Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Лікування Виразок шлунка і ДПК.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Медицина
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Блок 3 Абсолютні та відносні показання до оперативного лікування Виразок шлунка і ДПК Абсолютними показаннями до операції є важкі ускладнення виразкової хвороби: 1. Перфорація виразки. 2. Профузна кровотеча або кровотеча, яка не зупиняється консервативним шляхом. 3. Рубцево-виразковий стеноз воротаря і ДПК. 4. Малігнізація виразки. Умовно-абсолютними показаннями є наступні ускладнення: 1. Пенетрація і прикрита перфорація виразки. 2. Повторення виразкової кровотечі під час лікування або рецидивні кровотечі в анамнезі. 3. Перфорація виразки в анамнезі, відновлення клінічної картини виразкової хвороби. 4. Рецидивні виразки після ваготомії і резекції шлунка. 5. Гігантські та кальозні виразки, а також виразки шлунка, які не піддаються комплексному консервативному лікуванню протягом 2-3 місяців інтенсивнї терапії. 6. Постбульбарні виразки ДПК. Відносні показання: 1. Неускладнена виразка шлунка та ДПК з вираженим больовим синдромом і диспептичними проявами за умови неефективності всього комплексу консервативного лікування протягом 2-3 років. 2. Неускладнена виразкова хвороба шлунка та ДПК у поєднанні з іншими захворюваннями травного тракту, які вимагають оперативного лікування Види операцій при хірургічному лікуванні перфоративних виразок шлунка і ДПК До палiативних оперативних втручань вiдносяться: зашивання перфоративного отвору виразки, тампонада перфоративного отвору сальником на нiжцi за В.А.Оппель-П.Н.Полiкарповим-М.А.Пiдгорбунським Показаннями й умовами для їх виконання є: - перфорацiя гострої безанамнестичної виразки дванадцятипалої кишки в юнацькому та молодому вiцi; - перфорацiя гострої виразки в II-III фазах перебiгу; - перфорацiя кальозної виразки шлунка в II-III фазах перебiгу; - виражений i високий ступенi ризику операцiї. До радикальних оперативних втручань при проривних виразках вiдносяться: резекцiя шлункай вирiзання перфоративного отвору виразки в поєднаннi з пiлородуоденопластикоюi стовбуровою ваготомiєю (СтВ), селективною ваготомiєю (СВ)або селективною проксимальною ваготомiєю (СПВ). До радикальних оперативних втручань при проривних виразках вiдносяться: резекцiя шлункай вирiзання перфоративного отвору виразки в поєднаннi з пiлородуоденопластикоюi стовбуровою ваготомiєю (СтВ), селективною ваготомiєю (СВ)або селективною проксимальною ваготомiєю (СПВ). Диф. д-ка виразковаї хвароби шлунка і ДПК Відмін. больов. с-му-при ВХ шл.-біль ч/з 1-1.5 год. після їжі і прип. після евакуац. вмісту з шл.у 12ПК, при ВХ 12ПК –болі голодні, нічні. Для ВХ шл. Більш характ. блювота і нудота на висоті болей, що принос.полегш. Остат. знач. для пост. д-зу має рентген. дослідж. та ФГДС,за допомогою якої можна точно встан. локал., розміри, ступінь активн. виразки. Диф. д-ка раку шлунка і виразковаї хвороби шлунка Рак шлунка, порiвняно з виразковою хворобою, має значно коротший анамнез. Найбiльш характерними клiнiчними ознаками даної патологiї виступають: вiдсутнiсть апетиту, схуднення, швидка втомлюванiсть, депресiя, замкнутiсть, апатiя. Рентгенологiчно у хворих можна виявити "дефект наповнення" пов'язаний з екзофiтним ростом пухлини й деформацiєю стiнок органа. Остаточний дiагноз вcтановлюють на основi результатiв полiпозицiйної бiопсiї i мiкроскопiчних дослiджень бiоптатiв пiдозрiлих дiлянок слизової оболонки шлунка Диф. д-ка стенозу виразкової етіології і стенозу при раку шлунка Диференцiальна дiагностика стенозiв пухлинного генезу, як правило, також особливих труднощiв не викликає (клініка раку – малі ознаки). Дiагноз остаточно пiдтверджується гiстологiчними дослiдженнями бiопсiйного матерiалу, взятого пiд час ендоскопiї Диф. д-ка кровотечі з виразки ДПК і синдромом Маллорі-Вейса При синдромі Малльорі-Вейса буде прийом алкоголю в анамнезі, при вираковій кровотечі – виразка. Основним методом дiагностики синдрому Малльорі-Вейса є езофагогастроскопiя, виконана в ургентному порядку, при якiй у кардiальному вiддiлi шлунка або стравоходу дiагностуються поодинокi або множиннi трiщини довжиною 0,5-4,0 см, шириною 0,5-0,8 см, якi проходять поздовжньо, кровоточивi. Краї слизової навколо трiщини набряклi, припiднятi, покритi фiбрином. Часто дном трiщини буває м'язовий шар шлунка або стравоходу. Життєвонебезпечні ускладнення ВХ пенетрацiя, перфорацiя, кровотеча й малiгнiзацiя Клініка гострї шлунково-кишкової кровотечі, крововтрата ІІ ст. У хворих iз II ступенем крововтрати загальний стан треба оцiнювати як середньої тяжкостi. Виражена блiдiсть шкiрних покривiв, липкий пiт, загальмованiсть. Пульс 120-130 за 1 хв, слабкого наповнення i напруження, артерiальний тиск 90-80/50 мм рт.ст. У першi години пiсля кровотечi настає спазм судин (централiзацiя кровообiгу), що зумовлює нормальний, а iнколи й пiдвищений артерiальний тиск. Проте завжди треба мати на увазi, що внаслiдок тривалої кровотечi виснажуються компенсаторнi меха-нiзми i тому оптимальний артерiальний тиск у будь-який момент може рiзко знизитись. Без вiдповiдної компенсацiї крововтрати такi хворi можуть виживати, проте при цьому майже завжди залишаються значнi вiдхилення кровообiгу з порушенням функцiй печiнки й нирок Клініка гострї шлунково-кишкової кровотечі, крововтрата ІІІ ст. III ступiнь крововтрати характеризує тяжкий клiнiчний перебiг. Пульс у таких хворих 130-140 за 1 хв, а артерiальний тиск - вiд 60 до 0 мм рт.ст. Свiдомiсть майже завжди затьмарена, рiзко виражена адинамiя. Центральний венозний тиск низький. Спостерiгають олiгурiю, що може змiнюватись анурiєю. Без активної i направленої корекцiї крововтрати хворий може померти. Поряд iз цим, якiсне й кiлькiсне поповнення втрати кровi призводить до швидкого вiдновлення гемодинамiки та покращання загального стану хворих Клініка І-го періоду перфорації виразки у вільну черевну порожнину Для фази шоку (триває до 6 годин) характерний дуже рiзкий бiль в епiгастрiї (Дьєлафуа порiвнює його з болем вiд удару кин-джалом), з iррадiацiєю в праве плече та ключицю, обличчя блiде, з виразом сильного страху, риси загострюються (facies abdominalis), холодний пiт зрошує шкiрнi покриви. Пульс спочатку сповiльнений (vagus puls), пiзнiше стає частим i меншого наповнення. Зрiдка настають рефлекторне блювання й затримка газiв. Артерiальний тиск понижений. При оглядi - живiт втягнений, не бере участi в актi дихання. При пальпацiї - "дошкоподiбний живiт", особливо у верхньому вiддiлi, де, зазвичай, спостерiгається найбiльша болючiсть. Позитивний симптом Щоткiна-Блюмберга. При перкусiї - зникнення печiнкової тупостi (симптом Спiжарного). При ректальному дослiдженнi вiдзначається болючiсть у дiлянцi прямокишково-маткового чи прямокишково-мiхурового заглиблення (симптом Куленкампфа) Клініка пенетрації виразки шлунка і ДПК в порожнисті органи Пенетрацiя - часте ускладнення "низьких" i постбульбарних виразок дванадцятипалої кишки, що розмiщенi на заднiй, задньо-верхнiй i задньо-нижнiй стiнках. Пенетрують, зазвичай, глибокi хронiчнi виразки, проникаючи при цьому через усi шари дванадцятипалої кишки в сусiднi органи й тканини (головку пiдшлункової залози, печiнково-дванадцятипалу зв'язку, малий i великий сальники, жовчний мiхур, печiнку). Таке проникнення супроводжується розвитком запального процесу в уражених органах i навколишнiх тканинах та формуванням рубцево-злукового перипроцесу. Больовий синдром при цьому стає бiльш iнтенсивним, постiйним i