Завдання і організація медичної служби армії і фронту.. Лекція з Організація медичного забезпечення військ в умовах надзвичайного стану . Робота № 201920

Завдання і організація медичної служби армії і фронту.

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Івано-Франківська державна медична академія

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Кафедра екстремальної та військової медицини

Інформація про роботу

Рік:

2015

Тип роботи:

Лекція

Предмет:

Організація медичного забезпечення військ в умовах надзвичайного стану

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ КАФЕДРА ЕКСТРЕМАЛЬНОЇ І ВІЙСЬКОВОЇ МЕДИЦИНИ “Затверджую” Завідуючий кафедрою ЕіВМ професор О.Волошинський “____”________________ 2001р. Лекція з предмету “Організація медичного забезпечення військ в умовах надзвичайного стану” Тема № 13 “Завдання і організація медичної служби армії і фронту” Підготовлена начальником навчальної частини кафедри ЕіВМ полковником м.с. Плісом Б.Я. Обговорено на засіданні кафедри “____”_____________ 2001р. Протокол №_________. Івано-Франківськ, 2001 а) Література “Організація медичного забезпечення об’єднань”. Підручник – Л., 198 р. Є.І.Смірнов “Війна і воєнна медицина”. 1933-1944 р.р. Ф.І.Комаров ”Військово-медична підготовка студентів вищих медичних закладів”. Підручник – М., 1985 р. б) Наочні посібники Схеми і таблиці Схема організаційної структури АмедБр. Принципова схема розгортання військово-польового госпіталю. Стенд “Медична служба армії”. Зміст лекції Вступ Для надання медичної допомоги пораненим і хворим, їх лікування та реабілітації важливу роль відіграють різні медичні частини та заклади, які розгортаються в тиловій смузі у складі госпітальних баз або діють самостійно на певних оперативних напрямках. Спеціалізація надання медичної допомоги досягається використанням штатних спеціалізованих госпіталів, які мають висококваліфікованих лікарів-спеціалістів і спеціальне оснащення. За евакуаційним призначенням поранені , хворі та уражені будуть поступати в госпіталь для: поранених в голову, шию, хребет; поранених в груди, живіт і таз; поранених з переломами довгих, трубчастих кісток і пошкодженням великих суглобів; обпечених; легкопоранених; уражених ОР; уражених іонізуючим випромінюванням; інфекційних хворих; неврологічних хворих; хворих з психічними розладами; хворих на туберкульоз; хворих з шкірними і венеричними захворюваннями; хворих жінок при пораженнях жіночих статевих органів. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА СИЛ І ЗАСОБІВ МЕДИЧНОЇ СЛУЖБИ ОБ’ЄДНАНЬ Під силами і засобами медичної служби об’єднань (армії) слід розуміти ті частини та заклади, які знаходяться у безпосередньому підпорядкуванні начальника медичної служби армії: АмедБр., армійський медичний склад. Медична служба армії, як орган управління службою здійснює планування медичного забезпечення, бойових дій, організовує взаємодію між військовою і армійською медичною службою, здійснює маневр силами і засобами медичної служби армії в ході бойових дій і контролює діяльність всіх медичних формувань об’єднання. В складі органу управління медичної служби армії, крім начальника і його заступників є: 4 старших офіцерів, які відповідають за певні напрямки діяльності медичної служби (лікувально-евакуаційне, санітарно-гігієнічне, протиепідемічне, забезпечення медичним майном; медичні спеціалісти армії (хірург, терапевт, епідеміолог і токсиколог-радіолог); допоміжні спеціалісти (фінансист, бухгалтер, зав. таємним діловодством і інші). Армійські сили і засоби представлені АмедБр. І медичним армійським складом. ЗАВДАНЯ, ПРИЗНАЧЕННЯ ЧАСТИН І ПІДРОЗДІЛІВ МЕДИЧНОЇ СЛУЖБИ АРМІЇ підсилення у необхідних випадках медичної служби з’єднань особовим складом, санітарним транспортом, протиепідемічними засобами; надання в ОМЗ і ОМедРотах кваліфікованої і першої лікарської допомоги пораненим і хворим, тимчасова госпіталізація нетранспортабельних, лікування легкопоранених і легкохворих з термінами видужання до 5-10 діб; допомога медичній службі з’єднань в евакуації поранених з МПП і вогнищ масових санітарних втрат в ОмедБ і ОМЗ, а також евакуацію з них в госпітальні бази; проведення кваліфікований медичної розвідки в смузі розташування і дії військ армії; організація і проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у військах; проведення заходів медичної служби по захисту особового складу військ від ЗМУ, захисту, охороні і обороні частин і підрозділів медичної служби армії; участь у заходах по ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ; військово-медична підготовка і санітарна просвіта особового складу військ, бойова підготовка особового складу медичної служби; ведення медичного обліку та звітності, вивчення та узагальнення бойового досвіду діяльності медичної служби армії; забезпечення медичним майном особового складу військ, підрозділів, частин і закладів медичної служби військ і армії. Для виконання вище перелічених завдань медичної служби армії має АмедБр. і медичний склад. Організаційно АмедБр. складається з: управління; 2-5 ОМЗ (окремий медичний загін); 1-2 ОМедРот (окрема медична рота); 1 ЗМП (загін медичного підсилення); 1 АСР (автосанітарна рота); 1 СЕЗ (санітарно-епідемічний загін). О М З Окремий, медичний загін призначений для надання кваліфікованої і першої лікарської допомоги пораненим і хворим, тимчасової госпіталізації нетранспортабельних, лікування легкопоранених і легкохворих з термінами видужання до 5-10 діб, а також для евакуації поранених і хворих з медичних пунктів частин і вогнищ масових санітарних втрат. Організаційно-штатна структура ОМЗ подібна до структури ОмедБ. Основними підрозділами ОМЗ є: управління; дві рухомі медичні групи (РМГ); евакуаційно-транспортний взвод; підрозділи забезпечення і обслуговування. Основу ОМЗ складають РМГ, які призначені для виконання таких же завдань, як і медичні роти ОмедБ. ОМЗ в ході бойових дій розгортаються за бойовим порядками дивізій армії і забезпечують тим самим разом з ОмедБ безперервність в надані кваліфікованої медичної допомоги пораненим і хворим. На одному місці ОМЗ може працювати від 1,5 до 3-х діб. Пропускна спроможність ОМЗ при скороченому обсязі до 1000 поранених за добу, при наданні кваліфікованої допомоги в повному обсязі – до 600 поранених за добу. Госпітальне відділення кожного РМГ розгортається на 50 ліжок (за ОМО – 100 ліжок), команда видужуючих складає 150 чоловік (в кожній РМГ - по 75 чол.). Загальна чисельність особового складу ОМЗ – 175 чол. (в т.ч. – 35 офіцерів, із них – 3 організатора, 16 хірургів, 6 терапевтів, 2 стоматологи і 2 анестезіологи). Матеріально-технічне оснащення ОМЗ: 16 вантажних автомобілів; 14 санітарних автомобілів (УАЗ-452-а або АС-66); 2 автомобілі УАЗ-469 (для управління); автоцистерни, причепи, 2 електростанції, 2 радіостанції, комутатор зв’язку, похідні кухні і інше. Принципіальна схема розгортання і роботи РМГ ОМЗ практично аналогічна ОмедБ. Загін медичного підсилення У складі загону медичного підсилення є: 2 медичні розподільчі групи; 4 загальнохірургічні; 2 опікові; 2 офтальмологічні; 2 психоневрологічні; 2 токсико-радіологічні Загін медичного підсилення в основному використовується для роботи в ОмедБ чи ОМЗ, чим збільшують можливості цих формувань у проведенні сортування поранених хворих, а також надання їм кваліфікованої медичної допомоги. Наявність в цих групах певних лікарів-спеціалістів (офтальмологів, токсикологів, психоневрологів і т. ін.), які відсутні у штатній структурі ОмедБ і ОМЗ, дає можливість суттєво підвищити рівень медичного сортування значної групи поранених і хворих та надання їм певного виду кваліфікованої допомоги. На медичні розподільчі групи ставляться специфічні завдання, а саме: безперервний збір даних медичної, тактичної і тилової обстановки на напрямку бойових дій армії; керівництво медичною розвідкою; розподіл сил і засобів медичної служби армії відповідно до рішення НМС А; рівномірний розподіл потоків поранених на ОМЗ і ОмедБ дивізій А; систематичні доповіді НМС А про обстановку; передача розпоряджень НМС А начальникам медичних служб дивізій, командирам ОМЗ, СЕЗ і АСР; організація евакуації поранених і хворих в лікувальні заклади фронту. Автомобільна санітарна рота (АСР) армії Автосанітарна рота армії призначена для підсилення санітарно-транспортних підрозділів ОМЗ і ОмедБ, а також для евакуації поранених і хворих з ОМЗ і ОмедБ в лікувальні заклади фронту. Санітарний транспорт АСР може також використовуватись для евакуації поранених і уражених безпосередньо з вогнищ (осередків) масових санітарних втрат. В ході бойових дій санітарні автомобілі АСР можуть здійснювати доставку медичного майна медичного складу армії в медичні частини та підрозділи армії. В склад АСР входять: командир роти, заступник командира з виховної роботи, старшина роти; відділення регулювання – 4 чоловіки; 2 санітарних взводи легких санітарних автомобілів (УАЗ-452-а) по 24 автомобілі в кожному; 1 санітарний взвод важких автомобілів (санітарних автобусів) – 24 автомобілі; майстерня технічного обслуговування (рухома). Всього в АСР – 149 чоловік особового складу. Евакуаційні можливості АСР в залежності від типу автомобілів, якими вона буде укомплектована, можуть коливатись від 850 до 1200 поранених і хворих за 1 рейс. Санітарно-епідеміологічний загін (СЕЗ) СЕЗ – є протиепідемічним закладом армії, призначеним для проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у військах і на тилових об’єктах. Підрозділи СЕЗ можуть використовуватись для проведення кваліфікованої санітарно-епідеміологічної розвідки, а також для підсилення медичної служби дивізії. СЕЗ також є тиловим консультативним центром всього протиепідемічного захисту армії. В лабораторіях СЕЗ може проводитись кваліфікована експертиза та дослідження ( бактеріологічні, санітарно-гігієнічні, санітарно-хімічні, токсикологічні, вірусологічні). Підрозділи СЕЗ безпосередньо приймають участь у виявлені частин і з’єднань, які потрапили під дію бактеріологічного зараження, визначають вид бактеріальних (біологічних) засобів, які застосував противник, приймають участь в проведенні режимних (обсервація, карантин) та інших заходів відповідно до обстановок, які склалися. Основними підрозділами СЕЗ є: управління; рухома санітарно-епідеміологічна лабораторія типу “А”; дві рухомі санітарно-епідеміологічні лабораторії типу “Б”; поливочно- дезинфекційний взвод; ізоляційно-карантинне відділення; відділення варки середовищ; віварій; підрозділи обслуговування. Рухома санітарно-епідеміологічна лабораторія типу “А” використовується для проведення санітарно-гігієнічних, радіометричних, токсикологічних, бактеріологічних і вірусологічних лабораторних досліджень. В складі лабораторії є старші лікарі-спеціалісти (епідеміолог, 3 бактеріологи, вірусолог, спеціаліст з особливо небезпечних хвороб, гігієніст, зоолог), а також хімік-аналітик, лаборанти, санітари і водій. Рухомі санітарно-епідеміологічні лабораторії типу “Б” використовують для проведення кваліфікованої санітарно-епідеміологічної розвідки та здійснення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у військах. На оснащенні лабораторій типу “А” і “Б” є польові медичні лабораторії на шасі автомобіля ЗІЛ-137 і причепа. Інфекційно-карантинне відділення СЕЗ забезпечує організацію і проведення комплексу протиепідемічних заходів у військах, які потрапили в зону бактеріологічного (біологічного) нападу противника, а також на етапах медичної евакуації у випадках появи там хворих на особливо небезпечні інфекції. В складі відділення є лікарі (епідеміолог, інфекціоніст), фельдшер, медичні сестри, санітари, повар, водій. Поливочно-дезинфекційний взвод СЕЗ призначений для проведення санітарної обробки особового складу частин, з’єднань і закладів армії згідно з епідемічними показниками. Використовується взвод також при ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ. Очолює взвод фельдшер, якому підпорядковані санітарні інструктори-дезинфектори і дезинфектори-дозиметристи. У взводі є 10 дезинфекційно-душових установок ДДА-2, автоцистерни і резервуари для води. Одна ДДА-2 влітку може забезпечити за 1 годину проведення санітарної обробки до 100 чол. З дезинфекцією білизни і одягу, заражених вегетативними формами мікроорганізмів. Дезинфекційно-дератизаційне відділення проводить дезинфекцію і дератизацію у епідемічних вогнищах і осередках (біологічного) ураження. Відділення варки середовищ і віварій призначені для забезпечення лабораторій загону засобами для проведення бактеріологічних досліджень. Медичний склад армії (МСА) Медичний склад армії організаційно входить у склад армійської бригади матеріального забезпечення (АбрМЗ). Основними завданнями МСА є прийом, збереження і відпуск медичного майна і техніки для військових частин, з’єднань і закладів, які входять у склад армії. Медичний склад армії здійснює збір та евакуацію в тил непридатного і трофейного майна і техніки, а також ремонт і відвідування ушкодженої техніки і апаратури. В мирний час на медичному складі армії постійно утримується недоторканий запас “НЗ”, а на воєнний час – перехідний запас медичного майна спеціального призначення для надання першої лікарської допомоги 12 000 поранених і хворих. ПОНЯТТЯ ПРО ГОСПІТАЛЬНУ БАЗУ, ЇЇ ЗАВДАННЯ ТА СКЛАД Завдання медичної служби фронту: організація всебічної допомоги армійській медичній службі у вирішенні її завдань шляхом підсилення необхідними силами та засобами або проведенням маневру ними в інтересах армійської служби; організація і проведення евакуації поранених і хворих з ОмедБ і ОМЗ в госпітальні бази; надання пораненим і хворим виключної кваліфікованої та спеціалізованої допомоги та лікування в межах встановлених термінів; організація та проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів на території, яку займають війська фронту; безперебійне забезпечення військ, медичних частин і закладів медичним майном; облік, вивчення та вирішення кадрових питань медичної служби4 підготовка медичних кадрів; проведення військово-лікарняної комісії всім пораненим і хворим, які знаходились в госпітальних базах; ремонт техніки, апаратури; ведення медичного обліку і звіту, вивчення та узагальнення досвіду роботи медичної служби фронту. Історичний досвід засвідчує про те, що розвиток фронтових сил та засобів медичної служби, удосконалення організаційно-штатної структури медичних частин та закладів – процес безперервний, обумовлений постійним розвитком збройних сил, засобів ураження, воєнної медицини, воєнного потенціалу держави, а також її економічних і мобілізаційних можливостей. Радикальні зміни в технічному переоснащені армії, прийняття на озброєння сучасних засобів знищення, зміни способів ведення збройної боротьби викликають необхідність постійного перегляду та удосконалення організаційно-штатної структури медичних частин і закладів фронту. На сьогоднішній день, у відповідності до державної програми реформування та розвитку ЗС України (ІІІ-й етап розвитку – до 2005 року) йде процес якісного удосконалення вже створених ЗС. Відповідні зміни проходять і в організаційно-штатній структурі медичної служби фронту. Раніше медична служба фронту була представлена: органами управління (управління медичної служби фронту, евакуаційний пункт фронту, управління госпітальних баз фронту); лікувальними закладами (передова і тилова госпітальні бази, ОМЗ, стоматологічний загін фронту); санітарно-транспортними частинами (окремий автомобільний санітарний батальйон, окремий транспортно-санітарний авіаційний полк, воєнно-санітарний поїзд, воєнно-санітарна летучка); санітарно-гігієнічними протиепідемічними частинами (СЕЗ фронту); закладами, які забезпечували медичним майном, технікою, киснем, проводили заготівлю крові; учбовим медичним батальйоном фронту. Основні зміни відбулися в організаційно-штатній структурі госпітальних баз. Так, замість передової госпітальної бази фронту у складі якої було 27 воєнно-польових госпіталів на 9300 ліжок, створюється пересувна госпітальна база, у склад якої входить 5 військово-польових госпіталів: 2 ВПСГ (військово-польовий сортувальний госпіталь), на 500 ліжок кожний; 2 ВПГЛП (військово-польовий госпіталь для легкопоранених), на 1000 ліжок кожний; 1 ВПІГ (військово-польовий інфекційний госпіталь) на 200 ліжок; окрема автосанітарна рота; окремий санітарно-епідеміологічний загін; частини забезпечення. Територіальна госпітальна база формується (замість тилової госпітальної бази – 32 лікувальних заклади на 17 500 ліжок), як правило, в межах однієї області на базі обласних управлінь охорони здоров’я, лікувальних закладів області, базового та гарнізонних воєнних госпіталів, а також госпіталів та лікарень інших міністерств та відомств. Планується розгортання таких госпіталів: терапевтичний госпіталь; хірургічний госпіталь; травматологічний госпіталь; нейрохірургічний госпіталь; психоневрологічний госпіталь; опіковий госпіталь; торакоабдомінальний госпіталь; центр реабілітації. Не виключене і розгортання інших закладів і госпіталів (туберкульозних, інфекційних, шкірно-венеричних і ін.). Основою медичного забезпечення військ в операціях буде створення певного угрупування лікувальних закладів, які будуть розгортатися на 3-х рубежах. І-й рубіж – це пересувні госпітальні бази І-го ешелону фронту, розгорнуті в тиловій смузі оперативних об’єднань (армій, армійських корпусів), на відстані 90-100 км від переднього краю оборони з термінами лікування хворих та поранених до 25-30 осіб. ІІ-й рубіж – у стратегічній зоні оборони фронту за 70-100 км від пересувних госпітальних баз І-го ешелону з термінами лікування хворих та поранених 45-60 діб. Ш-й рубіж лікувальних закладів утворюється тільки за рахунок територіальної госпітальної бази центру з термінами лікування в них від 60-90 діб.

Лекція Організація медичного забезпечення військ в умовах надзвичайного стану

2015

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

поділитись