Тернопільська державна медична академія
ім. акад. І.Я. Горбачевського
Кафедра шпитальної хірургії
Курс урології
завідувач кафедри д.м.н., проф. Ковальчук Л.Я.
Зав. курсом к.м.н., доц. Твердохдіб В.В.
керівник групи к.м.н., ас. Мисак А.І.
ІСТОРІЯ ХВОРОБИ
Криворучка Петра Карповича
КЛІНІЧНИЙ ДІАГНОЗ:
Основний: Аденома передміхурової залози ІІІ ст.
Ускладнення: Хронічна затримка сечі. Хронічний двобічний пієлонефрит
Супутній: Дивертикули сечового міхура. ІХС: стенокардія напруження ІІ ФК. Атеросклеротичний кардіосклероз
Куратор: студент
Тернопіль - 2001
1. Загальні відомості про хворого
П.І.П. хворого Криворучко Петро Карпович
Вік 59 років
Стать чоловіча
Освіта середня, слюсар ВРК
Проживає в Ланівецький р-н, с.Куськівці
Госпіталізований 29.10.2001 в урологічне відділення ТОКЛ за направленням Тернопільської обласної консультативної поліклініки
Діагноз закладу, що направив: Аденома простати ІІІ ступеня, хронічна затримка сечі. Хронічний двобічний пієлонефрит
Клінічний діагноз:
Основний: Аденома передміхурової залози ІІІ ст.
Ускладнення: Хронічна затримка сечі. Хронічний двобічний пієлонефрит
Супутній: Дивертикули сечового міхура. ІХС: стенокардія напруження ІІ ФК. Атеросклеротичний кардіосклероз
Дата виписки: 17.11.2001
Результат лікування: видужання
2. Скарги хворого.
Хворого турбують періодичні болі в низу живота, затруднений сечопуск вялим струменем та відчуття наявності сечі в міхурі після сечопуску, почащення сечопуску вночі до 4-6 разів, безсоння.
3. Анамнез захворювання.
Хворим себе вважає більше одного року, коли вперше зявилився почащений нічний сечопуск, згодом приєдналися болі внизу живота, затруднений сечопуск; за медичною допомогою не звертався. Стан різко погіршився останні 3 дні, коли біль став особливо сильним, приєдналося відчуття залишкової сечі; звернувся в обласну поліклініку, хворого направлено для оперативного лікування в ТОКЛ.
4. Анамнез життя.
Народився та виховувався в сімї із відносно задовільними соціально-побутовими умовами, в сільській місцевості; в родині окрім нього ще 1 брат та 2 сестри; відомо що батько хворів аденомою простати. Має дружину та 2 синів, їх стан здоровя задовільний. Харчування незбалансоване, в раціоні переважають вуглеводи, із шкідливих звичок – у молодому віці курив, на даний момент вживає домашнє вино 1-2 рази/тиждень по півсклянки. Перенесені хвороби: в дитинстві кір, паротит; у віці 24 років – апендектомія, в 40 років –пневмонія; туберкульоз, венеричні та психічні хвороби, малярію та гепатит в себе заперечує. Непереносимості ліків та харчових продуктів немає. Генетичний анамнез обтяжений – батько хворів аденомою простати. Гемотрансфузій в анамнезі не відмічає. Останнє парентеральне введення ліків – в 1971 році. У контакті з інфекційними хворими протягом 3-х тижнів не був, розладів стільця не відмічав.
5. Обєкивне обстеження.
Вага 70 кг, зріст 165 см, тілобудова нормостенічна, положення в ліжку активне, загальний стан середньої важкості, свідомість повна, ясна, контакту доступний повністю.
Шкіра та видимі слизові. Шкіра смугла, тургор збережений, волога, еластичність дещо знижена (згідно віку), патологічних елементів не знайдено, післяопераційний рубець в правій клубовій ділянці. Слизові оболонки конюнктив, носових ходів рожеві, чисті, виділень немає. Волосся сиве, чисте; педикульозу не виявлено. Нігті гладкі, блискучі, без поперечної посмугованості.
Підшкірна жирова клітковина. Розвинена достатньо, розподілена рівномірно; пастозності та набрків немає. Локального патологічного скупчення жиру не знайдено.
Мязова система. Мязи кінцівок та тулуба розвинені задовільно, тонус і сила збережені, болючості немає. Ділянок гіпотонії, гіпертрофії, парезів та паралічів не знайдено.
Кістковий аппарат та суглоби. Кісткова система сформована правильно, деформацій черепа, грудної клітки, таза та трубчастих кісток немає. Плоскостопість відсутня, постава правильна, пальпація та перкусія кісток неболюча. Всі суглоби не збільшені, не мають обмежень пасивних та активних рухів, хрусту, змін конфігурації гіперемії та набряклості периартикулярних тканин не виявлено.
Лімфатичні вузли. При дослідженні лімфатичних вузлів пальпуються шийні поодинокі лімфатичні вузли до 0,5 см в діаметрі, неболючі, еластичні, рухомі, не спаяні зі шкірою та прилеглими тканинами, шкіра над ними не змінена. Решта груп лімфатичних вузлів не пальпуються.
Дихальна система. Грудна клітка нормостенічної конфігурації. Ключиці розташовані на одному рівні, податливі місця при диханні форми не змінюють. Тип дихання – змішаний, права та ліва половини грудної клітки рухаються синхронно; при пальпації грудна клітка неболюча, еластична. Голосове тремтіння відчувається з одинаковою силою в симетричних ділянках. При порівняльній перкусії ясний легеневий звук на всьому протязі легень, при топографічній перкусії – висота стояння верхівок легень, ширина полів Креніга, нижні краї правої та лівої легені – в нормі. Аускультативно – везикулярне дихання над усією поверхнею легень. Додаткових дихальних шумів не виявлено, бронхофонія – рівномірна з 2-х сторін.
Серцево-судинна система. При огляді ділянки серця відхилень не виявлено. При перкусії межі відносної та абсолютної тупості серця без відхилень. При аускультації серця в ортостатичному та кліностатичному положенні, при затримці дихання вислуховуються дещо ослаблені серцеві тони; розщеплення чи роздвоєння, додаткових акустичних феноменів не виявлено. АТ 130/80 мм рт. ст. Артеріальний пульс на обидвох променевих артеріях має одинакову величину, ритмічний, частота – 80/хв, напружений, повний, рівномірний. Пульсова хвиля пальпується на скроневих, сонних, стегнових, підколінних та артеріях стопи.
Травна система. Порожнина рота: кути рота на одному рівні, губи рожеві, без висипань та тріщин, слизові оболонки ротової порожнини рожеві, чисті, блискучі, зубна формула:
8 7 6 5 4 3 2 1
1 2 3 4 5 6 7 8
8 7 6 5 4 3 2 1
1 2 3 4 5 6 7 8
карієсу немає, язик чистий, без накладень, мигдалики не виходять за межі передніх дужок. Живіт: нормальної форми, незначне випинання в надлобковій ділянці, рідина в черевній порожнині методом флюктуації не виявлена. Візуальних ознак розладів портального кровотоку не виявлено. Грижевих випячувань в області пупка, пахових областях, в ділянці білої лінії немає. Ознак метеоризму, видимої перистальтики, грілочних пігментацій немає. При перкусії живіт неболючий, тимпаніт у верхніх відділах; над лобком – притуплення висотою 5-7 см. Поперечна вісь селезінки – 6 см, поздовжна – 12 см. Частини кишківника при глибокій ковзній пальпації локалізовані ортотопічно, задовільних властивостей, без патологічних симптомів та ознак. Селезінка та підшлункова залоза не пальпуються. Печінка – нижній край під реберною дугою, мякий, неболючий. Симптоми враження жовчевого міхура негативні.
Ендокринна система. Щитовидна залоза не пальпується. Обєктивних симптомів ендокринної дисфункції не виявлено.
Сечовидільна та статева система. Права та ліва нирки не пальпуються. Симптом Пастернацького позитивний з обох сторін, більше зліва. Сечовий міхур визначається перкуторно у вигляді надлобкової тупості 5-7 см вище лобкового симфізу, пальпаторно – як тугоеластичний шароподібний утвір над лобком, переповнений, відмічено вибухання надлобкової області. Сечопуск затруднений. Поствалений постійний катетер – виділилося 700 мл прозорої сечі. Статевий член, калитка – не змінені.
Stаtus localis. При ректальному пальцевому дослідженні визначається збільшення передміхурової залози до 4,5х5,5 см, поверхня випукла, гладка, серединна борозна згладжена, консистенція – рівномірно тугоеластична, рівні чіткі контури, верхній полюс зліва не досягяється. Рухомість стінки прямої кишки над нею збережена.
6. Попередній діагноз.
Враховуючи:
скарги хворого на періодичні болі внизу живота, затруднений сечопуск вялим струменем та відчуття наявності сечі в міхурі після сечопуску, почащення сечопуску вночі до 4-6 разів, безсоння;
дані анамнезу захворювання: хворіє більше одного року, коли вперше зявилився почащений нічний сечопуск, згодом приєдналися болі внизу живота, затруднений сечопуск; за медичною допомогою не звертався. Стан різко погіршився останні 3 дні, коли біль став особливо сильним, приєдналося відчуття залишкової сечі;
анамнез життя - спадкова схильність пацієнта до аденоми простати (батько хворів цією хворобою);
результати обєктивного обстеження: загальний стан середньої важкості, змін з боку шкіри та слизових, підшкірної жирової клітковини, дихальної, серцево-судинної, травної та ендокринної систем не виявлено; при обстеженні сечовидільної та статевої систем: права та ліва нирки не пальпуються. Симптом Пастернацького позитивний з обох сторін, більше зліва. Сечовий міхур визначається перкуторно у вигляді надлобкової тупості 5-7 см вище лобкового симфізу, пальпаторно – як тугоеластичний шароподібний утвір над лобком, переповнений, відмічено вибухання надлобкової області. Сечопуск затруднений. Поствалений постійний катетер – виділилося 700 мл прозорої сечі. Статевий член, калитка – не змінені. Stаtus localis: при ректальному пальцевому дослідженні визначається збільшення передміхурової залози до 4,5х5,5 см, поверхня випукла, гладка, серединна борозна згладжена, консистенція – рівномірно тугоеластична, рівні чіткі контури, верхній полюс зліва не досягяється. Рухомість стінки прямої кишки над нею збережена.;
можна поставити попередній діагноз:
Аденома передміхурової залози, ІІІ стадія. Хронічна затримка сечі. Хронічний двобічний пієлонефрит
7. План обстеження.
Загальний аналіз крові.
Загальний аналіз сечі.
Біохімічний аналіз крові: білок загальний, креатинін, сечовина, натрій, калій, кальцій, хлориди, білірубін загальний, прямий та непрямий, АлаТ, АсаТ, глюкоза, лужна фосфатаза (маркер остеолізу – метастази ?).
Коагулограма: протромбіновий індекс, час рекальцифікації плазми, фібриноген, тромботест, фібрин В.
Ультрасонографічне дослідження сечового міхура та простати.
Ультрасонографія органів черевної порожнини.
Пункційна біопсія та гістологічне дослідження біоптату передміхурової залози.
Аналіз калу на яйця глистів.
ФГ органів грудної клітки.
Реакція Вассермана.
Група крові та резус-належність.
Екскреторна урографія.
Цистоскопія
Спірографія. Проби на затримку дихання (Штанге та Генча).
ЕКГ.
Консультація кардіолога.
8. Результати лабораторних та інструментальних методів дослідження.
1. Загальний аналіз крові від 29.10.2001. ер 4,55х1012/л, НВ 119 г/л, КП 0,8, £е 10,5х109, пал 6%, сегм 52%, еоз 2%, лімф 32 %, моноц 8%; ШОЕ 3 мм/год, тромбоцити 210х109/л.
2. Загальний аналіз сечі від 29.10.2001. Сеча мутна, кров‘яного кольору, ПВ 1016, цукор (-), білок (-), жовчні пігменти (-), лейкоц 1-2 в п/з, еритр 8-10 в п/з, слизь – незначна кількість.
3. Біохімічний аналіз крові від 29.10.2001. Білок загальний 60 г/л, креатинін 0,101 мкмоль/л, сечовина 6,43 ммоль/л, білірубін загальний 16,9 мкмоль/л, АлаТ 0,432 мкмоль/лхгод, глюкоза 4,9 ммоль/л
4. Коагулограма від 29.10.2001. Протромбіновий індекс 91,5%, час рекальцифікації плазми 75 сек, фібриноген 4,1 г/л, фібрин В – (-).
5. Ультрасонографічне дослідження сечового міхура та простати від 5.11.2001. Сечовий міхур при адекватному наповненні деформований, вміст гіпоехогенний, із незначною кількістю ехогенного осаду, об'єм залишкової сечі – 782 мл. Простата: форма неправильна, контури нерівні, горбисті, структура неоднорідна. В проекції лівої долі – вузлуватий утвір діаметром 26 мм із капсулою, негомогенної внутрішньої ехоструктури, зниженої ехогенності; в проекції правої долі – вузлувате утворення діаметром 21 мм, аналогічної ехоструктури. Сім'яні міхурці: справа – 32 х 11 мм, зліва – 31 х 27 мм, ехоструктура типова. Заключення: ехоскопічні ознаки гіперплазії передміхурової залози, вузлуваті утворення простати.
6. Ультрасонографія органів черевної порожнини від 5.11.2001.
Нирки з нерівними контурами, паренхіма справа збережена, товщиною 17 мм, зліва товщиною 10-15 мм. Сечоводи і ЧМС обох нирок дещо розширені.
Ехоскопічних змін з боку печінки, жовчевого міхура, селезінки, підшлункової залози не виявлено.
7. Цистоскопія 31.10.2001.
Об‘єм сечового міхура 400 мл. Слизова с/міхура трабекулярна. Праве вічко в типовому місці, ліве зміщене - на лівій боковій стінці. На верхівці с/міхура і на задній стінці – отвори дивертикула до 15 мм.
8. ЕКГ + консультація кардіолога від 29.10.2001.
Висновки: атеросклеротичний кардіосклероз.
9. Аналіз калу на яйця глистів від 29.10.2000. Не виявлено.
10. ФГ органів грудної клітки (із амбулаторної картки за 2. 12.2000). Норма.
11. Реакція Вассермана від 29.10.2001. Негативна.
12. Група крові та резус-належність від 29.10.2001. А(ІІ)β , Rh (+).
9. Диференційний діагноз.
Диференційну діагностику в даному випадку слід проводити із такими захворюваннями: рак простати (РП), туберкульоз простати (ТП), камені простати (КП), хронічний простатит (ХП), оскільки ці патологічні стани супроводжуються порушенням сечопуску, болями в нижній частині живота та змінами при пальцевому дослідженні простати. Однак для кожної із цих патологій притаманні специфічні діагностичні критерії, що й дозволяє провести дифдіагностику.
Спільними ознаками раку простати та аденоми (у нашого пацієнта) є затруднення сечопуску, ослаблення струменя сечі; проте при РП перебіг прогресуючий та швидкий (а тривалість захворювання в курованого пацієнта 1 рік, що більш характерно для аденоми), з'являються симптоми проростання в сусідні тканини (відчуття розпирання в області промежини, болі в прямій кишці), віддаленого метастазування (в кістки – болі в поперековій області, стегнах, патологічні переломи) та ракової інтоксикації (поганий апетит, втрата маси тіла, анемія); при пальцевому дослідженні для раку характерна нервномірна, кам΄яниста консистенція, можливе проростання пухлиною стінки прямої кишки та знерухомлення слизової над нею, її зміна; у нашому випадку - консистенція залози рівномірно тугоеластична, вона має рівні чіткі контури, рухомість стінки прямої кишки над нею збережена, що більш характерно для аденоми передміхурової залози.
Туберкульозне враження простати рідко перебігає самостійно і як правило поєднується з іншими симптомами туберкульозу сечостатевої системи (нирки, статеві органи), клінічний перебіг включає нерізкі болі в промежині та розлади сечопуску, що є спільним і для аденоми передміхурової залози; проте у випадку ТП ці симптоми з΄являються переважно на фоні розпалу процесу у нирках, що характеризується місцевими (тупий біль в поперековій ділянці, позитивний с-м Пастернацького) та загальними змінами (температурна реакція, в пізніх стадіях - ниркова недостатність), при пальцевому дослідженні – горбистість поверхні залози в початковій стадії захворювання і масивні щільні вузли із ділянками розм΄якшення в більш пізніх стадіях; прорив абсцесу веде до появи казеозних сирнистих мас в калі) змінами у лабораторних методах обстеження (у крові – лейкоцитоз, моноцитоз, еозинофілія, лімфопенія, анемія гіпохромного характеру, зростання ШОЕ, у сечі при звичайних методах обстеження – асептична піурія, мікрогематурія, при посіві – отримання росту МТ); дана симптоматика відсутня у нашого хворого, при ректальному пальцевому дослідженні визначається збільшена передміхурова залоза із випуклою поверхнею, гладка, серединна борозда зглажена, консистенція – рівномірно тугоеластична, рівні чіткі контури, що є типовим для аденоми передміхурової залози; в сечі – мікрогематурія, що виникає, очевидно, внаслідок кровотечі із варикозно розширених вен шийки сечового міхура; при УЗД візуалізовано типові ознаки аденоми передміхурової залози, не виявлено ділянок казеозного некрозу чи петрифікації, характерних для туберкульозу.
Камені передміхурової залози супроводжується болями в області промежини та прямої кишки, порушенням сечопуску; проте як правило камені передміхурової залози множинні, що при дослідженні дає типовий симптом крепітації, при УЗД патогномонічною ознакою є наявність одного чи кількох ехопозитивних, із чіткими контурами та однорідною структурою утворів-конкрементів; відсутність такої картини дозволяє відкинути можливий діагноз каменів простати.
Хронічний простатит характеризується (при пальцевому дослідженні) нерівномірним збільшенням долей залози, поверхня якої нерівна, визначаються ділянки розм΄якшення та щільні вузлики, болючість при пальпації, в анамнезі можна виявити гострий простатит, нелікований чи недостатньо лікований. У нашому випадку дані пальпаторного дослідження простати (поверхня випукла, гладка, серединна борозна згладжена, консистенція – рівномірно тугоеластична, рівні чіткі контури, рухомість стінки прямої кишки над нею збережена), неболючість самого дослідження дозволяють виключити діагноз ХП на користь аденоми.
10. Клінічний діагноз.
Враховуючи:
скарги хворого на періодичні болі внизу живота, затруднений сечопуск вялим струменем та відчуття наявності сечі в міхурі після сечопуску, почащення сечопуску вночі до 4-6 разів, безсоння;
дані анамнезу захворювання: хворіє більше одного року, коли вперше зявилився почащений нічний сечопуск, згодом приєдналися болі внизу живота, затруднений сечопуск; за медичною допомогою не звертався. Стан різко погіршився останні 3 дні, коли біль став особливо сильним, приєдналося відчуття залишкової сечі;
анамнез життя - спадкова схильність пацієнта до аденоми простати (батько хворів цією хворобою);
результати обєктивного обстеження: загальний стан середньої важкості, змін з боку шкіри та слизових, підшкірної жирової клітковини, дихальної, серцево-судинної, травної та ендокринної систем не виявлено; при обстеженні сечовидільної та статевої систем: права та ліва нирки не пальпуються. Симптом Пастернацького позитивний з обох сторін, більше зліва. Сечовий міхур визначається перкуторно у вигляді надлобкової тупості 5-7 см вище лобкового симфізу, пальпаторно – як тугоеластичний шароподібний утвір над лобком, переповнений, відмічено вибухання надлобкової області. Сечопуск затруднений. Поствалений постійний катетер – виділилося 700 мл прозорої сечі. Статевий член, калитка – не змінені. Stаtus localis: при ректальному пальцевому дослідженні визначається збільшення передміхурової залози до 4,5х5,5 см, поверхня випукла, гладка, серединна борозна згладжена, консистенція – рівномірно тугоеластична, рівні чіткі контури, верхній полюс зліва не досягяється. Рухомість стінки прямої кишки над нею збережена.;
результати лабораторно-інструментальних методів обстеження: мікрогематурія, ехоскопічні ознаки гіперплазії передміхурової залози, розширення ЧМС обох нирок, даних цистоскопії про наявність дивертикулів верхівки і задньої стінки сечового міхурарезультати ЕКГ та консультації кардіолога: атеросклеротичний кардіосклероз;
проведену дифдіагностику із такими захворюваннями: рак простати, туберкульоз простати, камені простати, хронічний простатит;
можна сформулювати клінічний діагноз:
Аденома передміхурової залози, ІІІ стадія.
Хронічна затримка сечі. Хронічний двобічний пієлонефрит
Дивертикули сечового міхура. ІХС: стенокардія напруження ІІ ФК. Атеросклеротичний кардіосклероз.
11. Етіологія та патогенез.
Пов΄язана з гормональними змінами, що виникають під час чоловічого клімаксу. Гіпоандрогенемія веде до посиленої продукції гонадотропіну, на який реагують гормоночутливі залозисті клітини, в результаті чого виникає справжня гіперплазія. Затруднення відтоку сечі з нирок веде до хронічного уростазу, гіпертрофії та декомпенсації детрузора, хронічної ниркової недостатності.
12. Лікування.
Основний метод лікування – хірургічний. Усі методи поділяються на радикальні та паліативні. Останні включають епіцистостомію, трансуретральну резекцію та кріодеструкцію, що рекомендуються при високому ризику оперативного втручання. Радикальною операцією є аденомектомія, що буває плановою. Екстреною та відстроченою, одно- та двоетапною, із черезміхурового, позалобкового та промежинного доступу.Консервативне має досить обмежені можливості і показане в першій стадії; використовують препарати: специфічні конкурентні інгібітори стероїд-5 альфа-редуктази (Проскар, Фінастерід), препатати андрогенів (раверон), тріанол.
13. Лікування даного хворого.
Режим палатний.
Дієта № 7 за Певзнером.
ЛФК.
Rp.: Сefаzolini 1.0
D.t.d.N. 10
S. По 1 флакону в/м 2 рази в день.
#
5. Rp.: Ampioxі 1.0
D.t.d.N. 10
S. По 1 флакону в/м 2 рази в день.
#
6. Rp.: Sol. Omnoponi 0.01% - 1 ml
D.t.d.N. 10 in ampull.
S. По 1 мл п/ш при болях
#
7. Rp.: Sol. Analgini 50% - 1 ml
D.t.d.N. 10 in ampull.
S. По 1 мл в/m при болях
#
8. Rp.: Sol. Dimedroli 1% - 1 ml
D.t.d.N. 10 in ampull.
S. По 1 мл в/m 1 раз в день.
#
10. Rp.: Sol. Glucosae 5% - 400 ml
D.t.d.N. 5
S.Вводити в/в краплинно з віт. С 5% - 1 мл 1 раз в день + 4 ОД простого інсуліну
#
11. Rp.: Sol. Natrii chloridi 0.9% - 400 ml
D.t.d.N. 5
S.Вводити в/в краплинно
13. Операція - Одномоментна аденомектомія
Покази: враховуючи наявність у хворого доброякісної гіперплазії передміхурової залози і явищ хронічної затримки сечі хворому показане оперативне втручання - одномоментна аденомектомія.
Абсолютних протипоказів немає.
Згоду хворого отримано.
Протокол операції. 5.11.2001 р. 11.00
Знечулення - епідуральна анестезія 0,5% новокаїном 40.0 мл.
Хід операції: Доступ - надлобковий 8 см. Операційне поле обробле двічі йодом, 1 раз спиртом. Рана пошарово розкрита, по ходу - гемостаз. Сечовий міхур взято на шви-трималки. Між ними розріз довжиною 4 см. Виділилось близько 500 мл мутної сечі. Слизова сечового міхура звичайна, стінка значно потовщена. На верхівці с/міхура і на задній стінці 2 дивертикули до 15 мм. В його просвіт виступають дольки передміхурової залози. Простата тупо вилущена. Тампонада ложа міхура, ложе прошито кетгутовими швами. Накладена епіцистостома. Дивертикули висічені. Стінка сечового міхура ушита. В уретру - катетер Фолея, в балон - 40 мл рідини. Рана пошарово ушита. По ходу операції гемостаз. Йод. Асептична повязка.
Препарат: збільшена передміхурова залоза.
Крововтрата 70 мл.
Макропрепарат: збільшена щільна передміхурова залоза направлена на гістологічне дослідження
14. Щоденники
5.11.2001р. 17.00
Стан хворого відповідає проведеному оперативному втручанню. Скарги на біль в ділянці п/о рани.
Оєктивно: температура тіла 36,5 С. Шкірні покриви блідо-рожеві, чисті. Пульс 85/хв., синхронний, ритмічний, задовільного наповнення і напруження. АТ 110/70 мм рт ст. Діяльність серця ритмічна, тони звучні, чисті.. Над легенями везикулярне дихання. Живіт м‘який, не болючий. Гази відходять.. Симптом Пастернацького негативний з обох боків.
Повязка незначно промокла серозно-геморагічними виділеннями. Сеча виділяється по катетеру. Дренаж функціокує.
Рекомендовано:
1. Rp.: Sol. Omnoponi 0.01% - 1 ml
D.t.d.N. 10 in ampull.
S. По 1 мл п/ш при болях
#
2. Rp.: Sol. Analgini 50% - 1 ml
D.t.d.N. 10 in ampull.
S. По 1 мл в/m при болях
#
3. Rp.: Sol. Dimedroli 1% - 1 ml
D.t.d.N. 10 in ampull.
S. По 1 мл в/m 1 раз в день.
Куратор Маскавчук Д.Ю.
10.11.2001 р
Стан хворого близький до задовільного. Скарги на загальну слабість. Сон, апетит добрі.
Оєктивно: температура тіла 36,5 С. Шкірні покриви блідо-рожеві, чисті. Пульс 85/хв., синхронний, ритмічний, задовільного наповнення і напруження. АТ 110/70 мм рт ст. Діяльність серця ритмічна, тони звучні, чисті.. Над легенями везикулярне дихання. Живіт м‘який, не болючий. Симптом Пастернацького негативний з обох боків. Дефекація в нормі.
Повязка суха. По дренажу – чиста сеча. Діурез 1000 мл.
Рекомендовано: лікування згідно листка призначень. ЛФК.
Куратор Маскавчук Д.Ю.
15.11.2001 р.
Стан хворого близький до задовільного. Скарг не предявляє. Сон, апетит добрі.
Оєктивно: температура тіла 36,5 С. Шкірні покриви блідо-рожеві, чисті. Пульс 85/хв., синхронний, ритмічний, задовільного наповнення і напруження. АТ 110/70 мм рт ст. Діяльність серця ритмічна, тони звучні, чисті.. Над легенями везикулярне дихання. Живіт м"який, не болючий. Симптом Пастернацького негативний з обох боків. Дефекація в нормі. Епіцистостома видалена – сечопуск самостійний. Діурез 1000 мл.
Повязка суха.
Рекомендовано: лікування згідно листка призначень. Готувати до виписки
Куратор Маскавчук Д.Ю.
15. Кінцевий діагноз
Враховуючи:
обгрунтоване в клінічному діагнозі
інтраопераційні дані: на верхівці с/міхура і на задній стінці 2 дивертикули до 15 мм. В його просвіт виступають дольки передміхурової залози. Макропрепарат: збільшена щільна передміхурова залоза
динаміку захворювання - позитивний ефект від оперативного лікування.
можна сформулювати заключний діагноз:
Аденома передміхурової залози, ІІІ стадія.
Хронічна затримка сечі. Хронічний двобічний пієлонефрит
Дивертикули сечового міхура. ІХС: стенокардія напруження ІІ ФК. Атеросклеротичний кардіосклероз.
16. Епікриз
Хворий Криворучко Петро Карпович, 59 років, слюсар ВРК, що проживає в Ланівецькому р-ні, с.Куськівці, госпіталізований 29.10.2001 в урологічне відділення ТОКЛ за направленням Тернопільської обласної консультативної поліклініки здіагнозом: Аденома простати ІІІ ступеня, хронічна затримка сечі. Хронічний двобічний пієлонефрит.
Клінічний діагноз:
Основний: Аденома передміхурової залози ІІІ ст.
Ускладнення: Хронічна затримка сечі. Хронічний двобічний пієлонефрит
Супутній: Дивертикули сечового міхура. ІХС: стенокардія напруження ІІ ФК. Атеросклеротичний кардіосклероз
Діагноз поставлено, враховуючи:
скарги хворого на періодичні болі внизу живота, затруднений сечопуск вялим струменем та відчуття наявності сечі в міхурі після сечопуску, почащення сечопуску вночі до 4-6 разів, безсоння; дані анамнезу захворювання: хворіє більше одного року, коли вперше зявилився почащений нічний сечопуск, згодом приєдналися болі внизу живота, затруднений сечопуск; за медичною допомогою не звертався. Стан різко погіршився останні 3 дні, коли біль став особливо сильним, приєдналося відчуття залишкової сечі; анамнез життя - спадкова схильність пацієнта до аденоми простати (батько хворів цією хворобою); результати обєктивного обстеження: загальний стан середньої важкості, змін з боку шкіри та слизових, підшкірної жирової клітковини, дихальної, серцево-судинної, травної та ендокринної систем не виявлено; при обстеженні сечовидільної та статевої систем: права та ліва нирки не пальпуються. Симптом Пастернацького позитивний з обох сторін, більше зліва. Сечовий міхур визначається перкуторно у вигляді надлобкової тупості 5-7 см вище лобкового симфізу, пальпаторно – як тугоеластичний шароподібний утвір над лобком, переповнений, відмічено вибухання надлобкової області. Сечопуск затруднений. Поствалений постійний катетер – виділилося 700 мл прозорої сечі. Статевий член, калитка – не змінені. Stаtus localis: при ректальному пальцевому дослідженні визначається збільшення передміхурової залози до 4,5х5,5 см, поверхня випукла, гладка, серединна борозна згладжена, консистенція – рівномірно тугоеластична, рівні чіткі контури, верхній полюс зліва не досягяється. Рухомість стінки прямої кишки над нею збережена.; результати лабораторно-інструментальних методів обстеження: мікрогематурія, ехоскопічні ознаки гіперплазії передміхурової залози, розширення ЧМС обох нирок, даних цистоскопії про наявність дивертикулів верхівки і задньої стінки сечового міхурарезультати ЕКГ та консультації кардіолога: атеросклеротичний кардіосклероз; інтраопераційних даних на верхівці с/міхура і на задній стінці 2 дивертикули до 15 мм. В його просвіт виступають дольки передміхурової залози. Макропрепарат: збільшена щільна передміхурова залоза
Проведено лікування: цефазолін, глюкоза 5%, фізрозчин, віт. С, анальгін, дімедрол, ЛФК, яке покращило стан хворого.
Проведено оперативне втручання одномоментна аденомектомія (5.11.2001 р.).
Стан хворого після операції задовільний. Хворий виписаний додому. Дата виписки: 17.11.2001
Рекомендовано: нагляд хірурга за місцем проживання. Консультація уролога ТОКЛ через 6 міс. УЗД контроль нирок через 1 рік. Фітозбори (нирковий чай)
Прогноз: для життя - сприятливий,
для видужання - сприятливий
для працездатності умовно сприятливий
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
Ковальчук Л.Я. та співавт. Шпитальна хірургія Тернопіль 1999.
Возіанов Урологія К. 1993.
Машковський М.Д. Лекарственные средства. Харьков "Торсинг", 1998.
Куратор Маскавчук Д.Ю.