Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Авто виставка.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра САПР
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Розрахункова робота
Предмет:
Системний аналіз
Група:
КН-24
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет “Львівська політехніка”
Кафедра САПР
Розрахункова робота
з курсу: “Системний аналіз”
на тему: “Авто виставка”
Виконав:
ст. гр. КН-24
Перевірив:
Керницький А.Б.
Львів – 2008
Зміст
Розділ І. Опис системи “Авто виставка”………………………………………..3
Розділ ІІ. Створення IDEF0 для системи………………………………..…….…7
Розділ ІІІ. Створення діаграми потоків даних……………………………...….16
Розділ ІV. Створення ER-діаграми……………………………………………..27
Розділ V. Мережа Петрі для системи…………………………………………..30
Розділ VI. Економічна оцінка програмного продукту ……………………..…33
Висновки……………………………………………………………………….....46
Опис системи
В першу чергу потрібно здійснити домовленості для розміщення автомобілів на авто виставці. Для цього потрібно зв’язатися з виробником (постачальником) автомобілів і здійснити замовлення.
При замовленні автомобіля нас цікавлять такі основні параметри як: модель автомобіля, клас, рік випуску, колір, ціна та ціна, яку будуть оплачувати постачальники для розміщення їхньої марки на авто виставці.
Після здійснення замовлення і оформлення всіх необхідних документів фірми виробники перераховують всю суму вартості розміщення автомобілів на рахунок людини, яка займається авто виставкою і після цього розміщуються автомобілі надані постачальником на авто виставці.
Після того як постачальник надасть автомобілі ми створюємо базу даних по цих автомобілях.
Для цього нам необхідно ввести таку інформацію в базу даних як: марка, клас, вартість автомобіля, кількість, загальні характеристики, його комплектація, тощо (див. додаток 1). Також в базу даних буде входити кількість відвідувачів і загальна сума, яку було получено від відвідувачів.
Кожна система повинна бути зручною в першу чергу для користувача (клієнта).
Великим аспектом є оперативність системи. Тому потрібно найняти хороших працівників, з досвідом і знаннями, щоб могли детально розказати про дані моделі автомобілів.
Також важливо є швидкість системи. Тобто швидке до мовлення з постачальниками автомобілів і розміщення їх в приміщенні, де буде проходити авто виставка; також важливу роль займає реклама. Тому потрібно швидко і якісно здійснити рекламну кампанію.
База даних
1. Модельний ряд
1.1. Назва автомобіля
1.2. Рік випуску
1.3. Колір
2. Постачальник
2.1. Країна виробник
2.2. Розміщення офісу постачальника
2.3. Телефон постачальника
3. Зогальні характеристики
3.1. Двигун
3.1.1. кількість циліндрів
3.1.2. робочий об’єм двигуна
3.1.3. максимальна потужність
3.2. Динамічні характеристики
3.2.1. максимальна швидкість
3.2.2. прискорення від 0-100 км/год
3.3. Трансмісія
3.3.1. коробка передач
3.4. Кузов
3.4.1. довжина
3.4.2. ширина
3.4.3. висота
3.4.4. колісна база
3.5. Ємність
3.5.1. ємність паливного баку/резерв
3.6. Витрата пального
3.6.1. комбінована траса л/100 км
3.6.2. викиди СО2 г/км
3.7. Ціна
4. Клас автомобіля
. позашляховик
4.2. спортивне авто
4.3. седан
4.4. кабріолет
5. Облсуговуючий персонал
5.1. посада
5.2. П.І.Б.
5.3. номер телефону
5.4. адреса
5.5. сімейний стан
Додаток 1
Кількість
2
1
Механiчна
Tiptronic S
Двигун
Кількість циліндрів
8
8
Робочий об'єм двигуна
4,806 см3
4,806 см3
Розташування двигуна
Переднє/постійний повний привод
Переднє/постійний повний привод
Макс. потужність (DIN)
283 кВт (385 к.с.)
283 кВт (385 к.с.)
Макс. крутний момент
500 Нм
500 Нм
На частоті обертів
3500 1/хв
3500 1/хв
Ступінь стискання
12.5 : 1
12.5 : 1
Динамічні характеристики
Максимальна швидкість
252 км/год
250 км/год
Прискорення від 0 - 100 км/год
6.6 с
6,8 с
Прискорення від 0 - 160 км/год
15,7 с
15,7 с
Зміна швидкості від 80 - 120 км/год на 5-й передачі
8,6 с
8,8 с
Трансмісія
Коробка передач
6-ступінчата
6-ступінчата
Кузов
Довжина
4,798 мм
4,798 мм
Ширина
1,928 мм
1,928 мм
Висота (із системою транспортування багажу на даху
699 мм (сталева підвіска)
699 мм (сталева підвіска)
Колісна база
2,855 мм
2,855 мм
Коефіцієнт волочіння (Cd)
0.35
0.35
Маса без навантаження (DIN)
2,225 кг
2,245 кг
Маса без навантаження (директива EC)
2,300 кг
2,320 кг
Максимальна допустима маса з навантаженням
3,080 кг
3,080 кг
Ємність
Ємність паливного баку/резерв
100л/ 15л
100л/ 15л
Витрата пального
Комбінована траса л/100 км (миль/галон)
14,9 (19,0)
13,7 (20,6)
Викид CO2 у г/км
358 г
329 г
Ціна вiд
75 510 EURO
78 880 EURO
Розділ ІІ. Створення IDEF0 для системи
IDEF - методології створювалися в рамках запропонованої ВПС США програми комп'ютеризації промисловості - ICAM, у ході реалізації якої з’явилася потреба в розробці методів аналізу процесів взаємодії у виробничих системах. Принциповою вимогою при розробці розглянутого сімейства методологій була можливість ефективного обміну інформацією між усіма фахівцями – учасниками програми ICAM (звідси назва: Icam DEFinition - IDEF). Після опублікування стандарту, він був успішно застосований у різних сферах бізнесу, зарекомендувавши себе ефективним засобом аналізу, конструювання і відображення бізнес-процесів, включаючи і процес бюджетування.
Методологія IDEF0 може використовуватися для моделювання різноманітних систем, де під системою розуміється будь-яка комбінація засобів апаратного і програмного забезпечення, а також людей. Результатом її застосування є модель функціонування об’єкту дослідження.
В основі методології IDEF0 лежать чотири основні поняття:
1. Поняття функціонального блоку
Функціональний блок графічно зображається у вигляді прямокутника і позначає конкретну функцію або операцію. При цьому кожна функція або операція повинна мати індивідуальну назву і має бути сформульована в дієслівному нахиленні, наприклад, «сформувати бюджет допоміжного підрозділу» або «контролювати виконання бюджету».
Кожна із чотирьох сторін функціонального блоку має своє визначене значення (роль), при цьому:
верхня сторона має значення “Управління”;
ліва сторона має значення “Вхід”;
права сторона має значення “Вихід”;
нижня сторона має значення “Механізм”.
Кожний функціональний блок у рамках єдиної системи, що розглядається, повинен мати свій унікальний ідентифікаційний номер.
2. Поняття інтерфейсної дуги
Інтерфейсна дуга, або стрілка, відображає потік інформації або ресурс, що необхідний для виконання функції, або відображає результат виконання функції. Кожна інтерфейсна дуга повинна мати своє унікальне найменування. Згідно із вимогою стандарту, найменування повинне бути оборотом іменника. У такий спосіб ми можемо сформувати будь-яку послідовність дій, використовуючи функціональні блоки, і зв'язати їх за допомогою інтерфейсних дуг. У методології IDEF0 під стрілкою «Вхід» мається на увазі вся вхідна інформація та ресурси, що необхідні для виконання конкретної функції або підготовки інформації. Наприклад, для виконання функції «Сформувати бюджет продаж» необхідна інформація про ринок. Під стрілкою «Вихід» мається на увазі вихідна інформація або ресурси, що є результатом виконаної функції, наприклад «Бюджет продаж». Стрілка «Управління» передбачає позначення різних нормативних документів, які безпосередньо регламентують виконання даної функції, та цією ж стрілкою позначають керівника або відповідального за контроль даної функції. Стрілка «Механізм» показує, хто конкретно відповідає за виконання даної функції або операції, і яке устаткування або програмне забезпечення йому для цього необхідне. Наприклад, для формування бюджету продажу конкретного виду продукції маркетологу Іванову І. І. знадобляться програмне забезпечення «Експерт з продажу», комп'ютер, принтер та інше обладнання. У такий спосіб за виконанням кожної функції закріплюється конкретна посадова особа, визначаються необхідні для цього ресурси, інформація та результати діяльності цієї посадової особи. До того ж функція розглядається не окремо, а в конкретному потоці робіт, що дозволяє бачити логіку процесу.
3. Мета і точка зору моделі
Кожна модель повинна мати чітко сформульовані мету і точку зору. Мета пояснює навіщо формується ця модель і для чого вона призначена. Точка зору ж розповідає про те, у якому ракурсі ми будемо розглядати модель. Наприклад, метою формування моделі «Бюджетування» може бути розробка регламенту цього процесу або проведення робіт з автоматизації системи бюджетування. При цьому може вибиратися точка зору керівника підприємства або системного аналітика і це вплине на ракурс розроблювальної моделі.
4. Глосарій
Для кожного з елементів IDEF0 – діаграм, функціональних блоків, інтерфейсних дуг – існуючий стандарт має на увазі створення і підтримку набору відповідних визначень, ключових слів, розповідних (пояснювальних) викладів тощо, що характеризують об'єкт, який відображається даним елементом. Цей набір називається глосарієм і є описом сутності даного елементу. Наприклад, для керуючої інтерфейсної дуги “розпорядження про оплату” глосарій може містити перелік полів документа, необхідний набір віз та інше. Глосарій гармонійно доповнює наочну графічну мову діаграми необхідною додатковою інформацією, що є величезною перевагою при постановці систем бюджетування, коли за допомогою глосарію виробляється спільний сленг і всі служби підприємства спілкуються однією мовою.
Розділ ІІІ. Створення діаграми потоків даних
Діаграма потоків даних (англ. Data Flow Diagram) — графічне представлення «потоків» даних в інформаційній системі. Діаграма потоків даних також може використовуватись для представлення обробки даних (структурна розробка). Вважається звичайним, для розробника, з початку креслити ДПД рівня контексту, завдяки чому буде показано взаємодію системи із зовнішніми модулями. Ця ДПД рівня контексту, потім розширюється, для того, щоб показати розроблювану систему детальніше. Діаграми потоків даних містять чотири типи графічних елементів: процеси, що представляють собою трансформацію даних в рамках системи, що описується, репозиторії (сховище даних), зовнішні по відношенню до системи сутності та потоки даних між елементами трьох попередніх типів.
Таким чином, основними компонентами діаграм потоків даних є:
зовнішні сутності;
системи/підсистеми;
процеси;
нагромаджувачі даних;
потоки даних.
Зовнішні сутності.
Зовнішня сутність є матеріальним предметом або фізичною особою, яка виступає джерелом або приймачем інформації, наприклад, замовники, персонал, постачальники, клієнти, склад тощо. Визначення деякого об'єкту або системи як зовнішня сутність вказує на те, що вона знаходиться за межами аналізованої ІС. У процесі аналізу деякі зовнішні сутності можуть бути перенесені всередину діаграми аналізованої ІС, якщо це необхідно, або, навпаки, частина процесів ІС може бути винесена за межі діаграми і представлені як зовнішні сутності.
Системи і підсистеми.
При побудові моделі складної ІС вона може бути представлена у найзагальнішому вигляді на так званій контекстній діаграмі у вигляді однієї системи як єдиного цілого, або може бути декомпонована на низку підсистем.
Процеси.
Процес є перетворенням вхідних потоків даних у вихідні відповідно до певного алгоритму. Фізично процес може бути реалізований різними способами: це може бути підрозділ організації (відділ), що виконує обробку вхідних документів і випуск звітів, програма, апаратно реалізований логічний пристрій тощо.
Нагромаджувачі даних.
Нагромаджувач даних є абстрактним пристроєм для зберігання інформації, яку можна у будь-який момент помістити у нагромаджувач і через деякий час витягнути, причому способи розміщення і витягання можуть бути будь-якими.
Інформація про постачальника
швидке
замовлення
ціна дод.
обладнання постачання
швидке замовлення додаткового
обладнання
автомобіль
на авто виставку установка дод.
обладнання
список готовий недоліків список автомобіль
готовий недоліків
автомобіль
квитанція
про оплату оплачений
рахунок
інформація
про замовлення
готовий автомобіль
закриття відомостей
про постачальника
Діаграма потоків даних: «Система керування авто виставкою»
процес реєстрації
чи знаходиться постачальник
в базі даних
результат перевірки
запис даних
про нового постачальника
Діаграма потоків даних: «Реєстрація постачальника»
пріоритет
замовлення
список дод.
обладнання
термін виявлені замовлення недоліки
Інформація про
замовлення
Діаграма потоків даних: «Огляд автомобіля»
дод. обладнання
потрібне для установки
постачання обладнання
список
обладнання
витратні
матеріали
постачання дод.
обладнання
Діаграма потоків даних: «Прийом додаткових послуги»
якщо не має претензій
якщо немає недоліків готовність автомобіля
інформація про постачальника
інформація про
недоліки
Діаграма потоків даних: «Акт прийому-передачі автомобіля»
готовий
автомобіль
рахунок на оплату
інформація оплачений рахунок
про замовлення
все готове до
видачі замовлення
відмітка про виконання
готовий
автомобіль відмітка про виконання
Діаграма потоків даних: «Закриття замовлення»
Словник даних
Тип даних Опис і призначення
Код_постачальника лічильник Дозволяє однозначно ідентифікувати постачальника серед інших;
Прізвище текстовий Заноситься інформація про прізвище постачальників;
Ім’я текстовий Внесення інформації про ім’я постачальника;
По-батькові текстовий Заноситься інформація про постачальника;
Паспортні дані текстовий Номер паспорта, місце проживання;
Номер замовлення числовий Вводиться для однозначної ідентифікації замовлення;
Тип даних Опис і призначення
Номер замовлення числовий Числовий тип даних для ідентифікації замовлення;
Серіний номер запчастин текстовий Однозначний номер для ідентифікації запчастин;
Статус огляду текстовий Оцінка стану огляду у «%»;
Виданий автомобіль
з огляду текстовий Інформація чи автомобіль вже оглянутий і виданий;
Тип даних Опис і призначення
Номер п/п лічильник Номер для визначення конкретного товару;
Назва товару текстовий Поле для вводу назви потрібних деталей
Ціна товару грошовий Поле для введення ціни товару;
Наявність текстовий Наявність товару на складі;
Тип даних Опис і призначення
Номер замовлення числовий Поле для ідентифікації замовлення
Ціна ремонту грошовий Поле для обліку ціни ремонту;
Статус текстовий Поле для визначення готовності автомобіля;
Квитанція текстовий Видана квитанція на оплату чи ні;
Оплата послуг текстовий Статус оплати виконаної роботи;
Розділ IV: ER-діаграма
ER-діаграма предметної області представляється множиною сутностей, атрибутів та зв’язків. Елементи кожної з цих множин представляються вузлами графа для яких ми використовуємо спеціальні форми для визначення їхнього виду:
Множина сутностей представляється прямокутниками.
Атрибути представляються овалами.
Зв’язки представляються ромбами.
Розгляд степенів особливо корисно для бінарних зв'язків. Можуть існувати наступні степені бінарних зв'язків:
один до одного (позначається 1:1). Це означає, що в такому зв'язку сутності з однією роллю завжди відповідає не більше однієї сутності з іншою роллю. У розглянутому прикладі це зв'язок "керує", оскільки у кожному відділі може бути лише один начальник, а співробітник може керувати лише в одному відділі. Прямокутники позначають сутності, а ромб - зв'язок. Оскільки степінь зв'язку для кожної сутності дорівнює 1, то вони з'єднуються однією лінією.
один до багатьох (1:n). У даному випадку сутності з однією роллю може відповідати будь-яка кількість сутностей з іншою роллю. Таким є зв'язок ВІДДІЛ-СПІВРОБІТНИК. У кожному відділі може працювати довільна кількість співробітників, але співробітник може працювати лише в одному відділі. Графічно степінь зв'язку n відображається "деревоподібною” лінією.
багато до одного (n:1). Цей зв'язок аналогічний відображенню 1:n. Припустимо, що представлення нами підприємство будує свою діяльність на підставі контрактів, що підприємство, яке ми розглядаємо, будує свою діяльність на основі контрактів, які укладаються із замовниками.
багато до багатьох (n:n). У цьому випадку кожне з асоційованих сутностей може бути представлена будь-якою кількістю екземплярів. Нехай на підприємстві для виконання кожного контракту створюється робоча група, у яку входять співробітники різних відділів. Оскільки кожний співробітник може входити в кілька (у тому числі і в жодну) робочих груп, а кожна група повинна включати не менше одного співробітника.
Розділ V: Мережа Петрі для системи
Мережі Петрі (МП) це інструмент для математичного моделювання і дослідження складних систем. Мета представлення системи у вигляді мережі Петрі і подальшого аналізу цієї мережі полягає в отриманні важливої інформації про структуру і динамічну поведінку модельованої системи. Ця інформація може використовуватися для оцінки модельованої системи і вироблення пропозицій по її удосконаленню. Вперше мережі Петрі запропонував німецький математик Карл Адам Петрі.
Мережі Петрі призначені для моделювання систем, які складаються з безлічі компонент, які взаєодіють між собою. При цьому компонента сама може бути системою. Діям різних компонент системи властивий паралелізм. Прикладами таких систем можуть бути обчислювальні системи, у тому числі і паралельні, комп'ютерні мережі, програмні системи, що забезпечують їх функціонування, а також економічні системи, системи управління дорожнім рухом, хімічні системи тощо.
Мережі Петрі притаманні такі риси:
МП використовується для опису модельованої системи, і це може бути застосовано для специфікацій (для побудови систем) або опису системи.
Поведінку МП можна проаналізувати як моделюванням (що еквівалентно виконанню програми та її налагодженню), так і формальнішими методами аналізу (що відповідає програмній перевірці).
Процес створення опису та виконання аналізу допомагає краще зро зуміти модельовану систему самому моделювальнику.
Мережі Петрі використовуються, як допоміжний інструмент аналізу в одному з підходів до проектування і аналізу систем. Тут для побудови системи використовуються загальноприйняті методи проектування. Потім побудована система моделюється за допомогою мереж Петрі, і модель аналізується. Якщо в ході аналізу у проекті знайдені недоліки, то з метою їх усунення проект модифікується. Модифікований проект потім знову моделюється і аналізується. Даний цикл повторюється доти, доки аналіз, що проводиться, не приведе до успіху.
Інший підхід передбачає побудову проекту одразу у вигляді мереж Петрі. Методи аналізу застосовуються мережі для створення проекту, що не мережі помилок. Потім мережі Петрі перетвориться в реальну робочу систему.
У першому випадку необхідна розробка методів моделювання систем мережами Петрі, а у другому випадку повинні бути розроблені методи реалізації мереж Петрі системами.
Мережа Петрі для системи «Автосалону»
р1 p2
t2
t1 р4
p3
t2
t3
p4
t4
t6
p5
t5
Економічна характеристика проектного рішення
На світовому ринку присутні кілька конкурентів. Їхніми сильними сторонами можна вважати більшу універсальність. Слабкими сторонами конкурентів можна вважати надвисоку ціну, застарілість технологій, що вони використовують та складність їхніх програм для користувача. Як аналог до проектного продукту вибрано програмний продукт Nero Simulation.
До переваг розробленої системи над існуючою можна віднести:
розвинена система меню, діалогових вікон та підказок, призначених для здійснення взаємодії користувача з програмним середовищем;
здійснення перетворення команд користувача в коди, які сприймаються програмним середовищем, і синхронізацію взаємодії решти блоків модуля;
надання користувачу процедур, пов'язаних з відкриттям/збереженням файлів, розміщених на різних типах носіїв, підготовки даних при імпорті/експорті;
багатоплатформенність.
Розрахунок витрат на розробку та впровадження проектного рішення.
1) Витрати на розробку і впровадження програмного засобу (К) визначаються, як:
, (6.1)
де K1 - витрати на розробку програмного продукту, грн.;
K2 - витрати на відлагодження і дослідну експлуатацію на ЕОМ, грн.
Витрати на розробку програмного засобу включають в себе:
витрати на оплату праці розробників ();
відрахування у спеціальні державні фонди ();
вартість додаткових виробів, що закуповуються ();
транспортно-заготівельні витрати ();
накладні витрати ();
інші витрати ().
Для проведення розрахунків витрат на оплату праці необхідно визначити категорії працівників, які приймають участь в процесі проектування, їх чисельність, середньоденну заробітну плату спеціаліста відповідної категорії та трудомісткість робіт у людино-днях (людино-годинах).
Для розробки підсистеми необхідні чотири спеціалісти-розробники, а саме:
системний аналітик;
програміст 1;
програміст 2;
Згідно з штатним розписом :
місячний оклад керівника проекту складає 2200,00 грн./міс.;
місячний оклад програміста 1 складає 1200,00 грн./міс.;
місячний оклад консультанта складає 1300,00грн./міс.;
Денна заробітна плата і-ої спеціальності обчислюється за формулою
, (6.2)
де - основна місячна заробітна плата розробника і-ої спеціальності, грн.;
– місячний фонд робочого часу, днів (24 дні).
Отримаємо наступні значення денної ЗП розробників:
ЗПса = 2200,00 / 24 = 91.66 (грн.)
ЗПпр1 = 1200,00 / 24 = 50 (грн.)
ЗПпр2 = 1300,00 / 24 = 54,16 (грн.)
Розрахунок витрат на оплату праці усіх розробників проекту обчислюємо за формулою:
(6.3)
де – чисельність розробників проекту і-ої спеціальності( чол.;
– час, витрачений на розробку проекту працівником і-ої спеціальності, дні;
– денна заробітна плата розробника і-ої спеціальності, грн.;
Таким чином, витрати на оплату праці розробників складають:
= 1*15*91.66+1*40*50+1*40*54,16 = 5541.3 (грн.)
Розрахунок витрат на оплату праці розробників проекту зводимо в таблицю 6.1.
Таблиця 6.1
Розрахунок витрат на оплату праці
Спеціальність розробника
К-сть розробників, чол.
Час роботи, дні
Денна ЗП розробника, грн.
Витрати на оплату праці, грн.
Системний аналітик
1
15
91.66
1374.9
Програміст 1
1
40
50
2000
Програміст 2
1
40
54.16
2166.4
Всього
5541.3
2) Витрати на оплату праці працівникам тягнуть за собою додаткові зобов'язання підприємства перед державними фондами обов'язкового страхування . Підприємство зобов'язане здійснювати відрахування до фондів:
Таблиця 6.2
Нарахування збору в Пенсійний фонд і внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЗДСС)
Вид платежу і підстава на нарахування
Об'єкт
Розмір ставки
Збір у Пенсійний фонд України
Фактичні витрати на оплату праці найманих робітників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати й інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до нормативно-правових актів України, крім сум виплат, що не враховуються при визначенні бази нарахування податку на доходи фізичних осіб.
33,2 %
Збір на ЗДСС у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності
1,5 %
Збір на ЗДСС на випадок безробіття.
1,3 %
Збір на ЗДСС від нещасного випадку на виробництві, що призвів до втрати працездатності.
Страхові тарифи диференційовані по групах галузей економіки (видах робіт) і встановлюються відповідно до класу професійного ризику тариф (0,87%)
Отже, відрахування до державних фондів становлять:
= 5541.3*0,332 + 5541.3 *0,0087+ 5541.3 *0,013 + 5541.3 *0,015 = 2097,05 (грн.)
3) Розробка не вимагає придбання спецобладнання, тому розрахунок витрат на придбання спецобладнання для проведення експериментальних робіт проводитись не буде, тому =0.
4) Витрати на додаткові вироби, що закуповуються () (папір, дискети тощо) визначаються за їхніми фактичними цінами із врахуванням найменування, номенклатури та необхідної їх кількості в проекті. Вихідні дані та результати розрахунків оформлені у вигляді таблиці 6.3. Транспортно-заготівельні витрати () становлять 12 відсотків від суми витрат на додаткові вироби, що закуповуються.
Таблиця 6.3
Розрахунок витрат на куповані вироби
Найменування купованих виробів
Марка, тип
К-сть на розробку, шт.
Ціна за одиницю, грн.
Сума витрат, грн.
Сума витрат з врахуванням тран- загот. витрат,грн.
CD-RW
Sony
10
2,0
20
22,40
Папір
А4
10
20
200
224,00
DVD-RW
Verbatim
15
3
45
50,40
Всього
296,80
5) Накладні витрати () проектних організацій включають три групи видатків: витрати на управління, загально-господарські витрати, невиробничі витрати. Вони розраховуються за встановленими 25% до витрат на оплату праці і складають:
= 0,25 * 5541.3 = 1385,32 (грн.)
6) Інші витрати () відображають видатки, які не враховані в попередніх статтях витрат. Вони розраховуються за встановленими 8% до витрат на оплату праці і складають:
= 0,08 * 5541.3 = 443,3 (грн.)
Витрати на розробку проектного рішення обчислюємо за формулою:
(6.4)
Підставивши результати розрахунків, отримаємо:
К1 = 5541.3 + 2097,05 + 296,80 + 1385,32 + 443,3 = 9763,77 (грн.)
Витрати на відлагодження і дослідну експлуатацію підсистеми визначаємо з формули:
, (6.5)
де Sм.г. - вартість однієї машинної години роботи ПЕОМ, грн./год. (1,5 грн/год за даними Центру інформаційної підтримкм НУ “Львівська політехніка”);
tвід - кількість машинних годин (на відлагодження програми потрібно 30 годин машинного часу).
Отримаємо:
К2 = 100 * 1,5 = 1500,00 грн.
Отже, витрати на розробку і впровадження програмного засобу:
К= 9763,77 + 1500,00 = 11263,77 грн.
Результати розрахунків зводимо в таблицю 6.4.
Таблиця 6.4
Кошторис витрат на розробку проектного рішення
Найменування елементів витрат
Сума витрат ,грн.
Витрати на оплату праці
5541,3
Відрахування у спеціальні державні фонди
2097,05
Витрати на експлуатацію ПЕОМ
1500,00
Витрати на куповані вироби
296,80
Накладні витрати
1385,32
Інші витрати
443,3
Всього
11263,77
Визначення комплексного показника якості
Комплексний показник якості визначається шляхом порівняння показників якості проектованої системи та обраного аналогу. Вибір показників якості здійснюється експертним методом. Номенклатура основних груп показників якості наступна:
Показники надійності:
Стійкість системи до некоректних дій студентів при введенні вхідних даних;
Робота під різними браузрами та операційними системами;
Відповідність структури навчальної системи встановленим вимогам до навчальних візуальних програмних тренажерів;
Патентно-правові показники:
Коефіцієнт патентного захисту
Коефіцієнт патентної чистоти
Комплексний показник якості проектованої підсистеми визначаємо методом арифметичного середньозваженого з формули:
, (6.6)
де - кількість одиничних показників (параметрів), прийнятих для оцінки якості проектованої системи;
- коефіцієнт вагомості кожного з параметрів щодо їхнього впливу на технічний рівень та якість проектованої системи (встановлюється експертним шляхом)
Ci - відносні безрозмірні показники якості, визначені порівнянням числових значень одиничних показників проектованої підсистеми і аналога за формулами:
або ; (6.7)
де , - кількісні значення і-го одиничного показника якості відповідно проектованої системи і аналога.
З попередніх двох формул вибирається та, в якій збільшення відповідає покращенню показника якості проектованої підсистеми. Результати розрахунку зводимо в таблицю 6.5.
Таблиця 6.5
Визначення комплексного показника якості проектованої системи (аналога)
Показники
Числове значення показників, бали
Відносний показник якості, Сі
К-нт вагомості
qi
Ci ×qi
Аналог
Проект. прогр. продукт
1
2
3
4
5
6
1.Показники призначення
1.1. Середній час на формування завдань викладачем, (хв.)
80
30
2,67
0,1
0,27
1.2. Одночасне обслуговування студентів, (осіб)
1
1
1,00
0,05
0,05
1.3. Час на побудову моделі нейронів (сек)
0,09
0,05
1,8
0,1
0,18
Можливість розширення і модифікації функцій навчальної системи
3
4
1,33
0,05
0,665
1.5. Графічне представлення результатів моделювання (%)
70
85
1,21
0,1
0,121
1.6. Використання графічних інтерактивних процедур вводу-виводу, (%)
70
70
1,00
0,05
0,05
2. Показники надійності
2.1. Стійкість системи до некоректних дій студентів при введенні вхідних даних, (бали)
3
5
1,67
0,1
0,167
2.2. Робота під різними браузрами та операційними системами, (бали)
3
5
1,67
0,05
0,08
2.3. Відповідність структури навчальної системи встановленим вимогам до навчальних візуальних програмних тренажерів, (%)
60
60
0,63
0,05
0,03
3. Показники безпеки
3.1. Показник електробезпеки, (бали)
5
5
1,00
0,05
0,05
4. Патентно правові показники
4.1 Коефіцієнт патентного захисту
1,0
1,0
1,0
0,025
0,025
4.2 Коефіцієнт патентної чистоти
1
0,7
0,70
0,025
0,02
5. Ергономічні показники
5.1 Зручність представлення результатів моделювання на екрані, (бали)
5
5
1,00
0,1
0,10
5.2. Час, що витрачає студент на вивчення системи, (год.)
10
1
10,00
0,07
0,70
5.3. Наявність розвинутої системи підказок, (одиниць)
5
1
0,20
0,03
0,01
5.4. Інтуітивність інтерфейсу, (бали)
2
5
2,50
0,05
0,13
Всього
1
2,65
Отже, комплекстний показник якості програмного продукту Пя=2,65.
Визначення експлуатаційних витрат
При порівнянні програмних засобів експлуатаційні одноразові витрати по проектному рішенню і аналогу включають вартість підготовки даних і вартість машино-годин роботи ПЕОМ.
, (6.8)
де - одноразові експлуатаційні витрати на проектне рішення (аналог), грн.;
- вартість підготовки даних для експлуатації проектного рішення (аналогу), грн.;
- вартість машино-годин роботи ПК для проектного рішення (аналогу), грн.
Річні експлуатаційні витрати визначаються з формули:
, (6.9)
де – експлуатаційні річні витрати проектного рішення;
- періодичність експлуатації проектного рішення (аналогу), раз/рік.
Вартість підготовки даних для роботи на ЕОМ визначаємо за формулою:
, (6.10)
де – номери категорій персоналу, які беруть участь у підготовці даних;
– чисельність співробітників і-ї категорії, чол.;
– трудомісткість роботи співробітників і-ї категорії, чол.;
– середньогодинна ставка робітника і-ї категорії з врахуванням відрахувань до державних цільових фондів, грн./год.
Середньогодинна ставка оператора визначається за формулою:
, (6.11)
де – основна місячна зарплата працівника і-ї категорії, грн.;
– коефіцієнт, який враховує збори до спеціальних державних фондів, (b=0, 3687);
– місячний фонд робочого часу, год.
Кількість робочих годин у місяці – 192 (24 дні по 8 год.).
Тоді середньо-годинна ставка для проектного рішення дорівнює:
Вартість підготовки даних для експлуатації проектного рішення:
(грн.)
Вартість машино-годин роботи ПК для проектного рішення згідно п.6.5 становлять 1500,00 грн.
Отже, одноразові експлуатаційні витрати на проектне рішення складають:
= 929,6 + 1500,00 = 2429,6 (грн.);
Річні експлуатаційні витрати для проектного рішення складають:
(періодичність використання програмного засобу за дослідними даними становить приблизно 50 раз/рік)
В(Е)П = 2428,85 * 50 = 121480 (грн.)
Для розробки проекту-аналога необхідно 2 розробники. Їх місячний оклад становить 4000 грн. і 3000 грн.
Тоді середньо-годинна ставка для аналога дорівнює:
Вартість підготовки даних для експлуатації аналога:
(грн.)
Вартість машино-годин роботи ПК для аналога визначено у п.6.5 і становить 1500,00 грн.
Одноразові експлуатаційні витрати на проектне рішення складають:
= 2779,60 + 1500,00 = 4279,60 (грн.);
Річні експлуатаційні витрати для аналога складають:
(при періодичності використання аналогу за дослідними даними приблизно 50 раз/рік)
В(Е)А = 4279,6 * 50 = 213980 (грн.)
Дані та результати розрахунків витрат на підготовку даних для експлуатації проектного рішення зведені у таблицю 6.6.
Таблиця 6.6
Розрахунок витрат на підготовку даних для роботи на ЕОМ
Категорія персоналу
Чисельність працівників і-ої категорії, чол
Час роботи працівників і-ої категорії, год
Середньогодинна ЗП працівників і-ої категорії, грн/год
Витрати на підготовку даних, грн
1
2
3
4
5
Проектне рішення
Системний аналітик
1
15
15,68
235,2
Програміст 1
1
40
8,55
342
Програміст 2
1
40
9,26
370,4
Всього
947,6
Аналог
СА+ПР
1
60
28,51
1710,60
Програміст
1
50
21,38
1064
Всього
2774,6
Розрахунок ціни споживання проектного рішення
Ціна споживання (Цс) – це витрати на придбання і експлуатацію проектного рішення за весь строк його служби:
, (6.13)
де Цп – ціна придбання проектного рішення (аналогу) грн.:
- теперішня вартість витрат на експлуатацію проектного рішення
(за весь час його експлуатації), грн..
, (6.14)
де – норматив рентабельності (20 %).;
– витрати на прив'язку та освоєння проектного рішення на конкретному об’єкті, грн., (оскільки жодних додаткових витрат на прив'язку та освоєння проектного рішення не потрібно, тому=0);
– витрати на доукомплектування технічних засобів на об'єкті, грн., (оскільки жодних витрат на доукомплектування технічних засобів не потрібно, тому=0);
– ставка податку на додану вартість (20 %).
Таким чином, ціна придбання проектного рішення дорівнює:
(грн.)
Теперішня вартість витрат на експлуатацію проектного рішення розраховується за формулою:
(6.15)
де - річні експлуатаційні витрати в t-ому році, грн.;
- строк служби проектного рішення, років;
- річна ставка проценту банків.
Якщо впродовж всього строку експлуатації =соnst, то :
, (6.16)
де PV – ставка дисконта на період Т, яка визначається залежно від процентної ставки (R) і періоду експлуатації (Т) .
При строкові служби проекту 4 роки та процентній ставці банків 0,08 ставка дисконту буде рівна =3,31
Отже, теперішня вартість витрат на експлуатацію проектного рішення
(грн.)
Тоді ціна споживання проектного рішення дорівнюватиме:
Цс(п) = 16219,82 + 402098,8 =418318,62 (грн)
Ціна придбання аналога відома і становить приблизно:
Ца = 78000,00 (грн.)
Аналогічно визначається ціна споживання для аналога. При строкові служби аналога 2 роки та процентній ставці банків 0,08 ставка дисконту буде рівна =1,78.
(грн.)
Ціна споживання проекту-аналогу становить:
(грн.)
Визначення показників економічної ефективності
1) Показник конкурентоспроможності:
(6.17)
2) Економічний ефект в сфері експлуатації, (грн.):
(6.18)
Eекс = – 121480= 92500 (грн.).
3) Економічний ефект в сфері проектування, (грн.):
, (6.19)
Епр = 78000,00 – 16219,82 = 61780,18 (грн).
Оскільки Епр>0 та Еекс>0 ,
Додатковий економічний ефект у сфері експлуатації, (грн.):
(6.20)
R – процентна ставка банку по депозитних рахунках.
де: Т – період служби розробленого проектного рішення (Т= 4 роки);
R=3,31*0,08=0,2648
Тоді
Еексд = 92500 *(1+0,2648)0+92500*(1+0,2648)1 +92500 *(1+0,2648)2 +92500 *(1+0,2648)3 = 544625,5 (грн.)
4. Додатковий річний економічний ефект в сфері проектування, (грн.):
(6.21)
Eпрд = 61780,18 *(1+0,2648) 4=158101,72 (грн.)
Строк окупності витрат на проектування рішення:
(роки)
Результати розрахунків зводимо у таблицю 6.7.
Таблиця 6.7
Показники економічної ефективності проектного рішення
Найменування показників
Одиниця вимірювання
Значення показників
Аналог
Новий варіант
1. Капітальні вкладення
грн.
-
11263,77
2. Ціна придбання
грн.
78000,00
16219,82
3. Річні експлуатаційні витрати
грн.
213980
121480
4. Ціна споживання
грн.
418318,62
5. Економічний ефект в сфері експлуатації
грн.
-
61780,18
6. Додатковий ефект в сфері експлуатації
грн.
-
544625,5
7. Економічний ефект в сфері проектування
грн.
-
61780,18
8. Додатковий ефект в сфері проектування
грн.
-
158101,72
9. Термін окупності витрат на проектування рішення
роки
-
0,12
10. Коефіцієнт конкурентоспроможності
грн.
-
2,41
Висновки
У даному розділі проведена економічна оцінка проектного рішення. Розроблена система є кращою ніж аналог (Nero Simulation)
за комплексним показником якості (2,65).
У результаті проведених розрахунків визначено показник конкурентноздатності, який є більший за одиницю і дорівнює 2,41. Порівняно невисока ціна придбання (16219,82 грн.) у порівняння з аналогом – 78000 грн., та відносно невеликі експлуатаційні витрати (121480 грн.) роблять проектне рішення привабливим для вищих навчальних закладів України. Річний економічний ефект у сфері експлуатації проектного рішення складає 92500 грн., економічний ефект у сфері проектування рішення складає 61780,18 грн. Додатковий річний економічний ефект у сфері експлуатації проектного рішення складає 544625,5 грн., а додатковий економічний ефект в сфері проектування 158101,72 грн.
Отже, можна зробити висновок, що розроблена система є конкурентноздатна відносно вибраного аналога - програмного продукту Nero Simulation.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора