національний університет «Львівська політехніка» Кафедра психології педагогіки та права
Звіт по практичній роботі №3 «Дослідження самооцінки особистості» з предмету: «Основи психології та педагогіки» Прийняв: 2008 Дослідження самооцінки особистості Характер людини проявляється відношенням не тільки до інших людей, але й до самої себе. Кожний із нас, свідомо чи несвідомо, часто порівнює себе з оточуючими і в результаті формує доволі стійке уявлення про свій інтелект, зовнішність, здоров’я, положення у суспільстві, тобто формує «набір самооцінок», від якого залежить стиль спілкування і поведінки, відношення до успіху й життєвих негараздів тощо. Зокрема, неможливо зрозуміти витоки деяких міжособистісних зіткнень без аналізу самооцінки конфліктуючих людей. Мета роботи: ознайомити з основними теоретичними положеннями про самооцінку особистості, її вплив на ефективність діяльності людини, визначити рівень власної самооцінки. В результаті виконання роботи необхідно засвоїти зміст наступних термінів: самооцінка, регуляторна та захисна функції самооцінки, рівні самооцінки. 1. План виконання теоретичної частини 1.1. Самооцінка особистості та її визначення. 1.2. Функції самооцінки. 1.3. Формула Уїльяма Джемса. 1.4. Самооцінка та «Я-концепція» особистості. 1.5. Ціннісні еталони особистості. 1.7. Типи самооцінки та їх вплив на поведінку особистості. 1.6. Референтна група 2. Методика виконання практичної частини 2.1. Опитувальник За допомогою таких лінгвістичних оцінок: дуже часто (4 бали), часто (3 бали), іноді (2 бали), зрідка (1 бал), ніколи (0 балів), оцініть наскільки часто Ви потрапляєте в ситуації, описані наведеними нижче твердженнями. Відповіді (у балах) занесіть у відповідну колонку таблиці 11.1. Таблиця 1 2.2. Обробка результатів опитування Підрахуйте сумарний бал по всім питанням і внесіть до таблиці 1. Визначить тип власної самооцінки, використовуючи таблицю 2. Таблиця 2 2.3. Інтерпретація результатів Людина із завищеною самооцінкою ймовірно: нечутлива до думки оточуючих; ставить перед собою завищені цілі, тобто береться за справи, які їй не під силу; відноситься підкреслено незалежно до думки оточуючих; виявляє зазнайство, пиху, зухвалість, зарозумілість тощо; применшує можливості та результати діяльності інших людей; недостатньо самокритична в оцінці власних успіхів та невдач. Людина з адекватною Адекватний (від лат. adequatus – прирівняний, рівний) – відповідний, вірний, точний. самооцінкою ймовірно: тверезо ставиться до своїх успіхів та невдач; вміє відстояти свою точку зору, враховуючи при цьому думку оточуючих; має адекватний своїм можливостям рівень домагань. Людина із заниженою самооцінкою ймовірно: недооцінює свої сили та можливості; перебільшує значення власних невдач; відчуває постійну потребу у підтримці оточуючих та орієнтується на їх думку; неохоче бере на себе відповідальність; занадто сором’язлива. 3. Висновок до роботи 4. Контрольні запитання Що таке самооцінка? Перерахуйте функції самооцінки. Яка існує залежність між самооцінкою людини і її рівнем домагань і успішності діяльності? Які особливості поведінки притаманні людині з адекватною самооцінкою? Які особливості поведінки притаманні людині з завищеною самооцінкою? Які особливості поведінки притаманні людині з заниженою самооцінкою?