Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Дослідження алгоритму пошуку та резервування з’єднувальних шляхів ConnectAnlz().
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Лабораторна робота
Предмет:
Мережі звязку
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Лабораторна робота №6
Тема: Дослідження алгоритму пошуку та резервування з’єднувальних шляхів ConnectAnlz().
Мета роботи: Засвоєння роботи третього етапу обслуговування абонентів – аналіз наявності вільних з’єднувальних шляхів.
Теоретичні відомості.
Призначення алгоритму – пошук та резервування з’єднувальних шляхів. Період запуску алгоритму 400 мс. Після запуску алгоритма диспетчером, його робота починається з аналізу черги заявок на аналіз наявністі чи відсутністі вільного з’єднувального шляху в комутаційному полі між відповідними абонентами. Якщо заявки відсутні, тобто відсутні абоненти, за якими необхідно слідкувати, то алгоритм закінчує свою роботу переходом у вихідний стан.
Якщо хоча б одна заявка присутня в черзі, то починає роботу головна частина алгоритму, яка заключається в наступному:
1. по номеру АК визначається номер РВ, який закріплений за даним АК;
2. по номеру РВ визначається лінійний номер АК абонента призначення;
3. при внутрістанційному напрямку виклику відбувається пошук з’єднувального шляху;
а) якщо з’єднувальний шлях зарезервований, тоді додаються до подвійної черги джерельний абонент та абонент призначення;
б) формуються координати АК абонента призначення;
в) відмічається абонент призначення занятим за допомогою змінної Rbusy[];
г) відбувається включення сигналу “Виклик станції” для джерельного абонента та “Контроль посилки виклику” – для абонента призначення;
д) знімається джерельний абонент з текучої черги;
е) відбувається перехід на наступний етап обслуговування;
4. у випадку коли з’єднувальний шлях не зарезервований і напрямок виклику не є внутрістанційним: звільняється РВ, відбувається включення сигналу “Зайнято” джерельному абоненту, знімається джерельний абонент з текучої черги і додається в чергу на відбій.
Закінчується алгоритм після перегляду всієї черги заявок.
Блок схема алгоритму пошуку та резервування з’єднувальних шляхів зображена на рис. 6.1.
В керуючих пристроях ЕАТС стан комутаційного поля адекватно відображається в ОЗП, де для кожної абонентської, проміжної та з’єднувальної лінії відводиться однорозрядна комірка з визначеним адресом, в яку записується інформація про стан відповідної лінії (вільна – 0 чи зайнята – 1).
В реалізованій моделі за стани абонентської лінії відповідає змінна Rbusy[], яка відображає стан розділюючого реле АК, що підключає лінію абонента до БАЛ. Ця змінна використовується також при визначенні вільності (чи зайнятості) абонента. Якщо розряд в змінній Rbusy[], за попередньо визначеним адресом, рівний 0, тоді абонент є зайнятий, якщо рівний 1 – то вільний.
Структура проміжних ліній, які знаходяться в БАЛ, в реалізованій моделі виконана за допомогою методу об’єднання виходів 4-х груп (А) матричних з’єднувачів 8х8 – першої ланки, і під’єднанням 2-ї ланки з 8-ми матричних з’єднувачів 4х4, як показано на рис. 6.2.
Блок абонентських ліній виконує роль концентрації навантаження, як видно з попереднього рисунку кількість проміжних ліній складає 32 із входячих 128 ліній. Це значить, що коефіцієнт блокувань в БАЛ дорівнює 25%.
так
ні
ні
так
ні
так
Сигнал запуску від диспетчера
Вихідний стан
Кінець перегляду черги?
Вихідний стан
Вибір абонентів А і Б (лінійні номери)
Напрям зєднання внутрішній?
Пошук зєднувального шляху А і Б
Зєднувальний шлях зарезервований?
Звільнення РВ
Вкл. “Занято”
Додати в чергу на відбій
Додати в чергу на встановлення зєднання
Формування координат АК абонента Б
Відмічення абонента Б занятим
Вкл. “Контроль посилки виклику”
Зняти з вхідної черги
Перехід на наступний рівень обслуговування
Рис. 6.1. Алгоритм пошуку та резервування з’єднувальних шляхів.
INCLUDEPICTURE "bal.PCX" \* MERGEFORMAT \d
Рис. 6.2. Структура блоку абонентських ліній.
На рис. 6.3 зображено вікно виклику функції ConnectAnlz(), де:
NN – порядковий номер;
SHLF – лінійний номер АК джерельного абонента А;
i88 – номер входу вибраного матричного з’єднувача 8x8 для абонента А;
b88 – номер блоку матричного з’єднувача із структурою 8x8 для абонента А;
o88 – номер виходу матричного з’єднувача 8x8 для абонента А;
i44 – номер входу з’єднувача 4x4 для абонента А;
b44 – номер блоку другої ступені БАЛ із структурою 4x4 для абонента А;
o44 – номер виходу з’єднувача 4x4 для абонента А;
o44 – номер виходу з’єднувача 4x4 для абонента Б;
b44 – номер блоку другої ступені БАЛ із структурою 4x4 для абонента Б;
i44 – номер входу з’єднувача 4x4 для абонента Б;
o88 – номер виходу матричного з’єднувача 8x8 для абонента Б;
b88 – номер блоку матричного з’єднувача із структурою 8x8 для абонента Б;
i88 – номер входу вибраного матричного з’єднувача 8x8 для абонента Б;
shlf – лінійний номер АК абонента призначення Б.
Хід роботи.
1. Ознайомитись з теоретичними відомостями;
2. Запустити програму main.exe;
3. Відкрити для виконання файл 6_1;
4. Запустити на виконання програму;
5. Натискаючи клавішу F8 слідкувати за появою значень нових абонентів;
6. Переписати в звіт значення встановлених шляхів.
7. Запустити ще раз програму main.exe;
8. Відкрити для виконання файл 6_2;
9. Запустити на виконання програму;
10. Пояснити, чому не всі абоненти були обслужені.
EMBED PBrush
Рис. 6.3. Вікно виклику функції ConnectAnlz().
Контрольні запитання.
1. Які методи пошуку з’єднувальних шляхів використовуються в реальних системах комутації?
2. Як представляється комутаційне поле в ОЗП?
3. Яку роль виконує блок абонентських ліній?
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора