Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Психологія вагітних жінок.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Теорія
Предмет:
Акушерство
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Криза змін
Перші місяці вагітності - це час революційних змін не тільки у фізіології жінки, але й у її психології. У внутрішньому, таємному просторі її "Я", з'явився простір іншої людини, з існуванням якого треба не просто рахуватися, а можливо, перешикувати все життя, змінити всі плани. Не всі можуть беззастережно прийняти ці зміни. Навіть якщо дитина бажана й довгоочікувана - грандіозність події, що сталась, захоплює всі думки жінки, змушуючи її хвилюватися: "Як буде складатися далі моє життя? Як буде протікати вагітність? Що буде з моєю кар'єрою? Чи зможу я забезпечити своєму маляті гідне майбутнє? Чи буду я гарною матір'ю?" Подібні щиросердечні переживання можуть викликати не тільки почуття втоми й дратівливості, але навіть стати причиною токсикозу або загрози переривання вагітності.
Дратівливість
Вагітність робить жінку емоційно ранимою, схильною до занепокоєння, більш чутливою до негативних переживань. Начебто б і привід для розладу незначний, а очі на "мокрому місці", і ніщо не радує. Багатьох жінок переслідує відчуття, начебто ти "у пастці" нудоти, що не припиняється, що звідкись береться втома, постійна дратівливість. Лікарі пояснюють такий нестійкий емоційний стан бурхливими гормональними змінами, що відбуваються в організмі. Тільки розуміння того, що такий стан природний і цілком фізіологічний не полегшує жінці цей складний період.
Вразливість
Навіть, якщо до вагітності жінка відрізнялася незворушною вдачею, то тепер може легко панікувати від абстрактних міркувань свого лікаря про ускладнення протікання вагітності або від розповіді ексцентричної подруги про свої роди. Сцени з деяких фільмів або телевізійних новин, різке зауваження начальника або попутника в метро можуть довести майбутню маму до сліз. Не треба боятись дати вихід своїм емоціям – можна поплакати, поскаржитись комусь, головне не заганяти похмурі думки й образи в глибину душі. Така підвищена вразливість просте нагадування про те, що настав час поміняти враження.
Самотність
У душі вагітної жінки відбувається так багато змін, що вона може почати почувати себе дуже самотньо у вирі нових переживань, що нахлинули. Всі навколишні її люди залишилися колишніми, лише вона одна у полоні "вагітних почуттів". Але в цей час переживання самітності дозволяє глибше заглянути у власну душу, розібратися в самій собі, проаналізувати свій життєвий досвід, а можливо переоцінити свої життєві цінності.
Чого бояться майбутні мами?
Майже всім жінкам, що очікують першої дитини, у тім або іншому ступені знайомі усвідомлені або несвідомі страхи й тривоги. І це не дивно: близькість змін навряд чи залишить кого б це не було байдужим і спокійним.
Я не зможу дати дитині досить любові й ніжності
Навряд чи хто-небудь стане заперечувати, що материнство жадає від жінки особливих якостей. Іноді страх перед майбутньою роллю може бути пов'язаний з тим, що жінка підсвідомо не почуває себе готовою піклуватися про маля. Причому це зовсім не означає, що вона дійсно не здатна на м'якість, терпіння й розуміння. Швидше за все, у її колишньому житті подібні почуття проявлялись під забороною або не зустрічалась відповідна ніжність й теплота. Тому тепер вона не знаєте, чи здатна на такі почуття і чи зможе полюбити своє малятко.
Я почуваю, що стала занадто вразливою
Інший страх може бути пов'язаний з відчуттям незахищеності. Стан безпорадності часто псує життя майбутнім мамам і не залежить від того, наскільки забеспечене їхнє існування. Просто під час вагітності жінка стає більше вразливою й беззахисною, і якщо десь у глибині душі в неї є таємна впевненість у тому, що "світ небезпечний, а я беззахисна", то тривога й відчуття неясної тривоги можуть зрости в кілька разів. До речі, іноді майбутні мами стають обережними й починають загострено реагувати навіть на примарну небезпеку, розуміючи при цьому всю несерйозність погрози.
Мене лякає майбутнє
Неминучі зміни, які відбудуться у її родині після народження маляти, також є джерелом тривог. Якщо майбутня мама завжди прагнула додати своєму способу життя якусь стабільність й врівноваженість, якщо вона не любить несподіванок і сюрпризів, цілком імовірно, що така подія, як народження дитини, викличе у неї тривогу: "Як усе складеться? Чи не розжирію я до неподобства? Чи не почне чоловік бачити в мені тільки "няньку"? Як я буду ладити зі свекрухою, якщо прийдеться її про щось просити?"
Занадто більша відповідальність!
Іноді здається, що дитина зажадає такої віддачі щиросердечних сил, що для власного життя не залишиться ні місця, ні часу. На щастя, у більшості випадків ці настрої проходять після народження маляти. Страх може бути пов'язаний з величезною відповідальністю, що лягає на плечі майбутніх батьків, і особливо майбутньої мами, коли вона одержує позитивний результат тесту на вагітність... Материнські переживання цілком зрозумілі - ніхто в такій мірі не відповідає за життя й здоров'я іншої людини, як мати за своє дитя. Навряд чи хто-небудь зможе рівною мірою розділити з нею цей тягар, яким можна тільки частково поділитися з майбутнім татом, бабусями, дідусями, лікарями або вчителями.
Мені незрозуміло, що відбувається з тілом, я боюся болю й пологів
Ще одне побоювання пов'язане з невідворотністю фізичних змін, які відбудуться з жінкою під час вагітності й пологів. Відомо, що пологи - природний біологічний процес, у якому провідна роль належить жіночому тілу. Психологічно тіло виступає як якийсь об'єкт, в якому треба щось приборкувати, підкоряти й контролювати. Тим часом під час вагітності з ними починають відбуватися речі, які їм не дуже зрозумілі й не зовсім контрольовані. "Зі мною щось відбувається, а я повинна просто підкорятися. Нічого іншого мені не залишається. Мені здається, що я перестаю бути господаркою свого життя, свого тіла, тому що останнім часом мій живіт визначає, як мені жити й що робити". Як правило, ці міркування закінчуються думками, схожими на ті, що відвідують нас під час хвороби: " Чи не трапиться із мною що-небудь страшне? Чи не вмру я? Чи не залишуся на все життя безпомічною калікою?"
Раптом дитина народиться неповноцінною
На жаль, потрібно визнати, що повністю уникнути цього ризику неможливо. Це реальність, а єдина наша зброя проти неконтрольованого і неминучого - постаратися прийняти себе й свою частку такою, якою вона є.
Іноді страх народити неповноцінну дитину починає мучити жінку навіть у тому випадку, якщо вагітність протікає нормально й немає ніякої видимої погрози для розвитку маляти. Із чим це пов'язано? Якщо вагітність сильно змінила її життя, якщо їй довелося пожертвувати якимись важливими інтересами, цілком природно, що час від часу вона буде досадувати своєму "цікавому положенню" і з неприхованою тривогою уявляти собі, як народжене маля обмежить її волю. Однак не варто картатися за подібні думки. Ці почуття не означають, що вона - погана мати, а говорять лише про те, що життя майбутньої мами наповнене, активне й дитина - тільки частина її. Якщо ж вона буде намагатися щосили гнати від себе подібні думки, то її досада буде шукати "обхідні шляхи" для виходу. Крім усього іншого, це може виявитися в перебільшених переживаннях із приводу народження неповноцінної дитини, передчасних або дуже важких пологів з наслідками або ще чогось страшного й неприємного. Як не дивно, страх народити неповноцінну дитину іноді підігрівається обстеженнями під час вагітності. УЗД, інші дослідження й аналізи є джерелом стресу, у тому числі й для дитини, незважаючи на те що результати їх у більшості випадків благополучні. При цьому страх народити інваліда те саме що страх дати життя маляті, що не відповідає характеристикам "ідеальної дитини".
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора