Викладач підкреслює, що одним із найважливіших завдань сучасного акушерства є зниження рівня перинатальної смертності. Для його вирішення з одного боку, необхідно мати чітке уявлення про фактори, які впливають на розвиток плода, а $ іншого використовувати в практичному акушерстві сучасні засоби і методи своєчасної діагностики порушення життєдіяльності плода.
Наголошується, що серед засобів моніторного контролю під час вагітності і в родах особливе місце належить кардіотокографії -синхронному запису частоти серцебиття плода і маткових скорочень. Цей метод дає можливість оцінити характер серцевої діяльності плода, його рухову активність та скоротливу здатність матки. Запис кардіотокографії проводять 40 - 60 хв., що дає можливість уникнути помилок під час аналізу кардіотокографії. Підкреслюється, що при нормальному стані плода базова частота серцевих скорочень - 120-160 уд. в хв. Тахікардія є відображенням компенсаторних реакцій на помірну гіпоксемію. Брадикардія є ознакою більш значної гіпоксії, або гіпоксії плода, що швидко виникла і вимагає термінових заходів щодо її ліквідації.
Викладач знайомить студентів із основними характеристиками КТГ:
базальна частота (базальний ритм);
варіабельність ЧСС - характеризується частотою та амплітудою миттєвих осциляцій;
амплітуда осциляцій - величина відхилення від базального ритму (норма 6-25 у хв. - ундулююча крива; зниження -низькоундулююча крива, зростання - сальтаторна крива: кваліфікується як помірні зміни; амплітуда нижче 3 в хв. -німа крива кваліфікується як виражені зміни серцевої діяльності плода);
частота осциляцій - кількість нульових пересікань кривої ЧСС за хвилину, або кількість піків ЧСС за хвилину. Норма - 7-12 циклів за хв.;
3) акцелерації - підвищення ЧСС з амплітудою більше 15 у хв. ітривалістю більше 15 сек. Бувають варіабельними, що свідчитьпро задовільний стан плода і уніформними, реєстрація якихвказує на помірну гіпоксію плода;
4) децелерації - сповільнення ЧСС з амплітудою більше 15 : хвилину і тривалістю більше 15 сек. Бувають пікоподібні відповідь на скорочення матки), ранні та пізні (пов'язані переймами) та варіабельні (зумовлені стисненням пуповини). Вказується на необхідність застосування діагностичнії функціональних проб (термічна проба з затримкою диханн кисневий тест, звукова стимуляція плода, атрош'нова проб; стресовий тест). В останні роки застосовують визначенн біофізичного профілю плода - це комплексна оцінка дани нестресового тесту та УЗД в реальному часі, що дає можливіст оцінити стан плода. Біофізичний профіль плода включає параметрів, позитивний результат кожного з яких оцінюється за 2 бальною системою:
0 дихальні рухи (не менше 1 епізоду тривалістю ЗО сек. протягом ЗО хв.);
' 0 рухи плода (не менше 3-х одночасних рухів кінцівок і тулуб; впродовж 30 хв.);
■ 0 тонус плода (за ЗО хв. не менше 1 епізоду рухів плоді
кінцівками із згинального положення в розгинальне і швидкого І повернення в попередній стан);
І 0 нестресовий тест (збільшення частоти серцевого ритму І тривалістю 15 сек. і більше за 10-20 хв. спостереження у І відповідь на рухи плода);
І 0 кількість амніотичної рідини - у двох взаємно перпендикуляр-I них проекціях повинен визначитися стовпчик навколоплодових | вод не менше 2 см.
І Розглядаються записані тахограми та інтерпретуються їх і результати.
І Викладач разом з лікарем-сонографістом акцентують увагу І студентів на використанні з діагностичною метою доплерографії : плода, тобто його рухових функцій, а також на ультразвукову ; картину розташування плода, місця прикріплення плаценти, серцебиття плода, біометричних показників плода, кількості та якості навколоплодових вод, відсутності чи наявності видимих ad oculus природжених вад розвитку плода, ступеня зрілості та\ товщини плаценти, тощо.
Ультразвуком називають ультразвукові коливання з частотою більше 20000 Гц. Основною складовою частиною УЗ апарату є генератор електричних коливань. Перетворення таких коливань в ультразвукові відбувається завдяки зворотному п'єзоелектричном ефекту. В ехографії використовується ультразвук з частотою 2-5 j яГц. Швидкість з якою ультразвук проходить через середовище залежить від його щільності і еластичних властивостей. Всі УЗ- ' діагностичні методи базуються на реєстрації УЗ-сигналів, відбитих на межі середовищ з різним акустичним опором. Чим більша ця різниця, тим інтенсивніше відбивання.
В даний час УЗД широко застосовується для визначення рухової активності плода, яку починають виявляти з 7-8 тижня вагітності. Відсутність рухової активності і серцевої діяльності вказує на
загибель плода.
Широке застосування отримала УЗ-фетометрія. Важливим параметром встановлення терміну вагітності є вимірювання розмірів голівки плода (БГ1Р), вимірювання довжини стегнової кістки і середнього діаметру живота. Визначення маси плода грає важливу роль у виборі оптимальної тактики ведення родів та методу родорозв'язання. Для визначення розмірів плода проводиться вимірювання БПР голівки плода, окружності живота, по таблиці визначається ймовірна маса плода.
Застосування У3-діагностики дозволяє своєчасно виявляти вроджені вади розвитку плода.
Багатоводдя частіше зустрічається при вроджених вадах розвитку ЦНС та шлунково-кишкового тракту, маловоддя - при вадах розвитку сечостатевої системи. Найбільш частою вадою розвитку є аненцефалія, яка характеризується відсутністю зовнішніх сферичних контурів голівки плода. Для гідроцефалії характерне надлишкове накопичення ліквору в шлуночках мозку або в субарахноідальному просторі з одночасною атрофією головного мозку плода.
Важливим аспектом застосування УЗД є плацентографія, яка дозволяє точно визначити локалізацію плаценти, її товщину, структуру і наявність патологічних змін. Плацента візуалізується на фоні навколоплодових вод. Розташування плаценти змінюється під час вагітності (міграція плаценти). При ехографічному досліджені можна виявити кальциноз плаценти, який часто зустрічається при фетоплацентарній недостатності або при переношуванні вагітності.
Під контролем УЗ проводять такі інвазивні маніпуляції як амніоцентез, біопсія ворсин хоріону, кордоцентез, внутрішньо-утробна трансфузія, дренування кістозних утворів.
Кордоцентез - пункція судин пуповини плода. Аналіз крові, що отримана у такий спосіб, дає можливість виявити спадкову патологію, обмінні порушення, хвороби крові, інфікування, гіпоксію, гемолітичну хворобу плода, групу крові, Rh - фактор,
Фетоскопія - метод прямої візуалізації плода і внутрішньоматко-вого середовища. Проводиться у 15-18 тижнів вагітності під контролем УЗД. Ендоскоп, введений в амніотичну порожнину (через передню черевну стінку або заднє склепіння) дає можливість оглянути частини плода, провести забір крові, біопсію шкіри для аналізу.
Амніоскопія - інструментальний метод дослідження нижнього полюсу плодового яйця за допомогою амніоскопу. Умова -прохідність каналу шийки матки для тубуса мінімального діаметра. Дане обстеження дозволяє встановити: стан плодового міхура; наявність судинного малюнка на оболонках; кількість передніх навколоплодових вод; їх забарвлення; ступінь відшарування оболонок нижнього полюсу плодового міхура; передлеглу частину плода; петлі пуповини і м'які частини плода.
Амніоцентез - це аспірація навколоплодових вод за допомогою тонкої голки. Залежно від місця пункції розрізняють трансабдомінальний і транспіхвовий амніоцентез. Проводять цитологічні, біохімічні, ендокринні, генетичні та імунологічні дослідження амніотичної рідини.
Трансцервікальна біопсія ворсин хоріона - для діагностики генетичної патології в 1 триместрі вагітності.