часто бiль iррадiює в спину. Iнколи в зонi пенетрацiї можна пропальпувати болючий запальний iнфiльтрат. При пенетрації в товсту кишку може бути каловий запах з рота, калова блювота, створення пожежонебезперчних ситуацій при підкурюванні (ось від чого , дітки пішла казочка про Змія - Горинича) Клініка пентрації виразки шлунка та ДПК в паренхіматозні органи Пенетрацiя - часте ускладнення "низьких" i постбульбарних виразок дванадцятипалої кишки, що розмiщенi на заднiй, задньо-верхнiй i задньо-нижнiй стiнках. Пенетрують, зазвичай, глибокi хронiчнi виразки, проникаючи при цьому через усi шари дванадцятипалої кишки в сусiднi органи й тканини (головку пiдшлункової залози, печiнково-дванадцятипалу зв'язку, малий i великий сальники, жовчний мiхур, печiнку). Таке проникнення супроводжується розвитком запального процесу в уражених органах i навколишнiх тканинах та формуванням рубцево-злукового перипроцесу. Больовий синдром при цьому стає бiльш iнтенсивним, постiйним i часто бiль iррадiює в спину. Iнколи в зонi пенетрацiї можна пропальпувати болючий запальний iнфiльтрат Клінічна симптоматика триваючої кровотечі з виразки У хворих iз виразковими кровотечами виникають характернi змiни гемодинамiчних показникiв: пульс частий, слабкого наповнення й напруження, артерiальний тиск здебiльшого знижений. Цi показники треба спостерiгати в динамiцi, оскiльки вони можуть змiнюватись протягом короткого промiжку часу. При триваючій кровотечі стан і показники крові погіршуються. Основний метод д-ки - езофагодуоденоскопія Клінічна симптоматика шлунково-кишкової кровотечі (ШКК) на грунті портальної гіпертензії Профузна кровотеча з варикозно розширених вен страховоду- кров свіжа, згортками, може бути розширення вен на передній черевній стінці – голова медузи, вторинний геморой. Клінічні ознаки малігнізації виразки шлунка По Фінстереру: 1. погіршення загального стану; 2. втрата апетиту; 3. відмова від м’ясної їжі; 4. пониження кислотності шлункового соку; 5. поява молочної кислоти в шлунковому соці Консервативне лікування шлунково-кишкової кровотечі виразкового генезу Дієта Майленграф(х)та – мароженоє і халодна смєтана, кубікі льоду. Консервативнiй терапiї пiдлягають хворi iз зупиненими кровотечами I ступеня тяжкостi та кровотечах II-III ступенiв у хворих, якi мають тяжку супровiдну патологiю, що у зв'язку iз за-грозою смертi хворого на операцiйному столi робить неможливим оперативне втручання. Консервативна терапiя повинна передбачати: - призначення гемостатичних препаратiв (внутрiшньовенно амiнокапронова кислота 5% - 200-400 мл, хлористий кальцiй 10% - 10,0 мл, вiкасол 1% - 3,0 мл); - поповнення об'єму циркулюючої кровi (желатиноль, по-лiглюкiн, сольовi кровозамiнники); - препарати кровi (фiбриноген - 2-3 г, крiопреципiтат); - кровозамiнна терапiя (еритроцитарна маса, вiдмитi еритроцити, плазма кровi); - противиразковi препарати блокатори Н2-рецепторiв (ранiтидин, роксатидин, нiзатидин - по 150 мг 1-2 рази на добу); - антациди й адсорбенти (алмагель, фосфалюгель, маалокс - по 1-2 десертних ложки через 1 год пiсля приймання їжi). Поряд iз цим, доцiльно застосувати промивання шлунка водою з льодом i вживання 5% розчину амiнокапронової кислоти всередину по 1 столовiй ложцi через кожних 20-30 хвилин. Використовують також ендоскопiчнi методи зупинки кровотечi. Серед них найбiльш ефективною треба вважати лазерну й електрокоагуляцiю Методи оперативного лікування пілородуоденальних стенозів Лiкування виразкового стенозу пiлороантрального вiддiлу шлунка та дванадцятипалої кишки повинно бути виключно оперативним. Метод та його об'єм залежать вiд багатьох факторiв: ступеня стенозу, даних секреторної i моторної функцiй шлунка, вiку хворого,
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора