Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Життєві пріорітети студентів молодших і старших курсів
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра автоматизованих систем управління
Інформація про роботу
Рік:
2009
Тип роботи:
Соціологічне дослідження
Предмет:
Інформаційні технології
Група:
КН-30
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти та науки України
Національний університет “Львівська політехніка”
Інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій
Кафедра автоматизованих систем управління
Соціологічне дослідження
на тему:
«Життєві пріорітети студентів молодших і старших курсів»
Львів-2009
Аналіз соціологічної проблеми. Проблема життєвих пріорітетів студентів молодших і старших курсів є важливою для всього нашого суспільства. Це пов’язано з відсутністю чіткого уявлення про ціннісні ідеї, молодь завжди характеризується пошуком сенсу життя, який пов’язаний із труднощами процесу дорослішання, становленням самостійності й самовизначенням. Адже молодь найсприятливіша до змін, саме вона має найбільший потенціал для реалізації своїх життєвих планів.
Для нашої країни на сучасному етапі одним з найважливіших завдань є громадянське, національно-патріотичне виховання дітей і молоді, їх залучення до соціально-політичних та економічних перетворень, процесу інтеграції України до світової спільноти. Кабінет Міністрів України проводить комплексні заходи щодо реалізації державної молодіжної політики, розроблені з метою проведення цілісної молодіжної політики, створення сприятливих умов для життєвого самовизначення та самореалізації молодих громадян. Підтримки їхньої інноваційної діяльності. На сучасному етапі існує багато молодіжних проблем:
1. Дискримінація молодих громадян за мотивами віку.
2. Низький рівень забезпечення прав та інтересів молодих громадян.
3. Недостатня реалізація творчого потенціалу молоді в інтересах її
становлення і самореалізації.
Тому важливо прослідкувати життєві пріорітети студентів і їхній вплив на ситуацію в країні.
Комплексне співставлення індивідуально-особистісних факторів і проявів життєвих пріорітетів студентів старших і молодших курсів під час навчання у вузі свідчить про зв’язок даних факторів і проявів життєвих пріорітетів як реалізацію розвитку особистості студента. Життєві пріорітети особистості студента ґрунтується на індивідуально-особистісних властивостях студентів (ціннісних орієнтаціях, рівні суб’єктивного контролю, мотиваційної спрямованості, тривожності), що мають свій індивідуальний прояв в психологічному стані студентів, їх успішності, ставленні до навчання, в особливостях взаємодії між собою.
Специфічною умовою, за якої відбувається дослідження проблем життєвих пріорітетів особистості сьогодні, є ситуація суспільної кризи, під час якої загострюються всі життєві і сутнісні проблеми індивіда. Це вимагає від особистості рефлексії своїх вчинків і поведінки, здібностей, інтенцій і нахилів, а також планування своєї поведінки у найближчій і віддаленій перспективі, формування умінь і навичок розв’язання різного роду конфліктів і проблем, узгодження своїх життєвих планів і задумів з власними можливостями, тому дуже важливо порівняти життєві пріорітети студентів молодших і старших курсів.
Проблемна ситуація тут розглядається в межах соціальної проблеми визначення життєвих пріорітетів молоді в умовах нестабільного суспільства. Якщо спробувати вирішити цю проблему, то тему дослідження можна сформулювати так “Життєві пріорітети студентів молодших і старших курсів”
Мета дослідження – з’ясування особливостей життєвих пріорітетів студентів старших і молодших курсів на сучасному етапі, а також їхнього впливу на соціально-економічну ситуацію в нашій країні.
Завдання дослідження:
Визначення життєвих пріорітетів студентів старших і молодших курсів у таких сферах:
професійній;
національній;
сімейній;
релігійній;
у сфері дозвілля;
Об’єкт дослідження – студенти усіх вищих навчальних закладів України 1-2 та 4-5 курсів.
Час дослідження – грудень 2008 року.
Предмет дослідження – хоча ми розуміємо, що студенти з безліччю соціальних проблем, предметом нашого дослідження ми вибираємо лише їх частину – ті, які мають сценарій майбутнього — як свого власного, так і справи, якою займаються.
Використані методи дослідження – спостереження, огляд літературних джерел, опитування.
При розгляді даної проблеми було використано теоретичні підходи до вивчення життєвих пріорітетів, розроблені в працях вітчизняних і зарубіжних науковців:
К.О. Абульханової-Славської, Л.С. Виготського, Г.С. Костюка, С.Л. Рубінштейна та інших.
Гіпотези дослідження.
Студентство — це найбільш романтична, біологічно і соціально активна частина населення. Вона не обтяжена відповідальністю за родину, дітей, тому є більш рішучою. Справа в тім, що свою енергію молодь може спрямовувати в різні русла. Виник масовий студентський рух — тоді студенти виборювали незалежність України і своєю активністю налякали навіть політиків. Зараз політика для молоді є менш цікавою, бо стала цариною для того, щоб здобути кар'єрний успіх, а не реалізувати державницькі ідеї. Тому своє ідейне самовираження молодь спрямовує на творчість: саме тому в останні роки в культурі з'являється багато талантів.
Безперечно, вплив євроінтеграційних процесів на наше суспільство проявляється у всіх сферах суспільного життя і впливає на формування життєвих пріорітетів студентів у найрізноманітніших сферах. Проте, оскільки ситуація в нашій державі, незважаючи на подальше поширення і поглиблення таких впливів, не покращується, а продовжує погіршуватися, тому можна зробити припущення, що такі впливи мають скоріше негативні наслідки.
Яким постає, в баченні молоді, європейський вибір України?
можливість здійснювати поїздки за кордон;
можливість здобути освіту за кордоном;
можливість працевлаштування за кордоном;
можливість вивчити європейський досвід;
орієнтація на світові загальнолюдські цінності;
орієнтація на світовий рівень життя;
орієнтація на світові стандарти виробництва;
можливість ознайомитися зі здобутками світової культури;
Але все це для нашої держави немає позитивних наслідків, як:
зростання виробництва;
ріст добробуту населення;
сповільнення інфляції;
покращення забезпечення населенням жилом;
покращення соціального забезпечення;
ріст освіченості;
підвищення культурного рівня;
зменшення державного боргу;
зменшення злочинності;
Для того щоб інтегруватись в європейське співтовариство, Україна повинна виконати велику кількість вимог, зокрема, подолати затяжну соціально-економічну кризу. Ці вимоги здатні виконати лише ті, хто зараз здобуває професію і невдовзі візьме на себе відповідальність за долю держави. Як на мене, відповідальність повинна проявлятися у ставленні до сьогодення, у прагненні до професіоналізму, в умінні приймати успіхи та поразки, а також у постійному самовдосконаленні. Прикро, що значна частина молоді ігнорує поняття колективної відповідальності. Напевно, так сталося через усвідомлення того, що найкраще місце під сонцем можна вибороти покладаючись тільки на власні сили.
Взагалі молоді люди мають різні пріорітети та потреби. Дехто тільки-но обирає свій життєвий шлях. Дехто вже має сім'ю і розуміє, що треба дбати не лише про себе, а й про своїх дітей, переважно не задоволені матеріальним становищем. Але всіх їх об'єднує почуття відповідальності за своє здоров'я, роботу, навчання і за власне майбутнє. Адже незалежно від віку усі мріють про сімейне щастя, гарну кар'єру, свободу і незалежність.
На мій погляд, молодші студенти, у порівнянні зі старшими, ще не зовсім розчарувалися у житті та його жорстких законах, тому вони більше вірять у власні сили, наполегливіше відстоюють свої права і сміливіше приймають кардинальні рішення. Проте, як і більшість людей, їх теж турбує низький рівень життя у державі, некомпетентність влади, неефективна економічна політика, а також проблема працевлаштування. На жаль, значна частина молоді виїжджає за кордон у пошуках кращої роботи. А держава при цьому втрачає молодих та енергійних фахівців. Дехто пояснює відплив молодої робочої сили їхнім бажанням підвищити кваліфікацію та здобути якісніші знання. Адже, маючи високу професійну підготовку, легше знайти роботу у будь- якому куточку світу. Проте, як на мене, це явище є закономірним, бо кожен іде до своєї мети тією дорогою, яку обрав самостійно. А бажання бути освіченим та кваліфікованим — не варто зневажати, адже більшість молоді хоче підвищити рівень власної освіти.
Щоб розвязати всі вище сказані проблеми слід дослідити життєві пріорітети студентів.
Так, у сфері професійних життєвих пріорітетів було виявлено, що студенції орієнтуються на те, щоб влаштуватися на престижну та високооплачувану роботу. На сьогодні проблема зайнятості та працевлаштування студентів стоїть дуже гостро. Все це не тільки створює принципово нову ситуацію у сфері зайнятості, але це є вагомим фактором, який впливає на психологію людей та вносить дестабілізуючі моменти у їх настрій. Але, хоча економічна активність та зайнятість студентів підвищується, темпи оптимізації, поки що, все ж не є достатніми, тому:
– молодь обирає не ті професії, до яких має внутрішні можливості і через це багато не можуть оволодіти обраними спеціальностями і потім змушені перекваліфіковуватись;
– при виборі професії не враховує вимог ринку праці та потреби країни у фахівцях;
– молодь уникає професій, які вимагають затрати значних фізичних зусиль, вважаючи їх неперспективними;
Наслідком такого життєвого вибору є різкий ріст кількості осіб, що здобувають вищу освіту у ВНЗ. У зв’язку цим погіршується рівень і якість знань, тому що у ВНЗ потрапляють практично всі хто може оплатити навчання, а не ті хто має відповідний рівень знань і необхідні дані. Відповідно, держава масово отримує фахівців низького рівня і не тих спеціальностей, яких гостро бракує.
Успішний старт на ринку праці – ключова умова, яка визначає участь молоді у житті суспільства та її перспективи на майбутнє. І, навпаки, невдача може зашкодити, що іноді приводить до серйозних наслідків особистого та соціального характеру.
В цілому можна говорити про зниження значущості професійного вибору,
який робить молодь на порозі вступу в самостійне життя. Є підстави припустити, що загальна тенденція більш серйозного ставлення до проблеми професійного визначення привнесена саме студентами, які щойно вступили до ВНЗ.
Життєві пріорітети у сфері національного характеру мають тенденцію до поширення, низький інтерес до національних духовних цінностей, здобутків. В сучасних умовах, коли Україна здобула незалежність і визнання світової спільноти, проблема виховання набуває особливої актуальності. Але в нашій країні, в якій державність не має тривалого історичного досвіду, перш за все треба виховувати громадян своєї держави. Метою громадянського і патріотичного виховання є формування свідомого громадянина, професіонала, патріота.
„Патріот” (з гр. ”patris” - батьківщина, вітчизна) - людина, яка підкоряє
своє життя інтересам Вітчизни.
Патріотизм - це:
- своєрідне почуття особистості, яке ми відносимо до емоційної сфери, її
ставлення до батьківщини, вітчизни;
- любов до суспільства, відданість йому, намагання своїми діями служити
його інтересам;
- моральний і політичний принцип, соціальне почуття, змістом якого є любов до Батьківщини, відданість їй, гордість за її минуле і сучасність, усвідомлення бажання при необхідності її захистити.
Важливими характеристиками українського патріотизму повинні бути турбота про благо народу, сприяння становленню й утвердженню України як правової, демократичної, соціальної держави, готовність відстояти незалежність Батьківщини. Національно-патріотичні почуття не є споглядальними і не обмежуються пасивними реакціями уподобання й милування. В ідеалі вони спрямовуються на виконання надзавдання – піднесення України до рівня високорозвинутих світових держав, що вимагає активної творчості кожного представника українського народу.
В сучасних умовах емоційним поштовхом формування патріотизму є
насамперед мужність, рішучість, прагнення українських громадян відстоювати
незалежність своєї молодої держави. Принципами патріотичного виховання, проголошеними Концепцією виховання особистості в умовах розвитку української державності, є:
1. Єдність національного і загальнолюдського.
2. Природовідповідність виховання.
3. Культуровідповідність.
4. Демократизація.
5. Неперервність і поступальність.
6. Етнізація.
7. Гуманізм.
Ідеалом національного виховання проголошується громадянин високосвідомий, високоморальний, активний, з розвиненим почуттям власного обов’язку й відповідальності перед державою і самим собою, який усвідомлює
свою роль та місце в історичному процесі українського державотворення.
Такого громадянина необхідно виховувати з кожного студента. Все, що є в
державі сьогодні і що буде в майбутньому – все повинно бути насамперед спрямовано на виховання громадянина України. Лише високосвідомі громадяни й палкі патріоти спроможні збудувати насправді вільну, дійсно незалежну, демократичну, квітучу українську державу.
Характерною ознакою є те, що багато студентів виявляють слабкий інтерес до пізнання історичного минулого та сьогодення України, національної художньої культури. Як наслідок - нечіткі уявлення про розвиток суспільства та культурну спадщину нашого народу. Вони розуміють сутність національних та загальнолюдських цінностей, проте не завжди діють відповідно до цих моральних настанов. Їхня байдужість, емоційна індиферентність призводить до того, що серед спонукань до участі у громадській та творчій діяльності переважають ті, які є наслідком реагування на певні зовнішні розпорядження (викладача, колективу), а не на внутрішні, породжені власним бажанням. Негативно ставляться, або ж зовсім не визначають своє ставлення до інших націй, народів.
В сфері сімейних життєвих пріорітетів молоді люди здебільшого орієнтуються на досягнення бажаного матеріального рівня добробуту, а не на створення власної сім’ї. Часто відсутність бажання створювати власну сім’ю мотивують відсутністю власного житла. Як ми знаємо, з давніх-давен відсутність власного житла не була перешкодою для створення власної сім’ї і заведення дітей. Взагалі, виховання дітей сучасна молодь вважає перешкодою для реалізації своїх життєвих планів. Також визнають студенти і проблему браку часу на навчання. Послугами психологів і телефоном довіри студенти користуються досить рідко. Крім того, студенти не довіряють державним організаціям і взагалі не обізнані стосовно прав, які має молода сім'я. Позитивним є той факт, що ще до створення сім'ї студенти хотіли б отримати знання з питань домогосподарства, побудови стосунків у родині, шляхів розв’язання житлової проблеми, проблеми оздоровлення та реалізації права на відпочинок.
Сім’я – це суспільство в мініатюрі, від цілісності якого залежить безпека всього людства (Ф. Адлер). Тому саме добробут сім’ї, її моральні, духовні, матеріальні надбання чинять великий вплив на розвиток нашої країни. Сім’я є обличчям своєї держави, а якщо вона студентська, то й обличчям свого вузу.
Період навчання у вузі І. Кон назвав “рольовим мораторієм”, тому що, зазвичай, саме в цей час юнаки та дівчата не тільки отримують майбутню професію, а й виконують не менш важливу задачу – створюють сім’ю. Як же здатна вплинути на суспільство сьогоднішня студентська сім’я? Чи досягає її соціальне самопочуття того рівня, який би дозволив відчувати себе громадянином “міцної держави”? На ці та інші запитання ми спробували дати відповіді в нашому дослідженні.
В сфері релігійних життєвих пріорітетів простежуються такі тенденції, як те що студенти цікавляться релігією не через бажання, а через те що про них подумають інші і не збираються використовувати релігійні принципи в повсякденному житті. Це турбує молодь через те, що релігія на даний час є популярною і набула значного розповсюдження
Основою для формування духовних цінностей особистості громадянина Української держави є морально-світоглядні цінності рідного народу. Пізнаючи знакову сутність української обрядово-релігійної, християнської символіки ми осягаємо цінності таких рівнів: вічні (добро, любов, правда, віра, надія, гідність, краса); демократичні (соціальна гармонія, повага до прав людини, правова свідомість, самовідповідальність, рівність); сімейні (подружня вірність і любов, оберігання цілості сім’ї, піклування про дітей і старших, працьовитість, гостинність, культ предків); цінності особистого життя (працьовитість, мужність, оптимізм, творчий потенціал, терпеливість, здоровий спосіб життя, здатність на самореалізацію).
Духовні ціннісні орієнтації є важливим структурним компонентом особистості, її „ядром”, яке характеризує не тільки засоби, за допомогою яких досягається мета діяльності, але й саму цю мету, більше того – життєву позицію людини, основний сенс її життя. Ціннісні орієнтації – це система ціннісних ставлень особистості до об’єктивних цінностей людської культури. Ці ставлення, усвідомлені й пережиті особистістю, спрямовують, орієнтують її в процесі вибору життєвих цілей та засобів їх досягнення. Процес становлення ціннісних орієнтацій є неперервним і пов’язаний з розвитком потребнісно-мотиваційної сфери особистості.
В сфері дозвілля життєві пріорітети такі тенденції, як проведення вільного часу і відпочинку орієнтується на “західний” спосіб життя:
- звуження кола спілкування;
- перевага домівки як своєрідного центру культурно-дозвіллєвої активності;
- зниження іміджу закладів клубного типу через зниження фінансування даної сфери, “залишковий” підхід до створення бази культурно-дозвіллєвих закладів;
- значне зниження соціальної активності молоді;
- зростання пріоритету матеріальних цінностей;
- споживацьке ставлення до культури тощо.
Дозвілля є певним відображенням можливостей розвитку суспільства. Саме у сфері вільного часу відбувається залучення до життєвих цінностей, різноманітна соціальна чи культурна активність. В цілому, дозвілля – час занять, протягом яких відбувається відтворення і розвиток фізичних, душевних й духовних сил людини, затрачених у сфері праці (навчання), а також задоволення її культурних потреб. За ставленням особистості до культури проведення вільного часу виділяють такі три типи:
- конструктивний (діяльний) – пріоритетне ставлення до активного відпочинку, ініціативність, переважно творча діяльність, активна регуляція вільного часу, під час якого вирішуються важливі життєві питання;
- раціонально споживчий – обмежується здебільшого споживанням культури; активно організовує свій вільний час лише за певних умов;
- деструктивний (руйнівний) – утилітарно ставиться до дозвілля; наявність явищ антикультури у проведенні вільного часу.
На формування діяльного, творчого типу особистості впливають також і зовнішні фактори. Соціальне регулювання використання дозвілля студентів забезпечується (насамперед навчальним закладом) об’єктивними умовами для прояву їх активності. Традиційно організацією дозвілля студентів займаються студентський клуб і кафедра фізичного виховання. Найактивнішу участь студенти приймають у таких заходах: конкурс самодіяльності, КВК, літературна вітальня, туристичний клуб, психологічний клуб. Чому? Тому що це актуально і цікаво. Організатори насамперед враховують ініціативу студентів, активно співпрацюють з ними. Студенти можуть цікаво і корисно провести час, вільно поспілкуватися. Вони із задоволенням беруть в них участь, тому що ці заходи відповідають їх інтересам, задовольнять їх культурні потреби.
Пропозиції щодо організації студентського дозвілля:
- поліпшення матеріально-технічної бази;
- впровадження нових цікавих форм роботи (реформування діяльності традиційних і непопулярних студій, таких як ансамбль народного танцю, народний вокальний ансамбль);
- підтримка студентської ініціативи, масовості заходів, активна співпраця зі студентами;
- різноманітні стимули, насамперед фінансове заохочення студентів, не лише тих, хто працює на результат і лише в одному напрямку (наукова робота, досягнення у спорті), а й приймає активну участь у суспільному житті;
- підвищення професіоналізму працівників даної сфери;
- надання можливості студентам вільно відвідувати різні спортивні секції як способу проведення вільного часу з метою підвищення інтересу до спорту;
- створення нових актуальних і цікавих студентських організацій: студентської газети, радіо і телебачення, театральної і музичної студій тощо.
У вирішенні проблем оптимального стилю студентського дозвілля мають брати активну участь як студенти, так і владні структури навчальних закладів і державних установ.
Але в цілому молодь України має високий рівень оцінки власного культурного потенціалу (в середньому 4.6 балів з 5), який виявляється у потребі підвищувати культурний рівень особистості.
Вміння раціонального, творчого використання вільного часу, його структурування сприяє формуванню універсальної, самостійної, ініціативної особистості, творчої людини з високою фаховою підготовкою. Саме ці люди здатні досягти професійного успіху, забезпечити якісні зрушення в економічній, соціальній, культурній і духовній сферах суспільного життя.
Розвідувальна анкета
1.Скажіть, будь-ласка, за яким фахом Ви хотіли б працювати в майбутньому?
__________________________________________________________________________
2.Чому саме ця діяльність є для Вас бажаною?
__________________________________________________________________________
3.Яку освіту Ви хотіли б здобути?
__________________________________________________________________________
4. Яке місце у Вашому житті посідатимуть національно-культурні здобутки?
__________________________________________________________________________
5. Коли Ви плануєте створити власну сім’ю?
__________________________________________________________________________
6. Що може стати перешкодою наміру створити власну сім’ю?
__________________________________________________________________________
7. Яке місце у Вашому житті посідатимуть національно-культурні здобутки?
__________________________________________________________________________
8. Як Ви хотіли б проводити свій вільний час?
__________________________________________________________________________
9. Як Ви хотіли б проводити канікули чи відпустки?
__________________________________________________________________________
Розрахунок вибірки
Генеральну сукупність визначаємо як нескінченну, оскільки ми не знаємо заздалегідь точну кількість бажаючих. Немає необхідності членувати вибірку на частини, оскільки з позицій нашого дослідження склад генеральної сукупності є досить однорідним.
Відповідно отримуємо:
N - ∞, n = 625 при ∆ =0,04, Р=0,954.
Отже, для забезпечення рівня репрезентативності 4 % при довірчій ймовірності 0,954 треба опитати 625 респондентів, використовуючи нижче наведений опитувальний лист (анкету).
Анкета
Шановний абітурієнте!
Ми – студенти «Львівської політехніки», просимо Вас взяти участь у соціологічному опитуванні, яке стосується вивчення проблеми життєвих пріорітетів студентів молодших і старших курсів. Анкета є анонімною, всі результати дослідження будуть представлені лише в узагальненому вигляді.
Просимо вас детально ознайомитися з запитаннями і обвести ті відповіді на них, які найбільшою мірою збігаються з вашою позицією або дописати всій варіант відповіді(просимо вибирати не більше від двох варіантів відповіді).
Наперед дякуємо за співпрацю.
1.Скажіть, будь-ласка, за яким фахом Ви хотіли б працювати в майбутньому?__________________
2.Чому саме ця діяльність є для Вас бажаною?
а) вона є престижною; є) вона є високооплачуваною;
б) вона є цікавою; ж) вона є перспективною;
в) на цьому наполягали батьки; з) вона відповідає моїм особистим нахилам;
д) все одно яка професія, аби здобути вищу освіту; г) вона є стабільною;
е) Ваш варіант відповіді ____________________________________________________________________
3.Яку освіту Ви хотіли б здобути?___________________________________________________________
4.Чому саме ця освіта є для Вас бажаною?
а) щоб отримати основи для розвитку професіоналізму; г) щоб бути освіченою людиною;
б) щоб отримати актуальні знання за фахом; д) щоб опанувати навички творчого та
в) щоб підвищити загальний рівень культури; нестандартного мислення;
е) Ваш варіант відповіді _____________________________________________________________________
5. Де Ви хотіли б працювати?
а) за місцем свого постійного проживання; в) байдуже;
б) за кордоном; г) організувати власний бізнес;
д) Ваш варіант відповіді _____________________________________________________________________
6. Чи вважаєте Ви себе патріотом своєї Вітчизни? Так Ні
7. Яке місце у Вашому житті посідатимуть національно-культурні здобутки?
а) важливе; в) незначне;
б) дуже важливе; г) немає місця;
д) Ваш варіант відповіді _____________________________________________________________________
8. Чи маєте Ви бажання зберігати і примножувати національні цінності?
а) так, завжди; в) ні;
б) іноді; г) з вигодою для себе;
д) Ваш варіант відповіді _____________________________________________________________________
9. Коли Ви плануєте створити власну сім’ю? _________________________________________________
10. Що може стати перешкодою наміру створити власну сім’ю?
а) відсутність власного житла; в) малозабезпеченість;
б) відсутність постійної роботи; г) ніщо не перешкодить;
д) Ваш варіант відповіді _____________________________________________________________________
11. Скільки Ви хотіли б мати дітей?
а) одну; в) трьох;
б) двох; г) чотирьох і більше;
12. Чи хотіли б Ви мати свого сімейного психолога?
а) так; в) не знаю;
б) ні; г) можливо;
д) залежно від обставин; д) Ваш варіант відповіді _______________________________
13. Чи визнаєте Ви себе віруючим? Так Ні
14. Яке місце у Вашому повсякденному житті посідатимуть вимоги релігійного вірування?
а) регулярно виконуватимуться; в) чисто формально виконуватимуться;
б) частково виконуватимуться; г) взагалі виконуватимуться;
д) Ваш варіант відповіді _____________________________________________________________________
15. Як Ви хотіли б проводити свій вільний час?
а) вдома з батьками; в) з друзями;
б) на дискотеці; г) в театрі, музеї;
д) Ваш варіант відповіді _____________________________________________________________________
16. Як Ви хотіли б проводити канікули чи відпустки?
а) на узбережжі морів; г) вдома;
б) за кордоном; д) в Україні;
в) в горах; е) в батіків;
д) Ваш варіант відповіді _____________________________________________________________________
17. На завершення просимо Вас вказати:
Ваш вік ____________________________ Місце проживання (постійне)___________________
Ваша стать_________________________ ВНЗ, в якому Ви навчаєтеся____________________
Курс, на якому Ви навчаєтеся__________ Спеціальність, яку здобуваєте___________________
Очікувані результати дослідження
У процесі аналізу даних було з’ясовано, що хотіли б працювати в Україні 19% студентів – I-го курсу, 45% - II-го курсу, 17% - V-го курсу. Не хотіли б працювати в Україні 62,5% студентів I-го курсу, 54% - II-го курсу та 58% - V-го курсу. Бажаною для себе вважають престижну професію студенти молодших курсів, високооплачуваною – студенти старших курсів. Відповіді студентів підтверджують вплив престижу професії на ґрунтовність фахової орієнтації майбутнього спеціаліста 53 % студентів I-го курсу , в той час, як серед студентів V-го курсу таку відповідь дало 37 %. Більший відсоток студентів очікує від навчання у ВНЗ отримання основ для розвитку професіоналізму (47,8% – I-го курсу, 45% - II-го курсу, 57% - V-го курсу). На другому місці важливою студенти визнають можливість отримання актуальних знань за фахом, на третьому місці - підвищення загальної культури, на четвертому місці - опанування навичками творчого та нестандартного мислення. Для більшості студентів бути блискуче освіченою людиною означає бути ерудованим в різних галузях культури (65,8% опитаних). З цієї точки зору стають зрозумілими вимоги студентів до освіти.
Студенти старших курсів вважають себе патріотами своєї Вітчизни, на відміну від студентів молодших курсів, хоча відмінність невелика це пов’язано з розчаруванням декого в наших політиках.
Що до створення сім’ї підтверджується тенденція ведення “західного” способу життя.
Особливо це помітно серед студентів молодших курсів (50% хотіли б мати одну дитину і порівняно пізно). Найбільш актуальними є матеріальні перешкоди, це підтвердили 65 % студентів старших курсів, потім житлові – 59 % опитаних. Актуальною також визнають студенти і проблему браку часу на навчання (24 % студентів) і лише 15 % опитуваних відмітили, що в них не виникне ніяких проблем після створення сім'ї. Послугами психологів і телефоном довіри студенти користуються досить рідко (відповідно 12 % та 7 % опитуваних). Відповіді студентів молодших курсів трохи відрізняються, пов’яжемо це з їхньою необізнаністю.
В релігійній сфері життєві пріорітети майже збігаються, переважно всі відповідають що є віруючими, але в повсякденному житті це не використовуватимуть.
В сфері дозвілля теж майже всі тенденції підтвердилися.
Результати дослідження можуть бути використані для:
прогнозування попиту на робочу силу певної кваліфікації;
прогнозування роботи навчальних закладів;
прогнозування демографічної, економічної та релігійної ситуації в країні;
оцінки культурного потенціалу студентів;
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора