У післяродовому періоді особливу увагу звертають на ста ї, жінки. Післяродовий (пуерперальний) період - це період, які р починається після народження посліду і триває 6-8 тижнів. Перші -#
години після народження посліду виділяють окремо і називають раннім післяродовим періодом, оскільки цей час найбільше небезпечний щодо можливих ускладнень.
Найшвидше процеси інволюції відбуваються у перші 2 тижні після родів.
Інволюція матки: відразу після родів матка різко зменшується в розмірах. її маса досягає 1000 г, довжина 15 см. Дно матки розташовується на рівні пупка. Від першого тижня після родів дно матки щодня опускається на 2 см. На 4-5 добу дно матки знаходиться на середині між пупком та лоном, на 9-10 добу зникає за лоном. У кінець післяродового періоду довжина маїки 8-9 см, а маса 50 г.
У перші 1-2 доби, за умов фізіологічного перебігу пуерперію, порожнина матки залишається стерильною. Внутрішня поверхня є суцільною раневою поверхнею з найбільш глибокими змінами в ділянці плацентарно/ площадки. Процеси загоєння супроводжуються утворенням раневого секрету - лохії. Склад лохій: клітини крові, залишки децидуальної оболонки та інших тканинних елементів:
1 - 3-тя доби - кров'янисті лохії
4 - 6-та доба - кров'янисто-серозні лохії рс
б 10-та доба - серозно-кров'янисті лохії
з 10-го дня - світлі лохії, серозні.
На 5-6 тиждень виділення припиняються.
Шийка матки: після народження посліду, відкриття шийки І матки становить 10-12 см, 3-тя доба - внутрішнє вічко пропускає 1 е.поперечник пальця (2см) 7-ма доба - закривається. Повністю Е*шийка матки формується на 3-ій тиждень після родів: зовнішнє Цвічко закривається, набуваючи щілиноподібної форми. До цього Ечасу відновлюється тонус зв'язкового апарату матки, м'язів, р*тазового дна.
і*' Молочні залози. Функція молочних залоз досягає розквіту після к родів. За час гестації, під впливом прогестерону та естрогенів відбувається проліферація секреторної залозистої тканини. Иіролактин спричиняє посилений приплив крові до молочної [|залози. До 3-4 доби після родів молочної залози виділяють ^молозиво - густу жовтувату рідину, багату на жир, білки, солі, '-ферменти, антитіла. 3 4-5 доби починається секреція молока, яке • до 16-ої доби є перехідним, а надалі зрілим. Грудне молоко багате Рна вуглеводи, проте містить менше білка, ніж молозиво. -^Материнське молоко є незамінним для немовляти, тому відповідний догляд повинен забезпечити достатню лактацію.
Ведення післяродового періоду.
Після родів та пов'язаного з ними фізичного навантаження породілля відчуває втому. Припиняється функція матково-плацентарного кола кровообігу, відбувається перерозподіл крові, що може негативно позначитися на AT (знижується) та частоті пульсу. Саме у цей час найчастіше виникають важкі ускладнення -післяродові кровотечі різного генезу.
Викладач нагадує студентам, що після закінчення III періоду родів проводиться ретельний огляд родових шляхів. Для контролю крововтрати під таз породіллі підкладають лоток, у який стікає кров із статевих шляхів. Через 2 години , кров з лотка зливають у градуйований посуд. Загальна крововтрата - це крововтрата у III періоді та при народженні посліду + кількість крові за 2 години в родзалі - і не повинна бути більшою 0,5 % від маси тіла жінки (в середньому 200-250 мл). Контроль життєво-важливих параметрів: AT, пульс, t° C, контроль тіла матки (консистенція, висота стояння дна матки, кількість крові); спостереження за станом сечового міхура; якщо стан породіллі задовільний, то через 2 години вона переводиться у післяродову палату.
Перші тижні післяродового періоду породілля потребує режиму. Сучасний режим передбачає активне ведення післяродового періоду, яке полягає у тому, що через 6 годин після неускладненш родів жінка може вставати ходити, самостійно виконуваи
гігієнічні процедури.
Здорова породілля не мусить дотримуватися якоїсь особливої дієти, проте, вона повинна враховувати, що гострі страви, цибуля, часник, шоколад можуть надавати молоку неприємного смаку, і вживання міцної кави, чаю, алкогольних напоїв мож несприятливо позначитися на стані немовляти.
Важливим є дотримання чистоти палат. Все, що контактує! молочними залозами та статевими органами породіллі повинні
бути стерильним.
Лікар щодня контролює: загальний стан, скарги. Температурі вимірюється двічі на добу, AT, пульс. Стан молочних залоз я сосків, висота стояння дна матки над лоном, скоротливісв болючість. Кількість та характер лохій. Стан зовнішніх статеви органів (при наявності швів - стан останніх). Функція суміжна
органів.
В післяродовому періоді починається лактогенез (підтриманв виділення молока на рівні, достатньому для забезпечена повноцінного вигодування немовляти). Ініціює цей процес пролактин, який виділяється гіпофізом, надалі лактація забезпечується виробленням та закріпленням умовнорефлекторних механізмів, що виникають у процесі годування.
Виділення молока відбувається 11-ма фазами.
І-ша - пов'язана з подразненням рецепторів молочних залоз під час акту смоктання. Внаслідок зворотного сигналу від ЦНС, сфінктери соска розслаблюються, що сприяє виведенню молока. Під час подразнення соска, гіпофіз виділяє окситоцин, який впливає на виділення молока з альвеол та дрібних протоків - це II фаза. Наявність окситоцину сприяє збільшенню виділення пролактину.
Для повноцінної лактації необхідні такі чинники: І)- раннє (перші 30-60 хв. після народження) прикладання дитини -до грудей;
часте годування дитини (на вимогу немовляти);
правильна техніка прикладання дитини до грудей;
спорожнення молочних залоз після годування шляхом зціджування;
5) раціональне харчування матері.У сучасних родильних будинках створюють палати або
відділення для спільного перебування матері та новонародженої г дитини. Таке перебування породіллі і новонародженої дитини в
палаті роддому знижує частоту захворювань новонароджених, - дозволяє матері активно брати участь в догляді . за і новонародженою дитиною. Обмежується контакт новонароджено-|го з медичним персоналом, знижується можливість інфікування щ госпітальними штамами мікроорганізмів. Створюються сприятливі р умови для заселення організму новонародженого мікрофлорою fc матері.
Протипокази для спільного перебування матері і дитини:
1) важкі форми пізніх гестозів;
2) екстрагенітальні захворювання у стадії декомпенсації;
З) оперативні втручання, ГРІЗУ, розриви промежини 3-го ступеня.
3 боку новонародженого:
I1) недоношеність;
2) внутрішньоутробна гіпотрофія плода III ст;
3) асфіксія при народженні середнього та важкого ступеня;
4) родова травма,
5) вроджені вади розвитку, РДС - синдром плода.
Викладач підкреслює значення ЛФК у післяродовому періоді для функціонування органів черевної порожнини, статевого апарату і черевного пресу.
В післяродовому періоді призначають санацію ділянки швів на промежині та кварцування швів, очисну клізму. Шви знімають на 5-ту добу. Потрібно своєчасно виявляти ознаки інфікування -інфільтрацію, почервоніння, такі жінки повинні бути своєчасно переведені в обсерваційне відділення.
Студенти вивчають особливості та методику проведення туалету породіль, порядок зміни натільної та постільної білизни, підкладних та дитячих пелюшок, знайомляться з принципами режиму породіллі після виписки з роддому (індивідуальна гігієна, недопустимість статевого життя протягом 2 місяців, харчування породіллі, її режим відвідування ЖК, надання післяродової
відпустки).
Далі викладач повинен дати визначення поняття про період новонародженості - перші тижні життя, впродовж яких відбувається адаптація його організму до умов зовнішнього
середовища.
Згідно вимог ВООЗ новонароджених за термінами гестації
поділяють на:
1. Народжених у терміні після 37 тижнів і до 42 тижня вагітності -
доношені. 2.. Народжених після 42 тижня вагітності - переношені. 3. Народжених до 37 тижня-недоношені.
Серед недоношених, згідно з морфологічною та функціональ |ною незрілістю за методикою ВООЗ виділяють: І
функціонально зрілих - немовлята, які народилися в термії \ гестації 36- 33 тижні при відсутності генетичних порушень \ вони пристосовуються до позаутробного життя без формуванні [ патологічних станів та затримки психомоторного розвитку;
функціонально незрілих - немовлята, які народилися між 32-1І тижнями гестації;
вкрай незрілих - немовлята, які народилися з терміном гестаїж меншим 28 тижнів. Доношений новонароджений - це дитина, яка народилася пісщ
повних 37 тижнів масою 2500 г, довжиною 47 см. Шкіра рожевії вкрита пушковим волоссям тільки в ділянці спинки та плечеИ Вушні раковини пружні, нігті виходять за край нігтьового лож Пупкове кільце розташоване на середині відстані між лоном
мечеподібним паростком. Дитина голосно кричить, м'язовий тонус достатньої сили. У хлопчиків яєчка опущені в калитку, у дівчаток великі статеві губи прикривають малі. Смоктальний рефлекс добре виражений.
Для періоду новонародженості характерна нестійкість регуляції функції внутрішніх органів, тому гомеостаз немовлят часто порушується.
Шкіра новонароджених: вкрита сироподібним мастилом, яке є продуктом добре розвинутих сальних залоз і захищає шкіру плода від мацерації та травмування;
М'язова та кісткова система: м'язи розвинені слабо. Характерний гіпертонус м'язів, тому кінцівки дитини зігнуті. Кістки новонародженого м'які, за своєю будовою ближче до хрящів, тому травми кісток - переломи без зміщення і швидко загоюються;
Органи дихання: носові ходи та верхні дихальні шляхи у немовлят вузькі. Дихальна екскурсія легень обмежена, легенева вентиляція недостатня, тому створюються умови для застою та ателектаза легень. У міру дозрівання, легені продукують поверхнево-активну речовину - сурфактант. Сурфактантнн система забезпечує стабільність альвеол під час дихання. Відсутність або недостатня кількість сурфактанту спричиняє ателектаз легень у недоношених дітей, вторинну асфіксію та синдром дихальних розладів.
Серцево-судинна система: у новонароджених розвинута
недостатньо. Пульс дуже лабільний, при збудженні, плачі він
почащується до 180-200 уд/хв. Максимальний AT 80-70 мм рт. ст.
, Поява брадикардії - завжди ознака патологічного процесу: серцева
\ вада, крововилив, тощо.
J Травна система: має свої особливості. Ротова порожнина добре \ пристосована до акту смоктання. Слини у перші місяці життя \. виробляється мало, оскільки вона бідна на ферменти і не бере [ участі у травленні їжі. Місткість шлунку новонародженого 7-Ю см3, і а на 10 добу - 90 см3. Оскільки м'язи кардіальної частини шлунка І розвинені слабо, тому після годування є можливе повернення І частини молока в ротову порожнину - зригування. Ферментна І система шлунка пристосована до перетравлення молока. Через І низьку активність ферментів, порушення вигодовування І призводить до диспепсій.
І Меконій - вміст кишечнику плода, що складається з виділень І епітелію тонкої та товстої кишки, навколоплодових вод, проковтнутих плодом. Надалі кишечник заселяється бактеріями, а до 5-7 доби стілець стає характерним для немовляти, яке перебуває на грудному вигодовуванні.
Склад крові новонародженого: Рівень гемоглобіну у новонародженого 180-220 г/л, 4/5 з них складає фетальний гемоглобін. Кількість еритроцитів 4,5 х1012/л, КП >1. Кількість лейкоцитів після родів 4 х109/л, а в перший день життя 16-17х 109/л, а далі - знижується.
Нервова система. У немовляти вже в перші дні спостерігаються рефлекси, притаманні періоду новонародженості: смоктальний, хоботковнй - витягування губ у трубочку при подразненні куточка рота; хапальний (Робінзона) - при дотику до внутрішньої поверхні -долоні немовля захоплює і міцно стискає долонькою предмет; ' підошовний (Бабінського) - згинання пальців ступнів при подразненні підошви.
Обмін речовин: процеси асиміляції переважають. Новонароджений має велику потребу у воді. Характерна фізіологічна поліурія - сечовипускання 15-25 разів на добу.
Парафізіологічні стани новонародженого - певні особливі стани, які виникають внаслідок адаптації немовлят до умов поза-утробного життя. Виникають не у всіх дітей, тривають недовго, минають без лікування, межують з фізіологічними.
Втрата маси - обумовлена втратою вологи через шкіру та легені, виділенням меконію та сечі, значними енергетичними витратами та підтриманням температурного режиму. Відновлення маси до 7-8 доби.
Фізіологічна жовтяниця - виникає у 60-70% новонароджених на 2-3 добу і минає до 7-10 доби. Зумовлена посиленим розпадом фетальних еритроцитів і функціональною незрілістю печінки.
Статевий криз - наслідок дії надлишку естрогенів, що надійшли в організм плода внутрішньоутробно, і різкого їх зниження після народження. У 1-2% дівчаток можуть виникати кров'янисті виділення (незначні) з піхви, що тривають 1 -2 доби. -Можливе набухання молочної залози у відповідь на 1 надходження з молоком матері лактотропних гормонів.
Родова пухлина - набряк тканин у ділянці провідної точки напередлеглій частині плода , внаслідок затруднення венозноговідтоку від частини голівки, що лежить нижче смуги стикання.Без лікування минає протягом 2-3 діб. Диференційний діагноз: зкефалогематомою - крововиливом під окістя однієї або двохтім'яних кісток. На відміну від родової пухлини, кефалогемато ма контурована швами тім'яної кістки і не виходить за її межі. 5. Токсична еритема - на 4-5 добу після народження у дитини
може появитися висипання у вигляді дрібнопапульозних
елементів. Немовля потребує ретельного догляду і дотримання
правил асептики і антисептики, оскільки везикульозні елементи
легко інфікуються.
Догляд за новонароджений.
Перші 2 години немовля перебуває у родзалі. Далі немовля переносять до відділення новонароджених, де його оглядає повторно лікар-неонатолог, а за його відсутності медична сестра. Перевіряють заповнення медичної документації. Проводять санацію шкіри, особливо складок, знімають надмірну кількість сироподібного мастила. Звертають увагу на стан пупкової ранки. Оглядають дитину з метою виявлення вад розвитку.
Щоденний огляд і санацію новонароджених проводять перед ранковим годуванням або перед лікарським оглядом. Дитині вимірюють температуру в паховій ділянці, зважують. Якщо немовля забруднило пелюшки, слід його негайно підмити під струменем теплої проточної води у напрямі спереду назад, осушити пелюшкою та змастити шкіру сідниць та пахові складки олією. При виникненні спітніння, ці ділянки обливають рожевим розчином марганцево-кислого калію, висушують, проводять короткочасне опромінення УФ-променями (1 хв., відстань -90 см). При наявності гноячку на шкірі - негайна ізоляція. Гноячок знімають ватним тампоном, вмоченим у спирт, і припікають 5% розчином марганцєво-кислого калію (йодонат).
Щоденний догляд обличчя: омивають теплою кип'яченою водою, очі омивають окремими для кожного ока стерильними ватними кульками, змоченими у 2% розчині борної кислоти або фурациліну. Догляд за вушками проводять дуже обережно: зовнішній слуховий прохід очищують, беручи для кожного вушка окремий м'який ватний джгутик. Носик протирають також ватним • джгутиком, просоченим олією.
Використання для туалету очей, вух, носа новонароджених ; паличок з намотаною на них ватою абсолютно неприпустиме! ?, Якщо в ротику виявлена молочниця проводять очищення 1% І розчином бриліантового зеленого.