Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Лабораторна робота №25
ВИЗНАЧЕННЯ
КОЕФІЦІЄНТА В’ЯЗКОСТІ РІДИНИ
ЗА ДОПОМОГОЮ ВІСКОЗИМЕТРА
Мета роботи
Визначити коефіцієнт в’язкості рідини.
Прилади і матеріали
Капілярний віскозиметр, шприц, секундомір, мікрокомпресор, дистильована вода, досліджувана рідина.
EMBED PBrush
Опис вимірювального пристрою
У даній роботі коефіцієнт в’язкості вимірюється за допомогою віскозиметра. Це U-подібна трубка з широким лівим коліном (1), праве коліно якої має вимірний резервуар (2) з капіляром (3). На резервуар нанесені дві позначки A і B, які обмежують певний об’єм рідини. Час витікання рідини вимірюють секундоміром. Рівень рідини у резервуарі можна змінити мікрокомпресором (4). Систему від’єднують від атмосфери краном (5), а кран (6) служить для зливу рідини в посудину (7).
Виведення розрахункової формули
У даній роботі використано порівняльний метод визначення коефіцієнта в’язкості рідини. Метод полягає в тому, що через один і той же капіляр спочатку протікає рідина з відомими коефіцієнтом в’язкості і густиною, а потім – рідина з невідомим коефіцієнтом в’язкості і відомою густиною . Різниця тисків на кінцях капіляра EMBED Equation.3 p створюється стовпчиком самої рідини висотою h. Тому для першої рідини:
EMBED Equation.3 p1 = EMBED Equation.3 1gh (1)
а для другої рідини
EMBED Equation.3 p2 = EMBED Equation.3 2gh (2)
Об’єми обидвох рідин беруть однаковими. Підставивши (1) і (2) у формулу Пуазейля, отримуємо для цих рідин
EMBED Equation.3 (3)
EMBED Equation.3 (4)
де t1 , t2 час витікання першої і другої рідини відповідно
Поділимо (4) на (3) і визначимо в’язкість досліджуваної рідини через в’язкість відомої рідини:
EMBED Equation.3 (5)
При підготовці до виконання роботи використати:
Теоретична частина. Розділ 6.1; Додатки 1, 2.
Послідовність виконання роботи
1. У початковому положенні обидва крани закриті
(ручки кранів – горизонтальні).
2. Відкрити верхній кран (ручку верхнього крану – вертикально).
3. Набрати у шприц 20 мл рідини.
4. Підставити під патрубок для витікання рідини колбу
з досліджуваною рідиною.
5. Ввести голку шприца у верхній лівий отвір (кінець голки
повинен бути нижче рівня патрубка для нагнітання повітря).
6. Витиснути рідину зі шприца і закрити верхній кран.
7. Увімкнути мікрокомпресор і нагнітати повітря до того часу, поки
рідина не ввійде у верхній розширений об’єм правого коліна
віскозиметра.
Вимкнути мікрокомпресор.
Відкрити нижній кран (ручку нижнього крану – вертикально).
Увімкнути секундомір в момент проходження рівнем рідини позначки А та вимкнути секундомір у момент проходження позначки В. Результати вимірювань записати в таблицю.
Злити рештки рідини в колбу.
Привести установку у початкове положення.
З кожною досліджуваною рідиною повторити виміри три рази.
За формулою (5) і обчислити коефіцієнт в’язкості досліджуваної рідини.
Обчислити абсолютну і відносну похибки вимірювань.
в’язкість води EMBED Equation.3 1 = 1,001910-3 Пас , густина досліджуваної рідини EMBED Equation.3 = 790 кг/м3
густина води EMBED Equation.3 = 1000 кг/м3
Таблиця результатів вимірювань
Контрольні запитання
Що називається коефіцієнтом в’язкості?
Пояснити молекулярно–кінетичний механізм в’язкості в рідинах.
Що називається ґрадієнтом швидкості?
В яких одиницях вимірюється коефіцієнт в’язкості?
Від чого залежить величина в’язкості рідини?
Пояснити використаний в даній роботі метод вимірювання коефіцієнта в’язкості.
Рекомендована література
1. Курс фізики / За редакцією І.Є.Лопатинського.
– Львів: Вид. «Бескид Біт», 2002.
2. Трофимова Т.И. Курс физики.– М.: Высшая школа, 1990.
3. Савельев И. В. Курс общей физики, т.1 –М.:Наука, 1982.