МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ. ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙУНІВЕКРСИТЕТ Імені Данила Галицького «Вагітність та пологи при анеміях у вагітних.» Львів - 2006 Вагітність викликає низку фізіологічних змін функції органів кровотворення. Ці зрушення більшою мірою виражені при захворюваннях крові й зовсім небайдужі для перебігу хвороби, завершення вагітності, вони часто потребують вжиття негайних заходів для врятування життя матері й плода. Найчастішою клінічною формою патології крові при вагітності є анемія. Анемії вагітних поділяються на дві основні групи: 1) анемії, які виникли під час вагітності або внаслідок вагітності (гіпохромна та гіперхромна анемії); 2) анемії, що існували ще до вагітності (вроджена гемолітична анемія). Гіпохромна, або залізодефіцитна, анемія заслуговує на особливу увагу, її вважають причинно пов'язаною з вагітністю, своєрідною формою токсикозу вагітних. Гіпохромна анемія у вагітних найчастіше розвивається тоді, коли наявні чинники, що знижують функціональну активність кровотворних органів, пов'язаних з порушенням обміну речовин і особливо заліза у вагітних. До них належать захворювання травного каналу (гастрит, виразкова хвороба, дизентерія тощо), глистяна інвазія, часті ангіни, хронічний тонзиліт, отит, хронічний бронхіт, пієліт, малярія, латентна інфекція. Гіпохромна анемія у вагітних може виникнути внаслідок хронічних та гострих крововтрат. Анемії справляють негативний вплив на розвиток внутрішньоутробного плода, часто трапляються ознаки гіпотрофії, асфіксії, рідше — антенатальна загибель плода. У цього контингенту вагітних відзначається підвищена частота ускладнень під час пологів (патологічна втрата крові у послідовий та ранній післяпологовий періоди, слабкість пологових сил, важкість пізнього токсикозу вагітних). Гіпохромна анемія виникає частіше у повторновагітних у другій половині вагітності. Клініка. Загальний стан у разі гіпохромної анемії змінюється мало. Найчастіше вагітні ні на що не скаржаться, іноді тільки бувають запаморочення, слабкість, нерізко виражена задишка, легка блідість шкіри та слизових оболонок. Під час дослідження крові виявляють падіння рівня гемоглобіну, низький кольоровий показник, анізоцитоз, помірну лейкопенію, малу кількість ретикулоцитів. При дослідженні мієлограми відзначається переважання незрілих базофільних або полі-хроматофільних еритробластів. Лікування: 1) забезпечення вагітної вітамінізованою, багатою на білки та залізо дієтою; 2) препарати відновленого заліза — 3— 6 г на день з аскорбіновою кислотою — 0,1г на 1 г заліза через 30—40 хв після їди. Для того щоб залізо краще всмоктувалося, одночасно дають розведену хлористоводневу кислоту — 10—15 крапель на 1/2 склянки води; 3) препарат з крові великої рогатої худоби — гемостимулін у порошках або в таблетках — 0,6 г 3 рази на день під час їди, запивається розведеною хлористоводневою кислотою; 4) в разі вираженої гіпохромної анемії, що не піддається звичайній терапії, рекомендують повторні переливання невеликих доз донорської крові однойменної групи з урахуванням її ресус-належності — 60—80 мл з інтервалами 2—3 доби; 5) якщо виявлені хронічні захворювання, що можуть бути причиною анемії, проводять відповідне лікування; 6) при гіпохромній анемії, що виникла в результаті гострих втрат крові, вживають необхідних заходів для того, щоб зупинити кровотечу, роблять переливання крові тощо. Гіперхромна, або перніціозна (мегалобластична), анемія. її виникнення пов'язане з ендогенним В -авітамінозом. Клінічна картина перніціозної анемії характеризується блідістю шкіри з жовтяничним відтінком, слабкістю, іноді субфебрильною температурою тіла, парестезіями. Вагітність часто ускладнюється пізнім токсикозом та антенатальною загибеллю плода. Картина крові характеризується зниженням кількості еритроцитів, високим кольоровим показником, анізоцитозом з переважанням макро-цитів, пойкілоцитозом, появою мегалоцитів та мегалобластів. Під час дослідження кісткового мозку можна виявити кровотворення мегалобластичного типу. Лікування: 1) добрі результати дає лікування препаратами вітаміну В — 200 мкг внутрішньом'язово щоденно або через день протягом 2—3 тиж; 2) одночасно призначають фолієву кислоту всередину — 0,02— 0,03 г 2—3 рази на день; 3) призначають ниркову дієту; 4) камполон (екстракт печінки великої рогатої худоби) — 2 мл внутрішньом'язово разом з 1 мл 1 % розчину новокаїну; 5) антианемін (містить кобальт і вітамін В]2) — 2 мл внутрішньом'язово 1 раз на день; 6) у важких випадках проводять повторні переливання крові, переважно у вигляді еритроцитної маси. За відсутності ефекту лікування прогноз захворювання несприятливий, показане переривання вагітності, перевагу треба віддавати консервативному лікуванню. Вроджена гемолітична анемія у поєднанні з вагітністю трапляється рідко. При цьому, як правило, вагітність викликає за- ■; гострення хвороби. Важкий перебіг гемолітичної анемії при будь-якому терміні вагітності є показанням до спленектомії як методу патогенетичної терапії, водночас проводять передчасне переривання вагітності.