Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра ТГВ
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Теплогазопостачання
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
НУ ˝Львівська політехніка˝
Кафедра ˝Теплогазопостачання
і вентиляції˝
Курсова робота
з дисципліни ˝Будівельна теплофізика˝
˝Розрахунок теплового режиму приміщення˝
Зміст курсової роботи
1.Комплексний теплотехнічний розрахунок огороджуючих конструкцій.
1.1.Кліматологічні дані місця будівництва ст. 3-4.
1.2.Теплотехнічний розрахунок зовнішніх огороджуючих конструкцій:ст.5-14
1.2.1.Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни
1.2.2.Теплотехнічний розрахунок горищного перекриття
1.2.3.Теплотехнічний розрахунок перекриття над підвалом
1.2.4.Теплотехнічний розрахунок вікон
1.3.Розрахунок тепловтрат в характерних перетинах стіни ст. 15-16
1.4.Перевірка зовнішніх захищень на повітропроникність ст. 17-20
1.5.Перевірка вологісного стану стіни ст. 21-35
1.5.1.Перевірка умов конденсації водяної пари на внутрішній поверхні стіни при сталій температурі внутрішнього повітря
1.5.2.Перевірка умов конденсації при змінній температурі
1.5.3.Розрахунок вологісного стану стіни
1.5.4.Перевірка опору паро проникності стіни
1.6.Перевірка показника теплозасвоєння підлоги ст. 36-37
ІІ.Перевірка теплостійкості огороджуючих конструкцій для теплого періоду року.
2.1.Перевірка теплостійкості стіни в літній період року при сумісній дії на неї температури зовнішого повітря і сонячної радіації ст.38-43
ІІІ.Перевірка теплового режиму приміщення для холодного періоду року. . ст.44-62
3.1.Викреслити план приміщення та підрахувати його тепловтрати для зовнішньої розрахункової температури повітря, що дорівнює температурі повітря найбільш холодних 5 днів.
3.2.Перевірка другої умови комфортності температурної обстановки в приміщенні
3.3.Перевірка відповідності теплового режиму приміщення першій умові комфортності теплової обстановки.
3.4.Перевірка теплостійкості приміщення при подаванні теплоносія 18 годин і перервою 6 годин.
1.КОМПЛЕКСНИЙ ТЕПЛОТЕХНІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ОГОРОДЖУЮЧИХ КОНСТРУКЦІЙ
1.1.Кліматологічні дані місця будівництва
Для даного місця будівництва виписую такі кліматологічні дані (місце будівництва – м. Херсон):
З дод.8 [3]
Розрахункова географічна широта 48°пн.ш.
Барометричний тиск 1010гПа
Швидкість вітру для холодного періоду року 9параметри Б) 1м/с
З дод.6 [9]:
Абсолютно мінімальна температура –32°С
Середня за місяцями температура зовнішнього повітря найбільш холодної п’ятиденки для коефіцієнта забезпеченості 0,92 -23°С
Середня температура періоду з середньодобовою температурою повітря ≤8°С (середня температура опалювального періоду) 0,6°С
Тривалість періоду з середньодобовою температурою повітря ≤8°С (тривалість опалювального періоду) 167 діб
Максимальне значення амплітуди добових коливань температури зовнішнього повітря в липні 14,7°С*
З додатка 6 [9] виписую:
Середня за місяцями пружність водяної пари зовнішнього повітря
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
4,8
4,9
5,7
7,9
11,4
14,7
16
15,2
12,2
9,2
7,8
5,6
Середня за місяцями температура зовнішнього повітря
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
-3,2
-2,6
2,2
9,3
16,2
20
23
21,9
16,8
10,5
4,1
-0,8
З дод.4 [2]:
Повторюваність напрямків вітру (чисельник) у відсотках (%) і середні швидкості вітру, м/с, (знаменник) за напрямками
у січні
Пн
ПнСх
Сх
ПдСх
Пд
ПдЗх
Зх
ПнЗх
16
23
17
12
7
7
8
10
5,4
6,2
5,9
4,1
3,6
4
4,4
4,8
у липні
Пн
ПнСх
Сх
ПдСх
Пд
ПдЗх
Зх
ПнЗх
22
14
9
5
7
18
10
15
4,1
4
3,6
3,2
2
3,3
3,5
4,1
Визначаю температурну зону, в якій знаходиться місто будівництва за кількістю градусо-діб (КГД) опалювального періоду:
КГД=(tвн-tоп)×zоп= (20-0,6) ×167=3239,8 (Г.Д.)
де:
tвн=20°С – розрахункова температура внутрішнього повітря
tоп=0,6°С – середня температура опалювального періоду
zоп=167 діб – тривалість опалювального періоду.
М. Херсон знаходиться в ІІІ температурній зоні.
З дод 7[2] залежно від географічної широти м. Херсон:
максимальне і середнє значення сумарної сонячної радіації, Вт/м2 (пряма плюс розсіяна) для вертикальних поверхонь західної орієнтації:
максимальна сонячна радіація imax=657 Вт/ м2
середньодобова сонячна радіація iсер=159 Вт/ м2
Сонячна радіація, що падає на вертикальні поверхні (будинку) західної орієнтації протягом доби в липні місяці, Вт/м2:
Години
Доби до півдня
Пряма радіація
Розсіяна радіація
Сумарна радіація
1—2
-
-
-
2—3
-
-
-
3—4
-
-
-
4—5
90
16
106
5—6
371
88
459
6—7
535
155
690
7—8
590
174
764
8-9
565
164
729
9—10
454
135
589
10-11
279
110
389
11-12
105
96
201
12-13
-
87
87
13-14
-
81
81
14-15
-
79
79
15-16
-
78
78
16-17
-
72
72
17-18
-
59
59
18-19
-
34
34
19-20
-
6
6
21-22
-
-
-
22-23
-
-
-
1.2.Теплотехнічний розрахунок зовнішніх огороджуючи конструкцій будинку
Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни
Метою теплотехнічного розрахунку зовнішніх захищень для холодного періоду року є визначення товщини утеплювального шару зовнішнього захищення або товщини основаного несучого шару, який одночасно виконує функції утеплювача. Утеплювальний шар повинен мінімізувати втрати тепла приміщеннями і підтримувати радіаційну температуру внутрішніх поверхонь зовнішніх захищень на рівні, що забезпечить нормальне функціонування системи терморегуляції людини.
На теплотехнічні показники зовнішніх захищень істотно впливає вологість і температура внутрішнього повітря.
Оскільки за призначенням будинок житловий з дод.Г[1] приймаю:
температура внутрішнього повітря tвн=20°С
відносну вологість внутрішнього повітря φвн=55%
За картою «Зони вологості…» дод.1 [11] м. Херсон знаходиться в сухій зоні вологості, тоді за дод.К [1] визначаю умови експлуатації захисних конструкцій будинку, які відповідають категорії А.
А)Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни.
Загальний термічний опір теплопередачі Rзаг, (м2°С)/ Вт зовнішньої стіни визначаю за формулою:
, (1.2.1),
Де
αв– коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні зовнішнього захищення. Приймаю за дод Е[1] для внутрішньої поверхні огороджуючи конструкцій – стін, що
αв=8,7 Вт/(м2°С)
αзов– коефіцієнт тепловіддачі (для зимових умов) зовнішньої поверхні захищення. Приймаю за дод Е[1] для зовнішньої поверхні огороджуючи конструкцій – стін, що
αзов=23 Вт/(м2°С)
ΣRk – термічний опір захищення, що визначається для даного багатошарового захищення за формулою:
ΣRk=R1+R2+R3+R4, (1.2.2),
де R1,R2,R3,R4 – термічні опори відповідно першого, другого, третього та четвертого шару захищення, який визначається за формулою:
, (1.2.3),
де δ – товщина відповідного шару, м
λ – розрахунковий коефіцієнт теплопровідності матеріалу відповідного шару, Вт/(м2°С)
Отже,
(м2°С)/ Вт
? (м2°С)/ Вт
(м2°С)/ Вт
(м2°С)/ Вт
ΣRk= + +0,1+0,021= +0,251 (м2°С)/ Вт
Захищення задовольняє теплотехнічним вимогам тоді, коли виконується умова Rзагпотр ≥ Rзаг ≤ Rнорм
Приймаю нормований термічний опір зовнішньої стіни для ІІІ температурної зони за [3,дод.2,с.56]:
Rнормзовн.ст=2,2 (м2°С)/ Вт
Приймаємо в якості утеплювача газосилікат
Табл. 1.2. Конструкція зовнішньої стіни має вигляд:
№
Назва шару зовнішньої стіни
γо,кг/м3
δ,м
λа,Вт/(м°С)
Ѕ,Вт/(м2°С)
μ,м2/(мгодПа)
1
Пемзобетон
1000
0,04
0,30
4,69
0,13
2
Газосилікат
800
х
0,37
5,63
0,14
3
Керамзитобетон
1800
0,08
0,8
10,5
0,1
4
Тиньк зі складного розчину
1700
0,015
0,70
8,95
0,021
Згідно з умовою Rнормзовн.ст=Rзаг
2,2=0,115+0,13+0,1+0,021+0,043+
2,2-0,409=
1,791=
δ2=0,66м
Приймаємо товщину утеплювача δ2=0,7м
Визначаю загальний термічний опір зовнішньої стіни:
Rзагзовн.ст=2,3 (м2°С)/ Вт
Умова виконується Rзагзовн.ст≥Rнормзовн.ст
2,3>2,2
Кзовн.ст=1/ Rзагзовн.ст=1/2,3=0,43 Вт/(м2°С).
В зв’язку з великою товщиною стіни:
δст=δ1+δ2+δ3+δ4=0,04+0,7+0,08+0,015=0,835м
Беремо утеплювач – газосилікат з меншою густиною γ2=300кг/м3. Для нього виписуємо характеристику:
λ2=0,11Вт/(м°С
Ѕ=1,68Вт/(м2°С)
μ=0,26м2/(мгодПа).
Визначаємо товщину утеплювача:
2,2=0,115+0,13+0,1+0,021+0,043+
2,2-0,409=
1,791=
δ2=0,197м
Приймаємо товщину утеплювача δ2=0,2м
Визначаю загальний термічний опір зовнішньої стіни:
Rзагзовн.ст=2,23 (м2°С)/ Вт
Умова виконується Rзагзовн.ст≥Rнормзовн.ст
2,23>2,2
Кзовн.ст=1/ Rзагзовн.ст=1/2,23=0,448 Вт/(м2°С).
В зв’язку з великою товщиною стіни:
δст=δ1+δ2+δ3+δ4=0,04+0,2+0,08+0,015=0,335м,
б)Конструкції та теплотехнічний розрахунок горищного перекриття
Визначаю термічний опір перекриття над підвалом з таблиці 1[1]:
Rпотргор.пер=2,6 (м2°С)/ Вт
Табл. 1.2.1 Конструкція підвального перекриття має вигляд:
№ шару
Назва шару підвального перекриття
Густина
γо,кг/м3
Товщина
δ,м
Розрахунковий коефіцієнт теплопровідності
λ,Вт/(м°С)
1
Залізобетонна панель
2500
0,220
2
Руберойд
600
0,008
0,17
3
Газосилікат
300
х
0,11
4
Цементно-піщана стяжка
1800
0,02
0,76
Для визначення загального термічного опору горищного перекриття необхідно знати приведений термічний опір залізобетонної панелі.
Загальний термічний опір горищного перекриття Rзаггор.пер визначаємо за формулою:
Де
αв– те ж, що і в формулі (1.2.1),
αв=8,7 Вт/(м2°С)
αзов=23 Вт/(м2°С)
ΣRk=R1+R2+R3+R4
(м2°С)/ Вт – термічний опір залізобетонної плити визначимо нижче
(м2°С)/ Вт
(м2°С)/ Вт
(м2°С)/ Вт
Отже, ΣRk= ++ +
Визначення приведеного термічного опору залізобетонної панелі проводжу в наступній посдіовності.
Круглі отвори замінюю на рівновеликі квадратні, тоді Fкруга=Fквадрата і знаходжу сторону квадрата:
Fкруга=¶×r², м²,
де Fкруга – площа круга, м²,
Fквадрата=а², м²,
де Fквадрата– площа квадрата, м²,
Звідси:
¶×r²=а²
а= r×(¶)½
а=(160×(3,14)½)/2≈142 мм=0,142 м.
Визначаю величину в на 1м ширини панелі припадає 5 отворів (пустот).
Тоді
в=(1-5×а)/6=(1-5×0,142)/6≈0,05м.
Визначаємо термічний опір плити в напрямку, паралельному руху теплового потоку для двох характерних перерізів, RII:
Переріз А-А (два шари залізобетону, товщина яких m=(0,220-а)/2=(0,220-0,142)/2=0,039м і коефіцієнт теплопровідності λ=1,92 ,Вт/(м°С) (додаток 3[1]), і повітряний прошарок товщиною а=0,142м, термічний опір якого приймаю із додатка 4[1] як термічний опір замкнутого горизонтального повітряного прошарку при потоці повітря знизу вверх і додатній температурі повітря в прошарку Rп.п=0,15(м2°С)/ Вт ).
RA-A=2×(m/λ)+ Rп.п (1.2.7),
де m,λ – відповідно товщина (м) і коефіцієнт теплопровідності (Вт/(м°С)) залізобетонної панелі. Товщину m і а показано на малюнку.
Rп.п – термічний опір замкнутого повітряного прошарку, (м2°С)/ Вт. Значення його наведено вище.
Отже,
RA-A=2×(0,039/1,92)+ 0,15=0,19, (м2°С)/ Вт
Переріз Б-Б (однорідна ділянка панелі товщиною δ1=0,220м, показана на малюнку 1.2.2, 1.2.3)
RБ-Б=δп/λб, (м2°С)/ Вт, (1,2.8.)
де δп=δ1=0,220м – товщина панелі,
λб= λ1=1,92 Вт/(м°С) – коефіцієнт теплопровідності матеріалу, з якого виготовлена залізобетонна панель.
Отже,
RБ-Б=0,220/1,92=0,1146, (м2°С)/ Вт
Термічний опір в напрямку, паралельному рухові теплового потоку визначається за формулою:
, (1,2.9.),
де F1 i F2 – площі окремих ділянок перерізів А-А і Б-Б, м².
F1=1м×а=1×0,142=0,142м²;
F2=1м×в=1×0,05=0,05м².
Отже,
(м2°С)/ Вт
Термічний опір плити в напрямку, перпендикулярному руху теплового потоку, RІ визначаю для трьох характерних перерізів:
для перерізів В-В і Д-Д (ділянки товщиною m=0,039м) за формулою (1.2.8.):
RВ-В,Д-Д=0,039/1,92=0,0203, (м2°С)/ Вт
для перерізу Г-Г:
, (м2°С)/ Вт (1.2.10.),
де F1 i F2– те саме, що і в формулі (1.2.9.)
F1=0,142м²;
F2=0,05м².
Rп.п=0,15 (м2°С)/ Вт – те ж, що і в формулі (1.2.7)
R2– термічний опір шару залізобетону, товщиною а,м.
Визначаю за формулою (1.2.8.):
R2=0,142/1,92=0,074, (м2°С)/ Вт
, (м2°С)/ Вт
Отже,
RI= RВ-В+ RГ-Г+ RД-Д=0,0203+0,118+0,0203=0,1586,(м2°С)/ Вт
Різниця значень RII і RI складає:
(RII- RI)/ RI×100=(0,1622-0,1586)/0,1586×100=2,27%<25%,
що допускається нормами.
Звідси повний термічний опір багатопустотної залізобетонної панелі визначається за наступною формулою:
R1=(RII+2×RI)/3, (м2°С)/ Вт
R1=(0.1622+2×0.1586)/3=0.1598, (м2°С)/ Вт
αзов=12 Вт/(м2°С) – прийняла, як і для зовнішньої стіни з дод.Е[1], для горищного перекриття.
Підставляю значення R1 у формулу загального термічного опору горищного перекриття. Також з … визначаю значення нормованого термічного опору теплопередачі для горищного перекриття, збудованого в ІІІ температурній зоні, воно рівне Rнорм.гор.=2,6 (м2°С)/ Вт.
Прирівнявши Rзаг.гор.= Rнорм.гор., визначаю товщину утеплювача δ2:
2,6= ++ + +1/8,7+1/12,
Звідси, х=0,25м≈0,30м.
Приймаю утеплювач вермикулітобетон товщиною δ2=0,30м.
Вираховую приведений загальний термічний опір теплопередачі горищного перекриття:
Rзаг.гор.= 1/8,7+++ + +1/12=3,16(м2°С)/ Вт,
Rзаг.гор.> Rнорм.гор, 3,16>2,6
Прийнята конструкція горищного перекриття задовольняє теплотехнічні вимоги.
Коефіцієнт теплопередачі дорівнює:
Кгор.=1/ Rзаггор=1/3,16=0,316 Вт/(м2°С)
Товщину горищного перекриття визначаю за формулою (1.2.5.):
δ= δ1+δ2+δ3+δ4=0,220+0,008+0,3+0,02=0,548м
в)Теплотехнічний розрахунок перекриття над підвалом, конструкція якого зображена на малюнку 1.2.5.
Визначаю загальний термічний опір теплопередачі Rзагпідв. Перекриття над підвалом за формулою (1.2.2.) аналогічно до пункту 12.а.
αв– те ж, що і в формулі (1.2.1),
αв=8,7 Вт/(м2°С)
αзов=12 Вт/(м2°С) – прийняла, як для перекрить над холодними підвалами з дод Е[1].
ΣRk=R1+R2+R3+R4+ R5
Термічні опори окремих шарів захищення визначаю за формулою (1.2.4.):
Мал.1.2.5. Перекриття над підвалом
Табл.1.2.2. Конструкція підвального перекриття
№ шару
Назва шару підвального перекриття
Густина
γо,кг/м3
Товщина
δ,м
Розрахунковий коефіцієнт теплопровідності
λ,Вт/(м°С)
1
Паркет з дуба вздовж волокон
700
0,015
0,35
2
Цементно-піщана стяжка
1800
0,02
0,76
3
Два шари толі
600
0,0038
0,17
4
Газосилікат
300
х
0,11
5
Залізобетонна панель
-
0,220
Дані прийняті з додатка 3 [1].
(м2°С)/ Вт – термічний опір залізобетонної плити визначимо нижче
(м2°С)/ Вт
(м2°С)/ Вт
(м2°С)/ Вт
R5=?– термічний опір залізобетонної плити визначимо нижче, аналогічно пункту 1.2.а. Замінюю круглі отвори рівновеликими за площею квадратами. (мал. 1.2.3, 1.2.4.) із стороною квадрата а=0,142м.
Величина в=0,05м. (мал. 1.2.4.).
Чисельні значення величин а і в визначено в п. 1.2.а..
Розраховую термічний опір плити в напрямку, паралельному руху теплового потоку для двох характерних перерізів, RII, геометричні розміри і конструкція яких залишається такими ж, що і в п.1.2.а..
–для перерізу А-А за формулою (1.2.7.) буде:
RA-A=2×(0,0263/1,92)+ 0,1882=0,2156, (м2°С)/ Вт
Rп.п=0,1882(м2°С)/ Вт –термічний опір замкнутого повітряного прошарку при потоці повітря зверху вниз і додатній температурі повітря в прошарку, приймаю із додатка 4[1].
–для перерізу Б-Б за формулою (1.2.8.):
RБ-Б=0,220/1,92=0,1146, (м2°С)/ Вт (визначено в п.1.2.а.)
При F1=0.142м2 і F2=0,05м2 (див. п.1.2.а.) за формулою (1.2.9.) RII дорівнює:
(м2°С)/ Вт
Обчислюю термічний опір плити в напрямку, перпендикулярному рухові теплового потоку RI, для трьох характерних перерізів, конструкція і геометричні розміри яких лишаються аналогічними п.1.2.а.
для перерізів В-В і Д-Д:
RВ-В,Д-Д=0,039/1,92=0,0203, (м2°С)/ Вт
для перерізу Г-Г за формулою
, (м2°С)/ Вт (1.2.10.), визначаю термічний опір,
де F1 i F2– те саме, що і в формулі (1.2.9.)
F1=0,142м²;
F2=0,05м².
Rп.п=0,1882 (м2°С)/ Вт
Визначаю за формулою (1.2.8.):
R2=0,142/1,92=0,074, (м2°С)/ Вт
, (м2°С)/ Вт
Отже,
RI= RВ-В+ RГ-Г+ RД-Д=0,0203+0,1342+0,0203=0,1748,(м2°С)/ Вт
Різниця значень RII і RI складає:
(RII- RI)/ RI×100=(0,1754-0,1748)/0,1748×100=0,3%<25%,
що допускається нормами.
Звідси повний термічний опір багатопустотної залізобетонної панелі визначається за наступною формулою:
R5=(RII+2×RI)/3, (м2°С)/ Вт
R5=(0.1754+2×0.1748)/3=0.1750, (м2°С)/ Вт
Загальний термічний опір залізобетонної панелі Rзаг.підв. рівний:
Rзаг.підв.=1/8,7+0,0429+0,0263+0,0224+х/0,11+0,177+1/12;
З таблиці 1[1] визначаю нормативний опір теплопередачі для перекриття над підвалом ІІІ температурної зони.
Rнорм.підв.=3(м2°С)/ Вт.
Прирівнюючи Rзаг.підв.= Rнорм.підв., визначаємо товщину утеплювача δ4:
3=1/8,7+0,0429+0,0263+0,0224+х/0,11+0,177+1/12;
Звідси, х=0,28м.
Приймаю товщину утеплювача – мінераловатної плити рівною δ4=0,28м.
Розраховую приведений загальний термічний опір теплопередачі підвального перекриття.
Rзаг.підв.=1/8,7+0,0429+0,0263+0,0224+0,28/0,11+0,177+1/12=3,1(м2°С)/ Вт.
3,1>3, Rзаг.підв. > Rнорм.підв.,
отже прийнята конструкція підвального перекриття задовольняє теплотехнічні вимоги.
Коефіцієнт теплопередачі дорівнює:
Кгор.=1/ Rзагпідв.=1/3,1=0,32 Вт/(м2°С)
Товщину горищного перекриття визначаю за формулою (1.2.5.):
δ= δ1+δ2+δ3+δ4+ δ5=0,015+0,02+0,0038+0,28+0,22=0,5388м
г)Виконую теплотехнічний розрахунок вікна та балконних дверей.
З табл1 [1] знаходжу, що нормативний опір теплопередачі вікон та балконних дверей для ІІІ температурної зони становить
Rнорм.вікна=0,5(м2°С)/ Вт.
З додатку М, таблиця М1[1] приймаю вікна 4М1-12-4К (Позначення скла – М1 – листове стандартне, К – енергозберігаюче з твердим покриттям, порядок скління від зовнішнього повітря) з однією камерою в склопакеті, з повітрям в камері і приведеним опором теплопередачі
Rприв.вікна=0,57(м2°С)/ Вт.
Rприв.вікна> Rнорм.вікна, умова виконується 0,57>0,5.
Коефіцієнт теплопередачі дорівнює:
Квікна=1/ Rзагвікна=1/0,57=1,75 Вт/(м2°С)
Висновок до п.1.2.
Визначені товщини утеплюю чого шару (газосилікату для зовнішньої стіни, вермикулітобетону для горища та мінеральної вати для підвалу) задовольняє теплотехнічні вимоги, які ставляться до захищень в цілому, адже Rзаг. > Rнорм.. він мінімізує втрати тепла приміщення і підтримує на належному рівні радіаційну температуру внутрішніх поверхонь, що дозволяє не виводити зі стану рівноваги систему терморегуляції людини.
№
Назва утеплювача
Тип захищення
Загальна товщино захищення δ,м
Товщина утеплювача
δут,м
Загальний термічний опір захищення, Rзаг,(м2°С)/ Вт
Коефіцієнт теплопередачі,К,
Вт/(м2°С)
1
Газосилікат
Зовнішня стіна
0,335
0,20
2,23
0,448
2
Газосилікат
Горищне перекриття
0,548
0,30
3,16
0,316
3
Газосилікат
Перекриття над підвалом
0,5388
0,28
3,1
0,32
4М1-12-4К
Вікна та балконні двері з однією камерою в склопакеті, з повітрям в камері.
-
-
0,57
1,75
1.3. Розрахунок температури в характерних перетинах стіни при температурі зовнішнього повітря найбільш холодної п’ятиденки та абсолютно мінімальній температурі. Побудова графіків зміни температур в стіні в координатах «товщина – температура» та «термічний опір-температура»
Температуру поверхні будь-якого шару захищення або в будь-якому його перетині визначаю за такою формулою:
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора