МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького
Кафедра факультетської терапії
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
з вивчення внутрішніх хвороб
для студентів медичного факультету і викладачів
Львів – 2002
Методичні вказівки для студентів IV і V курсів медичного факультету підготували співробітники кафедри факультетської терапії Львівського державного медичного університету: Бєлова Л. А., Дзісь Є. І., Комариця О. Й., Жакун І. Б., Панчишин М. В., Панчишин Ю. М., Радченко О. М., Савків А. Б., Тєлєгіна Г. В., Томашевська О. Я., Троценко О. В., Шуфлат Т. А., Пилипів О.Я., Філіпюк А.Л.
За редакцією завідувача кафедри факультетської терапії, доктора медичних наук, професора М. В. Панчишин
Методичні рекомендації мають в основі програму з факультетської терапії (автори проф. В. Г. Передерій і доц. А. М. Слівак, Київ, 1999) та програму з шпитальної терапії (автори проф. К. М. Амосова і доц. Л. Л. Сидорова, Київ, 1996), які затверджені начальником Головного управління закладів освіти МОЗ України і рекомендовані для вищих медичних закладів освіти III–IV рівнів акредитації.
Рецензент: завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб проф. Р. Я. Дутка
Затверджено профільною методичною комісією з терапевтичних дисциплін, протокол № 1 від 15 травня 2001 р.
Права і обов’язки студентів на кафедрі факультетської терапії
ЗА ЧАС НАВЧАННЯ НА КАФЕДРІ СТУДЕНТ МОЖЕ:
У повному об’ємі використати потенціал кафедри для засвоєння предмету факультетської терапії в межах, передбачених програмою, брати активну участь у оцінці своїх знань.
Прослухати лекційний курс і отримати:
при активній участі і відмінно оформленому конспекті – 10 балів за кожну лекцію;
при наявності конспекту – 5 балів за кожну лекцію;
присутність на лекції без конспекту – 1 бал за кожну лекцію.
На практичних заняттях оволодіти діагностикою та лікуванням хвороб:
наявність виконаної самопідготовки, активна участь у занятті, відмінні знання – 20 балів за кожне заняття;
наявність виконаної самопідготовки, активна участь у занятті, добрі знання – 18–16 балів за кожне заняття;
наявність виконаної самопідготовки, активна участь у занятті, задовільні знання – 14–12 балів за кожне заняття;
присутність на занятті без підготовки і без відповіді – 2 бали за кожне заняття (в загальний рейтинг не включається).
Написати або моделювати історію хвороби і здати її для перевірки відповідно до визначеного терміну і отримати: 100 балів «відмінно»; 80 балів «добре»; 60 балів «задовільно»; < 60 балів «незадовільно».
Оцінка історії хвороби, зданої на кожен тиждень пізніше, зменшується на 20 балів. Якщо історія хвороби не написана студент отримує мінус 100 балів.
Для написання історії хвороби чи моделювання слід використовувати допоміжну літературу, можна і треба консультуватися з викладачем.
Відробити пропущене заняття в позаурочний час за попереднім записом. Пропуски більше двох заняття треба відробляти з дозволу декана впродовж найближчого тижня. До відробки студент допускається при наявності конспекту підготовки до практичних занять. Формою відробки може бути імітація хвороби під час практичного заняття, що треба попередньо узгодити з викладачем.
Якщо студент був присутній на занятті, але отримав два бали, практичне заняття не зараховується. В продовж тижня студент повинен відпрацювати тему у свого викладача.
Якщо студент отримує два бали на двох і більше заняттях, то відпрацьовувати заняття треба в позаурочний час за попереднім записом.
Оцінку за відпрацьоване заняття в балах черговий викладач виставляє в зошиті конспектів, студент зобов’язаний про оцінку повідомити свого викладача.
Оцінки за відпрацьовані заняття включають у щомісячний, щосеместровий і річний рейтинг.
Визначення рейтингу проводиться щомісяця (до 4 числа), що семестру (на останній день занять), у кінці року (перед допуском до іспиту), під час екзамену.
Щомісячний рейтинг – це сума балів за практичні заняття і лекції.
Семестровий рейтинг – це сума балів, отриманих впродовж семестру, у весняному додаються пункти 4, 5, 6, 8.
Річний рейтинг – це сума балів за два семестри, балів за історію хвороби, за обстеження хворого і за опис ЕКГ.
Допуск до іспитів студент отримує, якщо його рейтинг за семестр чи за рік складає не менше 75% від максимальної кількості балів, які можна отримати за семестр чи за рік.
Іспит на IV і V курсах письмовий, полягає у вирішенні клінічних ситуаційних задач, моделюванні невідкладних станів, описі ЕКГ, оцінці показників загального аналізу крові, сечі та біохімічних показників крові при вивчених нозологіях, питання з фізіотерапії, короткої відповіді на теоретичні питання та питання з історії кафедри.
Максимальна іспитова оцінка для IV курсу 250 бали, мінімальна прохідна 142 (60%); для V курсу 280 і 171 балів відповідно.
Сумарна іспитова оцінка складається з річного рейтингу та іспитової оцінки;
Студент зобов’язаний бути належно одягнутим, мати фонендоскоп, годинник, зошит, ручку та дотримуватися правил внутрішнього розпорядку Університету та базової медичної установи.
Обов’язкові знання та вміння студента з терапії
I. ЗАГАЛЬНО-КЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
Вміти зібрати анамнез, провести його аналіз.
Вміти провести загальний огляд хворого і оцінити його результати.
Обстежити пацієнта за системами органів.
Обстеження серцево-судинної системи
вміти визначити пульс на сонних артеріях, a. radialis, a. tibialis, a. pedis dorsalis;
вміти порахувати частоту серцевих скорочень, виявити «дефіцит пульсу»;
виміряти АТ на руках, лежачи, сидячи, на ногах;
виявити на обличчі симптоми патології серцевої системи;
виявити і оцінити ціаноз слизових, акроціаноз;
виявити позитивну і від’ємну пульсацію шийних вен, оцінити;
провести пальпацію і аускультацію сонних артерій;
оглянути серцеву ділянку;
пропальпувати верхівковий, серцевий, епігастральний, передсердний та югулярний поштовхи, систолічну та діастолічну вібрацію;
провести перкусію серця (межі відносної серцевої тупості та ширина судинного пучка);
провести аускультацію серця: 10 точок – верхівкова, нульова, мезокардіальна (т. Олійника), т. Naunin’a, т. Боткіна, югулярна, аорти, легеневої артерії, на мечовидному паростку і під ним (т. Левіної), вміти оцінити серцеві тони, шуми, знати їх діагностичне значення (вади клапанів, гіпер-тензія великого та малого кола кровообігу);
вміти вислухати вологі хрипи у легенях для діагностики лівошлуночкової недостатності;
вміти провести аускультацію черевної аорти та ниркових артерій;
вміти виявити і оцінити серцеві (ортостатичні) набряки.
Обстеження системи органів дихання
визначити кількість дихань на хвилину;
оцінити носове дихання, виявити herpes labialis et nasalis, ціаноз губ;
оцінити нормальну і патологічні форми грудної клітки, симетричність рухів грудної клітки, над- і підключичні ямки, міжреберні проміжки, епігастральний кут, шийні вени;
визначити тип дихання, його глибину, частоту;
виявити патологічні типи дихання;
оглянути і оцінити форму пальців та нігтів;
вміти провести пальпацію грудної клітки: болючість, резистентність, голосове тремтіння;
вміти провести перкусію порівняльну та топографічну перкусію легень;
визначити екскурсію легень;
провести аускультацію легень і вміти протрактувати отримані результати в нормі та патології
знати діагностичне значення кровохаркання.
Обстеження системи травлення
оглянути шкіру і слизові: виявити жовтяницю, гемангіоми, телеангіектазії, розширені вени черевної стінки;
оглянути і оцінити слизову рота, язик, стан зубів (написати «зубну формулу»);
провести перкусію живота і виявити метеоризм, рідину у черевній порожнині (лежачи, стоячи, у позиції коліно-ліктьовій), розміри печінки та селезінки;
виявити симптоми «гострого живота»;
вміти провести пальпацію живота: поверхневу, глибоку методичну за Образцовим-Старажеском, оцінити печінку, селезінку, пропальпувати підшлункову залозу, товсту кишку, визначити симптом флюктуації;
знати місця проекції органів живота на передню черевну стінку;
вміти виявити симптоми Ортнера, Мерфі (Кера), френікус-симптом;
вміти виявити метастаз Вірхова.
Обстеження системи сечовиділення
дати визначення дизурії, полакіурії, поліурії, олігурії, ішурії, анурії, ніктурії;
оглянути шкіру і виявити сухість, геморагії, розчухи;
вміти виміряти артеріальний тиск і оцінити його;виявити сонливість і адинамію;
вміти виявити ниркові набряки;
оглянути поперекову і надлонну ділянки;
пропальпувати болючість і напруженість ромбовидного м’язу;
визначити симптоми Пастернацького;
намалювати проекцію нирок, сечоводів і сечового міхура на передню черевну стінку;
вміти пропальпувати нирки у положенні пацієнта лежачи і стоячи;
вміти проперкутувати сечовий міхур.
Обстеження нервової системи
вміти виявити тремор та інші мимовільні рухи;
вміти виявити парези, паралічі;
оцінити рівень свідомості:
орієнтація в особі, місці, часі, дійсності,
відповідність мови (чіткість і плавність її),
порушення притомності (ступор, сопор, кома);
оцінка функції черепних нервів:
відповідь зіниць на світло (окоруховий нерв III),
виявити рогівковий рефлекс;
рухи очного яблука (нерв: ІІІ – окоруховий, IV – блоковий, VI – відвідний),
оцінити симетрію обличчя (лицевий н. VII),
оцінити відхилення від середньої лінії язика (під’язиковий нерв XII);
вміти оцінити рухову функцію:
оцінка ходи,
оцінка сили м’язів,
оцінка балансу і координації рухів: стійкість у позі Ромберга, пронаторний, проба «вказівний палець до носа», проба «п’ятка до гомілки»;
оцінка чутливості: до легкого дотику, уколу шпилькою на кінцівках і тулубі, порівнюючи справа і зліва; позиційна чутливість;
вміти оцінити рефлекси:
глибокі сухожильні: колінний
поверхневі: верхній і нижній черевні; підошовний
патологічні: Бабінського, Росолімо, Гордона, Опенгайма, рефлекс орального автоматизму, хапальний рефлекс.
Обстеження ендокринної системи
вміти визначити ріст і масу тіла;
вміти визначити індекс маси тіла ([вага (кг)]/[ріст2(м)]) і дати йому оцінку;
виявити вірилізм, гірсутизм;
вміти виявити striae distensae;
вміти виявити екзофтальм, перевірити симптоми Грефе, Мебіуса, Штельвага;
вміти пропальпувати щитовидну залозу;
оцінити тремор рук, знати його значення;
вміти визначити основний обмін і дати йому оцінку за формулами Ріда, Джейля:
Ріда: осн. обм. = 0.75(ЧСС+0.74пульсовий тиск) – 72; у нормі = 10,
Джейля: осн. обм. = ЧСС + пульсовий тиск – 111; у нормі = ±10;
вміти виявити симптоми Трусо, Хвостека;
вміти оцінити пропорційність черепа, кінцівок, язика.
Обстеження м’язово-скелетної системи
суглоби, які підлягають огляду: щелепно-скроневий, грудинно-ключичний, плечовий, грудинно-реберні, ліктьовий, променево-зап’ястковий, кульшовий, гомілково-стопний, крижово-клубові зчленування, хребет, кисті та стопи;
вміти оцінити активні і пасивні рухи у суглобах рук і ніг;
вміти оцінити форму суглобів рук і ніг;
виявити деформації;
вміти оцінити шкірні покриви, підшкірні вузлики, виявити тонус і силу м’язів, припухлість суглобів, стійку деформацію, стан кісткової системи біля суглоба;
виявити болючість суглобів, наявність хрусту і об’єм рухів кожного суглоба: згинання, розгинання, ротація, супінація;
оцінка ходи: кульгавість, нерівномірність довжини кроку, розгойдування з боку на бік;
вміти оцінити шию і хребет стоячи рівно і з нахилом вперед;
вміти виявити кіфоз, лордоз, сколіоз, дивлячись ззаду і збоку;
вміти оцінити об’єм рухів шиї, перевірити симптом «підборіддя-грудина»;
вміти оцінити об’єм рухів хребта
симптом Томайєра – при нагинанні вперед дістати пальцями підлогу (коліна розігнуті) – в см
симптом Форестьєр: притискання до стіни спиною: на скільки см потилиця відходить від стіни (при хворобі Бехтєрева)
вміти пропальпувати хребет: остисті паростки та бічні відділи хребта;
вміти виявити симптоми характерні для остеохондрозу: «передньої грудної стінки», симптоми Епштейна, симптом Ласега (наявність корінцево-дискового розладу);
вміти виявити болючість крижово-клубового зчленування трьома особами Кушелевського:
стискання гребенів клубової кістки у фронтальній площині впродовж 1 хвилини;
натискання на гребені у положенні лежачи;
положення п’ятка на протилежному коліні – натискання на зігнутий колінний суглоб і протилежний гребінь клубової кістки;
вміти провести глибоку пальпацію двома пальцями методом стискання для виявлення випоту у суглобах;
вміти виявити симптом флюктуації, балотування наколінника;
II. ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ЛАБОРАТОРНИХ ТА ІНСТРУ-МЕНТАЛЬНИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
Вміти описати та оцінити зміни при клінічному дослідженні крові показники червоної крові, лейкоцитів, тромбоцитів, ШОЕ.
Вміти описати і оцінити зміни при клінічному дослідженні сечі:
клінічний аналіз сечі;
показники проб за Зимницьким;
показники проб за Нечипоренком;
біохімічні показники (реакція сечі, білок, кетонові тіла, жовчні пігменти, глюкоза).
Вміти описати і оцінити біохімічнІ показники крові:
при атеросклерозі (холестерин, ліпопротеїни, типи ліпопротеїнемій);
ІХС (ферменти: КФК, ЛДГ, трансамінази);
ревматизм (С-реактивний білок, сіалові кислоти, ДФА, серомукоїд, білкові фракції, ревматоїдний фактор, імунологічні показники, Т – і В-лімфоцити, імуноглобуліни, РБТЛ);
недостатність кровообігу (електроліти сироватки крові, гематокрит);
захворювання органів дихальної системи (рН крові, насичення крові киснем, гематокрит);
захворювання органів травлення (білірубін, холестерин трансамінази, гамма-глютамілтранспептидаза, лужна фосфатаза, тимолова проба, амілаза крові, амілаза сечі, серологічні маркери хронічних вірусних гепатитів, CLO-тест);
захворювання нирок (креатинін, сечовина, холестерин, загальний білок і білкові фракції крові);
захворювання крові (сироваткове залізо).
Вміти описати дані аналізу шлункового вмісту (вільна і зв’язана соляна кислота, базальна і стимульована секреція).
Вміти описати дані дуоденального зондування.
Вміти описати показники копрограми.
Вміти описати показники загального аналізу харкотиння.
Вміти розшифрувати нормальну ЕКГ в 12 відведеннях (число серцевих скорочень, електрична вісь серця, електрична позиція).
Вміти описати ЕКГ і зробити висновок при:
гіпертрофії передсердь і шлуночків;
порушеннях ритму і провідності серця;
гострій коронарній недостатності, інфаркті міокарда (велико- і дрібновогнищевому, в різні стадії його розвитку, з визначенням локалізації).
Вміти описати рентґенограму і знайти інформативні симптоми при:
пневмонії;
емфіземі легенів;
ексудативному плевриті;
пневмотораксі;
абсцесі легенів;
кардіомегалії;
вміти диференціювати за рентґенограмою збільшення серця (набуті вади серця, дифузні захворювання міокарда, перикардит);
виявити і описати прямі та побічні ознаки виразкової хвороби;
виявити і описати ознаки пухлин стравоходу, шлунка і товстої кишки.
Вміти оцінити результати ЕхоКГ.
Вміти оцінити результати УЗД органів черевної порожнини.
Вміти розшифрувати спірограму і знайти в ній зміни при:
13.1. бронхообструктивних захворюваннях (обструктивний бронхіт, бронхіальна астма) і обструктивній формі дихальної недостатності;
13.2. рестриктивних захворюваннях і рестриктивній формі дихальної недостатності.
III. ВМІТИ ФОРМУЛЮВАТИ КЛІНІЧНИЙ ДІАГНОЗ І ПРИЗНАЧАТИ ЛІКУВАННЯ ПРИ ВСІХ ХВОРОБАХ, ПОДАНИХ У ДАНИХ МЕТОДИЧ-НИХ РЕКОМЕНДАЦІЯХ
IV. ВМІТИ ДІАГНОСТУВАТИ І НАДАВАТИ ДОПОМОГУ ПРИ НЕВІД-КЛАДНИХ СТАНАХ
Зомління
Колапс
Шок кардіогенний
Шок олігемічний
Шок анафілактичний
Гіпертонічні кризи
Стенокардія
Гострий інфаркт міокарда
Зупинка серця
Фібриляція шлуночків
Шлуночкова тахікардія
Надшлуночкова пароксизмальна тахікардія
Брадикардія
Кардіогенний набряк легень
Астматичний статус
Отруєння алкоголем
Кровотеча при коагулопатії
Кровотеча при тромбоцитопенії і тромбоцитопатії
Кровотеча з варикозно-розширених вен стравоходу
Кровотеча з шлунка та кишок
Кровотеча легенева
Ниркова колька
Печінкова колька
Тема. Хронічний бронхіт
(О. М. Радченко)
Мета. Навчитись діагностувати та лікувати хронічний бронхіт.
Вихідний рівень знань. Анатомія і фізіологія органів дихання, гістологічна будова слизової оболонки бронха, фізіологічний дренаж, методи визначення функції зовнішнього дихання та основні її показники; фізикальні методи обстеження дихальної системи.
Зміст заняття:
Провести фізикальне обстеження легенів, записати результати обстеження
Обґрунтувати та сформулювати попередній та клінічний діагноз
Виявити ознаки емфіземи легень, хронічного легеневого серця у пацієнта
Оцінити функцію зовнішнього дихання за медичною карткою стаціонарного хворого, визначити тип порушення та ступінь дихальної недостатності
Дати оцінку змінам гострофазових показників за медичною карткою стаціонарного хворого. Назвати ті гострофазові показники, які не визначені у пацієнта
Вибрати із запропонованих аналізів периферичної крові ті, в яких є нейтрофільний зсув вліво, поясніть свій вибір
Вибрати із запропонованих ЕКГ ті, в яких є ознаки хронічного легеневого серця. Назвати ці ознаки та показати їх на ЕКГ
Скласти листок призначень для хворого на хронічний неускладнений звичайний бронхіт у стадії загострення, підкреслити препарати, які мають бути обов’язковими у комплексі лікування
Оцінити лікування хворого на хронічний бронхіт за медичною карткою
Дати рекомендації хворому щодо профілактики хронічного бронхіту
Виписати рецепти для амбулаторного лікування хворого на хронічний бронхіт у фазі загострення: антибіотики, муколітики, бронходилятатори
Практичні навички: вміти обстежити хворого на хронічний бронхіт.
Контрольні питання:
Основні клітини слизової оболонки бронха.
Визначення мукоциліарного кліренсу.
Як здійснюється фізіологічний дренаж бронхів?
Формула крові здорової людини та формула з нефтрофільним зсувом вліво.
Форми хронічного бронхіту, значення їх визначення.
Результати фізикального обстеження хворого на неускладнений бронхіт.
Результати фізикального обстеження хворого на хронічний гнійний бронхіт у фазі загострення.
Результати фізикального обстеження хворого на обструктивний хронічний бронхіт у фазі загострення.
Яку діагностичну цінність має дослідження харкотиння?
Що виявляється у харкотинні при обструктивному та гнійному бронхіті?
Ускладнення хронічного бронхіту та основні методи їх діагностики.
Діагностичні критерії емфіземи легень.
Намалювати та описати ЕКГ - ознаки хронічного легеневого серця.
Гострофазові показники в крові.
Зміни гострофазових показників, що спостерігаються при хронічному бронхіті.
Мета рентґенологічного дослідження при хронічному бронхіті.
Зміни прямої оглядової рентґенограми при хронічному неускладненому бронхіті; хронічному обструктивному бронхіті, ускладненому емфіземою легень; бронхіті, ускладненому хронічним легеневим серцем
Мета бронхоскопічного дослідження.
Як підготувати хворого до бронхоскопічного дослідження?
Бронхоскопічна картина різних форм хронічного бронхіту.
Методи визначення функцій зовнішнього дихання.
Критерії обструктивної дихальної недостатності.
Критерії рестриктивної дихальної недостатності.
Зміна функція зовнішнього дихання при хронічному бронхіті.
Мета проведення проби з бронходиляторами.
Бронходилятатори для проведення функціональних проб.
Основні групи препаратів, що використовуються у лікуванні хронічного бронхіту.
Групи антибактеріальних препаратів.
Антибіотики цефазолінового ряду.
Показання до антибіотикотерапії хронічного бронхіту.
Ускладнення тривалої антибіотикотерапії.
Групи муколітиків та основний механізм дії кожного препарату.
Рослини, які мають відхаркуючу дію.
Як вибирати для хворого на хронічний бронхіт муколітичний засіб?
Групи бронхолітичних чинників та основні механізми їх дії.
Які бронхолітичні препарати призначаються хворим на хронічний бронхіт, у яких дозах?
Визначення ендобронхіальної санації. Коли вона застосовується?
Поняття про постуральний дренаж бронхів.
Які препарати та з якою метою вводяться ендобронхіально?
Які препарати та з якою метою вводяться інгаляційно?
Визначення органного електрофорезу. В яких випадках він доцільний?
Групи фізіотерапевтичних процедур, які використовуються у лікуванні хронічного бронхіту, механізми їх дії.
Виписати рецепти для лікування хворого на хронічний обструктивний бронхіт.
Виписати рецепти для лікування хворого на хронічний гнійний бронхіт.
Виписати рецепти для амбулаторного лікування хворого на загострення хронічного простого бронхіту.
Домашня самопідготовка: описати ознаки гіпертрофії правих відділів серця; намалювати нормальну ЕКГ та ЕКГ при блокаді правої ніжки пучка Гіса, P pulmonale; скласти таблицю медичних препаратів, які використовуються при лікуванні хронічного бронхіту, зазначити групу, механізм дії препарату, дози.
Тема. Пневмонії
(А. Б. Савків)
Мета. Навчитися розпізнавати основні клінічні симптоми пневмоній та їх ускладнень, їх відмінність у залежності від етіологічного чинника, визначати необхідне коло додаткових обстежень, встановлювати функціональний діагноз, визначатися в лікувальній тактиці.
Вихідний рівень знань. Анатомія та фізіологія легень; патоморфологічні зміни при пневмоніях; особливості збудників; фізикальні, інструментальні, лабораторні методи обстеження дихальної системи; бактеріологічні, вірусологічні та серологічні методи визначення збудника; фармакологічні особливості антибіотиків, противірусних та протигрибкових засобів; відхаркуючих і муколітиків.
Зміст заняття:
Оглянути хворих на пневмонії. Оформлення короткого протоколу огляду
Обґрунтувати і сформулювати попередній діагноз
Проаналізувати і описати Rg-грами легень хворих на пневмонії
Оцінити реактивність організму обстежених хворих за даними загального аналізу крові
Описати особливості перебігу пневмонії у пацієнта похилого віку
Обґрунтувати доцільність проведеного лікування і виділеня критеріїв його ефективності
Практичні навички: фізикально визначити синдром ущільнення легеневої тканини, оцінити дихання, вислухати крепітацію, вологі хрипи, визначити клінічні ознаки дихальної недостатності, оцінити аналіз крові, харкотиння.
Контрольні питання:
Клінічні критерії пневмонії.
Клінічні особливості пневмококової пневмонії.
Клінічні особливості стафілококової пневмонії.
Клінічні особливості пневмонії, викликаної клебсієлою, ешерихіями.
Клінічні особливості пневмонії, викликаної haemophilus influense.
Клінічні особливості грипозної пневмонії.
Клінічні особливості пневмонії, викликаної мікоплазмою.
Клінічні особливості пневмонії, викликаної пневмоцистою, pseudomonas aureginosa.
Клінічні особливості пневмонії, викликаної legionella pneumophilla.
Клінічні особливості пневмонії, викликаної Сhlam. psittaci, Сhlam. pneumoniae, Сhlam. trachomatis.
Рентґенологічна картина пневмонії.
Зміни загального аналізу крові при вірусній пневмонії.
Зміни загального аналізу крові при бактеріальній пневмонії.
Аналіз харкотиння при пневмонії.
Легеневі ускладнення пневмонії.
Позалегеневі ускладнення пневмонії.
Критерії гострої дихальної недостатності.
Критерії інфекційно-токсичного шоку.
Критерії основних порушень кислотно-лужної рівноваги.
Загальні принципи лікування пневмоній.
Антибактеріальна терапії в залежності від збудника.
Критерії ефективності антибактеріальної терапії.
Невідкладна допомога при гострій дихальній недостатності.
Невідкладна допомога при інфекційно-токсичному шоку.
Домашня самопідготовка: скласти таблицю основних клінічних симптомів у залежності від збудника і антибіотиків, які треба використати в залежності від збудника; виписати рецепти на основні препарати для лікування пневмоній; підготувати реферат: «Основні класи антибіотиків, що використовуються для лікування пневмоній».
Тема. Бронхіальна астма
(І. Б. Жакун)
Мета. Навчитися діагностувати бронхіальну астму, призначити лікування та надавати невідкладну допомогу при приступі астми.
Вихідний рівень знань. Будова і функції легень; методи дослідження функції легень (спірографія, пневмотахометрія, пікфлоуметрія); фізикальні методи виявлення емфіземи, бронхоспазму; питання, які треба задати пацієнтові для виявлення бронхоспазму.
Зміст заняття:
Обстежити хворих на бронхіальну астму під час приступу і в міжприступний період; складання короткого протоколу обстеження хворого
Сформулювати і обґрунтувати попередній діагноз обстежених хворих
Проаналізувати план обстеження хворих, визначити вид бронхіальної астми, ступінь її важкості в кожному випадку
Скласти зразковий план обстеження для хворого з атопічною бронхіальною астмою і для хворого з ендогенною астмою
Провести пікфлоуметрію (чи пневмотахометрію) у обстежених хворих
Оцінити дихальну функцію у обстежених хворих, визначити критерії обтураційної та рестриктивної дихальної недостатності та її ступеня
Сформулювати клінічний діагноз у обстежених хворих
Проаналізувати надання допомоги пацієнтові з приступом ядухи; висновок про надану допомоги на основі критеріїв ефективності
Практичні навички: вміти діагностувати бронхіальну астму; надати невідкладну допомогу при приступі бронхіальної астми.
Контрольні питання:
Фізіологія дихання.
Будова і функція бронхів.
Поняття про гіперчутливість і гіперреактивність бронхів.
Патогенез імунної і неімунної бронхіальної астми.
Механізми бронхоспазму при бронхіальній астмі.
Хвороби, які можуть супроводжуватися бронхоспазмом.
Хто має схильність до бронхіальної астми?
Причини бронхіальної астми.
Інфікування якими збудниками частіше буває при ендогенній бронхіальній астмі?
Найбільш поширені алергени.
Харчові барвники, які можуть бути алергенами.
Продукти, які містять саліцилати.
Діагностичні критерії емфіземи.
Діагностичні критерії бронхоспазму.
Діагностичні критерії дихальної недостатності I ступеня.
Діагностичні критерії дихальної недостатності II ступеня.
Діагностичні критерії дихальної недостатності III ступеня.
Діагностичні критерії рестриктивного та обструктивного типів дихальної недостатності.
Чітко сформулювати обмеження для проведення спірографії хворому на бронхіальну астму.
Діагностичні критерії полінозу.
Діагностичні критерії атопічної бронхіальної астми.
Діагностичні критерії «аспіринової» астми.
Діагностичні критерії астми фізичного зусилля.
Діагностичні критерії бронхіальної астми легкого (I) ступеня.
Діагностичні критерії бронхіальної астми середнього (II) ступеня.
Діагностичні критерії бронхіальної астми середнього (III) ступеня.
Діагностичні критерії бронхіальної астми важкого (IV) ступеня.
Діагностичні критерії астматичного статусу.
Визначення стабільної і нестабільної бронхіальної астми.
Показання до призначення мембраностабілізаторів при бронхіальній астмі.
Чому антигістамінні препарати можуть бути ефективними при атопічній астмі і неефективними при інфекційно-залежній?
Чи можуть зняти приступ ядухи антигістамінні препарати, мембраностабілізатори, глюкокортикоїди? Пояснити.
Швидкодіючі адреноміметики.
B2-агоністи середньої тривалості дії.
B2-агоністи тривалої дії.
Критерії ефективності лікування бронхіальної астми I – III ступеня.
Критерії ефективності лікування при бронхіальній астмі IV ступеня.
Показання, методика, способи специфічної гіпосенсибілізації при атопічній астмі.
Як уникати контакту з алергенами?
Правила користування інгалятором з симпатоміметиками.
Первинна профілактика бронхіальної астми.
Домашня самопідготовка: описати методику скарифікаційних тестів на алергени та її діагностичне значення у хворих на бронхіальну астму; у вигляді таблиці подати диференційний діагноз між атопічною і ендогенною бронхіальною астмою; виписати рецепти на алупент (астмопент) сальбутомол, тербуталін, фенотерол, кленбутерол, сальметерол, амінофілін, теофілін, атровент, бекламетазон, інгакорт.
Тема. Лікування бронхіальної астми
(О. М. Радченко)
Мета. Оволодіти диференційованим підходом до лікування бронхіальної астми.
Вихідний рівень знань. Анатомія та фізіологія органів дихання, гістологічна будова слизової оболонки бронхів, фізіологічний дренаж, патогенетичні механізми розвитку бронхоспазму; роль запалення; методи фізикального обстеження системи дихання; діагностика бронхіальної астми та визначення ступеня її важкості.
Зміст заняття:
Провести фізикальне обстеження хворого на бронхіальну астму, записати результати обстеження
Сформулювати повний клінічний діагноз із врахуванням форми, ступеня важкості, ускладнень
Провести пікфлоуметрію до та після вживання бронходилятатора і оцініть результати проби з бронходилятатором
За медичною картою стаціонарного хворого визначити, препарати яких груп були використані для лікування. Виявити ускладнення терапії
Скласти власний листок призначення для вашого хворого. Пояснити його відмінності із листком у медичній карті
Написати коротку інструкцію з користування інгалятором
Обґрунтувати черговість заходів надання невідкладної допомоги при астматичному стані. Записати схему допомоги
Практичні навички: вміти обстежити хворого на бронхіальну астму, надати невідкладну допомогу при приступі астми та астматичному статусі.
Контрольні питання:
Основні клітини бронхів.
Визначення мукоциліарного кліренсу.
Як здійснюється фізіологічний дренаж бронхів?
Роль мастоцитів у бронхоспазмі.
Найбільш поширені алергени.
Визначення аспіринової астми.
Що таке аспіринова тріада?
Характеристика бронхіальної астми легкого ступеня.
Що характерно для астми середньої важкості?
Критерії важкості астми.
Скарги та типові анамнестичні дані хворого на бронхіальну астму.
Результати фізикального обстеження під час приступу бронхіальної астми.
Критерії астматичного статусу.
Характеристика обструктивного порушення функції зовнішнього дихання.
Методи визначення функції зовнішнього дихання.
Описати рентґенограму, зроблену під час приступу астми.
Діагностична цінність дослідження харкотиння при астмі.
Діагностичні критерії емфіземи легень.
Ускладнення бронхіальної астми.
Як виявити сенсибілізацію пацієнта до алергену?
Хвороби, які супроводжуються бронхообструктивним синдромом.
Основні групи бронхолітичних препаратів.
Групи муколітиків та основний механізм дії кожної групи.
Групи препаратів, які призначаються хворому на астму легкого перебігу.
Групи препаратів, які призначаються хворому на астму середньої важкості.
Групи препаратів, які призначаються при важкій бронхіальній астмі.
Механізми дії 2-агоністів.
Побічні ефекти 2-агоністів.
Препарати 2-агоністів короткої дії: спосіб введення, основні показання до призначення
2-агоністи пролонгованої дії: форма випуску, кратність застосування, основні показання.
Переваги та недоліки інгаляційного введення кортикостероїдів.
Ускладнення кортикостероїдної терапії.
Кортикостероїди для лікування бронхіальної астми: форма випуску, спосіб введення, кратність, основні показання.
Механізм дії глюкокортикостероїдів.
Препарати, які стабілізують мембрани мастоцитів.
Механізм дії інталу ( кромолін - натрію).
Шлях введення інталу (іфіралу). Що таке спінхалер?
Дозовані інгаляційні препарати з групи стабілізаторів мембран мастоцитів.
Пролонговані похідні теофіліну: форма випуску, протипоказання для застосування.
Побічні ефекти похідних ксантину.
Механізм дії теофілінових похідних.
Які бронхолітики мають вузьке “терапевтичне вікно”? Що це означає?
Механізм дії антихолінергічних препаратів.
Показання до призначення антихолінергічних препаратів.
Антихолінергічні препарати: форма випуску, кратність, основні показання.
Показання до перорального застосування глюкокортикостероїдів.
Пероральні глюкокортикостероїди: форми випуску, кратність, дози.
Виписати рецепти для амбулаторного лікування астми легкого перебігу.
Виписати рецепти для амбулаторного лікування астми середньої важкості.
Які препарати протипоказані при астматичному статусі? Чому?
Схема невідкладної допомоги при приступі бронхіальної астми.
Схема невідкладної допомоги при астматичному статусі.
Специфічна гіпосенсибілізація. Методика, показання, ускладнення.
Домашня самопідготовка: намалювати схему сучасної терапії бронхіальної астми в залежності від важкості; скласти пам’ятку «Що повинен знати хворий на бронхіальну астму?».
Тема. Бронхоектатична хвороба
(О. М. Радченко)
Мета. Навчитись діагностувати бронхоектатичну хворобу та призначати лікування.
Вихідний рівень знань. Анатомія та фізіологія органів дихання, фізіологічний дренаж бронхіального дерева, пошарова будова стінки бронха; основні синдроми ураження бронхів та їх прояви, фізикальні методи обстеження дихальної системи.
Зміст заняття:
Провести фізикальне обстеження пацієнта, записати результати обстеження
Сформулювати діагностичні критерії бронхоектатичної хвороби
За допомогою об’єктивного обстеження визначити, чи є у пацієнта хронічне легеневе серце
Письмово змоделювати скарги та типові анамнестичні дані хворого на бронхоектатичну хворобу
Письмово змоделювати результати фізикального обстеження хворого на бронхоектатичну хворобу
Оцінити функцію зовнішнього дихання за медичною карткою стаціонарного хворого визначити тип та ступінь порушення
Оцінити зміни гострофазових показників у медичній картці стаціонарного хворого. Назвати ті, які не визначались
Вибрати із запропонованих аналізів периферійної крові ті, в яких є нейтрофільний зсув лейкоцитарної формули вліво. Пояснити свій вибір
Вибрати із запропонованих аналізів сечі ті, в яких є ознаки амілоїдозу нирок. Назвати ці ознаки, пояснити зв’язок амілоїдозу нирок з бронхоектатичною хворобою
Вибрати із запропонованих ЕКГ ті, в яких є ознаки хронічного легеневого серця. Назвати ці ознаки та показати їх на ЕКГ
Скласти листок призначень для хворого на бронхоектатичну хворобу, підкреслити препарати, які є обов’язковими
Записати план невідкладних заходів при легеневій кровотечі, пояснити доцільність кожного заходу. Чому легенева кровотеча може ускладнювати бронхоектатичну хворобу?
Практичні навички: вміти обстежити хворого на бронхоектатичну хворобу.
Контрольні питання:
Як здійснюється фізіологічний дренаж бронхів?
Які хвороби супроводжуються виділенням гнійного харкотиння?
Скарги та анамнестичні дані хворого на хронічний гнійний бронхіт.
Результати фізикального обстеження хворого на хронічний гнійний бронхіт.
Дати характеристику обструктивного порушення функції зовнішнього дихання.
Дати характеристику рестриктивного порушення функції зовнішнього дихання.
Рентґенологічні методи діагностики хвороб системи дихання.
Як проводиться бронхографія? В яких випадках бронхографія показана при хронічному бронхіті?
Що можна виявити за допомогою бронхоскопії?
Яку діагностичну цінність має дослідження харкотиння? Які є методи дослідження харкотиння?
Формула периферичної крові в нормі та з нейтрофільним зсувом вліво.
Особливості антибактеріальної терапії при бронхоектатичній хворобі.
Основні групи муколітиків.
Механізм дії муколітиків.
Скарги та анамнестичні дані хворого на бронхоектатичну хворобу.
Результати фізикального обстеження хворого на бронхоектатичну хворобу.
Ускладнення бронхоектатичної хвороби. Які з них загрозливі для життя?
Діагностичні критерії хронічного легеневого серця.
Ускладнення бронхоектатичної хвороби.
Клініка легеневої кровотечі.
Загальний аналіз харкотиння при бронхоектатичній хворобі, пояснити зміни.
Загальний аналіз периферичної крові при бронхоектатичній хворобі, пояснити зміни.
Зміни гострофазових показників при загостренні бронхоектатичної хвороби.
Який метод рентґенологічного обстеження найбільш інформативний при бронхоектазах? Чому?
Методи дослідження та їх діагностична цінність при бронхоектатичній хворобі.
Диференційний діагноз бронхоектатичної хвороби із хронічним бронхітом за клінічними ознаками.
Диференційний діагноз бронхоектатичної хвороби із хронічним бронхітом за лабораторними та інструментальними дослідженнями.
Диференційний діагноз бронхоектатичної хвороби із хронічним абсцесом легень.
Які основні групи препаратів використовуються при лікуванні бронхоектатичної хвороби?
Показання та протипоказання до хірургічного лікування.
Виписати рецепти на антибіотики з групи напівсинтетичних пеніцилінів, цефалоспоринів, макролітів.
Ускладнення тривалої антибіотикотерапії та методи їх профілактики та корекції.
Що таке бронхоальвеолярний лаваж?
Як підготувати пацієнта до ендобронхіального дослідження?
Які препарати, з якою метою, у якій дозі вводяться ендобронхіально?
Методика ендобронхіальної санації.
З якою метою проводиться органний електрофорез?
Які препарати можна вводити інгаляційно? У чому полягає перевага інгаляційного методу введення?
Показання та протипоказання для фізіотерапії при бронхоектатичній хворобі.
Домашня самопідготовка: скласти таблицю диференційного діагнозу бронхоектатичної хвороби та хронічного гнійного бронхіту із використанням методів об’єктивного обстеження, лабораторних та інструментальних; скласти таблицю синонімів муколітичних препаратів із зазначенням основної діючої речовини; зазначити, які муколітичні препарати виробляються в Україні.
Тема. Абсцес легень
(О. М. Радченко)
Мета. Навчитись діагностувати абсцес легень, призначати лікування та визначати показання до хірургічного втручання.
Вихідний рівень знань. Сегментарна будова легень, фізіологічний дренаж бронхів; основні синдроми ураження органів дихання; клініка та лікування гострої пневмонії, хронічного бронхіту; основні групи антибактеріальних препаратів.
Зміст заняття:
Оглянути хворого, скласти протокол обстеження. Сформулювати і обґрунтувати діагноз
Змоделювати клініку абсцесу нижньої частки правої легені
Скласти план обстеження хворого на абсцес легень та записати ймовірні результати лабораторного та інструментального дослідження
Вибрати із запропонованих аналізів периферійної крові ті, в яких є нейтрофільний зсув лейкоцитарної формули вліво
Провести диференційний діагноз абсцесу легень з емпіємою плеври
Намалювати рентґенограми з пневмонією нижньої частки правої легені, абсцесом нижньої частки правої легені, правобічним ексудативним плевритом. Пояснити різницю.
Практичні навички: вміти обстежити хворого з абсцесом легень та діагностувати різні стадії хвороби; вміти прочитати рентгенограми при різній локалізації та стадії абсцесу легень; знати принципи лікування; вміти підготувати хворого до бронхоскопії.
Контрольні питання:
Класифікація гнійних хвороб легенів.
Діагностичні критерії порожнини в легені.
Діагностичні критерії синдрому ущільнення легеневої тканини.
Діагностичні критерії випоту у плевральну порожнину.
Клініка абсцесу легень, що утворюється.
Клініка абсцесу, який сполучається із бронхом.
Написати формулу крові здорової людини.
Змоделювати зміни периферійної крові при абсцесі легенів.
Перелічити гострофазові показники в крові.
Зміни гострофазових показників при абсцесі.
Діагностичні критерії гангрени легень.
У чому полягає різниця між абсцесом та гангреною легень?
Діагностична цінність аналізу харкотиння при абсцесі.
Рентґенологічна діагностика абсцесів.
Диференційний діагноз абсцесу легень із лобарною пневмонією.
Диференційний діагноз абсцесу легень із плевральним випотом.
Ускладнення абсцесу легенів.
Критерії хронічного легеневого серця.
Критерії амілоїдозу нирок.
Методи лікування абсцесів.
Показання до хірургічного лікування.
Основні групи антибактеріальних препаратів.
Принципи антибіотикотерапії абсцесів.
Виписати рецепти на цефалотин, кефзол, гентаміцин, ампіцилін; вказати тривалість курсів терапії.
Ускладнення антибіотикотерапії.
Ендобронхіальне введення антибіотиків: показання, переваги, недоліки.
Симптоматичне лікування абсцесів.
Обґрунтувати доцільність фізіотерапевтичного лікування.
Діагностичне значення бронхоскопії.
Домашня самопідготовка: підготувати реферат «Гарячки невстановленої етіології»; алгоритми диференційно-діагностичного пошуку при абсцесах легень; скласти таблицю «Антимікробні засоби: фармакокінетика та режими введення» (природні пеніциліни, амінопеніциліни, напівсинтетичні пеніциліни, цефалоспорини, макроліди) із зазначенням механізму дії, дози, кратності, способу введення та можливих побічних реакцій.
Тема. Пухлини легень
(О. М. Радченко)
Мета. Знати ранні симптоми раку легень, навчитись виявляти їх у хворих, диференціювати пухлини від інших хвороб органів дихання.
Вихідний рівень знань. Анатомія і фізіологія органів дихання, основні синдроми ураже...