Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Виробничої програма підприємства
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Практична робота
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Відомості щодо виробничої програми,виробничої потужності,обсягу випуску продукції,що випускається,або послуг,що надаються,виробництв та технологічного устаткування.
1.Виробнича структура об*єкту, технологічні зв*зки, відомості про виробничу потужність.
ТОВ „Борщів-цукор” спеціалізується по переробці цукрового буряку і виготовлення цукру.
На заводі здійснюються операції по прийомці і переробці цукрового буряку, випалу сірки, випалу вапнякового каменю, гашенню вапна, сушці жому, механічній обробці металу і деревини, електрозварюванню та газорізці, очистці стічних вод.
Технологічний процес виготовлення цукру включає ряд послідовних технологічних операцій:
прийом буряку та складування в кагати;
подача буряка із кагатів на соломоуловлювач та камінеуловлювач;
мийка буряку;
уловлення металевих домішок на магнітному сепараторі;
порізка буряку на стружку та обшпарювання;
висоложування стружки в дифузійному апараті;
обробка дифузійного соку вапняковим молоком (дефекація);
обробка дефекованого соку сатураційним газом (1 сатурація);
фільтрація соку на вакуум-фільтрах;
обробка соку сатураційним газом (2 сатурація);
сульфітація соку;
випарювання очищеного соку на випарних установках;
упарювання сиропу в вакуум-апаратах до високої концентрації сухих речовин;
обробка утфелю на центрифугаг;
висушування цукру-піску;
пакування в тару;
Технологічний процес виготовлення вапняного молока та сатураційного газу включає ряд послідовних технологічних операцій:
прийом та складування вапняного каменю;
сортування та просіювання на вузлі пересипки;
завантаження в дробарку;
подрібнення вапняку;
завантаження у піч випалу;
випал вапняку;
гашення вапна;
Обгрунтування технологічної схеми:
Витобництво цукру-піску здійснюється на типовій технологічній схемі.
Приймання цукрового буряку оглядаються, діляться по категоріям, зважуються,
Визначається забрудненість та цукристість.
Зберігання цукрового буряку, очистка від соломи, каменю та феромагнітних домішок,мийка.
Подача вимитого буряку на бурякорізку.
Отримання бурякової стружки та дифузійного соку.
Для вилучення цукру з буряку дифузним методом, буряку необхідно надати вигляд стружки. Товщина стружки становить 0,5 – 1 мм. Дифузія – це вилучення зі складної по своєму складу речовини за допомогою розчинника.
Важлива вимога,яка висувається до дифузійних апаратів – це суворе дотримання принципу протитоку соку і стружки при рівномірному заповненні апарату. При дифузії в дифузійний сік переходить сахарози 98%,солей кальцію 80%,солей натрію 60%, білкових речовин 30%.
Свіжий жом,що виходить з дифузійних апаратів реалізується здавальникам буряку, завантажується в жомові ями і частково направляється в жомосушильний барабан, де висується до СР – 87%.
Очистка дифузійного соку.
Дифузійний сік – полікомпонентна система. Вона містить сахарозу. Всі не цукристі речовини запобігають утворенню кристалічної сахарози та збільюшуть втрати цукра з мелясою. Для вилучення нецукристих в якості реагентів використовується гідрооксид кальцію та діоксид вуглецю, за допомогою яких здійснюютьься реакції коагуляції,осадження , розкладу, адсорбції та іонного обміну. Сік після 1 та 2 сатурацій фільтрується на фільтрах та подається в сульфітатор, де його обробляють сульфітованим газом, який отримують спалюванням сірки в печах.
Мета першої сатурації – очистка соку методом адсорбції та олержання осаду СаСОз з хорошими фільтраційними властивостями. Відбувається адсорбція солей Са та деяких кислот. Особливе значення має адсорбція ПАР,які сповільнюють процес кристалізації та погіршують якість продукції. Друга сатурація необхідна для проміжного виділення осаду нецукристів та доведення лужності до такої величини, яка забезпечує ефективну сульфатацію та мінімальний розклад сахарози при випаровуванні.
Основна мета сульфатації – знебарвлення соку,сиропу,зменшення лужності та в*язкості сиропу.
Згущення соку випаровування.
Сік 2-ї сатурації згущається до сиропу з вмістом сухих речовин до 65-70% при початковому значенні 14-16%.
Утворювання, кристалізація, центрифугування утфелей.
Кристалізація цукру – завершуючий етап його виробництва. При цьому відкладається практично чиста сахароза із богатокомпонентної суміші, якою є сироп. В сокоочисному відділенні із дифузійного соку видаляється біля 1/3 нецукристих, решта нецукристих поступає разом із сахарозую в продуктове відділення, де більша частина сахарози викристалізовується у вигляді цукру-піску, а не цукристі залишаються в міжкристальному розчині. Якість цукру напряму зв*язана з втратами його в мелясі.
Сушка, охолдодження та зберігання цукру.
Метою сушки є видалення вологи та забезпечення довготривалого зберігання кристалічного цукру. Охолодження цукру здійснюється у противотоці. Висушений та охолодженний цукор-пісок подається на машину розсіву, де відділяються конгломерати та дрібні фракції. Після розсіву цукор направляється в упаковочне відділення, де затарюється в мішки, зважується, зашивається та відправляється на склад.
Виробничі потужності:
виробництво цукру – 21тис.т/рік;
випал вапняку – 22тис. т/рік;
спалювання сірки – 30 т/рік.
Режим роботи устаткування – основних цехів трьохзмінний – 12 год/доб (виробництво сезонне), допоміжних – однозмінний – 8 год/доб:
пероробка буряку, виробництво цукру – 2400 год/рік;
жомосушка – 2400 год/рік;
мехмайстерня – 3180 год/рік;
паливна – опалювальний міжсезонний період;
апарат зварювання, газовий різак – періодично (ремонтний період).
Термін введення в експлуатацію 1962р.
Нормативний строк амортизації – 15% в рік.
Термін проведення останьої реконструкції – перевід ТЕЦ та жомосушки на газ – 1993р. Без зміни потужності підприємства.
Технологічна схема переробки цукрового буряку та виготовлення цукру-піску.
Когатне поле
Піч випалу вапна
Вакуум апарат
Спалювання сірки
Газ Со2
упаковка
сушка
меляса
центрифуга
випарювання
сульфітація
2 сатурація
фільтрація
жомосушка
Жомова яма
SHAPE \* MERGEFORMAT мийка
різка
дифузія
Очистка соку
жом
дефекація
Вапнегасильний апарат
Вапняне молоко
1 сатурація
Сировина
(допоміжні матеріали,які необхідні для випуску продукції)
Санітарно-захисна зона
Розміри СЗЗ підприємств встановлюється відповідно з ДСП 201-97 „Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів” „73 від 19.06.96.р.
Відповідно до санітарної класифікації підприємство відноситься до 3-го класу з нормативним розміром – 300м.
СЗЗ не дотримується. Для контролю зі сторони житлової зони встановлюється контроль точка. Величини приземних концентраційцієї точки вказані в таблицях розрахунку розсіювання по програмі „Планер”.
Одержаний розрахунком розмір СЗЗ уточняється в сторону збільшення в залежності від рози вітрів району розміщення підприємства:
І = Lo*P/Po; (м)
Де: Lo – розрахункова віддаль від джерела забруднненя до иежі СЗЗ без врахуваня поправки на розу вітру, для якого концентрації шкідливих речовин перевищують ГДК;
P – середньо річне повторення напрямку вітру розглянутого румби, % ;
Po – повторення напрямку вітру одного румбу при круговій розі вітрів (при 8-румбовій розі вітрів)
Po – 100/8 = 12,5%
Так як імовірність того, що по всіх восьми румбах повторення вітру буде 12,5% невелике,то радіус СЗЗ по напрямку вітру коректується пропорціонально кратності перевищення повторення вітру.
Віломості щодо стану забруднення атмосферного повітря
Оцінка впливу викидів забруднюючих речовин на стан забруднення атмосфернаго повітря
Для автоматизованого розрахунку розсіювання шкідливих речовин в атмосфері використаний програмний комплекс „ПЛАНЕР”. Алгоритм програмних елементів комплексу реалізує „Методику розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин”.
Результати розрахунку концентрацій забруднюючих речовин подаються в табличній формі. Графічним зображенням результатів розрахунку є карта полів забруднення приземного шару атмосфери над територією заданої розрахункової площадки заданою речовиною або групою сумації.
Розрахунок приземних концентрацій проводився при середній температурі навколишнього середовища найбільш жаркого місяця року.
ГДК прийняті відповідно до збірника.
„ГДК та орієнтовні безпечні рівнів діяння забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць ” погодженого комісією з питань регламентування хімічних речовин в атмосферному повітрі населених місць 25.12.2000р №3.
Розрахунок розсіювання шкідлових речовин на ЕОМ проводився для двох площадок (основне виробництво і поля фільтрації) в розрахунковому прямокутнику 2500х2500 м,крок сітки – 100м.
Точки прив*язки площадок вказані на карті схемі.
Визначення доцільності проведення розрахунку розсіювання забруднюючих речовин на ЕОМ проведено у відповідності з п.5.21 ОНД-86 і наведено в таблиці „Визначення доцільності проведення розрахунку забруднення атмосфери на ЕОМ”.
Розрахунок розсіювання забруднюючих речовин проводився по всіх речовинах на джерелах викидів.
Результати розрахунку концентрацій у заданих точках надані по речовинах і групах сумації, максимальна концентрація яких перевищує 4.4 ГДК:
азоту діоксид,вуглецю оксид,масляна кислота,оцтова кислота,кальцію карбонат,пил деревний,пил цукру.
По решті речовинах розрахунок не проводився у зв*язку з недоцільністю.
Аналіз розрахунків розсіювання в атмосфері забруднюючих речовин,які містять в виробничих викидах підприємства,дозволяє зробити наступний висновок:
Згідно результатів розсіювання приземних концентрацій по всіх речовинах перевищень встановленого гранично допустимого викиду немає. Величини приземних концентрацій не перевищують встановлених гігієнічних нормативів.
Сучасний екологічний стан території та кожного компонента природного середовища.
ТОВ „Борщів-цукор” знаходиться в Тернопільській області,місто Борщів, вулиця Володимира Великого 1, виробляє цукор – 10696 т,сухого жому 749 т, на потреби заводу за сезон витрачається :
Газ природный – в сумі : 6465,5тис.м3
для ТЕЦ : 5992,5 тис м3
опалення : 73тис.м3
жомосушка : 400тис. м3
Вугілля – 91735 т
Електроди: всього – 1,630 т
Для ТЕЦ : 0,48 т
Мех.майстерня : 0,6 т
ВРМ: 0,6 т
МТП: 0,35 т
Сірка : 11,8 т
Вапняковий камінь : 9923 т
Бензин : 18,4 т
Дизпаливо: 74,9 т
Діяльність цукрового заводу в галузі захисту навколишнього природнього середовища регламентується вимогами закону України „Про охорону навколишнього середовища”, ГОСТ 17.2.3.02-88, СН 245-71. Санітарних норм проектування промислових підприємств, правил охорони поверхневих вод від забруднення, з метою вирішення проблем захисту навколишнього середовища на ТОВ «Борщів-цукор» створена служба охорони природи. В своїй діяльності вона керується нормативними актами по охороні навколишнього середовища та посадовими інструкціями.
Під час роботи на підприємстві в атмосферу викидається різними організованими джерелами ряд шкідливих речовин:
оксид азоту
діоксид азоту
сірчаний ангідрид
оксид вуглецю
завислі речовини
Контроль за дотриманням нормативів ГДВ на підприємстві розподіляється на наступні види: безпосередньо на джерелах викидів, по фактичному забрудненню атмосфери на спеціально вибраних контрольних точках (на межі ССЗ). Контроль по фактичному забрудненню проводиться на восьми контрольних точках по чотирьох інгредієнтах. Відбір проб проводиться електроаспіратором. В залежності від стану речовин проби повітря відбираються на фільтри і поглинаючі речовини. На даному підприємстві розроблено «Екологічний паспорт цукрового заводу» відповідно до ГОСТ 17.0.0.04-90,2
А також нормативи ГДВ забруднюючих речовин в атмосферу. Згідно цих нормативних актів підприємство отримує в регіональній інспекції з охорони атмосферного повітря дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферу. Встановлені нормативи ГДВ переглядаються не менше одного разу на 5 років, при необхідності, по сумісному рішенню місцевих рад та керівних органів з захисту атмосфери, а також МОЗ, нормативи ГДВ можуть бути переглянуті до закінчення цього терміну. Підприємство повинно пред*явити органам для державного обліку перелік об*єктів, що шкідливо впливають на стан НС, види та розміри фізичних впливів на нього.
Служба охорони природи забезпечує проведення санітарно-технічного обстеження приміщень та об*єктів. Санітарно-хімічний контроль ГДВ та промставків у НС, рівнів шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів, безпечне зберігання та утилізацію шкідливих відходів виробництва. Для додержання екологічних вимог при використанні природних ресурсів впроваджує нові маловідходні, енерго- і ресурсозберігаючі технології: котли ТЕЦ для вироблення пару переведенні із використанням газу та мазуту. Заходи щодо бережливого використання води на потреби заводу, використовується вода із зворотного ставка. Заходи по хімічному та біологічному очищенню води, які забезпечують захист НС та безпеки здоров*я населення. Очищення води в картах на полях фільтрації, іригаційні станції, обладнання з підвищеною герметизацією, аспірацією та покриттям які забезпечують ГДК шкідливих викидів в атмосферу. Обладнання, споруди та пристосування для об*єктів очищення промстоків, які забезпечують ГДК, згідно з санітарними нормами.
Під час виробництва пересипка сипучих матеріалів на стрічкових, пластичних, сушильних транспортерах обладнано аспірація з наступним відсмоктуванням і очищенням повітря, що виводиться в атмосферу із сатураційних і сульфітацій них апаратів після їх утилізації трубопроводом, який виведений вище покрівлі приміщень на висоту не менше двох метрів. Джерела неорганізованих викидів упорядковані зрошувальними установками. Димові гази котельних і жомосушильних установок виводиться в атмосферу після очищення їх від хімічних речовин та твердих домішок згідно з проектно-технічною документацією.
Виробничо-складські приміщення, майстерні та інші об*єкти цукрового заводу з підвищеним пиловиділенням забезпечені місцевою механічною вентиляцією від місць пилоутворення з наступним очищенням повітря, що виводиться в атмосферу. Експлуатація вентиляційних і газоочисних установок проводиться у відповідності з вимогами «Інструкції по експлуатації систем загальних вентиляцій на цукрових заводах»
Екологічна безпека при експлуатації об*єктів водопостачання, каналізації, очисних споруд водного господарства на заводі забезпечується відповідно до вимог інструкції з питань водного господарства цукрових заводів. Промислові стічні води заводу різні за своїми фізичними властивостями, хімічним складом і ступенем забруднення розрізняються за трьома категоріями.
Води 1-2 категорії після відповідного очищення використовуються в системах повторного і оборотного водопостачання.
Природоохоронні заходи
Для зменшення викидів в атмосферу на ТОВ <Борщів-цукор>розроблено такі природоохоронні засоби:
--циклон уловлювач деревного пилу УЦ-38;
--мокрий циклон типу ПМ-1450 для вловлювання цукру-пороху з барабанів сушки №1;
--циклон №1 , жомовий пиловловлювач;
--мокрий циклон типу ПМ-1450 для вловлювання цукру-пороху з барабанів сушки №2;
--аксометрична схема сушки цукру №1.
Джерело №9(жомосушильна піч)
В жомосушильному відділенні встановлено циклон для вловлювання жомового пороху.
Ефективність установки-90,7%.
Запиленість на вході-1000г/м3.
Запиленість на виході-92,3г/м3.
Продуктивність по повітрі на вході -2400м3/хв..
Продуктивність по повітрі на виході-2500м3/хв..
Тиск очищеного повітря на вході – 120 мм ртутного стовпчика.
Процес переробки цукрового буряка і отримання цукру піску складається з наступних етапів:
1)Отримання жому та його обробка.
2)Виділення з жому соку і його очистка.
3)Отримання цукру і його відправка.
При отриманні жому і його обробці в атмосферу виділяється:сірчистий ангідрид,двоокис азоту,оксид вуглецю,жомовий пил.
В процесі виділення із жому соку і його очистці виділяється:сірчистий ангідрид.двоокис азоту,оксид вуглецю.
Джерело №10(жомосушильна піч)
Циклон призначений для вловлювання жомового пилу.
Ефективність установки-85%.
Запиленість на вході-900г/м3.
Запиленість на виході-83,3г/м3.
Продуктивність по повітрі на вході-1300м3/хв..
Продуктивність по повітрі на виході-950м3/хв.
Крім того на заводі працює ТЕЦ,з димової труби якої викидається в атмосферу:двоокис азоту.двоокис вуглецю,інші продукти неповного згорання природного газу.
На заводі є також механічна майстерня,столярна майстерня,цех механізації,неорганізовані пости електро-газозварювання і газової різки металу.
В результаті виділяються:
---аерозоль емульсору;
---пил абразивів і металів;
---зварювальний аерозоль;
---оксид вуглецю;
---оксид азоту.
Є також вузол просіювання вапнякового каменю—виділяється вапняний пил.
В жомосушілці для очистки повітря встановлені два циклони ПМ-1450,3000мм середня експлуатаційна ступінь очистки Ке=90%.
Установка сушки цукру має скрубери із ступенем очистки 98% і 98,1%.
Джерело №20(сушка цукру)
Встановлено мокрий циклон типу ПМ-1450,для вловлювання цукрового пороху із барабанів сушки цукру.
Ефективність-98,3%.
Продуктивність по повітрі:
На вході-11570м3/год.
На виході-19015м3/год.
Температура очищеного повітря:
На вході-50*С.
На виході-18*С.
Гідравлічний опір-540Па.
Тиск повітря на вході-5,8мм ртутного стовпчика.
Концентрація шкідливих речовин в очищуваному повітрі:
На вході-1026мг/м3.
На виході-18,7мг/м3.
Кількість викидів:
Фактично-0,0802г/с.
ГДВ-0,141г/с.
Джерело №21(сушка цукру)
Встановлено мокрий циклон типу ПМ -1450,для вловлювання цукрового пороху з барабанів сушки.
Ефективність-98,1%.
Продуктивність по повітрі:
На вході -23265м3/год.
На виході-11667м3/год.
Гідравлічний опір-590Па.
Температура очищуваного повітря:
На вході-49*С.
На виході-17,5*С.
Тиск очищеного повітря-5-8мм ртутного стовпчика.
Концентрація шкідливих речовин в очищуваному повітрі:
На вході-1255мг/м3.
На виході-23мг/м3.
Кількість викидів:
Фактичні-0,0799г/с.
ГДВ-0,146г/с.
В столярній майстерні деревообробні верстати обладнані місцевими відкачувачами повітря-циклон уловлювач деревного пилу УЦ-38.
Ефективність установки-98%.
Запиленість на вході-2,3314г/м3.
Запиленість на виході-0,0466г/м3.
Дана установка є досить ефективною.
Перелік забруднюючих речовин,що викидаються в атмосферу
Висновок
Для зменшення викидів в атмосферу на ТОВ<Борщів-цукор>розроблені такі природоохоронні заходи:
---циклон-уловлювач деревного пилу УЦ-38;
---мокрий циклон типу ПМ-1450 для вловлювання цукрового пороху з барабанів сушки цукру №1 і №2;
---циклон-вловлювач жомового пилу;
---аксоиетрична схема сушки цукру.
В результаті обстеження території заводу і приміщень було виявлено 51 джерело забруднення навколишнього середовища:
----по джерелах №9 і №10 (жомосушильна піч) в жомосушильному відділенні було встановлено циклон для вловлювання жомового пороху.З ефективністю-90,7% і 85% відповідно;
----по джерелу №20 і №21 (сушка цукру) встановлено мокрі циклони типу ПМ-1450.для вловлювання цукрового пороху з барабанів сушки цукру.З ефективністю-93,8% і 98,8% відповідно;
----по джерелах №33 і №34(столярна майстерня) встановлено мокрий циклон типу УЦ-38,для вловлювання деревного пороху переробних верстатів.Ефективність роботи-98%.
Визначення навантаження на природні екосистеми
При санітарно-технічному обстеженні вентиляційних викидів виконуються наступні види робіт:
----визначення шкідливих речовин та джерел,що їх викидають;
----визначення висоти джерела,діаметру гирла і параметрів газоповітряної суміші,об`єму і температури на виході з джерела викиду;
----визначення шкідливих речовин,що викидаються в атмосферу.
Шкідливі речовини і джерела,що їх викидають,визначаються на основі даних замовника або відповідного розділу<Проекту норм ІДВ> для даного підприємства.Висота і діаметр гирла джерела викидів шкідливих речовин визначаються з допомогою рулетки.Швидкість газоповітряної суміші на виході з гирла джерела визначаються за допомогою механічних анемометрів.Механічні анемометри є двох типів:
-крильчатий
-чашечний
Крильчатий анемометр—використовується для вимірювання швидкості руху повітря від 0,2 до 0,5м/с,усередненої за певний період часу.Похибка виміру залежить від швидкості руху газоповітряної суміші.
∆v=±(0,06v±0,1);
Де v-середня швидкість руху вимірюваного потоку м/с.
Чашечний анемометр - використовується для вимірювання середньої швидкості руху повітря в межах від 1 до 20м/с.Похибка виміру анемометра залежить від середньої швидкості руху суміші і визначається по формулі:
∆v=±(0,06v±0,3);
Швидкість руху газоповітряної суміші v м/с визначають по графіку, що додається до приладу,в залежності від значення n.В кожній точці необхідно проводити заміри 2 рази.В разі неспівпадання результатів більше 5% виконують додаткові заміри.При проведенні замірів анемометром його кріплять на стійках або штангах для того ,щоб не затуляти площу живого січення повітря-проводу,в якому проводять заміри.
Визначення завислих речовин полягає на гравіметричному визначенні маси пороху вловленої з виміряного об`єму досліджуваного повітря.Межа визначеності залежить від точності використання аналітичних ваг,від об`єму протягнутого повітря.Об`єм протягнутого повітря залежить від передбачуваного вмісту пороху і визначається необхідністю нагромадження на фільтрі такої кількості пороху,якої достатньо для визначення наважки і не перевищує пилоємкості використовуваного аналітичного фільтра.Для відбору проб на запилення вентиляційних систем використовують закриті алонжі,які являють собою два з`єднаних основами конуси,всередину яких вставлений аналітичний фільтр і пробовідбірна трубка із змінними наконечниками,які служать для дотримання умов і доз.Аналітичний фільтр зважується до і після відбору проб на одних аналітичних вагах.Виявлена концентрація вираховується по відповідних формулах.
Виявлення оксидів азоту полягає в окисленні оксиду азоту хромовою кислотою до двооксиду і вловлюванні останнього розчином йодистого калію.При взаємодії двооксиду азоту з сульфіновою кислотою утворюються діазосполуки,які вступаючи в реакцію з нафталіном ,мають азофарбник,який забарвлює розчин від блідо-рожевого до червоно-фіолетового кольору.По інтенсивності забарвлення розчину визначають кількість оксиду азоту.
Визначення оксиду вуглецю.Методика застосовується для експресного визначення концентрації оксиду вуглецю в димових газах.В діапазоні 6,25-6500мг/м3.Похибка виміру не перевищує 25%.Дія приладів IX-4 i IX-CO-5 полягає в застосуванні специфічних "кольорових" реакцій,які проходять в індикаторних трубах між визначуваними газом і реактивом,нанесений на твердий носій.
Визначення сірчистого ангідриду.
Метод полягає в окисленні сірчистого ангідриду хлоридом калію або перекисом водню до сірчанної кислоти і взаємодії останньої з хлоридом барію з утворенням осаду.Межа визначення - 5мкг в аналізованому об`ємі розчину.
Відбір проб повітря з швидкістю 1л/хв,протягують через поглинаючий прилад з пористою пластинкою,яка містить 6мл поглинаючого розчину(нефелометричне визначення).
Фотометричне визначення сірчистого ангідриду.
Визначення полягає на утворенні забарвленого розчину в результаті реакції сірчистого ангідриду з фуксин формальдегідним реактивом.Межа визначення - 1,3мкг в досліджуваному об`ємі розчину.Межа визначення в повітрі 0,6мг/м3.Визначенню заважає діоксид азоту.Відбір проб повітря з швидкістю 0,2л/хв.Протягують через поглинаючий прилад,який містить 6мл поглинаючого розчину.
Буряковий жом при зберіганні в жомосховищах підлягає пошкодженню мікроорганізмами,в результаті чого в ньому проходять значні втрати сухих речовин.Найбільш ефективно проходять процеси кислотного та маслянного бродіння.Спостерігається також алкогольне,метанове та інші види бродіння.Найбільш глибоким змінам при зберіганні жому підлягають пектинові речовини.Гідроліз пектинових речовин проходить не тільки під дією кислот,а й також під дією ферментів.
В результаті вказаних процесів жом втрачає свою структуру і набирає високої кислотності,яка захищає його від процесів гниття,проходячи з виділенням в атмосферу негативних запахів(сірководень,аміак,метан та інші).При зберіганні в ямах кислотність жому обумовлюється кількістю летючих і нелетючих речовин.
Летючі речовини складаються в основному з двох кислот:масляної і оцтової.Летючі речовини не являються стабільними і залежать від умов та часу зберігання жому,швидкості його відправки споживачам,температури навколишнього середовища та інших факторів.
Наявність аналізу показує,що жом після зберігання його в жомовій ямі більше 3-х місяців,при сприятливих температурних умовах може виділяти в атмосферу біля 0,12кг масляної кислоти і 0,36кг оцтової кислоти на тону переробленого буряка.
При пониженні температури навколишнього середовища (листопад-січень) активність біохімічних процесів,проходящих в жомовій ямі,різко зменшується.В результаті цього скорочуються викиди в атмосферу шкідливих речовин(до 20-30%,від початкових 12,3%).Цукрові заводи починають переробку буряка у вересні місяці з поступанням жому у жомову яму.З ціллю попередження утворення шкідливих речовин,особливо в теплу пору року,необхідно скоротити термін поступання жому,організувати безперервну його відгрузку споживачам з таким розрахунком,щоб після 10 діб він не зберігався в жомовій ямі.В цьому і є специфіка відгрузки,в жомовій ямі залишиться залишок 3-5% жому,який знаходиться в ямі більше 1-2 місяців і є основним джерелом накопичених шкідливих речовин.
Відстійники і поля фільтрації
Одним із багатотонних відходів при виробництві цукру із буряка являються вмсококонцентровані стічні води,які накопичуються при безпосередньому гідровидаленню фільтрованого осадку з заводу і прочистки систем водопостачання.
В залежності від технології очищення осадок получають як в розбавленому так і в обезводненому вигляді.Його видалення з заводу проходить гідравлічним способом,при якому частина органічних речовин переходить в транспортовану воду.Кількість фільтрованого осадку залежить від розрахунку дифузійного соку і в середньому становить 5,5% маси переробленого буряка в розрахунку на сухі речовини11% або в розрахунку на осадок 50% вологості.При гідротранспортуванні осадку водою він потребує пятикратного розбавлення,в порядку 50% води до маси буряка.Загальна кількість розбавленого осадку,транспортованого із заводу,становить біля 60% до маси переробленого буряка.Другим великотонним відходом цукрового заводу є розбавлений мийний осадок,який направляється в окремі отвори,являючи собою землянні відстійники.Кількість розчиненого мийного осадку залежить від ступеню його згущення в відстійних спорудах,забруднення буряка і конструкції відстійників.В середньому ця кількість становить 105-120% до маси переробленого буряка.Мийний осадок складається в основному з частинок грунту,який в процесі гідротранспортування та мийки коренеплодів буряків переходить в транспортерно-миючу воду,частин буряка,а також бруду та соломи.
Вода миючого осадку містить розчинні органічні і мінеральні речовини,які переходять в розчин,при цьому значну частину органічних речовин становить цукор.В залежності від стану буряка при гідротранспортуванні кількість цукру,який переходить у воду може досягти концентрації 0,3% до маси води.
Таким чином з мийним осадком із території заводу видаляється біля 3% бруду буряка і біля 0,3% цукру до маси буряка,а також інші розчинні речовини,які перейшли у воду при гідротранспортуванні буряка.Як і розбавлений фільтрований осадок так і транспортно мийний осадок направлений для свого обеззброєння на спеціальні споруду біохімічної очистки,яка виконується у натуральних або штучних умовах.Найбільш поширеним видом очистки являється очищення в натуральних умовах на полях фільтрації або біологічних річках.Ці споруди розміщуються переважно в не заводських селах.
Підготовка стічних вод до очищення насамперед заключається з видалення з них незважених речовин в спеціальних земельних відстійниках,до яких вода поступає з заводу,а потім після довгого перебування в них направляється в окремі карти,де проходить її доочищення за рахунок фільтрації в грунт і випаровування.
Процес очистки цих висококонцентрованих починається вже безпосередньо в земляних відстійниках,де органічні речовини за допомогою мікроорганізмів діляться на більш прості сполуки.Процеси розкладу органічних речовин в земельних відстійниках відносяться до анаеробних біохімічних процесів,які переважно називають безкислородними або метановим бродінням.
Цей процес складається з двох основних стадій:
------на першій стадії під дією бактеріальних ферментів проходить гідроліз вміщених у воді органічних сполук і накопичення різних кислот.Під час кислотного бродіння органічні сполуки розділяються на більш прості сполуки,в основному кислоти.Цукор,пектинові речовини і геміцелюлоза краще всього піддаються біохімічним процесам,утворюючи врезультаті суміш низькомолекулярних жирних кислот,головним чином оцтову,масляну і пропіонову.На цьому етапі проходить також розкладання жирів до жирних кислот.Кислотне бродіння характеризується великим утворенням і виділенням в повітряне середовище штучних кислот,які проявляються в сильному закисанні середовища і падіння рН до 5,а іноді і нижче.Процес супроводжується появою неприємного гнилого запаху.
------після цього процес кислотного бродіння закінчується.Органічні кислоти і розчинні азотні сполуки піддаються подальшому розкладу з утворенням амонійних сполук,амінів,кислих карбонатів і невеликої кількості СО2,N2,CH4,H2S,H2.Реакція води починає поступово підвищуватися.Запах бродіння стає виключно неприємним внаслідок утворення сироводи,індолу.Потім наступає бродіння,яке супроводжується виділенням газів.На цьому етапі проходить кінцеве розкладання продуктів,головним чином жирних кислот і азотистих сполук,до утворення метану і вуглекислого газу.
Кількість газоподібних речовин,які переходять в повітряне середовище залежить насамперед від летких речовин,їх концентрації в рідині,кліматичних умов ,швидкості вітру над поверхнею рідини,а також від поверхні взаємодії рідини і повітря,земляних відстійників і карт.
Загальна кількість органічних речовин,які поступають із стічними водами на поля фільтрації,становлять порядку 2,3кг на 100кг переробленого буряка.
Дані речовини являють собою в основному жири,білки,вуглеводи.Їх кількість в кілограмах на 100кг буряка становить:
---вуглеводи - 1,22;
---білки - 0,378;
---жири - 0,0111.
Із рівняння розпаду з коефіцієнтами по газовиділенню,встановлені німецьким вченим Родігером на основі більшості експерементів по викиду вуглеводів,жирів і білків можна встановити,що окремий вихід газу з 1 розділеної речовини становить:
---вуглеводи - 1,07г;
---білки - 0,378г;
---жири - 1,41г.
Використовуючи показані вище виходи газу при бродінні стічних вод цукрового заводу,можна визначити кількість утвореного газу на 100грам буряка:
1,22*1,07+0,378*0,76+0,0111*4,41=1,61кг
Як відомо,виділення виходів газу встановлені Родігером відносяться до кінцевих газових продуктів СО2 і СН4,коли бродіння проходить в закритих спорудах.Кількість викидів в повітряне середовище становить(кг/т переробленого буряка):
---оцтова кислота - 0,23;
---масляна кислота - 0,07;
---пропіонова кислота - 0,013;
---мурашина кислота - 0,023;
---аміак - 0,01;
---сірководень - 0,002.
При потужності цукрового заводу кількість шкідливих речовин попадаючих в атмосферу з відстійників та полів фільтрації при річній переробці буряка 211 000т.
Оцтова кислота - 48,53т/рік;
Масляна кислота - 14,77т/рік;
Пропіонова кислота - 2,743т/рік;
Амыак - 2,11т/рік;
Мурашина кислота - 4,85т/рік;
Сірководень - 0,42т/рік.
Секундні викиди:
Процес утворення і попадання в атмосферу шкідливих речовин проходить протягом року з перемінною активністю.Коефіцієнт нерівномірності виділення шкідливих речовин в атмосферу приймаємо 1,2:
Оцтова кислота - 1,872г/с;
Масляна кислота - 0,569г/с;
Пропіонова кислота - 0,105г.с;
Мурашина кислота - 0,086г/с;
Сірководень - 0,006г/с;
Аміак - 0,187г/с.
Розрахунок викидів шкідливих речовин в атмосферу за 2005 рік по ТОВ<Борщів-цукор>
Джерело №1
(теплоцентраль)
Оксид азоту - 6,204т
Питомий викид палива - 1,75тис.м3
Річний викид NO - 5.243т
Оксид вуглецю - 3,226т
Річний викид СО - 2,727т
Джерело №2
(пост електрозварювання)
Оксид заліза - 0.0013т/рік
Оксид марганцю - 0,00014т/рік
Джерело №3
(пост газової різки на ТЕЦ)
Оксид заліза - 78т/рік
Оксид марганцю - 2,4т/рік
Оксид вуглецю - 26т/рік
Оксид азоту - 21т/рік
Джерело №6
(вапняково- тремийне відділення)
Оксид кальцыю - 10,51т/рік
Джерело №7
(вапно-гасильний барабан)
Гідроксид кальцію - 0,019т/рік
Джерело №8
(вапногасильний барабан №2)
Гідроксид кальцію - 0,017т/рік
Джерело №9
(жомосушильна піч)
Діоксид азоту - 17,85т/рік
Пил жому - 0,035т/рік
Джерело №11
(сульфітаційні відділення)
Сірчистий ангідрид - 1,94т/рік
Джерело №12
(1 сатурація)
Питомий викид оксиду вуглецю на1 сатурацію =65% - 0,169т/рік
Джерело №13
(2 сатурація)
Питомий викид оксиду вуглецю на 2 сатурацію = 35% - 28,84т/рік
Джерело №16
(пост електрозварювання)
Оксид заліза - 0,0003т/рік
Джерело №17
(пост газової різки)
Оксид заліза - 0,038т/рік
Оксид марганцю - 0,0011т/рік
Оксид вуглецю - 0,019т/рік
Оксид азоту - 0,019т/рік
Джерело №20
(сушка цукру)
Питомий викид - 0,714т/рік
Джерело №25
(механічна майстерня)
Пил абразивний - 0,00025г/с
Пил металевий - 0,0444г/с
Після очистки:
Пил абразивний - 0,000041т/рік
Пил металевий - 0,00072т/рік
Джерело №29
(кузня)
Тверді частинки - 0,02т/рік
Оксиди сірки в перерахунку на сірчистий ангідрид - 0,122т/рік
Оксид вуглкцю - 0,088т/рік
Діоксид азоту - 0,007т/рік
Джерело №31
(мех.майстерня-пост електрозварювання)
Оксид заліза - 0,003г/с
Оксид марганцю - 0,0003г/с
Джерело №32
(мех.майстерня-пост газової різки)
Оксид заліза - 0,039т/рік
Оксид марганцю - 0,0012т/рік
Оксид вуглецю - 0,013т/рік
Оксид азоту - 0,011т/рік
Джерело №38
(столярна майстерня)
Пересипка тирси з транспорту у відвал - 1,13т/рік
Джерело №39
(цех механізації)
Оксид заліза - 0,002г/с
Оксид марганцю - 0,0002г/с
Джерело №40
(цех механізації-пост газової різки)
Оксид заліза - 0,009т/рік
Оксид марганцю - 0,0006т/рік
Оксид вуглецю - 0,006г/с
Оксид азоту - 0,005г/с
Джерело №43
(сокоочисний цех)
Є 4 фільтри на кожен приходить - 22112,22т буряка
Валовий викид становить - 0,207т/рік
Джерело №47-48
(вапняково-випалювальна піч)
Пил вапняку - 0,095т/рік
Пил коксу - 0,008т/рік
Джерело №49
(жомова яма)
Оцтова кислота - 0,692г/с
Масляна кислота - 0,215г/с
Джерело №50
(відстійники та поля фільтрації)
Викиди у повітря на 1 тону переробленого буряка:
Сірководень - 0,005г/с
Оцтова кислота - 0,525г/с
Масляна кислота - 0,16г/с
Пропіонова кислота - 0,03г/с
Мурашина кислота - 0,053г/с
Аміак - 0,023г/с
Джерело №51
(склад ПМН)
Зберігання бензину в підземних резервуарах:
Бензин - 18400кг
Питомий викид - 0,114т/рік
Зберігання дизельного палива у підземних резервуарах:
Дизпаливо - 74900кг
Питомий викид - 0,136т/рік
Правила зберігання та транспортування цукру
Цукор транспортують у критих транспортних засобах та в контейнерах згідно з ГОСТ 18477 транспортом усіх видів,відповідно до правил вантажів ,чинних на транспорті даного виду,й без пакування в автомобілях-цукровозах і залізничних хоперах-зерновозах,пристосованих для перевезення кристалічного цукру,який спрямований на промислове перероблення.
Пакетування для транспортування цукру пакетами здійснюють згідно з ГОСТ 23285,ГОСТ 24597 та ГОСТ 26663.Засоби кріплення мішків пакетами - згідно з ГОСТ 21650.
Криті вагони,хопера,контейнери і трюми повинні бути сухі,без щілин,з дахом,який не протікає,з люками і дверима,що добре закриваються.Не дозволено перевозити цукор в брудних вагонах,контейнерах і трюмах із слідами забруднювальних вантажів,отруйних та з сильним запахом вантажів,а також у хоперах,контейнерах і трюмах,які не просохли після фарбування або зберігають запах фарби.
Перед завантаженням продукції в вагони ,хопера,контейнери і трюми повинні бути ретельно очищені,у разі потреби,помиті та продезинфіковані,підлога застелена папером або чистими паперовими обрізками,або іншими матеріалами.В залізничних вагонах крючки та гострі частини,що виступають ,обгортають папером або тканиною.
Під час перевезення цукру автомобільним транспортом мішки з цукром вкладають на дерев`яні підлоги згідно з ГОСТ 9078.У разі відсутності деревя`них піддонів кузов автомобіля вистеляють брезентом,папером або чистими паперовими обрізками.Після укладання мішки з цукром накривають брезентом.
Склади для зберігання цукру повинні відповідати санітарним вимогам,затвердженим у встановленому порядку.Перед укладанням цукру на зберігання склади повинні бути ретельно очищені,провітрені та просушені.Заборонено зберігати цукор разом з іншими матеріалами і продуктами з різким,специфічним запахом.
Температурний режим зберігання цукру контролюють за допомогою термометрів або термографів,за відносною вологістю повітря - за допомогою гігрографів або психрометрів.
Мішки,ящики і пакети з цукром на складах з цементною або асфальтною підлогою треба укладати на піддони,покриті чистим брезентом,рогожею або папером.Дозволено укладати мішки,ящики і групове пакування на асфальтовану підлогу без піддонів на поліетиленову плівку,яку після укладання штабеля загортають на два нижні ряди.На багатоповерхових складах,починаючи з другого пверху і вище,цукор укладають безпосередньо на підлогу,яку застеляють мішковиною,брезентом,папером в один шар.
На складах з деревяною підлогою брезент,рогожу,мішковину підстеляють безпосередньо на підлогу,завертаючи підстилки на два укладених нижніх ряди для запобігання забруднення і зволоження.
Упакований цукор треба зберігати в складах,без упаковки - в силосах.Температура зберігання не вище 40*С.Відносна вологість повітря повинна бути:
- не вище70% на рівні поверхні нижнього ряду упакованого цукру;
- не вище 60% під час зберігання без упаковки в силосах.
Історія БЦЗ
Будівництво БЦЗ було розпочато 1959 року.Проектна потужність складала 2500т/добу.Перший сезон,тривалість якого склала 63 доби,розпочато 28 вересня 1962 року.
30 вересня 1962 року був одержаний перший цукор,а взагалі було перероблено 51045т цукрових буряків і вироблено 4185т цукру.Щодобова переробка цукрових буряків склала 812т/добу.
Протягом 30 років на заводі невпинно проводилися роботи з технічного вдосконалення.Було встановлено прогресивне обладнання,реконструйовано цехи і дільниці,постійно зростав соціально-побутовий рівень.Завдяки цьому потужність заводу зросла до 3000т/добу.ТЕЦ переведено на спалювання природнього газу,проведено заміну трубопроводів,встановлено МТС.
Нині завод оснащений технологічним і силовим обладнанням з Чехії,чиї спеціалісти допомогли в монтажі та наладці.Теплову та електричну енергію завод одержує від власної електро-теплоцентралі.Встановлені 4 парові котли ,потужність яких 130т пари за годину.Завод має 2 бурякозаготівельні пункти.
Промислове водопостачання здійснюється із штучного водоймища на р.Циганка(пл.60 га).Для забезпечення безперебійної роботи на заводі є допоміжні цехи,механічна майстерня,автоколона,цех залізничного транспорту,мішкотара.Завод...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора