Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Розрахунок сонячних колекторів на потреби ГВ для однородинного житлового будинку
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра ТГВ
Інформація про роботу
Рік:
2010
Тип роботи:
Курсовий проект
Предмет:
Нетрадиційні джерела енергії
Група:
ТГВ
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Кафедра ТГВ
Курсовий проект
З курсу: “Нетрадиційні джерела енергії”
На тему:
«Розрахунок сонячних колекторів на потреби ГВ для однородинного житлового будинку»
Львів 2010
Зміст
Вступ____________________________________________________________4
1. Кліматологічні дані місця будівництва______________________________5
2. Технологічно-тепловий розрахунок системи гарячого водопостачання___6
3.Визначення площі геліополя_______________________________________7
4.Розрахунок снігового навантаження опорної конструкції_______________9
5. Підбір і встановлення водонагрівача_______________________________10
6. Підбір і встановлення водогрійного котла __________________________13
7. Розрахунок діаметра труб і циркуляційного насосу___________________14
8. Підбір мембранного розширювального баку_________________________17
9.Гідравлічний розрахунок системи гарячого водопостачання____________18
Висновки _______________________________________________________21
Література_______________________________________________________22
Вступ
Характеристика установки
Проектується однородинний житловий будинок 6 чол. в м. Харків , розміром в плані 12900х9200 мм. Запроектовано геліосистему з активним використанням сонячної енергії, а також дублююче джерело тепла.
Сонячний колектор, розміщений на скатному даху з загальною площею геліополя 6,5м2 (кількість колекторів-3 шт).
Колектори Vitosol 100 типу SH1 .
Ємнісний водонагрівач Vitocell-В 100 з об’ємом 750 л, який виконує функції теплообмінника і подає гарячу воду до споживачів, гарячу воду на систему опалення, здійснює теплообмін між теплоносієм геліоконтуру і теплоносієм контуру споживача.
Водогрійний котел серії Vitodens 300 типу DB_5829_304-1_05-2005_WB3A_GUS потужністю 12.2-66 кВт, який нагріває теплоносій до потрібної температури для здійснення опалення в будинку.
Допоміжний елемент системи – циркуляційний насос Willo-Star-ST,
який забезпечує циркуляцію системи з урахуванням загальної витрати і втрат тиску в системі.
Діаметри з’єднувальних труб 15х1 мм . Для вилучення пари з системи в робочій фазі та для передбачення підвищення надлишкового тиску в системі встановлюємо розширювальний бак , об’ємом 25 л.
Обладнання розміщується таким чином:
водогрійний котел, а також водонагрівач і циркуляційні насоси розміщені в допоміжному приміщенні;
розширювальний бак - в допоміжному приміщенні;
подаючий і зворотній трубопроводи прокладаються над підлогою горища
Дана установка характеризується цілорічним використанням з дублюючим джерелом тепла , використовується для опалення будинку , забезпечує ГВ мешканцям будинку.
1.КЛІМАТОЛОГІЧНІ ДАНІ МІСТА БУДІВНИЦТВА.
Місто будівництва – Харків. Виписуємо з [1] такі розрахункові параметри зовнішнього повітря:
- розрахункова географічна широта 50° пн.ш;
- барометричний тиск 1000 гПа;
- температура зовнішнього повітря:
абсолютно мінімальна -39 °С;
абсолютно максимальна 39°С;
середня максимальна найбільш гарячого місяця 26.7°С;
найбільш холодної доби забезпеченістю 0,92 -28 °С;
найбільш холодної п'ятиденки забезпеченістю 0,92 -23 °С;
середня температура опалювального періоду -2,1 °С;
- тривалість опалювального періоду 189 діб;
- кількість градусо-діб обігрівального періоду, г-д 3799 г-д.
За кількістю градусо-діб визначаємо температурну зону
- м. Харків - I температурна зона України.
Згідно [2] виписуємо для м. Харків прихід сонячної радіації (пряма+ розсіяна) на горизонтальну поверхню по місяцях Мдж/м².
Таблиця 1.
місяць
I
II
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
сумарна
36
64
108
150
206
240
237
191
145
73
35
23
пряма
21,6
38,4
64,8
90
123,6
144
142,2
114,6
87
43,8
21
13,8
розсіяна
45,2
25,6
43,2
60
82,4
96
94,8
76,4
58
29,2
14
9,2
Згідно [5] виписуємо снігове навантаження для м. Харків
табл.2
Місяць
Величина снігового навантаження Sо, Па
мінімальне
середнє
максимальне
1
0
320
980
2
50
390
1250
3
70
50
1280
4
100
500
1180
5
0
0
0
6
0
0
0
7
0
0
0
8
0
0
0
9
0
0
0
10
100
170
300
11
120
250
550
12
140
270
570
2.ТЕХНОЛОГІЧНО-ТЕПЛОВИЙ РОЗРАХУНОК СИСТЕМИ ГВ.
Розрахунок системи гарячого водопостачання за допомогою
водяних геліоустановок проводиться в наступній послідовності:
1. Визначення теплового навантаження споживачами.
В загальному вигляді теплове навантаження визначається із
Залежності
; кВт
де Q - потрібна кількість тепла, кВт;
с-теплоємність води, с = 4,187 кДж/(кг х 0С);
m -норма споживання води на технологічні потреби, кг/год,
оскільки у нашому житловому будинку немає технологічного виробництва,
то m = 0 кг/год;
п -кількість об’єктів, шт;
mj - норма споживання води на побутові потреби одною людиною, л/добу,
приймаємо mj =60 л/добу на одну людину;
n -кількість людей, що користуються гарячою водою, приймаємо n =6 люд;
tк , -кінцева температура води і-го (j-го) споживача, приймаємо tк= 55°С;
tn -початкова температура води i-го (jго) споживача, приймаємо
tn =5 °С; отже:
Q=60*6*4,187*(55-5)/3600*24=0,87 кВт
3. ВИЗНАЧЕННЯ ПЛОЩІ ГЕЛІОПОЛЯ.
Після визначення теплового навантаження, враховуючи призначення геліоустановки, прихід сонячної радіації, коефіцієнт корисної дії установки визначаємо площу геліополя за формулою:
де F- потрібна площа геліополя, м2,
Q -потрібна кількість теплоти на гаряче водопостачання, кВт,
n-коефіцієнт корисної дії геліосистеми,
Qпод - прихід теплоти (сонячної радіації) на 1м2 похилої поверхні геліополя, кВт, обчислюється за формулою:
,Вт/м2
де qп - попадання прямої радіації на горизонтальну поверхню,
Вт/м2,
Рп-коефіцієнт перерахунку прямої радіації на похилу поверхню (залежить від широти місцевості, де встановлюється геліосистема, кута нахилу геліополя до горизонту, годинного кута заходу сонця до горизонту). Середньомісячні значення Р вказані в таблиці 2 [1],
qр- попадання розсіяної радіації на горизонтальну поверхню,
Вт/м2,
рр - коефіцієнт перерахунку розсіяної радіації на похилу поверхню,
pр=cos2 (/2,
Аж-льбедо (коефіцієнт відбивання поверхні), приймаємо рівним
0,2,
рв -коефіцієнт перерахунку відбитої радіації на похилу поверхню,
Pв = sin(/2
(- кут нахилу геліополя до горизонту.
Результати обчислень заносимо у таблицю 3.
Табл.3.
місяць
qn,Вт/м²
Pn
qр,Вт/м²
Рв
Рр
Аж
Qнад, Вт
F, м²
І
січень
21.6
2,86
14.4
0,146
0,853
0,2
75,1
19,3
ІІ
лютий
38,4
1,99
25,6
0,146
0,853
0,2
109.5
13,2
ІІІ
березень
64,8
1,49
43,2
0,146
0,853
0,2
136,6
10,6
ІV
квітень
90
1,17
60
0,146
0,853
0,2
160,9
9,0
V
травень
123.6
1
82,4
0,146
0,853
0,2
199,9
7,3
VI
червень
144
0,92
96
0,146
0,853
0,2
221,4
6,5
VII
липень
142,2
0,95
94,8
0,146
0,853
0,2
222,9
6,5
VIII
серпень
114,6
1,08
76,4
0,146
0,853
0,2
194,5
7,5
IX
вересень
87
1,33
58
0,146
0,853
0,2
169,4
8,6
X
жовтень
43,8
1,74
29,2
0,146
0,853
0,2
103,3
14,0
XI
листопад
21
2,47
14
0,146
0,853
0,2
64,8
22,4
XII
грудень
13,8
3,27
9,2
0,146
0,853
0,2
53,6
27,1
Вибираємо площу геліополя, тобто мінімальне значення із отриманого ряду площ, оскільки проектована геліоустановка працюватиме цілорічно, з дублюючим джерелом тепла :
Приймаємо мінімальну площу геліополя F=FVI =6,5 м2
Проектуємо 3-и колектори Vitosol 100 типу SH1 .
n= 6,5 /2,3 =2,7 =3шт
Проектуємо 3 колектори Vitosol 100 типу SH1
Ширина-2380 мм; Площа брутто -2,51 м2
Висота-1056 мм; Площа поглинання – 2,3 м2
Глибина- 90 мм.
4. РОЗРАХУНОК СНІГОВОГО НОВАНТАЖЕННЯ НА ОПОРНУ КОНСТРУКЦІЮ.
Снігове навантаження обчислюється за формулою:
S0• F + Mвант + Mкол,*n Н,
де So - снігове навантаження, Н/м2, приймаємо згідно [5],
F = (X • У)-проектована площа, м2,
Mвант,-маса вантажу, Н, (561 кг=5610 H )
Mкол-маса колектора, Н.
n- кількість колекторів
Результати розрахунку заносимо в таблицю 5. Таблиця 5
місяць
F,м2
S0, Н/м2
Мвант,Н
Mкол, Н
S0F + Mвант+
+ Mкол, * n , Н
І
січень
6,5
980
5610
600
13780
ІІ
лютий
6,5
1250
5610
600
15535
ІІІ
березень
6,5
1280
5610
600
15730
ІV
квітень
6,5
1180
5610
600
15080
V
травень
6,5
0
5610
600
7410
VI
червень
6,5
0
5610
600
7410
VII
липень
6,5
0
5610
600
7410
VIII
серпень
6,5
0
5610
600
7410
IX
вересень
6,5
0
5610
600
7410
X
жовтень
6,5
300
5610
600
9360
XI
листопад
6,5
550
5610
600
10985
XII
грудень
6,5
570
5610
600
11115
5.ПІДБІР І ВСТАНОВЛЕННЯ ВОДОНАГРІВАЧА
Визначення об’єму ємності водонагрівача:
, л
- потреба в гарячій воді , л/добу на 1-у людину;
- температура води в місці водорозбору;
- температура холодної води;
P – кількість людей;
-температура гарячої води в ємнісному водонагрівачі;
, л
До встановлення приймаємо сталевий ємнісний водонагрівач Vitocell 100 V тип CVA об’ємом 750 л.
Основні переваги:
Місткісний водонагрівач із двома нагрівальними спіралями для бівалентного нагріву.
Сталева місткість із внутрішнім емалевим покриттям Ceraprotect для захисту від корозії. Додатковий електродний захист через магнієвий анод. Захисний анод постачають як додаткове приладдя.
Високий комфорт за допомогою швидкого нагріву води рівномірно по всьому об’єму через нагрівальні спіральні поверхні великого розміру.
Малі втрати тепла завдяки високоефективній теплоізоляції.
Технічні дані:
Для приготування гарячої води
(при суміщенні з водогрійними
котлами та сонячними установками)
Придатний до встановлення з:
-темп. гріючого контуру до 160 С
-темп. теплоносія сонячної установки до160 С
-температурним налаштуванням водорозбірногго контуру ГВ до 95 С
-надлишковий робочий тиск в гріючому і водорозбірному контурі ГВ до 10 бар
- надлишковий робочий тиск в контурі теплоносія соняної установки до 10 бар
Об”єм водонагрівача
750 л
Змієвик гріючого контуру
Тривала продуктивність 90 квт, л/с
(при підігріві води в контурі 80 квт, л/с
водорозбору ГВ з 10 до 45 С і 70 квт, л/с
темп. гріючого контуру при 60 квт, л/с
нижчеприведеній витраті теплоносія) 50 квт, л/с
, 3022
99 , 2432
75 , 1843
53 , 1302
28 , 688
Тривала продуктивність 90 квт, л/с
(при підігріві води в контурі 80 квт, л/с
водорозбору ГВ з 10 до 60 С і 70 квт, л/с
темп. гріючого контуру при
нижчеприведеній витраті теплоносія)
102 , 1754
77 , 1324
53 , 912
Витрата теплоносія м3/год
(для вказаної продуктивності)
5,0
Максимальна під”єднувальна поща поглинача
Vitosol 100 м2
28,1
Теплоізоляція
Жорсткий пінопоуліретан
Витрата теплоти на підтримання готовності
(при різниці темп. 45 К) кВт*год/24год
33,7
Розміри:
Довжина з теплоізаляцією мм
без теплоізоляції мм
Загальна ширина з теплоізаляцією мм
без теплоізоляції мм
Висота з теплоізаляцією мм
без теплоізоляції мм
960
750
1018
950
2050
1951
6.ПІДБІР і ВСТАНОВЛЕННЯ ВОДОГРІЙНОГО КОТЛА
За необхідною потужністю приймаємо до встановлення наднизькотемпературний водогрійний котел Vitodens 300 для природнього газу .
Основні переваги:
Газовий конденсаційний водогрійний котел у настінному виконанні (6,6 – 66 кВт).
Використовуючи каскадний контролер Vitotronic, можна об'єднати до чотирьох Vitodens 300 в єдину теплоцентраль потужністю до 264 кВт.
Нормативний ККД: до 98%.
Поверхні нагріву Inox-Radial з нержавіючої сталі: ефективно та надійно.
Вкрай низькі показники шкідливих викидів модульованого газового пальника MatriX-compact. Завдяки цьому вимоги стандарту "Блакитний янгол" дотримані з великим запасом. Надзвичайно тихий у роботі, ідеальний для житлових помешкань.
Полегшення монтажу й уведення в експлуатацію: всі пальники фірми Viessmann проходять цикл комп'ютеризованих вогневих випробувань. Своїми параметрами вони оптимально узгоджені з котлом.
Регулятор Vitotronic автоматично налаштовує котел відповідно до зовнішніх чинників. Температура в приміщенні регулюється залежно від погоди надворі. Перехід на зимовий та літній час здійснюється автоматично.
Характеристика котла
Таблиця 5
Тип
Ідентифікатор виробу
Розміри котлового блоку:
Довжина
Ширина
Висота
Маса котлового блоку
Загальна маса водогрійного котла
з теплоізоляцією, пальником
і контролером котлового контуру
Об”єм котлової води
Допустимий надлишковий
робочий тиск
Показники викидних газів
темп. котлової води 40 С
темп. котлової води 75 С
Масовий потік у випадку легкого
котельного палива чи газу
Патрубок вівідних газів (dзов)
Об”єм газу у водогрійному котлі
Опір на стороні
паливникових газів
Необхідний напір
DB_5829_304-1_05-2005_WB3A_GUS
1203 мм
550 мм
916мм
195 кг
241 кг
118 л
3 мбар
145 С
165 С
56 кг/год
130 мм
78 л
0,1 мбар
0,05 мбар
7.РОЗРАХУНОК ДІАМЕТРІВ ТРУБ І ЦИРКУЛЯЦІЙНОГО НАСОСА
Гідродинамічний опір сонячної установки складається з:
опору колекторів;
опору трубопроводів;
опору теплообмінника у ємнісному водонагрівачі.
Повний гідродинамічний опір визначається наступним чином:
при послідовній схемі встановлення колекторів: повний гідродинамічний опір рівний сумі місцевих гідродинамічних опорів,
при паралельній схемі встановлення колекторів: повний гідродинамічний опір рівний місцевому гідродинамічному опору (припускається, що всі місцеві гідродинамічні опори рівні),
Для послідовно розташованих 3 колекторів Vitosol 100 типу SH1 із загальною площею 6,9м2, підбираємо діаметри труб згідно [3]. При площі колектора 6,9 м2, об’ємна витрата становить 290 л/год=4.8 л/хв. =0,29м3/год; необхідний діаметр труб 15*1 мм.
Об’ємна витрата одного колектора 1,6 л/хв. отже згідно діаграми с.26[3], гідродинамічний тиск одного колектора Vitosol 100 типу SH1,
р=200мбар, а гідродинамічний тиск 3 послідовно з’єднаних колекторів
(P1=200*3=600 мбар.
Згідно діаграми на с.44[3], гідродинамічний тиск подаючого і зворотнього трубопроводів теплоносія сонячної установки (на 1м трубопроводу) становить
р= 6,0мбар.
Отже, загальний гідродинамічний тиск подаючого і зворотнього трубопроводів по всій довжині
(P2= 15,8*6=94,8 мбар.
Сумарні втрати тиску в системі становлять:
(P=(P1+(P2=600+94,8=694,8 мбар =6,9 м.вод.ст.
Розрахунок циркуляційного насосу
При відомій витраті і втратам тиску всієї установки, за характеристиками насосів вибираємо тип насосу. Рекомендовано до встановлення насоси з регульованою частотою обертання, яку можна змінювати в залежності з вимогами установки.
Для монтажу вибираємо насос фірми Wilo призначений для геліотермічних систем серія Wilo-Star-ST
Технічні дані геліо насоса Wilo-Star-ST 15/9 : Геліонасос типу Wilo-Star-ST
Максимальний напір 9 м.в.ст
Максимальна витрата - 2м3/год
Температура рідини - від -20 до +110 С
Робочий тиск - 10бар
Конструкція/Виконання - не потребує техобслуговування
- вмонтований регулятор частоти обертання
-теплоізоляційний кожух
-автоматичний режим “день/ніч”
-електроннй контроль безвідмовної роботи
8. ПІДБІР МЕМБРАННОГО РОЗШИРЮВАЛЬНОГО БАКУ
Номінальний об’єм мембранного розширювального баку розраховуємо за формулою:
Vn=(Vv+V2+z*Vk)*(Рe+1)/(Рe-(Рst+0,5))
де VN -номінальний об’єм баку, л;
Vv -об’єм запобіжного водяного затвору (теплоносія), л;
Vv =VA *0.005л
VA - наливний об’єм всієї установки, л
VA=1,5*3*2,48+0,133*15,8=13,3 л
Vv =0.005*13,3=0,07 л,
V2 -збільшення об’єму при підігріві установки,
V2=VА*B,
B-коефіцієнт розширення (для установки фірми Viessmann при нагріві теплоносія від -20 до 120°С) B=0,13
V2 =13,3*0,13 = 1,7 л,
Рe -допустимий кінцевий надлишковий тиск, бар;
Рe = Рsi -0,1 Рsi, psl –тиск спрацювання запобіжного клапану, приймаємо 6 бар,
ре =6-0,1*6 = 5,4бар,
pst -надлишковий тиск азоту на вході в розширювальний бак, бар,
рst = 0,7 + 0,1 • h = 1.5 + 0,1 • 5,3 = 1,23 бар,
h -статична висота установки, м,
z-число колекторів, шт,
vK -об’єм колектора, л ( для колектора Vitosol 100 vK =3л,
отже, Vn=(0,07+1,7+3*2,48)(5,4+1)/(5,4-(1,23+0,5))=16,1 л
Приймаємо розширювальний бак з такими характеристиками:
Таблиця 2
Об’єм,
л
Надлишковий
робочий тиск,
бар
а, мм
b, мм
Підключення,
R
Маса, кг
25
10
280
490
¾
9,1
9.ГІДРАВЛІЧНИЙ РОЗРАХУНОК СИСТЕМИ ГАРЯЧОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ
Метою гідравлічного розрахунку подавальних трубопроводів системи ГВ є визначення таких діаметрів трубопроводів , які б забезпечили подачу розрахункової витрати води до найвіддаленішої та високорозташованої точки водорозбору.
Гідравлічний розрахунок системи гарячого водопостачання виконуємо у табличній формі. Швидкість руху води в подаючих трубопроводах і стояках приймаємо не більше 1,5 м/с, а в підводках до водорозбірних приладів не більше 2,5 м/с, згідно [4].
Максимальна витрата гарячої води на ділянці визначається заформулою:
,
де -секундна витрата гарячої води одним приладом, л/с, приймаємо згідно дод.З
(-коефіцієнт, який приймається згідно дод.4 [6], залежно від загального числа приладів на розрахунковій ділянці і ймовірності їх дії.
Ймовірність дії водорозбірних приладів системи гарячого водопостачання будинку визначаємо за формулою:
- норма витрати гарячої води в годину найбільшого споживання, л, приймаємо згідно дод.З [6],
-секундна витрата гарячої води, л/с, приймаємо згідно дод.З
U-кількість мешканців, чол.,
N - кількість водорозбірних приладів, шт.,
Розрахункова витрата гарячої води з врахуванням циркуляційної витрати:
, л/с
qh -витрата води на ділянці, л/с,
ксir коефіцієнт, який приймається: для водонагрівачів і початкових ділянок системи до першого водорозбірного стояка по дод.5 [6], для всіх інших ділянок рівним 0.
Втрати тиску на окремих ділянках трубопроводів системи гарячого водопостачання визначаємо за формулою:
R- питомі втрати тиску на тертя при розрахунковій витраті q на ділянці, Па/м, приймаємо згідно [6],
l-довжина ділянки трубопроводу, м,
кl - коефіцієнт, що враховує співвідношення втрат тиску на ділянці в місцевих опорах і на тертя, приймаємо кl =0,25 для циркуляційних стояків.
Втрати напору на ділянці:
( = 998.5кг/м³- густина води при t =55°c.
Результати розрахунку заносимо в таблицю 7.
№ ділянки
N
л/с
Р
NP
а
qh , л/с
Kcir
qh cіr , л/с
l, м
d, мм
R. Па/м
W,
м/с
Kl
∆P, Па
∆H
м.вод.ст.
1-2
1
0,2
0,01
0,01
0,2
0,2
0
0,2
3,5
15
2810
1,00
0,25
12294
1,26
2-3
2
0,2
0,01
0,02
0,215
0,215
0
0,215
1,7
20
634
0,62
0,25
1347
0,14
3-4
4
0,2
0,01
0,04
0,256
0,256
0
0,256
1,9
20
849
0,7
0,25
2016
0,21
∑ΔН=1.61м
Розрахунок річної економії палива
де - річне доля покриття теплового навантаження сонячної енергії, приймаємо від 0,3-0,7;
- річне теплове навантаження;
- теплота спалювання палива;
- ККД котла.
ВИСНОВОК
У житловому будинку, який знаходиться у м.Харкові , запроектовано геліосистему з активним використанням сонячної енергії. Система розрахована для круглорічного використання на гаряче водопостачання.
Мінімальна необхідна площа геліополя припадає на місяць з максимальним приходом сонячної радіації на поверхню землі. Згідно технологічно-теплового розрахунку мінімальна необхідна площа геліоколекторів становить F =6,5 м2. Так як в цілях економії коштів ми підбираємо геліоколектор по мінімальній площі, в зимовий період в якості дублюючого джерела буде використовуватись газовий котел.Згідно площею колекторів і витратою ми визначили діаметри з’єднувальних труб, що становлять 15x1 мм.
Для видалення повітря із геліоконтуру і запобігання перевищення тиску розраховано один мембранний розширювальний бак, який розташований на зворотній лінії, об’ємом 25л.
Водорозбір гарячої води здійснюється 4-ма водорозбірними приладами.
Згідно відповідних розрахунків приймаємо до встановлення таке основне обладнання:
Сонячний колектор розташований на скатному даху над південним фасадом. Кількість колекторів 3, загальна площа геліополя F=6,5m2. До встановлення прийнято колектори Vitosol 100 тип SH1.
Ємнісний водонагрівач Vitocell 100 V тип CVA об’ємом 750 л. , який виконує функції теплообмінника і подає гарячу воду до споживача, здійснюючи теплообмін між теплоносієм геліоконтуру і теплоносієм контуру споживача.
Газовий конденсатний модуль у настінному виконанні серії Vitodens 300 . Також він виступає дублюючим джерелом в період коли потужності геліоустановки не буде вистачати на потреби ГВ. Допоміжним елементом системи є циркуляційний насос Wilo-Star-ST, який забезпечує циркуляцію теплоносія в системі з ураху ванням загальної витрати і втрат тиску в системі.
ЛІТЕРАТУРА
1.СНиП 2.01.01-82. Строительная климатология и геофизика.-М.: Стройиздат, 1983.
С.С.Жуковський, В.Й.Лабай. Системи енергопостачання і забезпечення мікроклімату будинків та споруд.
VIESMANN Vitosol. Інструкція по проектуванню,- 2000.
Внутренние санитарно-технические устройства. Часть2. Водопровод и канализация /Ю.Н.Саргин, Л.И.Друскин, И.Б.Покровская и др.; Под ред. И.Г.Староверова и Ю.И.Шиллера.-М.: Стройиздат, 1990.-247.
Р.Кінаш, О.Бурнаєв. Снігове навантаження в Україні. Видавництво науково-технічної літератури. 1997.
СНиП 2.04.01-85. Внутренний водопровод и канализация зданий/ Госстрой СССР.-М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1986.
Каталог фірми VIESMANN
Каталог WILO
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора