6.1. Економічна характеристика проектного рішення
Основною метою даної роботи є розробка системи для управління підприємством, яке зймається ремонтом комп’ютерів.
Система призначена для ведення реєстрації клієнтів, які подають замовлення на ремонт. Розроблена система має певний винахідницький рівень, а також економічну привабливість.
Організаційний ефект розробленої програми полягає у перекладанні значної частини роботи, яка виконується вручну, на комп’ютерну систему, яка автоматично буде виконувати всі ці функції.
Економічний ефект - досягається виходячи з першого пункту (організаційний ефект) + зменшенні часу для дослідження алгоритмів, так як всі обрахунки перекладаються на комп’ютерну техніку, зменшенні часу, затраченого на ведення обліку замовлення на ремонт.
Соціальний ефект від використання проектного рішення полягає у зменшенні кількості потрібних працівників.
Потенційними споживачами розробленого рішення можуть бути підприємства по ремонту комп’ютерів.
Як аналог до проектного продукту вибрано програмний продукт Auto_Tech .
До переваг розробленої системи над існуючою можна віднести:
розвинена система реєстрації клієнта, ведення діалогу з користувачем системи.
надання користувачу процедур, пов'язаних з відкриттям і реєстрацією нових замовників
6.2. Розрахунок витрат на розробку та впровадження проектного рішення.
1) Витрати на розробку і впровадження програмного засобу (К) визначаються, як:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3 , (6.1)
де K1 - витрати на розробку програмного продукту, грн.;
K2 - витрати на відлагодження і дослідну експлуатацію на ЕОМ, грн.
Витрати на розробку програмного засобу включають в себе:
витрати на оплату праці розробників ( EMBED Equation.3 );
відрахування у спеціальні державні фонди ( EMBED Equation.3 );
вартість додаткових виробів, що закуповуються ( EMBED Equation.3 );
транспортно-заготівельні витрати ( EMBED Equation.3 );
накладні витрати ( EMBED Equation.3 );
інші витрати ( EMBED Equation.3 ).
Для проведення розрахунків витрат на оплату праці необхідно визначити категорії працівників, які приймають участь в процесі проектування, їх чисельність, середньоденну заробітну плату спеціаліста відповідної категорії та трудомісткість робіт у людино-днях (людино-годинах).
Для розробки підсистеми необхідні два спеціалісти-розробники, а саме:
системний аналітик;
програміст ;
Згідно з штатним розписом :
місячний оклад керівника проекту складає 2000,00 грн./міс.;
місячний оклад програміста 1 складає 1800,00 грн./міс.;
Денна заробітна плата і-ої спеціальності обчислюється за формулою
EMBED Equation.3 , (6.2)
де EMBED Equation.3 - основна місячна заробітна плата розробника і-ої спеціальності, грн.;
EMBED Equation.3 – місячний фонд робочого часу, днів (24 дні).
Отримаємо наступні значення денної ЗП розробників:
ЗПса = 2000,00/ 24 = 83,3 (грн.)
ЗПпр1 = 1800,00 / 24 = 75,0 (грн.)
Розрахунок витрат на оплату праці усіх розробників проекту обчислюємо за формулою:
EMBED Equation.3 (6.3)
де EMBED Equation.3 – чисельність розробників проекту і-ої спеціальності чол.;
EMBED Equation.3 – час, витрачений на розробку проекту працівником і-ої спеціальності, дні;
EMBED Equation.3 – денна заробітна плата розробника і-ої спеціальності, грн.;
Таким чином, витрати на оплату праці розробників складають:
EMBED Equation.3 = 1*10*83,3+1*50*75,0 = 4583
Розрахунок витрат на оплату праці розробників проекту зводимо в таблицю 6.1.
Таблиця 6.1
Розрахунок витрат на оплату праці
2) Витрати на оплату праці працівникам тягнуть за собою додаткові зобов'язання підприємства перед державними фондами обов'язкового страхування EMBED Equation.3 . Підприємство зобов'язане здійснювати відрахування до фондів:
Таблиця 6.2
Нарахування збору в Пенсійний фонд і внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЗДСС)
Отже, відрахування до державних фондів становлять:
EMBED Equation.3 = 4583,00*0,332+4583,00*0,0087+ 4583,00*0,013 + 4583,00*0,015 = 1689,7 (грн.)
3) Розробка не вимагає придбання спецобладнання, тому розрахунок витрат на придбання спецобладнання для проведення експериментальних робіт проводитись не буде, тому EMBED Equation.3 =0.
4) Витрати на додаткові вироби, що закуповуються ( EMBED Equation.3 ) (папір, дискети тощо) визначаються за їхніми фактичними цінами із врахуванням найменування, номенклатури та необхідної їх кількості в проекті. Вихідні дані та результати розрахунків оформлені у вигляді таблиці 6.3. Транспортно-заготівельні витрати ( EMBED Equation.3 ) становлять 12 відсотків від суми витрат на додаткові вироби, що закуповуються.
Таблиця 6.3
Розрахунок витрат на куповані вироби
5) Накладні витрати ( EMBED Equation.3 ) проектних організацій включають три групи видатків: витрати на управління, загально-господарські витрати, невиробничі витрати. Вони розраховуються за встановленими 25% до витрат на оплату праці і складають:
EMBED Equation.3 = 0,25 * 4583,00 = 1145,75 (грн.)
6) Інші витрати ( EMBED Equation.3 ) відображають видатки, які не враховані в попередніх статтях витрат. Вони розраховуються за встановленими 8% до витрат на оплату праці і складають:
EMBED Equation.3 = 0,08 * 4583,00 = 366,64(грн.)
Витрати на розробку проектного рішення обчислюємо за формулою:
EMBED Equation.3 (6.4)
Підставивши результати розрахунків, отримаємо:
К1 = 4583,00 + 1965,90 + 1333,00 + 426,56 +296,80 = 9354,26(грн.)
(грн.)
Витрати на відлагодження і дослідну експлуатацію підсистеми визначаємо з формули:
EMBED Equation.3 , (6.5)
де Sм.г. - вартість однієї машинної години роботи ПЕОМ, грн./год. (1,5 грн/год за даними Центру інформаційної підтримкм НУ “Львівська політехніка”);
tвід - кількість машинних годин (на відлагодження програми потрібно 100 годин машинного часу).
Отримаємо:
К2 = 100 * 1,5 = 1500,00 грн.
Отже, витрати на розробку і впровадження програмного засобу:
К= 9354,26+ 1500,00 = 10854,26 грн.
Результати розрахунків зводимо в таблицю 6.4.
Таблиця 6.4
Кошторис витрат на розробку проектного рішення
6.3. Визначення комплексного показника якості
Комплексний показник якості визначається шляхом порівняння показників якості проектованої системи та обраного аналогу. Вибір показників якості здійснюється експертним методом.
Комплексний показник якості проектованої підсистеми визначаємо методом арифметичного середньозваженого з формули:
EMBED Equation.3 , (6.6)
де EMBED Equation.3 - кількість одиничних показників (параметрів), прийнятих для оцінки якості проектованої системи;
EMBED Equation.3 - коефіцієнт вагомості кожного з параметрів щодо їхнього впливу на технічний рівень та якість проектованої системи (встановлюється експертним шляхом)
Ci - відносні безрозмірні показники якості, визначені порівнянням числових значень одиничних показників проектованої підсистеми і аналога за формулами:
EMBED Equation.3 або EMBED Equation.3 ; (6.7)
де EMBED Equation.3 , EMBED Equation.3 - кількісні значення і-го одиничного показника якості відповідно проектованої системи і аналога.
З попередніх двох формул вибирається та, в якій збільшення відповідає покращенню показника якості проектованої підсистеми. Результати розрахунку зводимо в таблицю 6.5.
Таблиця 6.5
Визначення комплексного показника якості проектованої системи (аналога)
Отже, комплекстний показник якості програмного продукту Пя=2,65.
6.4. Визначення експлуатаційних витрат
При порівнянні програмних засобів експлуатаційні одноразові витрати по проектному рішенню і аналогу включають вартість підготовки даних і вартість машино-годин роботи ПЕОМ.
EMBED Equation.3 , (6.8)
де EMBED Equation.3 - одноразові експлуатаційні витрати на проектне рішення (аналог), грн.;
EMBED Equation.3 - вартість підготовки даних для експлуатації проектного рішення (аналогу), грн.;
EMBED Equation.3 - вартість машино-годин роботи ПК для проектного рішення (аналогу), грн.
Річні експлуатаційні витрати визначаються з формули:
EMBED Equation.3 , (6.9)
де EMBED Equation.3 – експлуатаційні річні витрати проектного рішення;
EMBED Equation.3 - періодичність експлуатації проектного рішення (аналогу), раз/рік.
Вартість підготовки даних для роботи на ЕОМ визначаємо за формулою:
EMBED Equation.3, (6.10)
де EMBED Equation.3 – номери категорій персоналу, які беруть участь у підготовці даних;
EMBED Equation.3 – чисельність співробітників і-ї категорії, чол.;
EMBED Equation.3 – трудомісткість роботи співробітників і-ї категорії, чол.;
EMBED Equation.3 – середньогодинна ставка робітника і-ї категорії з врахуванням відрахувань до державних цільових фондів, грн./год.
Середньогодинна ставка оператора визначається за формулою:
EMBED Equation.3 , (6.11)
де EMBED Equation.3 – основна місячна зарплата працівника і-ї категорії, грн.;
EMBED Equation.3 – коефіцієнт, який враховує збори до спеціальних державних фондів, (b=0, 3687);
EMBED Equation.3 – місячний фонд робочого часу, год.
Кількість робочих годин у місяці – 192 (24 дні по 8 год.);
Тоді середньо-годинна ставка для проектного рішення дорівнює:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Вартість підготовки даних для експлуатації проектного рішення:
EMBED Equation.3 (грн.)
Вартість машино-годин роботи ПК для проектного рішення згідно п.6.5 становлять 1500,00 грн.
Отже, одноразові експлуатаційні витрати на проектне рішення складають:
EMBED Equation.3 = 627,2 + 1500,00 = 2127,5 (грн.);
Річні експлуатаційні витрати для проектного рішення складають:
(періодичність використання програмного засобу за дослідними даними становить приблизно 3000 раз/рік)
В(Е)П = 2127,5*3000 = 6382500 (грн.)
Для розробки проекту-аналога необхідно 2 розробники. Їх місячний оклад становить 2000 грн. і 1800 грн.
Тоді середньо-годинна ставка для аналога дорівнює:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Вартість підготовки даних для експлуатації аналога:
EMBED Equation.3(грн.)
Вартість машино-годин роботи ПК для аналога визначено у п.6.5 і становить 1500,00 грн.
Одноразові експлуатаційні витрати на проектне рішення складають:
EMBED Equation.3 = 784,4 + 1500,00 = 2284,00 (грн.);
Річні експлуатаційні витрати для аналога складають:
(при періодичності використання аналогу за дослідними даними приблизно 3000 раз/рік)
В(Е)А = 2284,00 * 3000 = 6852000 (грн.)
Дані та результати розрахунків витрат на підготовку даних для експлуатації проектного рішення зведені у таблицю 6.6.
Таблиця 6.6
Розрахунок витрат на підготовку даних для роботи на ЕОМ
6.5. Розрахунок ціни споживання проектного рішення
Ціна споживання (Цс) – це витрати на придбання і експлуатацію проектного рішення за весь строк його служби:
EMBED Equation.3 , (6.13)
де Цп – ціна придбання проектного рішення (аналогу) грн.:
EMBED Equation.3 - теперішня вартість витрат на експлуатацію проектного рішення
(за весь час його експлуатації), грн..
EMBED Equation.3 , (6.14)
де EMBED Equation.3 – норматив рентабельності (20 %).;
EMBED Equation.3 – витрати на прив'язку та освоєння проектного рішення на конкретному об’єкті, грн., (оскільки жодних додаткових витрат на прив'язку та освоєння проектного рішення не потрібно, тому EMBED Equation.3 =0);
EMBED Equation.3 – витрати на доукомплектування технічних засобів на об'єкті, грн., (оскільки жодних витрат на доукомплектування технічних засобів не потрібно, тому EMBED Equation.3 =0);
EMBED Equation.3 – ставка податку на додану вартість (20 %).
Таким чином, ціна придбання проектного рішення дорівнює:
EMBED Equation.3 (грн.)
Теперішня вартість витрат на експлуатацію проектного рішення розраховується за формулою:
EMBED Equation.3 (6.15)
де EMBED Equation.3 - річні експлуатаційні витрати в t-ому році, грн.;
EMBED Equation.3 - строк служби проектного рішення, років;
EMBED Equation.3 - річна ставка проценту банків.
Якщо впродовж всього строку експлуатації EMBED Equation.3 =соnst, то :
EMBED Equation.3 , (6.16)
де PV – ставка дисконта на період Т, яка визначається залежно від процентної ставки (R) і періоду експлуатації (Т) .
При строкові служби проекту 4 роки та процентній ставці банків 0,08 ставка дисконту буде рівна EMBED Equation.3 =3,31
Отже, теперішня вартість витрат на експлуатацію проектного рішення
EMBED Equation.3 (грн.)
Тоді ціна споживання проектного рішення дорівнюватиме:
Цс(п) = 15630,14 + EMBED Equation.3 =24018426,14 (грн)
Ціна придбання аналога відома і становить приблизно:
Ца = 78000,00 (грн.)
Аналогічно визначається ціна споживання для аналога. При строкові служби аналога 2 роки та процентній ставці банків 0,08 ставка дисконту буде рівна EMBED Equation.3 =1,78.
EMBED Equation.3 (грн.)
Ціна споживання проекту-аналогу становить:
EMBED Equation.3 (грн.)
6.6. Визначення показників економічної ефективності
1) Показник конкурентоспроможності:
EMBED Equation.3 (6.17)
EMBED Equation.3
2) Економічний ефект в сфері експлуатації, (грн.):
EMBED Equation.3 (6.18)
Eекс =9097200– 7251600= 1845600 (грн.).
3) Економічний ефект в сфері проектування, (грн.):
EMBED Equation.3 , (6.19)
Епр = 78000,00 –15630,14= 62369,86 (грн).
Оскільки Епр>0 та Еекс>0 ,
Додатковий економічний ефект у сфері експлуатації, (грн.):
EMBED Equation.3 (6.20)
R – процентна ставка банку по депозитних рахунках.
де: Т – період служби розробленого проектного рішення (Т= 4 роки);
R=3,31*0,08=0,2648
Тоді
Еексд = 1845600 *(1+0,2648)0+1845600*(1+0,2648)1 +1845600 *(1+0,2648)2 +1845600 *(1+0,2648)3 = 1086604,3 (грн.)
4. Додатковий річний економічний ефект в сфері проектування, (грн.):
EMBED Equation.3 (6.21)
Eпрд = 62369,86 *(1+0,2648) 4=159610,77(грн.)
Строк окупності витрат на проектування рішення:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3 (роки)
Результати розрахунків зводимо у таблицю 6.7.
Таблиця 6.7
Показники економічної ефективності проектного рішення
Висновки
У даному розділі проведена економічна оцінка проектного рішення. Розроблена система є кращою ніж аналог (Auto_Tech) за комплексним показником якості (2,65).
У результаті проведених розрахунків визначено показник конкурентноздатності, який дорівнює 3,9. Порівняно невисока ціна придбання (15630,14 грн.) у порівнняння з аналогом – 78000 грн., та відносно невеликі експлуатаційні витрати (7251600 грн.) роблять проектне рішення привабливим для комп’ютерних фірм України. Економічний ефект у сфері проектування рішення складає 62369,86грн. Додатковий річний економічний ефект у сфері експлуатації проектного рішення складає 1086604,3грн., а додатковий економічний ефект в сфері проектування 159610,77грн.
Отже, можна зробити висновок, що розроблена система є конкурентноздатна відносно вибраного аналога - програмного продукту Auto_Tech.
Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Львівська Політехніка»
Лабораторна робота №6
Тема: «Економічна оцінка програмного продукту»
Виконав: студент
групи КН-2
Львів - 2008