Дослідження емітерного та витікового повторювачів. Дослідження АЧХ реостатно-ємнісного каскаду. Дослідження диференційного каскаду.

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано

Інформація про роботу

Рік:
2002
Тип роботи:
Лабораторна робота
Предмет:
Аналогові електронні пристрої
Група:
РТ-31

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки України Національний університет “Львівська політехніка” Звіти про виконання лабораторних робіт з дисципліни: „аналогові та електронні пристрої” Ст. гр. РТ-31 Львів – 2002 р. Лабораторна робота №1 Дослідження емітерного та витікового повторювачів. Мета роботи: Дослідження принципів роботи емітерного і витікового повторювачів, знайомство з основами розрахунку та експериментальне дослідження їх частотних властивостей. Теоретичні відомості. Схеми емітерного та витікового повторювачів використовують відповідно ввімкнення біполярного транзистора по схемі із спільним колектором і польовий транзистор ввімкнений по схемі із спільним стоком. Схеми повторювачів використовують ВЗЗ послідовний за напругою. Електрична принципова схема емітерного повторювача приведена на мал 1. Мал 1. Електрична принципова схема емітерного повторювача. Експериментальна частина. 1) Знімаємо АЧХ емітерного та витікового повторювачів в діапазоні частот f=(0,1..100) кГц. F0=1 кГц. Результати вимірювань заносимо в таблицю. F, кГц 0,2 0,5 1 5 10 50 100 150 200  ЕП Uвих 4.5 4.5 4.5 4.5 4.5 4.5 4.5 4.5 4.5   Y 1 1 1 1 1 1 1 1 1  ВП Uвих 7 7.5 7.5 7.5 7.5 7.5 7.5 7.5 7.5   Y 0.98 1 1 1 1 1 1 1 1  Y=Uвих/Uвих 0 Uг=1 В Uвх=0.35 В Rвх=1.05 Ом Rг=100 кОм 2) Як бачимо з таблиці АЧХ ЕП та ВП в діапазоні частот (0,2..200) кГц є рівномірною.  3) Визначаємо вхідний опір ЕП на f = 1 кГц із системи р-нь. I=Uг/(Rг+Rвх) I (Rг+Uвх/I)=Uг I Rг+Uвх=Uг Rвх=Uвх/I I=(Uг-Uвх)/Rг=(1-0.35)/100=0.0065 А Rвх = 0.35/0.0065 = 53.85 Ом Висновки: В процесі виконання роботи ми були ознайомлені із приниповою схемою, основами розрахунку та провели експериментальні дослідження. На основі експериментальних даних можна робити висновки, що АЧХ емітерного повторювача та витікового повторювача в діапазоні частот – лінійна. В процесі виконання роботи були зняті амплітудно-частотні характеристики емітерного і витікового повторювачів та виміряний вхідний опір емітерного повторювача. На основі даних експериментальних досліджень можна зробити висновок: що амплітудно-частотна характеристика ЕП і ВП в заданому діапазоні частот лінійна; Rвх = 53.85 Ом на частоті f = 1.5 кГц Лабораторна робота №2. Дослідження АЧХ реостатно-ємнісного каскаду. Мета роботи: знайомство з електричною принциповою схемою, основними розрахунками АЧХ за еквівалентною схемою та експериментальне дослідження підсилювального RC каскаду. Теоретичні відомості. Для аналізу АЧХ каскаду приводять його еквівалентну схему. Із загальної еквівалентної схеми для області НЧ, СЧ та ВЧ виводять три окремі еквівалентні схеми шляхом макетування впливу реактивних елементів в тій чи іншій області частот. Підсилювальний RC каскад включає схему ввімкнення біполярного транзистора в схемі із спільним емітером. Дослідження АЧХ каскаду проводиться окремо для області НЧ, СЧ, ВЧ за еквівалентними схемами. При переході з однієї області в іншу в загальній схемі каскаду нехтують впливами окремих реактивних елементів. Електрична принципова схема RC каскаду показана на мал 1. Мал 1. Електрична принципова схема RC каскаду. Еквівалентна схема RC каскаду показана на мал 2. Мал 2. Еквівалентна схема RC каскаду. В області СЧ впливом реактивних елементів нехтують. Експериментальна частина. Зняти АЧХ в діапазоні частот 0,1÷200 кГц для оцінки впливу в області НЧ конденсатора Се. Оцінити вплив СR2 в області НЧ. Повторити вимірювання з п.2 з метою оцінки впливу C0 в області ВЧ. 1) АЧХ в діапазоні частот 0,01÷200 кГц f, кГц 0,01 0,1 1 100 200  Uвих, кл 3,75 4 4 4 3  Y 0,94 1 1 1 0,75    Вплив конденсатора Се на АЧХ в області НЧ f, кГц 0,04 0,1 1  Uвих, кл 1,2 2,2 4  Y 0,3 0,55 1  Без конденсатора Се fнзр=35 Гц  f, кГц 0,2 0,3 1  Uвих, кл 3,7 4,3 6  Y 0,6 0,7 1   fнзр=250 Гц  Конденсатор Се спричинює завал в області НЧ (250 Гц) 2) Вплив конденсатора СR2 на АЧХ в області НЧ f, кГц 0,04 0,1 1  Uвих, кл 1,2 2,2 4  Y 0,3 0,55 1  Без конденсатора СR2 fнзр=35 Гц  f, кГц 0,1 1  Uвих, кл 2 4  Y 0,5 1   fнзр=50 Гц  Конденсатор СR2 спричинює завал в області НЧ (50 Гц) 3) Вплив С0 на АЧХ в області ВЧ f, кГц 1 10 200  Uвих, кл 4 4 4  Y 1 1 1  Конденсатор С0 увімкнений fнзр>200 Гц  f, кГц 10 20 30  Uвих, кл 4 3,2 2,5  Y 1 0,7 0,63  Конденсатор С0 вимкнений fнзр=20 Гц  Висновки: в процесі виконання роботи ми познайомились з основами розрахунку АЧХ та провели експериментальне дослідження АЧХ. На основі експериментальних даних можна зробити висновок, що при зменшені R2 fнзр збільшується на 465 кГц і при наявності Се fнзр зростає на 215 Гц: в області ВЧ, при збільшені С0, fнзр зменшується до 20 кГц. Лабораторна робота №3 Дослідження диференційного каскаду. Мета роботи: знайомство із схемою, основами розрахунку та експериментальне дослідження диференційного каскаду. Теоретичні відомості. Для послаблення синфазної завади першими каскадами (в тому числі на ОП) використовують диференційний каскад. Електрична принципова схема диференційного каскаду показана на мал 1. Щоб зрівноважити міст необхідно, щоб Rk1* rke1 = Rk2*rke2; Rk1=Rk2=Rk. Мал 1. Електрична принципова схема диференційного каскаду. Підсилення синфазних сигналів: 2) Підсилення протифазних сигналів: 3) Визначимо коефіцієнт послаблення синфазної завади: 4) Використання електронного опору: Схема ввімкнення електронного опору приведена на мал 2. Мал 2. Схема ввімкнення електронного опору. Експериментальна частина. На f0 = 1 кГц зняти дані про коефіцієнт підсилення синфазних та протифазних сигналів без електронного опору. Аналогічно з використанням електронного опору. Розрахувати КПСЗ та зробити порівняння цих результатів. Підсилення синфазного сигналу  Підсилення протифазних сигналів KU - = SRK Положення перемикача: Значення U KU  S1-1 Uвх = 3 В KU = 0.2  S2-1 Uвих = 0.6 В   S1-1 Uвх = 0.2 В KU = 60  S2-2 Uвих = 12 В   S1-2 Uвх = 6 В KU = 0.033  S2-1 Uвих = 0.2 В    На вході: без ЕО КПСЗ = 300; з ЕО КПСЗ = 1800 Висновок: в ході лабораторної роботи ми ознайомились з основами розрахунку ДК та провели експериментальні дослідження його КПСЗ і побачили, що ЕО покращує його в 6 разів.
Антиботан аватар за замовчуванням

01.01.1970 03:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!