Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Фізіологічні роди.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2001
Тип роботи:
Навчально - методичний посібник для викладачів
Предмет:
Фізіологічне акушерство
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Фізіологічні роди (partus maturus normalis) - складний
фізіологічний процес зганяння плодового яйця з організму матері, який регулюється системою нейроендокринних, імунних та гуморальних факторів, відбуваються через 38-40 тижнів після настання вагітності (або через 10 акушерських місяців - 280 днів), коли плід стає зрілим і здатний до позаутробного існування.
Розрізняють 3 періоди родів: І - період розкриття шийки матки; іII -період зганяння; III - послідовий період. І: І період - починається з моменту виникнення скорочень
(мускулатури матки (перейми), які набувають автоматичного і регулярного характеру. Частота та сила перейм поступово
збільшується від 10-15 до 40-60 секунд, а пауза між ними зменшується.
Звичайно, перед І періодом визначаються передвісники родів: опущення дна матки, опущення та фіксація передлеглої частини, втрата маси, згладжування переднього склепіння, підготовчо прелімінарний тонус матки, виділення з піхви слизового секрету шийки матки).
В І періоді відбувається поступове згладжування шийки матки розкриття зовнішнього вічка, вставлення голівки в площину вход; в малий таз. Під дією перейм, завдяки контракції (скорочен м'язових волокон) і ретракції, зміна взаєморозміщення (м'язови волокон), відбувається дистракція циркулярних м'язів шийн матки. Цьому сприяє гідравлічний тиск нижнього полюс плодового міхура. Таким чином, шийка матки поступов скорочується, далі згладжується. У повторнородячих розкриті зовнішнього і внутрішнього вічка відбувається одночасно, першородячих жінок спочатку відкривається внутрішнє вічк< розширюється конусоподібно канал шийки матки, згладжуєтьс шийка матки, потім розкривається зовнішнє вічко. Пови відкриття - діаметр вічка складає 10-12 см - такий стан родовог каналу, коли порожнина матки і піхви складають собою родови канал, а по обводу вставлення передлеглої частини, шийка мати не визначається.
Коли голівка опускається, вона зі всіх боків стикається з нижні сегментом матки, утворюючи пояс стикання, який поділи навколоплодові води на передні та задні. Своєчасним вважаєш відходження вод при повному розкритті маткового вічкі Відходження вод до початку родової діяльності називаєш передчасним, в І періоді родів до повного відкриття шийки матки раннім, можливий і запізнілий розрив плодового міхура пісі повного розкриття вічка та народження дитини в оболонках.
Родові сили складаються з:
Перейм - скорочення мускулатури матки, які періодичі повторюються.
Потуг - до перейм приєднуються ритмічні скорочення м'яз черевного пресу. Скорочення матки починаються в ділянці дна (правий кут), да
переходить на лівий кут, а потім швидко захоплюють вс мускулатуру матки до нижнього сегменту. В матці є доміную1 вогнище збудження (водій ритму), далі хвиля скороча розповсюджується на всю мускулатуру у відповідному напрямк Кожна перейма розвивається в певній послідовності, скорочен наростають (stadium incremeuti), досягають вищого ступеня (асті далі відбувається розслаблення мускулатури (stadium decrement перехід в паузу. Під час перейм збільшується внутрішньоматкові ) тиск.
Потуги (зганяльні сили) - скорочення м'язів передньої черевної стінки, м'язів тазового дна та діафрагми. Потуги виникають рефлекторно, але силу їх роділля може регулювати самостійно. Під час потуг підвищується внутріочеревинний тиск.
І Після повного розкриття маткового вічка починається II період родів - період зганяння і закінчується народженням плода. До перейм приєднуються потуги. Під дією цих родових сил відбуваються поступальні рухи плода 4epej ,Р9ДОЩй канал.
РоЗГЛЯДаЄТЬСЯ ПОНЯТТЯ "сєГМЄНТИ ГОЛІВКИ". / ~.^і/Щ. Ц\/и^с>і" і
III період - послідовий, починається з народження плода і закінчується відокремленням та народженням посліду. Розрізняють 2 різновидності відокремлення посліду^ по центральному тилу у (ШультцХіг^оковому тип^АЖн). |^^С#Ш^ и заняття~Що^ ~1иис<</гсс#>. екера;-^p,*-- пах<лчї х/^^ма:р£л>& Студенти в оглядовій проводять загальне і акушерське '■* обстеження роділлі. Збирають анамнез, проводять зовнішнє акушерське дослідження, вимірюють зовнішні розміри таза, проводять внутрішнє акушерське дослідження. Розглядаються покази до вагінального дослідження: 1) при поступленні в стаціонар; 2)у випадку відходження вод;
3)коли при зовнішньому дослідженні чітко не визначається м передлегла частина, цілісність плодового міхура;
при затримці поступального руху;
при ослабленні родової діяльності;
при багатоплідній вагітності, після народження першого плода;
в усіх випадках кровотечі під час родів.
Її Викладач звертає увагу на дотримання правил та послідовності огляду при внутрішньому дослідженні: оглядаються зовнішні статеві органи, висота промежини, наявність варикозу вульви, стан ц'язів промежини, визначається стан піхви, стан шийки матки (її довжина, щільність, розташування відносно вісі таза, податливість країв, розкриття вічка), плодовий міхур, передлегла частина, її положення в малому тазі (шви, тім'ячка, провідна точка), стан кісткового таза, діагональна кон'югата, виділення з родових шляхів.
Розглядається акушерська ситуація і тактика ведення родів.
Рується на необхідність контролю загального стану роділлі, рювання пульсу, температури тіла, AT. Розглядаються щипи ведення періодів родів.
Протягом І періоду спостерігаються за загальним станом роділ . лі, за родовою діяльністю (пальпаторний контроль, токометрія гістерографія, радіотелеметрія), за станом плода (кардіотокогра ; фія, ЕКГ і ФКГ плода, вислуховується серцебиття плода кожні 10 ] 15 хвилин). Клініко-інструментальне спостереження дає можли ' вість динамічної оцінки правильності і відповідності механізм] : родів, своєчасній діагностиці ускладнень під час родів.
Загальна тривалість І періоду у першородячих 12-18 годин, j і повторнородячих - 6-9 годин, швидкість розкриття вічка ] < першородячих жінок - 1,0 см/год, у повторнородячих - 2,0 см/год ] моменту згладжування. Швидкість просування персдлегло частини родовим каналом після розкриття 8 - 9 см: у першородячи 1 1 см/год, у повторнородячих - 2 см/год-
Наголошується на знечулення І періоду родів, при розкриті ( маткового вічка 3-4 см, при регулярній родовій діяльносі 1 необхідно введення спазмолітиків, повторювати через 3-4 годиш і знечулення забезпечується введенням закисно-кисневої суміші, І, 1 мл 1% промедолу в поєднанні з седуксеном, або димедролу фентанілом, застосовують електроаяалгезію. і
Розглядаються покази до ранньої амніотомії: багатоводді ( плоский плодовий міхур або високий надрив його; при гестоза £ (гіпотензивний ефект); при передлежаннях плаценти (гемостатш ний).
В II періоді відбуваються основні моменти біомеханізму родії в Загальна тривалість цього періоду від ЗО хвилин до 2 годш Постійно, після кожної потуги, вислуховується серцебиття плода (І ймовірність виникнення гострої гіпоксії плода, в зв'язку з чи ( виникає необхідність швидкого родорозв'язання. J
При розташуванні голівки плода на тазовому дні з'являютьс Д "зіяння" анусу, вульви, випинання промежини. При врізувані голівки плода надається акушерська допомога. Суть полягає п наступному: регулювання потуг, захист промежини, запобіганн * передчасного розгинання голівки плода, виведення її чере , вульварне кільце поза потугою, внутрішній "займ" тканині п звільнення плечового пояса і тулуба плода. „:
З метою попередження розриву промежини проводити И перінеотомія або епізіотомія. і (і
Розглядають зі студентами 2-х моментну обробку пуповин І новонародженого; туалет новонародженого, профілактику гов І* бленореї.
III період - послідовий - найкоротший (середня тривалість 5-10 хв до 120 хв.), але загрозливий на виникнення кровотечі. Активне я ведення III періоду родів (ручне відокремлення плаценти та виділення а. посліду, введення тономоторних засобів) проводяться при наявності 0 показів, а також у породіль з ризиком кровотечі. III період и, супроводжується фізіологічною крововтратою, яка становить 0,5% j] маси тіла роділлі.
З метою профілактики кровотечі в послідовому та ранньому j післяродовому періоді внутрівенно вводять метилергометрин 1,0 : або окситоцин 5 од (1 мл) на фізіологічному розчині в кінці II періоду родів.
с Розглядаються ознаки відокремлення плаценти: ознака і Шредера (дно матки піднімається до реберної дуги, тіло матки залощується та відхиляється вправо), ознака Альфельда - (подовження зовнішньої частини пуповини на 10-12 см), ознака я Кюстнера-Чукалова (при натисненні ребром долоні над симфізом и пуповина не втягується в піхву), ознака Мікуліча (позив на потугу). Після відокремлення плаценти сприяють її народженню.
При анатомно-функціональній недостатності спонгіозного шару децидуальної оболонки виникає щільне прикріплення плаценти J (повне або часткове, placenta adhacrens), обов'язково ручне З відокремлення та видалення посліду, при розташуванні ворсин і хоріону в базальному шарі, проростанні їх в міометрій виникає справжнє прирощення плаценти (placenta accreta) в даному іі випадку показане оперативне лікування.
і Існують допоміжні способи видалення відокремленого посліду: Гентера (натискають кулаками в ділянці кутів матки), Абуладзе (захоплюються в поздовжню складку прямі м'язи живота), Креде-Лазаревича (стискається матка в передньо-задньому розмірі, долонею натискують на дно і сприяють видаленню посліду).
У випадку кровотечі, при відсутності симптомів відокремлення плаценти, проводять ручне відокремлення і виділення посліду, н масаж матки на кулаці під наркозом.
к , Оглядаються в дзеркалах родові шляхи, при наявності розривів -проводиться їх ушивання.
^Зі студентами викладач ретельно оглядає послід, встановлюється цілісність плаценти, наявність всіх оболонок, користуються методами (йзуальний, повітряний, люмінесцентний, молочна проба). ІїуЯкщо'є підозра на дефект плаценти або оболонок проводиться інструментальна ревізія або ручне обстеження стінок порожнини иатхи з обов'язковою антибактеріальною профілактикою сеп-щчної інфекції в післяродовому періоді.
Перший туалет новонародженого починається з запобіганні! аспірації вмісту верхніх дихальних шляхів (відсмоктування вміст! починається після народження голівки, потім відразу післі народження новонародженого, до першого вдихання); профілактика раньової інфекції через пуповинний залишок (дворазова оброби пуповини), попередження інфікування через слизові оболонки (очі вульва у дівчаток). З цією метою кон'юнктиву обробляють 30°У розчином альбуциду відразу після народження, а потім двічі : двогодинним інтервалом. Особливу увагу звертають на зігріванні новонародженої дитини, не допускаючи втрати нею тепла Оцінюється стан новонародженого за шкалою Апгар через І - 5 хі після народження (серцебиття, дихання, шкірні покриви, тонуї рефлекси). При оцінці 10 - 8 балів стан добрий, 7 - 5 балів - легк Е гіпоксія, 4 і менше балів - важка гіпоксія.
За породіллею спостерігають в родзалі не менше, ніж 2 годин (ранній післяродовий період), при задовільному стані переводять післяродову палату. Самостійно оформлюється історія родів т необхідна документація, особливу увагу звертають б маркірування новонародженої дитини.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора