Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ ПОХИБОК.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Теорія
Предмет:
Фізика
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Додаток 1. ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ ПОХИБОК
Наукове пізнання людиною оточуючого світу стало можливим лише завдяки впровадженню вимірювань у практику наукових досліджень.
1. Суть процесу вимірювання
Процес вимірювання фізичної величини полягає у знаходженні її чисельного значення.
Виміряти фізичну величину означає порівняти її з іншою однорідною фізичною величиною, прийнятою за одиницю (еталон) вимірювання.
Наприклад, вимірювання лінійного розміру тіла зводиться до його порівняння з еталоном довжини – метром, визначення маси ті-ла на терезах – до порівняння її з еталоном маси – кілограмом і т.д.
2. Прямі і непрямі вимірювання
Вимірювання можна умовно поділити на прямі і непрямі .
Прямими називаються вимірювання, в процесі яких чисельне значення фізичної величини одержують безпосередньо шляхом порівняння з еталоном цієї величини або за відліковим пристроєм вимірювального приладу.
Прикладами прямих вимірювань можуть бути вимірювання довжини тіла лінійкою, температури – термометром, часу– секундоміром, маси – терезами та інше.
Непрямими називаються вимірювання, в процесі яких чисельне значення фізичної величини знаходять шляхом обчислень за формулами фізичних залежностей (розрахунковими формулами), попередньо підставивши у них результати прямих вимірювань.
Прикладом непрямого вимірювання є вимірювання обєму V тіла, що має форму прямокутного паралелепіпеда з ребрами довжиною а, b, с :
Непряме вимірювання завжди містить в собі як складовий елемент прямі вимірювання, що відображено у виразі (1).
3. Істинне і виміряне значення фізичної величини
У подальшому будемо користуватись поняттями:
істинного значення фізичної величини (хіст), яке чисельно повинно відображати вимірювану величину і знаходження якого є метою вимірювання ,
виміряного значення фізичної величини (хвим), яке безпосередньо одержують в результаті конкретного вимірювання.
Жодна фізична величина не може бути виміряна абсолютно точно. Тому хвим не співпадає з хіст . Мірою відхилення хвим від хіст є абсолютна похибка вимірювання, а мірою точності вимірювання – відносна похибка.
4. Абсолютна і відносна похибки вимірювання.
Запис результату вимірювання
Абсолютною похибкою вимірювання (х) називається модуль різниці між істинним значенням вимірюваної величини і результатом окремого вимірювання.
Відносною похибкою вимірювання (x) називається відношення абсолютної похибки х до істинного значення фізичної величини хіст
Остаточно результат проведеного вимірювання записують у вигляді
Такий запис означає, що істинне значення вимірюваної величини лежить (див.рис.1.) в інтервалі
Рис.1
5. Фізична природа і види похибок
В залежності від природи причин відхилення хвим від хіст всі похибки можна умовно поділити на систематичні, випадкові і промахи.
Систематичні похибки. Особливістю систематичних похибок є те, що їх чисельне значення і знак відхилення (в більшу, чи в меншу сторону) від істинного значення фізичної величини регулярно повторюється від одного вимірювання до іншого або ж змінюється за певним законом. Ці похибки зумовлені недостатньою точністю приладу, його невідрегульованістю або несправністю, а також недосконалістю методів вимірювання.
Як приклади прояву таких похибок можна привести зважування на невідрегульованих терезах, або використання при зважуванні неточних різноважок, чи вимірювання часу секундоміром, що спішить (відстає) і т. ін.
Випадкові похибки це відхилення вимірювальної величини, які не можна передбачити. Вони проявляються у розкиді відліків при повторних вимірюваннях, здійснених в аналогічних умовах. Випадкові похибки описує теорія випадкових явищ (теорія імовірностей).
Промахи – це надзвичайно великі похибки, найчастіше зумовлені неправильними діями дослідника. За величиною вони суттєво перевищують всі інші. Аналізуючи чисельні значення вимірювань, їх слід виявляти і відкидати.
З точки зору точності методи вимірювання поділяють на технічні і лабораторні. При використанні приладів недостатньо високої точності (технічних) вимірювання проводиться лише один раз. Повторні вимірювання не дають нових чисельних значень і їх проведення не має змісту. Наприклад, при вимірюванні температури повітря в лабораторії термометром розширення мусимо задовільнятись лише одним значенням вимірюваної величини. При цьому результат вимірювання записують у формі :
а величину абсолютної похибки EMBED Equation.3 х приймають рівною половині ціни найменшої поділки вимірного приладу (масштабної лінійки, термометра, рідинного барометра, манометра і т.п.).
При використанні у розрахунковій формулі табличних значень фізичних величин, наприклад, EMBED Equation.3 = 2,7 103 кг/м3, величину похибки приймають рівною 5 одиницям розряду, який слідує за останньою значущою цифрою числа. У наведеному прикладі
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = 0,05 103 кг/м3.
При вимірюванні приладами більш високої точності виникає проблема неспівпадіння чисельних значень кожного нового виміру із попереднім. У цьому випадку проводять повторні вимірювання 3-5 і більше разів, а результат багатократних вимірювань фізичної величини х записується набором значень
де індекс n вказує на максимальне число проведених вимірювань.
Доведено, що добрим наближенням до істинного значення вимірюваної величини є середнє арифметичне результатів вимірювань хі
Тому на практиці обробка результатів багаторазових прямих вимірювань зводиться до обчислення за формулою (8) середнього арифметичного значення виміряної величини, а потім – абсолютних похибок EMBED Equation.3 xi окремих вимірів (за формулою (9)).
Абсолютну похибку окремого вимірювання знаходять як модуль різниці між результатом кожного окремого вимірювання xi і середнім арифметичним EMBED Equation.3 :
Після цього обчислюють середнє арифметичне значення абсолютних похибок окремих вимірювань
і подають результат вимірювання у формі :
Відносна похибка вимірювання визначається, як
6. Визначення похибок непрямих вимірювань
Розрахункова формула, що служить для знаходження чисельного значення непрямого виміру, з точки зору математики є функцією, а похибки прямих вимірювань еквівалентні приростам аргументів цієї функції.
Тому фізична задача знаходження похибки непрямого вимірювання формально зводиться до математичної задачі знаходження приросту функції.
Загальний метод визначення абсолютної похибки непрямого вимірювання
Як приклад розглянемо вимірювання прискорення вільного падіння g з допомогою математичного маятника. Відомо, що період коливань маятника визначається формулою:
де L довжина нитки, g прискорення вільного падіння.
Оскільки EMBED Equation.2 , де N кількість коливань маятника за час t, то розрахункова формула для вимірювання g набуде вигляду:
Врахуємо, що g = g (L,N,t, EMBED Equation.3 ), де у дужках наведено перелік змінних величин, що входять у формулу. Вони одержані шляхом прямих вимірювань. Величина N є точною і її похибка рівна нулю, а числове значення величини EMBED Equation.3 можна взяти з точністю (наприклад, EMBED Equation.3 =3,1415), яка суттєво перевищує точність прямих вимірювань, а тому в подальшому її похибкою також можна знехтувати і вважати що g = g (L,t).
Запишемо вираз для диференціалу dg
EMBED Equation.2
Тут EMBED Equation.2 та EMBED Equation.2 EMBED Unknown частинні диференціали, що характеризують приріст функції при зміні кожного із аргументів L та t, зокрема, а EMBED Equation.2 та EMBED Equation.2 частинні похідні.
3) Знаходимо по черзі кожну із частинних похідних. При цьому користуємось правилом всі фізичні величини, крім тих, по яких в даний момент беруться похідні, вважаються сталими і виносяться за знак похідної. Отже,
4) Підставляємо одержані значення похідних у формулу для повного диференціалу і одержуємо
5) Повертаємось до фізичної сторони задачі. Для цього замінюємо символи диференціалів d на символи абсолютних похибок EMBED Equation.3 , беручи коефіцієнти при останніх (з міркувань врахування найбільш несприятливих умов реалізації знаків похибок) по абсолютній величині:
Таким чином, ми одержали формулу для обчислення абсолютної похибки непрямого вимірювання (прискорення вільного падіння).
6) Підставимо в одержану формулу середні значення виміряних величин EMBED Equation.2 , t, а також N і EMBED Equation.3 та їх похибок і проведемо обчислення.
7) Результат вимірювання g запишемо у формі
8) Обчислимо відносну похибку EMBED Equation.3 g вимірювання прискорення, попередньо обчисливши EMBED Equation.3
6.2. Метод лоґарифмування
Якщо розрахункова формула містить переважно дії вищого порядку (множення, ділення, піднесення до степеня), то зручніше спочатку знайти вираз для обчислення відносної похибки непрямого вимірювання, скориставшись методом лоґарифмування розрахункової формули. Для цього:
1) Записуємо розрахункову формулу ( 12 ).
2) Лоґарифмуємо її
3) Диференціюємо одержаний вираз
Звідки одержуємо:
3)Замінюємо в останньому виразі символи диференціалів символами абсолютних похибок, беручи коефіцієнти при них (з міркувань врахування найбільш несприятливої комбінації знаків похибок) по абсолютній величині :
4) Обчислюємо відносну похибку EMBED Equation.3 g, а через неї – абсолютну похибку EMBED Equation.3 g.
5) Подаємо результати вимірювань відповідно до (17), (18).
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора