Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Дослідження роботи нелінійних радіолокаторів на прикладі детектора "Катран".
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Лабораторна робота
Предмет:
Методи та засоби захисту інформації
Група:
ІБ-З
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Дослідження роботи нелінійних радіолокаторів на прикладі детектора "Катран"
Лабораторна робота № 4
Виконав: студент групи
ІБ-3
Львів – 2008
Мета роботи: ознайомитися з принципом роботи нелінійних радіолокаторів, набути практичних навиків у пошуку закладних пристроїв за допомогою детектора "Катран".
Робота нелінійного радіолокатора заснована на опромінюванні об‘єкта спектрально-чистим НВЧ - сигналом і на здатності об'єкту до прямого спектрального перетворення зондуючого сигналу і відбиттю його на гармоніках частоти зондування. Ці явища можливі за наявності у складі об'єкту елементів з нелінійними вольт-амперними характеристиками (ВАХ), або, як їх звичайно називають, просто нелінійних елементів - діодів, транзисторів, інтегральних мікросхем.
Серед реальних об'єктів нелінійні властивості найсильніше виражені у напівпровідникових n-p переходах, а також притискних металевих контактів.
Саме ці нелінійні елементи і представляють об'єкт пошуку для нелінійного радіолокатора.
Параметри нелінійних локаторів:
частота випромінювання
чутливість приймача
режим випромінювання (безперервний і імпульсний)
ергономічні параметри
Робота нелінійного локатора
В процесі роботи нелінійні радіолокатори виконують три основні функції: детектування (виявлення), визначення місцезнаходження і ідентифікація об'єкта.
Детектування відбувається в тому випадку, якщо амплітуда відбитого сигналу перевищує пороговий рівень. При цьому світлова або звукова сигналізація інформує оператора, що передбачуваний об‘єкт знаходиться в полі дії опромінюючого сигналу антени.
Визначення місцезнаходження об'єкта відбувається шляхом зіставлення амплітуди і пеленга відбитого сигналу. Амплітуда відбитого сигналу росте у міру наближення антени до його джерела під час проведення пошуку. Анізотропія діаграми спрямованості антени дозволяє оператору, змінюючи кут напряму антени, визначати напрям на джерело відбитого сигналу по його максимальному рівню.
Ідентифікація об'єкта проводиться по результату аналізу відбитого сигналу об'єкта, що знаходиться в зоні дії випромінювання антени. У тих моделях НЛ, які приймають відгук від об'єкта одночасно на другій і третій гармоніках випромінюваного сигналу, ідентифікація об'єкта звичайно відбувається шляхом порівняння рівнів сигналів обох приймальних трактів по показах лінійних індикаторів. Як правило, електронні об'єкти з напівпровідниковими переходами генерують сигнал на другій гармоніці випромінюваного сигналу на 20-40 дБ потужніший, ніж на третій. “Хибні” переходи, навпаки, генерують сигнал на третій гармоніці на 20-40 дБ потужніші, ніж на другій.
Будь-який НЛ повинен мати в своєму складі додаткову апаратуру - гнучкий волоконно-оптичний прилад (для візуальних спостережень), металодетектори, зуболікувальні дзеркала, м'які молотки, ліхтарики і навіть іноді рентгенівську апаратуру.
При роботі із НЛ найчастіше можливо не тільки виявляти електронні пристрої, але й визначити їхній тип при прослуховуванні демодульованих аудіосигналів.
Методи нелінійної радіолокації застосовні також для дистанційного виявлення малорозмірних об'єктів. Тут об'єктами пошуку можуть стати різні радіокеровані пристрої, пристрої промислового шпигунства, стрілецька зброя, уламки літаків і вертольотів, переносні радіостанції (у тому числі і вимкнені) і т,д. Об'єктами пошуку можуть бути також спеціальні нелінійні мітки, використовувані для прихованого позначення різних об'єктів і ділянок місцевості, а також людей (наприклад, рятувальників в важкодоступних місцях).
Рекомендації з пошуку
Забрати, по можливості, з контрольованого приміщення, наявні електронні пристрої. Якщо цього зробити не можна, то обстеження необхідно вести при зниженій потужності випромінювання.
Установити максимальну вихідну потужність і один з режимів роботи приймача.
Розташувати антенний блок паралельно обстежуваній поверхні на відстані не більше
10 см.
Повільно переміщаючи антенний блок, паралельно обстежуваній поверхні і змінюючи орієнтацію антен, проаналізувати характер зміни прийнятого сигналу по другій і третій гармоніках. (У режимах ЧМ і АМ рівень гучності повинен бути максимальним, у режимі «RSSI» частота повторення сигналів повинна бути максимальною).
Аналіз рівнів прийнятого відбитого сигналу по другій і третій гармоніках здійснюється по кількості засвічених світлодіодів на відповідній індикаторній шкалі.
Відведіть антенний блок від досліджуваної поверхні або зменшіть вихідну потужність і повторіть дослідження.
При виявленні штучного р-п переходу, як правило, спостерігається стійке світіння світлодіодів індикатора по другій гармоніці відбитого сигналу. При простукуванні передбачуваного місця знаходження р-п переходу, покази світлодіодів не змінюються.
При виявленні природного р-п переходу, спостерігається стійке світіння світлодіодів індикатора по третій гармоніці відбитого сигналу. При інтенсивному постукуванні по досліджуваній поверхні покази індикаторів по третій гармоніці, як правило, змінюються.
RSSI - прослуховування в навушниках (динаміку) звукових імпульсів, частота проходження яких пропорційна рівневі сигналу від другої або третьої гармоніки;
CW - прослуховування демодульованого відгуку другої і третьої гармонік при зондуванні об'єкта немодульованої несучої;
FM – прослуховування демодульованого відгуку другої і третьої гармонік при зондуванні об'єкта несучої з частотною модуляцією;
AM - прослуховування демодульованого відгуку другої і третьої гармоніки при зондуванні об'єкта несучої з імпульсною модуляцією.
Висновок: на даній лабораторній роботі ми досліджували нелінійний радіолокатор, а саме детектор "Катран", навчилися з його допомогою виявляти закладні пристрої; у більшості випадків при збільшенні потужності сигналу – кількість поділок зростає, тобто прилад сильніше реагує на об'єкт пошуку( в даному випадку закладний пристрій і металеву поверхню). З отриманих результатів можна зробити висновок, що прилад є більш чутливим до електронних об'єктів з напівпровідниковими переходами ( у нашому випадку закладний пристрій), і менш чутливим до так званих "хибних" сигналів (металевий предмет).
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора