Паспортна частина
Прізвище, ім’я, по-батькові – Цилько Ольга Романівна
Рік народження – 1951р.
Національність – українка
Місце проживання – с.Сокільники, Львівської обл.
Місце роботи і посада – пенсіонерка
Дата поступлення –11.10.2006р.
Скарги
Втрата чутливості та активних рухів лівої половин тіла, порушення мови (хвора перестала говорити), перекошення обличчя.
3. Анамнез захворювання
Захворювання розпочалось підгостро 10 жовтня 2006р. в 6 годині ранку: після прокинення зі сну і ранкового туалету хвора відчула оніміння в лівій нозі, руці та лівій половині обличчя, неможливість порухати лівими кінцівками, перекошення обличчя, через 10 хвилин хвора перестала говорити, але свідомість була збережена. Була викликана швидка медична допомога, яка транспортувала хвору в неврологічне відділення ЛОКЛ.
Місяць тому хвора перенесла мікроінсульт, лікування проводилось в Обласному кардіологічному центрі м. Львова.
Анамнез життя
Росла і розвивалася згідно віку. Умови життя і виховання в сім’ї були задовільні. Успішність в школі – добра. Отримала середню освіту.
В дитячому віці перенесла кір та ангіну. Початок менструацій з 14 років. Одружена, має трьох дітей. Не палить, алкоголю не вживає. Харчується регулярно. В 30 років зроблена апендектомія. 25 років працювала в колгоспі в незадовільних умовах. 3 роки тому була госпіталізована в Обласний кардіоцентр з приводу інфаркту міокарда, після чого спостерігалось значне зниження працездатності. Хвора дотримувалась призначень лікаря.
Алергологічний анамнез: алергії до медикаментів, харчових продуктів, укусів комах не виявлено.
Спадковість не обтяжена. Психічні захворювання, туберкульоз і венеричні хвороби в сім’ї заперечує.
5. Загальний стан
Стан хворої важкий. Положення в ліжку пасивне.
Фізичний розвиток і стан внутрішніх органів
Будова тіла правильна, конституція нормостенічна. Ріст=163 см, вага=71 кг. Шкіра блідо-рожевого кольору, суха, зниженої еластичності. Видимі слизові рожеві. Лімфатичні вузли не пальпуються. Щитовидна залоза не збільшена. Грудна клітка конічної форми, симетрична. Дихання грудного типу, ритмічне, з частотою 14 за хвилину. При пальпації грудна клітка еластична, голосове тримтіння середньої інтенсивності. При порівняльній перкусії над всіма відділами легень ясний легеневий звук. При топографічній перкусії:
Аускультативно над легенями везикулярне дихання.
Верхівковий поштовх пальпується в 5-ому міжребер’ї на 0,5 см від лівої середньоключичної лінії, розлитий, дещо ослаблений, зниженої амплітуди. При перкусії серця:
Аускультативно I тон на верхівці дещо ослаблений, на інших аускультативних точках – без патологічних змін. Пульс на променевих артеріях синхроннний, з частотою 72 за хвилину, ритмічний, середнього наповнення та напруження. Артеріальний тиск=130/80 мм.рт.ст. Температура тіла=36,7 °С.
Язик рожевий, вологий. Живіт округлої форми, приймає участь в акті дихання. При поверхневій пальпації живіт не болючий, м’який. Нижній край печінки не виступає з-під реберної дуги, м’якої консистенції, не болючий, з гладкою поверхнею. Селезінка та підшлункова залоза не пальпуються.
Сечовипускання вільне, не болюче, 4-6 разів на день. Симптом Пастернацького з обох боків від’ємний. Нирки не пальпуються. Стілець оформлений, 1 раз на добу.
Стан психіки
Контакт з хворою доступний. Свідомість ясна. Розумовий розвиток відповідає віку та освіті. Увага збережена, пам’ять на найближчі і віддалені події не порушена. Емоційний фон дещо знижений. Суїцидальних думок не виявляє. Ставлення до свого захворювання критичне. При обстеженні поведінка спокійна. Міміка доброзичлива, жестикуляція відсутня. Емоційні реакції на розмову позитивні.
Мова, гнозія, праксія
Мова хворої є дещо нерозбірлива, хвора повторює окремі слова, фрази, проте розуміє поставлені їй запитання, правильно на них відповідає, але не може активно висловити своєї думки – спостерігається моторна афазія. У хворої збережені ціленаправлені дії. Правильно розуміє значення візуальних і слухових подразників, орієнтується в просторі і топографії частин свого тіла.
Функції черепних нервів
1 пара – нюх збережений: хвора відчуває відповідний запах і правильно називає пахучу речовину;
2 пара – гострота зору (без корекції)=+0,3, D=S, хвора правильно сприймає кольори, лівобічна гомонімна геміанопсія;
3,4,6 пари – обидві зіниці правильної округлої форми, однакової величини, рівномірні. Реакція зіниць на світло (пряма і співдружня), на конвергенцію і акомодацію збережена. Очні щілини однакової ширини, рівномірні. Хвора вільно рухає очними яблуками вверх, вниз і до середини;
5 пара – знижена больова, температурна і тактильна чутливість шкіри лівої половини обличчя і голови, слизової оболонки рота і язика. Відсутня болючість при натисканні на точки виходу гілок трійчастого нерву;
7 пара – хвора піднімає та насуплює брови, заплющує очі, але зліва опущений кут рота, при вискалюванні зубів рот перетягнутий у правий бік, при надуванні щік “парусить” ліва сторона. Надбрівний рефлекс посилений, позитивні назолабіальний та смоктальний рефлекси;
8 пара – знижена гострота слуху на розмовну мову і шепіт, повітряна і кісткова провідність звуку не порушені. Шуми у вухах не характерні. Задовільна переносимість вестибулярних навантажень;
9, 10 пари – м’яке піднебіння розташоване симетрично, однаково напружене з обох боків, язичок розташований по середній лінії, носового відтінку мови не виявлено, ковтання вільне;
11 пара – контури та функції трапецієвидного і грудинно-ключично-соскових м’язів відповідають нормі;
12 пара – при висуванні з рота язик відхиляється вліво.
10. Чутливість
Знижена больова, температурна, тактильна і м’язево-суглобова чутливість лівої руки та лівої ноги (гіпестезія по гемі-типу). Симптоми натягу (Ласега, Нері, Вассермана) негативні. Відсутній біль у паравертебральних точках.
11. Менінгеальні симтоми
Ригідність потиличних м’язів, симптоми Керніга, Брудзинського (верхній, середній, нижній) негативні.
12. Функції руху
У хворої спостерігається лівобічний геміпараліч (пасивні рухи збережені, активні відсутні), підвищення м’язового тонусу (гіпертонія) і сухожилкових рефлексів (гіперрефлексія) у лівій руці та нозі. Трофіка м’язів не порушена. Позитивні патологічні рефлекси – рефлекс Бабінського на лівій нозі, рефлекс Россолімо на лівій руці. Втрата черевних рефлексів зліва.
13. Координація рухів
Пальце-носова проба виконується правою рукою, п’ятково-колінна – правою ногою, адіадохокінез відсутній. Почерк правою рукою не змінений.
14. Вегетативні функції
Дермографізм місцевий – білий (підвищення тонусу симпатичної нервової системи), рефлекторний – червона смужка завширшки 1,5 см. Пото-, сало- і слиновиділення не порушене. Болючості при пальпації вегетативних вузлів та сплетень не спостерігається. При око-серцевому рефлексі пульс сповільнюється на 8 ударів за хвилину, що відповідає нормі.
16. Аналіз даних анамнезу і об’єктивного дослідження
Топічний діагноз: Ценральний лівобічний геміпараліч, гіпестезія лівої руки та ноги і лівої половини обличчя, лівобічна гомонімна геміанопсія, що свідчить про ураження заднього стегна внутрішньої капсули справа. Центральний лівобічний параліч м’язів нижньої частини обличчя (ураження n.facialis) і половини язика (ураження n.hypoglossus). Моторна афазія.
Диференційний діагноз: ішемічний тромботичний інсульт, перш за все, слід диференціювати з
ішемічним емболічним інсультом: вік – 20-40р., попередні захворювання – ревмокардит, вади серця, миготлива аритмія, пролапс мітрального клапану, розвиток раптовий після фізичного чи психічного напруження з короткочасною втратою свідомості, нетривалою комою, часто бувають епілептичні напади;
крововиливом в головний мозок (геморагічний інсульт), для якого характерно: вік – 45-55р., попередні захворювання – гіпертонічні кризи, аневризми мозкових судин, передвісники – головний біль, раптовий розвиток частіше вдень після фізичного чи емоційного напруження з втратою свідомості, гіперемія шкіри обличчя, напружений пульс, диханя типу Чейна-Стокса, АТ різко підвищений, часто блювання, швидкий розвиток капсулярної геміплегії, при КТ – вогнище підвищеної щільності;
субарахноїдальним крововиливом: клінічна картина розвивається без передвісників і відзначається раптовою появою болю голови, який супроводжується нудотою і блюванням, ригідністю потиличних м’язів, позитивними симптомами Керніга, Брудзінського. Біль настільки інтенсивний, що хворий кричить, хапається за голову, збуджений, намагається стати на ноги і бігти. Ліквор містить значну домішку крові і витікає під підвищеним тиском, температура тіла швидко досягає 39-40°С
Клінічний діагноз: Ішемічний тромботичний інсульт, гострий період, тромбоз середньої мозкової артерії.