Розрахунок та оптимізація характеристик систем електрозв’зку

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано

Інформація про роботу

Рік:
2005
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Інші
Група:
ТК-31

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки України Національний університет “Львівська політехніка” Курсова робота з дисципліни : “ Теорія електрозв’язку” на тему:” Розрахунок та оптимізація характеристик систем електрозв’зку ” Вступ Значна частина інформації в сучасному суспільстві передається за допомогою радіотехнічних засобів електричними сигналами в системах зв'язку різного призначення. Це міський та міжміський телефонний зв'язок, телевізійне та радіомовлення, супутникові системи зв'язку, телеграф та передача даних тощо. Дальність зв'язку в десятки тисяч кілометрів нікого не дивує й вважається звичайним явищем. Темпи розвитку електрозв’язку перевищують темпи розвитку інших галузей народного господарства. В реальній системі зв’язку якість передачі залежить від рівня спотворень прийнятого повідомлення. Ці спотворення залежать від властивостей і технічного стану системи, а також від інтенсивності та характеру завад. Здатність системи протистояти шкідливому впливу завад на передачу повідомлень називається завадостійкістю. Так як дія завад проявляється в тому, що прийняте повідомлення відрізняється від переданого, то кількісно завадостійкість при даній заваді можна охарактеризувати рівнем відповідності прийнятого повідомлення до переданого. Назвемо цю величину терміном - вірність. Вірність передачі залежить від відношення сигналу до завади. При певній інтенсивності завади, ймовірність помилки тим менша, чим більше відрізняються між собою сигнали, що належать до різних повідомлень. Вірність передачі також залежить від способу прийому. Якщо порівнювати дві системи передачі інформації: аналогову та цифрову, то побачимо, що в аналогових системах, навіть незначний вплив на сигнал, завжди супроводжується внесенням відповідної помилки в повідомлення. Тому точне відновлення переданого повідомлення неможливе. В цифрових системах передачі інформації помилка при передачі повідомлення виникає тільки тоді, коли сигнал розпізнається помилково. А це відбувається лише при спотвореннях, які перевищують деякий рівень. Поряд із вірністю важливим показником роботи системи зв’язку являється швидкість передачі. Зміст 1. Вихідні дані та завдання на курсову роботу ст.4 2. Структурна схема аналогової системи передачі ст.5 3. Розрахунок інформаційних характеристик джерела повідомлень ст.8 1). Диференціальна ентропія ст.8 2). Максимальна ентропія ст.8 3). Епсилон-ентропія ст.8 4). Надлишковість джерела ст.8 5). Продуктивність джерела ст.8 6). Вимоги до пропускної здатності каналу ст.8 4. Розрахунок завадостійкості демодулятора. ст.9 5. Розрахунок основних параметрів цифрової системи передачі. ст.12 1). Структурна схема цифрової системи передачі ст.12 2). Число рівнів квантування ст.14 3). Відношення сигнал/шум квантування ст.14 4). Допустиму ймовірність помилки символу на вході ЦАП ст.14 5). Інтервал дискретизації ст.15 6) Тривалість двійкового символу ст.15 7). Графік залежності р = f() ст.16 8). Вибір коректуючого коду і розрахунок завадостійкості системи ст.16 зв’язку з кодуванням 9). Графік залежності рд=f1() ст.18 6. Розрахунок ефективності системи зв’язку ст.19 1). Ширини спектру ст.19 2). Пропускна здатність ст.19 3). Енергетична ефективність ст.20 4). Частотна ефективність ст.20 5). Інформаційною ефективністю ст.21 6). Таблиця порівняння ефективностей ст.22 7). Графік межі Шеннона ст.22 8). Порівняння ефективностей та висновки ст.23 7. Заключення до курсової роботи ст.23 Вихідні дані. Повідомлення неперервного джерела передається каналом зв'язку аналоговим методом. В каналі зв'язку з постійними параметрами і адитивним білим гауссовим шумом використовується модуляція гармонійного переносника. Джерело повідомлень задане характеристиками первинного сигналу b(t): - середнє значення дорівнює нулю; - густина ймовірності миттєвих значень p(b) - двосторонній експоненційний розподіл на інтервалі (–bmax, bmax) (ДЕР); - середня потужність сигналу Рb= 0,65 В2 ; - коефіцієнт амплітуди Кa= 3; - максимальна частота спектру Fmax= 13 кГц. 2. Допустиме відношення сигнал/шум на вході одержувача = 40 дБ. 3. Метод модуляції - ЧМ. 4. Для порівняння аналогового і цифрового методів передачі задані: - метод передачі - ІКМ з рівномірним квантування, допустиме відношення сигнал/шум квантування (*кв= 43 дБ; - енергетичний виграш кодування (ЕВК), що забезпечується при використанні в каналі зв'язку завадостійкого кодуванням : ЕВК = 2 дБ; - метод дискретної модуляції – ВМФ-4 і спосіб прийому - когерентний. Завдання. 1. Структурна схема аналогової системи передачі. Зобразити структурну схему аналогової системи передачі неперервних повідомлень. Пояснити призначення кожного блоку, дати визначення основних параметрів, що характеризують кожний блок, і навести часові діаграми характерних сигналів на входах і виходах блоків. 2. Розрахунок інформаційних характеристик джерела повідомлень. Для заданих статистичних характеристик джерела неперервних повідомлень і якості відтворення повідомлення на вході одержувача зробити розрахунок епсилон-ентропії Н((В), надмірності ( і продуктивності джерела Rд. Пояснити причини надмірності джерела. Сформулювати вимоги до пропускної здатності каналу зв'язку. 3. Розрахунок завадостійкості демодулятора. Для заданого методу модуляції розрахувати і побудувати графік залежності = f((вх). 4. Розрахунок основних параметрів цифрової системи передачі. Зобразити структурну схему цифрової системи передачі методом ІКМ з використанням в каналі зв'язку завадостійкого кодування і дискретної модуляції гармонійного переносника. Пояснити призначення кожного блоку та дати визначення основних параметрів, що характеризують кожний блок. Розрахувати основні параметри АЦП: число рівнів квантування, відношення сигнал/шум квантування при вибраному числі рівнів квантування, допустиму ймовірність помилки символу на вході ЦАП, інтервал дискретизації, тривалість двійкового символу. Для заданих методу дискретної модуляції та способу прийому розрахувати і побудувати графік залежності ймовірності помилки двійкового символу на виході демодулятора від відношення сигнал/шум на вході демодулятора р = f(); визначити необхідне відношення сигнал/шум  на вході демодулятора, при якому ймовірність помилки символу на виході демодулятора дорівнює допустимій ймовірності помилки символу на вході ЦАП pб. Вибрати коректуючий код, що забезпечує заданий енергетичний виграш кодування при допустимій ймовірності помилки символу на вході ЦАП. Розрахувати і побудувати залежність імовірності помилки символу на виході декодера від відношення сигнал/шум на вході демодулятора рд = f1(). Визначити необхідне відношення сигнал/шум на вході демодулятора , при якому забезпечується допустима ймовірність помилки символу на вході ЦАП. Визначити одержаний ЕВК. 5. Розрахунки і порівняння ефективності систем передачі неперервних повідомлень. Зробити розрахунки і порівняння інформаційної, енергетичної і частотної ефективності системи зв'язку, що розраховується, для варіанту аналогової передачі і двох варіантів цифрової передачі – з завадостійким кодуванням та без нього. Побудувати графік граничної залежності ( = f((). На цьому рисунку точками відбити ефективність трьох варіантів передачі. Порівняти показники ефективності трьох варіантів передачі між собою та з граничною ефективністю. Зробити висновки за результатами порівняння. 6. Заключення. Зробити висновки по курсовій роботі в цілому. Структурна схема аналогової системи передачі. Джерело 1 Модулятор 2 Канал 3 Демодулятор 4 Одержувач повідомлень зв’язку повідомлень Джерело повідомлень – формує сигнал. В одних системах зв’язку може бути людина, в інших - різного походження пристрої (обчислювальна машина та інші). На виході джерела повідомлень осцилограма буде мати наступний вигляд(точка 1) : Основні параметри джерела повідомлень: ентропія H, надлишковість ( та продуктивність R. Модулятор – блок, в якому відбувається вкладання інформаційного сигналу у сигнал-перенощик. На виході модулятора можемо мати наступну ситуацію(точка 2): якщо використовується амплітудна модуляція, то осцилограма: якщо використовується частотна модуляція, то осцилограма має наступний вигляд:  якщо використовується кутова модуляція, то осцилограма: t Основні параметри модулятора: глибина амплітудної модуляції m, індекс частотної модуляції М, девіація частоти ((. Після каналу зв’язку отримаємо(точка 3): S Рис 1.3 - Радіосигнал після каналу зв'язку і на вході демодулятора Демодулятор – пристрій, за допомогою якого з високочастотного сигналу виділяють інформаційний сигнал. На виході демодулятора отримаємо(точка 4): Одержувач повідомлення - може бути людина, або різного походження пристрої(обчислювальні, електронні, тощо). 2. Розрахунок інформаційних характеристик джерела повідомлень 1). Диференціальна ентропія обчислюється за формулою: h(B)= , (2.1) де =  Числове значення: h(B)= 1.622 біт. Умовна диференціальна ентропія визначається за формулою: h(B(), (2.1а) де = Числове значення: h(B()= -4.9 біт. 2). Максимальна ентропія розраховується за формулою: Hmax=-  (2.2) Числове значення: Hmax= 8.305 біт. 3). Епсилон-ентропія джерела обчислюється як: H((B)= h(B)- h(B() (2.3) Числове значення: H((B)= 6.522біт 4). Надлишковість джерела обчислюється: ( =  (2.4) Числове значення: ( = 0.2147. Наявність надлишковості означає, що частину повідомлень можна і не передавати каналом зв’язку, а відновити з інших прийнятих повідомлень за відомими статистичними зв’язками. Основними причинами надлишковості є: різні ймовірності окремих повідомлень; наявність статистичних зв’язків між повідомленнями джерела. З підвищенням надлишковості, збільшується тривалість передання повідомлення та зайвого завантаження каналів зв’язку. Тому, потрібно намагатися зменшити надлишковість. Але з іншого боку, в разі збільшення надлишковості з’являється можливість підвищення завадостійкості передання повідомлення. Наприклад, надлишковість тексту дає можливість виправити окремі помилки та відновити пропущені букви або навіть слова в телеграмі [3]. 5). Продуктивність джерела розраховується за наступною формулою: Rд = 2(Fmax(H((B) (2.5) Числове значення: Rд= 1.7*105 біт/с. 6). Пропускна здатність каналу характеризує потенційні можливості передавання інформації. Вимоги до пропускної здатності каналу зв’язку сформулюємо на основі теореми кодування Шеннона, в якій говориться, якщо продуктивність джерела повідомлення Rд менша за пропускну здатність каналу Ск, тобто Rд<Ск, то існують способи кодування та декодування, при яких ймовірність помилки декодування може бути безмежно малою [1,3]. Тобто, основною вимогою до пропускної здатності каналу зв’язку є: Rд<Ск 3. Розрахунок завадостійкості демодулятора. При частотній модуляції виграш демодулятора залежить від (вх і визначається: gЧМ = , (3.1) Де mЧМ - індекс частотної модуляції; (ЧМ = FS/Fmax= 2(mЧМ + 1) (3.2) - коефіцієнт розширення смуги частот при ЧМ; FS = 2Fmax(mЧМ + 1) (3.3) – ширина спектру ЧМ сигналу. Порогове відношення сигнал/шум складно залежить від mЧМ і Ка. Для визначення значення (пр при заданих mЧМ і Ка розраховують залежність (вих = gЧМ(вх, коли gЧМ визначається формулою (3.1). Значення ( р відповідає такому значенню (вх, нижче якого зменшення (вх призводить до різкого зменшення (вих. Режим роботи демодулятора, коли (вх ( (пр, не є робочим. Орієнтовне значення (пр дорівнює 10 дБ. Значення індексу модуляції вибирається тільки за умови роботи демодулятора в області порога і його значення ретельно оптимізується. Після обчислення орієнтовного значення mЧМ2 за формулою (3.4), використовуючи вираження (3.1), будують графіки - 5 залежностей (вих = f((вх) для значення mЧМ2, отриманого вище, і значень mЧМ2 ( 2 і mЧМ2 ( 4 (ці значення індексу рекомендується округлити до ближчих цілих чисел). За отриманими залежностями визначають значення mЧМ, при якому (вих дорівнює заданому , а (вх знаходиться в області або трохи вище порога. На відповідній кривій вказують точку, відповідну заданому  і необхідному . mЧМ2 = . (3.4) Числове значення: mЧМ2 = 11 Отже числові значення для індексу модуляції будуть наступні: mЧМ2 = 7, 9, 11, 13, 15. Побудуємо таблиці залежностей (вих = f((вх) для різних індексів модуляції: mЧМ2 = 7 (вх, дБ (вх, рази gЧМ (вих, рази (вих, дБ  2 1,584893 261,3333 414,1854 26,1719481  4 2,511886 261,3333 656,4397 28,1719481  6 3,981072 261,3333 1040,387 30,1719481  8 6,309573 261,3333 1648,902 32,1719481  10 10 261,3333 2613,333 34,1719481  12 15,84893 261,3333 4141,854 36,1719481  14 25,11886 261,3333 6564,397 38,1719481  16 39,81072 261,3333 10403,87 40,1719481  18 63,09573 261,3333 16489,02 42,1719481  20 100 261,3333 26133,33 44,1719481   mЧМ2 = 9 (вх, дБ (вх, рази gЧМ (вих, рази (вих, дБ  2 1,584893 326,6667 517,7318 27,14105  4 2,511886 326,6667 820,5496 29,14105  6 3,981072 326,6667 1300,483 31,14105  8 6,309573 326,6667 2061,127 33,14105  10 10 326,6667 3266,667 35,14105  12 15,84893 326,6667 5177,318 37,14105  14 25,11886 326,6667 8205,496 39,14105  16 39,81072 326,6667 13004,83 41,14105  18 63,09573 326,6667 20611,27 43,14105  20 100 326,6667 32666,67 45,14105   mЧМ2 = 11 (вх, дБ (вх, рази gЧМ (вих, рази (вих, дБ  2 1,584893 392 621,2781 27,93286  4 2,511886 392 984,6595 29,93286  6 3,981072 392 1560,58 31,93286  8 6,309573 392 2473,353 33,93286  10 10 392 3920 35,93286  12 15,84893 392 6212,781 37,93286  14 25,11886 392 9846,595 39,93286  16 39,81072 392 15605,8 41,93286  18 63,09573 392 24733,53 43,93286  20 100 392 39200 45,93286   mЧМ2 = 13 (вх, дБ (вх, рази gЧМ (вих, рази (вих, дБ  2 1,584893 457,3333 724,8245 28,60233  4 2,511886 457,3333 1148,769 30,60233  6 3,981072 457,3333 1820,677 32,60233  8 6,309573 457,3333 2885,578 34,60233  10 10 457,3333 4573,333 36,60233  12 15,84893 457,3333 7248,245 38,60233  14 25,11886 457,3333 11487,69 40,60233  16 39,81072 457,3333 18206,77 42,60233  18 63,09573 457,3333 28855,78 44,60233  20 100 457,3333 45733,33 46,60233   mЧМ2 = 15 (вх, дБ (вх, рази gЧМ (вих, рази (вих, дБ  2 1,584893 522,6667 828,3708 29,18225  4 2,511886 522,6667 1312,879 31,18225  6 3,981072 522,6667 2080,773 33,18225  8 6,309573 522,6667 3297,804 35,18225  10 10 522,6667 5226,667 37,18225  12 15,84893 522,6667 8283,708 39,18225  14 25,11886 522,6667 13128,79 41,18225  16 39,81072 522,6667 20807,73 43,18225  18 63,09573 522,6667 32978,04 45,18225  20 100 522,6667 52266,67 47,18225   Тепер будуємо графік залежності (вих = f((вх):  Графік (3.1)- залежність (вих = f((вх) Вибираємо один із п’яти графіків, для якого при (вих = 40 , (вх – максимально наближенедо порогового значення. В даному випадку mЧМ2 = 15. Кефіцієнт розширення смуги частот при ЧМ рівний: Fs = 416кГц; Отже, можемо зробити висновок, що пороговий ефект не спостерігається і (вих прямо пропорційне (вх . 4. Розрахунок основних параметрів цифрової системи передачі. Структурна схема цифрової системи передачі. Джерела повідомлень – формує сигнал. в одних системах зв’язку може бути людина, в інших - різного погодження пристрої(обчислювальна машина, автомат та інші). На виході джерела повідомлень осцилограма буде мати наступний вигляд: АЦП – блок, що перетворює аналоговий сигнал в цифровий. Його осцилограма: Кодер коректуючого коду – пристрій, що здійснює кодування, за допомогою кодів, у яких використовуються не всі кодові комбінації, а тільки деяка частина(це здійснюється для того, щоб була можливість виявити і виправити помилки при неправильній передачі). Його осцилограма має наступний вигляд: Рис. 4.2. Цифровий сигнал із завадостійким кодуванням Модулятор – пристрій для перетворення коду в сигнал. В залежності від виду модуляції, а в конкретному випадку маніпуляції, можемо мати наступні осцилограми: Рис. 4.3б. Радіосигнал з відносно-фазовою маніпуляцією при передачі кодової комбінації 01110. Канал з'язку - це сукупність засобів, що забезпечують передачу сигналу від джерела повідомлень до одержувача до цих засобів входять: передавач, лінія зв’язку, приймач, розв’язувальний пристрій). Після каналу зв'язку вище наведені осцилограми зазнають певних спотворень, тому що у будь-якому каналі зв'язку є присутні завади, які будуть змішуватися з нашим сигналом. Демодулятор - пристрій для перетворення сигналу в код. Декодер коректуючого коду – пристрій, що здійснює декодування, перетворюючи коректуючий код в повідомлення. ЦАП – блок, що здійснює перетворення цифрового сигналу в аналоговий. Цей блок складається з „декодер-1”,який перетворює послідовність цифрових сигналів в послідовність відліків (дискретний сигнал) і фільтра нижніх частот . В своє чергу фільтр нижніх частот перетворює послідовність відліків в неперервний (інформаційний) сигнал, який і передається одержувачу. Одержувач повідомлення - може бути людина, або різного походження пристрої(обчислювальні, електронні, тощо). 1). Число рівнів квантування обчислюється: , (4.1) де - відношення сигнал/шум квантування  , (кв= 100,1((43= 2*104 [раз], - довжина двійкового коду . n=8 Обчислення: = 244,66 L= 256 2). Відношення сигнал/шум квантування при вибраному числі рівнів квантування:  (4.2) Розрахунок: (кв== 2,2(104[раз] (кв[дБ]= 10(lg(кв= 43.4[дБ] 3). Допустиму ймовірність помилки символу на вході ЦАП розраховується за: , (4.3) де - крок квантування ; - середня потужність шуму квантування; - середня потужність шуму неправдивих імпульсів. Крок квантування обчислюється: , (4.3.1) де  (4.3.1а) та  (4.3.1б) Підставивши формули (4.3.1а) та (4.3.1б) у формулу (4.3.1) отримаємо:  (4.3.1в) Числове значення: = 0.019 Середня потужність шуму квантування ( ):  (4.3.2) Обчислення: = = 3(10-5 - середня потужність завади на вході одержувача:  , (4.3.3) де  Обчислення: =104[раз] =6,5(10-5 Середня потужність шуму неправдивих імпульсів:  (4.3.4) Підставивши розраховані значення формул (4.3.2) та (4.3.3) отримаємо:  На основі обчислених вище формул можемо розрахувати допустиму ймовірність помилки символу на вході ЦАП, яка рівна: p= = 4,438(10-6 4). Інтервал дискретизації: , (4.4.1) де - частота дискретизації, яка знаходиться з нерівностей:    , де Fmax= 13 кГц – максимальна частота спектру Виберемо f2=1.35(f1. Тоді кГц кГц кГц  кГц За останньою нерівністю, виберемо кГц. Тоді: = 3,3(10-5 с 5). Тривалість двійкового символу:  (4.5.1) Обчислення: с 6). Для заданих методу дискретної модуляції та способу прийому розрахувати і побудувати графік залежності ймовірності помилки двійкового символу на виході демодулятора від відношення сигнал/шум на вході демодулятора р = f(): Формула для розрахунку ймовірності помилки символу при передачі двійкових сигналів по гаусовому каналу зв'язку з постійними параметрами для нашого методу частотної (ВМФ-4) модуляції має наступний вигляд: р = 1 - Ф2(hб) (4.6.1) де - відношення сигнал/шум на вході демодулятора, яке виражене в разах. Ф(x) = 1 - 1,3exp(-0,44 (x + 0,75) 2). (4.6.2) Ф(х) – функція Крампа. Результати розрахунків подаємо у вигляді таблиці 1: Таблиця 1: , дБ ,рази P lgP  2 1,584893 0,149363 -0,82576  3 1,995262 0,09163 -1,03796  4 2,511886 0,050061 -1,3005  5 3,162278 0,02374 -1,62452  6 3,981072 0,009466 -2,02383  7 5,011872 0,003049 -2,51577  8 6,309573 0,000755 -3,12221  9 7,943282 0,000135 -3,87075  10 10 1,6E-05 -4,79618  11 12,58925 1,14E-06 -5,94214  12 15,84893 4,33E-08 -7,36342  13 19,95262 7,44E-10 -9,12868  14 25,11886 4,74E-12 -11,324   де [рази] = 100.1([дБ] ,а значення Р були обчислені за формулою (4.6.1) і (4.6.2) Для заданого виду модуляції та некогерентного способу прийому графік залежності р = f() буде мати наступний вигляд:  Графік (4.6.1)- графік залежності р = f() Величина Рб =4.438(10-6 , оскільки в каналі зв'язку не використовується завадостійке кодування, то допустима ймовірність помилки символу на виході демодулятора дорівнює значенню Рб, знайденому при розрахунку параметрів ЦАП або декодера простого коду. Отже, необхідне відношення сигнал/шум для системи передачі без кодування =10.3, при якому Р= Рб . 7). Вибір коректуючого коду і розрахунок завадостійкості системи зв’язку з кодуванням Коректуючі коди дозволяють підвищити завадостійкість і завдяки цьому зменшити необхідне відношення сигнал/шум на вході демодулятора при заданій імовірності помилки прийнятих символів. Величина, що показує в скільки разів (на скільки децибел) зменшується необхідне відношення сигнал/шум на вході демодулятора, завдяки використанню кодування, називається енергетичним виграшем кодування (ЕВК). Оскільки в каналі зв'язку без кодування необхідне відношення сигнал/шум для забезпечення заданої ймовірності помилки дорівнює , а в каналі зв'язку з кодуванням – , то ЕВК буде визначатися (=/ або ( [дБ]=[дБ] – [дБ]. (4.7.1) При декодуванні з виправленням помилок імовірність помилкового декодування кодових комбінацій Рд визначається за умови, що число помилок в кодовій комбінації на вході декодера q перевищує кратність помилок, що виправляються qв: , (4.7.2) де імовірність помилки кратності q: Р(q)=pq (1 – p) n – q (4.7.3) та число сполучень із n по q: . (4.7.4) Тут р – імовірність помилки двійкового символу на вході декодера, що визначається на основі формула (4.6.1). У використаній там формулі необхідно замість підставляти k/n – врахувати зменшення тривалості символів із-за введення в кодові комбінації додаткових символів при кодуванні і відповідне зменшення енергії сигналу на вході демодулятора. Отримана формула буде мати вигляд: р = 1 - Ф2(hб) (4.7.5) Для переходу від ймовірності Рпд до ймовірності помилки двійкового символу на виході декодера рд достатньо врахувати принцип виправлення помилок декодером: декодер заборонену кодову комбінацію замінює найближчою дозволеною. Оскільки при помилковому декодуванні кодової комбінації 2qв + 1 символ із n помилковий, то перехід від Рпд до рд виконується за формулою рд = Рпд (2qв + 1)/n. (4.7.6) У кодів БЧХ основні параметри пов'язані співвідношеннями: k = n – mqв, (4.7.7) де m – найменше ціле, при якому задовольняється нерівність-рівність m ( log2(n + 1). (4.7.7a) З формул (4.7.2) – (4.7.7) слідує, що завадостійкість у каналі зв'язку з кодуванням і ЕВК складним чином залежать від параметрів коду n, k і qв та відношення сигнал/шум . Крім того, один і той же ЕВК може бути досягнутий при різних значеннях n, k і qв. На основі наведених вище формул було вибрано параметри коду, що забезпечують заданий ЕВК. Результати обчислень наведені в таблиці 2: Якщо одержане значення рд ( рб, то вибраний код забезпечує необхідний ЕВК, а якщо рд ( рб, то код не забезпечує необхідний ЕВК. Таблиця 2: qв, кратність помилок, що виправляються n, довжина коду k, число інформаційних символів  3 80 59  3 80 59   Найкращим слід вважати код з qв=3 і n=80 ,тому що найважливіше, щоб qв було найменшим для того, щоб мінімізувати складність кодека. Залежність імовірності помилки символу на виході декодера від відношення сигнал/шум на вході демодулятора рд=f1() при використанні вибраного коду буде мати наступний вигляд: Таблиця 3: , дБ ,рази P Pд lgP lgPд  2 1,584893 0,149363 2,22E-07 -0,82576 -6,65389  3 1,995262 0,09163 7,55E-05 -1,03796 -4,12233  4 2,511886 0,050061 0,003103 -1,3005 -2,50819  5 3,162278 0,02374 0,015857 -1,62452 -1,79977  6 3,981072 0,009466 0,011507 -2,02383 -1,93905  7 5,011872 0,003049 0,001464 -2,51577 -2,83456  8 6,309573 0,000755 4,06E-05 -3,12221 -4,39142  9 7,943282 0,000135 2,82E-07 -3,87075 -6,54986  10 10 1,6E-05 4,84E-10 -4,79618 -9,31478  11 12,58925 1,14E-06 1,72E-13 -5,94214 -12,7642  12 15,84893 4,33E-08 9,1E-18 -7,36342 -17,0411  13 19,95262 7,44E-10 4,53E-23 -9,12868 -22,344  14 25,11886 4,74E-12 1,18E-29 -11,324 -28,9275      Графік (4.7.1)- залежність рд=f1() По знайденому значенню =8,1 з графіка і одержаному при розрахунку завадостійкості демодулятора значенню  визначають ЕВК за формулою (4.7.1): ( = – (= 2.2 дБ. Порівнюючи теоретично розрахований ЕВК з необхідним, можемо зробити висновок, що вибраний нами код повністю задовольняє поставленні вимоги, і навіть більше. 8). Розрахунок ефективності системи зв’язку При передачі сигналів дискретної модуляції мінімально можлива ширина спектру сигналів визначається межею Найквіста і для нашого випадку становить: , (4.8.1) де Т – тривалість двійкового символу на вході модулятора; М – число позицій сигналу. Якщо в системі передачі відсутнє завадостійке кодування, то значення Т дорівнює тривалості двійкового символу Тб на виході АЦП або кодера простого коду. Якщо ж використовується завадостійке кодування, то Т = Тб(k/n, де n і k - параметри коректуючого коду, які враховують розширення ширини спектра. Використовуючи формулу (4.8.1) можемо отримати наступні результати: ширини спектру без завадостійкого кодування: = 4.848(105 Гц ширини спектру із завадостійкого кодуванням:  (4.8.1а) На основі формули (4.8.1а) отримаємо: = 6.574(105 Гц При передачі сигналів аналогової модуляції ширини спектру сигналу для ЧМ буде визначатися за формулою: Fчм = 2Fmax(mЧМ + 1) (4.8.2) З формули (4.8.2) отримаємо: Fчм= 416(103 Гц Пропускна здатність неперервного каналу зв’язку для нашого методу передачі розраховується за допомогою формули Шеннона:  , (4.8.3) де F- смуга пропускання каналу зв'язку, - відношеня сигнал/шум( виражене в разах). На основі формули (4.8.3) можемо розрахувати пропускна здатність неперервного каналу зв’язку для всіх розглянутих у курсовій роботі варіантів передачі, враховуючи смугу пропускання каналу зв'язку для кожного окремого варіанту . Для аналогової модуляції пропускна здатність буде становити: , (4.8.4) Числове значення формули (4.8.4) визначається як: = 5,528(106 біт/с Для цифрової маніпуляції без кодування пропускна здатність розраховується:  (4.8.5) Числове значення формули (4.8.5) становить: = 1,721(106 біт/с Для цифрової маніпуляції з кодуванням пропускна здатність обчислюється:  (4.8.6) Числове значення формули (4.8.6) розраховується: = 1.906(106 біт/с Якщо порівняти пропускну здатність неперервного каналу зв’язку для кожної системи передачі з продуктивністю джерела повідомлень Rд, яка була обчислена за допомогою формули (2.5), то можемо зробити висновок, керуючись теоремою Шеннона, що для кожної з досліджуваних систем Rд < С, а отже існує спосіб кодування і декодування, при якому ймовірність помилкового декодування може бути як завгодно мала. Щоб оцінити ефективність системи зв’язку нам потрібно розрахувати наступний ряд коефіцієнтів: 1). Коефіцієнт використання потужності сигналу Ps при спектральній густині потужності завади N0, що називається енергетична ефективність, яка обчислюється за формулою:  (4.8.7) Використовуючи формулу (4.8.7) обчислюємо енергетичну ефективність для: цифрової системи з кодуванням:  (4.8.7а) Числове значення:  = 0.064 цифрової системи без кодування:  (4.8.7б) Числове значення:  = 0.068 аналогова система:  (4.8.7в) Числове значення:  = 5,23(10-4 2). Коефіцієнт використання ширини смуги частот каналу, що називається частотна ефективність, яка визначається за формулою:  (4.8.8) Використовуючи формулу (4.8.8) розраховуємо частотну ефективність для: цифрової системи з кодуванням:  (4.8.8а) Числове значення:  = 0.28 цифрової системи без кодування:  (4.8.8б) Числове значення:  = 0.351 аналогова система:  (4.8.8в) Числове значення:  = 0,41 3). Узагальнюючою оцінкою ефективності системи зв’язку є коефіцієнт використання пропускної здатності каналу, що називається інформаційною ефективністю - (, яка обчислюється за наступною формулою:  (4.8.9) Використовуючи формулу (8.9) обчислюємо інформаційну ефективність для: цифрової системи з кодуванням:  (4.8.9а) Числове значення:  = 0,089 цифрової системи без кодування:  (4.8.9б) Числове значення:  = 0.0988 аналогова система:  (4.8.9в) Числове значення:  = 0.031 Результати розрахунків коефіцієнтів ефективності представляємо у вигляді таблиці 3: Таблиця 3 Аналогова Цифрова без кодування Цифрова з кодуванням  Fk,Гц 416(103 4,848(105 6,574(105  C, біт/с 5,528(106 1,721(106 1.906(106  ( 0,031 0,0988 0,089  ( 0,41 0.351 0.28  (, дБ 5,23(10-4 0,068 0,064   Щоб зіставити ефективність розглянутих варіантів передачі між собою потрібно розрахувати та побудувати графік граничної залежності ( = f((), так званої межі Шеннона. Межа Шеннона відображається кривою, яка має найкращий обмін між ( і ( в неперервному каналі зв’язку. Отже, найкраще відношення між ( і ( описується наступною формулою: , (8.10) де (- частотна ефективність, яка змінюється в межах від 0 до (. На графіку (8.10) зображена межа Шеннона у вигляді кривої, і точками відображені залежності ( і ( для різних систем(1- цифрова з кодуванням; 2- цифрова без кодування; 3- аналогова) у логарифмічному масштабі. 10(lg(, дБ 2 3 1 10(lg(, дБ Графік (8.10)- крива межі Шеннона та відображення залежності ( і ( для різних систем 1 – аналогова система; 2 – цифрова система без кодування; 3 – цифрова система з кодуванням; Порівнюючи показники ефективності розглянутих вище систем передачі можемо зробити наступний висновок: як і очікувалося, залежності ( і ( наших систем знаходяться нижче межі Шеннона, що свідчить про те, що обмін між ( і ( наближаються до найкращих. Розміщення цих точок будуть залежати від виду модуляції, вибраного коду і способу обробки сигналів. Як ми можемо бачити, що найменші інформаційна та частотна ефективності досягаються для ЧМ. Використовуючи різні методи модуляції та кодування, можна, наприклад, підвищити енергетичну ефективність за рахунок зменшення частотної ефективності, та навпаки. Одержати кращі показники за всіма коефіцієнтами ефективності можливо тільки складними сигнально-кодовими конструкціями. Список використаної літератури: 1. Теория передачи сигналов: Учебник для вузов / А. Г. Зюко и др. - М.: Радио и связь, 1986. 2. Панфилов И. П., Дырда В. Е.. Теория электрической связи: Учебник для техникумов. - М.: Радио и связь, 1991. 3. Волочій Б.Ю. Принцип побудови цифрових систем передачі інформації. Конспект лекцій.
Антиботан аватар за замовчуванням

01.01.1970 03:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!