Демілінієзуюча полінейропатія.. Історія хвороби з Нервові хвороби. Робота № 201888

Перехід до торгівельного партнера Binance

Демілінієзуюча полінейропатія.

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Івано-Франківська державна медична академія

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Медичний факультет

Кафедра:

Кафедра нервових хвороб

Інформація про роботу

Рік:

2002

Тип роботи:

Історія хвороби

Предмет:

Нервові хвороби

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство Охорони Здоров’я України Івано-франківська державна медична академія кафедра нервових хвороб зав. кафедрою професор Герасимчук Р. Д. викладач професор Пітик М.І. Історія хвороби Куратор медичного факультету Початок курації 29 березня 2002р. Кінець курації 12 квітня 2002р. Івано-Франківськ 2002р. Паспортна частина 1. П.І.П Галюк Микола Петрович 2.Вік: 1938 р.н. (64р.) 3.Стать: чоловіча 4. Професія: інженер. 5.Адреса: с. Вістова надвірнянський район 6.Місце роботи: пенсіонер. 7.Дата поступлення: 29.03.2002р. Дата виписки: 8.Кількість проведених у стаціонарі днів: 9.Діагноз установи, яка направила: Полінейропатія. 10.Попередній діагноз: Хронічна запальна демієлінізуюча полінейропатія. 11.Заключний діагноз: Хронічна запальна демієлінізуюча полінейропатія. Скарги хворого Хворий скаржиться на слабість, зниження сили у нижніх і верхніх кінцівках. Появу оніміння, відчуття повзання мурашок, зниження чутливості в дистальних відділах кінцівок, тремор китиць. Також скаржиться на зниження працездатності, швидке настання втоми при роботі і ходьбі, виражене зниження настрою. Анамнез хвороби Вважає себе хворим протягом 4 місяців. Захворювання почалося з відчуття оніміння в дистальному відділі лівої руки, далі в правій руці, потім приєдналось відчуття оніміння в стопах. Останні 2 місяці з’явилась слабість у верхніх і нижніх кінцівках. Проходив курс лікування в кардіологічному відділенні районної лікарні з приводу гіпертонічної хвороби з 2 по 21 березня звідки був направлений на лікування в неврологічне відділення ОКЛ з попереднім діагнозом полінейропатія. Анамнез життя Галюк Микола Петрович народився в селі Вістова надвірнянського р-ну в сім’ї селянина. В дитячому і шкільному віці розвивався без відхилень. Після закінчення школи поступив і закінчив технічний інститут. Умови праці були задовільні, в 60 років вийшов на пенсію. Одружений, має одну дитину. Проживає в задовільних матеріально-побутових умовах. З 1998 року хворіє на гіпертонічну хворобу. В дитинстві хворів на ГРВІ, переніс пневмонію. З 2 по 21 березня знаходився на лікуванні в кардіологічному відділенні районної лікарні з приводу лікування гіпертонічної хвороби. Туберкульоз, венеричні захворювання, вірусний гепатит, психічні захворювання у себе та у родичів заперечує. Шкідливих звичок не має. Спадковий та алергологічний анамнез не обтяжені. Об’єктивне обстеження Загальний стан середньої важкості, свідомість ясна, положення в ліжку активне, вираз обличчя звичайний, лице відповідає віку. Будова тіла правильна, пропорційна, гіперстенічної конституції, підвищеного відживлення. Шкірні покриви бліді, чисті без патологічних змін. Шкіра в дистальних відділах кінцівок суха, зниженої еластичність, тургор знижений, наявний гіперкератоз. В інших відділах шкіра підвищеної вологості. Оволосіння шкіри звичайне, за чоловічим типом. Видимі слизові блідо-рожеві, вологі. Підшкірножирова клітковина розвинена добре, рівномірно. Набряки відсутні. Лімфатичні вузли не пальпуються. Мускулатура розвинена задовільно. Тонус м’язів знижений. При пальпації м’язи без особливостей. Волосяний покрив розвинений за чоловічим типом. Голова: пропорційна, волосся рідке, сиве. Форма черепа мезоцефалічна. Вушні раковини без особливостей, виділення відсутні. Очі звичайні, розташовані правильно, ширина очних щілин однакова, ністагм і екзофтальм відсутній. Брови і повіки без особливостей, склери білі. Кон’юнктива без особливостей. Зіниці округлої форми, середньої величини. Риси обличчя дещо загострені, легка згладженість правої носо-губної складки. Ніс і шия без особливостей, пульсації на шиї артеріальних і венозних судин в нормі. Кістковий скелет розвинений нормально, відповідні частини його симетричні; деформації хребта, грудної клітки, кінцівок відсутні. При пальпації та навантаженні по осі біль відсутня. Зміна конфігурації суглобів відсутня, вони не болючі; рухи активні і пасивні у всіх збережені, не болючі, в зменшеному об’ємі. Температура тіла 36,7(С. Органи кровообігу: Скарги: відсутні. Огляд: лице гіперемійоване, губи рожеві, при огляді ділянки серця серцевого поштовху не виявлено, пульсації артеріальних і венозних судин не виявлено. Пальпація: верхівковий поштовх локалізується в п’ятому міжребір’ї на 1 см досередини від лівої середньоключичної лінії, обмежений, резистентний, середньої сили і висоти. Пульс на променевих артеріях, вискових та сонних: симетричний, ритмічний, задовільного наповнення і напруження, частотою 76уд/хв. Дефіцити пульсу відсутній. При пальпації артерій нижніх кінцівок: стегнової, підколінної, тилу стопи та задньої великогомілкової, а також скроневої артерії— стінка артерії звичайна, еластична. Пульс на перерахованих артеріях задовільний. АТ 140/80 мм.рт.ст. Пульсовий тиск 60 мм.рт.ст. Артеріальний тиск однаковий на нижніх і верхніх кінцівках. Перкусія: Межі відносної серцевої тупості: права – 0,5 см назовні від правого краю грудини в IV міжребір’ї, ліва – 0,5 см назовні від лівої середньоключичної лінії в V міжребір’ї, верхня – на рівні ІІІ ребра по нижньому краю. Межі абсолютної серцевої тупості: права – на рівні равого краю грудини в IV міжребір’ї, ліва – на 0,5 см латеральніше від лівої середньоключичної лінії в V міжребір’ї, верхня – на рівні верхнього краю IV ребра. Ширина судинного пучка — не виходить за межі грудини. Аускультація: тони серця звучні, чисті, ритмічні, акцент першого тону над аортою з частотою 76 за одну хвилину, патологічні шуми не вислуховуються. 1 точка (мітральний клапан) — в ділянці локалізації верхівкового поштовху. 2 точка (аортальний клапан) — в другому міжребір’ї справа від грудини. 3 точка ( клапан легеневого стовбуру) — в другому міжребірї зліва від грудини. 4 точка (тристулковий клапан) — на основі мечевидного відростка. 5 точка (аортальний клапан) точка Боткіна — Ерба — в третьому міжребір’ї зліва від грудини. При аускультації артерій – акцент першого тону над аортою. Дихальна система: Скарги: відсутні При огляді: . Форма грудної клітки правильна, гіперстенічна, циліндрична, симетрична, лопатки дещо відстають від грудної клітки. Над- і підключичні ділянки виражені, міжреберні проміжки широкі. Дихання через ніс — вільне, ритмічне, з частотою 20 за хв; тип дихання змішаний. Обидві половини грудної клітки рівноцінно приймають участь в акті дихання; Епігастральний кут більше 90˚, кут Людовика помірно-виражений. Хребет у грудному відділі без викривлень. Пальпація: грудна клітка задовільної резистентності, не болюча, еластичність знижена. Голосове тремтіння над симетричними ділянками однакової інтенсивності, однакове на всьому протязі над легенями. Порівняльна перкусія: ясний легеневий звук на всьому протязі над легенями. Топографічна перкусія: Висота стояння верхівок спереду: справа – 2,5см, зліва – 2,5см; Висота стояння верхівок ззаду: верхівки обох легень знаходяться на рівні остистого відростка VІІ шийного хребця; Ширина поля Креніга: справа і зліва по 5см; Нижні межі легень: Місце перкусії Права легеня Ліва легеня L. parasternalis Нижній край V ребра - L. medioclavicularis VI ребро - L. axillaris anterior VII ребро VII ребро L. axillaris media Нижній край VIII ребра VIII ребро L. axillaris posterior IX ребро ІХ ребро L. scapularis X ребро Х ребро L. paravertebralis Остистий відросток XI грудного хребця Остистий відросток XI грудного хребця Рухомість нижнього краю легень збережена (по лопатковій лінії: справа – 6 см, зліва – 6 см). Аускультація: на всьому протязі легень вислуховується везикулярне дихання, побічні дихальні шуми відсутні. Бронхофонія над симетричними ділянками легень однакова, середньої інтенсивності. Органи травлення: Огляд: Живіт візуально округлий, симетричний, передня черевна стінка приймає слабку участь в акті дихання. При пальпації передня черевна стінка не болюча, напруження її відсутнє; симптом Щьоткіна – Блюмберга, Менделя та симптом флюктуації від'ємні. При перкусії над усією ділянкою живота тимпанічний звук. При глибокій методичній ковзній пальпації по методу Образцова-Стражеско: сигмовидна кишка промацується у лівій здухвинній ямці у вигляді гладенького циліндра, безболісна, помірно щільної консистенції, має гладеньку поверхню, наявне деяке зміщення, не бурчить. Сліпа кишка промацується в правій здухвинній ділянці як гладкий дещо рухомий (1 – 2 см) циліндр з невеликим розширенням донизу (відчувається бурчання), болючість при пальпації відсутня. Кінцева частина клубової кишки не пальпується, червоподібний відросток не пальпується. Поперечна ободова кишка пальпується у вигляді рухомого, дещо прогнутого посередині циліндра помірно щільної консистенції, при пальпації безболісна, наявне деяке бурчання. Висхідна та низхідна ободові кишки пропальповуються у вигляді тяжів середньої щільності діаметром близько 1,5 см, в низхідній частині відчувається деяке бурчання, поверхня гладка, не болюча, ущільнення відсутні. Шлунок: при орієнтовній пальпації ділянка над шлунком м’яка, не дає м’язового захисту. При глибокій методичній ковзній пальпації по методу Образцова-Стражеско велику кривизну шлунка не вдалося пропальпувати. Воротар пальпується як короткий тяж діаметром 2 см, який змінює свою форму і консистенцію. Нижня межа шлунку, визначена при перкусії, перкуторній аускультації, розташовується вздовж середньої лінії на 2 сантиметри вище від пупка. Нижній край печінки при пальпації гострий, ущільнений, рівний, безболісний; виходить з-під краю правої реберної дуги на 2-3 см. Визначення меж печінки по В.Х.Василенку (перкуторно): верхня: по l. parasternalis dextra – по верхньому краю VI ребра, по l. medioclavicularis dextra – на рівні VI ребра, по l. axillaris anterior dextra - на рівні VIІ ребра, по l. mediana anterior (визначена умовно) – основа мечевидного відростка; нижня: по l. parasternalis dextra – на 1,5 см нижче правої реберної дуги, по l. medioclavicularis dextra – на рівні правої реберної дуги, по l. axillaris anterior dextra – на рівні правої реберної дуги; по l. mediana anterior – на 3 см нижче нижнього краю мечевидного відростка; по лівій реберній дузі – на рівні VII-VIII ребра. Розміри печінки по Курлову: правий середньо ключичний 10 см; серединний 8 см; лівий косий (по лівій реберній дузі) 7 см. Жовчевий міхур, підшлункова залоза, селезінка не пальпується. Аускультація: вислуховуються ритмічні кишкові шуми з частотою 5/хв. в ділянці правого і лівого згинів ободової кишки, над пупком. Фізвідравлення в нормі, без патологічних домішок. Ендокринна система: Скарги: відсутні. При огляді і об’єктивному дослідженні патології гіпоталамуса, гіпофіза, статевих і наднирникових залоз не виявлено. Щитовидна залоза: пальпується тільки перешийок залози у вигляді еластичного, рухомого, не болючого тяжа товщиною 1,5 см. Очні симптоми (Грефе, Мебіуса, Кохера, Елеїнека, Дельрімпля, Штельвага та інші) від’ємні, екзофтальму не виявлено. Патології з боку паращитовидних залоз не виявлено, симптоми Труссо, Хвостека, не виявлено. Сечовидільна система: нирки не пальпуються, при пальпації не болючі. Симптом Пастернацького негативний з обох боків. Неврологічний статус. Черепно-мозкові нерви: Нюховий нерв (I пара) – нюх збережений, D=S. Порушення ідентифікації запахів не відмічається. Зоровий нерв (II пара) – зір не порушений; поля зору: для білого кольору – дозовні 90˚, досередини 60˚, доверху 70˚. Кольоросприйняття збережене. Окоруховий (III), блоковий (IV), відвідний (VI) нерви – очні щілини однакової ширини (D=S). Хворий вільно рухає очними яблуками у всіх напрямках; збережена пряма і співдружня реакція зіниць на світло, послаблена конвергенція, акомодація збережена. Птоз, косоокість, парез, параліч зору не спостерігаються. Екзо- і енофтальму немає. Трійчастий нерв (V пара) – чутлива функція ramus ophthalmicus, ramus maxillaries et ramus mandibularis – больова, температурна, тактильна чутливість шкіри обличчя, голови, слизової оболонки порожнини рота, язика, носа збережена. D=S. При надавлюванні тригемінальні точки не болючі. Herpes Zoster на обличчі не спостерігається. Рухова функція – тонус жувальних м’язів однаковий. D=S, функція їх збережена. Рухи нижньої щелепи вільні, в повному об’ємі. Атрофії жувальних м’язів не виявлено. Лицевий нерв (VII пара) – стан обличчя в спокої звичайний, спостерігається незначне обмеження мімічних рухів, легка згладженість правої носогубної складки, правий кути рота дещо опущений. Тіки, фібрилярні і фасцикулярні посмикування мімічної мускулатури відсутні. Сухості ока чи порожнини рота, слозотечі не спостерігається. Смак на передніх 2/3 язика збережений. Присінково-завитковий нерв (VIII пара) – слуховий аналізатор: слух непорушений, повітряна та кісткова провідність звуку однакова з двох сторін; вестибулярний аналізатор: поза Ромберга нестійка (хитання при закритих очах). Язикоглотковий (IX пара), блукаючий (X пара) нерви – стан м’якого неба і язичка не порушений, ковтальний і піднебінний рефлекси збережені. Голос звучний, виливання рідкої їжі чи рідини через ніс не спостерігається. Смакова чутливість на задній третині язика збережена. Додатковий нерв (XI пара) – функція і тонус кивального і трапецієвидного м’язів не порушена. Під’язиковий нерв (XII пара) – функція та стан м’зів язика не порушена. При висовуванні язика він невідхиляється від серединної лінії, рухи вільні. Атрофії м’язів, фібрилярних і фасцикулярних посмикувань неспостерігається. Рухова сфера. Тонус м’язів і трофіка м’язів кінцівок зменшені. Наявний дистальний в’ялий тетрапарез. М’язева сила зменшена: верхні кінцівки – до 3 балів, нижні – 4 бали. М’язових атрофій, псевдоатрофій, фібрилярних і фасцикулярних посмикувань не спотерігається на час огляду. Об’єм активних і пасивних рухів – обмежений. Наявний тремор пальців верхніх кінцівок. Патологічних синкінезій і гіперкінезів не виявлено. Рефлекторна сфера. Сухожильні рефлекси – розгинально-ліктьовий та згинально-ліктьвий рефлекси дещо знижені. D=S. Колінний, ахіловий рефлекси невикликаються. Періостальні рефлекси (карпо-радіальний, лопатково-плечовий) знижені. Шкірні рефлекси: черевний (верхній, середній, нижній), підошовний відсутні. Рефлекси з слизових оболонок: рогівковий, кон’юнктивальний, горловий збережені. Патологічні рефлекси – Бабінського, Опенгейма, Марінеско-Родовичі невиявлено. Клонуси стоп і колінних чашечок відсутні. Чутлива сфера. Розлади поверхневої чутливості (больової, температурної, тактильної) по типу “рукавичок і шкарпеток” (за поліневральним типом). Глибока чутливість (вібраційна, м’язово-суглобова) порушена на руках до рівня променево-зап’ястних суглобів, на ногах – до рівня пальце- плюсневих суглобів . Наявна чутлива атаксія, промахування при пальценосовій пробі (псевдотабетична атаксія). Поза Ромберга нестійка (при закритих очах – хитання). Болючості точок переферичних спінальних нервів, симптомів натяжіння нервових стовпів – Ласега, Нері, Васермана, Мацкевича не виявлено. Ригідність потиличних м’язів відсутня. Симптоми Керніга, Брудзинського негативні. Вегетативна сфера. Шкіра в дистальних відділах кінцівок бліда, суха, з гіперкератозом, без оволосіння. Нігті ламкі, нормальної форми. У хворого спостерігається червоний рефлекторний дермографізм. Піломоторний релекс збережений. При провіденні око-серцевого рефлексу (Даніні-Ашнера) спостерігається сповільнення пульсу на 8 уд/хв. Підчас ортостатичного рефлексу спостерігається прискорення пульсу на 10 ударів. Сльозовиділення і слиновиділення в нормі. Сечопуск і дефекація регулюється свідомо. Симптому Клод-Бернара-Горнера, Аргайля-Робертсона, діенцефального, солярного, вегетодистонічного не спостерігається. Психічна сфера. Психіка не порушена. Свідомість ясна, хворий орієнтується в просторі і часі. Емоційних афектів не спостерігалося. У хворого виражений іпохондричний настрій. Пам’ять і увага збережена. Сон порушений через парестезії в кінцівках. Маячіння, делірія, паранояльних ідей на спостерігається. Розлади мови відсутні. Праксис, гнозис, лічба, читання, письмо збережені. Допоміжні методи діагностики. Загальний аналіз крові від 29.03.2002р. Гемоглобін 128 г/л Паличкоядерні 6% Еритроцити 4,2*1012 /л, Сегментоядерні 73% КП – 0,9 Лімфоцити 11% Лейкоцити 6,0*109 /л, Моноцити 7% Базофіли 1% ШОЕ 10 мм/год Еозинофіли 2% Загальний аналіз сечі від 29.03.2002р. Колір солом’яно-жовта Білок ( Еритроцити 0-1-2 в п/з Прозорість мутна Цукор — Питома вага м\с Лейкоцити 2–3 в п/з рН 6,5 Епітелій 1-3 в п/з ЕКГ від 29.03.2002р. Заключення: ознаки дифузних змін міокарду, гіпертрофія шлуночків з систолічним перевантаженням лівого шлуночка. ХКН (фаза загострення) Кров на цукор 29.03.02 – 3,93 ммоль/л. Сума патології. У хворого послаблена конвергенція зіниць, наявна легка згладженість правої носо-губної складки, правий кут рота дещо опущений, тонус і трофіка м’язів кінцівок зменшений. Наявний дистальний в’ялий тетрапарез. М’язева сила зменшена: верхні кінцівки – до 3 балів, нижні – 4 бали.Об’єм активних і пасивних рухів – обмежений. Наявний тремор пальців верхніх кінцівок. Сухожильні рефлекси – розгинально-ліктьовий та згинально-ліктьвий рефлекси дещо знижені. D=S. Колінний, ахіловий рефлекси невикликаються. Періостальні рефлекси (карпо-радіальний, лопатково-плечовий) знижені. Шкірні рефлекси: черевний (верхній, середній, нижній), підошовний відсутні. Рефлекси з слизових оболонок: рогівковий, кон’юнктивальний, глотковий збережені.Розлади поверхневої чутливості (больової, температурної, тактильної) по типу “рукавичок і шкарпеток” (за поліневральним типом). Глибока чутливість (вібраційна, м’язово-суглобова) порушена на руках до рівня променево-зап’ястних суглобів, на ногах – до рівня пальце- плюсневих суглобів . Наявна чутлива атаксія промахування при пальценосовій пробі (псевдотабетична атаксія). Поза Ромберга нестійка (при закритих очах – хитання). Шкіра в дистальних відділах кінцівок бліда, суха, з гіперкератозом, без оволосіння. Нігті ламкі, нормальної форми. Топічний діагноз. У хворого наявне органічне ураження черепно-мозкових нервів (окорухового нерва і термінальні відділи правого лицевого нерва після виходу з foramen mastoideus) і дистальних відділів периферичних нервів. Клінічний діагноз. Попередній діагноз. На основі скарг на слабість, зниження сили у нижніх і верхніх кінцівках. Появу оніміння, відчуття повзання мурашок, зниження чутливості в дистальних відділах кінцівок, тремор китиць, на зниження працездатності, швидке настання втоми при роботі і ходьбі, виражене зниження настрою. Анамнезу хвороби: Вважає себе хворим протягом 4 місяців. Захворювання почалося з відчуття оніміння в дистальному відділі лівої руки, далі в правій руці, потім приєдналось відчуття оніміння в стопах. Останні 2 місяці з’явилась слабість у верхніх і нижніх кінцівках. Проходив курс лікування в кардіологічному відділенні районної лікарні з приводу гіпертонічної хвороби з 2 по 21 березня звідки був направлений на лікування в неврологічне відділення ОКЛ з попереднім діагнозом полінейропатія. Даних об’єктивного обстеження: У хворого послаблена конвергенція зіниць, наявна легка згладженість правої носо-губної складки, правий кут рота дещо опущений, тонус і трофіка м’язів кінцівок зменшений. Даних обстеження неврологічного статусу, рухової, рефлекторної, чутливої, вегетативної сфери: Наявний дистальний в’ялий тетрапарез. М’язева сила зменшена: верхні кінцівки – до 3 балів, нижні – 4 бали.Об’єм активних і пасивних рухів – обмежений. Наявний тремор пальців верхніх кінцівок. Сухожильні рефлекси – розгинально-ліктьовий та згинально-ліктьвий рефлекси дещо знижені. D=S. Колінний, ахіловий рефлекси невикликаються. Періостальні рефлекси (карпо-радіальний, лопатково-плечовий) знижені. Шкірні рефлекси: черевний (верхній, середній, нижній), підошовний відсутні. Рефлекси з слизових оболонок: рогівковий, кон’юнктивальний, глотковий збережені.Розлади поверхневої чутливості (больової, температурної, тактильної) по типу “рукавичок і шкарпеток” (за поліневральним типом). Глибока чутливість (вібраційна, м’язово-суглобова) порушена на руках до рівня променево-зап’ястних суглобів, на ногах – до рівня пальце- плюсневих суглобів . Наявна чутлива атаксія промахування при пальценосовій пробі (псевдотабетична атаксія). Поза Ромберга нестійка (при закритих очах – хитання). Шкіра в дистальних відділах кінцівок бліда, суха, з гіперкератозом, без оволосіння. Нігті ламкі, нормальної форми. Додаткових методів обстеження: Загальний аналіз крові від 29.03.2002р. Гемоглобін 128 г/л Паличкоядерні 6% Еритроцити 4,2*1012 /л, Сегментоядерні 73% КП – 0,9 Лімфоцити 11% Лейкоцити 6,0*109 /л, Моноцити 7% Базофіли 1% ШОЕ 10 мм/год Еозинофіли 2% Загальний аналіз сечі від 29.03.2002р. Колір солом’яно-жовта Білок ( Еритроцити 0-1-2 в п/з Прозорість мутна Цукор — Питома вага м\с Лейкоцити 2–3 в п/з рН 6,5 Епітелій 1-3 в п/з ЕКГ від 29.03.2002р. Заключення: ознаки дифузних змін міокарду, гіпертрофія шлуночків з систолічним перевантаженням лівого шлуночка. ХКН (фаза загострення) Кров на цукор 29.03.02 – 3,93 ммоль/л. Можна поставити попередній діагноз: Хронічна запальна демієлінізуюча полінейропатія. Диференціальний діагноз. Діабетична полінейропатія. Спільними ознаками є: Діабетична полінейропатія як і хронічна запальна демієлінізуюча полінейропатія починається поступово і характеризується симетричними чуттєвими порушеннями, переважно в дистальних відділах ніг, у вигляді парестезії. Розлади чутливості поширюються по типу «шкарпеток» і «рукавичок», відзначається зниження усіх видів чутливості. Іноді особливо сильно страждають волокна, що проводять суглобово-м'язове відчуття, що приводить до сенситивної атаксії. Характерна відсутність колінних і ахілових рефлексів, зниження сили м’язів. Відмінні ознаки: Для діабетичної полінейропатії характерним є спадковість, підвищення рівня цукру крові, поліурія, поліфагія, глюкозурія, полідепсія, наявність болю в дистальних відділах кінцівок. Біль варіює від тупої до пекучої чи розриваючого. Іноді хворий не переносить дотику білизни. Характерно нічне посилення болей. Біль нерідко стихає після ходіння по підлозі. Нерідко рівень гіпалгезії піднімається до пахових складок і переходить на тулуб. Рухові і чуттєві порушення на руках завжди виражені слабкіше, ніж на ногах. Перебіг хвороби може протікати з наявністю трофічних виразок. Для нашого хворого дані симптоми не характерні. Дифтерійна полінейропатія. Спільними ознаками є: Поява парестезії в дистальних відділах кінцівок, швидко прогресує м'язова слабість, знижуються і випадають глибокі рефлекси. В основі сенсомоторної поліневропатії лежить миелинопатія. Характерні рухові порушення, розлади глибокої чутливості, що проявляється сенситивною атаксією. Для дифтерійної поліневропатії як і для хронічної запальної демієлінізуючої полінейропатії не характерні болі. Відмінні ознаки: Ранні ускладнення, які виникають при дифтерії у перші дні хвороби характеризуються бульбарними і окоруховими (частіше параліч акомодації) порушеннями. Характерним є дифтерійний міокардит (65% хворих), параліч глотки, гортані і діафрагми можуть привести до смерті хворих. В міру прогресування поліневропатії можуть приєднуватися дисфагія, дисфонія, парез мімічних м'язів, рідко — пораження інших черепних нервів. Для дифтерійної поліневропатії не характерні болі й атрофія м'язів. Для дифтерійної поліневропатії характерна тенденція до спонтанного регресу з повним видужанням через 2—4 міс, а також ефект від введення дифтерійного анатоксину. Поступовий розвиток ураження периферійних нервів кінцівок, атрофія м’язів, зниження глибоких рефлексів на верхніх кінцівках, відсутність шкірних рефлексів, ахілового та колінного. Нестійкість в позі Ромберга, порушення чутливості по типу “рукавичок і шкарпеток” свідчить про наявність хронічної запальної демієлінізуючої полінейропатії. 3. Алкогольна полінейропатія. Спільними ознаками є: Невелике порушення чутливості в стопах, відсутність ахілових рефлексів. Цьому супроводжує зниження швидкості проведення по рухових і чуттєвих волокнах, особливо в дистальних відділах. Розподіл чуттєвих порушень має вигляд «шкарпеток і рукавичок». Найчастіше порушується вібраційна і тактильна чутливість. Хворих турбують постійні парестезії в гомілках і стопах. Гістопатологічні зміни особливо виражені в дистальних відділах нервів і представлені дегенерацією аксона і мієлінової оболонки. Відмінні ознаки: Для алкогольної полінейропатії необхідною умовою є наявність алкогольної інтоксикації, також характерна болючість при пальпації задньої групи м'язів гомілки. Вона включає симетричні парези й атрофію м'язів з переважним ураженням тильних згиначів стопи і пальців (степпаж), хоча нерідко виявляється незначна слабість і проксимальних м'язів ніг. При тривалому плині захворювання приєднується слабість м'язів зап'ястя і розгиначів пальців рук («звисаюча кисть»).Хворих турбують постійні болі, що прострілюють, і парестезії в гомілках і стопах. Характерні пекучі болі в підошвах. Іноді відзначаються набряклість, гіперпігментація кінцівок, виразки. Ці симптоми не характерні для нашого хворого. Передньорогова сірінгомієлія. Спільними ознаками є: Наявність в’ялих парезів, які супроводжуються атрофією м’язів на боці ураження, сухожильні рефлекси знижені на верхніх кінцівках, відсутність черевних рефлексів, порушення трофіки тканин, випадіння волося, сухість шкіри, ламкість нігтів. Відмінні ознаки: Наявність безболісних глибоких тріщин шкіри, незагоєних некротизованих виразок шкіри, остеопорозу кісток, наявності безболісних переломів, хейромегалії, анкілозів суглобів пальців, підвищення колінного і ахілового рефлексів характерне для сірінгомієлії. Для хронічної запальної демієлінізуючої полінейропатії такі симптоми не характерні, а вираженим є порушення чутливості по типу “рукавичок і шкарпеток”, тремор пальців китиць. Боковий аміотрофічний склєроз. Спільними ознаками є: Основною спільною ознакою є тетерапарез, зниження згинально- і розгинально-ліктьового рефлексів на верхній кінцівці, атрофія м’язів. Відмінні ознаки: При боковому аміотрофічному склерозі спостерігається змішаний парез верхніх кінцівок (атрофія м’язів в поєднанні з гіпертонусом), спастичний нижніх кінцівок, а у нашого хворого в’ялий тетерапарез. Наявність фібрилярних посмикувань верхніх кінцівок, патологічних пірамідних знаків, параліч м’язів, що інервуються IX, X, XII парами черепномозкових нервів, що проявляєтсяя порушенням мови, ковтання, фонації, діяльності серця, органів дихання є характерним для БАС і відсутнім у нашого хворого, в якого спостерігається порушення чутливості по типу “рукавичок і шкарпеток”, тремор пальців китиць, вегетативні розлади шкіри і нігтів, відсутність шкірних рефлексів, ахілового та колінного. Кінцевий діагноз. На основі попереднього діагнозу На основі скарг на слабість, зниження сили у нижніх і верхніх кінцівках. Появу оніміння, відчуття повзання мурашок, зниження чутливості в дистальних відділах кінцівок, тремор китиць, на зниження працездатності, швидке настання втоми при роботі і ходьбі, виражене зниження настрою. Анамнезу хвороби: Вважає себе хворим протягом 4 місяців. Захворювання почалося з відчуття оніміння в дистальному відділі лівої руки, далі в правій руці, потім приєдналось відчуття оніміння в стопах. Останні 2 місяці з’явилась слабість у верхніх і нижніх кінцівках. Проходив курс лікування в кардіологічному відділенні районної лікарні з приводу гіпертонічної хвороби з 2 по 21 березня звідки був направлений на лікування в неврологічне відділення ОКЛ з попереднім діагнозом полінейропатія. Даних об’єктивного обстеження: У хворого послаблена конвергенція зіниць, наявна легка згладженість правої носо-губної складки, правий кут рота дещо опущений, тонус і трофіка м’язів кінцівок зменшений. Даних обстеження неврологічного статусу, рухової, рефлекторної, чутливої, вегетативної сфери: Наявний дистальний в’ялий тетрапарез. М’язева сила зменшена: верхні кінцівки – до 3 балів, нижні – 4 бали.Об’єм активних і пасивних рухів – обмежений. Наявний тремор пальців верхніх кінцівок. Сухожильні рефлекси – розгинально-ліктьовий та згинально-ліктьвий рефлекси дещо знижені. D=S. Колінний, ахіловий рефлекси невикликаються. Періостальні рефлекси (карпо-радіальний, лопатково-плечовий) знижені. Шкірні рефлекси: черевний (верхній, середній, нижній), підошовний відсутні. Рефлекси з слизових оболонок: рогівковий, кон’юнктивальний, глотковий збережені.Розлади поверхневої чутливості (больової, температурної, тактильної) по типу “рукавичок і шкарпеток” (за поліневральним типом). Глибока чутливість (вібраційна, м’язово-суглобова) порушена на руках до рівня променево-зап’ястних суглобів, на ногах – до рівня пальце- плюсневих суглобів . Наявна чутлива атаксія промахування при пальценосовій пробі (псевдотабетична атаксія). Поза Ромберга нестійка (при закритих очах – хитання). Шкіра в дистальних відділах кінцівок бліда, суха, з гіперкератозом, без оволосіння. Нігті ламкі, нормальної форми. Додаткових методів обстеження: Загальний аналіз крові від 29.03.2002р. Гемоглобін 128 г/л Паличкоядерні 6% Еритроцити 4,2*1012 /л, Сегментоядерні 73% КП – 0,9 Лімфоцити 11% Лейкоцити 6,0*109 /л, Моноцити 7% Базофіли 1% ШОЕ 10 мм/год Еозинофіли 2% Загальний аналіз сечі від 29.03.2002р. Колір солом’яно-жовта Білок ( Еритроцити 0-1-2 в п/з Прозорість мутна Цукор — Питома вага м\с Лейкоцити 2–3 в п/з рН 6,5 Епітелій 1-3 в п/з ЕКГ від 29.03.2002р. Заключення: ознаки дифузних змін міокарду, гіпертрофія шлуночків з систолічним перевантаженням лівого шлуночка. ХКН (фаза загострення) Кров на цукор 29.03.02 – 3,93 ммоль/л. Можна поставити попередній діагноз: Хронічна запальна демієлінізуюча полінейропатія. , диференціального діагнозу з такими зайворюваннями: Можна поставити кінцевий діагноз: Хронічна запальна демієлінізуюча полінейропатія. Лікування хвороби. Для лікування застосовують преднізолон у дозі 1,0— 1,5 мг/кг у добу щодня; призначення меншої дози недоцільно. Якщо на тлі лікування сенсомоторні порушення продовжують наростати, показана пульс-терапія — внутрішньовенне введення 1 мг метипреда чи преднізолону протягом 3—5 днів чи застосування плазмафереза. Плазмаферез показаний також при загостренні захворювання з наступним переходом на прийом преднізолону. Досягши поліпшення, можна починати зниження кожної другої добової дози преднізолону на 5 мг у тиждень, поступово переходячи на його прийом через день. Прийом підтримуючої дози преднізолону (10—20 мг через день) необхідно продовжити протягом 6—8 міс. Варто пам'ятати, що менш тривалі курси лікування і швидке зниження добової дози преднізолону сприяють рецидиву захворювання. Курсове лікування рекомендується припиняти при відсутності скарг, відновленні сили м'язів і задовільних показників електронейроміограми. Деякі хворі змушені приймати преднізолон кілька років. У резистентних випадках застосовують також цитостатики: азатіоприн (2—3 мг/кг/добу) чи циклофосфамід (2 мг/кг/сут). Приблизно 1/3 хворих ХВДП видужують, інші мають різний ступінь рухових порушень. У зв'язку з тривалим плином захворювання і тривалим проведенням імуносупресорної терапії можлива смерть хворих. Важливе місце в лікуванні займає застосування препаратів, що впливають на тканинний обмін – церебролізин, глютамінова кислота, пірацетам, АТФ, кокарбоксилаза. Також доцільним є застосування анаболічнихх гормонів (ретаболіл, метандростенолол, фенеоболін), вітамінів групи В, не стероїдні протизапальні (діклофенак, месулід, німесил). Крім приведеної вище медикаментозної терапій необхідно призначити ЛФК, масаж, рефлексотерапію. Лікування нашого хворого. Rp: Sol. Retabolili 5% – 1 ml D. t. d N 10 in amp. S: по 1 мл в/м 1 раз на день. Rp: Prednisoloni 0,005 D.t.d. N 50 S: по 3 таб. 4 рази на день в середину протягом тижня. Rp: Sol. Thiamini Bromidi 6% – 1 ml D. t. d. N 20 in amp. S: по 1 мл в/м через день. Rp: Sol. Ac. Ascorbinici 5% – 2 ml D. t. d. N 10 in amp. S: по 2 мл в/м 2 рази на день Rp: Sol. Piridoxini 5% – 1 ml D. t. d. N 10 in amp. S: по 1 мл в/м через день. Щоденник Дата Стан хворого Призначення 29.03.2002р. Загальний стан хворого важкий, апетит збережений, сон порушений. Хворий скаржиться на парестезії у верхніх і нижніх кінцівках, зниження сили м’язів. Об-но: шкіра суха з ділянками гіперкератозу, нігті ламкі. Тони серця ослаблені ритмічні, пульс синхронний, задовільного наповнення і напруження, ЧСС 78уд/хв, АТ 140/80 мм рт. ст. Дихання везикулярне, хрипи не вислуховуються, ЧД 17/хв. Стан органів ШКТ: в нормі. Температура тіла t = 36,8 0С. Стілець у нормі, сечопуск в нормі. Неврологічний статус: в’ялий тетрапарез, порушення поверхневої чутливості по типу “шкарпеток і рукавичок”, глибока порушена до рівня променевозап’ястних суглобів, п’ястнофалангових на ногах. Промахування при пальценсовій пробі, поза Ромберга не стійка. 1. Стіл № 15 2 Ліжковий режим 3. Rp: Prednisoloni 0,005 D.t.d. N 50 S: по 3 таб. 4 рази на день в середину протягом тижня. Rp: Sol. Retabolili 5% – 1 ml D. t. d N 10 in amp. S: по 1 мл в/м 1 раз на день. Rp: Sol. Thiamini Bromidi 6% – 1 ml D. t. d. N 20 in amp. S: по 1 мл в/м через день. Rp: Sol. Piridoxini 5% – 1 ml D. t. d. N 10 in amp. S: по 1 мл в/м через день. Rp: Sol. Ac. Ascorbinici 5% – 2 ml D. t. d. N 10 in amp. S: по 2 мл в/м 2 рази на день 8.04.2002р. Загальний стан хворого важкий, покращення незначні, апетит збережений, сон порушений, настрій іпохондричний. Хворий скаржиться на парестезії у верхніх і нижніх кінцівках, зниження сили м’язів. Об-но: шкіра суха з ділянками гіперкератозу, нігті ламкі. Тони серця ослаблені ритмічні, пульс синхронний, задовільного наповнення і напруження, ЧСС 78уд/хв, АТ 140/80 мм рт. ст. Дихання везикулярне, хрипи не вислуховуються, ЧД 17/хв. Стан органів ШКТ: в нормі. Температура тіла t = 36,8 0С. Стілець у нормі, сечопуск в нормі. Неврологічний статус: в’ялий тетрапарез, порушення поверхневої чутливості по типу “шкарпеток і рукавичок”, глибока порушена до рівня променевозап’ястних суглобів, п’ястнофалангових на ногах. Промахування при пальценсовій пробі, поза Ромберга не стійка. 1.Стіл №15 2.Ліжковий режим 3.Лікування попереднє. Прогноз Prognosis quo ad vitam (що до життя) — optimus est (оптимістичний). Prognosis quo ad laborum (що до роботи) — pessima est. Prognosis ad valitudinem ( pessima est. Prognosis quo ad funccionem — pessima est. Епікриз Галюк Микола Петрович 1938 року народження, що проживає в с. Вістова надвірнянського району, перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні ОКЛ м. Івано-Франкіська 3 29.03.2002р. Поступив зі скаргами на слабість, зниження сили у нижніх і верхніх кінцівках. Появу оніміння, відчуття повзання мурашок, зниження чутливості в дистальних відділах кінцівок, тремор китиць. Також скаржиться на зниження працездатності, швидке настання втоми при роботі і ходьбі, виражене зниження настрою. Вважає себе хворим протягом 4 місяців. Захворювання почалося з відчуття оніміння в дистальному відділі лівої руки, далі в правій руці, потім приєдналось відчуття оніміння в стопах. Останні 2 місяці з’явилась слабість у верхніх і нижніх кінцівках. Проходив курс лікування в кардіологічному відділенні районної лікарні з приводу гіпертонічної хвороби з 2 по 21 березня звідки був направлений на лікування в неврологічне відділення ОКЛ з попереднім діагнозом полінейропатія. При обстеженні виявлена послаблена конвергенція зіниць, наявна легка згладженість правої носо-губної складки, правий кут рота дещо опущений, тонус і трофіка м’язів кінцівок зменшений. Наявний дистальний в’ялий тетрапарез. М’язева сила зменшена: верхні кінцівки – до 3 балів, нижні – 4 бали.Об’єм активних і пасивних рухів – обмежений. Наявний тремор пальців верхніх кінцівок. Сухожильні рефлекси – розгинально-ліктьовий та згинально-ліктьвий рефлекси дещо знижені. D=S. Колінний, ахіловий рефлекси невикликаються. Періостальні рефлекси (карпо-радіальний, лопатково-плечовий) знижені. Шкірні рефлекси: черевний (верхній, середній, нижній), підошовний відсутні. Рефлекси з слизових оболонок: рогівковий, кон’юнктивальний, глотковий збережені.Розлади поверхневої чутливості (больової, температурної, тактильної) по типу “рукавичок і шкарпеток” (за поліневральним типом). Глибока чутливість (вібраційна, м’язово-суглобова) порушена на руках до рівня променево-зап’ястних суглобів, на ногах – до рівня пальце- плюсневих суглобів . Наявна чутлива атаксія промахування при пальценосовій пробі (псевдотабетична атаксія). Поза Ромберга нестійка (при закритих очах – хитання). Шкіра в дистальних відділах кінцівок бліда, суха, з гіперкератозом, без оволосіння. Нігті ламкі, нормальної форми. Проведено додаткові методи обстеження: Загальний аналіз крові від 29.03.2002р. Гемоглобін 128 г/л Паличкоядерні 6% Еритроцити 4,2*1012 /л, Сегментоядерні 73% КП – 0,9 Лімфоцити 11% Лейкоцити 6,0*109 /л, Моноцити 7% Базофіли 1% ШОЕ 10 мм/год Еозинофіли 2% Загальний аналіз сечі від 29.03.2002р. Колір солом’яно-жовта Білок ( Еритроцити 0-1-2 в п/з Прозорість мутна Цукор — Питома вага м\с Лейкоцити 2–3 в п/з рН 6,5 Епітелій 1-3 в п/з ЕКГ від 29.03.2002р. Заключення: ознаки дифузних змін міокарду, гіпертрофія шлуночків з систолічним перевантаженням лівого шлуночка. ХКН (фаза загострення) Кров на цукор 29.03.02 – 3,93 ммоль/л. Хворому було встановлено кінцевий діагноз: Хронічна запальна демієлінізуюча полінейропатія. Проведено лікування: Rp: Prednisoloni 0,005 D.t.d. N 50 S: по 3 таб. 4 рази на день в середину протягом тижня. Rp: Sol. Retabolili 5% – 1 ml D. t. d N 10 in amp. S: по 1 мл в/м 1 раз на день. Rp: Sol. Thiamini Bromidi 6% – 1 ml D. t. d. N 20 in amp. S: по 1 мл в/м через день. Rp: Sol. Piridoxini 5% – 1 ml D. t. d. N 10 in amp. S: по 1 мл в/м через день. Rp: Sol. Ac. Ascorbinici 5% – 2 ml D. t. d. N 10 in amp. S: по 2 мл в/м 2 рази на день Хворий виписаний з стаціонару. Рекомендовано консультація невропатолога по місцю проживання через тиждень. Список використаної літератури. Герасимчук Р. Д., Мечерет Е. Л., Худецький Ю. П. «Кліініко-фармакотерапія неврологічних, нейрохірургічних захворювань». Карлов В. А. «Терапия нервных болезней», М., 1996. Яхно, Штурман «Руководство болезней нервной системы», К., Медицина, Т.2. Ярош О. А. «Нервові хвороби», К., 1993. Лабяк І.Р.

Історія хвороби Нервові хвороби

01.01.1970 03:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись