РЕАЛІЗАЦІЯ СПОСОБІВ ВИРІШЕННЯ ІМЕН. Звіт з Мережеві операційні системи. Робота № 121014

Перехід до торгівельного партнера Binance

РЕАЛІЗАЦІЯ СПОСОБІВ ВИРІШЕННЯ ІМЕН

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2009

Тип роботи:

Звіт

Предмет:

Мережеві операційні системи

Група:

ІБ – 44

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” ЗВІТ З ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 3 З КУРСУ: “ МЕРЕЖЕВІ ОПЕРАЦІЙНІ СИСТЕМИ ” НА ТЕМУ: “ РЕАЛІЗАЦІЯ СПОСОБІВ ВИРІШЕННЯ ІМЕН ” Львів 2009 Короткі теоретичні відомості В операційних системах, котрі початково розроблялися для локальних мереж, таких як Novell NetWare, Microsoft Windows або IBM OS/2, користовачі завжди працювали зі символьними іменами комп’ютерів. Оскільки локальні мережі складалися з невеликого числа комп’ютерів, застосовувалися для їх ідентифікації так звані “плоскі” імена, які складалися з послідовності символів, не розділених на частини (наприклад: NW_1, mail2, WS212_1, і т.д). Для встановлення відповідності між символьними іменами комп’ютерів і MAC-адресами у цих операційних системах застосовувався механізм широкомовних запитів. Так, широкомовний спосіб вирішення імен реалізований у протоколі NetBIOS (Network Basic Input/Output System), на якому було побудовано більшість локальних ОС. Для стеку TCP/IP, розрахованому в загальному випадку на роботу у великих територіально розподілених мережах, подібний підхід виявився неефективним (хоча, з метою вирішення проблеми об’єднання в один цих двох протоколів, Internet Engineering Task Force (IETF) випустила серію стандартизуючих документів під назвою RFC 1001 і 1102, які описують роботу NetBIOS над TCP/IP. З тих пір пакет цих документів є відомий під іменем NetBIOS над TCP/IP або NBT (У цьому випадку існує метод прив’язки імені NetBIOS до конкретної IP-адреси. Цей процес називається визначенням імені і може вирішуватися двома способами: а) кожен комп’ютер повинен передати запросившому свою IP-адресу, після одержання широкомовного запиту на своє NetBIOS ім’я; б) використовувати NBNS (NetBIOS Name Server) для розпізнавання імен NetBIOS в IP-адрес). У процесі розростання INTERNET і, відповідно, збільшення кількості вузлів виникла необхідність масштабованого рішення для вирішення імен. Таким рішенням стала централізована служба DNS (Domain Name System – Система Доменних Імен), яка базується на розподіленній базі відображення “доменне ім’я – IP-адреса”. Служба DNS використовує у своїй роботі DNS-сервери і DNS-клієнти. DNS-сервери підтримують розподільну базу відображень, а DNS-клієнти звертаються до серверів зі запитами щодо вирішення доменного імені в IP-адресу. У доменній системі імен розрізняють короткі імена, відносні імена і повні доменні імена. Коротке ім’я – це ім’я кінцевого вузла мережі (хоста чи порта маршрутизатора). Відносне ім’я – це складене ім’я, яке починається з деякого рівня ієрархії, но не найвищого. Повне доменне ім’я включає складові усіх рівнів їєрархії. DNS - Система Доменних Імен [RFC1034, RFC1035]. Доменне ім'я - це ім'я, використовуване для адресації комп'ютерів і ресурсів в Internet за допомогою звернення до глобальної системи доменних імен (DNS). Доменне ім'я складається з компонентів, розділених знаками "." (наприклад, www.lviv.ukrtelecom.ua). Домен - це автоматизована система, що складається з доменного імені, всіх його піддоменів і сукупності організаційного, технічного, програмного, документального і інших видів забезпечення, призначених для підтримки її функціонування. Рівень домена - це кількість компонентів в доменному імені, розділених знаками ".". Домен першого рівня .ua містить в собі всі делеговані в нім домени другого рівня - com.ua, net.ua, ukrtelecom.ua і ін. - і всі їх піддомени. Делегування домена - це виконання адміністратором охоплюючого домена дій по включенню домена, що делегується, в глобальну систему доменних імен, унаслідок яких регистрант домена, що делегується, дістає можливість використовувати його для адресації в мережі Internet. Реєстрація доменного імені - внесення до центральної офіційної публічно доступну базу даних інформації про факт і суб'єкта делегування домена. Адміністратор домена - це особа, що володіє правами по використанню доменного імені (зокрема, винятковим правом делегування піддоменів), а також певними обов'язками. Реєстратор - це особа, що надає регістрантам послуги, необхідні для делегування їм домена і підтримки його функціонування. Зона - це частина дерева, за яку відповідає той або інший DNS-сервер. Наприклад, в домені ukrtel.net є піддомен dc. Адміністрація DNS-сервера домена ukrtel.net делегувала домен donetsk серверам соотвествующего підрозділу. Таким чином, в домені ukrtel.net утворилися 2 зони: одна зона, співпадаюча з доменам dc.ukrtel.net і друга зона, що складається з частини домена ukrtel, що залишилася.net. Пряма Зона - зона, що містить дані об відображенні імен в адреси вузлів, точки прийому пошти і ін. Зворотна Зона - зона, що містить дані, використовувані для відображення адреси в ім'я. Сервер DNS - машина або програма, що працює відповідно до DNS протоколами, здатний давати відповіді на запити. Відповіді можуть містити інформацію, відому даному серверу, або інформацію, отриману від іншого сервера. Авторитетний сервер - сервер, якому відомий вміст DNS зони з локального джерела, і таким чином, він може відповідати на запити по цій зоні без необхідності звертатися до інших серверів. Первинний сервер - авторитетний сервер, для якого інформація про зону описана локально. Іноді його ще називають майстер-сервер. Вторинний сервер - авторитетний сервер, який отримує інформацію про зону від Первинного Сервера через механізм пересилки зони (zone transfer). Іноді його називають підлеглий сервер. Резолвер (разрешитель) - клієнт системи DNS, який за допомогою DNS протоколів шукає інформацію, що міститься в зоні. Завдання Здійснити централізоване вирішення «символьне ім’я –ІР-адреса» для вузлів об’єднаної мережі вашої спроектованої корпоративної мережі. Забезпечити доступ до INTERNET користувачів вашої мережі. Забезпечити послугу WWW лише для «корпоративних» користувачів вашої мережі. В-6 Хід роботи Висновок: виконавши дану лабораторну роботі я дізналася про призначення DNS-сервeрів та навчилася налаштовувати їхню роботу.

Звіт Мережеві операційні системи

01.01.1970 03:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись