Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Економічна оцінка програмного продукту.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра САПР
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Лабораторна робота
Предмет:
Системний аналіз
Група:
КН-24
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
6.1. Економічна характеристика проектного рішення
Основною метою даної роботи є розробка системи для управління станцією технічного обслуговування (СТО) автомобілів.
Система призначена для ведення реєстрації клієнтів, які подають замовлення на ремонт. Розроблена система має певний винахідницький рівень, а також економічну привабливість.
Організаційний ефект розробленої програми полягає у перекладанні значної частини роботи, яка виконується вручну, на комп’ютерну систему, яка автоматично буде виконувати всі ці функції.
Економічний ефект - досягається виходячи з першого пункту (організаційний ефект) + зменшенні часу для дослідження алгоритмів, так як всі обрахунки перекладаються на комп’ютерну техніку, зменшенні часу, затраченого на ведення обліку замовлення на ремонт.
Соціальний ефект від використання проектного рішення полягає у зменшенні кількості потрібних працівників.
Потенційними споживачами розробленого рішення можуть бути автосервіси по ремонту автомобілів.
На світовому ринку присутні кілька конкурентів. Їхніми сильними сторонами можна вважати більшу універсальність.
Слабкими сторонами конкурентів можна вважати надвисоку ціну, застарілість технологій, що вони використовують та складність їхніх програм для користувача.
Як аналог до проектного продукту вибрано програмний продукт Auto_Tech .
До переваг розробленої системи над існуючою можна віднести:
розвинена система реєстрації клієнта, ведення діалогу з користувачем системи.
надання користувачу процедур, пов'язаних з відкриттям і реєстрацією нових замовників
6.2. Розрахунок витрат на розробку та впровадження проектного рішення.
1) Витрати на розробку і впровадження програмного засобу (К) визначаються, як:
, (6.1)
де K1 - витрати на розробку програмного продукту, грн.;
K2 - витрати на відлагодження і дослідну експлуатацію на ЕОМ, грн.
Витрати на розробку програмного засобу включають в себе:
витрати на оплату праці розробників ();
відрахування у спеціальні державні фонди ();
вартість додаткових виробів, що закуповуються ();
транспортно-заготівельні витрати ();
накладні витрати ();
інші витрати ().
Для проведення розрахунків витрат на оплату праці необхідно визначити категорії працівників, які приймають участь в процесі проектування, їх чисельність, середньоденну заробітну плату спеціаліста відповідної категорії та трудомісткість робіт у людино-днях (людино-годинах).
Для розробки підсистеми необхідні три спеціалісти-розробники, а саме:
системний аналітик;
програміст 1;
Згідно з штатним розписом :
місячний оклад керівника проекту складає 2400,00 грн./міс.;
місячний оклад програміста 1 складає 2000,00 грн./міс.;
Денна заробітна плата і-ої спеціальності обчислюється за формулою
, (6.2)
де - основна місячна заробітна плата розробника і-ої спеціальності, грн.;
– місячний фонд робочого часу, днів (24 дні).
Отримаємо наступні значення денної ЗП розробників:
ЗПса = 2400,00 / 24 = 100 (грн.)
ЗПпр1 = 2000,00 / 24 = 83,3 (грн.)
Розрахунок витрат на оплату праці усіх розробників проекту обчислюємо за формулою:
(6.3)
де – чисельність розробників проекту і-ої спеціальності( чол.;
– час, витрачений на розробку проекту працівником і-ої спеціальності, дні;
– денна заробітна плата розробника і-ої спеціальності, грн.;
Таким чином, витрати на оплату праці розробників складають:
= 1*20*100,00+1*40*83,3 = 5332,00
Розрахунок витрат на оплату праці розробників проекту зводимо в таблицю 6.1.
Таблиця 6.1
Розрахунок витрат на оплату праці
Спеціальність розробника
К-сть розробників, чол.
Час роботи, дні
Денна ЗП розробника, грн.
Витрати на оплату праці, грн.
Системний аналітик
1
20
100
2000
Програміст 1
1
40
83,3
3320
Всього
5332,00
2) Витрати на оплату праці працівникам тягнуть за собою додаткові зобов'язання підприємства перед державними фондами обов'язкового страхування . Підприємство зобов'язане здійснювати відрахування до фондів:
Таблиця 6.2
Нарахування збору в Пенсійний фонд і внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЗДСС)
Вид платежу і підстава на нарахування
Об'єкт
Розмір ставки
Збір у Пенсійний фонд України
Фактичні витрати на оплату праці найманих робітників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати й інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до нормативно-правових актів України, крім сум виплат, що не враховуються при визначенні бази нарахування податку на доходи фізичних осіб.
33,2 %
Збір на ЗДСС у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності
1,5 %
Збір на ЗДСС на випадок безробіття.
1,3 %
Збір на ЗДСС від нещасного випадку на виробництві, що призвів до втрати працездатності.
Страхові тарифи диференційовані по групах галузей економіки (видах робіт) і встановлюються відповідно до класу професійного ризику тариф (0,87%)
Отже, відрахування до державних фондів становлять:
= 5332,00*0,332+5332,00*0,0087+ 5332,00*0,013 + 5332,00*0,015 = 1965,90 (грн.)
3) Розробка не вимагає придбання спецобладнання, тому розрахунок витрат на придбання спецобладнання для проведення експериментальних робіт проводитись не буде, тому =0.
4) Витрати на додаткові вироби, що закуповуються () (папір, дискети тощо) визначаються за їхніми фактичними цінами із врахуванням найменування, номенклатури та необхідної їх кількості в проекті. Вихідні дані та результати розрахунків оформлені у вигляді таблиці 6.3. Транспортно-заготівельні витрати () становлять 12 відсотків від суми витрат на додаткові вироби, що закуповуються.
Таблиця 6.3
Розрахунок витрат на куповані вироби
Найменування купованих виробів
Марка, тип
К-сть на розробку, шт.
Ціна за одиницю, грн.
Сума витрат, грн.
Сума витрат з врахуванням тран- загот. витрат,грн.
CD-RW
Sony
10
2,0
20
22,40
Папір
А4
10
20
200
224,00
DVD-RW
Verbatim
15
3
45
50,40
Всього
296,80
5) Накладні витрати () проектних організацій включають три групи видатків: витрати на управління, загально-господарські витрати, невиробничі витрати. Вони розраховуються за встановленими 25% до витрат на оплату праці і складають:
= 0,25 * 5332,00 = 1333,00 (грн.)
6) Інші витрати () відображають видатки, які не враховані в попередніх статтях витрат. Вони розраховуються за встановленими 8% до витрат на оплату праці і складають:
= 0,08 * 5332,00 = 426,56(грн.)
Витрати на розробку проектного рішення обчислюємо за формулою:
(6.4)
Підставивши результати розрахунків, отримаємо:
К1 = 5332,00 + 1965,90 + 1333,00 + 426,56 +296,80 = 9354,26(грн.)
(грн.)
Витрати на відлагодження і дослідну експлуатацію підсистеми визначаємо з формули:
, (6.5)
де Sм.г. - вартість однієї машинної години роботи ПЕОМ, грн./год. (1,5 грн/год за даними Центру інформаційної підтримкм НУ “Львівська політехніка”);
tвід - кількість машинних годин (на відлагодження програми потрібно 100 годин машинного часу).
Отримаємо:
К2 = 100 * 1,5 = 1500,00 грн.
Отже, витрати на розробку і впровадження програмного засобу:
К= 9354,26+ 1500,00 = 10854,26 грн.
Результати розрахунків зводимо в таблицю 6.4.
Таблиця 6.4
Кошторис витрат на розробку проектного рішення
Найменування елементів витрат
Сума витрат ,грн.
Витрати на оплату праці
5332
Відрахування у спеціальні державні фонди
1965,90
Витрати на експлуатацію ПЕОМ
1500,00
Витрати на куповані вироби
296,80
Накладні витрати
1333,00
Інші витрати
426,56
Всього
10854,26
6.3. Визначення комплексного показника якості
Комплексний показник якості визначається шляхом порівняння показників якості проектованої системи та обраного аналогу. Вибір показників якості здійснюється експертним методом.
Комплексний показник якості проектованої підсистеми визначаємо методом арифметичного середньозваженого з формули:
, (6.6)
де - кількість одиничних показників (параметрів), прийнятих для оцінки якості проектованої системи;
- коефіцієнт вагомості кожного з параметрів щодо їхнього впливу на технічний рівень та якість проектованої системи (встановлюється експертним шляхом)
Ci - відносні безрозмірні показники якості, визначені порівнянням числових значень одиничних показників проектованої підсистеми і аналога за формулами:
або ; (6.7)
де , - кількісні значення і-го одиничного показника якості відповідно проектованої системи і аналога.
З попередніх двох формул вибирається та, в якій збільшення відповідає покращенню показника якості проектованої підсистеми. Результати розрахунку зводимо в таблицю 6.5.
Таблиця 6.5
Визначення комплексного показника якості проектованої системи (аналога)
Показники
Числове значення показників, бали
Відносний показник якості, Сі
К-нт вагомості
qi
Ci ×qi
Аналог
Проект. прогр. продукт
1
2
3
4
5
6
1.Показники призначення
1.1. Середній час на реєстрацію клієнта, (хв.)
80
30
2,67
0,1
0,27
1.2. Одночасне обслуговування клієнтів, (осіб)
1
1
1,00
0,05
0,05
1.3. Час на рестрацію клієнта (сек)
0,09
0,05
1,8
0,1
0,18
Можливість розширення і модифікації функцій реєстрації
3
4
1,33
0,05
0,665
1.5. Графічне представлення результатів моделювання (%)
70
85
1,21
0,1
0,121
1.6. Використання графічних інтерактивних процедур вводу-виводу, (%)
70
70
1,00
0,05
0,05
2. Показники надійності
2.1. Стійкість системи до некоректних дій при введенні вхідних даних, (бали)
3
5
1,67
0,1
0,167
2.2. Робота під різними операційними системами, (бали)
3
5
1,67
0,05
0,08
2.3. Відповідність встановленим вимогам користувача, (%)
60
60
0,63
0,05
0,03
3. Показники безпеки
3.1. Показник електробезпеки, (бали)
5
5
1,00
0,05
0,05
4. Патентно правові показники
4.1 Коефіцієнт патентного захисту
1,0
1,0
1,0
0,025
0,025
4.2 Коефіцієнт патентної чистоти
1
0,7
0,70
0,025
0,02
5. Ергономічні показники
5.1 Зручність представлення результатів моделювання на екрані, (бали)
5
5
1,00
0,1
0,10
5.2. Час, що витрачається на освоєння системи, (год.)
10
1
10,00
0,07
0,70
5.3. Наявність розвинутої системи підказок, (одиниць)
5
1
0,20
0,03
0,01
5.4. Інтуітивність інтерфейсу, (бали)
2
5
2,50
0,05
0,13
Всього
1
2,65
Отже, комплекстний показник якості програмного продукту Пя=2,65.
6.4. Визначення експлуатаційних витрат
При порівнянні програмних засобів експлуатаційні одноразові витрати по проектному рішенню і аналогу включають вартість підготовки даних і вартість машино-годин роботи ПЕОМ.
, (6.8)
де - одноразові експлуатаційні витрати на проектне рішення (аналог), грн.;
- вартість підготовки даних для експлуатації проектного рішення (аналогу), грн.;
- вартість машино-годин роботи ПК для проектного рішення (аналогу), грн.
Річні експлуатаційні витрати визначаються з формули:
, (6.9)
де – експлуатаційні річні витрати проектного рішення;
- періодичність експлуатації проектного рішення (аналогу), раз/рік.
Вартість підготовки даних для роботи на ЕОМ визначаємо за формулою:
, (6.10)
де – номери категорій персоналу, які беруть участь у підготовці даних;
– чисельність співробітників і-ї категорії, чол.;
– трудомісткість роботи співробітників і-ї категорії, чол.;
– середньогодинна ставка робітника і-ї категорії з врахуванням відрахувань до державних цільових фондів, грн./год.
Середньогодинна ставка оператора визначається за формулою:
, (6.11)
де – основна місячна зарплата працівника і-ї категорії, грн.;
– коефіцієнт, який враховує збори до спеціальних державних фондів, (b=0, 3687);
– місячний фонд робочого часу, год.
Кількість робочих годин у місяці – 192 (24 дні по 8 год.).
Тоді середньо-годинна ставка для проектного рішення дорівнює:
Вартість підготовки даних для експлуатації проектного рішення:
(грн.)
Вартість машино-годин роботи ПК для проектного рішення згідно п.6.5 становлять 1500,00 грн.
Отже, одноразові експлуатаційні витрати на проектне рішення складають:
= 917,2 + 1500,00 = 2417,2 (грн.);
Річні експлуатаційні витрати для проектного рішення складають:
(періодичність використання програмного засобу за дослідними даними становить приблизно 3000 раз/рік)
В(Е)П = 2417,2*3000 = 7251600 (грн.)
Для розробки проекту-аналога необхідно 2 розробники. Їх місячний оклад становить 3000 грн. і 2500 грн.
Тоді середньо-годинна ставка для аналога дорівнює:
Вартість підготовки даних для експлуатації аналога:
(грн.)
Вартість машино-годин роботи ПК для аналога визначено у п.6.5 і становить 1500,00 грн.
Одноразові експлуатаційні витрати на проектне рішення складають:
= 1532,4 + 1500,00 = 3032,4 (грн.);
Річні експлуатаційні витрати для аналога складають:
(при періодичності використання аналогу за дослідними даними приблизно 3000 раз/рік)
В(Е)А = 3032,4 * 3000 = 9097200 (грн.)
Дані та результати розрахунків витрат на підготовку даних для експлуатації проектного рішення зведені у таблицю 6.6.
Таблиця 6.6
Розрахунок витрат на підготовку даних для роботи на ЕОМ
Категорія персоналу
Чисельність працівників і-ої категорії, чол
Час роботи працівників і-ої категорії, год
Середньогодинна ЗП працівників і-ої категорії, грн/год
Витрати на підготовку даних, грн
1
2
3
4
5
Проектне рішення
Системний аналітик
1
20
17,34
346,80
Програміст 1
1
40
14,26
570,40
Всього
917,2
Аналог
Системний аналітик
1
30
21,38
641,4
Програміст
1
50
17,82
891
Всього
1532,4
6.5. Розрахунок ціни споживання проектного рішення
Ціна споживання (Цс) – це витрати на придбання і експлуатацію проектного рішення за весь строк його служби:
, (6.13)
де Цп – ціна придбання проектного рішення (аналогу) грн.:
- теперішня вартість витрат на експлуатацію проектного рішення
(за весь час його експлуатації), грн..
, (6.14)
де – норматив рентабельності (20 %).;
– витрати на прив'язку та освоєння проектного рішення на конкретному об’єкті, грн., (оскільки жодних додаткових витрат на прив'язку та освоєння проектного рішення не потрібно, тому=0);
– витрати на доукомплектування технічних засобів на об'єкті, грн., (оскільки жодних витрат на доукомплектування технічних засобів не потрібно, тому=0);
– ставка податку на додану вартість (20 %).
Таким чином, ціна придбання проектного рішення дорівнює:
(грн.)
Теперішня вартість витрат на експлуатацію проектного рішення розраховується за формулою:
(6.15)
де - річні експлуатаційні витрати в t-ому році, грн.;
- строк служби проектного рішення, років;
- річна ставка проценту банків.
Якщо впродовж всього строку експлуатації =соnst, то :
, (6.16)
де PV – ставка дисконта на період Т, яка визначається залежно від процентної ставки (R) і періоду експлуатації (Т) .
При строкові служби проекту 4 роки та процентній ставці банків 0,08 ставка дисконту буде рівна =3,31
Отже, теперішня вартість витрат на експлуатацію проектного рішення
(грн.)
Тоді ціна споживання проектного рішення дорівнюватиме:
Цс(п) = 15630,14 + =24018426,14 (грн)
Ціна придбання аналога відома і становить приблизно:
Ца = 78000,00 (грн.)
Аналогічно визначається ціна споживання для аналога. При строкові служби аналога 2 роки та процентній ставці банків 0,08 ставка дисконту буде рівна =1,78.
(грн.)
Ціна споживання проекту-аналогу становить:
(грн.)
6.6. Визначення показників економічної ефективності
1) Показник конкурентоспроможності:
(6.17)
2) Економічний ефект в сфері експлуатації, (грн.):
(6.18)
Eекс =9097200– 7251600= 1845600 (грн.).
3) Економічний ефект в сфері проектування, (грн.):
, (6.19)
Епр = 78000,00 –15630,14= 62369,86 (грн).
Оскільки Епр>0 та Еекс>0 ,
Додатковий економічний ефект у сфері експлуатації, (грн.):
(6.20)
R – процентна ставка банку по депозитних рахунках.
де: Т – період служби розробленого проектного рішення (Т= 4 роки);
R=3,31*0,08=0,2648
Тоді
Еексд = 1845600 *(1+0,2648)0+1845600*(1+0,2648)1 +1845600 *(1+0,2648)2 +1845600 *(1+0,2648)3 = 1086604,3 (грн.)
4. Додатковий річний економічний ефект в сфері проектування, (грн.):
(6.21)
Eпрд = 62369,86 *(1+0,2648) 4=159610,77(грн.)
Строк окупності витрат на проектування рішення:
(роки)
Результати розрахунків зводимо у таблицю 6.7.
Таблиця 6.7
Показники економічної ефективності проектного рішення
Найменування показників
Одиниця вимірювання
Значення показників
Аналог
Новий варіант
1. Капітальні вкладення
Грн.
-
10854,26
2. Ціна придбання
Грн.
78000,00
15630,14
3. Річні експлуатаційні витрати
Грн.
123242548
7251600
4. Ціна споживання
Грн.
219449735
24018426,14
5. Економічний ефект в сфері експлуатації
Грн.
-
1845600
6. Додатковий ефект в сфері експлуатації
Грн.
-
1086604,3
7. Економічний ефект в сфері проектування
Грн.
-
62369,86
8. Додатковий ефект в сфері проектування
Грн.
-
159610,77
9. Термін окупності витрат на проектування рішення
Роки
-
0,99
10. Коефіцієнт конкурентоспроможності
Грн.
-
3,9
Висновки
У даному розділі проведена економічна оцінка проектного рішення. Розроблена система є кращою ніж аналог (Auto_Tech) за комплексним показником якості (2,65).
У результаті проведених розрахунків визначено показник конкурентноздатності, який дорівнює 3,9. Порівняно невисока ціна придбання (15630,14 грн.) у порівнняння з аналогом – 78000 грн., та відносно невеликі експлуатаційні витрати (7251600 грн.) роблять проектне рішення привабливим для комп’ютерних фірм України. Економічний ефект у сфері проектування рішення складає 62369,86грн. Додатковий річний економічний ефект у сфері експлуатації проектного рішення складає 1086604,3грн., а додатковий економічний ефект в сфері проектування 159610,77грн.
Отже, можна зробити висновок, що розроблена система є конкурентноздатна відносно вибраного аналога - програмного продукту Auto_Tech.
Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Львівська Політехніка»
Лабораторна робота №6
Тема: «Економічна оцінка програмного продукту»
Виконав: студент
групи КН-24
Перевірив: викладач
Керницький А.Б.
Львів - 2008
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора