0 =2500 кг/м3; ( = 2,04 Вт/(м((С); [ дод. Л; ; 1]; В якості пароізоляції використаємо руберойд ГОСТ 10923-82 з такими параметрами: (0 =600 кг/м3; ( = 0,17 Вт/(м((С); [ дод. Л; 1]; За вирівнюючий шар приймемо вермикулітобетон з такими параметрами: (0 = 300 кг/м3; ( = 0,11 Вт/(м((С); [ дод. Л; 1]; За покриття використаємо підлогу з сосни чи ялини поперек волокон (ГОСТ 8486-66**) з такими параметрами: (0 =500 кг/м3; ( = 0,18 Вт/(м((С); [ дод. Л; 1]; В якості додаткового утеплювача встановимо плити пінополістерольні з такими параметрами (0 =50 кг/м3; ( = 0,045 Вт/(м((С); . [ дод. Л;п.19; 1]; Перекриття ще потиньковане цементно-піщаним тиньком з такими параметрами (0 = 1800 кг/м3; ( = 0,93 Вт/(м((С);. [ дод. Л; п. 72; 1]. Рисунок 10. Конструкція перекриття над підвалом. Визначимо товщину утеплювача (3 Rзаг= Rqmin . Звідси м. Визначимо загальну товщину горищного перекриття: м. Визначимо загальний термічний опір: (м2((С)/Вт. Знйдемо коефіцієнт теплопередачі після доутеплення: К=1/ Rз=1/2,67=0,38 Вт/ (м2((С) Висновок: Дана конструкція перекриття у м. Маріуполь матиме товщину 0,42 м 4.Підрахунок тепловтрат приміщень. Тепловтрати житлового будинку. Втрати тепла (тепловтрати) приміщеннями в холодний період року складаються із тепловтрат через захищення і втрат тепла на нагрівання зовнішнього холодного повітря, що надходить у приміщення шляхом інфільтрації через зовнішні захищення . Тепловтрати через захищення визначаються як сума тепловтрат через усі зовнішня захищення приміщення. Тепловтрати підраховуються окремо для кожного приміщення, що опалюється. Розрахунок проводиться у табличній формі (Таблиця 2): Основні тепловтрати – це тепловтрати через окремі захищення: стіни Qст, вікна Qв, покриття Qпокр, двері Qдв, підлогу Qпідл та інші (ф. 76; 10(: . Тепловтрати через окремі захищення Qі, Вт, можна підрахувати за формулою 77 (10(: , де Rзаг – загальний термічний опір захищення, (м2((С)/Вт; tв – внутрішня температура повітря, (С, в приміщенні з табл.4 [5]; - для житлової кімнати та прачечної : tв =20 (С - для кухні, лоджії та комірки: tв=18 (С - для ванни: tв=25 (С - для сходової клітки: tв=16(С tз – температура зовнішнього повітря, (С, що для більшості будинків приймається як температура найхолоднішої п(ятиденки забезпеченістю 0,92; F – площа захищення, м2; n – коефіцієнт, який зменшує розрахункову різницю температур (tв – tз), приймаємо з таблиці 3 (10(. Для підвального пекриття без світлових прорізів в стінах n=0.4; Для горищного перекриття n=0.9. ( β- коефіцієнт, який враховує тепловтрати: на орієнтацію захищень відносно сторін світу та швидкості вітру згідно табл.3 [8]: Сх, Пн сх, Пн зх, Пн До 5 м/с – 5% 5 м/с і більше – 10%, при повторюваності вітру в даному напрямку не менше 15% на зовнішні двері необладнані тепловими завісами: приймаємо в даній роботі подвійні двері з тамбуром між ними – 0,27 H ( H- висота будинку). Обрахунок зводимо у таблицю 2. Умовні скорочення: ЗС – зовнішня стіна; ВК – вікно дерев’яне в хвойних рамах; Б.дв – балконні двері; Г.П – горищне перекриття; Пл – перекриття над підвалом Додаткові тепловтрати становлять затрати тепла на нагрівання зовнішнього холодного повітря, яке надходить у приміщення на вентиляцію з розрахунку однократного повітрообміну. Затрати на вентиляцію вираховуються за формулою 4 Ст4 (8(: Qв = 0,337 * Sn * h (tв - tн ), Вт де Sn - площа підлоги приміщення, кв. м; h - висота приміщення від підлоги до стелі, м, но не більше 3,5. . Подальші розрахунки втрати на вентеляцію приміщення заносимо в таблицю 3. Табл.3 №приим tв,°С ∆tв,°С H, м S, м² V, м³ коеф Qі, Вт 101-901 20 43 2.7 17.8 48.06 0.337 696 102-902 20 43 2.7 10.5 28.35 0.337 411 105-905 20 43 2.7 10.5 28.35 0.337 411 106-906 20 43 2.7 13.5 36.45 0.337 528 107-907 20 43 2.7 17.8 48.06 0.337 696 108-908 20 43 2.7 17.8 48.06 0.337 696 109-909 20 43 2.7 9.5 25.65 0.337 372 111-911 20 43 2.7 12.4 33.5 0.337 485 112-912 20 43 2.7 17.8 48.06 0.337 696 113-913 20 43 2.7 11.7 31.6 0.337 458 49041 Для сходової клітки додатково підраховуємо втрати тепла на зовнішнє повітря , яке надходить через вхідні двері, які необладнані тепловою завісою за формулою 5[8]: , Вт H - висота будинку,м; H=9*3,0 +0,8+2.0+0,5=30,3м N - кількість людей що проходять через вхідні двері за годину,осіб; в- коефіцієнт , що враховує кількість тамбурів; в=1 , при одному тамбурі; ; m- кількість кімнат у квартирі; кількість квартир. N=(3+1)9+(2+1)9+(5+1)9=117 осіб. Qінф=0,7*1(30,3+0,8*117)*(16-(-23))=3382 Вт 5. Розрахунок енергетичних показників будинку при його теплоізоляції. Термічні опори огороджуючих конструкцій існуючого будинку, які підлягають реконструкції, вираховуються на основі натурних замірів товщин конструктивних шарів огороджуючих конструкцій за формулою: В умовах курсового проектування з достатньою точністю для існуючих будинків можна прийняти, що загальні термічні опори Rзаг огороджуючих конструкцій рівні потрібним термічним опорам , вирахуваним на основі п.2 СниП ІІ-3-79**. Строительная теплотехника.М.1986: . При розрахунку доутеплення огороджуючих конструкцій і доведення їх термічних опорів до більш високого рівня, користуємося значеннями нормативів опору теплопередачі, Таблиця 1.2 (ДБН В.2.6-31:2006. Теплова ізоляція будівель.). Отже, при проведенні реконструкції огороджуючих конструкцій будинку, їх загальні термічні опори Rзаг повинні дорівнювати нормативним, а при економічному обгрунтуванні можуть бути більшими, тобто . Дані розрахунків термічних опорів заносимо в табл.4. Значення термічних опорів зовнішніх захищень будинку Табл.4 № з/п Назва зовнішніх захищень Площа зовнішніх захищень, Fзаг , м2 Значення загальних термічних опорів Rзаг, до реконструкції захищень після реконструкції захищень % збільшення термічного опору 1 Зовнішні стіни 1647 0,94 2,7 65,2 2 Горищне перекриття 169 1,1 3,1 64,5 3 Підвальне перекриття над підвалом 169 1,16 2,67 56,5 4 Вікна 295 0,4 0,57 29,8 5 Зовнішні двері 2,8 0.56 1,62 65,4 6 Інші захищення Після цього проводимо розрахунок тепловтрат через огороджуючі конструкції Qосн за загальновідомою формулою для двох варіантів: існуючий будинок ; будинок доутеплений після реконструкції. Для двох варіантів також визначаємо витрати тепла на нагрівання повітря, що інфільтрується через вікна Qінф. Визначимо річну витрату тепла Qріч на опалення будинку (до його реконструкції), кВт год/рік за формулою де Q1 - розрахункова потужність системи опалення будинку (до реконструкції), кВт; tВ=18°С - розрахункова температура внутрішнього повітря приміщень; t3=-23 °С - розрахункова температура зовнішнього повітря; n=3259 - кількість градусо-діб міста будівництва. дод.1;п.18; [3]: Визначимо річну витрату тепла Qріч на опалення будинку (після реконструкції) де Q2 - розрахункова потужність системи опалення будинку (після реконструкції), кВт. Визначимо річну витрату тепла Qріч на нагрів інфільтраційного повітря будинку. Дані заносимо в табл.5. Енергетичний баланс будинку табл.5 № з/п Назва енергетичних показників Один. виміру Значення показників до теплоізоляції будинку після теплоізоляції будинку 1 Трансмісійні витрати тепла, Qосн кВт • год 825,3 340,6 рік 2 Вентиляційні (інфільтраційні) витрати тепла, Qінф кВт • год 319,6 319,6 рік 3 Брутто-потреба тепла на опалення Qзаг= Qосн + Qінф кВт • год 1144,9 660,2 рік 4 Питома річна потреба в теплі для опалення, qріч кВт • год 0.89 0.52 м2 • рік 5 Питома теплова характеристика будинку, q0 Вт 6,1 3,35 м3 °С Тоді загальні тепловтрати будинку складатимуть Qзаг=Qосн+Qінф Дані заносимо в п.3 табл. 6. За нижчеприведеною формулою розраховуємо питомі річні витрати тепла, qріч, кВт∙год/рік м2 будинком (до реконструкції), віднесені до 1 м2 площі квартир, що опалюються (заносимо в п.4 табл.6). Розраховуємо питомі річні витрати тепла qріч, кВт∙год/(рік∙м2) будинком (після реконструкції), віднесені до 1 м2 площі квартир, що опалюються (заносимо в п.4 табл.6). Питома теплова характеристика будинку до і після теплоізоляції q0, Вт/(м3∙°С), вираховується за формулою де (Qзаг - загальні годинні тепловтрати будинку, Вт, V - будівельний об'єм будинку, м3; tВ, tВ - відповідно середня температура внутрішнього повітря і температура найбільш холодної п'ятиденки, °С. До реконструкції: Після реконструкції: Дані заносимо в табл.6. Економія енергії за рахунок теплоізоляції зовнішніх захищень будинку Таблиця6. № з/п Потенціал економії Споживання корисного тепла, кВт∙год/рік Енергетичний показник, qріч кВт∙год/м2·рік Економія тепла по відношенню до факту, % 1 Фактичний стан теплоспоживання до ізоляції будинку Qзаг 1144,9 0.89 100 2 Стан теплоспоживання після теплоізоляції будинку Q'заг 660,2 0.52 42,3 3 Потенціал економії теплової енергії ΔQ= Qзаг - Q'заг 484,7 - 57,7 Рис. 11. Діаграма економії тепла 6.Системи комерційного обліку втрат тепла будинками. Системи не комерційного обліку витрат тепла квартирами. Система розрахунків власників квартир за спожите тепло. Для обліку теплової енергії, що подається в окремі квартири, можуть застосовуватися два підходи. Перший – це застосування комерційного обліку тепла шляхом встановлення квартирних теплолічильників. Квартирні теплолічильники випускаються багатьма західними фірмами; їх вартість $ 300…400. Другий підхід – це некомерційний облік. Він полягає у розподілі загальних витрат на опалення будинку між власниками квартир. На сьогоднішній день найбільш прийнятною є система обліку теплової енергії, згідно з якою: на вводах теплоносія в будинок здійснюють облік спожитої теплової енергії будинку шляхом встановлення тепломірів (комерційний облік теплової енергії); на вводах теплоносія в кожну квартиру здійснюють облік об’єму теплоносія, спожитого квартирою (некомерційний облік теплової енергії). Облік об’єму теплоносія рекомендовано здійснювати шляхом встановлення на зворотному трубопроводі квартирної системи лічильника гарячої води, що і відображено в даному проекті. Покази тепломіра та окремих квартирних водомірів служать підставою для визначення кількості тепла, спожитого кожною квартирою, і складання розрахунку на оплату, а покази тепломіра – для взаєморозрахунків між експлуатаційною установою. Методика визначення кількості спожитого тепла кожною квартирою та його оплати розроблена в Українському зональному науково-дослідному і експериментальному проектному інституті цивільного будівництва в м. Київ. При влаштуванні некомерційного обліку тепла необхідно, використовуючи, покази квартирних водомірів і покази теплового лічильника в тепловому пункті, здійснити розрахунки вартості спожитої теплової енергії для кожної квартири. Для цього, за методикою наведеною [ст. 61…63, 10] проводимо розрахунок використовуючи наступні формули: Розрахункова річна витрата тепла на будинок, МДж/рік [70, ст. 62, 10]: , де - розрахункова теплова потужність системи опалення будинку, кВт (100,77 кВт); - розрахункова середня температура внутрішнього повітря приміщень, °С; - розрахункова температура зовнішнього повітря (параметри Б), °С; n – кількість градусо-діб міста будівництва (КГД), градусо-діб (3259 градусо-діб). Питомі річні витрати тепла , МДж/м2, віднесенні до 1 м2 площі квартир, що опалюються [71, ст. 62, 10]: , де - сума площ усіх квартир, що опалюються, м2 (1274.6 м2). Розрахункова річна витрата тепла для кожної квартири , МДж/рік [72, ст. 62, 10]: , де - площа окремої квартири, що опалюється. Розрахункова річна кількість теплоносія, , м3/рік, необхідна для опалювання квартири [73, ст. 63, 10]: , де - розрахункова теплова потужність квартирної системи опалення, кВт; - розрахункова різниця температур у подавальному і зворотному трубопроводах системи опалення °С. Сума платежів, , грн./рік, від кожної квартири визначається за формулою [74, ст. 63, 10]: , де - - постійна для кожної квартири величина [75, ст. 63, 10]: : Т – тариф на теплову енергію, грн./МДж, приймаємо Т=38 грн./МДж виходячи з даних комуненерго; - річна витрата тепла, МДж/рік, заміряна тепло лічильником, який встановлений в тепловому пункті; - річна витрата теплоносія, м3/рік, у квартирній системі опалення, заміряна некомерційним водоміром, що встановлений на вводі теплоносія в квартиру; β – коефіцієнт на невраховані витрати тепла [76, ст. 63, 10]: . Дані по розрахунковим показникам квартир а також по вартості платежів по квартирах заносяться в Таблицю 9. Отже: . Даний розрахунок проведений для будинку в якому вже проведено реконструкцію та додатково утеплено стіни. Даний розрахунок не включає оплату жителями за опалення сходової клітки, оскільки дані витрати враховуються у вартості експлуатації будівлі, і враховуються у квартирній платі експтутаційній конторі. Дані розрахунку заносимо в табл.7. Таблицю 7 Розрахункові показники квартир та вартість теплової енергії, спожитої квартирою Поверх № квартири Розрахункові показники кожної квартири Покази лічильника Giрік, м³/рік К*G Сума платежів, Пі, грн/рік Площа квартири, що опалюється Fi , м² Теплова потужність Qi, кВт Річна витрата тепла Qiріч, Гдж/рік Річна витрата теплоносія Giріч, м³/рік Постійна величина Кі 1 1 67,60 4,0450 34,5 251,2 0,00021 176 0,0368 843,70 2 53,40 2,3880 27,2 148,3 0,00028 104 0,0290 666,47 3 101,80 5,1580 51,9 320,3 0,00025 224 0,0554 1270,54 2 4 67,60 3,4110 34,5 211,8 0,00025 148 0,0368 843,70 5 53,40 1,9840 27,2 123,2 0,00034 86 0,0290 666,47 6 101,80 4,9590 51,9 307,9 0,00026 216 0,0554 1270,54 3 7 67,60 3,4110 34,5 211,8 0,00025 148 0,0368 843,70 8 53,40 1,9840 27,2 123,2 0,00034 86 0,0290 666,47 9 101,80 4,9590 51,9 307,9 0,00026 216 0,0554 1270,54 4 10 67,60 3,4110 34,5 211,8 0,00025 148 0,0368 843,70 11 53,40 1,9840 27,2 123,2 0,00034 86 0,0290 666,47 12 101,80 4,9590 51,9 307,9 0,00026 216 0,0554 1270,54 5 13 67,60 3,4110 34,5 211,8 0,00025 148 0,0368 843,70 14 53,40 1,9840 27,2 123,2 0,00034 86 0,0290 666,47 15 101,80 4,9590 51,9 307,9 0,00026 216 0,0554 1270,54 6 16 67,60 3,4110 34,5 211,8 0,00025 148 0,0368 843,70 17 53,40 1,9840 27,2 123,2 0,00034 86 0,0290 666,47 18 101,80 4,9590 51,9 307,9 0,00026 216 0,0554 1270,54 7 19 67,60 3,4110 34,5 211,8 0,00025 148 0,0368 843,70 20 53,40 1,9840 27,2 123,2 0,00034 86 0,0290 666,47 21 101,80 4,9590 51,9 307,9 0,00026 216 0,0554 1270,54 8 22 67,60 3,4110 34,5 211,8 0,00025 148 0,0368 843,70 23 53,40 1,9840 27,2 123,2 0,00034 86 0,0290 666,47 24 101,80 4,9590 51,9 307,9 0,00026 216 0,0554 1270,54 9 25 67,60 4,2890 34,5 266,3 0,00020 186 0,0368 843,70 26 53,40 2,6450 27,2 164,2 0,00025 115 0,0290 666,47 27 101,80 6,2160 51,9 386,0 0,00020 270 0,0554 1270,54 Σ= 1,09 25026,34 7.Визначення терміну окуплюваності додаткового утеплення зовнішніх стін. Для визначення терміну окуплюваності одного з прийнятих рішень по проведенню зовнішнього до утеплення для доведення термічного опору зовнішніх захисних захищень до рівня діючих на сьогодні нормативів проводимо в наступній послідовності: 1. Визначаємо суму платежів за теплову енергію за опалювальний сезон будинку після реконструкції: 25026,34 грн. 2. Визначаємо суму платежів за тепло до реконструкції ( до даткового утеплення зовнішніх захищень): 43373,2 грн. 3. Визначаємо загальну вартість проведення робіт по додатковому утепленню, та вартість використаних при цьому матеріалів (Згідно зведеного кошторису 2-1-1/1): 859350 тис. грн. 4. Визначаємо термін окуплюваності проведених робіт: 859350/(43373,2-25026,34)=46,8 р. Оскільки отриманий термін окуплюваності 46,8 роки є дуже великим, тому потрібно зменшити капітальні затрати на термомодернізацію будівлі. Це можна зробити не замінюючи існуючих вікон на більш сучасні. Отож кошторисна вартість термомодернізації без заміни вікон та балконних дверей буде становити (Згідно зведеного кошторису 2-1-2/1): 470682 грн. 5. Визначаємо термін окуплюваності проведених робіт: 470682/(43373,2-25026,34)=25,26 р. Отож термін окупності міроприємств по збільшенню термічного опору зовнішніх захищень при реконструкції будівлі буде становити 25,6 р., що є прийнятним якщо взяти до уваги те, що затрати на експлуатацію даної будівлі будуть зростати по мірі зростання ціни на природній газ. 8. Розрахунок поверхні нагріву нагрівальних приладів. Розрахунок радіаторів, згідно завдання, PURMO проводимо по методиці, що подається виробником даних радіаторів . Для нижче наведеного розрахунку використано інформацію з каталогу радіаторів фірми PURMO. [16]. До розрахунку, з метою уніфікації, приймаємо радіатори типу С11 і С22 оскільки в завданні параметри теплоносія (95/70, внутрішня температура приміщення 16;18;20 °С) відрізняються від наведених в таблицях для розрахунку (90/70, внутрішня температура приміщення 20°С). то для розрахунку користуємось формулою: , де - теплова потужність радіатора у відповідності до DIN EN 442, Вт; f – фактор розрахунку з таблиці ( для експоненти температури n=1.3) Qс- теплова потужність необхідна для покритя тепловтрат у відповідності до CSN 06 0210, Вт. Для приміщення №101, що має тепловтрати Qс=1581 Вт знаходимо фактор розрахунку f =0,7582, що відповідає параметрам теплоносія 95/70 та температурі внутрішнього повітря tв=20 *С та знаходимо дійсну теплову потужність Q=Qc*f=1581*0.7582=1199 Вт по якій робимо підбір радіатора PURMO С22 довжиною L=1,0 м та висотою H=0,3м. Подальші результати розрахунку заносимо в таблицю 8. Таблиця 8 № кімнати Т-ра, °С № квартири Тепловтрати, Вт Тепловтрати, Вт Витрата теплоносія, кг/год f Потужність, Вт Марка радіатора H, м L, м 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 101 20 1 1581 4045 139,2 0,7582 1199 PURMO C22 0,3 1 102 20 834 0,7582 632 PURMO C11 0,3 1 103 18 288 0,7269 209 PURMO C11 0,3 0,4 113 20 1133 0,7582 859 PURMO C11 0,3 1,2 114 25 209 0,8283 173 PURMO C11 0,3 0,4 112 20 2 1119 2388 82,2 0,7582 848 PURMO C11 0,3 1,2 111 20 908 0,7582 688 PURMO C11 0,3 1 110 18 361 0,7269 262 PURMO C11 0,3 0,4 104 18 3 288 5158 177,5 0,7269 209 PURMO C11 0,3 0,4 105 20 834 0,7582 632 PURMO C11 0,3 1 106 20 953 0,7582 723 PURMO C11 0,3 1 107 20 1169 0,7582 886 PURMO C22 0,3 0,8 108 20 1119 0,7582 848 PURMO C11 0,3 1,2 109 20 795 0,7582 603 PURMO C11 0,3 1 201-801 20 4,7,10,13,16 1384 3411 117,4 0,7582 1049 PURMO C22 0,3 1 202-802 20 697 0,7582 528 PURMO C11 0,3 0,8 203-803 18 203 0,7269 148 PURMO C11 0,3 0,4 213-813 20 972 0,7582 737 PURMO C22 0,3 0,6 214-814 25 155 0,8283 128 PURMO C11 0,3 0,4 212-812 20 5,8,11,14,17 982 1984 68,3 0,7582 745 PURMO C22 0,3 0,6 211-811 20 771 0,7582 585 PURMO C11 0,3 1 210-810 18 231 0,7269 168 PURMO C11 0,3 0,4 204-804 18 6,9,12,15,1 203 4959 170,6 0,7269 148 PURMO C11 0,3 0,4 205-805 20 697 0,7582 528 PURMO C11 0,3 0,8 206-806 20 1070 0,7582 811 PURMO C11 0,3 1,2 207-807 20 1349 0,7582 1023 PURMO C22 0,3 1 208-808 20 982 0,7582 745 PURMO C22 0,3 0,6 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 209-809 20 658 0,758 499 PURMO C22 0,3 0,4 901 20 19 1614 4289 147,6 0,7582 1224 PURMO C22 0,3 1 902 20 928 0,7582 704 PURMO C11 0,3 1 903 18 337 0,7269 245 PURMO C11 0,3 0,4 913 20 1188 0,7582 901 PURMO C22 0,3 0,8 914 25 222 0,8283 184 PURMO C11 0,3 0,4 912 20 20 1206 2645 91,0 0,7582 914 PURMO C22 0,3 0,8 911 20 995 0,7582 754 PURMO C22 0,3 0,6 910 18 444 0,7269 323 PURMO C11 0,3 0,6 904 18 21 337 6216 213,9 0,7269 245 PURMO C11 0,3 0,4 905 20 928 0,7582 704 PURMO C11 0,3 1 906 20 1245 0,7582 944 PURMO C22 0,3 0,8 907 20 1618 0,7582 1227 PURMO C22 0,3 1 908 20 1206 0,7582 914 PURMO C22 0,3 0,8 909 20 882 0,7582 669 PURMO C11 0,3 1 Для сходової клітки використаємо нагрівальний прилад типу “Акорд”. Для розрахунку поверхні нагрівального приладу визначаємо величину тепловіддачі приладу: , де Qо – тепловіддача конвектора, ккал/год Qо = 435 ккал/год, де f – поверхня нагріву, екм, яка приймається з [табл.ІІІ.14,14]. Для марки приладу – А24 двохрядного , f = 2,21 екм. Qо = 435*2,21 = 961,35 ккал/год. - коефіцієнт, що враховує значення теплового напору tт , який для схеми “знизу-вверх” вираховується за формулою: за [лист.ІІІ.14,14] = 1,15, тоді ккал/год При витраті теплоносія менше 300 кг/год фактична тепловіддача конвектора вираховується за формулою: , де - коефіцієнт, що враховує крок пластин оребрення гріючого елемента конвектора з [табл.ІІІ.30,14]. Визначаємо витрату теплоносія для обігрівання сходової клітки: кг/год, тоді = 0,965. ккал/год Розрахункова величина тепловіддача конвектора моделі А24: ккал/год екм Потрібна поверхня нагріву однієї конвективної групи: екм Кількість конвекторів моделі А24 визначимо за формулою: , Отже приймаємо 2 двохрядних конвектори моделі А24 при f = 2,21 екм довжиною 1208 мм. Зєднаних паралельно та підєднаних до теплового пункту по передвключеній схемі з параметрами теплоносія 130/70. 9. Гідравлічний розрахунок трубопроводів системи опалення. Гідравлічний розрахунок трубопроводів системи водяного опалення полягає у визначенні таких діаметрів труб, по яких можна було б переміщати розрахункову кількість теплоносія залежно від величини діючого в системі опалення циркуляційного тиску. Гідравлічний розрахунок трубопроводів системи опалення слід починати з визначення розрахункового циркуляційного тиску. Величина розрахункового циркуляційного тиску в насосних горизонтальних двотрубних системах водяного опалення обчислюється за формулою [33, ст. 36, 10]: , де - тиск, який створює циркуляційний насос для забезпечення необхідної витрати теплоносія в системі опалення; - природній (гравітаційний) циркуляційний тиск. Оскільки, система приєднується до теплових мереж через змішувальний насос, встановлений на подавальному трубопроводі, та триходовий клапан, тоді [34, ст. 36, 10]: , де Σl – довжина циркуляційного кільця, м, у насосних двотрубних горизонтальних системах головне циркуляційне кільце вибираємо з меншим значенням середніх питомих втрат тиску на 1 м. п. довжини трубопроводу. У нашому випадку Σl =130,2 м через горизонтальний стояк квартири 1 . Тоді: Па. Природній циркуляційний тиск складається із тиску, що виникає внаслідок охолодження теплоносія в опалювальних приладах , і тиску внаслідок охолодження теплоносія в трубах [36, ст. 36, 10]: . Природній циркуляційний тиск в горизонтальній однотрубній чи двотрубній системах опалення в розрахунковому циркуляційному кільці через горизонтальну вітку або опалювальний прилад нижнього поверху знаходимо за формулою [37, ст36, 10]: , де h – вертикальна відстань між умовними центрами охолодження в вітці стояка № 1 або опалювальним приладом на нижньому поверсі і точкою змішування води в тепловому пункті, h = 2,3 м; ρг, ρо-густина теплоносія(води) в подаючому та в зворотньому трубопроводах. g =9,81 – прискорення вільного падіння, м/с2. Отже: Па. Природній циркуляційний тиск, що виникає в розрахунковому кільці системи опалення внаслідок охолодження води в трубопроводах , визначають за формулою [38, ст. 37, 10]: , де hі – вертикальна відстань між умовними центрами охолодження і-тої ділянки і нагріванням, м. Для розведення тепломереж використовуємо сталеві труби, які при сучасних принципах прокладки обов’язково ізолюємо (загальний норм

Курсовий проект Опалення

01.01.1970 03:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись