Міністерство освіти і науки України Національний університет “Львівська політехніка” Кафедра “Охорона праці”
Лабораторна робота №6 “Дослідження метеорологічних умов на робочих місцях” Львів 2007 1. Мета роботи: Ознайомлення з приладами і методами контролю метеорологічних умов на виробництві 2. Теоретичні відомості До показників, які характеризують метеорологічні умови (мікроклімат), належать: температура, відносна вологість, швидкість руху повітря, теплове випромінювання. Всі ці фактори мають великий вплив на перебіг життєвих процесів в організмі людини. Параметри мікроклімату можуть змінюватися в широких межах, тим самим викликають зміни в системі і органах людини, які приймають участь в процесі терморегуляції організму - в системі кровообігу, потовиділення, нервовій. Значна вираженість окремих факторів мікроклімату може бути причиною фізіологічних зсувів, а з деяких випадках патологічних станів і професійних захворювань. Основу профілактики негативного впливу виробничого мікроклімату на організм людини складає його нормування. Норми виробничого мікроклімату регламентує ГОСТ 12.1.005-88 "Обшие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны". Цей ГОСТ передбачає наявність оптимальних та допустимих параметрів мікроклімату. Оптимальні показники розповсюджуються на всю робочу зону і забезпечують відчуття комфорту. Допустимі показники встановлюють диференційно для постійних і непостійних робочих місць і тільки у випадках, коли технологічні умови, або технічні чи економічні причини не дозволяють створити оптимальні умови. В кабінах, пультах, і постах управління технологічними процесами. в залах обчислювальної техніки, а також в інших приміщеннях при виконанні робіт операторського типу, пов'язаних з нервово - емоційним напруженням, повинні бути створені тільки оптимальні параметри мікроклімату. 3. Порядок виконання роботи: 1. Заміряти температуру повітря в двох місцях робочої зони приміщення на рівні З-1.5 м від рівня підлоги. Замір температур можна виконувати по сухому термометру психрометра. 2. Визначити відносну вологість повітря: а) використати психрометр Августа, за допомогою піпетки змочити марлю вологого термометра. Через 7.....8хв можна знімати показники температури обох термометрів і визначити відносну вологість за формулою (2), табл. 1 номограмі (рис.З). б) використовуючи аспіраційний психрометр також змочити марлю на вологому термометрі, далі включити вентилятор. Через 3-4 хв після записку вентилятора записати покази термометрів і визначити відносну вологість за формулою (3), табл.4 і номограмою (рнс.4). Результати занести в протоколі І. Замір швидкості руху повітря. Записати початкові покази по шкалах лічильника розташувати анемометри в місці заміру швидкості повітря і через 10-15 с, коли чашки і крильця почнуть обертатися з постійною швидкістю, одночасно включити анемометри і секундомір. Через 10 с анемометри виключити і записати нові показники по шкалах лічильника. Визначити різницю в показах лічильника. Заміри повторити 3 рази. Знайти суму різниць показів лічильника і розділити її на сумарний час вимірів. Таким чином дізнаємось зміну показника лічильника за 1 секунду. Далі користуючись графіками (рис.6) визначити швидкість руху повітря. Результати занести в протокол 2. Одержані результати метеоумов порівняти з параметрами ГОСТу 12.1.005-88. Протокол 1 Визначення відносної вологості Протокол 2 Визначення швидкості руху і повітря 4. Висновки: _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________