Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ
ТА ВИЗНАЧЕННЯ РЕЙТИНГУ СТУДЕНТІВ
У КРЕДИТНО-МОДУЛЬНІЙ СИСТЕМІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Львів – 2008
ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ
ТА ВИЗНАЧЕННЯ РЕЙТИНГУ СТУДЕНТІВ
У КРЕДИТНО-МОДУЛЬНІЙ СИСТЕМІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Оцінювання знань та визначення рейтингу студентів у кредитно-модульній системі організації навчального процесу має за мету стимулювання систематичної та самостійної роботи студентів денної форми навчання усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів, підвищення якості знань та об’єктив ності їхньої оцінки, запровадження здорової конку ренції між студентами у навчанні, спонукання їх до активного, свідомого навчання, самостійного оволодіння знаннями, виявлення і розвитку їхніх творчих здібностей.
Це тимчасове положення підготовлене комісією у складі:
Лозинський О.Ю., д-р техн. наук, професор, директор Інституту енергетики та систем керування, голова комісії Вченої ради Університету з питань навчання
Павлиш В.А., канд. техн. наук, професор, перший проректор
Загородній А.Г., канд. екон. наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи, голова Науково-методичної ради Університету
Федасюк Д.В., д-р техн. наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи
Ван-Чин-Сян Ю.Я., д-р хім. наук, професор, заступник голови Науково-методичної ради Університету
Лисяк Г.М., канд. техн. наук, доцент, зав. кафедри електричних систем та мереж
Моркляник Б.В., канд. техн. наук, голова Колегії студентів та аспірантів Університету
ЗМІСТ
1. Концепція Положення 6
2. Загальні положення 8
3. Організація та складання модульного контролю 12
4. Організація та складання семестрового контролю 14
5. Державна атестація 17
6. Умови надання академічної відпустки, залишення для повторного навчання, переведення та відрахування за академічну неуспішність 22
7. Особливі умови 26
Додаток 1. Означення термінів та понять 28
Додаток 2. Критерії оцінювання знань та вмінь студента 37
Додаток 3. Додаткові бали за наукові й навчальні досягнення 40
Додаток 4. Рекомендації до формування завдань для контрольних заходів та екзаменаційного контролю 41
Додаток 5. Правила документального оформлення результатів підсумкового контролю 46
1. КОНЦЕПЦІЯ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Оцінювання знань та визначення рейтингу студентів є складо вою кредитно-модульної системи організації навчального процесу та визначає особливості організації навчального процесу в умовах упровадження ідей Болонського процесу.
1.2. Основними концептуальними засадами Положення є:
підвищення об’єктивності оцінювання знань студентів за раху нок проведення протягом семестру модульних і семестрових контролів та використання 100-бальної шкали для оцінювання інтегро ваних знань студентів із кожного модуля із обов’язковим переведенням цих оцінок у шкалу ECTS (A, B, C, D, E, FX, F) та у національну шкалу (“відмінно”, “добре”, “задовільно” чи “незадовільно”) згідно з таблицею та додатком 2.
За 100-бальною
шкалою Університету
За шкалою
ECTS
За національною
шкалою
100–88 балів
A
“відмінно”
87–80 балів
B
(“дуже добре”)
“добре”
79–71 бал
С
(“добре”)
70–61 бал
D
(“посередньо”)
“задовільно”
60–50 балів
E
(“задовільно”)
49–26 балів
FX
(“незадовільно” – з можливістю повторного
складання екзамену чи заліку)
“незадовільно”
25–00 балів
F
(“незадовільно” – з обов’яз ковим повторним вивченням модуля)
підвищення якості підготовки і конкурентоспроможності фахів ців за рахунок стимулювання самостійної та систематичної роботи студентів упродовж навчального семестру, встановлення постійного зворотного зв’язку з кожним студентом та своєчасного коригування його навчальної діяльності;
підвищення мобільності студентів за рахунок забезпечення прозорості і сумісності Системи із будь-якою освітньою системою інших держав завдяки використанню кредитів ECTS для вимірювання обсягу модулів освітньо-професійної програми студента та шкали ECTS для оцінювання знань студентів;
забезпечення індивідуально орієнтованої організації навчаль ного процесу студентів організацією навчання за індивіду альною варіатив ною частиною освітньо-професійної програми та індивідуальним навчальним планом;
розвиток у студентів інтересу та підвищення мотивації до навчання, запровадження здорової конкуренції у навчанні, виявлення і розвиток творчих здібностей студентів за рахунок:
– систематичного контролю знань та накопичення студентом балів за навчально-наукову діяльність;
– можливість поглиблення та закріплення знань складанням як модуль них, так і екзаменаційного контролів;
– використання семестрових рейтингових оцінок як підстави для визначення розміру стипендії студентів, призначення іменних стипендій та надання студентам додаткових заохочень (премій, матеріальних допомог, здешевлення путівок у спортивно-оздоровчі табори Університету тощо) за рахунок 10 % стипендіального фонду;
– використання рейтингу студента як підстави для: пріоритету у переході із однієї бакалаврської програми на іншу (споріднену), під час конкурсного відбору на освітньо-кваліфікаційний рівень “спеціаліст”, “маґістр” та вибору спеціальності і спеціалізації; першочергового скеру вання в аспірантуру, на навчання або на практику за кордон, на роботу у престижні підприємства, організації та установи; пріоритету в отриманні путівок для оздоровлення в канікулярний період та вибір кімнати в гуртожитку тощо.
2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
2.1. Положення регламентує засади і правила оцінювання знань та визначення рейтингу студента, організації та складання упродовж семестру підсумкових контролів та їхніх складових із модулів, які передбачені індивідуальним навчальним планом студента.
2.2. Основним нормативним документом, що визначає організацію навчального процесу, є навчальний план, який встановлює такі види навчальної роботи студента: аудиторні, індивідуальні заняття, консультації, самостійна робота, курсове і дипломне проектування, практики, поточні контролі, контрольні заходи, державна атестація.
2.3. Навчальний план встановлює часові затрати середнього студента на вивчення модулів в академічних годинах і у кредитах ECTS.
Кредитний вимір встановлюють для всіх модулів.
2.4. Обсяг кредиту ECTS становить 36 академічних годин, а річне нормативне навчальне навантаження студента – 60 кредитів ECTS.
2.5. Поділ матеріалу навчальної дисципліни на змістові модулі, види занять, види індивідуальних робіт студентів, кількість балів для оцінювання результатів поточного контролю та контрольних заходів для кожного змістового модуля регламентується робочою програмою навчальної дисципліни.
Робоча програма навчальної дисципліни складається на навчаль ний рік, затверджується на засіданні кафедри і містить опис навчальної дисципліни та її зміст, послідовність вивчення згідно із структурно-логічною схемою, структуру навчальної діяльності студента, результати навчання, форми та засоби поточного і підсумкового контролю, критерії оцінювання, методичне забезпечення.
2.6. Модульні контролі (МК) є обов’язковими для студентів і призначаються, як правило, із навчальних дисциплін, обсяг яких перевищує три кредити ECTS (108 годин) і для яких індивідуальним навчальним планом студента передбачено екзамени.
Упродовж навчального семестру з таких дисциплін здійснюються два модульні контролі МК та два контрольні заходи (КЗ1 та КЗ2).
2.7. Тижні для контрольних заходів – модульних контролів (контрольні тижні) визначає графік навчального процесу. Ці тижні призначені для самостійної роботи. Контрольний захід з конкретного змістового модуля для студентів визначених академічних груп відбувається під час контрольних тижнів за розкладом, складеним за пропозицією відповідних кафедр.
Під час контрольних тижнів студенти можуть отримувати консуль тації викладачів, відпрацьовувати пропущені лабораторні роботи, виконувати індивідуальні завдання та інші види самостійної роботи.
2.8. Частина балів у сумарній модульній оцінці, відведених для оцінювання результатів поточного контролю, повинна, як правило, становити 30 балів. Цю інформацію лектор доводить до відома студентів протягом перших двох тижнів поточного семестру.
Виставляти будь-яку кількість балів за відвідування занять студентами не дозволяється.
2.9. Кількість балів, які відводяться для оцінювання результатів контрольного заходу (КЗ2) другого модульного контролю, становить, як правило, 40 балів, а завдання за навчальним матеріалом другого змістового модуля формуються так, щоб була змога оцінити знання та уміння, набуті студентами під час вивчення навчальної дисципліни повністю, а не тільки її частини – другого змістового модуля.
2.10. Перша атестація студента із модуля, здійснена за резуль татами модульних контролів на підставі сумарної модульної оцінки (СМО) або на підставі першої залікової оцінки (ЗО1), отриманої студентом до початку екзаменів, еквівалентна до результату першого складання екзамену або диференційованого заліку.
Друга атестація студента із модуля, здійснена на підставі екзаменаційної (ЕО) або другої залікової (ЗО2) оцінки, одержаної сту дентом під час періоду семестрового контролю (ПСК), визначеного навчальним графіком, еквівалентна до результату другого складання екзамену або диференційованого заліку.
Третя атестація студента із модуля, здійснена на підставі складання екзамену або диференційованого заліку перед комісією, еквівалентна до результату третього складання екзамену або диферен ційованого заліку.
Під час усіх атестацій студент зобов’язаний мати при собі залікову книжку.
2.11. У період семестрового контролю студент може захищати курсові проекти, роботи, індивідуальні завдання, виконувати окремі лабораторні роботи, захищати відповідні звіти, а також виконувати інші види робіт, необхідні для отримання залікової оцінки і/або допуску до екзамену з певної навчальної дисципліни.
2.12. Студентам, які за результатами першої атестації одержали позитивні оцінки за їхнім бажанням надається час і можливість для підготовки та проходження другої атестації з метою поглиблення і закріплення знань та отримання вищої оцінки.
2.13. Екзаменаційна оцінка за результатами семестрового контро лю виставляється студентам з урахуванням результатів екзаменаційного та поточного контролів.
2.14. Залікова оцінка з модуля, з якого передбачений диферен ційований залік, є оцінкою з курсового проекту (роботи), практики або сумарною оцінкою, отриманою з поточного контролю за результатами виконання обов’язкових індивідуальних робіт (ОІР) у формі захисту звітів з лабораторних робіт, складання колоквіумів тощо та залікових контролів у формі контрольних робіт, передбачених робочою навчаль ною програмою модуля.
2.15. Порядок навчання студентів за кордоном регламентується Положенням про академічну мобільність студентів.
Студенту, скерованому на навчання в інший національний чи закордонний ВНЗ, з яким встановлені партнерські відносини (укладена угода, що передбачає академічну мобільність студентів), оформляється індивідуальний графік навчання. На період закордонного навчання за ним зберігається призначена йому стипендія та інші соціальні виплати, а після повернення до Університету гарантується визнання та зарахування отриманих кредитів.
У разі відсутності партнерської угоди між вищими навчальними закладами навчання за програмою мобільності можливе на підставі угоди про навчання (ECTS Learning Agreement). Цю угоду підписують студент і координатор ECTS Університету після перевірки відповідності програми навчання, а також модулів (навчальних дисциплін), які вивчаються у ході реалізації програми мобільності у закордонному ВНЗ, вимогам державних стандартів та освітньо-професійній програмі, за якою студент навчається в Університеті.
Якщо студент самостійно вибрав для навчання закордонний вищий навчальний заклад, але зміст програм навчання не ідентичний програмі Університету, він може перервати навчання з правом отримання академічної відпустки тривалістю до одного року.
У разі навчання студента у закордонних ВНЗ не за скеруванням Університету (під час академічної відпустки, перерви у навчанні, літніх канікул тощо) Університет не гарантує зарахування студенту отриманих кредитів.
2.16. Студентам, які навчаються на останньому курсі освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”, а також на освітньо-кваліфікаційних рівнях “спеціаліст”, “маґістр” і не можуть виконати чинний графік навчаль ного процесу у зв’язку із складними сімейними обставинами, підтвер дженими документально, стажуванням на підприємствах, в установах, організаціях за профілем навчання з перспективою майбутнього праце влаштування, може бути встановлений індивідуальний графік складання екзаменів та заліків.
Індивідуальний графік складання екзаменів та заліків встановлю ється студенту наказом по Університету на підставі подання директора інституту і повинен передбачати терміни складання екзаменів та заліків, погоджені з відповідними викладачами.
2.17. Студент, який не погоджується з виставленою у відомість під час модульного, залікового або семестрового контролю оцінкою, має право звернутися з письмовою апеляцією до декана не пізніше ніж на наступний робочий день після оголошення результатів. Лектор з цієї навчальної дисципліни і завідувач кафедри або призначений ним викла дач зобов’язані розглянути апеляцію у присутності студента упродовж двох робочих днів і прийняти остаточне рішення щодо оцінки роботи.
Якщо студент не звернувся з апеляцією у встановлений термін, то оцінка, виставлена викладачем під час перевірки завдання, є оста точною.
За результатом апеляції оцінка роботи не може бути зменшена, а тільки залишена без зміни або збільшена.
Результат розгляду апеляції фіксується на письмовій роботі студента і підтверджується підписами відповідних викладачів. Після цього викладач вносить оцінку в апеляційний талон, який студент отримує в деканаті.
3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА СКЛАДАННЯ МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ
3.1. До модульних контролів студент допускається без будь-яких обмежень.
3.2. Контрольні заходи (КЗ1 і КЗ2) модульного контролю здійсню ються у письмово-усній формі. Письмова компонента є обов’язковою та передбачає виконання студентом відповідних завдань, підготовлених викладачем. Структура завдань, система та критерії оцінювання резуль татів їхнього виконання розглядаються та затверджуються на засіданні кафедри, за якою в навчальному плані закріплена ця навчальна дисципліна.
Критерії оцінювання результатів виконання завдань на контрольний захід доводяться до відома студентів перед ним.
Усну компоненту складають після оголошення результатів письмо вої компоненти.
3.3. Тривалість контрольного заходу становить дві академічні години.
3.4. Під час визначення модульних оцінок враховуються результати поточного контролю – захисту лабораторних, розрахункових, графіч них або розрахунково-графічних робіт, практичних завдань, рефе ратів тощо, передбачених робочою програмою модуля (навчальної дисципліни), які відбулися у період:
між початком семестру до закінчення першого контрольного
тижня – для першого модульного контролю;
після першого контрольного тижня до закінчення другого контрольного тижня – для другого модульного контролю.
Студент допускається до виконання лабораторної роботи після проходження інструктажу з техніки безпеки за умови знання порядку її виконання. Викладач має право видалити студента із лабораторії тільки у разі порушення ним правил техніки безпеки та правил внутрішнього розпорядку Університету, з поданням рапорту у відповідний деканат.
Викладач зобов’язаний розповісти та показати студентам, як потрібно виконувати лабораторні дослідження, експерименти, навчити їх користуватись лабораторними приладами, устаткуванням.
3.5. Студент вважається таким, що складав контрольний захід, якщо він з’явився на нього та отримав завдання.
3.6. Кожен студент виконує завдання індивідуально за розкладом контрольних заходів. Студент має право звернутися до викладача за роз’ясненнями змісту завдання.
Студентам забороняється обмінюватися інформацією у будь-якій формі або використовувати інші матеріали та засоби, крім дозволених.
3.7. Викладачі зобов’язані контролювати дотримання студентами встановленого порядку здійснення контрольного заходу. У разі пору шення студентом встановленого порядку здійснення контрольного захо ду викладач відсторонює цього студента від виконання завдання, ро бить відповідний запис на його письмовій роботі та оцінює її нулем балів.
3.8. Результати перевірки робіт, виконаних студентами, викладач проставляє на цих роботах та не пізніше від третього робочого дня після проведення контрольного заходу доводить до відома студентів, а також проводить з ними усну компоненту.
Під час усної компоненти викладач фіксує запитання та оцінки відповідей на роботі студента.
За результатами усної компоненти оцінка екзаменаційної роботи сту дента не може бути знижена, а тільки залишена без зміни або збільшена.
3.9. Студент не може повторно складати контрольні заходи.
3.10. Студент, який з поважної причини, підтвердженої докумен тально, не з’явився на один із контрольних заходів, а за результатами іншого модульного контролю з цього самого модуля отримав не менше від половини балів з максимально можливої їхньої кількості, має право з дозволу декана складати пропущений контрольний захід замість екза менаційного контролю. У такому разі вважається, що студент використав право на екзаменаційний контроль.
У разі отримання незадовільної оцінки під час складання контрольного заходу замість екзаменаційного контролю студент має право на екзамен з цієї навчальної дисципліни лише перед комісією або на повторне вивчення цієї дисципліни.
4. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА СКЛАДАННЯ СЕМЕСТРОВОГО КОНТРОЛЮ
4.1. Семестровий контроль (СК) є другою атестацією студента з модуля.
4.2. Для студента, який за результатами першої атестації одержав позитивну сумарну модульну (СМО) або першу залікову (ЗО1) оцінку і який не скористався можливістю поглиблення знань та покращання оцінки під час періоду семестрового контролю (ПСК), семестровою оцінкою (СО) є оцінка за результатами першої атестації – сумарна модульна оцінка (СМО) або перша залікова оцінка (ЗО1).
4.3. Під час періоду семестрового контролю ПСК призначають такі контрольні заходи (КЗ):
екзаменаційний контроль (ЕК) – з навчальних дисциплін, для яких передбачені екзамени;
другий заліковий контроль (ЗК2) – з модулів, для яких передбачені диференційовані заліки.
4.4. Контрольний захід (КЗ) проводить викладач за теоретичним навчальним матеріалом, визначеним робочою навчальною програмою модуля у повному обсязі за семестр.
4.5. До контрольного заходу КЗ з певного модуля викладач не допускає студента, який не виконав усіх видів обов’язкових індивіду альних робіт (ОІР – лабораторних, практичних, індивідуальних завдань, розрахунково-графічних та розрахункових робіт, рефератів тощо), передбачених робочою навчальною програмою цього модуля.
4.6. Для контрольного заходу (КЗ) лектор готує варіанти одна кових (за важкістю) завдань (тестів), які повинні охоплювати теоре тичний навчальний матеріал модуля за семестр. Структура тестів, система та критерії оцінювання результатів їхнього виконання розгля даються та затверджуються на засіданні кафедри та доводяться до відома студентів до початку періоду семестрового контролю (ПСК).
4.7. Екзаменаційний контроль з навчальної дисципліни складають у письмово-усній формі. Обов’язкову письмову компоненту проводить викла дач одночасно для усіх студентів групи за розкладом. Вона триває до трьох академічних годин. Необхідність усної компоненти та її кількісний вимір у балах (у межах балів, відведених на екзаменаційний контроль) визначає кафедра.
Під час проведення усної компоненти викладач фіксує запитання та оцінки відповідей на письмовій роботі студента.
4.8. У разі порушення студентом дисципліни під час проведення контрольного заходу (списування, підміна завдання, використання недозво лених матеріалів чи засобів тощо) викладач відсторонює його від контрольного заходу та оцінює результат цього контролю у нуль балів.
4.9. Студент, який без поважних причин не з’явився на обов’яз ковий для нього контрольний захід, за рішенням декана вважається таким, що отримав за цей вид контролю нуль балів.
4.10. Екзаменаційна оцінка (ЕО) виставляється студенту у 100-бальній шкалі з урахуванням результатів поточного контролю (ПК) та екзаменаційного контролю (ЕК).
4.11. Друга залікова оцінка (ЗО2) виставляється студенту у 100-баль ній шкалі з урахуванням результатів поточного контролю (ПК) та дру гого (ЗК2) або першого (ЗК1) залікового контролю (див. додаток 5, п. 29).
4.12. Присутність студента під час оформлення результату семестрового контролю (СК) є обов’язковою і потрібна лише для повідомлення йому екзаменаційної або залікової оцінки та внесення до залікової книжки семестрової оцінки (СО) у національній шкалі.
4.13. Студент, семестрові оцінки якого з модулів становлять 49–26 балів, і який не підлягає умовам відрахування з Університету, має право ліквідувати академічні заборгованості перед комісією.
4.14. Ліквідацію академічних заборгованостей перед комісією сту ден ти здійснюють в усній формі після закінчення періоду семестрового контролю (ПСК) у тижні, визначені наказом по Університету.
Комісію формує директор навчально-наукового інституту на підставі пропозиції відповідної кафедри і затверджує склад комісії роз порядженням.
Студент відповідає на поставлені йому запитання перед членами комісії. Комісія оцінює знання студента у національній шкалі оцінок та переводить її у 100-бальну шкалу за нижнім значенням відповідного інтервалу балів та у шкалу ECTS згідно з таблицею.
Оцінка, виставлена комісією, є остаточною.
4.15. Студент має право на повторне вивчення модулів у межах граничного терміну навчання і в порядку, передбаченому Положенням “Про надання платних освітніх послуг з вивчення студентами модулів (навчальних дисциплін) понад обсяги, встановлені навчальними пла нами і програмами”, якщо:
за результатами семестрового контролю він набрав менше ніж 26 балів з одного або двох модулів і не підлягає умовам відрахування з Університету;
після завершення терміну роботи комісії, визначеного наказом по Університету, він має одну або дві академічні заборгованості (49–26 ба лів) за результатами семестрового контролю. Це не поширюється на сту дентів, які отримали оцінку “незадовільно” на комісії.
4.16. Студент з дозволу ректора має право перескласти екзамен
і/або диференційований залік на вищу оцінку (за національною шкалою) з метою отримання диплома з відзнакою не більше ніж з двох модулів. Нова оцінка на рейтинг студента не впливає.
Перескладання екзамену і/або диференційованого заліку здійсню ється перед комісією на початку останнього семестру певного освітньо-кваліфікаційного рівня.
5. ДЕРЖАВНА АТЕСТАЦІЯ
5.1. Державна атестація студента здійснюється державною екза менаційною комісією після закінчення навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або його етапах з метою встановлення фактич ної відповідності рівня освітньо-професійної підготовки студента вимо гам освітньо-кваліфікаційної характеристики.
5.2. Державна атестація студента відбувається у формі складання ним державного екзамену або (і) захисту дипломної (кваліфікаційної) роботи (проекту). Форми та терміни державної атестації визначаються робочим навчальним планом.
5.3. Державна екзаменаційна комісія перевіряє науково-теоре тич ну та практичну підготовку випускників, вирішує питання про присво єн ня їм відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, видання державного документа про освіту (кваліфікацію), опрацьовує пропозиції щодо поліпшен ня якості освітньо-професійної підготовки фахівців.
5.4. Державний екзамен складається за індивідуальними завдан нями, як комплексна перевірка рівня знань та умінь студента, які він повинен продемонструвати для підтвердження відповідності набутих ним компетенцій нормативним вимогам. Програма державного екзаме ну розробляється випусковою кафедрою, розглядається Науково-мето дичною радою навчально-наукового інституту і затверджується його директором.
Державний екзамен проводиться у письмово-усній формі. У разі складання декількох державних екзаменів інтервал між ними повинен становити не менше від п’яти календарних днів.
5.5. Дипломні (кваліфікаційні) проекти (роботи) виконуються на завершальному етапі навчання певного освітньо-кваліфікаційного рівня і передбачають:
систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і прак тич них знань зі спеціальності та застосування їх під час виконання конкрет них наукових, технічних, економічних виробничих та інших завдань;
розвиток навичок самостійної роботи й оволодіння методикою дослідження та експерименту, пов’язаних з темою проекту (роботи).
Студенту надається право вибрати тему дипломного проекту (роботи), визначену випусковою кафедрою або запропонувати свою з обґрунтуванням доцільності її розроблення.
5.6. Захист дипломних проектів (робіт) здійснюється як в Університеті, так і на підприємствах, в установах та організаціях, для яких тематика проектів (робіт), поданих для захисту, має науково-теоретичний або практичний інтерес.
Засідання державної екзаменаційної комісії із захисту дипломних проектів (робіт) мають відкритий (публічний) характер. На засідання можуть запрошуватись представники роботодавців, професори і викла дачі інших навчальних закладів, працівники науково-дослідних інсти тутів тощо.
На захисті дипломних проектів (робіт), як правило, повинні бути присутні їхні керівники.
5.7. До складання державних екзаменів та до захисту дипломних (кваліфікаційних) робіт (проектів) допускаються студенти, які виконали навчальний план.
Допуск студентів до складання державних екзаменів та захисту дипломних проектів (робіт) оформляється наказом.
5.8. Для розкриття змісту дипломного проекту (роботи) студенту надається не більше ніж 20 хвилин. Після доповіді студент відповідає на запитання членів державної екзаменаційної комісії. Питання можуть стосуватися як теми виконаного проекту (роботи), так і мати загальний характер у межах змісту навчальних дисциплін (модулів) спеціальності й спеціалізації. З дозволу голови державної комісії питання можуть ставити всі присутні на захисті. Далі оголошується зміст відгуку керів ника та рецензії. Після відповіді студента на зауваження, викладені у відгуках та рецензії, захист закінчується.
5.9. Рішення державної комісії про оцінювання ступеня досягнення кінцевих цілей освітньо-професійної підготовки студентів, виявленого під час складання екзаменів або захисту проекту (роботи), а також про присвоєння студентам кваліфікації та видавання дипломів (загального зразка чи з відзнакою) приймається на закритому засіданні державної комісії відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, які брали участь у її засіданні. За однакової кількості голосів голос голови є вирішальним.
5.10. Захист дипломних проектів (робіт) оцінюється за шкалою ECTS та переводиться у національну шкалу і 100-бальну шкалу за нижнім значенням цієї шкали.
5.11. Результати захисту дипломних проектів (робіт), а також складання державних екзаменів оголошуються у цей самий день після оформлення протоколів засідання державної комісії.
У протоколі записуються оцінки, одержані на державних екзаме нах або під час захисту дипломного проекту (роботи), виставлені в національній шкалі та шкалі ECTS; запитання, поставлені студентові; особливі думки членів державної комісії; вказується здобутий освітній рівень (кваліфікація), який надано; рекомендації про подальші акаде мічні права випускника і видання диплома (звичайного зразка або з відзнакою).
5.12. Повторне складання (перескладання) державного екзамену і захист дипломного проекту (роботи) з метою підвищення оцінки не дозволяється.
5.13. Студенту, який захистив дипломний проект (роботу), склав державні екзамени відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної комісії присвоюється відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень (кваліфікація), видається державний документ про вищу освіту (кваліфікацію).
5.14. Студенту, який отримав підсумкові оцінки “відмінно” за національною шкалою та оцінку “А” за шкалою ECTS не менше ніж з 75 відсотків усіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, передба чених навчальним планом, а з інших навчальних дисциплін та індивідуальних завдань – оцінки “добре” за національною шкалою та В,С за шкалою ECTS, склав державні екзамени з оцінками “відмінно” за національною шкалою та А за шкалою ECTS, захистив дипломний проект (роботу) з оцінкою “відмінно” за національною шкалою та А за шкалою ECTS, а також проявив себе в науковій (творчій) роботі, що підтверджується рекомендацією кафедри (предметної або циклової комісії), видається документ про вищу освіту (кваліфікацію) з відзнакою.
Додатковою вимогою для отримання диплома з відзнакою випуск никами освітньо-кваліфікаційних рівнів “спеціаліст”, “магістр” є наявність диплома з відзнакою освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”.
5.15. Студент, який під час складання державного екзамену або захисту дипломного проекту (роботи) отримав незадовільну оцінку (FX, F за шкалою ECTS), відраховується з Університету з правом повторної державної атестації. Йому видається акаде мічна довідка встановленого зразка.
Повторна державна атестація особи здійснюється на компенса ційній основі за винятком випадків, коли вона була не атестована з поважних обставин, підтверджених документально.
Якщо захист дипломного проекту (роботи) визнається незадовіль ним, державна комісія встановлює, чи може студент подати на повтор ний захист той самий проект (роботу) з доопрацюванням, чи він зобов’я заний опрацювати нову тему, визначену відповідною кафедрою.
5.16. Якщо студент не з’явився на засідання державної екзаме на ційної комісії для складання екзаменів або захисту дипломного проекту (роботи), то у протоколі комісії відзначається, що він не атестований у зв’язку з неявкою на засідання комісії.
5.17. Студент, який не склав державного екзамену, не захистив дипломний проект (роботу) або не атестований, допускається до повторного складання державних екзаменів чи захисту дипломного проекту (роботи) один раз протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу.
Перелік дисциплін, що виносяться на державні екзамени, для осіб, які не склали ці екзамени, визначається ОПП та навчальним планом, які діяли у рік закінчення студентом теоретичного навчання.
Такому студенту після складання ним державного екзамену або захисту дипломного проекту (роботи) з позитивною оцінкою у національній шкалі у додаток до диплома вносяться дисципліни згідно з ОПП та навчальним планом, які діяли у рік закінчення студентом теоретичного навчання.
6. УМОВИ НАДАННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ВІДПУСТКИ, ЗАЛИШЕННЯ ДЛЯ ПОВТОРНОГО НАВЧАННЯ, ПЕРЕВЕДЕННЯ ТА ВІДРАХУВАННЯ ЗА АКАДЕМІЧНУ НЕУСПІШНІСТЬ
6.1. Академічна відпустка надається студенту у зв’язку із хворо бою, якщо він не має академічних заборгованостей, на підставі його заяви та висновку ЛКК студентської поліклініки Університету.
6.2. Студенти можуть перервати навчання в Університеті у зв’язку з обставинами, які унеможливлюють виконання навчального плану (за станом здоров’я, у зв’язку з призовом на строкову військову службу, навчанням чи стажуванням в освітніх і наукових установах іноземних держав тощо) за умови їхнього документального підтвердження. Таким особам надається академічна відпустка.
6.3. Студент, який не виконав навчального плану з поважних причин (тривалі і часті захворювання – понад один місяць за семестр, складні сімейні обставини, зокрема, у зв’язку з необхідністю догляду за членами сім’ї тощо), не має підстав для отримання академічної відпустки та не має незадовільних оцінок за результатами семестрового контролю, може бути залишений на повторне навчання на цьому самому курсі за умови документального підтвердження поважних причин.
6.4. Студент першого курсу ОКР “бакалавр” не має права на повторне навчання на цьому самому курсі.
6.5. Студент другого та старших курсів, який має академічну заборгованість, може бути залишений на повторне навчання на цьому самому курсі тільки за власним бажанням і на компенсаційній основі у межах місць ліцензованого обсягу за умови зарахування протягом навчального року більш ніж 30 кредитів з навчальних дисциплін (модулів), передбачених його індивідуальним навчальним планом.
6.6. При повторному навчанні перезараховуються кредити з модулів, з яких студент одержав оцінки A,B,C та D за шкалою ECTS.
6.7. Студент може бути відрахований з Університету:
за власним бажанням;
у зв’язку з переведенням до іншого вищого навчального закладу;
за порушення умов договору про навчання (для студентів, які навчаються за кошти юридичних і фізичних осіб);
за академічну неуспішність, якщо він:
– за результатами семестрового контролю отримав оцінку “незадо вільно”, набравши менше ніж 26 балів (оцінка F у шкалі ECTS) з трьох і більше модулів;
– отримав під час складання академічної заборгованості на комісії оцінку “незадовільно”, набравши менше ніж 50 балів (оцінки FX або F у шкалі ECTS) ;
– після завершення терміну роботи комісії має академічні заборго ваності з трьох і більше модулів;
за невиконання навчального плану, якщо він не виконав у межах встановленого йому граничного терміну індивідуальний навчаль ний план, не атестований або отримав оцінку “незадовільно” за результатами державної атестації;
за порушення правил внутрішнього розпорядку Університету;
в інших випадках, передбачених законами.
6.8. Відрахування студентів за порушення правил внутрішнього розпорядку погоджується з профспілковою організацією студентів.
6.9. Студенту, який відрахований з вищого навчального закладу, видається академічна довідка встановленого зразка та оригінал до кумента про повну загальну середню освіту.
6.10. Студентам, яким присвоєно освітньо-кваліфікаційні рівні (мо лод ший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст), видаються оригінали відпо від них документів.
До особової справи студента вкладаються: копія академічної до від ки, що підписана керівником вищого навчального закладу та засвід чена гербовою печаткою, індивідуальний навчальний план студента (залікова книжка), засвідчений печаткою декана, студентський квиток, навчальна картка студента.
6.11. До академічної довідки вносяться відомості про зараховані навчальні дисципліни (модулі) – обсяг у кредитах та оцінки за національ ною шкалою та шкалою ECTS окремо за кожний семестр. Навчальні дисципліни (модулі), з яких студент одержав незадовільні оцінки, до академічної довідки не вносяться.
Студентам, які вибули з першого курсу вищого навчального закладу і не мають зарахованих навчальних дисциплін (модулів), вида ється академічна довідка з відповідним записом.
6.12. Поновлення осіб до складу студентів здійснюється приймаль ною комісією вищого навчального закладу, як правило, під час канікул. Наказ про поновлення до складу студентів видається на підставі позитивного рішення приймальної комісії та за умови ліквідації особою академічної різниці в навчальних планах.
Перелік документів та терміни їхнього подання до приймальної комісії, а також терміни ліквідації академічної різниці в навчальних пла нах встановлює приймальна комісія за поданням керівника навчально-наукового інституту або Інституту дистанційного навчання.
6.13. Особа, яка навчалася за кошти державного бюджету та була відрахована з причин, не пов’язаних з академічною неуспішністю, невиконанням навчального плану та порушенням правил внутрішнього розпорядку навчального закладу, користується пріоритетним правом під час поновлення на місце, що фінансується за рахунок коштів держав ного бюджету, за умови його наявності.
У разі відсутності вакантного місця державного замовлення вище згадана особа, а також будь-яка інша особа, яка бажає продовжити навчання, може бути поновлена до складу студентів з оплатою навчан ня за рахунок коштів місцевого бюджету, галузевих міністерств, відомств, підприємств, організацій, установ та фізичних осіб за умови наявності вакантних місць ліцензованого обсягу.
Будь-яка особа може претендувати на поновлення на вакантне місце державного замовлення на конкурсній основі.
6.14. Поновлення студентів на перший курс ОКР “бакалавр” не здійснюється.
6.15. Ректор Університету має право поновити на другий курс студента, який був відрахований з першого курсу, якщо його академічна заборгованість становить не більше від трьох навчальних дисциплін (модулів), передбачених індивідуальним навчальним планом та за умови її ліквідації до початку навчання на другому курсі.
6.16. Перезарахування результатів раніше складених студентом модулів (навчальних дисциплін) згідно з індивідуальним навчальним планом здійснюється деканом навчально-наукового інституту, за умови ідентичності їхніх назв, обсягу та форм підсумкового контролю. Спірні питання щодо перезарахування результатів екзаменів та заліків вирішує завідувач відповідної кафедри, порівнявши навчальні програми цих модулів.
6.17. Переведення студентів, які навчаються за ОКР “бакалавр”, з одного напряму підготовки на інший або з однієї форми навчання на іншу дозволяється за умови ідентичності предметів, з яких складались вступні випробування, а також якщо академічна різниця навчальних планів не перевищує 10 кредитів ECTS.
6.18. Переведення студентів, які навчаються за освітньо-квалі фікаційними рівнями “спеціаліст”, “маґістр”, з однієї спеціальності на іншу не допускається.
6.19. Переведення студентів, які навчаються за ОКР “бакалавр” на базі повної загальної середньої освіти, на навчання за скороченим терміном на базі ОКР “молодший спеціаліст” не дозволяється.
6.20. Переведення студентів здійснюється під час канікул з ураху ванням форми навчання
6.21. Студенту, який поновлений в Університеті, видається інди віду альний навчальний план (залікова книжка) з проставленими (пере зарахованими) модулями (навчальними дисциплінами) з відповідними оцінками (за національною шкалою та шкалою ECTS), одержаними в іншому навчальному закладі.
Перезарахування модулів здійснює декан інституту.
6.22. До особової справи студента (переведеного з іншого вищого навчального закладу або поновленого) вкладаються: витяг з наказу про зарахування, заява, академічна довідка.
6.23. Особи, які мають документ про освіту закордонного зразка і бажають перевестися, поновитися або одержати другу вищу освіту в Університеті, повинні звернутися в Комісію з нострифікації Департа менту міжнародних зв’язків МОН для отримання документа, що під тверджує освіту, одержану за кордоном.
6.24. Порядок переведення, відрахування та поновлення студентів, надання студентам академічної відпустки та залишення на повторне нав чан ня регламентується відповідними нормативними документами Міністерства освіти і науки України.
7. ОСОБЛИВІ УМОВИ
Випадки, не передбачені цим Положенням, особливі обставини та ситуації на підставі заяви студента та обґрунтованого подання декана розглядає та вирішує Ректор або призначений ним відповідний проректор. Рішення Ректора є остаточним.
ДОДАТКИ
Додаток 1
ОЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ ТА ПОНЯТЬ
Академічна мобільність студента – це можливість послідовного навчання студента у різних ВНЗ, отримання додаткових можливостей поглиблення своїх знань, умінь, накопичення кредитів, одержання доступу до визнаних освітніх і наукових центрів. Документи Болонського процесу передбачають два види академічної мобільності студентів – “вертикальну” та “горизонтальну”. Під вертикальною мобільністю розу міють повне навчання студента за певним освітньо-кваліфіка ційним рівнем у національному чи закордонному ВНЗ, під горизон тальною – навчання там протягом певного обмеженого часу (семестр, рік).
Атестація студента з модуля – оцінювання викладачем знань та умінь студента з модуля, яке закінчується виставленням семестрової оцінки за національною шкалою.
Вибіркові модулі – це модулі, які студент вибирає за власним бажанням і які після внесення до індивідуального навчального плану стають обов’язковими для вивчення, а також модулі, які студент хоче вивчити додатково, понад обсяги, встановлені навчальними планами і програмами. За бажанням студента їх перелік може бути включений до додатка до диплома.
Державна атестація – це підсумковий контроль за результатами навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні, що здійснюється у формі державного екзамену або захисту дипломних проектів (робіт) з метою оцінювання рівня знань та вмінь студента, які він повинен продемонструвати, для підтвердження відповідності набутих ним компетенцій нормативним вимогам.
Державна екзаменаційна комісія – тимчасовий орган у навчальному закладі третього і четвертого рівнів акредитації, який створюється для організації та проведення державної атестації.
Державний екзамен – це форма підсумкової оцінки засвоєння студентами теоретичного та практичного матеріалу, що здійснюється як контрольний захід.
Дипломний проект (робота) – це індивідуальне завдання науково-дослідницького, творчого чи проектно-конструкторського характеру, яке студент виконує самостійно на завершальному етапі фахової підготовки.
Диференційований залік – форма семестрового контролю, яка полягає у підведенні підсумку виконання студентом курсових проектів (робіт), проходження практики, засвоєння ним навчального матеріалу навчальної дисципліни тощо.
Підведення підсумку засвоєння студентом навчального матеріалу модуля здійснюється виключно на підставі результатів виконання індивідуальних завдань (розрахункових, графічних тощо), виконання та захисту лабораторних робіт і залікового контролю, передбачених робочою програмою модуля.
Екзамен – форма оцінювання знань та умінь студента, набутих ним під час вивчення навчальної дисципліни, на підставі результатів поточного та екзаменаційного контролів.
Екзаменаційна оцінка (ЕО) – це кількість балів у 100-бальній шкалі, отриманих студентом на екзамені за результатами поточного та екзаменаційного контролів.
Екзаменаційний контроль (ЕК) – оцінювання результатів вивчен ня студентом теоретичного навчального матеріалу навчальної дисципліни.
ECTS (European Credit Transfer and Accumulating System) – Європейська кредитно-трансферна та накопичувальна система. Ця система орієнтована на студента для накопичення і трансферу кредитів на засадах прозорості результатів навчання і навчального процесу, а також сприяння мобільності студентів. Трансфер кредитів гарантується відповідними угодами між університетами, що скеровують та приймають на навчання, та самим студентом.
Заліковий контроль (ЗК) – це форма контрольного заходу для дисциплін, з яких передбачений диференційований залік.
Залікова оцінка (ЗО) – це кількість балів у 100-бальній шкалі, отриманих студентом за результатами диференційованого заліку.
Засоби оцінювання знань та вмінь – набір завдань (тестів), проектів та робіт, які використовують для прийняття рішення щодо рівня засвоєння студентом змістових модулів або модуля загалом. Засоби оцінювання застосовуються навчальним закладом для формального визначення рівня оволодіння студентом необхідними для зарахування кредитів компетенціями, а також можуть використовуватися студентом для самооцінювання та самоконтролю.
Змістовий модуль (ЗМ) – логічно завершена частина навчальної дисципліни, яка виноситься на модульний контроль і засвоєння якої дає змогу студенту здобути одну або декілька компетенцій.
Індивідуальне завдання – форма організації навчального процесу, яка передбачає виконання завдань студентом самостійно під керівництвом викладача і має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які він отримав у ході навчання, а також застосування цих знань на практиці. Рекомендується запровадження комплексних індивідуальних завдань із залученням до їхнього виконання декількох студентів для формування навиків групової роботи та набуття досвіду комплексного виконання завдань.
Індивідуальний навчальний план – це нормативний документ, за яким здійснюється навчання студента упродовж навчального року з урахуванням вимог ОПП відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки та його особистих освітньо-професійних інтересів і потреб. Формування індивідуального навчального плану студента за певним напрямом (спеціальністю) передбачає можливість індивідуального вибору модулів з дотриманням послідовності їхнього вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівця.
Компетенції – знання та вміння студента, що характеризують його здатність розуміти, виконувати, відображати та пізнавати те, що вима гається освітньо-кваліфікаційною характеристикою фахівця після закінчення вивчення навчального матеріалу окремого модуля або навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні.
Конкурсна оцінка (КО) – це оцінка, яка складається з суми конкурсної рейтингової оцінки (КРО) особи у 100-бальній шкалі та кількості додаткових балів (ДБ) за наукові й навчальні досягнення:
КО = КРО + ДБ,
де ДБ визначається згідно з додатком 3. Максимальна кількість додаткових балів, які враховуються у конкурсній оцінці, не може перевищувати 5 балів.
Контрольний захід (КЗ) – оцінювання результатів вивчення студентом логічно самостійного блока навчальної інформації, який забезпечує досягнення чітко визначених результатів навчання.
Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) – це модель організації навчального процесу, яка ґрунту ється на ECTS. Вона передбачає використання модульних технологій навчання, кредитного виміру навчального навантаження студента, забезпечення прозорості результатів навчання, можливості накопи чення та перезарахування кредитів з метою сприяння його академічній мобільності.
Кредит – умовна одиниця вимірювання (“вартість”) обсягу роботи, необхідного середньому студенту для оволодіння компетенціями, визначеними освітньо-кваліфікаційною характеристикою.
Критерії оцінювання знань та вмінь – система вимог (опис та кількісний вимір) до рівня знань та вмінь студента, які він повинен продемонструвати для підтвердження набутих ним компетенцій.
Критерії оцінювання знань та вмінь студента за результатами вивчення навчального матеріалу модуля, а також критерії оцінювання якості дипломних та курсових проектів (робіт) наведено в додатку 2.
Модуль – поіменована, цілісна, чітко структурована та у певний спосіб документована змістова складова програми підготовки фахівця, яка повинна бути засвоєна студентом за допомогою реалізації різних форм навчального процесу (аудиторні заняття, практика, курсовий проект (робота), дипломний проект (робота), самостійна робота, контроль ні заходи) і забезпечує здобуття ним відповідних компетенцій. Модуль – це навчальна дисципліна, практика, курсовий проект (робота), диплом ний проект (робота) тощо. Модуль обов’язково передбачає поточний і підсумковий контролі (екзамен, диференційований залік, залік). Зазви чай модуль є змістовою складовою ОПП, але може бути і незалежною від цієї програми навчальною одиницею (наприклад, навчальна дисципліна, яку студент хоче вивчити додатково, понад обсяги, встановлені навчальними планами і програмами).
Модульний контроль (МК) – оцінювання результатів навчання студента із вивчення навчального матеріалу змістового модуля за результатами поточного контролю та контрольного заходу.
Модульна оцінка (МО) – сума балів, одержаних студентом за результатами контрольного заходу та поточного контролю з певного змістового модуля.
Навчальна дисципліна – це один або декілька змістових модулів, об’єднаних за змістом освіти будь-якої галузі діяльності або сукупності галузей діяльності, з визначенням необхідного рівня сформованості певної сукупності знань та умінь, передбачених для засвоєння сту дентом.
Навчальний план – це нормативний документ, що регламентує навчання студентів за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем і розробляється відповідно до освітньо-професійної програми підготовки фахівця та структурно-логічної схеми, визначає графік навчального процесу, перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, види навчальних занять та їхній обсяг, форми контролю.
Організація навчального процесу – це система організаційних, дидактичних та методичних заходів, спрямованих на реалізацію освітньо-професійної програми підготовки фахівців.
Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) – це інтегрова на характеристика, яка являє собою сукупність вимог до фахівця чи професіонала, виражених у формі компетенцій, які він повинен набути під час навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні, що відображають його готовність самостійно застосовувати знання, уміння та особисті якості для виконання сукупності певних видів професійної діяльності та розв’язання комплексу узагальнених задач.
Освітньо-професійна програма (ОПП) – це узгоджений набір модулів, засвоєння яких необхідне для успішного закінчення навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні. ОПП формується на підставі освітньо-кваліфікаційної характеристики і визначає норматив ний термін навчання за певним напрямом або спеціальністю відпо відного освітньо-кваліфікаційного рівня, встановлює вимоги до змісту, обсягу та рівня освіти й професійної підготовки фахівця.
Оцінка рейтингова семестрова (семестрова рейтингова оцінка) – Оpcj – це індивідуальний показник успішності студента, тобто інтегральна числова оцінка його знань та вмінь за окремий (j-й) семестр.
Семестрову рейтингову оцінку розраховують за семестровими оцінками з модулів із урахуванням вагового коефіцієнта кожного модуля за формулою:
Оpcj = ki •СОi , (1)
де m – кількість модулів у j-му семестрі; ki – кількість кредитів з i-го модуля у j-му семестрі; СОi – семестрова оцінка з i-го модуля у 100-бальній шкалі в j-му семестрі; Kj =ki – кількість кредитів за j-й семестр з m модулів індивідуального навчального плану студента.
Оцінка рейтингова студента (рейтингова оцінка студента) – РО – інтегральна числова оцінка знань студента, яка визначається за семестровими рейтинговими оцінками та результатами контролю його залишкових знань з певних модулів, порядок та терміни здійснення якого регламентуються відповідним наказом ректора.
Рейтингова оцінка студента за N семестрів визначається за формулою:
РО = Оpcj +
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора