Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Методичні вказівки до практичних занять і самостійної роботи з комунальної гігієни.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра гігієни та профілактичної токсикології з курсом гігієни ФПДО
Інформація про роботу
Рік:
2005
Тип роботи:
Методичні вказівки
Предмет:
Медико-профілактична справа
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство охорони здоров’я України
Львівський державний медичний університет
імені Данила Галицького
Кафедра гігієни та профілактичної токсикології
з курсом гігієни ФПДО
Методичні вказівки
до практичних занять і самостійної роботи
з комунальної гігієни
для студентів IV курсу медичного факультету
за фахом “Медико-профілактична справа”
Львів – 2005
Методичні вказівки підготували зав. кафедри гігієни та профілактичної токсикології з курсом гігієни ФПДО доцент Б.А.Пластунов і асистент, кандидат медичних наук У.Б.Лотоцька-Дудик.
Рецензенти:
Федоренко В.І., доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри загальної гігієни з екологією Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького;
Даценко І.І., доктор медичних наук, професор кафедри загальної гігієни з екологією Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
Методичні вказівки схвалено цикловою методичною комісією з профілактичної медицини і рекомендовано до друку (протокол № 4 від 17.11.2005 р.).
Відповідальний за випуск: проректор з навчальної роботи Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, академік АНВШ України, проф. М.Р.Гжегоцький.
З М І С Т
Стор.
Загальні методичні вказівки до відпрацювання практичних занять і виконання самостійної роботи 4
Практичні заняття
1. Вступне заняття. Методика санітарного обстеження джерел централізованого і
децентралізованого водопостачання та відбору проб води для лабораторного
дослідження 6
2. Лабораторний аналіз показників якості води вододжерел і питної води 9
3. Методика гігієнічної оцінки якості питної води при централізованому і
децентралізованому водопостачанні та вибору джерела централізованого
водопостачання 16
4. Методика санітарного контролю за технологією очищення води на водогонах 21
5. Методика санітарного контролю за технологією знезаражування води при
централізованому та децентралізованому водопостачанні 27
6. Підсумкове заняття з розділу “Гігієна води та господарсько-питного водо-
постачання” 32
7. Методика вибору схем очищення стічних вод і гігієнічної оцінки ефективності
їх очищення 34
8. Методика санітарного обстеження очисних споруд населеного пункту 40
9. Методика визначення умов скидання стічних вод у водойму 42
10. Лабораторний контроль за санітарним станом ґрунту населених пунктів 47
11. Методика гігієнічної оцінки санітарного стану ґрунту населених пунктів 52
12. Методика вибору схем очищення населених пунктів і окремих об’єктів від
відходів 57
13. Методика гігієнічного нормування ксенобіотиків у воді та ґрунті 62
14. Підсумкове заняття з розділу “Санітарна охорона водойм і ґрунту” 67
15. Методика санітарного контролю та гігієнічної оцінки забруднення
атмосферного повітря населених пунктів 69
16. Методика санітарного обстеження житлових і громадських споруд, оцінки
інсоляції, природного та штучного освітлення, ефективності систем їх опалення
та вентиляції 75
17. Методика гігієнічного нормування ксенобіотиків в атмосферному повітрі 82
18. Підсумкове заняття з розділу “Санітарна охорона атмосферного повітря.
Гігієна житлових і громадських споруд” 86
Самостійні роботи
1. Системи і джерела централізованого та децентралізованого водопостачання,
їх порівняльна гігієнічна характеристика 88
2. Порівняльна оцінка якості питної води за національним, світовими та
міжнародним стандартами 88
3. Гігієнічні вимоги до обладнання водогонів із поверхневих і підземних джерел.
Зони санітарної охорони вододжерел 88
4. Гігієнічні вимоги до облаштування, утримання та санації колодязів і каптажів
джерел, що використовуються для децентралізованого водопостачання 88
5. Оформлення акта обстеження станції очищення та знешкодження стічних вод 88
6. Принципи гігієнічного нормування екзогенних хімічних речовин у воді та ґрунті 88
7. Принципи гігієнічного нормування екзогенних хімічних речовин в
атмосферному повітрі 88
8. Гігієнічні основи планування та забудови населених пунктів 88
9. Гігієнічна оцінка фізичних чинників (шум, вібрація, ЕМП) в умовах населених
пунктів 92
Загальні методичні вказівки до відпрацювання практичних занять і виконання самостійної роботи
Методичні вказівки до практичних занять і самостійної роботи з комунальної гігієни призначені для студентів ІV курсу медичного факультету за фахом “Медико-профілактична справа”.
Методичні вказівки до практичних занять містять актуальність кожної теми, її навчальні цілі на рівні теоретичних знань (II-й рівень засвоєння), практичних навиків і умінь (III–IV-й рівень засвоєння), якими повинен оволодіти студент; перелік базових знань, умінь та навиків, набутих студентами в процесі попереднього навчання (міжкафедральне інтегрування); зміст теми, який тезово висвітлює її основні питання; перелік основної та додаткової літератури; план і організаційну структуру практичного заняття.
Опрацювання студентом кожної теми розпочинається з домашньої самостійної підготовки, під час якої він знайомиться з актуальністю теми та її навчальними цілями, самостійно за рекомендованою літературою відновлює набуті в процесі попереднього навчання базові знання, уміння та навики і вивчає новий матеріал, передбачений змістом теми. З метою закріплення базових знань і умінь та нового матеріалу студент самостійно відповідає на контрольні питання і розв’язує тести базового та основного рівня, наведені в методичних вказівках.
На підготовчому етапі практичного заняття, який становить 10–15% від загальної його тривалості, викладач у вступному слові підкреслює актуальність теми, формулює навчальні цілі і здійснює контроль домашньої самостійної підготовки студентів шляхом фронтального усного чи письмового експрес-опитування. Під час опитування застосовується близький за змістом і рівнем складності до вищезгаданих контрольних питань і тестів базового та основного рівня набір питань і тестів II–III рівнів засвоєння, з яких викладач формує варіанти завдань для кожного студента.
Студент, який за результатами опитування виявився непідготовленим до заняття, не допускається до виконання основного етапу, на занятті вивчає відповідний теоретичний матеріал, а для відпрацювання практичних питань повинен з’явитися на відробку.
Основний етап заняття триває 70-80% навчального часу і присвячений поглибленню теоретичних знань, формуванню практичних умінь і навиків, передбачених навчальними цілями заняття. На цьому етапі студенти під контролем викладача виконують навчальні практичні завдання, викладені у відповідному розділі методичних вказівок. При кожному завданні в методичних вказівках наведено необхідні для його виконання прилади, обладнання, ситуаційні задачі тощо. До окремих завдань додається опис методик, необхідні інформаційно-методичні матеріали, які відсутні в навчальній літературі. Виконання всіх навчальних завдань завершується оформленням протоколу дослідження. Протокол наприкінці заняття підписується викладачем.
Заключний етап заняття, що триває 10-15% навчального часу, передбачає контроль рівня засвоєння професійних умінь і навиків з теми шляхом розв’язання ситуаційних завдань III-IV рівнів засвоєння, які за своєю структурою наближаються до завдань ліцензійного іспиту “Крок-2”. Під час заключного контролю викладач застосовує схожі за змістом і рівнем складності тести, наведені в методичних вказівках наприкінці кожної теми, з яких формуються варіанти завдань для кожного студента. Крім того на заключному етапі заняття підводяться його підсумки, кожному студенту в академічний журнал виставляється оцінка, задається завдання до наступної теми. Оцінка за заняття виставляється з урахуванням рівня домашньої самопідготовки студента, виявленого на підготовчому етапі заняття, його активності на основному етапі та рівня засвоєння професійних умінь і навиків, продемонстрованого на заключному етапі заняття.
Самостійна позааудиторна робота студентів передбачає три її типи залежно від специфіки теми: доаудиторна самостійна робота, яка за змістом передує темі практичного заняття; післяаудиторна самостійна робота, при виконанні якої студенти закріплюють набуті під час практичного заняття знання та практичні навики; самостійна робота з тем, що не входять до тематики практичних занять.
Завдання до самостійних робіт першого та другого типу викладено у методичних вказівках до практичних занять у розділах “Доаудиторна самостійна робота” або “Післяаудиторна самостійна робота”, до самостійних робіт третього типу – окремо в розділі “Самостійні роботи”. Доаудиторна самостійна робота є обов’язковим елементом домашньої самопідготовки з теми, виконується студентом напередодні практичного заняття і перевіряється викладачем на підготовчому етапі заняття. Підготовка до самостійних робіт, які не входять до тематики практичних занять, включає самостійне, без участі викладача, ознайомлення з актуальністю, навчальними цілями, переліком базових знань, умінь і навиків, змістом теми, опрацювання навчального матеріалу, передбаченого змістом теми і викладеного у рекомендованій літературі, удосконалення набутих знань і умінь шляхом письмових відповідей на контрольні питання, тести і завдання, запропоновані у методичних вказівках. Контроль за виконанням самостійних робіт цього типу, рівно ж післяаудиторних самостійних робіт, здійснюється викладачем на заліковому занятті з розділу.
Студент, що пропустив заняття, зобов’язаний відпрацювати його упродовж двох тижнів від моменту пропуску в дні, передбачені кафедральним графіком відробок. Студент, що пропустив три чи більше заняття, не допускається на наступне заняття і скеровується викладачем до деканату для отримання дозволу на відробки і подальшу присутність на заняттях. Відробки пропущених лекцій здійснюються шляхом складання лекційного матеріалу своєму викладачеві, а в разі пропуску трьох і більше лекцій – завідувачу кафедри.
Вивчення курсу в цілому завершується письмовим курсовим іспитом.
ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ
Тема 1. Вступне заняття. Методика санітарного обстеження джерел централізо-ваного і децентралізованого водопостачання та відбору проб води для лабораторного дослідження
Актуальність теми
Проблема забезпечення населення якісною питною водою належить сьогодні до найважливіших світових проблем. Зростання дефіциту кондиційної питної води пов’язано з посиленням антропогенного та техногенного впливу на водні об’єкти, що спричиняє інтенсивне хімічне, біологічне та радіаційне забруднення діючих і потенційних джерел водопостачання, стан яких значною мірою визначає якість питної води. Стійка тенденція до зниження якості джерел питного водопостачання супроводжується погіршенням гігієнічних характеристик питної води і викликає особливу стурбованість у світової спільноти. Не випадково ВООЗ серед найбільш важливих проблем охорони здоров’я на перший план висуває проблему забезпечення доброякісного питного водопостачання. Успішне її розв’язання значною мірою залежить від правильної організації та проведення запобіжного та поточного санітарного нагляду за господарсько-питним водопостачанням. Поточний санітарний нагляд за централізованим і децентралізованим водопостачанням розпочинається з обов’язкового санітарного обстеження джерела водопостачання.
Навчальні цілі
Знати роль води у формуванні здоров’я, виникненні та розвитку інфекційної та неінфекційної патології, гігієнічну характеристику джерел і систем водопостачання, гігієнічне обґрунтування норм водоспоживання в населених пунктах (α = II).
Вміти провести санітарне обстеження поверхневого та підземного вододжерела, відібрати проби води для лабораторного дослідження та оформити протокол відбору проб води (форма № 323/о) (α = IIІ-IV).
Базові знання, уміння та навики
Вода як фактор навколишнього середовища. Фізіологічне і гігієнічне значення води. Вода як етіологічний фактор захворювань неінфекційної та інфекційної природи. Джерела водопостачання, централізована і децентралізована системи водопостачання, їх порівняльна гігієнічна характеристика. Методи відбору, зберігання та транспортування проб води [нормальна фізіологія, мікробіологія, загальна гігієна].
Зміст теми
Вода як складова біосфери, її фізіологічне та гігієнічне значення. Завдання поточного санітарного нагляду за водопостачанням населених пунктів. Джерела водопостачання, їх порівняльна гігієнічна характеристика. Принципи санітарно-гігієнічного (санітарно-топографічного, санітарно-технічного та санітарно-епідеміологічного) обстеження поверхневих і підземних вододжерел. Методи відбору проб води для лабораторного дослідження та оформлення супровідної документації. Гігієнічне обґрунтування норм водоспоживання.
Рекомендована література
Основна:
Комунальна гігієна / За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Здоров’я, 2003. – С. 32-58, 93-105.
Руководство к лабораторным занятиям по коммунальной гигиене / Под ред. Е.И.Гончарука. – М: Медицина, 1990. – С. 50-63, 106-108.
Загальна гігієна: Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко. – Львів: Світ, 2001. – С. 113-114.
Додаткова:
Коммунальная гигиена / Под ред. К.И.Акулова, К.А.Буштуевой. – М.: Медицина, 1986. – С. 32-48, 58-69.
Руководство по гигиене водоснабжения / Под ред. С.Н.Черкинского. – М.: Медицина, 1975. – С. 3-18, 65-77.
Практичне заняття
Підготовчий етап (15%)
І. Ознайомитись з організацією навчального процесу на кафедрі (дисципліна, підготовка до практичних занять і самостійної роботи, порядок їх відпрацювання, оформлення протоколів, рекомендована література, правила техніки безпеки під час роботи в лабораторії).
ІІ. Ознайомитись з історією та основними напрямками наукових досліджень кафедри.
ІІІ. Постановка навчальних цілей.
IV. Контроль вихідного рівня знань, навиків та умінь, набутих при вивченні базових дисциплін.
Контрольні питання і тести базового рівня
1. Ресурси питної води на земній кулі.
2. Гігієнічне значення води.
3. Епідеміологічне значення води.
4. Джерела господарсько-питного водопостачання.
5. Системи водопостачання населених пунктів.
6. Правила відбору, консервування та транспортування проб води.
7. Кількість прісної води, доступної для пиття, по відношенню до загальних запасів води на земній кулі становить, %:
а) 97,2; б) 50,4; в) 22,1; г) 2,15; д) 0,65.
8. Кількість води, необхідна для повного (І) і скороченого (ІІ) лабораторного дослідження:
а) 10 л; б) 7 л; в) 5 л; г) 2 л; д) 0,5 л.
9. Який прилад використовують для відбору проб води?
а) барометр; б) батометр; в) бутирометр; г) ареометр; д) актинометр.
10. З якого місця водойми забирають пробу води для аналізу?
а) біля берега; б) на середині водойми; в) на глибині 0,5 м; г) на відстані 1 м від берега; д) у місці водозабору.
Основний етап (70%)
І. Скласти схеми завдань лікаря-гігієніста при поточному санітарному нагляді за централізованим і децентралізованим водопостачанням.
ІI. Скласти карти санітарного обстеження (санітарно-топографічного, санітарно-технічного та санітарно-епідеміологічного) поверхневого та підземного джерел водопостачання.
ІІІ. Скласти алгоритми відбору проб води з джерела для фізико-хімічного та мікробіологічного аналізу та оформити протокол відбору проб води (форма № 323/о).
ІV. Оцінити за даними ситуаційних задач забезпеченість окремих об’єктів і населення питною водою.
Задача 1. У приміській зоні м. Львова передбачається будівництво будинку відпочинку на 860 місць, централізоване водопостачання якого (з душем у всіх кімнатах) намічено забезпечити з ріки С. Проектна потужність водозабору становить 500 м3/добу.
Задача 2. Рівень води в колодязі при водорозборі понизився на 0,5 м і відновився до вихідного через годину. Зруб колодязя квадратний з довжиною стінки 0,3 м. На задоволення питних і санітарно-побутових потреб скількох мешканців села вистачатиме води цього колодязя?
Заключний етап (15%)
І. Контроль рівня засвоєння професійних умінь і навиків.
Контрольні тести
1. У дітей населеного пункту Н. спостерігається порушення розвитку кісткової системи: подовження термінів зарощування тім’ячка, затримка розвитку зубів. Надлишковий вміст якого мікроелементу в питній воді призвів до зазначених змін?
а) стронцію; б) кадмію; в) кальцію; г) миш’яку; д) магнію.
2. У сільському районі з децентралізованим водопостачанням за останні 10 років почастішали випадки так званої “ратицевої хвороби”, яка проявляється утворенням характерних наростів-мозолей на шкірі стоп. Захворювання найбільш імовірно пов’язано з високим антропогенним забрудненням ґрунтових вод:
а) кадмієм; б) кобальтом; в) берилієм; г) стронцієм; д) миш’яком.
3. Група туристів після тривалого переходу зупинилась на 3 доби для відпочинку поряд з населеним пунктом. Виявлено декілька джерел води. Необхідно вибрати джерело, яке б найбільш відповідало гігієнічним вимогам до питної води в польових умовах.
а) вода артезіанської свердловини; б) вода джерельна; в) вода річкова; г) дощова вода; д) тала вода.
4. У будинку немовляти зареєстровано захворювання дітей на метгемоглобінемію. Обстеженням встановлено, що дитячі харчові суміші розводили питною водою. Надлишок якої хімічної речовини в питній воді міг спричинити це захворювання?
а) ртуті; б) сульфатів; в) нітратів; г) свинцю; д) хлоридів.
5. Жителі населеного пункту, розташованого на віддалі 3-5 км від промислового підприємства, мають децентралізоване водопостачання та харчуються в основному місцевими сільськогосподарськими продуктами. Аналіз захворюваності населення показав, що за останні 5-10 років помітно зросло число випадків захворювань на подагру. Захворювання ймовірніше всього можна пов’язати з високим показником антропогенного забруднення ґрунтових вод:
а) молібденом; б) стронцієм; в) ртуттю; г) марганцем; д) нікелем.
6. До поверхневих джерел водопостачання не належать:
а) річки; б) озера; в) водосховища; г) канали; д) берегові інфільтраційні води.
7. До ендемічних захворювань водного походження належать:
а) хвороба бері-бері; б) флюороз; в) плюмбізм; г) гастроентероколіт; д) квашиоркор; е) карієс.
8. Забруднення питної води органічними сполуками ртуті викликає захворювання:
а) метгемоглобінемію; б) карієс; в) хворобу Мінімата; г) плюмбізм; д) квашиоркор; е) ітай-ітай.
9. До хвороб вірусного походження, які передаються людині водним шляхом, не належать:
а) гепатит А; б) поліомієліт; в) гострий гастроентерит; г) кір; д) гепатит Е.
10. Уперше в 1946 р. в Японії описано хронічне отруєння, причиною якого стало використання забрудненої кадмієм річкової води для зрошення рисових полів. Яку назву носить це отруєння?
а) хвороба Юшо; б) хвороба Мінімата; в) хвороба ітай-ітай; г) хвороба “чорних ніг”; д) сатурнізм.
11. Шахтний колодязь розташований на території присадибної ділянки на відстані 20 м від житлового будинку, 10 м від вбиральні, 15 м від будинку сусіда. Яка найменша відстань згідно з санітарними нормами повинна бути між колодязем і джерелом можливого забруднення?
а) 10 м; б) 15 м; в) 20 м; г) 25 м; д) 30 м.
12. Студент В. живе в каналізованому будинку в квартирі, що має повне санітарно-технічне упорядкування (туалет, ванна, душ, водонагрівач). Скільки води він споживає на добу?
а) 10-15 л; б) 50-100 л; в) 200-230 л; г) 300-400 л; д) 500 л.
13. Для місцевого водопостачання використовуються шахтні колодязі. Що з наведеного є порушенням гігієнічних вимог до їх обладнання?
а) відбір води здійснюється індивідуальними відрами; б) стінки колодязя водонепроникні; в) навколо верхньої частини зрубу обладнаний “глиняний замок”; г) ви-сота зрубу на поверхнею ґрунту 1 м; д) колодязь закривається кришкою.
14. У населеному пункті N. зареєстрована епідемія черевного тифу водного походження. Яка з перерахованих ознак не характерна для даної епідемії?
а) тригорбий характер кривої захворюваності; б) епідемічний хвіст (шлейф); в) різкий підйом кривої захворюваності; г) падіння рівня захворюваності після ліквідації аварії на водогоні; д) контингент населення, який захворів, проживає в одному мікрорайоні.
15. Проводиться вивчення захворюваності населення в районі розташування озера N. Які з перерахованих захворювань мають водний шлях передачі?
а) лептоспіроз; б) орнітоз; в) лепра; г) малярія; д) кримська геморагічна лихоманка.
ІІ. Контроль рівня засвоєння знань, професійних умінь і навиків у вигляді захисту на наступному занятті рефератів, складених під час післяаудиторної самостійної роботи.
ІІІ. Підведення підсумків заняття, домашнє завдання.
Післяаудиторна самостійна робота
Системи і джерела централізованого та децентралізованого водопостачання,
їх порівняльна гігієнічна характеристика
І. Підготувати реферати з наступних питань:
1. Гігієнічне значення водопостачання населених пунктів. Обґрунтування норм водоспоживання.
2. Інфекційні захворювання населення, що поширюються водним шляхом.
3. Особливості й ознаки водних епідемій.
4. Хімічний склад води як причина захворювань неінфекційної природи.
5. Токсичні хімічні речовини в питній воді, їх вплив на здоров’я населення.
6. Гігієнічна характеристика підземних вод як джерел місцевого та централізованого водопостачання.
7. Гігієнічна характеристика поверхневих вод як джерел централізованого водопостачання.
Тема 2. Лабораторний аналіз показників якості води вододжерел і питної води
Актуальність теми
Важливим елементом санітарного нагляду за водопостачанням є лабораторне дослідження води, програма якого визначається метою дослідження. Лабораторне дослідження води може проводитись як елемент запобіжного санітарного нагляду з метою вибору джерела для централізованого господарсько-питного водопостачання, а також у плані поточного санітарного нагляду при складанні висновків про відповідність гігієнічним вимогам якості питної води при централізованому та децентралізованому водопостачанні.
Навчальні цілі
Знати гігієнічні вимоги до якості води джерел централізованого і децентралізованого водопостачання та питної води, що забезпечують санітарну надійність джерел і гарантують безпеку питної води (α = II).
Вміти провести лабораторне дослідження води вододжерела та питної води, оформити протокол дослідження питної води (форма № 327/о) (α = IIІ-IV).
Базові знання, уміння та навики
Загальні гігієнічні вимоги до якості питної води при централізованому та децентралізованому водопостачанні, її органолептичних властивостей, хімічного складу, епідемічної та радіаційної безпеки. Роль санітарно-показових мікроорганізмів для оцінки якості питної води. Методи дослідження органолептичних, санітарно-хімічних і санітарно-бактеріологічних показників якості води [мікробіологія, загальна гігієна].
Зміст теми
Гігієнічні вимоги до якості води поверхневих і підземних джерел водопостачання, методи визначення показників якості.
Гігієнічні вимоги до якості питної води. Безпека питної води в епідемічному відношенні. Значення води та умов питного водопостачання населення в поширенні збудників захворювань бактеріальної, вірусної, протозойної та гельмінтологічної етіології. Мікробіологічні, паразитологічні показники оцінки якості питної води. Нешкідливість води за хімічним складом. Роль води у виникненні захворювань неінфекційного походження. Гігієнічне значення токсикологічних показників якості питної води. Ендемічний флюороз. Водно-нітратна метгемоглобінемія. Хвороби ітай-ітай, Юшо, Мінімата. Гігієнічне значення недостатності деяких мікроелементів води в розвитку ендемічного кapiєcy, ендемічного зоба, хронічних неінфекційних захворювань. Органолептичні властивості води, їх вплив на рівень водоспоживання та захворюваність населення. Гігієнічне значення показників фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води. Радіаційна безпека води. Методи лабораторного дослідження показників якості питної води.
Гігієнічні вимоги до якості води шахтних колодязів і каптажів.
Рекомендована література
Основна:
Комунальна гігієна / За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Здоров’я, 2003. – С. 58-90.
Руководство к лабораторным занятиям по коммунальной гигиене / Под ред. Е.И.Гончарука. – М: Медицина, 1990. – С. 63-89, 154-157.
Загальна гігієна: Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко. – Львів: Світ, 2001. – С. 104-112, 114-124.
Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. Гигиенические, технические требования и правила выбора. ГОСТ 2761-84.
Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством. ГОСТ 2874-82.
Державні санітарні правила і норми “Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання”, затв. наказом МОЗ України № 383 від 23.12.1996 р.
Державні санітарні правила і норми “Влаштування та утримання колодязів і каптажів джерел, що використовуються для нецентралізованого господарсько-питного водопостачання”, затв. наказом МОЗ України № 384 від 23.12.1996 р.
Додаткова:
Коммунальная гигиена / Под ред. К.И.Акулова, К.А.Буштуевой. – М.: Медицина, 1986. – С. 48-58.
Руководство по гигиене водоснабжения / Под ред. С.Н.Черкинского. – М.: Медицина, 1975. – С. 19-64.
Практичні заняття № 1 і 2
Підготовчий етап (15%)
І. Постановка навчальних цілей.
IІ. Контроль вихідного рівня знань, навиків та умінь, набутих при вивченні базових дисциплін і домашній самопідготовці до заняття.
Контрольні питання і тести базового рівня
1. Мікробіологічні показники безпеки питної води, норми.
2. Паразитологічні показники безпеки питної води, норми.
3. Токсикологічні показники безпеки хімічного складу питної води, норми.
4. Органолептичні показники якості питної води, норми.
5. Показники радіаційної безпеки питної води, норми.
6. Показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води.
7. Санітарно-хімічні показники антропогенного забруднення води вододжерел (окисність, азотовмісні сполуки), методи їх визначення.
8. До показників, які характеризують органолептичні властивості води, не належать:
а) запах; б) смак; в) колірність; г) окисність; д) прозорість.
9. До хімічних речовин, які впливають на органолептичні властивості питної води, за ГОСТ 2874-82 “Вода питна” належать:
а) залізо; б) нікель; в) селен; г) свинець; д) алюміній.
10. Колірність питної води визначають в:
а) градусах; б) балах; в) сантиметрах; г) мг/дм3; д) градусах Тернера.
11. Що покладено в основу нормування фтору в питній воді?
а) спосіб життя; б) норми водоспоживання; в) соціальні умови; г) питний режим; д) кліматичні умови.
12. Колі-індекс питної води за ГОСТ 2874-82 становить:
а) 333; б) не менше 300; в) 100; г) 10; д) не більше 3.
13. Прозорість води визначають в:
а) балах; б) градусах; в) сантиметрах; г) мг/дм3; д) мг∙екв/дм3.
14. Запах води визначають в:
а) балах; б) градусах; в) сантиметрах; г) мг/дм3; д) мг∙екв/дм3.
15. Тимчасова твердість води – це твердість:
а) обумовлена солями Са і Мg; б) обумовлена гідрокарбонатами Са і Мg; в) неки-п’яченої води; г) води після кип’ятіння; д) що усувається під час кип’ятіння.
16. Окисність – це показник:
а) вмісту вільного розчиненого кисню у воді; б) інтенсивності органічного забруднен-ня води; в) інтенсивності життєдіяльності патогенних мікроорганізмів; г) інтенсивності процесів самоочищення води; д) інтенсивності поглинання кисню гідробіонтами.
Контрольні питання і тести основного рівня
17. Показники якості води підземних і поверхневих джерел водопостачання.
18. Санітарно-хімічні показники епідеміологічної безпеки води.
19. Розчинений у воді кисень, його гігієнічне значення, методика визначення.
20. Біохімічна потребі в кисні (БПК), її гігієнічне значення, методика визначення.
21. Азотовмісні речовини води, їх гігієнічне значення.
22. Метгемоглобінемія у дітей виникає при перевищенні вмісту в питній воді:
а) нітратів; б) миш’яку; в) селену; г) свинцю; д) фтору.
23. З якою метою визначають БПК?
а) для оцінки хімічного забруднення водойм; б) для оцінки органічного забруднення водойм; в) для оцінки інтенсивності процесів самоочищення у водоймах; г) для встановлення лімітуючого показника шкідливості; д) для встановлення гідродинамічних параметрів.
24. Повне БПК визначають упродовж:
а) 3 діб; б) 5 діб; в) 7 діб; г) 15 діб; д) 20 діб.
25. Який реактив застосовують для лабораторного визначення окисності води?
а) реактив Грісса; б) реактив Несслера; в) реактив Тільманса; г) трилон Б; д) перманга-нат калію.
26. БПК – це показник:
а) вмісту вільного розчиненого кисню у воді; б) інтенсивності органічного забруднен-ня водойм; в) інтенсивності життєдіяльності патогенних мікроорганізмів; г) інтенсивності процесів самоочищення води; д) інтенсивності поглинання кисню гідробіонтами.
27. Який із наведених показників свідчить про фекальне забруднення води?
а) індекс БГКП; б) титр анаеробів; в) загальне мікробне число; г) санітарне число; д) окисність.
Основний етап (70%)
І. Скласти перелік показників якості води підземних і поверхневих джерел водопостачання з їх нормативами.
ІІ. Визначити та оцінити санітарно-хімічні показники епідемічної безпеки води вододжерел (окисність за Кубелем, азот амонійний, азот нітратів і нітритів, розчинений кисень, БПК).
ІІІ. Скласти перелік показників якості води централізованого господарсько-питного водопостачання (за групами згідно з ДержСанПіН, затв. наказом МОЗ України № 383 від 23.12.1996 р.) з їх нормативами.
ІV. Скласти перелік показників якості води джерел децентралізованого господарсько-питного водопостачання (згідно з ДержСанПіН, затв. наказом МОЗ України № 384 від 23.12.1996 р.) з їх нормативами.
V. Визначити та оцінити органолептичні показники якості питної води (запах, колірність, каламутність, рН, вміст заліза, сульфатів, хлоридів, солей твердості, сухий залишок).
VІ. Ознайомитись на базі лабораторії СЕС з методами дослідження мікробіологічних (загальне мікробне число, індекс БГКП, індекс фекальних колі-форм, кількість патоген-них мікроорганізмів і колі-фагів) і паразитологічних (кількість патогенних кишкових найпростіших і кишкових гельмінтів) показників епідемічної безпеки питної води.
VІІ. Ознайомитись на базі лабораторії СЕС з методами дослідження токсикологічних показників безпеки хімічного складу питної води.
VІІІ. Оформити протокол дослідження питної води (форма № 327/о).
Заключний етап (15%)
І. Контроль рівня засвоєння професійних умінь і навиків.
Контрольні тести
1. Яке захворювання може виникнути у споживачів питної води з громадського колодязя, що містить наступні концентрації речовин: хлориди – 140 мг/дм3, сульфати – 246 мг/дм3, фтор – 1,1 мг/дм3, нітрати – 90 мг/дм3, йод – 3,5 мкг/дм3?
а) ендемічний флюороз; б) гафська хвороба; в) ендемічний карієс; г) метгемогло-бінемія; д) ендемічний зоб.
2. Результати лабораторного аналізу питної води з артезіанської свердловини: каламутність – 0,5 НО, запах і присмак – 2 бали, загальна твердість – 7 мг·екв/дм3, фтор – 2,2 мг/дм3, індекс БГКП – 3, ЗМЧ – 100. Який показник не відповідає гігієнічним вимогам?
а) каламутність; б) запах і присмак; в) твердість; г) фтор; д) мікробіологічні показники.
3. Під час лабораторного аналізу питної води з артезіанської свердловини встановлено, що її прозорість становить 50 см, колірність – 20 град., запах і присмак – 1 бал, загальна твердість – 12,5 мг·екв/дм3, окисність – 0,7 мг/дм3, колі-титр – 500 мл, колі-індекс – 2, мікробне число – 10. Який показник не відповідає гігієнічним вимогам?
а) прозорість; б) колірність; в) твердість; г) окисність; д) мікробіологічні показники.
4. У пробах питної води виявлено нітрати, аміак, залізо, марганець у концентраціях на рівні ГДК. Які зі зазначених речовин нормуються за органолептичною ознакою шкідливості?
а) залізо, марганець; б) нітрати, залізо; в) аміак, залізо; г) нітрати, аміак; д) аміак, марганець.
5. У пробах питної води визначено мідь, марганець, залізо, свинець, нітрати на рівні їх ГДК. Яка зі зазначених речовин нормується за токсикологічною ознакою шкідливості?
а) мідь; б) залізо; в) марганець; г) свинець; д) нітрати.
6. При хімічному аналізі води з криниці встановлено наявність підвищених концентрацій азотовмісних солей, заліза та сульфатів. Який показник якості води може свідчити про свіже забруднення води органічними речовинами тваринного походження?
а) NO2–; б) NН2–; в) NO3–; г) Fe2+; д) SO42–.
7. Проведено дослідження води, яка відібрана з шахтної криниці. Встановлено: прозорість – 18 см, колірність – 15 град., запах – 3 бали, твердість – 7 мг·екв/дм3, окисність – 4 мг О2/дм3, вміст амонійного азоту – 0,2 мг/дм3, азоту нітратів – 0,05 мг/дм3, хлоридів – 80 мг/дм3, колі-титр – 80 мл, колі-індекс – 12. Обґрунтуйте гігієнічний висновок щодо якості питної води.
а) вода відповідає гігієнічним вимогам; б) вода не відповідає гігієнічним вимогам, необхідним є проведення її знезараження; в) вода не відповідає гігієнічним вимогам, необхідним є проведення її освітлення; г) вода не відповідає гігієнічним вимогам, необхідним є проведення її пом’якшення; д) вода не відповідає гігієнічним вимогам, необхідним є проведення її дезодорації.
8. Для постачання водою мешканці села Н. постановили побудувати водогін з річки. Попередньо виконаний аналіз води з річки показав, що колірність води – 16 град., запах – 2 бали, загальна твердість – 5 мг·екв/дм3, вміст заліза – 2,0 мг/дм3, фтору – 0,8 мг/дм3, нітратів – 25 мг/дм3, хлоридів – 180 мг/дм3. Який показник не відповідає гігієнічним вимогам?
а) твердість; б) нітрати; в) залізо; г) фтор; д) хлориди.
9. У будинку відпочинку планується будівництво місцевого господарсько-питного водогону. Джерело – артезіанські води. Результат аналізу попередньо відібраної проби води: запах і смак – 2 бали, вміст фтору – 1,5 мг/дм3, загальна твердість – 7 мг·екв/дм3, загальна мінералізація – 980 мг/дм3, вміст заліза – 1,3 мг/дм3. Який показник не відповідає гігієнічним вимогам?
а) запах і смак; б) твердість; в) фтор; г) залізо; д) мінералізація.
10. У воді річки Н. у місці водозабору, розташованого нижче спуску стічних вод гірничо-металургійного комбінату, вміст кадмію перевищує гранично допустиму концентрацію в 8-10 разів. Які захворювання серед населення, пов’язані з цією речовиною, будуть спостерігатися?
а) хвороба Юшо; б) хвороба Мінімата; в) хвороба Прасада; г) уровська хвороба; д) хвороба ітай-ітай.
11. У селищі міського типу Н., що розташоване на березі річки, зареєстровано спалах вірусного гепатиту А, можливо водного походження. Збільшення яких показників якості води водойм може підтвердити це припущення?
а) індекс фекальних колі-форм; б) кількість колі-фагів; в) наявність збудника водної лихоманки; г) окисність; д) індекс кишкової палички.
12. Вода підземного джерела відповідає вимогам до питної води. Чи допускається його використання для потреб, не пов’язаних з господарсько-питним водопостачанням?
а) допускається після узгодження з органами, що регулюють водокористування; б) до-пускається після узгодження з СЕС; в) допускається; г) як правило, не допускається; д) не допускається категорично.
13. Через одну годину після годування немовляти молочною сумішшю у дитини виникли наступні симптоми захворювання: ціаноз губ, слизових оболонок, нігтів, обличчя, пізніше приєдналися нудота, посилене слиновиділення, біль у надчеревній ділянці, блювання, пронос. Викликаний педіатр відмітив у дитини явища легенево-серцевої недостатності. В процесі розслідування встановлено, що молочна суміш приготована на воді, взятій із колодязя. Який діагноз установив лікар?
а) нітратно-нітритна інтоксикація б) харчова токсикоінфекція; в) стафілококовий токсикоз; г) харчове отруєння хлорорганічними пестицидами; д) харчове отруєння важкими металами.
14. У населення одного з районів міста відмічався нерівномірний колір зубів. На різцях спостерігалися білі плями, поперечні коричневі смуги. У появі цих симптомів запідозрили питну воду із глибокої свердловини. Який із складників води міг бути причиною порушення мінералізації емалі зубів?
а) Fе; б) Са; в) Мg; г) J; д) F.
15. Керівник підприємства опротестував результати бактеріологічних досліджень питної води, проведених СЕС, оскільки була порушена одна з умов відбору проб:
а) відбирати пробу в хімічно чистий посуд; б) відбирати пробу в бактеріологічно чистий посуд; в) відбирати не менше 2 л води; г) опломбувати пробу; д) ополокати посуд водою, що відбирається для дослідження.
ІІ. Контроль рівня засвоєння знань, професійних умінь і навиків у вигляді захисту на наступному занятті висновку, складеного під час післяаудиторної самостійної роботи.
ІІІ. Підведення підсумків заняття, домашнє завдання.
Післяаудиторна самостійна робота
Порівняльна оцінка якості питної води за національним, світовими та міжнародним стандартами
І. Провести порівняльну оцінку стандартів якості питної води, чинних в Україні, зі стандартом US EPA (США) і міжнародним стандартом (ВООЗ) за показниками, наведеними у таблиці, та скласти письмовий висновок.
Гігієнічні критерії якості питної води за стандартами України, США та ВООЗ
ПоказникДержСанПіН (1996)ГОСТ 2874-82, СанПіН 4630-88US ЕРА (2002)ВООЗ (1999)12345Органолептичні показники якості питної водиЗапах2 ПР*2 бали3 порогові запахові один.─Каламутність0,5 (1,5) НО**1,5 (2) мг/дм3–5 НО**Колірність20 (35) град.20 (35) град.15 один. колір.15 один. колір.Присмак2 ПР*2 бали──рН6,5-8,56,0-9,06,5-8,5─Мінералізація загальна1000 (1500) мг/дм31000 (1500) мг/дм3500 мг/дм31000 мг/дм3Твердість загальна7 (10) мг·екв/дм37 (10) мг·екв/дм3──Сульфати250 (500) мг/дм3500 мг/дм3250 мг/дм3250 мг/дм3
12345Хлориди250 (350) мг/дм3350 мг/дм3250 мг/дм3200-300 мг/дм3Мідь1,0 мг/дм31,0 мг/дм31,0 (1,3***) мг/дм31,0 (2,0***) мг/дм3Марганець0,1 мг/дм30,1 (0,5) мг/дм30,05 мг/дм30,1 (0,5***) мг/дм3Залізо0,3 мг/дм30,3 (1) мг/дм30,3 мг/дм30,3 мг/дм3Цинкне допускається5,0 мг/дм35,0 мг/дм33,0 мг/дм3Хлорфеноли0,0003 мг/дм3──0,0001 мг/дм3Токсикологічні показники нешкідливості хімічного складу питної води (мг/дм3)Алюміній0,2 (0,5)0,5(0,05) 0,20,2Барій0,1─20,7Миш’як0,010,050,010,01Селен0,010,0010,050,01Свинець0,010,03відсутність0,01Берилій─0,00020,004відсутністьНікель0,1──0,02Нітрати45,045,010 (за азотом)50Фтор1,51,5 (І-ІІ клім. р-н.)
1,2 (ІІІ клім. р-н.)
0,7 (IV клім. р-н.)4,01,5Тригалометани (ТГМ, сума)0,1─0,08–Бромоформ––відсутність0,1Бромдихлорметан––відсутність0,06Хлороформ0,06──0,2Дибромхлорметан0,01─0,060,1Тетрахлорвуглець0,002─0,0050,002Пестициди (сума)0,0001──індивідуальні нормативи
36 пестицидівМікробіологічні показники безпеки питної води (куо)Число бактерій в 1 см3 води (ЗМЧ)не більше 100не більше100──Число бактерій групи кишкових паличок (колі-формних мікроорганізмів) в 1 дм3 води (індекс БГКП)не більше 3не більше 3відсутність─Число термостабільних кишкових паличок (фекальних...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора