Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Культура особистої гігієни.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Івано-Франківський державний медичний університет
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Медичний факультет
Кафедра:
Кафедра загальної гігієни
Інформація про роботу
Рік:
2006
Тип роботи:
Теорія
Предмет:
Загальна гігієна
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство охорони здоров’я України
Івано-Франківський державний медичний університет
Кафедра загальної гігієни
“Культура особистої гігієни”
Виконала:
медичного факультету
Івано-Франківськ
2006
План
Вступ
Особливості способужиття людини в сучасних умовах
Гігієна тіла
Гігієна ротової порожнини
Загартовування
Ведення здорового способу життя
Висновок
Дотримання гігієнічних вимог у житті кожної людини зав жди було дуже важливим чинником збереження здоров'я і підвищення працездатності. За даними ВООЗ, у загальній су купності чинників, які зумовлюють стан здоров'я людини (ге нетичні фактори, рівень і доступність медичної допомоги, еко логічний стан навколишнього середовища та спосіб життя), питома вага останнього становить понад 50 %. Особливого зна чення набуває здоровий спосіб життя в сучасних екологічних умовах, у ситуації, коли проведення первинної профілактики різноманітних захворювань, необхідність підвищення природ ного імунітету та опірності до впливу численних несприятли вих чинників навколишнього середовища є провідним завдан ням всієї медичної науки.
Фундаментом здорового способу життя, ефективної первинної і вторинної профілактики різних захворювань є особиста гігієна — комплекс заходів, спрямованих на збереження та зміцнення здоров'я шляхом дотримання гігієнічних вимог у повсякденному житті й діяльності людини.
Гігієна тіла, забезпечення його чистоти, догляд за шкірою і волоссям є найдавнішими елементами особистої гігієни. Сис тематичне вмивання забезпечує чистоту і нормальне функціо нування шкіри, що дуже важливо у зв'язку з її фізіологічною роллю.
Так, через шкіру за одну годину виділяється 10—20 мл поту. При виконанні важкої роботи і перегріванні ця кількість може збільшуватися до 300—500 мл і вище. Щодоби через шкіру дорослої людини виділяється до 15—40 г шкірного жиру, до складу якого входять різні жирові кислоти, білки та інші речо вини, відбувається злущення до 15 г епідермісу, що ороговів.
Додавання до мила ланоліну, що входить, зокрема, у рецеп туру «Дитячого» мила, пом'якшує подразливу дію лугів. Віднов ленню кислої реакції шкіри, що визначає її бактерицидну дію, сприяє полоскання сумішшю, до складу якої входить оцтова кислота.
У процесі виробництва в туалетні мила, залежно від їх при значення і товарної групи, вводять різні барвники, лікуваль но-профілактичні та дезінфекційні засоби.
Гарячі (40-60 °С) мильні розчини знищують 80-90% мікро флори з інфікованої поверхні. Для забезпечення високого дез інфекційного ефекту рекомендується після намилювання рук протягом 1,5-2 хв. обробляти їх мильною піною, після чого змивати її теплою водою.
Як засіб гігієнічного догляду за тілом у населення багатьох країн світу широкого поширення набуло купання в лазнях. Виходячи з історичних описів, найпростіші конструкції лазень люди використовували ще в глибоку давнину, на стадії первісно общинного ладу. Лазні були відомі скіфам, у Стародавній Індії, Вавилоні, Єгипті, Персії та в інших країнах. Особливо відоми ми були лазні в Стародавньому Римі, де загальна їх кількість перевищувала 800. Багато великих римських лазень (терми Каракалли, Діоклетіана) увійшли в історію як зразки архітек тури і будівельної техніки, включаючи до свого складу не тільки лазневі, але й гімнастичні та масажні приміщення, бібліотеки та місця відпочинку. Терми Каракалли, наприклад, мали пло щу 16 га і могли одночасно прийняти і розмістити близько 3000 осіб.
Основний спосіб гігієнічного догляду за ротовою порожни ною — двічі на день (вранці і перед сном) чистити зуби. Чи щення зубів необхідне для знищення зубного нальоту, спо вільнення процесів утворення зубного каменю, який є одним із головних чинників розвитку карієсу і пародонтозу, знищення неприємного запаху з рота, зменшення кількості мікроор ганізмів у ротовій порожнині, в тому числі і умовно-патоген них, для розвитку яких у ній є необхідні поживні речовини та сприятливі щодо температури і вологості умови.
Для механічного чищення зубів використовують спеціальні зубні порошки та пасти. Головними компонентами зубного порошку є очищена крейда та різні додатки. Властивості зубного порошку очищати зуби і масажувати ясна достатньо високі, однак його головним недоліком порівняно з пастами є абразивний вплив на емаль зубів: Перевагою паст, до складу яких входить значно мен ше крейди, ніж до складу зубних порошків, є і можливість ство рення різноманітних Композицій щодо складу, зручність та гігієнічність користування. Асортимент зубних паст включає гігієнічні та лікувально-профілактичні пасти. У рецептуру ліку вально-профілактичних паст, на відміну від гігієнічних, з метою створення протизапального, фторзамісного позитивного впливу на зуби і ясна вводяться різні біологічно активні речовини: вітамі ни, рослинні екстракти, мінеральні солі, мікроелементи тощо.
Чистять зуби спеціальними зубними щіточками, що відрізня ються одна від одної розмірами робочої поверхні, матеріалом (із свинячої щетини або синтетичних волокон) та формою. Зручніше застосовувати щітки з увігнутою робочою поверх нею до 3—3,6 см для дорослих і до 2,5—3 см для дітей.
Досить ефективним способом утримування зубних щіток у чистоті і запобігання сильному їх бактеріальному обсіменінню є добре промивання проточною водою після використання і покриття робочої поверхні мильною піною, яка легко змивається перед наступним використанням.
Збільшення зайнятості населення трудовою діяльністю, що не вимагає фізичних навантажень і рухової активності, меха нізація побуту, розвиток транспорту та засобів зв'язку сприя ють зниженню енерговитрат і, натомість, підвищенню нерво во-психічного навантаження, появі несприятливих наслідків нераціонального харчування. За таких умов постійні заняття фізичною культурою і спортом стають дуже важливим еле ментом особистої гігієни і здорового способу життя кожної людини. Значення цих занять різноманітне: вони дозволяють збалансувати енерговитрати, стимулюють діяльність серцево-судинної і дихальної систем, сприятливо впливають на функціо нальний стан ЦНС та інших органів і систем, ослаблюють гіпоксичний стан, пов'язаний із застоюванням крові в органах ма лого таза, активізують обмінні процеси, підвищують рівень працездатності та ступінь опірності до несприятливого впли ву чинників навколишнього середовища.
Основними компонентами фізичної культури є ходьба, біг, ранкова гігієнічна гімнастика, плавання, різні види спортив них ігор і занять. Найпростішими видами фізичної культури повинні займатися всі практично здорові дорослі й діти. Обов'язковим елементом режиму дня мають бути адаптовані фізичні вправи і для більшої частини осіб, хворих на будь-які хронічні захворювання.
Фізичне навантаження, як правило, має бути індивідуаль ним і виходити з реального стану здоров'я, віку й підготовле ності людини.
Загартовування — це підвищення стійкості організму до впливу коливань температури повітря і води, вологості повітря, атмос ферного тиску, сонячної радіації та інших фізичних чинників навколишнього середовища. У фізіологічному відношенні загар товування розглядається як адаптація, що досягається тривалим тренуванням, впливом того чи іншого загартовуючого чинника або комплексу чинників. Загартовування підвищує адаптаційні можливості організму не тільки до кліматопогодних, але й до фізико-хімічних, біологічних і психологічних чинників, знижує чутливість до респіраторних та інфекційних захворювань, підви щує працездатність, сприяє формуванню позитивного психоемо ційного стану, забезпечує позитивні морфологічні і функціональні зміни: більш динамічними стають процеси терморегуляції, підви щується бар'єрна функція шкіри, відбувається стовщення епі дермісу, збільшується місткість води в тканинах.
Обов'язковою умовою здорового способу життя є відмова
від шкідливих звичок, зокрема паління, вживання алкоголю, наркотиків, статевих збочень тощо.
Паління підвищує вміст у крові карбоксигемоглобіну, зумовлює гіпоксію тканин, негативно впливає на функції шлун ка та ендокринних залоз, кровоносні судини, зуби, ротову порожнину, погіршує пам'ять і увагу, знижує розумову пра цездатність. Середня тривалість життя тих, хто палить, на 5-7 років коротша, ніж тих, хто не палить.
З'явившись на ранніх етапах зародження людського су спільства, одяг пройшов значну еволюцію.
Нині основними компонентами пакету одягу вважають такі шари: білизна (1-й шар), костюми і плаття (2-й шар) та верхній одяг (3-й шар).
За призначенням і характером використання розрізняють одяг повсякденний побутовий (у тому числі дитячий), професій ний (сцецодяг), спортивний, військовий, лікарняний, обрядовий тощо.
До повсякденного побутового одягу ставляться такі гігієнічні вимити:
• Забезпечувати оптимальний підодяговий мікроклімат і спри яти установленню теплового комфорту людини.
• Не утруднювати дихання, кровообіг і рухи людини, не зміщу вати і не стискувати внутрішні органи та частини опорно-рухового апарату.
• Бути достатньо міцним, легко чиститися від зовнішніх і внутрішніх забруднень.
• Не містити токсичних домішок, що виділяються в навко лишнє середовище, не мати фізичних і хімічних властивос тей, які несприятливо впливають на шкіру і людський організм у цілому.
Взуття має відповідати таким загальним гігієнічним вимогам:
• Мати малу теплопровідність, забезпечувати оптимальний мікроклімат взуттєвого простору та його добру вентиляцію.
• Бути зручним у користуванні, не порушувати кровопоста чання, ріст і формування кістково-м'язових елементів ступні, не утруднювати рухів під час ходьби, занять фізичною куль турою і під час виконання трудових операцій.
• Забезпечувати захист ступні від несприятливих фізичних, хімічних і біологічних впливів.
• Не виділяти у внутрішньовзуттєвий простір хімічних ре човин у концентраціях, здатних у реальних умовах експ луатації мати несприятливий вплив (шкіроподразливий, алергічний та ін.) на шкіру ступні і організм у цілому.
• Відповідати віковим, статевим та іншим фізіологічним особ ливостям організму.
• Легко чиститися і висушуватися, тривалий час зберігати
вихідні форму та гігієнічні властивості.
Гігієнічні властивості взуття залежать від матеріалу, з яко го воно виготовлене, відповідності розмірів конфігурації ступні, конструктивних особливостей та експлуатаційних якостей.
Використана література
1. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. - К.: Вища школа, 1983. - 320с.
2. Гигиена детей й подростков / Под ред. Г.Н. Сердкжовской. - М.: Медицина, 1989. - 320с.
3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології; Навчальний посібник. - К.: Здоров'я, 1999. - 694 с.
4. Загальна гігієна: Посібник до практичних занять / За ред. 1.1. Дацен ко. - Львів: Світ, 2001. - 471 с.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора