ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАРШУ ТА ЗУСТРІЧНОГО БОЮ.

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Івано-Франківська державна медична академія
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра екстремальної та військової медицини

Інформація про роботу

Рік:
2003
Тип роботи:
Лекція
Предмет:
Організація медичного забезпечення військ в умовах надзвичайного стану

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ КАФЕДРА ЕКСТРЕМАЛЬНОЇ І ВІЙСЬКОВОЇ МЕДИЦИНИ “Затверджую” Завідуючий кафедрою ЕіВМ професор В. КРИСА “____”________________ 2003р. Лекція з предмету “Організація медичного забезпечення військ в умовах надзвичайного стану” Тема № 12. “ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАРШУ ТА ЗУСТРІЧНОГО БОЮ” Підготовлена начальником навчальної частини кафедри ЕіВМ полковником м.с. Плісом Б.Я. Обговорено на засіданні кафедри “____”_____________ 2003р. Протокол №_________. Івано-Франківськ, 2003 НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ НАВЧАЛЬНО-МАТЕРИАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Основи військової медицини Ф.І.Комаров 1984 р. Керівництво по медичному забезпеченню 1991 р. Основи організації медичного забезпечення військ Д.Р.Шувшинський 1969р. Загальновійськові статути ЗС України / тимчасові / 1993р. №691193 Порадник по медичному забезпеченню сухопутних військ, 1963р. Організація медичного забезпечення полку і дивізії в зустрічному бою при розгортанні з маршу. ВСТУП В умовах високо маневрених бойових дій значно підвищилось пересування військ, особливо маршів. Війська повинні завжди бути готові до руху на великі відстані в умовах постійної загрози використання противником зброї масового враження, застосування його авіації, повітряних десантів і диверсійних розвідувальних груп, радіоактивного, хімічного, бактеріологічного забруднення, руйнування шляхів та перевалів, це вимагає доброї підготовки особового складу військ і техніки до пересування, високої маршової виучки частин і підрозділів. Полк може здійснювати пересування своїм ходом, перевозитись залізничним, водним і повітряним транспортом або комбінованим способом. Основний спосіб пересування полку - марш. При любому способі руху війська по дорогам повинні прибувати в призначений район своєчасно в повній готовності до виконання бойового завдання. Марш - організаційне пересування військ по дорогам колонним шляхом з метою виходу в призначений район або на вказаний рубіж. Він являється основним способом пересування військ. Марш здійснюється таємно, як правило вночі, або в умовах обмеженої видимості. Величина добового переходу від 300 до 400 км. Середня швидкість руху без рахунку часу на привали має бути: змішаних та танкових колон -25- 30 км/год, автомобільних - 30 - 40 км/год і більше. При здійсненні маршруту пішки, швидкість може бути 2 - 5 км/год. Для відпочинку особового складу, перевірки бойової техніки і озброєння в ході маршруту через кожні 3 - 4 години руху призначаються привали до 1 години і один привал до 2-х годин в другій половині добового переходу, з кінці кожного добового переходу призначається денний або нічний відпочинок. Закони відпочинку повинні мати умови для захисту від ЗМУ, маскування війська, достатню кількість джерел води. Зустрічний бій - різновидність поступального бою у якому обидві сторони виконують свої задачі наступом. Його мета - розгром противника в короткий термін, захват ініціативи і створення вигідних умов для подальших дій. Зустрічний бій можливий в ході маршу, в наступі при відбивали; контратак і контрударів, при розмітку успіху при зіткненні з військами противника, які відбиваються для захоплення вигідних рубежів, в ході маневрених дій в глибину, а в обороні - при проведенні контратак і контрударів при зниженні повітряних і морських ударів. Зустрічний бій характеризується: обмеженим часом на його організацію і швидким зближенням сторін і вступом їх в бій з ходу і напруженої боротьби за виграш часу, захват утримання ініціативи, різкою частою зміною обставин. 2. УМОВИ ДІЯЛЬНОСТІ МЕДИЧНОЇ СЛУЖБИ ПОЛКУ ЦРИ ПЕРЕСУВАННІ І В ЗУСТРІЧНОМУ БОЮ. Діяльність медичної служби полку на марші буде визначатись такими факторами : - розосередження підрозділів полку на велику глибину, а при здійсненні маршу по 2 і більше маршрутах і по фронту ; - постійне застосування противником зброї масового ураження дія авіації противником, дії десантів і диверсійних груп ; - фізичними навантаженнями особового складу, особливо водіїв колісної і гусеничної техніки ; - здійснення маршруту на території про санітарно-гігієнічний стан якої недостатні або взагалі відсутні ; - суттєво впливають на діяльність медичної служби на марші погодні умови, дороги, наявність на маршрутах медичних пунктів, лікувальних закладів; - організація лікувально-евакуаційних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів при підготовці і здійсненні маршруту. При організації медичного забезпечення перевезень військ залізничним транспортом необхідно враховувати : - тривалість перевезення полку; - кількість військових ешелонів і чисельність особового складу; - черговість і терміни навантажування і відправлень ; - особливості основних і запасних районів /навантаження і розвантаження вихідного району, району чекання, збору, маршруту руху/ ; - порядок і час виходу до місця навантажування і в райони зосередження; - необхідність надання першої лікарської допомоги пораненим і хворим в кожному ешелоні; - перевезення поранених і хворих з собою до можливої евакуації в лікувальні заклади; - санітарно-гігієнічні і санітарно-епідемічні стани станцій навантаження і розвантаження вихідних районів, районів збору, чекання, зосередження вихідних районів, а також маршрутів руху. У вихідному районі, районі чекання, навантаження, а також в районі збору і зосередження, особливу увагу приділяється санітарно-гігієнічним і протиепідемічним заходам з метою не допущення виникнення і поширення серед особового складу захворювань. Вони включають : недопущення контактів з місцевим населенням ; посилення санітарного нагляду за водопостачанням і годуванням ; санітарний стан місцевості ; дотримання загальної і особистої гігієни. Умови медичного забезпечення зустрічного бою визначається обмеженим часом на його організацію прийняття рішення, доведення задач до підлеглих розгортання для ведення бойових дій, високоманеврених дій підрозділів, розгортання дій на великому фронті, наявністю значних проміжків між підрозділами. Для організації медичного забезпечення зустрічного полку, начальник медичної служби повинен своєчасно і точно знати: задачі полку, батальйону, рубіжні задачі, направлення подальшого наступу, задачі і загального резерву. Визначити порядок поранених, їх евакуації із МПП на етап для надання кваліфікованої медичної допомоги. При здійсненні маршу в передбаченні вступу в бій сили і засоби медслужби полку розподіляються по елементам похідного порядку полку таким чином, щоб забезпечити швидке розгортання в відповідності із замислом і характером бою. При цьому мінливість обстановки, висока динамічність бойових дій вимагає завчасного складання резерву сил і засобів медичної служби для рішення задач медичної служби і чіткого управління сил. Для підрозділів полку на широкому фронті на значну глибину визначають необхідність розосередження сил і засобів медичної служби і значно утрудняють управління. Наявність резерву між підрозділами складає можливість виходу противника в тил і потребує від медичних підрозділів приближення до ведучих бойових дій підрозділів, підвищеної уваги до питань охорони і оборони. 3. ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАРШУ, ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИЧНОЇ РОЗВІДКИ МАРШРУТІВ, РАЙОНІВ, ПРИВАЛІВ, ДЕННОГО/НІЧНОГО/ВІДПОЧИНКУ. Після одержання задачі на підготовку до здійснення маршу начальник медичної служби полку проводить слідуючи заходи : - організовує в підрозділах виявлення осіб, які втратили боєздатність і евакуації їх в лікувальні заклади ; - видає засоби посилення, які виділив начальник медичної служби дивізії, розподіляє засоби посилення їх до призначення і до початку маршу використовує їх: - доукомплектованість підрозділів медичної служби особовим складом і медичним майном ; - провести необхідні санітарно-протиепідемічні заходи - забезпечити особовий склад полку індивідуальними засобами надання першої медичної допомоги ; - організовує медичну розвідку маршруту ; - визначає порядок надання першої медичної допомоги ; В результаті проведення перших підготовчих заходів підрозділів і особовий склад медичної служби повинні повністю підготовитись до здійснення маршу, тобто все майно загружається на транспортні засоби, відбувається обслуговування і заправка техніки медичних підрозділів. Перед початком маршу особливу увагу слід приділити харчуванню, організації контролю за харчуванням і водопостачанням. Заправити фляги особового складу кип`яченою водою. При організації медичного забезпечення полку на марші, особливо в передбаченні вступу в бій, велике значення раціональне розподілення сил і засобів медичної служби по елементам похідного порядку. Це розподілення повинно забезпечити своєчасне надання медичної допомоги пораненим і ураженим при веденні зустрічного бою. Медична розвідка проводиться на маршрутах пересування, у місцях, передбачених зупинок військ /районів великих привалів, денного та нічного відпочинку/, а також в районі куди повинні вийти війська в результаті здійснення маршу. Мета медичної розвідки на марші - виявити санітарно-епідеміологічний й стан маршрутів і вказаних районів для прийняття необхідних заходів. Медична розвідка на марші має і кілька медико-тактичних завдань: виявлення наявності доріг, по яким буде проводитись евакуація поранених і хворих, та встановлення їх стану вибір місць для можливого розгортання медичних пунктів; виявлення поблизу маршрутів пересування, цивільних медичних закладів, в лісі може проводитись евакуація поранених та хворих. Для проведення медичної розвідки розпорядженням начальника медичної служби полку створюються спеціальні групи із особового складу медичної служби. Склад груп може бути різним в залежності від поставлених перед нею завдань. Цю групу доцільно направляти разом з передовим загоном, авангардом, а іноді і розвідувальними підрозділами. При цьому забезпечується найбільша безпека особового складу групи і створюється можливість своєчасного виконання нею поставлених завдань. У всіх випадках медична розвідка повинна бути організована з таким розрахунком, щоб до підходу головних сил полку не тільки були отримані необхідні дані, але той чи інший район, але й проведені необхідні заходи. 4.ОРГАНІЗІЦІЯ ЛІКУВАЛЬНО-ЕВАКУАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ ПРИ ПІДГОТУВАННІ ДО МАРШУ ТА В ХОДІ ЗУСТРІЧНОГО БОЮ. Під час підготовки до маршу медична служба полку повинна понад всього виявити поранених та хворих, які не можуть рухатись разом з військами. Ці військовослужбовці направляються в медично-санітарний батальйон, звідкіля у зв`язку від стану евакуюються у найближчі розгорнуті лікувальні заклади. При цьому важливо забезпечити максимальне звільнення польового медичного пункту від поранених та хворих. В той же час медична служба полку поповнюється майном, якого не стає, доукомплектовується особистим складом та транспортом. Якщо по обставинам медична служба полку потребує заходів посилення з боку дивізіонного лікаря, то вони повинні бути отримані до початку маршу. Особливу увагу треба приділяти своєчасному посиленню медичної служби підрозділів, що подаються у похідну охорону (авангардів або головних похідних застав). Підрозділи силою до батальйону повинні мати в своєму складі лікаря необхідним медичним майном для надання першої лікарської допомоги. Лікар може бути поданий із складу полкового медичного пункту того полку із якого поданий підрозділ в похідну охорону або у передовий район. Підрозділи силою до посиленої роти, подані у похідну охорону, у своєму складі повинні мати фельдшера з необхідним майном для подання долікарської допомоги. Підрозділи надані у похідну охорону, посилюються також засобами збору та евакуації поранених. При організації медичного забезпечення полку та диверсії на марші (особливо у передбаченні зустрічного бою) велике значення має правильний розподіл сил та засобів медичної служби по похідним колонам. Цей розподіл повинен бути таким, щоб забезпечити своєчасне надання допомоги пораненим та хворим при початку і ході проведення нашими військами зустрічного бою, при виникненні на марші масових втрат у результаті дії противника, а також при переході наших військ активних бойових дій. Батальйони медичні пункти здійснюють марш у хвості колони своїх батальйонів. З батальйонним медичним пунктом рухаються сили та засоби посилення, подані начальником медичної служби полку. З батальйонними медичними пунктами авангардного батальйону та батальйону здійснюючого марш у початку колони головних сил, надаються також санітарні автомобілі із полкового медичного пункту Полковий медичний пункт на марші повинен рухатися за колоною головних сил полку. Такий розподіл медичних пунктів дозволяє їм при виникненні зустрічного бою своєчасного розгорнутися для роботи. Санітарний транспорт медично-санітарного батальйону рухається у складі головних сил дивізії. Цей транспорт призначений для евакуації поранених і хворих в медично-санітарний батальйон або у найближчий лікувальний заклад при виникненні санітарних втрат у результаті повітряного нападу противника, при зав'язуванні зустрічного бою. В ході маршу перша медична допомога пораненим та хворим надається на бронетранспортерах та автомобілях, а також у час тимчасових зупинок у порядку самодопомоги і взаємодопомоги, санітарами, санітарними інструкторами рот і особовим складом медичних підрозділів (БМП, ПМП). Для надання пораненим та хворим першої лікарської допомоги під час здійснення маршу розгортається тимчасовий медичний пункт (ТМП). Тимчасові медичні пункти створюються за розпорядженням начальника медичної служби дивізії і розгортаються, як правило силами та заходами медичної служби гарматних, інженерних і інших спеціальних частин або медично-санітарного батальйону дивізії. Розгортання тимчасових медичних пунктів для надання першої лікарської допомоги пораненим та хворим на марші забезпечується безперервне просування медичних пунктів полків за своїми частинами і своєчасна їх розгортання з початком бойових дій на марші (зустрічного бою) або у районі зосередження. Тимчасовим медичний пункт призначений для прийому поранених і хворих із колон, надання першої лікарської допомоги і підготовки їх до подальшої евакуації. У склад тимчасового медичного пункту входять: лікар один-два санітарних інструктора, один-два санітари. Кількість ТПМ на марші залежить від тривалості маршу та кількості маршрутів. При наявності на маршруті руху частин медичних пунктів військ в смузі, яких здійснюється марш, або лікувальних закладів тимчасові медичні пункти можуть не розгортатися. Для надання кваліфікованої медичної допомоги, поранені і хворі евакуюються із ТМП в мед. С.Б. дивізії або найближчі до маршруту лікувальні заклади і шпиталі. Проведення медичної служби заходів по ліквідуванні наслідків застосування ворогом засобів масового знищення, на марші мають особливість. В передбаченні застосування ворогом засобів масового знищення необхідно не тільки заздалегідь передбачити надання особовому складу медичної служби і медичного майна у підрозділи, призначені командуванням для проведення рятувальних робіт але і так розмістити ці сили і засоби у колонах, щоб забезпечити своєчасне їх прибуття з районів виникнення масових санітарних втрат. По прибуттю полку у район зосередження, начальник медичної служби полку організує медичне забезпечення згідно з характером діяльності військ. Якщо війська не вступають в бій і ведуть тільки підготовку до бойових дій, медичне забезпечення полку організовується шляхом використання тільки частки сил і засобів медичної служби полку. З початком бойових дій організується медичне забезпечення полку згідно з бойовими задачами. 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНИХ І ПРОТИЕПІДЕМІЧНИХ ЗАХОДІВ Санітарно-гігієнічні заходи включають понад все, медичний контроль за дотриманням гігієнічних вимог до організації та проведенні маршу. Медична служба повинна здійснювати контроль за вірністю призначень малих та великих привалів, денного / нічного / відпочинку. При цьому медична служба керується загальними положеннями по організації та проведенню маршу. Необхідно також здійснювати контроль за правильним використанням особовим складом військ часу малих та великих приладів для відпочинку / розминка, зміни положення при здійсненні маршу на автомобільному транспорті, відпочинок лежачі з припіднятими ногами при здійсненні маршу пішки /. При здійсненні маршу на автомобілях у літній час, велике значення має контроль за проведенням заходів на захист особового складу від пиляки / дотримання встановлених дистанцій між машинами і підрозділами, іноді збільшення цих дистанцій, зв`язування манжетів на руках, купанню під час великих привалів. При здійсненні маршу у спеку, медична служба полку повинна проводити виконання заходів по профілактиці теплових та сонячних ударів, взимку особлива увага приділяється на профілактику відморожень на марші / контроль за обладнанням автомобілів тентами, підстилками та забезпеченням особового складу військ плащ палатками, шинелями, теплим обмундируванням.../ При здійсненні маршу по місцевості, забрудненій радіоактивними /отруйними/ речовинами, необхідно здійснювати ряд захисних та профілактичних заходів /підвищення швидкості руху, застосування респіраторів, протигазів, захисного одягу, в першу чергу накидок, вживаючи радіозахисних речовин, радіометричний контроль/. Крім того медична служба полку на марші повинна здійснювати контроль за дотриманням особовим складом правил індивідуальної та колективної гігієни, за розміщенням особового складу підрозділів полку у районах благонадійних у санітарно-епідемічному відношенні, за виконанням / при необхідності з допомогою дивізіонних засобів/ санітарної /спеціальної/ обробки. Зберігають своє значення і такі заходи, котрі виконується при всіх видах бойових дій військ (медичний нагляд за годуванням, водопостачанням). Протиепідемічні заходи на марші визначаються санітарно-епідеміологічним станом військ, маршрутів руху і районів розміщення. У всіх випадках особливо потрібно звертати увагу на своєчасне виявлення і ізоляцію інфікованих хворих. 6.ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНИХ І ПРОТИЕПІДЕМІЧНИХ ЗАХОДІВ В РАЙОНАХ РОЗАВНТАЖУВАННЯ. Ще до початку виходу військ у район розвантажування майна, служба повинна мати данні про санітарно-гігієнічний та протиепідемічний стан території. Ці дані одержуються від розвідки, яка проводиться всіма ланками медичної служби. Основними засобами при цьому можуть бути опитування військового населення і військовослужбовців, огляд, обхід приміщень у районі передбачуваного розташування військових частин. При можливості встановлюють зв'язок з цивільними органами охорони здоров'я. Проводяться взяття проб і виконуються лабораторні дослідження. При зміні району, начальник медичної служби повинен передати всі зібрані дані медичній службі військових частин, які прибули . У районі розвантажування проводиться комплекс санітарно-гігієнічних заходів, що мають за основну мету збереження, укріплення здоров'я військовослужбовців, що покращують їх фізичний розвиток, пониження серед, них захворюваності, а також підвищення боєздатності. Для цього медична служба проводить розвідку санітарно-гігієнічного стану району розвантажування і медичний контроль за фізичним станом особового складу, умовами розміщення, годування, водопостачання і виконанням вимог особистої і колективної гігієни. Проводять експертизу води, їжі та об'єктів зовнішнього середовища. Протиепідемічні заходи, які проводяться, мають мету попередити виникнення інфекційних захворювань у військах, а також при їх появі швидкого локалізації і знищення епідемічних вогнищ, які виникли. Вони включають в себе: санітарно-епідемічну розвідку районів розташування та дії військ; своєчасне, активне виявлення інфекційних хворих та їх ізолювання і евакуацію до інфекційного шпиталю ; епідеміологічне обстеження кожного випадку інфекційного захворювання ; знищення вогнищ інфекційних захворювань та проведення ізоляційно-обстежувальних заходів, спрямованих на запобігання поширення інфекційних захворювань. УПРАВЛІННЯ МЕДИЧНОЮ СЛУЖБОЮ. На марші значні труднощі виникають при здійсненні управління медичною службою. Дуже важко підтримувати, постійний зв'язок начальника медичної служби з підлеглими із-за відсутності на марші провідного зв'язку і труднощі, що виникають при встановленні радіозв`язку. Тому доцільно поряд з використанням засобів зв`язку командування мати при начальнику медичної служби полку, зв`язків від підлеглих йому підрозділів. Враховуючи можливість виникнення зустрічного бою і необхідності прийняття рішення і поставлення завдань підлеглим у короткий час, начальник медичної служби на марші там, де він буде отримувати своєчасну і різну інформацію про всі бойові дії, тилові та медичні обставини. Начальник медичної служби полку на марші звичайно рухається зі штабом свого полку.
Антиботан аватар за замовчуванням

01.01.1970 03:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!