Розрахунок теплового режиму герметичного комп\'ютерного блока.. Лабораторна робота з Технологія виробництва та конструювання комп'ютерів . Робота № 200978

Перехід до торгівельного партнера Binance

Розрахунок теплового режиму герметичного комп'ютерного блока.

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Кафедра електронних обчислювальних машин

Інформація про роботу

Рік:

2004

Тип роботи:

Лабораторна робота

Предмет:

Технологія виробництва та конструювання комп'ютерів

Група:

КІ-З

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Національний університет “Львівська Політехніка” Кафедра “Електронні обчислювальні машини” Лабораторна робота №5 з дисципліни " Технологія виробництва та конструювання комп’ютерів " на тему: “ Розрахунок теплового режиму герметичного комп'ютерного блока.” Виконала: Ст. гр. КІ-3 Львів - 2004 Мета роботи: навчитись розраховувати тепловий режим герметичного комп'ютерного блока. Теоретичні відомості. При заданих геометричних розмірах блока L,B,H ; степені чорноти блока , розсіюванній потужності Р, температурі оточуючого середовища tc побудувати теплову характеристику блока tk=F(P), користуючись якою визначити температуру корпуса tk=tc+tk . Далі для горизонтально орієнтованої нагрітої зони при заданих верхньому і нижньому повітряних зазорах в, н та зведеному степені чорноти зони з побудувати теплову характеристику зони tз=f(P) користуючись якою визначити температуру нагрітої зони tз=tк+tз. Розрахунок температури корпуса При нормальному атмосферному тиску, для корпуса із розмірами L х В х Н, зв'язок між потужністю Р і середньою температурою перегріву поверхні корпуса виражається рівністю: P=tkk де: tk = tк - tс — температура перегріву; tк — температура корпуса; tс— температура навколишнього середовища; k — теплопровідність від корпуса в середовище, Вт/град. Теплопровідність корпуса визначається як сума теплопровідностей верхньої, нижньої і бокових стінок: к=кв+кн+кб; к=вSв+нSн+бSб де: (в, н, б — повні коефіцієнти тепловіддачі відповідно верхньої, нижньої і бокових стінок корпуса, Вт/(м2 град); Sв, Sн, Sб — площа відповідно верхньої, нижньої та бокових стінок корпуса, м2. Повний коефіцієнт тепловіддачі і;-й поверхні рівний сумі конвективного коефіцієнта (кі і коефіцієнта теплообміну випромінювання ві: і = кі + ві Коефіцієнт теплообміну випромінювання: ві = Eвіf(tк, tс), де: f(tк, tс) — функція температури одиночного блоку, рівна: EMBED Equation.3 Еві — приведена степінь чорноти і-ї поверхні. Значення коефіцієнтів ік; визначаються по формулам: EMBED Equation.3 , а) Для горизонтальної поверхні, що розсіює тепловий потік вверх: де: lmin — менший розмір поверхні корпуса, м; А2 —коефіцієнт, що залежить від фізичних параметрів повітря, значення якого береться із довідкового матеріалу. tm — температура у приграничному шарі корпус - середовище, використовується для визначення коефіцієнта А2 і приблизно визначається як середнє арифметичне температур корпуса і середовища: tm=0.5(tk+tc); EMBED Equation.3 ; b) Для горизонтальної поверхні, що розсіює тепловий потік вниз: EMBED Equation.3 ; с) Для вертикальної поверхні висотою Н, м: Задавшись температурою tкі, на основі вище описаного ходу обчислень, вираховують Р1. Таким чином координати першої точки теплової характеристики є (Р1;tk1). Аналогічним чином, задавшись другим значенням температури корпуса tk2, знаходимо тепловий потік P2, що розсіюється корпусом при температурі tk2, отримавши координати другої точки теплової характеристики корпуса (Р2; tk2). Третьою точкою служить початок координат. Дальше по цим точкам будують графік теплової характеристики корпусу P=f(tk). За допомогою цього графіка знаходять для заданої потужності Р перегрів корпуса tk1. Розрахунок: Задамось температурою tk1=Р/(9 Sk) = 10,08°С (tk1=60°С); Sk=0,4912(м2) EMBED Equation.3 tm=0.5(60+50)= 55 C EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 А2 вибираємо рівним 1,32 в= 7.36+4,19= 11,15 Вт/(м2 град) н = 7.36+2,25= 9,61 Вт/(м2 град) б = 7.36+3,18= 10,54Вт/(м2 град) Sв=Sн=0,0896м2 Sб =0.4912-0.0896*2=0.312м2 к= 11,15 *0,0896+9.61*0,0896+10.54*0.312= 5.148Вт/град P1 =10*5.15 =51.5Вт Задамось температурою tk2= 5C (tk2=55C) EMBED Equation.3 tm = 0.5(55+50) = 52.5C А2 вибираємо рівним 1,31 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 в= 7.32+4.05= 11.37 Вт/(м2 град) н = 7.32+2.18= 9.5Вт/(м2 град) б = 7.32+3.12= 10.44 Вт/(м2 град) Sв=Sн=0,0896м2 Sб = 0.4912-2*0.0896=0.312м2 к= 11.37 *0,0896+9.5*0,0896+10.44*0.312= 4.86 Вт/град P2 =5*4.86=24.32 Вт Теплова характеристика корпуса буде мати вигляд: За тепловою характеристикою корпуса, для заданої потужності (Р=50Вт), визначаємо температуру перегріву корпуса, яка рівна: tк=9 °С Звідки знаходимо температуру корпусу: tк= tк + tc =9 +50=59 °С Розрахунок температури нагрітої зони При нормальному атмосферному тиску, для корпуса із розмірами 1 х b х h, зв'язок між потужністю Р і середньою температурою перегріву нагрітої зони виражається рівністю: P= tз з, де: tз = tз - tк — температура перегріву; tз — середня температура нагрітої зони; tc — температура навколишнього середовища; tк — температура корпуса; з — теплопровідність від нагрітої зони до корпусу, Вт/град. Теплопровідність нагрітої зони визначається формулою: з=зк+зв; зв=злSз: зк=бзS бз + взS вз + нзS нз; S в, S н, S б — площа відповідно верхньої, нижньої та бокових стінок нагрітої зони, м2; (бз,  вз,  нз —коефіцієнт тепловіддачі конвекції, відповідно для бокової, верхньої та нижньої частини нагрітої зони. Коефіцієнт теплообміну випромінювання:  нз= Езвf(tз,tk), EMBED Equation.3 Езв – приведена степінь чорноти зони. Sз — сумарна площа поверхні нагрітої зони. Sз=S бз +S вз +S нз=2[h(1+b)+1b]= 0,586 (м2) Коефіцієнт тепловіддачі конвекції для верхньої частини поверхні нагрітої зони: EMBED Equation.3 А5 —коефіцієнт, що залежить від температури їщ, значення якого береться із довідкового матеріалу. tm=0.5(tз+tк); Коефіцієнт нз визначається по формулі: нз =f/в де: f — коефіцієнт теплопровідності повітря при температурі tm, береться із довідкового матеріалу. Коефіцієнт бз визначається по формулі: бз =0,5(вз +нз); Далі розрахунок проводиться як при тепловому розрахунку температури корпуса комп'ютера. Розрахунок: tз1= tk+Р/(9Sз)= 45/(9*0.30256)= 16.52°С Sk=0,.30256 м2 tз1=75.52°С tm = 67.26 °С f=0.0296 Вт/м2град А5=0.586 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 нз =0.0296/0.045=0.66 бз=0,5(7.45+0.66)=4,03 зв=7.15 зк=4.03*0.1734+7.4*0.064625+0.66*0.064625=1.22 Рі=16.52* (1,23+7.15))=138.2Вт Задамося другою точкою залежності P(tз): tз2=4°С Sз=0.30256 м2 tз259+4=63°С tm =0.5(59+63)= 61°С f=0.029 Вт/м2град А5=0.582 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 нз =0.029/0.045=0,65 бз =0,5(5,19+0,65)= 2.92 зв=6.76 зк= 2*0.064625*(0.65+5.19)+0.1734*2.92=1.26 Рі=4*(6,76+1,26) =32,08Вт Теплова характеристика нагрітої зони приведена нижче. За тепловою характеристикою нагрітої зони, для заданої потужності (Р=45 Вт), визначаємо температуру перегріву: tз= °С Звідки знаходимо температуру нагрітої зони: tз= tк + tз =59+ = °С

Лабораторна робота Технологія виробництва та конструювання комп'ютерів

01.01.1970 03:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись