РЕОЕНЦЕФАЛОГРАФІЯ
Реоенцефалографія - метод реєстрації змін електричного опору головного мозку та м'яких тканин черепа підчас проходження через них слабкого перемінного струму високої частоти. Такі коливання опору обумовлені насамперед змінами об'єму та швидкості крові в судинах. У такт пульсовій хвилі вимикають періодичні коливання струму, які після відповідного підсилення можуть бути відображені графічно у вигляді кривої пульсових коливань комплексного електричного опору — реограми. Щоб її отримати, через головний мозок пропускають, струм невеликої сили (до 10 мА) з частотою 120-150 кГц. Такий струм не
відчувається хворим, не викликає побічних явиш. Тому реоенце-фалографічне дослідження цілком нешкідливе і дозволяє вивчати різні показники мозкового кровообігу в динаміці.
Для запису реоенцефалограм (РЕГ) застосовують стаціонарні та портативні реографи різних систем -- одно-, дво-, чотирьох -канальні. Для РЕГ використовують різні відведення: лобово-мастоїдальне, лобово-лобове, потилично-лобове, потилично-мастоїдальне тощо. Під час запису РЕГ звичайно проводять синхронний запис ЕКГ та першої похідної РЕГ (диференціальної кривої). Реоенцефалографія дає інформацію про величину пульсового кровонаповнення в окремих судинних басейнах, стан судинної стінки (тонус, еластичність), відносну швидкість кровообігу, а також про взаємовідношення артеріального та венозного рівнів кровообігу. Реоенцефалографія дозволяє діагностувати характер та локалізацію судинних уражень головного мозку.
РЕГ є кривою, хвилі якої синхронні пульсу і відповідають циклам серцевої діяльності. Вона має певні параметри, основними з яких є період, амплітуда та форма хвилі, які є виразом основних процесів, що відбуваються в артеріальній системі під час роботи серця. Коливання маси крові в певній ділянці судинного русла відображає стан пульсового кровонаповнення, що проявляється на РЕГ відповідною амплітудою РЕГ-хвилі максимальною відстанню від основи до вершини. Період РЕГ-хвилі визначається частотою серцевих скорочень.
Під час візуального аналізу в РЕГ виділяють крайні точки хвилі: початок, вершину, кінець. Ділянка кривої від початку до вершини називається висхідною частиною РЕГ-хвилі (анакрота), ділянка від вершини до кінця хвилі низхідною частиною (катакрота). У здорових молодих людей вершина РЕГ-хвилі гостра або ледь закруглена. Анакрота в нормі стрімкіша, а катакрота полога. На низхідній частині є, як правило, одна, рідше дві додаткові хвилі та інцизура, які розташовані на межі верхньої та середньої третин катакроти. У разі різної судинної патології змінюється форма РЕГ-хвилі. Зменшення кровообігу в тому чи іншому артеріальному басейні проявляється на РЕГ зниженням амплітуди і сплощенням хвилі, згладжуванням додаткових коливань. Якщо тонус судинної стінки підвищений, вершина РЕГ-хвилі закругляється або стає плитоподібною, додаткова хвиля на катакроті зміщується до вершини, а вираженість інцизури зменшується. За умови зниження тонусу реєструються РЕГ-хвилі з гострими вершинами, з різким збільшенням вираженості додаткової хвилі і зміщенням її до ізолінії.
Цифровий аналіз РЕГ-кривих дозволяє уточнити характер змін, що виявляються візуально. Найінформативніші та найзначущі параметри наводяться нижче.
Реографічний індекс (РІ). Дозволяє визначити відноснувеличину пульсового кровонаповнення у певній ділянці судинного русла. РІ -- відношення величини амплітуди хвилі до величини стандартного калібрувального сигналу (частіше 0,1 Ом). У здоро вих людей він коливається від 1 до 1,55 і становить у середньому в піїжульних відведеннях 1,3. РІ менше ніж 1 вказує на зниження, а більше ніж 1,5 на підвищення кровонаповнення мозку.
Час поширення систолічної хвилі висхідної частини РЕГ-кривої (а) відображає період повного розкриття судини і дає чітку інформацію про еласто-тонічні властивості судинної стінки.Визначається від початку РЕГ-хвилі до справжньої вершини. Чимпіддатливіша, еластичніша судинна стінка, тим швидше розкривається вона під дією крові, що надходить у дану ділянку судинної системи. У дорослих здорових людей а дорівнює (0,1± 0,01) с.Збільшення цього показника вказує на гіпертонус судин мозку переважно органічного генезу.
Час поширення діастолічної хвилі низхідної частини кривої (р) від вершини хвилі до її кіпця. Цей показник залежить від частоти серцевих скорочень.
Реографічний коефіцієнт (РК) - відношення тривалостівисхідної частини хвилі до тривалості всієї хвилі а : (а + в) увідсотках. Цей показник дає додаткові відомості про тонус судинної стінки, особливо під час спостереження за хворим у динаміці.У разі підвищення тонічного напруження судин, зниження їхеластичності РК збільшується, за умови гіпотонусу судинзменшується. У молодих здорових людей цей показник становитьу середньому 15 %.
Час поширення РЕГ-хвилі - час від зубця Q синхроннозаписаної ЕКГ до початку чергової РЕГ-хвилі. Він характеризуєтонічний стан судин від серця до досліджуваної ділянки. У нормідля судин голови (відведення Р — М) цей показник дорівнює 0,183зліва та 0,192 —справа. У разі підвищення судинного тонусу вінзменшується, зниження - трохи збільшується.
Значні можливості у трактовці РЕГ-кривих надає перша похідна РЕГ, що записується під нею. Перша похідна дозволяє точно визначити вершини та інші крайні точки РЕҐ-хвилі під час її аналізу в тих випадках, коли ці точки важко виявити візуально. Для цього відновлюється проекція основних точок першої похідної на РЕГ-хвилю. Співвідношення висхідної та низхідної частин основного зубця першої похідної відображає тонічний стан судинної стінки і змінюється у разі порушень судинного тонусу.
Синхронний запис ЕКГ дає можливість визначити час запізнення РЕГ-хвилі (показник судинного тонусу).
Діагностичні можливості реоешіефалографії розширюють функціональні проби (з використанням нітрогліцерину, нікотинової кислоти, з гіпервентиляціею тогцо). Вони дозволяють уточнити локалізацію ураження судинної системи, відрізнити функціональні зміни від органічних, виявити приховані ураження, отримати дані про адаптаційні можливості нейросудиниого апарату мозку.
У сучасній клініці використовується багато нових вазотрошшх лікарських засобів. Реоенцефалографія дозволяє оцінити особливості їх впливу на церебральні судини, контролювати стан хворих у ході лікування. Комплексне врахування основних кількісних та якісних показників РЕГ з використанням функціональних проб, із урахуванням особливостей клінічних проявів захворювання, інших інструментальних та лабораторних досліджень дозволяє иайадекватніше оцінити стан церебральної гємодинаміки та її адаптаційні можливості, що допомагає скласти найоптимальніший план лікувальних заходів.