Робота жіночої консультації будується по територіально-дільни-чому принципу. Територія обслуговування міської жіночої консультації ділиться на акушерсько-гінекологічиі дільниці із чисельністю проживаючого жіночого населення 8 тисяч чоловік. При наявносгі 2-х і більше лікарів акушер-гінекологів район обслуговування поділяють за кількістю населення від 4 до 4,5 тисячі чоловік.
ЖК має в своєму складі регістратуру, кімнату для очікування, гардероб, лікарські кабінети, кабінет для психопрофілактичної підготовки до родів, кабінети спеціалізованих прийомів - для лікування непліддя, спеціалізовані кабінети по попередженню вагітності (рекомендація протизашіідних засобів), сексологічний кабінет та ін. ЖК є передовою ланкою служби та основні завдання її такі:
диспансеризація вагітних жінок з виділенням груп ризику;
профілактика і раннє виявлення ускладнень вагітності, екстрагенітальних та післяродових ускладнень;
надання гінекологічної допомоги;
здійснення заходів з планування сім'ї;
виявлення передракових захворювань у жінок;
організація профілактичних оглядів та диспансеризація гінекологічних хворих;
проведення санітарно-просвітньої роботи.
Із встановленням вагітності вагітну жінку ставлять на облік жіночої консультації, вона підлягає всебічному лікарському огляду і обстеженню (диспансеризація). На кожну вагітну заповнюється індивідуальна карта спостереження за вагітністю, в якій відмічаються всі дані етапних оглядів і результати спеціальних досліджень. Окрім акушерського дослідження (визначення терміну вагітності, вимірювання таза) проводиться огляд терапевтом, стоматологом, офтальмологом та іншими суміжними спеціалістами. При виявленні захворювання, вагітну лікують. Дуже важливо, щоб вагітна була поставлена на облік і обстежена до 12 тижнів вагітності. При цьому з'ясовують дані загального та акушерського анамнезу, умови життя та роботи наявність чи відсутність професійно- шкідливих факторів, що можуп негативно вплинути на розвиток плода та перебіг вагітності.
За час вагітності жінка повинна відвідати ЖК не менше 10-14 разів: в першій половині вагітності - 1 раз в місяць, в другій - через кожні 2 тижні, останній місяць - щотижнево.
Кров на аналіз беруть 2 рази на протязі всієї вагітності, при необхідності - частіше; сечу - 1 раз в ісяць до 28 тижнів вагітності, а в подальшому - через кожні 2 тижні. Венеричні захворювання виключаються шляхом дворазового проведення серологічного і бактеріо-скопічного дослідження. Обов'язкове обстеження всіх вагітних на сечостатевих трихомоніаз, виявлення групи крові та резус-фактору. Всі вагітні підлягають обстеженню на токсоплазмоз - шляхом виявлення антитіл в крові до токсоплазмозу та інших хронічних інфекцій.
Рентгенологічне обстеження під час вагітності проводити не бажано. Для уточнення терміну вагітності, положення плода, розташування плаценти проводять обстеження ультразвуковою апаратурою.
Дуже важливо, щоб лікар своєчасно виявляв групи підвищеного ризику і проводив диференційоване диспансерне спостереження за вагітними в цих групах.
У ЗО тижнів вагітним жінкам надається відпустка по вагітності та родах на 112 днів. При виявленні відхилень від нормального перебігу вагітності жінки скеровуються в стаціонар, а в групах підвищеного ризику проводиться планова госпіталізація в різні терміни (в залежності від патології, з приводу якої вагітна спостерігається саме в цій групі). Всі дані про перебіг вагітності заносяться в обмінну карту вагітної, з якою вона поступає в стаціонар. Дані стаціонару теж заносяться в цю карту і передаються в ЖК. Таким чином забезпечується безперервність спостереження за вагітною та породіллею.
З 35-36 тижня вагітності спеціально навчена акушерка-інструктор по психопрофілактичній підготовці або лікар проводять психопрофілактичну підготовку до родів.
Метод такої підготовки до родів був розроблений в Україні К.І. Платоновим та 1.3. Вельвовським і широко впроваджений О.Ю. Лур'є. Основа методу - зняти емоційний та умовно-рефлекторний компоненти родового болю, усунути почуття страху, позбавити жінку хибного уявлення про роди як про неминучий больовий процес, сформувати позитивну домінанту родів у ЦНС, пов'язану із майбутнім материнством.
Суть методу полягає у тому, що шляхом словесного впливу приводять в стан рівноваги процеси збудження і гальмування у ЦНС. Курс складає 4-6 занять. Різновидом психопрофілактичної підготовки до родів є курс аутотренінгу, який знижує рівень больових відчуттів завдяки підвищенню порогу больової чутливості.
Усі вагітні з обтяженим акушерським статусом (вузький таз, неправильні положення плода, багатовіддя та ін.), з метою попередження передчасного переривання вагітності і ускладнень в родах повинні знаходитися на особливому обліку і під суворим спостереженням консультації. Вони підлягають скеруванню в стаціонар за 2 тижні до родів.
Виділяють групи ризику, що дозволяє організувати диференційовану систему акушерської та педіатричної допомоги. Всі фактори ризику розділяють на пре- і інтранатальні. Оцінка фактору ризику проводиться в бальній системі. Для виявлення ступені впливу факторів ризику на перебіг вагітності і родів проводиться сумарний підрахунок всіх антенатальних і ін гранатальних факторів ризику. Якщо сума балів пренатальних факторів складає 10 і більше, це високий ступінь ризику, 5-9 - середній і до 4 балів - низький ступінь ризику. В залежності від ступеня ризику необхідно проводити лікувально-профілактичні заходи і підготовку до родів з ранніх
термінів вагітності.
Профілактика пізніх гестозів базується на суворому виконанні комплексу гігієнічних заходів під час вагітності (раціональне харчування, режим праці, відпочинку та ін.). Велику роль відіграє ранній початок медичного спостереження і обстеження всіх вагітних. Належить здійснювати патронаж за вагітними, контролювати їх виробничі навантаження. Велике значення має рання діагностика гестозу і своєчасний початок лікування для попередження розвитку більш важких форм захворювання.
За час вагітності проводиться патронажною сестрою відвідування кожної жінки 4-5 разів і 2 рази в післяродовому періоді. Слід наголосити студентам на ролі роботи декретних комісій і визначення термінів та видачі дородової відпустки.
ЖК надає медичну, профілактичну, лікувальну допомогу і зобов'язана забезпечити вагітним жінкам і матерям також і соціально-правову допомогу.
Основними показниками роботи ЖК стосовно обслуговування
вагітних є:
рівень материнської та перинатальної смертності;
відсоток невиношування;
наявність пізніх гестозів, особливо важких форм;
співвідношення між кількістю родів та абортів.