Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Вагітність.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Історія хвороби
Предмет:
Акушерство
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Паспортні дані.
Прізвище: ***, Ім’я: ******, По батькові: **********;
Вік: 20 років; Професія:інженер; Місце роботи: тимчасово не працює;
Місце проживання: м. Київ, *************************************************;
Дата народження: **.**.78 р.
Дата вступу до клініки: 08.10.98 р. в 22:05.
Діагноз при вступі: Вагітність перша, 39 тижнів. Головне предлежання.
Скарги вагітності: Скаржется на переймоподібний біль внизу черева, тривалістю 15-20 секунд з перервою 10-12 хвилин.
І. Спеціальний анамнез.
Перша менструація була у 13 років, установилась у13 з половиною років, по 5 днів через 28 діб. Кількість втрачаємої крові помірна. Болі під час метструації не виникали. Характер менструації після початку статевого життя, пологів не змінився. Початок статевого життя з 17 років. Остання менструація була 28.12.97 р. Перше ворушіння плоду 05.05.98 р. Опущення черева відбулося 27.09.98 р.
Вираховування строку пологів.
1. По овуляції - від першого дня очікуванної овуляції, але менструації, яка не наступила - 14 днів -16 днів та + 273 дня;
Очікувана овуляція 01.11.97 р. -14 днів -16 днів + 273 дня = 08.10.98 р.
2. По формуле Негеля: від першого дня останньої менструації - 3 місяця + 7 днів: 28.12.97 р. –
3 місяця + 7 днів = 4.10.98 р.
3. По даті першого ворушіння, перше ворушіння + 20 тижнів (5 акушерських місяців).
4. По допологовій відпусці, яка надасться у 32 тижня.
5. По данним УЗД 15.10.98 р.
Час який пройшов від початку статевого життя до вагітності становить 3 роки. Користувалась протизаплідними засобами (презервативом).
Вагітна перший раз.
Перебіг данної вагітності був добрий, токсикоза вагітних ускладнень вагітності не було.
Відвідувала жіночу консультацію, перша явка 16.03.98 р.
Дані обмінної карти.
*********************.
Вік: 20 років; Професія: інженер; Місце роботи: тимчасово не працює;
Місце проживання: м. Киів, ****************************************.
Дата народження: **.**.78 р.
Остання менструація 28.12.97 р.
Перша явка 16.03.98 р., 10-11 тижнів. За весь час вагітності жінка зверталась в жіночу консультацію в I-й половині вагітності один раз в місяць, в II-й половині – до 30 неділь – один раз в дві неділі, а після 30 неділь – один раз в 10 днів.
Фактори ризику вагітної: вища освіта.
Середня прибавка в масі тіла за вагітність – 9-11 кг.
Група крові А(ІІ) Rh”+”;
Реакція Васермана (перша) від 15.03.98 р. (-);
Реакція Васермана (друга) від 21.06.98 р. (-);
Реакція на Австралійський антиген (перша) від 15.03.98 р. (-) за № 3519;
Реакція на Австралійський антиген (друга) від 21.08.98 р. (-) за № 7284;
Реакція на ВІЛ від15.03.98 р. (-)
ІІ. Загальний анамнез.
Породілля народилася від других пологів. Вагітність протікала без ускладнень та патології. Пологи були фізіологічні. Дитина, росла та розвивалась добре, в розумовому та фізичному розвитку від одноліток не відставала. В дитинстві хворіла на вітрянку. Венеричними захворюваннями, туберкульозом, хворобою Боткіна, ревматизмом не хворіла.
Житлово-побутові умови, характер харчування, матеріальна забезпеченність добрі.
Шкідливих звичок не має.
Алергологічний анамнез необтяжний.
Спадковість: родичі хворіють на гіпертонічну хворобу.
Чоловік здоровий, шкідливих звичок не має. ФОГТ 21.09.98 р.: легені, органи грудної клітини, середостіння, діафрагма без змін.
ІІІ. Об’єктивне дослідження.
Обхід спеціалістів:
терапевт – здорова;
невропатолог – здорова;
офтальмолог – vis EMBED Equation.3 =1, очне дно без особливостей;
отоляринголог – здорова;
стоматолог – порожнина роту санована
Лабораторні дослідження:
Коагулограма
Біохімія крові
Аналіз виділень.
Від 21.07.98 р.: - 2 ступінь чистоти: 10-20 лейкоцитів в полі зору, еритроцитів немає, флора коккова Грам позитивна, в помірній кількості. Гонококків, трихомонад не виявлено.
20.09.98 р.: - 2 ступінь чистоти: лейкоцитів 15 у п.з., поодинокі еритроцити, флора коккова Грам позитивна, в помірній кількості. Гонококків, трихомонад не виявлено.
Кал на яйце глист 22.05.98 р.
- не виявлено.
Артеріальний тиск.
Ультразвукове дослідження від 31.03.98 р. №1777:
Один живий плід, передній вигляд, розташований повздовжньо, перша позиція, відповідає на 16 тижнів. Вродженних вад розвитку не виявлено. Вагітність прогресує. Дата передбаченного строку пологів - 15.10.98 р.
від 15.06.98 р. за.№ 3402: один живий плід, передній вигляд, розташований повздовжньо, перша позиція, відповідає на 26 тижнів. Вродженних вад розвитку не виявлено. Вагітність прогрєсує. Дата передбаченного строку пологів -15.10.98 р.
III. Об’єктивні дослідження.
Стан жінки задовільний. Свідомість ясна. Положення у ліжку активне. Будова тіла нормостенічна. Шкіра нормальна, тургор її не знижений. Колір - блідо-рожевий. Висипів, ерітем, крововиливів, рубців вагітності, трофічних змін немає. В ділянці білої лінії черева є пігментація. Підшкірно-жировий шар развинений добре.
Лімфатичні вузли не збільшені. М’язи доброго ступеню розвитку з нормальним тонусом. З боку кістково-суглобового апарату видимих змін не виявлено.
Обличчя симетричне, вираз обличчя звичайний. Вуха звичайної форми та кольору. Волосся темне, густе та еластичне. Оволосіння за жіночим типом. Випадіння брів та волосся не спостерігається. Слизова губ блідо-рожева, волога. Язик без нальоту. Пародонтоз. Мигдалини рожеві, не гіпертрофовані. Запаху з рота немає.
Шия пропорційна, без видимих змін. Лімфовузли шиї не пальпуються. Пульсації шийних судин візуально не спостерігається.
Зріст -165 сантиметрів; вага - 75 кілограмів. Температура 36.7 градусів. Група крові А(II)Rh "+".
Щитовидна залоза.
Щитовидна залоза розміщена на передній поверхні шиї у типовому місці, пальпується перешийок та долі залози, які мають еластичну консистенцію, безболісні, ущільнень та вузлів немає. Залоза має вид підкови. Щитовидна залоза має другий ступінь збільшення.
з – здорові с – сановані
Живіт при огляді породіллі у вертикальному положенні - овоїдної форми, симетричний. Живіт не приймає участі в акті дихання. Видимої перистальтики немає. Розходження прямих м’язів живота, наявності гриж не виявленно.
Поза переймою живіт м’який безболісний. Глибока ковзна методична пальпація за Образцовим-Стражеско не проводилась. При пальпації печінки, печінка пальпується під реберною дугою, безболісна, еластичної консистенції.
Дихальна система.
Форма грудної клітини нормостенічна. Обидві половини грудної клітини симетричні. Розширення вен на грудній клітині не виявлено. Обидві половини грудної клітини приймають участь в акті дихання синхронно. Допоміжні м’язи в акті дихання участі не приймають. Частота дихання - 20 разів за хвилину. Задишки немає. Дихання ритмічне, звичайної глибини. Тип дихання грудний.
При пальпації грудної клітини болю за ходом ребер та межреберних проміжків немає. Болючості в точках Вале не виявлено. Голосове тремтіння на симетричних ділянках однакове.
При порівняльній перкусії, на симетричних ділянках перкуторний тон однаковий - ясний легеневий звук. При топографічній перкусії висота стояння верхівок легень 4 сантиметрів. Ширина полей Креніга - 6 сантиметрів на лівому та правому легені.
Нижні межі обох легень:
При аускультації вислуховується везикулярне дихання. Хрипів, крепітації, шуму тертя плеври немає. Бронхофонія відсутня.
Серцево-судинна система.
При огляді ділянки серця патологічних випинань, деформацій, втяжінь на грудній клітині не виявлено. Візуальної пульсації в ділянці серця немає. Пульсація артерії та вен в області шиї не виявляється.
Пальпаторно верхівковий поштовх визначається в п’ятому межребір’ї на 1,5 см медіальніше від лівої середньоключичної лінії, додатний, не разлитий. Пульсація в надчеревній ділянці не визначається.
При перкусії, межі серця находяться:
При аускультації серця на верхівці: ритм серця правильний, тони серця звучні. Шум на верхівці не вислуховується, над аортой - акцент 2-го тону. Екстракардіальних шумів немає.
Пульс однаковий на обох руках, ритмічний, 70 ударів за хвилину, задовільного наповнення та напруження. Судинна стінка резистентна, еластична. Артериальний тиск 125/75 мм рт. ст.
Сечовидільна система.
Нирки та сечовий міхур не пальпуються, симптом Пастернацького відсутній з обох сторін.
Нервова система.
Менінгіальні симптоми відсутні. Послаблення чутливості на кінцівках не спостерігається.
IV. Спеціальні акушерське обстеження.
Черево має овоїдну форму, рубців вагітних немає. Спостерігається пігментація по білій лінії черева. Пуп згладжений, розходження прямих м’язів черева не спостерігається.
Форма молочних залоз звичайна, розміри відповідають нормі. Підшкіряний вал смочка розвинен добре. Навколосмочковий кружок пігментований, залозисті дольки розвинені добре. Підшкірні вени на залозах не помітні.
Виміри тазу.
Розрізняють великий таз (pelvis major) та малий таз (pelvis minor). Межою між ними є linea innominata, яка обмежувана позаду мисом (promontorium), спереду верхнім краєм симфізу та верхньозовнішнім краєм лонних кісток, з боків – дугоподібними лініями клубових кісток.
Виміри тазу проводятся за допомогою тазоміру. В практиці використовуються зовнішні
виміри великого тазу, за розмірами якого можна міркувати про величину малого тазу. До обовязкових розмірів належать:
1. Зовнішні розміри великого тазу (Distantia spinarum, Distantia cristarum, Distantia trohanterica, Conjugata externa).
2. Conjugata diagonalis.
3.Conjugata vera.
Зовнішні розміри.
Distantia spinarum 25 см (відстань між передньоверхніми остями клубової кістки);
Distantia cristarum 29 см (відстань між найбільш віддаленними точками гребнів клубової кістки);
Distantia trohanterica 30 см (відстань між найбільш віддаленними точками вертелів стегнової кістки);
Conjugata externa - 20 (відстань між серединою верхньозовнішнього краю лонного зчеплення та надкрижовою ямкою (заглиблення між остистими відростками п’ятого попередкового хребця та першого крижового хребця))
2. Conjugata diagonalis. - відстань від нижнього краю лонного зчеплення до точки мису крижа, що найбільш виступає. Conjugata diagonalis вимірюється шляхом піхвового дослідження. Введені до піхви вказівний та середній пальці просуваються по крижовій западині до мису крижа. Кінчик середнього пальця фіксують на його верхівці, а ребро долоні впирається у нижній край симфізу. Місце зіткненя досліджуючої руки з нижнім краєм лонного зчленування відмічається вказівним пальцем іншої руки. Після витягненя пальців з піхви вимірюється відстань від верхівки середнього пальця до відміченої точки за допомогою тазоміра або сантиметрової стрічки. Якщо кінцем витягнутого пальця мис крижа досягти не вдається, враховується, що Conjugata diagonalis більш 12 см, це є норма. В даному випадку Conjugata diagonalis - 13 см.
3. Conjugata vera відповідає прямому розміру входу в малий таз - це відстань від мису крижа (promontorium), до точки лонного зчленування, яка найбільш виступає. Conjugata vera можливо розрахувати за допомогою наступних прийомів:
- Conjugata externa - 9 (емпірічне число) = Conjugata vera
20 см - 9 см = 11 см
- Знаходимо індекс Соловьйова (обвід зап’ястя на рівні шилоподібних відростків променевої та локтьової кісток). Якщо індекс Соловьйова дорівнює 14 см і більш, то Conjugata vera = Conjugata diagonalis - 2 см. Якщо індекс Соловьйова менше 14 см, то Conjugata vera = Conjugata diagonalis - 1.5 см. В нашому випадку індекс Соловьйова дорівнює 15 см. 13 см - 2 см = 11 см
- Conjugata vera = прямому розміру ромба Міхаеліса.
Ромб Міхаеліса розміщується в ділянці попереково-крижової впадини. Верхній кут - заглиблення між остистими відростками п’ятого поперекового та першого крижового хребця, нижній кут - верхівка крижа. Боковими кутами є задньоверхні ості клубових кісток. Вимірюємо прямий розмір ромбу Міхаеліса (відстань між верхнім та нижнім кутами), він = 11 см, та поперечний розмір (відстань між боковими кутами) він = 9 см.
Крім основних розмірів проводиться визначення допоміжних розмірів.
Допоміжні виміри тазу.
1. Розмір виходу з малого тазу.
Прямий розмір - відстань від нижнього краю лонного зчленування до верхівки куприка. Він вимірюється за допомогою тазоміру. Один ґудзик ставимо на нижній край лонного зчленування, другий - на верхівку куприка. Від одержаної цифри віднімаємо 2 см за рахунок м’яких тканин = 9.5 см.
Поперечний розмір - розмір між внутришніми поверхнями верхівок сідничних кісток. До цифри одержаної за допомогою тазоміру додаємо 2 см за рахунок м’яких тканин. Одержали 11 см.
2. Ромб Міхаеліса.
Ромб Міхаеліса має прямий розмір - 11 см, та поперечний розмір - 9 см.
3. Лонний кут, який становіть 100°.
Лонний кут виміряють за допомогою наступного прийома: жінка лежить на спині, ноги зігнуті та підтягнути до черева. Долоневою стороною великі пальці прикладають до нижніх гілок лобкових та сідничіх кісток; кінці пальців змикають та прикладають до нижнього краю симфіза. Розположення пальців дозволяє судити про величину кута лонної дуги. В нормі кут становіть 100 - 90°.
4. Обвід тазу вимірюється сантиметровою стрічкою (80 – 90 см).
5. Бокова коньюгата Кера - відстань між передньоверхньою та задньоверхньою остями одноіменої сторони. Вимірюється за допомогою тазоміра. В нормі дорівнює 13 см.
6. Косі розміри тазу використовують для виявлення асиметрії тазу. Різниця парних розмірів більш, ніж на 1 сантиметр вказує на асиметрію тазу. Вимірюють такі розміри:
- від передньоверхньої ості до задньоверхньої ості протилежної сторони;
- від середини лонного зчленування до правої та лівої задньоверхньої ості;
- від надкрижової ямки до правої та лівої передньоверхньої ості;
У вагітної всі парні розміри однакові.
7. Висота тазу. В нормі 25 см.
8. Кут нахилу тазу, який утворений площиною входу в таз з горизонтальною площиною. Вимірюється спеціальним ціркулем, дорівнює 60°, це є норма.
9. Висота лонного зчленування = 4 см. Товщина лонного зчленування = 2 см. Ці розміри вимірюються при піхвовому дослідженні, зігнутий вказівний палець проводиться по задній поверхні лонного зчленування до верхнього його краю. Вказівним пальцем іншої руки відмічаємо точку стикання пальця з нижнім краєм лонного зчленуваня. Відстань вимірюється тазоміром або сантметровою стрічкою.
10. Ознака Вастена. При умовах: відходжені навколоплідних вод, активної пологової діяльності, при полному розкритті шийки матки. Визначають кут між голівкою плоду і лонним зчленуванням породіллі. Якщо кут обернений донизу, то ознака Вастена – позитивна, а отже пологі через природні пологові шляхи неможливі. А якщо кут обернений догори, то ознака Вастена негативна: пологі через природни пологові шляхи моливі.
Якщо головка і лонне зчленування в одній площині, ознака Вастена – “вровінь”: самостійні пологі – при добрій пологовій діяльності і достатній конфігурабельності головки плоду.
11. Ознака Цангемейстера. Визначення ступеню піднесення передньої поверхні голівки над симфізом шляхом виміру. Спочатку вимірюють зовнішню коньюгату; потім передній гудзик тазоміру зміщують із симфізу на найбільш виступаючу точку на передній поверхні голівки. При відповідності розмірів голівки і тазу зовнішня коньюгата на 3 – 4 см довша чим розмір від голівки до надкрижової ямки, якщо останній розмір більше зовнішньої коньюгати – розмір голівки не відповідає розміру тазу. Однакова величина цих розмірів свідчить про наявність різкого неспівпадання – прогноз пологів сумнівний.
Виміри черева.
1. Також вагітним обов’язково вимірюється обвід черева. Для цього сантиметрову стрічку треба проводити зпереду через пуп позаду - через середину поперекової ділянки. Одержали 93 см.
2. Висота стояння дна матки вимірюється сантиметровою стрічкою та тазоміром. В першому випадку жінка лежить на спині з витягнутими ногами. Сантиметровою стрічкою вимірюємо відстань від верхнього краю лонного зчленування до точки дна матки, яка найбільш виступає. Одержали 34 см.
При вимірюванні за допомогою тазоміра, один ґудзик розміщуємо на верхній край лонного зчленування, інщий - на дно матки. Одержали 29 см.
3. Виміри величини голівки плоду. При високому стоянні голівки плоду прямий розмір можливо виміряти тазоміром через черевну стінку. Жінка для цього лежить на спині, лікар старанно обмацує голівку плоду, ґудзики тазоміру встановлює на точках голівки, що найбільш видаються і звичайно відповідають ділянці потилиці і лобу.
Прямий розмір голівки – diameter frontooccipitalis - відстань від перенісся до потиличного бугра - 12 см. Цьому розміру відповідає обвід - circumferentia frontooccipitalis = 34 см.
Розміри голівки плоду.
- великий косий diameter mentooccipitalis = 13 см. Відстань від підборіддя до потиличного бугра. Обвід - circumferentia mentooccipitalis = 39 см.
- малий косий розмір diameter suboccipitobregmenticus - 9.5 см. Відстань від підпотиличної ямки до середини великого тим’ячка. Обвід - circumferentia suboccipitobregmenticus 32 см.
- середній косий розмір – diameter subocipitofrontalis - 10 см. Відстань від підпотиличної ямки до волосистої частини лобу. Обвід – circumferentia subocipitofrontalis = 33 см.
- прямовисний, або вертикальний - diameter verticalis, s. trachelo bregmatica - від верхівки тім’я (маківки) до під’язикової ділянки. Дорівнює 10 см. Обвід голови, що відповідає цьому розмірові (circumferentia trachelo bregmatica) = 32 см.
- великий поперечний розмір - diameter biparietalis - найбільша відстань між тім’яними горбами. Дорівнює 9,5 см.
- малий поперечний розмір – diameter bitemporalis - відстань між найбільш віддаленішими точками вінцевого шву. Дорівнює 8 см.
Розміри тулубу плоду.
- поперечний розмір плечового поясу – diameter biacromialis - становить 12 см, обвід його - 35 см.
- поперечний розмір сідниць – diameter basilliacus - дорівнює 9 см, обвід - 28 см.
Підрахування передбаченої маси плоду.
1. По формулі Лебедевой: Х=Ж*С , де Х - маса плоду, Ж - обвід черева вагітної (в сантиметрах), С - висота стояння дна матки, виміряна сантиметровою стрічкою.
Х = ЗЗсм*34см = 3162 г
2. По Стройковой: Х=((В/И)+(Ж*С))/2, де Х - маса плоду, В - маса жінки (в г), И - індекс маси по Стройковій, у нашої жінки він = 22,
Ж - обвід черева вагітної (в сантиметрах), С - висота стояння дна матки виміряна сантиметровою стрічкою.
Х=((85000/22)+(93*34))/2=(3863,6+31б2)/2=3512.85 г
3. По формулі Бабадагли: Х=(Ж*(С+Т))/2, де Х - маса плоду, Ж - обвід черева жінки (в сантиметрах), С - висота стояння дна матки, виміряна сантиметровою стрічкою, Т - висота стояння дна матки, виміряна за допомогою тазоміра.
X=93*(34+29))/=2929.5 г
Передбачена маса плоду 3200 ± 200 грамів.
Вірахування перебаченої довжини плоду.
1. По формулі Сутугіна Х=L*2
де Х - орієнтована довжина плоду,
L - довжина плоду виміряна тазоміром.
Довжина плоду вимірюється тазоміром через черевну стінку. Один ґудзик тазоміру встановлюємо на найбільш нижче розташованій точці голівки плоду, а другий на сідницях. Від одержаної величини віднімаємо 2-3 сантиметри (за рахунок м’яких тканин, одержану цифру множимо на 2.
Х=2бсм*2=52см.
2. По формулі Гаазе L=n2 (до 5 місяцев)
L=n*5 (після 5 місяців), де L - довжіна плоду виміряна тазоміром,
n - кількість місяцев вагітності.
L=10.8см*5=54см.
Передбачена довжина плоду = 53см±2см
Вираховування строку вагітності.
1. По формулі Скульского Х=((L*2)-5)/5, де Х - строк вагітності в місяцях
L - довжина плоду виміряна тазоміром, 5 - у чисельнику товщина стінок матки,
5 – у знаменнику з формули Гаазе.
X= ((26*2)-5)/5=9.4 місяця.
2. По формулі Бабадагли (1) Х=С+3, де Х - строк в тижднях, С - висота дна матки виміряна сантиметровою стрічкою.
X=34+3=37 тижнів
3. По формулі Бабадагли (2) Х=Т+7
де Т - висота стояння дна матки виміряна тазоміром.
Х=29+7=36 тижнів
4. По формулі Жордані Х=L+G, де Х - срок вагітності в тижнях, L – довжина плоду, виміряна тазоміром, G - прямий розмір голівки.
Х=29+12=41 тиждень
Пальпація.
Визначення членорозташування плоду прийомами Леопольду.
Перший прийом зовнішнього акушерського дослідження.
Долоні обох рук розміщуємо на дні матки, пальці рук зближаємо обережним натискуванням визначаємо рівень стояння дна матки, по якому говоримо про строк вагітности. Першим прийомом визначаємо частину плоду, що розміщується на дні матки; частіше це тазовий кінець плоду. Тазовий кінець – велика, але менш щільна і менш округла частина ніж голівка.
Другий прийом прийом зовнішнього акушерського дослідження.
Другим прийомом визначаємо спинку і другі частини плоду. По положенню спинки говорять про положення та вид передлежання. Обидві руки з дна матки переміщуємо вниз до рівня пупка і розміщуємо на бокових поверхнях матки. Пальпацію частин плоду проводимо по черзі правою та лівою рукою. Ліва рука лежіть на одному місці, пальці правої руки ковзають по правобоковій поверхні матки і пропальповуємо обернену туди частину плоду. Потім права рука лежить на стінці матки, а ліва ковзає по лівій частині і пропальповує обернені туди частини плоду. При повздовжньому положенні плоду з однієї сторони пропальповується спинка, с протилежної – кінцівки. Спинка пальпується у вигляді рівномірної площини, дрібни частини – у вигляді невеликих виступів, що часто змінюють своє положення. По розміщені спинки роблять висновок про позицію та вид. Другий прийом акушерського дослідження дозволяє вивчити конус матки, її збудливість, пропальпувати круглі зв’язки матки, її товщину та розміщення. По розміщенню круглих зв’язок матки судимо про місце прікріплення плаценти. Якщо круглі зв’язки внизу розходяться, то плацента розміщена на передній стінці, якщо сходяться – на задній.
Третій прийом зовнішнього акушерського дослідження.
Служить для визначення передлежачої частини плоду. Досліджувач стоїть справа, лицем до лиця вагітної. Одну руку кладемо дещо вище лонного зчленування так, щоб перший палець знаходився на одній стороні, а чотири інших – на другій стороні нижнього сегменту матки. Повільними рухами палці заглиблюємо і охоплюємо передлежачу частину. Голівка пропальповується у вігляді щільной округлої чатини, що має чіткі контури.
Третім прийомом визначаємо рухомість голівки. Короткими легкими поштовхами намагаємося здвинути її справа наліво і навпаки, при цьому пальці відчувають балотування голівки, що особливо добре буває виражено у повторнороджаючих. Чим вище голівка над входом в таз, тим ясніше балотування. При нерухомо стоячій у вході в таз голівці, а також при тазовому передлежанні балотування немає.
Третій прийом дослідження проводимо дуже обережно, так як різкі рухи викликають больові відчуття і рефлекторне напруження м’язів передньочеревної стінки.
Четвертий прийом зовнішнього акушерського дослідження.
Цей прийом є доповненням і продовженням третього, дозволяє визначити не лише характер передлежачої чатини, а й рівень її стояння. Досліджувач стає справа, лицем до ніг вагітної. Долні обох рук розміщуємо на нижньому сегменті матки справа і зліва, кінчики пальців доходять до симфізу. Витягнутими палцами обережно проникаємо вглиб по направленню до порожнини тазу і кінчиками пальців визначають передлежачу частину і рівень її стояння.
При зовнішній пальпації прийомами Леопольда вдалось становити: при першому прийомі – пальпується тазовий кінець плоду; при другому прийомі зліва промацується у вигляді рівномірної площадки спинка, а с протилежного боку кінцівки, які змінюють своє положення та іноді відчуваються поштовхоподібні їх рухи, т.ч. визначена перша позиція, передній вид; при третьому прийомі – передлежання головне, головка нерухомо стоїть у вході в малий таз малим сегментом; при четвертому прийомі – пальпується тільки основа голівки. Т.ч. можна зробити висновок: перша позиція, передній вид, згинальний тип, повздовжне положення плоду, головне передлежання, голівка малим сегментом у вході в малий таз.
Ознака Вастена негативна, ознака Цангенмейстера негативна. Розкриття шийки матки по Шатц-Унтербергу на 5 см (стояння контракційного кільця на 5 см вище лонного зчленування), по Роговіну на 5 см (відстань між дном матки та мечеподібним відростком становить 5 см, тобто недоозкриття шийки матки 5 см).
Позапереймою матка добре розслаблюється, під час перейми добре скорочується. Тонус матки та інтенсиність перейм підвищується по мірі розвитку пологового процесу. Тривалість перейм прогресує з 15 до 100 секунд, а інтервал між переймами зменьшується з 10 до 2 – 3 хвилин.
Аускультація.
Серцебиття плоду вислуховується зліва на 3 – 4 см нижче пупка, 140 уд./хв., тони звучні, ритмічні. Іноді вислуховуються поштовхоподібні рухи плоду.
Огляд зовнішніх статевих органів.
Статеві органи розвинуті вірно, оволосіння за жіночим типом, великі статеві губи прикривають малі, статева щілина зімкнута, клітор звичайних розмірів, на промежині висипу, гнойничків, рубців, екзостозів, гемороїдальних вен немає.
Піхвове дослідження 08.10.98 р. 22:35.
Огляд піхвової частини матки і слизової оболонки піхви у дзеркалах. Слизова синюшнього кольору, складчатість помірно розвинена, шийка матки згладжена, розкриття маткового зіву на 5 см, плідний міхур цілий. Видимих патологічних змін слизистої оболонки типу рубців, екзостозів, варікозного розширення вен не виявлено.
Піхва жінки, що не народжувала. Шийка матки центрована, циліндричної форми, краї її м’які, згладжені, розкриття маткового зіву на 5 см. Плідний міхур цілий, напружений під час перейм, навколоплідні води не підтікають; передлежання головне, голівка малим сегментом у вході в малий таз, стріловидний шов у правому косому розмірі, провідна точка - мале джерельце, крижова западина вільна, мис не досягається, внутрішня поверхня лонного зчленування доступна дослідженню. Кісткових екзостозів у малому тазу не виявлено. Піхва санована до і після дослідження розчином фурациліну 1:5000.
Акушерський діагноз:
Перша вагітність, 39 тижнів, перші пологи, один живий плід, поздовжнє положення, головне передлежання, перша позиція, передній вид, перший період пологів.
Заключення: пологі продовжити вести консервативно, профілактика внутриутробної гіпоксії плоду. Знечулення за періодами пологів. При відхиленні від норми ведення пологів переглянути у бік кесарського розтину.
V. Пологи.
Пологи - фізіологичний процес, при якому відбувається зігнання з матки через родові шляхи життєздатного плоду, плаценти з оболонками і навколоплідними водами.
Фізіологічні пологи настають звичайно через десять акушерських місяців (280 діб, або 40 тижнів) вагітності, коли плід стає зрілим і здатним до позаутробного існування. Такі пологи називають своєчасними. Якщо вони настають у строки від 28-29 до 37-38 тижнів вагітності, їх називають передчасними, а пізніше 41-42 тижнів - запізнілими.
Перший період пологів.
Початком пологів вважають:
1. Появу регулярних скорочень м’язів матки - перейм, які на початку пологів бувають кожні 10-12 хвилин, потім стають дедалі частішими і сильнішими.
2. Зглажування шийки матки і розкриття маткового зіву.
3. Відходження слизу, дещо забарвленого кров’ю.
4. Утворення плідного міхура.
Період розкриття починається з першими регулярними переймами і закінчується повним розкриттям зовнішнього зіву шийки матки.
Перейми характеризуються:
1. Частотою.
2. Періодичністю.
3. Силою (тиск до 180 мм. рт. ст.)
4. Болючістю.
Послідовий період починається з моменту народження дитини і завершується народженням посліду.
1. У першому періоді пологів відбувається поступове згладжування шийки і розкриття зовнішнього зіву шийкового каналу до ступеню, достатнього для зігнання плоду з порожнини матки. Згладжування шийки і розкриття зовнішнього зіву відбувається під впливом родових перейм. Під час перейм у мускулатурі тіла матки відбуваються такі процеси:
скорочення м’язових волокон - контракція;
зміщення м’язових волокон, що скорочуються, зміна взаємного розміщення їх - ретракція.
М’язові волокна, які лежать до перейм одне за одним по довжині, вкорочуються, всуваються в шар сусідніх волокон, лягають поряд одне з одним. У проміжках між переймами зміщення м’язових волокон зберігається. При наступних скороченнях матки ретракція м’язових волокон посилюється, що приводить до дедалі більшого потовщення стінок матки. Крім того, ретракція спричинює розтягнення нижнього сегменту матки, згладжування шийки і розкриття зовнішнього зіву шийкового каналу. Відбувається це тому, що поздовжні м’язові волокна тіла матки, які скорочуються, відтягають колову (циркулярну) мускулатуру шийки матки в боки і вгору (дистракція шийки); при цьому відбувається розширення каналу шийки матки, яке збільшується з кожними переймами.
Розкриттю шийки матки сприяє переміщення навколоплідних вод у бік каналу шийки матки. При кожних переймах мускулатура матки тисне на вміст плодового яйця, головним чином на навколоплідні води. Внаслідок рівномірного тиску з боку дна і стінок матки навколоплідні води спрямовуються в бік внутрішнього зіву каналу шийки матки, де опору немає. Під напором навколоплідних вод нижній полюс плодового яйця відшаровується від стінок матки і заглиблюється разом з навколопліною рідиною у внутрішній зів каналу шийки матки. Частину оболонок, яка заглиблюється разом з навколоплідною рідиною в канал шийки матки, називають плодовим міхуром.
Під час перейм плідний міхур напружується і дедалі глибше вклинюється в канал шийки матки, розширюючи його зсередини.
Таким чином, процес розкриття зіву здійснюється за рахунок:
- розтягування колової мускулатури шийки (дистракція), яке відбувається в зв’язку з скороченням поздовжніх м’язів тіла матки;
- заглиблення напруженого плодового міхура, який розширює зів, діючи подібно до гідравлічного клина.
Головне, що приводить до розкриття шийки матки, це скоротлива діяльність матки; перейми зумовлюють і дистракцію шийки, і підвищення внутрішньоматкового тиску, в результаті якого відбуваються напруження плідного міхура і вклинення його в зів.
Внаслідок ретракції і вкорочення поздовжніх м’язів матка ніби сповзає з плідного яйця, спрямовуючись угору. Проте це сповзання обмежується зв’язковим апаратом матки. Круглі, крижово-маткові і часково широкі зв’язки утримують матку, яка скорочується, від надмірного зміщення вгору. Напружені круглі зв’язки вдається промацати в породіллі через черевну стінку. У зв’язку з зазначеною дією зв’язкового аппарату сила скорочень матки використовується для просування плодового яйця донизу.
При ретракції матки розтягується не тільки шийка, а й нижній сегмент матки. Нижній сегмент, який складається з перешийка і найбільш нижнього відділу тіла матки, порівняно тонкостінний, м’язових елементів у ньому менше, ніж у верхньому сегменті матки. Розтягнення нижнього сегменту починається ще під час вагітності і посилюється під час пологів в зв’язку з ретракцією м’язів верхнього сегменту (порожнистого мускула).
Коли розвиваються сильні перейми, визначається межа між порожнистим мускулом, що скорочується (верхній сегмент), і нижнім сегментом матки, що розтягується. Цю межу називають контракційним кільцем.
Контракційне кільце звичайно утворюється після відходження навколоплідних вод, воно має вигляд поперечної борозни, яку можна промацати через черевну стінку.
Згладжування і розкриття каналу шийки матки відбувається так: зовнішній зів буває трохи відкритий уже наприкінці вагітності; він вільно пропускає кінець пальця. В періоді розкриття зовнішній зів розкривається після розкриття внутрішнього зіву і згладжуванням шийки матки.
Зів розкривається поступово. Спочатку від пропускає кінець одного пальця, потім у відкритому зіві вміщуються два пальці і більше. В міру розкриття, краї зіву все більше стончуються, на кінець періоду розкриття вони мають форму вузької, тонкої облямівки. Розкриття вважається повним, коли зів розширюється приблизно на 10-12 см. При такому ступені розкритті зів пропускає голівку і тулуб зрілого плоду.
Під час кожних перейм навколоплідні води йдуть до нижнього полюсу плідного яйця, плідний міхур напружується (наливається) і заглиблюється в зів. Після закінчення перейм води частково переміщуються догори, напруження міхура послабюється. Вільне переміщення навколоплідних вод у напрямку до нижнього полюсу плідного яйця і в зворотний бік відбувається доти, поки передлежача частина рухома над входом у таз. Коли голівка опускається, вона з усіх боків стикається з нижнім сегментом матки і притискує цю ділянку стінки матки до входу в таз. Місце охоплення голівки стінками нижнього сегмента називають поясом стикання. Пояс стикання поділяє навколоплідні води на передні і задні. Навколоплідні води, що містяться в плідоному міхурі нижче пояса стикання, називають передніми водами. Більшу частину навколоплідних вод, розміщених вище поясу стикання, називають задніми водами.
Під впливом перейм, які посилюються, плідний міхур, заповнений передніми водами, наливається все більше, і на кінець періоду розкриття напруження міхура не слабшає, і в паузах між переймами плідний міхур готовий до розриву.
У нормальних умовах плідний міхур розривається при повному, або майже повному, розкритті зіву, під час перейм (своєчасне відходження вод). Після розриву міхура відходять передні води. Задні води звичайно виливаються зразу ж після народження дитини. Рідше плідний міхур розривається при неповному розкритті зіву, іноді навіть до настання пологів.
Якщо плідний міхур розривається при неповному розкритті зіву, то говорять про раннє відходження вод, відходження вод до початку пологової діяльності називають передчасним. Раннє і передчасне відходження навколоплідних вод несприятливо впливають на перебіг пологів.
Якщо оболонки надто щільні, то плідний міхур розкривається пізніше настання повного розкриття зіву (запізнілий розрив плідного міхуру), іноді він зберігається до періоду зігнання і випинається з соромітливої щілини зпереду передлежачої частини.
Знечулення пологів.
У більшості жінок роди супроводжуються больовими відчуттями, ступінь яких варіює в широких межах. Багато породіль зазнає найсильнішого болю, особливо під час розкриття шийки і зіганяння плоду.
Медикаментозне знечулення.
Протягом останніх років для знечулення пологів запропоновано такі засоби: баралгін, но-шпа (2 мл), папаверина гідрохлорид, атропіна сульфат (1% 1 мл), апрофен. Баралгін діє заспокійливо і спазмолітично;
Rр.: SоІ. Вагаlgіnі 10 ml.
D.t.d. №10 рго іnjectionibus
S. Для внутрішньовенного застосування.
Атропіна сульфат розслаблює гладку мускулатуру матки і викликає місцеворозслаблюючу дію, застосовується у вигляді 0,1% розчину в ампулі 1 мл;
Rр.: Sоl. Аtropini sulfatis 0,1% 1 ml
D.t.d. №6 рго іnjectionibus
S. Для підшкірного введення.
Но-шпа та папаверину гідрохлорид відносяться до групи спазмолітиків, роззслаблюють гладкі м’язи. Позитивний результат щодо знечулення дає комбінація но-шпи з баралгіном. При внутрішньом’язевому введенні;
Rр.: Sol. No-spani 2% 2 ml
D.t.d. №6 рго іnjectionibus
S. Для внутрішньовенного та внутрішньом’язевого використання.
Rp.: Sol. Papaverini hydrochloridi 2% 2 ml
D.t.d. №6 рго іnjectionibus
S. Для внугрішиньом’язевого використання.
Rр.: Sol. Apropheni 1% 1 ml
D.t.d. №6 рго іnjectionibus
S. По 1 мл для внутрішньом’язового введення.
Вагітну жінку ознайомлюють з порядком та обстановкою у пологовому будинку, розповідають їй про можливі і обов’язкові маніпуляції під час пологів (зовнішнє і піхвове дослідження, внутрішньовенне введення глюкози, введення кисню та ін.), вагітній роз’яснюють про необхідність неухильно виконувати всі вказівки медичного персоналу і регулярно харчуватися під час пологів.
Якщо породілля не пройшла психопрофілактичну підготовку то її навчають усіх прийомів у пологовому будинку. При цьому також виявляють і усувають жахи та побоювання і підтримують упевненість у благополучному закінченні пологів. Ефект такої бесіди нижчий, ніж тривала психопрофілактична підготовка.
Завдання акушера по веденню першого періоду пологів.
1. Стежити за загальним станом породіллі:
а) звертаємо увагу на скарги;
б) регулярно проводимо вимірювання артеріального тиску на обох руках;
в) стежимо за характером пульсу (при нормальному перебігу пологів пульс може трошки прискоротись, але залишиться ритмічним і повним);
г) вимірюємо температуру породіллі 3-4 рази на день.
2. Слідкуємо за пологовою діяльністю:
а) стежимо за силою, інтенствністю, тривалістю, частотою та болісністю перейм;
б) стежимо за динамікою розкриття шийки матки по висоті стояння дна матки і контракційного кільця та за результатами піхвового обстеження.
3. Стежимо за станом плоду:
а) вислуховуємо серцебиття плоду через кожні 15-20 хвилин, а після відходження навколоплідних вод - через 5-10 хвилин. Прискорення серцебиття до 160 ударів за хвилину і більше і зниження до 110 ударів і менше свідчить про гіпоксію плоду,
4. Слідкувати за просування передлежачої частини (великим сегментом голівка не повинна знаходитись в одній площині більше двох годин; при не виконанні цієї умови на голівці плоду утворюються пролежні).
5. Слідкуємо за своєчасним злиттям навколоплідних вод, тому що при своєчасному їх відходженні незабаром виникають виганяючі перейми та потуги.
6. Стежити за функцією сечового міхура та кишок:
а) при надходженні в пологовий будинок породіллі ставлять очисну клізму, яку повторюють через 12 годин;
б) жінка повинна мочитись самостійно через кожні 2-3 години. Якщо породілля самостійно спорожнити сечовий міхур не може, то застосовують катетеризацію.
7. Слідкуємо за харчуванням породіллі. Призначаємо їжу, що легко засвоюється, невеликими порціями.
8. Проводимо знечулення пологів.
Показники до піхвового дослідження.
1. Піхвове дослідження проводиться при прибутті у пологовий будинок;
2. Після відходження навколоплідних вод. При подальшому перебігові пологів піхвове дослідження проводять за показаннями:
а) затяжний період вигнання;
б)неясне положення і передлежання плоду;
в) кровотеча з родових шляхів;
г) гіпоксія плоду.
Щоденник 1 періоду пологів
Піхвове дослідження. 09.10.98 р. 2:45.
Огляд піхвової частини матки і слизової оболонки піхви у дзеркалах. Складчатість слизової оболонки помірно розвинута. Шийка матки центрована, циліндричної форми, згладжена, повне відкриття (10 см).
Піхва жінки, що не народжувала. Складчатість слизової оболонки помірно розвинута. Шийка матки центрована, циліндричної форми, згладжена, повне відкриття (10 см), плідний міхур відсутній, великий сегмент голівки плоду знаходиться у плоскості широкої частини малого тазу, стрілоподібний шов у правому косому розмірі, ближче до прямого розміру площини вузької частини малого тазу. Нижній полюс голівки плоду на рівні L. interspinalis. Лонне зчленування не пальпується. Крижова западина виконана голівкою на 2/3 її розміру. До і після дослідження піхва санована розчином фураціліну 1:5000.
Акушерський діагноз.
Перша вагітність 39 тижнів, мається один живий плід, в головному передлежанні, повздовжнє положення, перша позиція, передній вид, злиття навколоплідних вод. Кінець першого періоду.
Заключення.
Почався 2 період пологів. Пологи закінчити консервативно (Рег vias naturalis). Слідкувати за внутрішньоутробним станом плоду і активністю пологової діяльності
Другій період пологів.
Теоретична частина
Поступальні рухи плоду відбуваються по осі тазу, тобто по зігнутій лінії, яка сполучає центри всіх прямих розмірів тазу. Вісь тазу вигинається відповідно до увігнутої форми передньої поверхні крижів, у виході з тазу вона спрямовустся наперед, в бік симфізу.
Стінки тазу нерівні: симфіз значно коротший від крижів. Форма малого тазу в різних площинах неоднакова: вихід тазу має поперечно витягнуту форму, порожнина - круглу, вихід - вигляд овалу, витягнутого в передньо-задньому напрямку. Головка плоду має також неоднакові розміри в різних площинах.
У зв’язку з зазначеними особливостями форми тазу і голівки, вона не може пройти через родові шляхи по прямій лінії, не роблячи поворотів. Одночасно з поступальними рухами по осі тазу плід, особливо його голівка, робить ряд рухів. Голівка плоду робить додаткові до поступальних рухів повороти навколо повздовжньої осі і обертання навколо поперечної осі - згинання і розгинання.
Сукупність рухів, які робить плід при проходженні через малий таз і м’які тканини родових шляхів, називають біомеханізмом пологів.
До вчення про біомеханізм пологів великий внесок зробив А.Я.Красовський.
Найбільш типовим, нормальним є біомеханізм пологів при передньому виді п...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора