Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Червоний вовчук. Хронічний перебіг. Дискоїдна форма. Серопозитивний.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра шкірних та венеричних захворювань
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Історія хвороби
Предмет:
Шкірні та венеричні захворювання
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Pars officialis.
Прізвище, ім’я та по-батькові Ястріб Богдан Володимирович
Вік 45 років (1956 р.н.)
Національність українець
Освіта Середня-спеціальна.
Професія Водій
Домашня адреса м. Івано-Франківськ, вул. Довженка 1/2.
Дата поступлення 05. 11. 2001
Ким направлений: Міська поліклініка № 2
Діагноз при поступленні: Червоний вовчук.
Клінічний діагноз: Червоний вовчук. Хронічний перебіг.
Дискоїдна форма. Серопозитивний
Querellae aegroti.
Пацієнт скаржиться на появу болючих при натисканні плям округлої форми, інтенсивного червоного кольору, різної величини (0,5 – 1,5 см в діаметрі), які розташовані в ділянці вушних раковин, нижньощелепного суглоба, крил носа, перенісся.
Anamnesis vitae.
Ястріб Богдан Володимирович народився 26.11.1956 р. в с. Чесники Рогатинського району в сім’ї селян. Ріс і розвивався в задовільних матеріально-побутових умовах, в розумовому та фізичному розвитку від своїх ровесників не відставав. Закінчив середню школу. В 1974-1976рр. cлужив у лавах Радянської армії. Закінчив Львівське ВПТУ №15.
Одружений. Має двох дітей. Проживає з дружиною та дітьми у 2-х кімнатній квартирі. Здоров’я родичів задовільне. Спадковий анамнез не обтяжений. Вірусний гепатит, туберкульоз, венеричні захворювання заперечує у себе та у родичів. Палить (до 20 цигарок на день) спиртним не зловживає; алергічних реакцій не відмічав. Харчується вдома, харчування трьохразове, але нерегулярне.
Anamnesis morbi.
Вважає себе хворим з 1999 року, коли вперше після різкої зміни клімату (тривалий час працював на Близькому Сході) з’явилися плями яскраво-червоного кольору. Спочатку вони з’являлися після тривалого перебування на сонці, а в похмурі дні та після ночі ставали блідіші. Потім з’явилась болючість при натисканні на ділянку ураження. Пацієнт звернувся в поліклініку по місцю проживання, де вперше був виставлений діагноз “Червоний вовчук” та призначене лікування: делагіл, захисні креми (“Лукоїд”). Систематично лікувався амбулаторно. 02.11.2001 року, в зв’язку із загостренням хвороби був направлений на лікування в ОДВД.
Status praesens objectivus.
Загальний стан пацієнта на момент обстеження – задовільний. Свідомість ясна. Положення в ліжку активне. Вираз обличчя звичайний. Конституція нормостенічна. Ріст 173 см. Вага 70кг. Температура 36,8оС.
Шкіра та видимі слизові блідо-рожевого кольору, вологість та тургор шкіри звичайний. Післяопераційні шви відсутні. В ділянці вушних раковин, нижньощелепних суглобів, крил носа та перенісся спостерігаються поодинокі плями округлої форми з чіткими межами, різної величини (0,5 – 1,5 см в діаметрі) інтенсивного червоного кольору, поверхня яких лущиться.
Підшкірно-жирова клітковина розвинена помірно, рівномірно розподіленна по всьому тілу.
М’язова система. Загальний розвиток м’язів добрий, тонус м’язів збережений, при пальпації м’язи неболючі.
Кісткова система. Кінцівки симетричні, звичайної форми, череп мезоцефалічної форми. У хребті наявні всі фізіологічні вигини. Деформації хребта, грудної клітки, тазу, кінцівок відсутні.
Суглоби звичайної конфігурації, активна та пасивна рухомість в суглобах в межах норми. При пальпації та рухах кістки та суглоби неболючі.
Доступні пальпації лімфатичні вузли не пальпуються.
Органи дихання. Виділення з носа відсутні. Катаральних явищ в слизовій оболонці носової порожнини не виявлено. Голос хворого незмінений.
Грудна клітка нормостенічна. Надключичні ямки виражені незначно. Лопатки щільно прилягають до грудної клітки. Дихання ритмічне, з частотою 19 дихальних рухів за хвилину. Дихання черевного типу. Міжреберні м’язи, діафрагма та м’язи передньої черевної стінки беруть участь в здійсненні дихальних рухів. Міжреберні проміжки незмінені, шириною 1см.
Грудна клітка при пальпації неболюча. При порівняльній перкусії над легенями чути ясний легеневий звук.
Аускультативно над легенями вислуховується везикулярне дихання. Побічні дихальні шуми не вислуховуються.
Органи кровообігу. Ділянка серця не змінена. Верхівковий поштовх знаходиться у V міжребір’ї зліва на 1 см від l. medioclavicularis sinistra, площею 2 см2, резистентний. Пульсації в яремній ямці, епігастральній ділянці не виявлено. Симптом Мюссе від’ємний. В ділянці шиї пульсації яремних вен не виявлено. Симптом “ котячого муркотіння“ від’ємний. Пульс на aa. radialis dextra et sinistra ритмічний, частота його 75 ударів за хвилину, задовільного наповнення і напруження.
Аускультативно: тони серця ясні, звучні,чисті, ритмічні.
Артеріальний тиск в аа. brachialis dextra et sinistra становить 125/70 мм.рт.ст.
Органи травлення. Огляд. Губи рожевого кольору, їхні кути симетричні herpes labialis та тріщини на губах відсутні. Гіперемія на слизовій оболонці ротової порожнини та задньої стінки глотки відсутня. Ясна незмінені, зубні ряди повні, деякі зуби уражені карієсом. Язик чистий, вологий, рожевий. Слиновиділення помірне. Лімфоепітеліальне кільце Пірогова-Вальдейєра без особливостей. Запаху з рота немає.
Живіт злегка вип’ячений, права і ліва його половини симетричні, пупок не вип’ячений і не втягнутий, реберні дуги злегка намічені. М’язи передньої черевної стінки приймають участь в акті дихання. Висипання на шкірі живота відсутні. Венозна сітка на шкірі живота слабо виражена. Післяопераційні рубці, пігментні плями, грижі в ділянці живота відсутні. Видима перистальтика шлунку та кишок відсутня.
Пальпація живота. При поверхневій пальпації живіт м’який, неболючий. Симптом Щоткіна-Блюмберга від’ємний. Симптом флюктуації від’ємний.
Перкуторно над животом тимпанічний звук.
При глибокій методичній ковзній пальпації по методу Образцова-Стражеско сигмовидна кишка пальпується у лівій клубовій ділянці протягом 20 см у вигляді гладкого щільнуватого циліндра товщиною приблизно 2 см, який є неболючим, не бурчить та не перистальтує, його можна зміщувати в межах 3 см.
Сліпа кишка пальпується у правій клубовій ділянці у вигляді помірно иапруженого циліндра діаметром 3 см, який бурчить при на тисканні на нього. Кишка неболюча, рухома в межах 3 см. Червоподібний відросток не пальпується. Болючість в точках Мак-Бурнея та Ланца відсутня.
Висхідна та нисхідна частини ободової кишки пальпуються у вигляді циліндрів товщиною 2 см з гладкою поверхнею, неболючі, рухомі.
Попереково-ободова кишка пальпується по обидва боки від білої лінії живота на 2 см нижче пупка на видосі. Кишка розташована дугоподібно у вигляді циліндра помірної щільності товщиною 2.5 см, який легко переміщається вгору і вниз, не бурчить, неболючий.
Жовчевий міхур та селезінка не пальпуються.
Поздовжній розмір селезінки – 7 см
Сечовидільна система. При огляді поперекова ділянка незмінена, нирки та сечовий міхур не пальпуються. Симптом Пастернацького від’ємний з обох боків.
Ендокринна сисстема. Порушень росту і маси тіла немає. Жирова клітковина розподілена рівномірно по всьому тілу. Ділянка щитовидної залози незмінена. Пальпаторно щитовидна залоза виявляється у вигляді м’якого, неболючого валика, рорзташованого попереду щитовидного хряща.
Нервова система. Рефлекси та чутливість збережені, менінгіальні симптоми від’ємні. Білий дермографізм виникає через 10 с і зникає через 1 хв. Червоний дермографізм виникає через 5 с, зникає через 2 хв.
Locus morbi.
Шкіра пацієнта блідо–рожевого кольору, еластична, тургор та вологість шкіри звичайні, салопотовиділення без особливостей. Дермографізм білий, виникає через 10с, зникає через 1хв. Підшкірно–жирова клітковина розвинута помірно, рівномірно розподілена по всьому тілу, набряки відсутні. Пігментація не порушена. Слизові оболонки блідо–рожеві, без особливостей.
В ділянці вушних раковин, нижньощелепних суглобів, крил носа та перенісся спостерігаються поодинокі плями округлої форми з чіткими межами, різної величини (0,5 – 1,5 см в діаметрі) інтенсивного червоного кольору, поверхня яких лущиться. Деякі з плям покриті лусочками сіро-білого кольору. При знятті лусочок хворий відчуває біль та закидає голову назад (с-м Беньє-Мещерського). На внутрішній знятої лусочки поверхні видно дрібні, як щіточка шипики (с-м “відірваного каблука”), які краще виявляються при боковому освітленні. Фолікули розширені, в них занурюються рогові маси, які при знятті лусочок видно у вигляді шипів. Висип поліморфний (поліморфізм несправжній), симетричний, із схильністю до утворення вогнищевих дисків. Диск округлої форми, з периферичним червоним інфільтрованим валиком, ближче до середини – пояс кератозу, в центрі – атрофія. При натисканні на вогнище ураження пацієнт відмічає болючість.
Diagnosis praeliminaris.
На основі скарги хворого:
На появу болючих при натисканні плям округлої форми, інтенсивного червоного кольору, різної величини (0,5 – 1,5 см в діаметрі), які розташовані в ділянці вушних раковин, нижньощелепного суглоба, крил носа, перенісся.
На основі анамнезу хвороби:
Вважає себе хворим з 1999 року, коли вперше після різкої зміни клімату з’явилися плями яскраво-червоного кольору;
в 1999-2001рр. неодноразово лікувався амбулаторно з приводу загострення даного захворювання;
загострення захворювання після тривалої інсоляції;
в 1999р. вперше встановлений діагноз Червоний вовчук.
На основі обстеження місця хвороби:
В ділянці вушних раковин, нижньощелепних суглобів, крил носа та перенісся спостерігаються поодинокі плями округлої форми з чіткими межами, різної величини (0,5 – 1,5 см в діаметрі) інтенсивного червоного кольору, поверхня яких лущиться.
Деякі з плям покриті лусочками сіро-білого кольору.
При знятті лусочок хворий відчуває біль та закидає голову назад (с-м Беньє-Мещерського).
На внутрішній поверхні знятої лусочки поверхні видно дрібні, як щіточка шипики (с-м “відірваного каблука”), які краще виявляються при боковому освітленні.
Фолікули розширені, в них занурюються рогові маси, які при знятті лусочок видно у вигляді шипів.
Висип поліморфний (поліморфізм несправжній), симетричний, із схильністю до утворення вогнищевих дисків.
Диск округлої форми, з периферичним червоним інфільтрованим валиком, ближче до середини – пояс кератозу, в центрі – атрофія.
При натисканні на вогнище ураження пацієнт відмічає болючість
можна поставити такий діагноз:
Червоний вовчук. Хронічний перебіг. Дискоїдна форма.
План обстеження.
Загальний аналіз крові.
Загальний аналіз сечі.
Аналіз крові на RW.
Кал на яйця глист.
Аналіз крові на LE-клітини.
Консультація ЛОР, стоматолога (з метою виявлення вогнищ інфекції).
Methodis inqurrenti.
1. Загальний аналіз крові від 06.11.01.
гемоглобін – 108 г/л
еритроцити – 3,9 х 1012/л
кольоровий показник – 0,9
лейкоцити – 4,9 х 109/л
еозинофіли – 2%
базофіли – 0%
нейтрофіли: юні – 0%
палички – 1%
сегментоядерні – 67%
лімфоцити - 26%
моноцити – 1%
ШОЕ – 9 мм/год
2. Загальний аналіз сечі від 06.11.01.
кількість 200 мл
колір жовта
прозорість прозора
питома вага 1028
рН 6,0
білок не виявлений
цукор не виявлений
еритроцити 0-1 в п/з
лейкоцити 4-5 в п/з
Епітелій 3-1 в п/з
Оксалати +
3. Аналіз крові на RW від 05.11.01.
RW від’ємна
4. Кал на яйця глист від 06.11.01.
я/г не виявлено.
5. Аналіз крові на LE-клітини від 06.11.2001.
LE-клітини вивлено.
Консультація ЛОР від 07.11.2001.
ЛОР-патології не виявлено.
8. Консультація стоматолога 07.11.01.
Каріозний процес у нижньому другому молярі справа. Проведена санація ротової порожнини.
Diagnosis diferencialis.
Для постановки кінцевого діагнозу необхідно диференціювати дане захворювання з подібними до нього за клінічними проявами недугами:
Псоріаз.
Себорейна екзема.
Рожеві вугрі.
І. Спільними ознаками між захворюванням псоріаз та симптомами, що спостерігаються у нашого хворого є: симетричний висип округлої форми з чіткими межами, величиною від крапки до монети, яскраво-червоного кольору, покритий лусочками.
Висип при псоріазі мономорфний, первинний елемент — папула; для висипу нашого хворого характерний несправжній поліморфізм, а первинним елементом є пляма.
Елементи при псоріазі мають тенденцію до зливання з утворенням причудливих фігур, лусочки при цьому захворюванні тонкі, сухі, прозорі, білого колору, особливо після пошкрябування, характерна наявність тріади ознак: стеаринової плями, псоріатичної плівки, та очкові крової кровотечі (“кров’яна роса”).
У нашого пацієнта лусочки щільні, сіро-білого кольору, признатті їх спостерігається болючість (с-м Беньє-Мещерського), на внутрішній поверхні знятих лусочок наявні шипики.
Різнить й локалізація висипу: при псоріазі – розгинальні поверхні кінцівок, шия волосиста частина голови, обличчя.
Суб’єктивними проявами псоріазу є свербіж при появі нових елементів, а також загальне нездужання, неспокій. У нашого пацієнта дані симптоми відсутні.
Враховуючи все вище перелічене, дану патологію у нашого хворого можна виключити.
ІІ. Спільними ознаками, що спостерігаються у нашого хворого та при захворюванні рожеві вугрі є: поліморфний симетричний висип, елементи згруповані на червоному фоні.
У нашого пацієнта первинним елементом є пляма, вторинним – лусочка, поліморфізм несправжній. При рожевих вугрях поліморфізм справжній, первинним елементом є дифузна еритема без чітких меж, крім того можуть спостерігатися папули, папуло-пустули, телеангіектазії, у нашого хворого почервоніння локальне (вогнищеве) з інфільтраційним валиком по краях, болюче при пальпації. Характерним є симптом Беньє-Мещерського. Субєктивних проявів немає, а у хворих з рожевими вугрями – відчуття жару, приливу крові до обличчя.
Виходячи з вище перерахованого, дану патологію у нашого хворого слід також виключити.
ІІІ. Спільними ознаками між нашим хворим та себорейною екземою є плями, вкриті лусочками із лущенням на поверхні. Проте себорейна екзема локалізується на себорейних ділянках (волосиста частина голови, завушні складки, обличчя). Розвивається частіше після періоду статевого дозрівання. У нашого пацієнта в анамнезі тривала інсоляція та плями інтенсивного червоного забарвлення (при себорейній екземі – жовто-рожевого кольору), лусочки сіро-білі, позитивний симптом Беньє-Мещерського (при себорейній екземі – лусочки жирні, жовтого кольору), субєктивних скарг немає, окрім болючості при натисканні на зону ураження, у нашого хворого немає, а при себорейній екземі спостерігається інтенсивний свербіж.
Отже, дану патологію у даного хворого можна виключити.
Diagnosis clinica.
На основі скарг хворого:
На появу болючих при натисканні плям округлої форми, інтенсивного червоного кольору, різної величини (0,5 – 1,5 см в діаметрі), які розташовані в ділянці вушних раковин, нижньощелепного суглоба, крил носа, перенісся.
На основі обстеження місця захворювання:
В ділянці вушних раковин, нижньощелепних суглобів, крил носа та перенісся спостерігаються поодинокі плями округлої форми з чіткими межами, різної величини (0,5 – 1,5 см в діаметрі) інтенсивного червоного кольору, поверхня яких лущиться.
Деякі з плям покриті лусочками сіро-білого кольору.
При знятті лусочок хворий відчуває біль та закидає голову назад (с-м Беньє-Мещерського).
На внутрішній поверхні знятої лусочки поверхні видно дрібні, як щіточка шипики (с-м “відірваного каблука”), які краще виявляються при боковому освітленні.
Фолікули розширені, в них занурюються рогові маси, які при знятті лусочок видно у вигляді шипів.
Висип поліморфний (поліморфізм несправжній), симетричний, із схильністю до утворення вогнищевих дисків.
Диск округлої форми, з периферичним червоним інфільтрованим валиком, ближче до середини – пояс кератозу, в центрі – атрофія.
При натисканні на вогнище ураження пацієнт відмічає болючість
Додаткових методів обстеження:
загального аналізу крові : ШОЕ 9 мм/год.;
каріозний процес у нижньому другому молярі справа;
в крові знайдено LE-клітини;
Можна поставити такий діагноз:
Червоний вовчук. Хронічний перебіг. Дискоїдна форма. Серопозитивний.
Ethiologia et patogenesis.
Не дивлячись на те, що червоний вовчук, був описаний більше 100 років тому, питання етіології цього захворювання залишається не виясненим до сьогодні. На сьогоднішній день існує багато теорії виникнення даного захворювання, але жодна зцих теорій не може бути визнана правильною, як, правда, не може бути й відкинена.
Патогенез даного захворювання складний та не зовсім вивчений. Більшість авторів схиляються до думки про аутоімунний генез даного захворювання. В патогенезі даного захворювання важливого значення надають вогнищам хронічної інфекції, наявності фотосенсибілізації, підвищеною чутливістю до переохолодження, порушенням центральної та вегетативної нервової регуляції та нейроендокринним порушенням.
У розвитку хвороби можна виділити наступні чинники:
Генетичний (випадки хвороби у близнюків, сімейні випадки, у здорових родичів – антиядерні антитіла, дефекти комплементу).
Імунологічні (гіпергамаглобулінемія, наявність цілої низки антитіл – антиядерних, до ядерних компонентів –нуклеотиду, ДНК, нуклеогістону, які зумовлюють утворення LE-клітин та розеток у крові).
Метаболічні. встановлена роль у розвитку та перебігу червоного вовчука активності ацетилювання. Під дією різних ліків можуть витісняти із ферменту лізілоксидази мідь. Через це активність її зменшується, а вона бере участь в утворенні колагену, який становить приблизно 70% білків організму.
Гормональні. Хвороба уражає переважно жінок (1 : 2,3) 20 – 40 років. Провокувати розвиток захворювання можуть також: вагітність, пологи, аборти, порушення менструального циклу.
Екзогенні. Вплив ліків: ізоніазиду, сульфаніламідів, антибіотиків, пероральних контрацептивів, гідрохлортіазиду.
Травми. На місцях травм часто розвиваюся вогнища запалення.
Curatio morbi.
Лікування починають з виявлення причин захворювання, або загострення. Санують джерела інфекції, по можливості нормалізуютьфункції нервової, ендокринної систем. Протипоказана інсоляція, променева терапія, світлолікування. Оберігатись від рікої дії холоду, вітру, високих температур, травматизації шкіри.
Найбільш ефективні протималярійні препарати, особливо при хронічному перебігу захворювання. Назначають: хінгамін (делагіл, хлорохін, резорхін) всередину по 0,25 г 2 рази на день після їди (10 днів), після цього по 0,25 г 1 раз на день (10 днів), потім по 0,25 г через день або 2 рази на тиждень (на курс 20 днів); плаквеніл по 0,2 г 3 – 4 рази на день.
Оскільки аутоімунний синдром супроводжується дисфункцією системи імунітету, застосовують імунотропні препарати центральної регуляції імунітету: Т-активін, тимозин, тималін, тимоптин.
Одночасно з імуномодуляторами призначають препарати, для підвищенння неспецифічну резистентність організму – натрію нуклеїнат, метилурацил, аміглурацил, лізоцим, апилак, алоє та ін.
По показанням можна призначати антибіотики пеніцилінового ряду, широкого спектру дії, еритроміцин та ін (не призначають тетрацикліни, оскільки вони мають фотосесибілізуючі властивості).
Рекомендована нікотинова кислота, яка володіє фотозахисною, дезінтоксикаційною дією, стимулює кору наднирників, покращує переносимість протималярійних препаратів. Її призначають по 0,5 г 2 рази на день після їди на протязі 20 – 30 днів, через 2- 3 тиждні лікування повторюють (2 – 5 циклів). При поганій переносимості призначають нікотинамід, який не викликає розширення судин, всередину по 0,05 г 2 – 3 рази на день після їди. Викристовують також: токоферолу ацетат, рибофлавін, піридоксин, цианокобаламін, ретинол, кальцію пантотенат, кислоту аскорбінову, параамінобензойну. Ергокальциферол назначати не слід, так як він може викликати ускладнення процесу.
При всіх формах червоного вовчука протипоказані сульфаніламідні препарати, стрептоміцину сульфат, через те, що описані випадки переходу захворювання при їх застосуванні в системну форму.
В раціон хворих бажано включити оселедець, мясо кети, продукти багаті на нікотинову кислоту (печінка, нирки, бобові, дріжджі, гречана, вівсяна крупи.)
Місцево використовують мазі та пасти з фотозахисними властивостями: 10% салол, 10 – 20 % натрію парааміносаліцилат, 5% хініна гідрохлорид, 5% метилурацил. При активному процесі слід використовувати: ранком – фотозазисні засоби, ввечері – мазі та креми з кортикостероїдами.
У весняно-літній період проводять профілактичне лікуання: по показанням – протималярійні середники (в перші дні по 1 таблетці, потім по 2- 3 таблетки на тиждень); кислота нікотинова, фотозахисні креми та мазі.
Curatio morbi aegroti.
Дієта № 15.
Режим палатний.
Делагіл по 0,25 г 2 рази на добу протягом 10 днів, далі по 0,25 г 1 раз на добу, потім 0,25 г через день.
Тималін по 10 мг, 1 раз на день (курс 10 днів).
Екстракт елеутерококу рідкий по 20 крапель, 3 рази на день, за 10 хвилин до їди ( курс 25 днів).
Аскорбінова кислота 0,05 г по 2 таблетки, 3 рази на день, після їди (курс 20 днів).
Кислота нікотинова 1% - 1 мл, 1 раз на день, дом’язево (курс 20 днів).
Мазь метилурацилова 5%, зранку, наносити на уражені ділянки.
Мазь преднізолонова 0,5% ввечері, наносити на уражені ділянки шкіри.
RECEPTA:
Rp.: Delagili 0,25
D.t.d.N. 40 in tab.
S.: по 1 таб. всередину 2 рази на добу.
Rp.: Sol. Thymalini 0,01
D.t.d.N. 10
S.: вміст флакону розчинити асептично у 5 мл фізрозчину, вводити дом’язево, 1 раз/день.
Rp.: Extr. Eleutherococci fluidi 50 ml
D.S. По 20 капель 3 рази на день, всередину до їди
4. Rp.: Rp.: Таb. Ас. аscorbinici 0,05 N. 50
D.S. : по 2 таб. всередину, 3 рази/добу.
5. Rp.: Sol. Acidi Nicotinici 1 % 1 ml
D.t.d. N. 20 in аmpull.
S. По 1 мл, 1 раз на день, дом’язево.
6. Rp.: Ung. Methyluracili 5% - 50,0
D.S.: Зовнішнє. Наносити на уражені ділянки, зранку.
Rp.: Ung. Prednisoloni 0,5% - 10,0
D.S.: Зовнішнє. Наносити на уражені ділянки, ввечері.
Decursus morbi.
Куратор : _______________
Epicrisis.
Хворий Ястріб Богдан Володимирович 1956 р.н., поступив 05.11.01 в ОДВД зі скаргами на появу болючих при натисканні плям округлої форми, інтенсивного червоного кольору, різної величини (0,5 – 1,5 см в діаметрі), які розташовані в ділянці вушних раковин, нижньощелепного суглоба, крил носа, перенісся. В стаціонарі пацієнту були проведені такі обстеження: заг. ан. крові від 06.11.01.: Нв-108 г/л, Er-3,9х1012/л, КП-0,9, Le-4,9х109/л, е-2%, б-0%, ю-0%, п-1%, с-67%, л-26%, м-4%, ШОЕ-9 мм./год.; заг. ан. сечі від 06.11.01.- б/о, RW від 05.11.01 – “ - ”, дослідження крові на LE-клітини від 06.11.01 “ + ”, консультація стоматолога від 07.11.01 – Каріозний процес у нижньому другому молярі справа проведена санація. Пацієнту поставили такий діагноз: Червоний вовчук. Хронічний перебіг. Дискоїдна форма. Серопозитивний.
Пацієнт отримав таке лікування:
Дієта № 15, Делагіл по 0,25 г 2 рази на добу протягом 10 днів, Тималін по 10 мг, 1 раз на день, Екстракт елеутерококу рідкий по 20 крапель, 3 рази на день, Аскорбінова кислота 0,05 г по 2 таблетки, 3 рази на день, Кислота нікотинова 1% - 1 мл, 1 раз на день, дом’язево, Мазь метилурацилова 5%, зранку, Мазь преднізолонова 0,5% ввечері.
Після проведеного лікування стан хворого дещо покращився. Пацієнту рекомендовано дотримуватись дієти, уникати значної інсоляції, холоду, вживання спиртних напоїв.
Бібліографія.
Кулага В.В., Номаненко И.М. Лечение болезней кожи: справочное руководство. – Луганск: АО Политбланк, 1996.- с. 123 – 12.
Лелис И.И. Красная волчанка.Л., Медицина, 1970, с. 3 – 110.
Патология кожи. В 2-х томах./ В.Г. Акимов, В.И. Богатирев. Под ред. В.Н. Мордовцева.- Цветковой. - : Медицина, 1993, т.2, с. 70 – 86.
Ганджа И.М., и др. Дифузние заболевания соеденительной ткани: Справочник.- К., Вища школа, 1995, с. 23 – 117.
Зудин Б.И. Кожние и венерические брлезни: [Учебник].: М.- Медицина, 1990. – с. 136 – 138.
Лечение кожних болезней: Руководство для врачей/А.Л.Машкилейсон, Ю.К.Скрипник.- М.: Медицина, 1990.- 70 – 75.
Диффференциальная диагностика кожних болезней. Руководство для врачей/ А.А.Антонов, Р.С. Бабаяц, Б.А. Беренбейн и др.-М.: Медицина, 1989.- 87 – 89.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора