Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Богомолець О.О – великий український вчений.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Івано-Франківська державна медична академія
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра соціальної медицини
Інформація про роботу
Рік:
2003
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Історія медицини
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство охорони здоров’я України
Івано-Франківська державна медична академія
Кафедра соціальної медицини
з курсом історії медицини
Зав.кафедрою:Кольцова Н.І
Викладач Ковальчук Р.Є
Курсова робота на тему:
«Богомолець О.О – великий український вчений»
Івано–Франківськ 2003
План
Основні факти біографії О.О Богомольця
Напрямки діяльності та головні праці вченого
Вчення О.О Богомольця про сполучну тканину
Праці науковця з питань кровообігу
Богомолець про старіння та довголіття
Стиль роботи великого вченого
Вступ
Стефан Цвейг писав: «Книги зароджуються з усіляких почуттів. На створення книги нас може штовхнути натхнення, почуття подяки..., духовна пристрасть і досада, гнів і засмучення... Інший раз рушійною силою стає потреба в процесі писання усвідомити собі самому людей і події...»
Що стосується відтворення образа патофізіолога академіка О.О.Богомольця, те рушійною силою, дійсне служіння людству на ниві науки, невіддільне від рухомої праці.
Серед відомих нам біографій великих радянських учених біографія О.О.Богомольця виділяється своєю незвичайністю.
Дворянин і син політкаторжанки, великий вчений і видатний гуманіст, тонкий експериментатор і вдумливий педагог... Життя, повне драматизму, захопливості і разом з тим дивної цілісності. Вона вмістила в себе й одинака Лукьянівскій в'язниці, і сирітське дитинство, і карійску каторгу, і вигнання з гімназії по мотивах «політичної неблагонадійності», і нескінченні зіткнення з «владою притримуючою» у старій Росії, і всенародну любов.
А в цілому життєвий шлях його на всіх етапах був прямим і цілеспрямованої.
Гармонійно сполучаючи в собі талант самобутнього мислителя, експериментатора, учителя, організатора і суспільного діяча, О.О.Богомольця, як громадянин і як учений, служив справі торжества гуманізму.
Сучасна медицина розвивається в двох основних напрямках. Одне на усунення этіологічних факторів хвороби. З другим – підтримкою і посиленням тих реакцій організму, що перешкоджають розвитку в ньому захворювань – були зв'язані наукові устремління вченого.
Майже половину сторіччя учений віддав медичній науці. Різноманітні відкриття талановитого дослідника, засновника найбільшої радянської школи патофізіологів помітно примножили сили медицини в боротьбі з людськими недугами, за довголіття людей. А що може бути шляхетніше прагнення дати людям довге і безболісне життя, повернути їм, за словами письменника А.Корнейчука, «викрадені хворобами мільйони сонячних днів!»
Народився в Києві 12.05.1885року. Закінчив Новоросійський університет (1906 р.). Працював там на кафедрі патологічної фізіології. В 1911 р. стажувався у Сорбонні (Париж).
В 1911-1925 рр. — професор Саратовського університету, в 1925-1931 рр. — завідуючий кафедрою патофізіології 2-го Московського медичного інституту, в 1928-1931 рр. — директор Інституту гематології і переливання крові в Москві. Організатор і директор Інституту експериментальної біології і патології Міністерства охорони здоров’я України (1930 р.) та Інституту клінічної фізіології АН України (1934 р.).
Основні наукові праці присвячено питанням патологічної фізіології, ендокринології, вегетативної нервової системи, онкології, проблемам довголіття. Створив вчення про фізіологічну систему сполучної тканини, запропонувавши для підсилення її функцій при ряді захворювань антиретикулярну цитотоксичну сироватку, що широко застосовувалася в роки Великої Вітчизняної війни для прискорення зростання переломів і загоєння ран. Ініціатор і керівник робіт з консервування крові. Заклав основи геронтології, під його керівництвом проведено в СРСР перший у світі перепис довгожителів. Створив школу патофізіологів. Видатний організатор науки і громадський діяч.
Найважливішим напрямком творчих пошуків О.О.Богомольця стало вчення про сполучну тканину, її морфогенез, клітинні компоненти та безклітинні структури, їх участь і роль у фізіологічних і патологічних процесах в організмі як цілому. Вчений встановив, що сполучна тканина утворює в організмі своєрідну систему зі складними функціональними проявами, а її гістологічні елементи надзвичайно різноманітні. Ця так звана неоформлена тканина населена різними активними клітинними елементами. О.О.Богомолець запропонував нову, основану на глибокому аналізі світової літератури і власних фундаментальних дослідженнях, оригінальну концепцію сполучної тканини як фізіологічної системи, що відіграє важливу роль у життєдіяльності організму. Упродовж тривалого часу в центрі наукових пошуків О.О.Богомольця перебувала проблема цитотоксинотерапії. Цитотоксини відкрив І. І. Мечников, який припускав, що вони діють як сильна клітинна отрута і могли б застосовуватися для стимулюючих ефектів. Однак як це зробити, вчені не знали. О.О.Богомолець блискуче вирішив цю проблему, застосувавши модифіковану ним реакцію зв’язування комплементу. З’явилася імовірність кількісного і якісного визначення біологічної активності цитотоксинів, їх дозування, вивчення ефекту дії залежно від дози.
А це дало змогу встановити закономірність стимулювання малими дозами і пригнічення більшими функції тканин. Так було визначено антиген (матеріал) для приготування цитотоксичної сироватки.
Створивши свою концепцію і показавши значення її реактивних можливостей при деяких патологічних процесах, учений писав: «Фізіологічна система сполучної тканини, яка в своєму стані відбиває стан інших фізіологічних систем, є тією ареною, на якій розігруються патологічні процеси. Зі сказаного зрозуміло, що немає і не може бути захворювання організму, в розвитку і перебігу якого фізіологічна система сполучної тканини не брала б особливо діяльної участі. Ось чому можливість тримати реактивність фізіологічної системи сполучної тканини, її пластичні, трофічні і захисні функції на належній висоті є одним із найістотніших завдань патогенетичної терапії». Запропонована О.О.Богомольцем антиретикулярна сироватка вплинула не лише на збудників інфекції та їх токсини, а й на реактивність фізіологічної системи сполучної тканини, від стану якої значною мірою залежить знищення мікробів та їх токсинів при будь-якій інфекції. Показання до застосування антиретикулярної цитотоксичної сироватки визначалися не причиною захворювання, а станом реактивності фізіологічної системи сполучної тканини організму.
Вчення О.О.Богомольця про фізіологічну систему сполучної тканини сприяло виникненню ряду нових наук, наприклад, алергології, а також різноманітних модифікацій вчення про імунітет, яким зараз надається важливого значення. Це вчення надало цілісності і багатьом іншим науковим досягненням О.О.Богомольця, як-от його розробкам проблем довголіття організму.
Подальша доля цього важливого наукового відкриття була складною. Після смерті О.О.Богомольця через певні ідеологічні кампанії в радянській науці проти генетики, фізіології та патофізіології розвиток його вчення було загальмовано, фактично припинила існування і його наукова школа, хоча розроблена ним антиретикулярна сироватка широко використовувалася.
Зараз уже нема потреби доводити, що сполучна тканина бере участь у найважливіших функціях організму як чинник забезпечення його діяльності. Завдяки багатьом дослідженням встановлено і вивчено роль цієї системи у процесах норми і патології, що відбуваються в організмі. Підтверджено також положення О.О.Богомольця про активну участь фізіологічної системи сполучної тканини в реактивних можливостях організму у ролі важливого механізму, що забезпечує його нормальне існування.
Антиретикулярна цитотоксична сироватка (у багатьох країнах її називають сироваткою О.О.Богомольця) — ефективний засіб для стимуляції фізіологічної системи сполучної тканини. Вона не є панацеєю від усіх хвороб, але дуже ефективна при таких захворюваннях: відкриті і закриті переломи кісток, довго незагоювані мляво інфіковані гранульовані рани і загальна гнійна інфекція організму, гнійні запалення порожнин і тканин, затяжні пневмонії і абсцеси легень, тонзиліти, висипний тиф, гінекологічний сепсис, ревматизм, мастопатії, виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, розсіяний склероз, ряд психозів тощо. Сироватка О.О.Богомольця — єдиний засіб специфічної стимуляції фізіологічної системи сполучної тканини, що є надзвичайно важливим у сучасних умовах, коли організм людини поставлено в складні екологічні умови, що порушують стан його компенсаторних механізмів.
Широким читацьким колам учений відомий в основному своїми роботами в області довголіття. Тим часом по яскравому сліді, залишеному їм у різних розділах медицини, його потрібно віднести до чудової плеяди вітчизняних учених винятково широкого діапазону, наукові інтереси яких не обмежувалися однією вузькою областю, а стосувалися багатьох наукових проблем. За час майже піввікового служіння науці побачили світло більш двохсот його робот. Вони охоплюють складний комплекс проблем біології, фізіології, патології, Клінічної медицини, філософії.
Важко навіть перелічити відрости біологічної й особливо медичної науки, у які зробив значні внески його вічно бентежний розум. Ендокринологія, імунітет, анафілаксія, неврологія, онкологія, патологія кровообігу, переливання крові, шок, набряк, запалення, старість і довголіття – усі цікавило цієї людини. Навряд чи можна переоцінити зроблене їм для бактеріології, гігієни праці, попередження професійних захворювань і навіть зоології і ветеринарії. О.О.Богомольця по праву вважається одним з родоначальників сучасної гематології й ендокринології, засновником навчання про фізіологічну систему сполучної тканини, творцем антиретикулярної цитотоксичної сироватки. Ряду біологічних явищ він дав свої, нині прийняті як єдині тлумачення.
Блискучий знавець людського організму, О.О.Богомольця відмінно представляв воістину величезне значення крові. Звичайно ж, неспроста з винятковою дбайливістю стежить організм за сталістю молекулярної концентрації і хімічного складу крові – цього сольового розчину, омиваючого клітки, неспроста дивною чуйністю володіють органи, поставлені на стражу цієї сталості!
Тому дослідження з проблем кровообігу і крові в науковій спадщині вченого займають далеко не останнє місце.
«Зовсім очевидно, – сформулював О.О.Богомольця пізніше на роботі «Про походження і фізіологічне значення тиску крові в судинах» свій закон, - що, якби не атмосферний тиск, а робота серця повинна була б при подачі крові переборювати силу її ваги, можливість росту тварин у висоту була б у багато разів менше, була б зовсім незначна».
Уже після захисту докторської дисертації, у 1910р., О.О.Богомольця виконає ще серію робіт, висновки яких викладе в статті «Про тиск крові в дрібних артеріях і венах при нормальних і деяких патологічних умовах».
Одним із засновників геронтології – науки, що вивчає процеси старіння організмів тварин і людини, на ряді з И.И.Мечников, якому належать перші систематичні наукові дослідження причин і сутності процесів старіння, С.П.Боткін і И.П.Павловим, що теж багато зробили в цій області, з повною підставою можна назвати О.О.Богомольця. Його зусиллями геронтологія вийшла на видне місце серед актуальних галузей біології і медицини.
Усупереч поглядам деяких учених, що розглядають старість як хвороба, Богомольця вважав, що старіння – явище фізіологічного порядку, що воно природно і є неминучим завершенням життя кожного організму. Старіння і смерть, по думці вченого, - об'єктивний закон всієї органічної природи. У процесі еволюції для кожного органічного виду установилася властива йому тривалість життя окремих осіб різна – вона залежить від умов їхнього життя, здатності їхніх захисних сил протистояти шкідливим впливам середовища.
На думку вченого, в основі старіння лежать матеріальні причини – «біофізичні і біохімічні зміни клітинної речовини».
Розглядаючи причини старіння, учений указував, що в старіючим організмі послабляються обмінні процеси, знижується інтенсивність основного обміну.
На відміну від фізіологічної старості передчасну старість О.О.Богомольця розглядав як хворобу. «Особливість передчасної старості, – вважав він, – полягає не тільки в тім, що вона настає занадто рано, але й у тім, що вона носить хворобливий, патологічний характер.
Одні вчені мають здатність узагальнювати і синтезувати все зроблене до них. Такі майже не помиляються, але рідко створюють нове. Інші – натури захопливі. Вони – невичерпні джерело гіпотез, часто фантастичних. Але серед безлічі їхніх пропозицій зустрічаються і раціональні.
О.О.Богомольця сполучив у собі кращі якості обох типів учених.
Відмітною рисою вченого була рідка спостережливість, уміння помічати нове в звичних, удаваних явищах, узагальнювати факти, широко охоплювати проблеми силоміць чистої інтуїції, з купи накопичених фактів витягати істини.
Висновок
Із всіх чудес світу саме велике і дивне – людська думка. Завзято і неспинно, не страшачи перешкод, веде вона людини по шляху самопізнання.
Історія цього самопізнання виконана яскравим героїзмом. У неї є свої герої, свої подвижники.
Серед славних імен тих, кому природа охоче розкривала свої таємниці, був і О.О.Богомольця.
Виступаючи з нагоди п'ятої річниці з дня його смерті, академік А.А.Палладін відмінно сказав: «До Олександра Олександровичу застосовні всі дієслова, звичайно застосовувані до учених усіх рангів і типів: «відкрив», «установив», «з'ясував», «створив», «довів», «показав», «розвінчав», «вивчив», «указав». У патофізіології дійсно не знайти розділу, у якому б не було глибокого сліду його прозорливості і бентежного розуму. Мало того: піклуючись про поглиблення лікарських представлень про сутність патологічних процесів, він завзято розчищав дороги до нових відкриттів не для себе – для своїх послідовників. Горіння, пристрасність, ідейність були його стилем.
Я вже не говорю про велику подвижницьку роль його в розвитку вітчизняної медицини, про оригінальний талант і всіх ерудиції, що уражала, які узагальнені в одній роботі не просто. Але навіть у чисто людському вигляді вченого було стільки незвичайного, завидно яскравого.
Література:
Верхратський С.А. Історія медицини – “Вища школа”,- Київ, 1991р.
Пицык Н.Е Богомолець – “Молодая гвардия”,-Москва, 1964р.
Пицык А.Е . О.О Богомолець – “Наука”,-Москва, 1970р.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора