Метод Ньютона для розв’язування систем нелінійних рівнянь

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано

Інформація про роботу

Рік:
2007
Тип роботи:
Звіт про виконання лабораторної роботи
Предмет:
Алгоритмічні основи криптології
Група:
ІБ – 42

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НУ ”Львівська політехніка” Звіт про виконання лабораторної роботи №3 з курсу: ”Алгоритмічні основи криптології” на тему: ”Метод Ньютона для розв’язування систем нелінійних рівнянь ” Мета роботи: ознайомлення з найпоширенішим ітераційним методом розвязування систем нелінійних рівнянь- методом Ньютона. Теоретичні відомості Систему нелінійних рівнянь у загальному випадку можна зобразити у вигляді  (1)  тобто як n функцій  від n невідомих  причому функції не обов’язково лінійно залежать від зміних . Позначимо вектор зміних через , а вектор функції через . Тоді систему можна запиати у формі  Модифікований метод Ньютона При використані стандартного методу Ньютона на кожній ітерації доводиться обчислювати новий якобіан , хоч зрозуміло, що при закінчені ітерації він повинен прийняти стабільне значення ,  - розвязок. У модифікованому або спрощеному або спрощеному методі Ньютона якобіан  заміняють правильно підібраною матрицею А. Звичайно, найкращим, але практично недосяжним була б заміна ,  - розвязок. Але на практиці користуються компромісним рішенням: -вибирають за якобіан в початковій точці , а ітерації проводяться за наступною формулою ; -зберігають А протягом певного числа ітерацій; - на певній r-й ітерації змінюють А, прирівнюючи її якобіану  і з новим значенням знову виконують певне число ітерацій і т.д. Отже, якобіан обчислюється тільки час від часу, за рахунок чого досягається економія машиного часу. Однак, збіжність методу при цьому стає практично лінійною. Завдання: Розв’язати систему нелінійних рівнянь модифікованим методом Ньютона, вибираючи за початкові наближення . Ітерації проводити до збігу двох послідовних наближень з похибкою . Обертання матриці здійснити методом LU-факторизації, похідні методом кінцевих різниць.  Текст програми #include <stdio.h> #include <conio.h> #include <math.h> #define n 2 #define e 0.0001 #define h 10e-8 float func(float *a,int i) { if (i==1) return (a[1]-cos(a[2])-1.0); else return (a[2]-sin(a[2])-1.0); } main() { float x[n+1],x1[n+1]; float max, xp,yp; int i,k,f,j,m; float u[n+1][n+1],l[n+1][n+1],Jcob[n+1][n+1]; float Jc[n+1][n+1]; float s1=0, s2=0; float b[n+1],y[n+1]; x[1]=x1[1]=01.0; x[2]=x1[2]=01.0; do { xp=x[1]; yp=x[2]; /*----Metod kincevyh riznyts---*/ for (i=1;i<=n;i++) for (j=1;j<=n;j++) { x1[j]+=h; Jc[i][j]=(func(x1,i)-func(x,i))/h; x1[j]-=h; } /*----------LUrozklad i obern------------------------------*/ for (f=1;f<=n;f++) { for (i=1;i<=n;i++) { if (f==i) b[i]=1; else b[i]=0; } /*Vyznachennia elementiv L ta U*/ for (i=1;i<=n;i++) l[i][1]=Jc[i][1]; for (j=2;j<=n;j++) u[1][j]=Jc[1][j]/Jc[1][1]; k=2; i=k; for(m=1;m<=(k-1);m++) s1+=(l[i][m]*u[m][k]); l[i][k]=Jc[i][k]-s1; s1=0; y[1]=b[1]/l[1][1]; for(i=2;i<=n;i++) { for(m=1;m<=(i-1);m++) s2+=(l[i][m]*y[m]); y[i]=(b[i]-s2)/l[i][i]; s2=0; } x1[n]=y[n]; for(i=n-1;i>=1;i--) { for (m=i+1;m<=n;m++) s2+=u[i][m]*x1[m]; x1[i]=y[i]-s2; s2=0; } //------Pereprysvoennia-- if (f==1) { Jcob[1][1]=x1[1]; Jcob[2][1]=x1[2]; } else { Jcob[1][2]=x1[1]; Jcob[2][2]=x1[2]; } } for (i=1;i<=n;i++) { s1=0; for (j=1;j<=n;j++) { Jcob[i][j]*=func(x,j); s1+=Jcob[i][j]; } if (i==1) x[i]=x1[i]=xp-s1; else x[i]=x1[i]=yp-s1; } max=fabs((x[1]-xp)/xp); for(i=2;i<=n;i++) if (fabs((x[i]-yp)/yp)>max) max=fabs((x[i]-yp)/yp); } while (max>e); printf("Rozvjazok i perevirka\n"); for (i=1;i<=n;i++) { printf(" x[%d]=%2.6f\n",i,x[i]); printf("f[%d]=%2.6f\n",i,func(x,i)); } return 0; } Результати виконання програми: x[1]=-0.188679 f[1]=-0.000000 x[2]=0.660377 f[2]=-0.000000 Блок – схема алгоритму роботи програми Висновок: виконавши дану лабораторну роботу, ми навчились використовувати модифікований метод Ньютона. Розв’язання систем нелінійних алгебраїчних рівнянь методом Ньютона можна досить легко реалізувати на ЕОМ за допомогою програми в середовищі Сі. Основна перевага модифікованого методу Ньютона полягає в тому, що при використанні цього методу якобіан замінюють правильно підібраною матрицею, яку зберігають сталою протягом деякого числа ітерацій, а потім на певній ітерації її заново обчислюють і присвоюють знайдене значення якобіану. Це дозволяє значно зекономити машинний час виконання програми. Розв’язання таких систем на ЕОМ є дуже актуальним, оскільки цей процес є набагато легшим та короткотривалішим ніж розв’язання систем нелінійних рівнянь вручну.
Антиботан аватар за замовчуванням

01.01.1970 03:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!