Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Виразка цибулини дванадцятипалої кишки.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Івано-Франківська державна медична академія
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра факультетської хірургії
Інформація про роботу
Рік:
2002
Тип роботи:
Історія хвороби
Предмет:
Хірургія
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Кафедра факультетської хірургії
Івано-франківська державна медична академія
Схема
студентської історії хвороби
курованого хворого
ІСТОРІЯ ХВОРОБИ
Хворого:Карпів Йосип Йосипович.
діагноз: Виразка цибулини дванадцятипалої кишки.Загострена поствиразкова деформація дванадцятипалої кишки.Хронічний дуоденіт.Ознаки панкреатиту.Дуоденальна кровотеча 2-а ст.
Керівник групи:
Початок курації:
Кінець курації:
Історія хвороби подана:
Оцінка :
Івано-франківськ 2002р.
Скарги на ниючі болі в епігастрії і пілородуоденальній зоні, які виникають через 2-3 год. після їжі і іррадіюють в праву частину тазу, періодичну нудоту, відрижку повітрям, інколи печію після прийому гострої їжі, нічний голод, інколи закрепи. Також відзначає загальну слабість, втомлюваність, сонливість.
Анамнез хвороби
Вважає себе хворим протягом десяти років, коли вперше виникли інтенсивні болі у правому піреберї, які іррадіюють у праву надключичну ділянку. Хворий відмічав скарги на печію, відчуття кислого в роті.Особливо болі посилювалися після прийому гострої та жирної їжі.Хворий пов'язує захворювання і його загострення з порушенням режиму харчування і емоційними стресами.
Анамнез життя
Карпів Йосип Йосипович 1961 р.н. проживає в місті Тисмениця Івано-франківської області. Народився в сім'ї селянина. В дитячому і шкільному віці розвивався без відхилень. Після закінчення школи поступив і закінчив комерційний технікум.На даний момент працює директором приватного підприємства. Умови праці задовільні, робота пов'язана з психоемоційним перенапруженням. Одружений, дітей не має. Поживає в задовільних матеріально-побутових умовах, інколи порушує дієту і режим харчування. Хворів ГРВІ ,травми заперечує.В дитинстві переніс хворобу Боткіна. Туберкульоз, венеричні захворювання, вірусний гепатит, психічні захворювання у себе та у родичів заперечує. Спадковий та алергологічний анамнез не обтяжені.
Об'єктивне остеження
Загальний стан середньої важкості, свідомість ясна, положення в ліжку активне, постава звичайна, хода рівна, вираз обличчя звичайний, лице відповідає віку. Ріст 178 см, вага тіла 85 кг. Будова тіла правильна, пропорційна, нормостенічної конституції, нормальноного відживлення.
Шкірні покриви блідо-рожеві, чисті без патологічних змін. Шкіра волога, еластичність і тургор знижений. Оволодіння шкіри звичайне, за чоловічим типом Видимі слизові блідо-рожеві, вологі. Підшкірно-жирова клітковина розвинена слабко і рівномірно. Набряки відсутні. Лімфатичні вузли не пальпуються. Мускулатура розвинена задовільно. Тонус м'язів знижений. При пальпації м'язи без особливостей. Волосяний покрив розвинений за чоловічим типом. Голова пропорційна, волосся рідке, сиве. Вушні раковини без особливостей, виділення відсутні. Очі звичайні, розташовані правильно, ширина очних щілин однакова, ністагм і екзофтальм відсутній. Брови і повіки без особливостей, склери білі. Кон'юнктива без особливостей. Зіниці округлої форми, середньої величини, реакція на світло і конвергенція збережена. Обличчя без особливостей, риси дещо загострені. Ніс і шия без з особливостей пульсації на шиї артеріальних і венозних судин не виявлено. Нижні кінцівки без особливостей. Верхні кінцівки без особливостей. Кістковий скелет розвинений нормально, відповідні частини його симетричні; деформації хребта, грудної клітки, кінцівок відсутні. При пальпації та навантаженні по осі біль відсутня. Зміна конфігурації суглобів відсутня, вони не болючі; рухи активні і пасивні у всіх збережені, не болючі, в повному об'ємі. Температура тіла 36,7°С.
Обстеження по системах
Дихальна система:
Скарги: відсутні
При огляді: Форма грудної клітки правильна, циліндрична, симетрична, лопатки прилягають до грудної клітки. Над і підключичні ділянки виражені помірно, ширина міжреберних проміжків звичайна. Дихання через ніс— вільне, ритмічне, з частотою 17 за хв; тип дихання змішаний. Обидві половини грудної клітки рівноцінно приймають участь в акті дихання; Епігастральний кут наближається до прямого, кут Людовика помірно-виражений. Хребет у грудному відділі без викривлень. Пальпація: грудна клітка задовільної резистентності, не болюча, еластичність знижена. Голосове тремтіння над симетричними ділянками однакової інтенсивності, однакове на всьому протязі над легенями.
Порівняльна перкусія: ясний легеневий звук на всьому протязі над легенями. Топографічна перкусія:
Висота стояння верхівок спереду: справа - 2,5см, зліва - 2,5см;
Висота стояння верхівок ззаду: верхівки обох легень знаходяться на рівні остистого відростка VII шийного хребця:
Ширина полів Креніга: справа і зліва по 5см;
Нижні межі легень
Місце перкусії
Права легеня
Ліва легеня
L.parasternalis
Нижній край V ребра
-
l.medioclavicularis
VI ребро
-
l.axilaris anterior
VII ребро
VII ребро
l.axilaris media
Нижній край VIII ребра
VIII ребро
l.axilaris posterior
IX ребро
IX ребро
l.scapularis
Х ребро
Х ребро
l.paravertebralis
Остистий відросток XI грудного хребця
Остистий відросток XI грудного хребця
Рухомість нижнього краю легень збережена (по лопатковій лінії: справа - 6 см, зліва - 6 см).
Аускультація: на всьому протязі легень вислуховується везикулярне дихання, побічні дихальні шуми відсутні. Бронхофонія над симетричними ділянками легень однакова, середньої інтенсивності.
Органи кровообігу:
Скарги- відсутні.
Огляд:лице без змін, губи рожеві, при огляді ділянки серця серцевого поштовху не виявлено,пульсація артеріальних та венозних судин відсутня.
Пальпація: верхівковий поштовх локалізується на 0,5 см досередини від лівої
середньоключичної лінії . обмежений, резистентний середньої сили і висоти.
Пульс на променевих артеріях вискових та сонних: симетричний, ритмічний, задовільного наповнення і напруження, частотою 74уд/хв. Дефіцити пульсу відсутній. При пальпації артерій нижніх кінцівок: стегнової, підколінної, тилу стопи та задньої великогомілкової, а також скроневої артерії— стінка артерії звичайна, дещо щільна і зниженої еластичності. Пульс на перерахованих артеріях задовільний. АТ 110/70 мм.рт.ст. Пульсовий тиск 40 мм.рт.ст. Артеріальний тиск однаковий на нижніх і верхніх кінцівках.
Перкусія:
Межі відносної серцевої тупості:
права — 0,5 см назовні від правого краю грудини в IV міжребір'ї, ліва - 0,5 см досередини від лівої середньоключичної лінії в V міжребір'ї,
верхня - на рівні III ребра по нижньому краю. Межі абсолютної серцевої тупості:
права - на рівні лівого краю грудини в IV міжребір'ї, ліва - на 0,5 см медіальніше від лівої середньоключичної лінії V міжребір'ї,
верхня - на рівні верхнього краю IV ребра. Ширина судинного пучка — не виходить за межі грудини.
Аускультація: тони серця ослаблені, чисті, ритмічні, з частотою 72 за одну хвилину, патологічні шуми не вислуховуються.
1 точка (мітральний клапан) — в ділянці локалізації верхівкового поштовху.
2 точка (аортальний клапан) — в другому міжребір'ї справа від грудини.
3 точка ( клапан легеневого стовбуру) — в другому міжребір'ї зліва від грудини.
4 точка (тристулковий клапан) — на основі мече видного відростка.
5 точка (аортальний клапан) точка Боткіна — Ерба — в третьому міжребір'ї зліва від грудини. При аускультації артерій патологічних шумів не виявлено.
Вени: при дослідженні вен виявлено, що болючості вен не має.Симптоми Троянова-Тренделенбурга,Гаккенбурга, машева проба Дельбе-Пертеса, Пратта1 і2 негативні з обох сторін.
Шлунково-кишковий тракт:
Скарги: на ниючі болі в епігастрії і пілородуоденальній зоні, які виникають через 2-3 год. після їжі і іррадіюють в праву частину тазу, періодичну нудоту, відрижку повітрям, інколи печію після прийому гострої їжі, нічний голод, інколи закрепи.
. Огляд:
- порожнина рота: акт ковтання не порушений, відкривання рота вільне, запах з рота звичайний, слизова волога блідо-рожевого кольору без патолоіічних змін, язик не збільшений, вологий обкладений білим налетом, тремор і відхилення відсутнє; ясна бліді не кровоточать. Патологічних змін слизової рота, зубів і язика не виявлено. Зів блідо-рожевий, чистий: мигдалики звичайної форми, не виступають за піднебінні дужки, без патологічних змін.
- живота: овальної форми, не збільшений, права і ліва частини живота симетричні, пупок втягнутий, передня стінка живота приймає участь в акті дихання, видима перистальтики відсутня. Шкіра без висипань, пігментації, поширених вен, рубців, кил — не виявлено. При перкусії живота визначається тимпанічний перкуторний звук, вільна рідина при перкусії не визначається. Симптом флуктуації негативний. Пальпація: при поверхневій пальпації передня черевна стінка чутлива, незначна резистентність в ділянці епігастрію і в пілородуоденальній зоні. Позитивний симптом Менделя. Напруження м'язів живота, зон гіперестезій, розходження прямих м'язів живота, підшкірних новоутворів, кил не виявлено, поверхневе і глибоке пахове кільце без особливостей. Симптом Щоткіна-Блюмберга від'ємний. При флюктуації вільна рідина в черевній порожнині не визначається. При глибокій ковзній методичній проникаючій пальпації по методу Образцова - Стражеско:
сигмовидна кишка промацується у лівій здухвинній ямці у вигляді гладкого, еластичного циліндра, безболісна, товщиною 2 см, помірно щільної консистенції, має гладеньку поверхню, рухома, не бурчить.
Сліпа кишка промацується в правій здухвинній ділянці як гладкий дещо рухомий -(1-2 см) циліндр з невеликим розширенням донизу (відчувається бурчання), товщиною 4 см, еластична, болючість при пальпації відсутня.
Кінцева частина клубової кишки не пальпується, червоподібний відросток не пальпується, болючість в точці Ланца і Мак-Бурнея відсутня.
Висхідна кишка пропальповуються у вигляді тяжа середньої щільності діаметром близько 4 см у правому фланку, поверхня гладка, еластична, не бурчить, не болюча, ущільнення відсутні.
Поперечна ободова кишка пальпується у вигляді рухомого, дещо прогнутого посередині еластичного циліндра товщиною 4 см помірно щільної консистенції, при пальпації безболісна, не бурчить.
Низхідна кишка пропальповуються у вигляді тяжа середньої щільності діаметром близько 4 см у лівому фланку, поверхня гладка, еластична, не бурчить, не болюча, ущільнення відсутні.
Шлунок: при орієнтовній пальпації ділянка над шлунком і дванадцятипалою кишкою чутлива, дещо резистентна, не дає м'язового захисту. Шум плескоту відсутній. При глибокій методичній ковзній пальпації по методу Образцова-Стражеско велику кривизну шлунка не вдалося пропальпувати. Воротар пальпується як короткий тяж діаметром 2 см, який змінює свою форму і консистенцію, при глибокій пальпації в пілородуоденальній зоні виражена болючість. Симптом Менделя позитивний.При аускультофрикції нижня межа шлунку розташовується вздовж середньої лінії на 2 сантиметри вище від пупка.
Пряма кишка: при огляді змін не виявлено, при пальцевому дослідженні сфінктер в задовільному тонусі, слизова гладка, на рукавичці кал незмінений.
Нижній край печінки при пальпації загострений, ущільнений, рівний, безболісний: не виходить з-під краю правої реберної дуги.;
Визначення меж печінки по В.Х.Василенку (перкуторно):
верхня:
по І. Mediana anterior (визначена умовно) - основа мечевидного відростка:
по І. pаrasternalis dextra - по верхньому краю VI ребра,
по І. Medioclavicularis dextra - на рівні VI ребра,
по І. Ахіlaris anterior dextra - на рівні VII ребра,
нижня:
по І. Mediana anterior- на 3 см нижче нижнього краю мечевидного відростка;
по І. Parasternalis dextra - на 1,5 см нижче правої реберної дуги
по І. Medioclavicularis dextra - на рівні правої реберної дуги,
по І. Аxilaris anterior dextra - на рівні правої реберної дуги;
по лівій реберній дузі - на рівні VI -VII ребра.
Розміри печінки по Курлову:
- правий середньо ключичний 10 см;
- серединний 8 см;
лівий косий (по лівій реберній дузі) 7 см.
Жовчевий міхур не пальпується. Симптоми Ортнера, Василенко, Захар'їна, Мерфі, Георгієвського - Мюссі, Кера, Курвуаз'є — негативні. Підшлункова залоза: не пальпується, болючість в зоні Шофара, Губергріца -Скульского, точці Дежардена і Мейо - Робсона відсутня. Симптоми Мейо-Робсона, Керте-Руфанова негативні.
Аускультація: вислуховуються ритмічні кишкові шуми з частотою 5/хв.в ділянці правого і лівого згинів ободової кишки, над пупком. Селезінка не пальпується. Перкуторні розміри: довжина 7 см, ширина 4 см. Стілець: звичайний (регулярний, колір світлокоричневий, оформлений, без домішок), інколи закрепи.
Сечовидільна система:
Скарги: відсутні. Огляд ділянки нирок і сечового міхура: набряклості і гіперемії не виявлено.
Нирки та сечовий міхур не пальпуються . Симптом Пастернацького негативний з обох сторін. Сечопуск 3-4 рази на добу, неболючий, сеча звичайного кольору в кількості 1,5л за добу.
Статеві органи розвинені задовільно, оволодіння по чоловічому типу.
Нервово-психічна система:
Скарги: відсутні.
Поведінка адекватна, орієнтація в просторі і часі правильна, мова звичайна, настрій звичайний, очні щілини однакових розмірів, реакція зіниць на світло і конвергенція збережені. Зіничні, кон'юнктивальні рефлекси збережені. Патології з боку черепних нервів не виявлено. Координація рухів збережена, поза Ромберга стійка, сухожильні рефлекси звичайні 0=8, патологічних рефлексів не виявлено. Знаків орального автоматизму не виявлено. Менінгеальні симптоми відсутні. Чутливість (больва, температурна, тактильна) збережена. Парезів і паралічів не виявлено. Дермографізм червоний нерозлитий зникає до 1 хв. Тремор пальців відсутній. Гіпергідроз не визначається. Зір, слух, нюх не порушені. Гіпергідроз відсутній. Сон не порушений.
Ендокринна система:
Скарги: відсутні.
При огляді і об'єктивному дослідженні патології гіпоталамуса, гіпофіза, статевих і наднирникових залоз не виявлено. Щитовидна залоза: пальпується тільки перешийок залози у вигляді еластичного, рухомого, не болючого тяжа товщиною 1,5 см — 1а ступінь збільшення щитовидної залози. Очні симптоми (Грефе, Мебіуса, Кохера, Елеїнека, Дельрімпля, Штельвага та інші) від'ємні, екзофтальму не виявлено. Патології з боку паращитовидних залоз не виявлено, симптоми Труссо, Хвостека, не виявлено.
Місце захворювання
Ми вважаємо епігастральну ділянку, при її пальпації спостерігається незначна болючість,а при глибокій пальпації біль посилюється.
Форма живота втягнута,шкіра дещо волога,бліда, черевна стінка приймає участь в акті дихання.Місцем захворювання ми вважаємо епігастральну ділянку,при її огляді я відмітив ,що при поверхневій пальпації епігастральної ділянки спостерігається незначна болючість, а при глибокіц методичній пальпації біль зростає. Симптом Щоткіна-Блюмберга від'ємний. При флюктуації вільна рідина в черевній порожнині не визначається. При глибокій ковзній методичній проникаючій пальпації по методу Образцова - Стражеско:
сигмовидна кишка промацується у лівій здухвинній ямці у вигляді гладкого, еластичного циліндра, безболісна, товщиною 2 см, помірно щільної консистенції, має гладеньку поверхню, рухома, не бурчить.
Сліпа кишка промацується в правій здухвинній ділянці як гладкий дещо рухомий -(1-2 см) циліндр з невеликим розширенням донизу (відчувається бурчання), товщиною 4 см, еластична, болючість при пальпації відсутня.
Кінцева частина клубової кишки не пальпується, червоподібний відросток не пальпується, болючість в точці Ланца і Мак-Бурнея відсутня.
Висхідна кишка пропальповуються у вигляді тяжа середньої щільності діаметром близько 4 см у правому фланку, поверхня гладка, еластична, не бурчить, не болюча, ущільнення відсутні.
Поперечна ободова кишка пальпується у вигляді рухомого, дещо прогнутого посередині еластичного циліндра товщиною 4 см помірно щільної консистенції, при пальпації безболісна, не бурчить.
Низхідна кишка пропальповуються у вигляді тяжа середньої щільності діаметром близько 4 см у лівому фланку, поверхня гладка, еластична, не бурчить, не болюча, ущільнення відсутні.
Попередній діагноз
На основі:
Скарг хворого: на ниючі болі в епігастрії і пілородуоденальній зоні, які виникають через 2-3 год. після їжі і іррадіюють в праву частину тазу, періодичну нудоту, відрижку повітрям, інколи печію після прийому гострої їжі, нічний голод, інколи закрепи. Також відзначає загальну слабість, втомлюваність, сонливість.
Анамнезу захворювання: Вважає себе хворим протягом десяти років. Півтора тижня тому у хворого з'явилися ниючий біль в епігастрії і пілородуоденальній зоні, який наростав по своїй силі, з'явилися вище перераховані скарги. Хворий до дільничого лікаря не звертався.Ввечері 18.01.02. після погрішності в дієті йому стало погано,виникли головокружіння, хворий втратив свідомість та швидкою допомогою був направлений в міську клінічну лікарню №1 (ургентно). Хворий пов'язує захворювання і його загострення з порушенням режиму харчування і емоційними стресами.
Анамнез життя: робота пов'язана з психоемоційним перенапруженням, часто порушував режим харчування і дієту.
Даних об'єктивного обстеження, при пальпації в епігастрії і пілородуоденальній зоні визначається незначна резистентність, болючість, при глибокій пальпації в пілородуоденальній зоні виражена болючість, симптом Менделя позитивний, відрізки товстого кишківника дещо спазмовані. Можна поставити попередній діагноз: Виразкова хвороба, активна фаза. Хронічна рецидивуюча виразка дванадцятипалої кишки Шлункова кровотеча.
План обстеження
Лабораторні методи обстеження
1.Загальний аналіз крові. 2.Загальний аналіз сечі.
3.Кал на я/з.
4.Реакція Васермана
5.Аналіз крові на групу і резус-фактор.
6. Біохімічне дослідження крові.
7 Ггюкоза крові.
8. Коагулограма.
9. Аналіз калу на скриту кров.
Інструментальні методи:
1.ЕКГ.
2.Флюорографія ОГК.
3. УЗД органів черевної порожнини.
4.ФІ6роєзофагогастродуодєноскопія з біопсією виразки.
5. Рентгенографія ШКТ з контрастом.
6. Дихальний уреазний тест.
7. Рh — метрія.
8. Дослідження шлункового вмісту (шлункове зондування).
Консультації спеціалістів. Консультація хірурга.
Додаткові методи обстеження.
Загальний аналіз крові від 20.01.2002р.
Гемоглобін 100 г/л
Паличкоядерні
6%;Еритроцити 4.0х1012 /л,
Сегментоядерні 51%
Лімфоцити 26%
Лейкоцити 4,0х109 /л,
Моноцити 7% Базофіли О
ШОЕ 23 мм/год
Еозинофіли 9%
Загальний аналіз сечі від 19.01.2002р.
Колір солом'яно-жовта
Білок 0,099%
Еритроцити 0-1-2 в п/з
Прозорість мутна
Цукор —
Питома вага 1,021
Лейкоцит- густо
рН 5,0
Епітелій 1-2 в п/з
Біохімічний аналіз крові від 20.01.2002р.
Загальний білок 71,3 г/л
Альбуміни 65%
тімолова проба 1,28 ОД 8Н
Глобуліни 35%
глюкоза 3,36 ммоль/л
А/Г 1,8
лужна фосфатаза 954 ОД
АлТ 0,15 ммоль/л
АсТ 0,23 ммоль/л
Білірубін 16,3 мкмоль/л
Аналіз калу на скриту кров від 21.01.2002р. Різко позитивна.
ЕКГвід 21.01.2002р.
Заключення:ритм синусовий правильний з частотою 74 уд/хв., положення осі серця правильне. Дистрофічні і дисметаболічні зміни міокарду..
ФЕГДС від 19.01.2002р.(проведена в стаціонарі)
Стравохід з вогнищевими запальними змінами в с/3 і н/3, закид шлункового вмісту. Кардіальна розетка — без змін. Шлунок: кардіальний відділ — вогнищеві запальні зміни. Дно і тіло — порожнина вільно розправляється повітрям, містить незначну кількість мутної рідини з домішками слизу і жовчі. Астральний відділ — вогнищеві запальні зміни. Перистальтика всіх відділів збережена. Спостерігається помірна складчастість рельєфу слизової. Пілорус спазмований. Цибулина 12-ти палої кишки гіперемована, деформована.Ознаки перенесеної кровотечі. По передній стінці 12-ти палої кишки — виразка діаметром 0,8х0,7 см, глибиною до 0,5 см, по задньо-нижній стінці пілоричного відділу 12 типалої кишки виразка діаметром 0,5-0,4 см. Рh — 2.5. Заключення: Пептичний езофагіт у фазі загострення. Виразки дванадцятипалої кишки по передній стінці діаметром 0,8х0,7 см, по задньо-нижній стінці пілоричного відділу діаметром 0,5-0,4 см. Деформація цибулини дванадцятипалої кишки. Супутній хронічний гастро дуоденіт.Ознаки перенесеної кровотечі.
Диференціальний діагноз
З метою уточнення діагноза була проведена диференціальна діагностика з такими захворюваннями:
1. Виразкова хвороба шлунку:
Спільні ознаки: біль — ріжуча, пронизуюча, інколи переймоподібна, рідше тупа, ниюча, яка локалізується переважно в ділянці епігастрію. При нападі болю хворий займає вимушене положення — лягають на живіт чи приводять ноги до живота. Біль припиняється після прийому харчової соди чи інших антацидів. Характерно сезонність перебігу. Диспепетичні симптоми: нудота, блювота, печія і відрижка. Закрепи також частий супутник виразкової хвороби. Апетит у хворих підвищений. При огляді можна виявити астенічну конституцію чи знижене відживлення; також характерною ознакою є парасимпатикотонія: ціаноз і вологість кистей рук, посилене потовиділення, виражений червоний дермографізм, температурна асиметрія. Язик обкладений білим налетом. Пальпаторно болючість в епігастрії, позитивний симптом Менделя, гіперестезія в зонах Захар'їна-Геда (передньо-бокова і задня поверхня тулуба на рівні Th5-Th9 дерматомів), визначають спазмований пілорус і відділи товстого кишківника. Можлива болючість в точках: Боаса, Опехновського, Гербста. При визначенні показників шлункової секреції визначають підвищення показників ВАО і SАО, також має місце зростання рН шлунку. При дослідженні виявляють скриту кров в калі.
Відмінні ознаки: біль локалізується під мечовидним відростком, за грудиною, в ділянці серця, переважно іррадіює в ліву половину тіла, характерно також, що біль ранній, тобто виникає незабаром після прийому їжі, а при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки біль локалізується в епігастрії і пілородуоденальній зоні, виникає через 3-4 години після прийому їжі (пізній біль) або також характерний нічний біль, який переважно стихає після вживання їжі — так званий мойнінганівський ритм болю: голод — біль — прийом їжі — спокій. При глибокій пальпації відзначають підвищену болючість в епігастральній ділянці, можливе також опущення нижньої межі шлунку, а при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки підвищена болючість в пілородуоденальній зоні, пілорус пальпується у вигляді валика. Основними диференційними методами є: рентгенологічне дослідження ШКТ при якому виявляють симптом "ніші" в певній ділянці шлунку, запальний вал і конвергенцію складок, також другорядні симптоми виразки, ці ж симптоми але в дванадцятипалій кишці при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки. При ФЕГДС виявляють виразку на певні стінці шлунку, виразка ж в дванадцятипалій кишці свідчить про виразкову хворобу дванадцятипалої кишки.
2. Хронічний гастрит:
Спільні ознаки: Біль і важкість в ділянці епігастрію, диспепетичні симптоми: нудота, блювота, печія і відрижка, закрепи. Язик обкладений білим налетом. Пальпаторно болючість в епігастрії. Астеновегетативний синдром, парасимпатикотонія: ціаноз і вологість кистей рук, посилене потовиділення, виражений червоний дермографізм,температурна асиметрія. При дослідженні секреторної функції при гасриті з підвищеною секрецією: підвищені показники ВАО і SАО шлункової секреції і рН шлунку.
Відмінні ознаки: відсутність виразкового анамнезу, який характерний для виразкової; хвороби біль тривалий і постійний, слабко виражений зв'язок з прийомом їжі, а при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки біль локалізується в епігастрії і пілородуоденальній зоні, виникає через 3-4 години після прийому їжі (пізній біль) або також характерний нічний біль, який переважно стихає після вживання їжі — так званий мойнінганівський ритм болю: голод — біль — прийом їжі — спокій. Більш характерно для гастриту з підвищеною секрецією: печія, кисла відрижка, рідко блювання які з'являються через 2 год після прийому Їжі. При гастриті із зниженою секрецією на перший план виступають симптоми шлункової диспепсії: відрижка повітрям чи "тухлими яйцями", нудота, відчуття важкості в епігастрії. У хворих з вираженою секреторною недостатністю спостерігається атрофія слизової язика, анемія В12—дефіцитна, залізодефіцитна, а при виразковій хворобі переважають печія, відрижка кислим. При глибокій пальпаці виявляють біль в пілородуоденальній зоні і позитивний симптом Менделя виявляють при виразці дванадцятипалої кишки. При дослідженні секреторної функції при гастриті зі зниженою секрецію знижені показники шлункової секреції і знижене рН шлунку, при виразковій хворобі ї визначають підвищення показників ВАО і SАО, також має місце зростання рН шлунку. При рентгенологічному дослідженні ШКТ виразки не виявляють, а спостерігаються тільки побічні ознаки гастриту: натще залишковий вміст, посилена перистальтика. При ФЕГДС ознаки гастриту: набряк слизової, гіперемія, точкові крововиливи, зміна рельєфу слизової шлунка, виразки не виявляють. А при виразковій хворобі за допомог рентгенологічного і ендоскопічного методів виявляють дефект слизової — виразку дванадцятипалої кишки. Невроз шлунку
Спільні ознаки: відчуття дискомфорту в епігастрії, відрижка, печія, відчуття розпирання, блювота. При пальпації болючість в епігастрії. Посилена перистальтика, спазмований пілорус. При дослідження шлункової секреції підвищені показники ВАО і ЗАО шлункової секреції і рН шлунку.
Відмінні ознаки: біль не характерний для неврозу шлунку, яка характерна для виразки: різкий, стискаючий, який має зв'язок з їжею і сезонність загострень, розповідь хворого про своє захворювання дуже яскрава, багата великою кількістю подробиць, вказує на загострення проявів після психоемоційних стресів, не пов'язує з харчуванням, немає сезонності. Спостерігається невідповідність між скаргами хворого і важкістю стану, тобто загальний стан хворого без змін. При виразковій хворобі стан хворого середньої важкості. При обстеженні також виявляють ознаки вегето-судинної дистонії: тахікардію, нестійкий артеріальний тиск, запаморочення, втрату свідомості, що не характерно для виразки дванадцятипалої кишки В хворого переважає загальна нервозність емоційна лабільність. При ФЕГДС і рентгенологічному дослідженні ШКТ не виявляють значних змін, можливі зміни тільки на висоті приступу, які характерні для поверхневого гастриту. А при виразковій хворобі за допомог рентгенологічного і ендоскопічного методів виявляють дефект слизової — виразку дванадцятипалої кишки, також має місце зростання показників шлункової секреції ВАО і SАО, також зростає рН шлунку, а при неврозі шлунка ці показники переважно в межах норми.
Ран шлунку:
Спільні ознаки: біль у епігастрії, нудота, блювота, схуднення, виразковий анамнез, позитивна реакція на скриту кров в калі. При первинно-виразковому раці шлунку в початкових стадіях ознаки виразки певної локалізації.
Відмінні ознаки: біль не має чіткого зв'язку з їжею, переважно постійний, а при виразці дванадцятипалої кишки характерний мойнінганівський ритм болю,відрижка "тухлими яйцями", безпричинна загальна слабість, втомлюваність, зниження працездатності, зменшення апетиту, відраза до м'ясної їжі, прогресуюче схуднення аж до кахексії, психічна депресія, втрата інтересу до праці, апатія, а при виразці переважають печія, відрижка кислим, підвищений апетит, похудння не значно виражене. Об'єктивно блідість слизових і шкіри, інколи з незначною істеричністю. Язик обкладений сірим налетом, інколи можна про пальпувати пухлинопдібний утвір в ділянці епігастрію. При виразці болючість при пальпації в пілородуоденальній зоні і епігастрії, позитивний симптом Менделя. Можливі метастази типу Крукенберга, Вірхова, Шніцлера, яких звичайно немає при виразковій хворобі. При метастазуванні в печінку виникає жовтяниця, асцит, а при обсіменінні очеревини виникає параканкрозний перитоніт. В загальному аналізі крові прогресуюче зниження рівня еритроцитів і гемоглобіну, підвищення ШОЕ, при виразці показники крові переважно о межах норми. При дослідженні шлункової секреції виявляють ахлоргідрію, рН наближається до нейтрального чи навіть лужного, а при виразковій хворобі зростання показників шлункової секреції ВАО і SАО, також має місце зростання рН. шлунку. При рентгенологічному дослідженні — дефект наповнення, зміна рельєфу слизової оболонки, дивергенція складок, ригідність, обривки і деконфігурація складок, відсутність перистальтичних хвиль в зоні локалізації пухлини. При цитологічному дослідженні промивних вод виявляють атипові клітини. При фіброгастроскопії виявляють пухлинний ріст, беруть матеріал на гістологічне дослідження за допомогою якого визначають характер пухлини. . А при виразковій хворобі за допомог рентгенологічного і ендоскопічного методів виявляють дефект слизової — виразку дванадцятипалої кишки, в гістологічному матеріалі не виявляють атипових клітин.
3.Хронічний холецистит.
Спільні ознаки: важкість в епігастрії, диспепсичні розлади, можливий біль в епігастрії, що виникає через 1-3 год. після їди. Загальна втомлюваність, подразливість.
Відмінні ознаки: біль локалізується переважно в ділянці правого підребір'я і іррадіюює в праву руку, праву лопатку, виникає переважно після прийому гострої, жирної чи жареної їжі, а при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки біль локалізується в епігастрії і пілородуоденальній зоні, виникає через 3-4 години після прийому їжі (пізній біль) або також характерний нічний біль, який переважно стихає після вживання їжі — так званий мойнінганівський ритм болю: голод — біль — прийом їжі — спокій. Періодично виникають сильний біль, що нагадує жовчеву коліку, Переважно спостерігається чергування закрепів і проносів, для виразкової хвороби більш характерні закрепи. Хворі скаржаться на відчуття гіркоти в роті, а при виразці відрижка кислим, печія. При перкусії визначається метеоризм, при пальпації чутливість і навіть виражена болючість в точці проекції жовчевого міхура на передню черевну стінку .Також можна виявити в цій зоні незначну резистентність. Часто позитивні симптоми: Захар'їна, Василенко, Ортнера, Мюссі-Георгієвського, Образцова-Мерфі, Печінка дещо збільшена і ущільнена. При глибокій пальпаці виявляють біль в пілородуоденальній зоні і позитивний симптом Менделя виявляють при виразці дванадцятипалої кишки. В крові спостерігається нейтрофільний лейкоцитоз, підвищення ШОЕ, при виразці кров спокійна., також немає змін при дуодентальному зондуванні. При дуодентальному зондуванні порція В каламутна в ній багато лейкоцитів та епітеліальних клітин. При холецистографії відмічається зміна форми жовчевого міхура його деформація, контури міхура не чіткі. При УЗД спостерігається потовщення, набряк стінки жовчевого міхура, його деформація, можливе виявлення "піску", конкрементів, ці всі ознаки не характерні для виразкової хвороби, а при виразковій хворобі за допомог рентгенологічного і ендоскопічного методі? виявляють дефект слизової — виразку дванадцятипалої кишки
3.Хронічний гепатит
Спільні ознаки: важкість в епігастрії, інколи болючість, відрижка, нудота, вздуття живота. Загальна слабість, втомлюваність, емоційна лабільність. При дослідженні крові анемій.
Відмінні ознаки: біль локалізується переважно в ділянці правого підребір'я, також в цій же ділянці виникає відчуття важкості, розпирання — такі відчуття виникають переважно після прийому гострої чи жирної їжі, а при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки біль локалізується в епігастрії і пілородуоденальній зоні, виникає через 3-4 години після прийому їжі (пізній біль) або також характерний нічний біль, який переважно стихає після вживання їжі — так званий мойнінганівський ритм болю: голод — біль — прийом їжі — спокій. Надзвичайно виражений астеновегетативний синдром: головні болі, зміна настрою. Хворих турбує гіркота в роті , нестійкі випорожнення, при виразці закрепи і астеновегетативний синдром виражений не так надмірно. У жінок виникає порушення менструації у чоловіків _ гінекомастія, при виразковій хворобі гормональних зрушень не виявляють. Викає свербіння шкіри, кропив'янка. Шкіра має іктеричне забарвлення, суха, тургор знижений. Можливі крововиливи на шкірі, носові кровотечі. Шкіра при виразковій хворобі бліда, без патологічних змін. Печінка при пальпації збільшена, ущільнена, край заокруглений, під час пальпації визначається помірна болючість. При виразці печінка інтактна, а має мічце біль в епігастрії і пілородуоденальній зоні, позитивний симптом Менделя. При дослідженні крові, зростання ШОЕ, при виразці ШОЕ переважно без змін. В біохімічному аналізі крові зростання активності трансаміназ, лужної фосфатази, підвищення загального білірубіну переважно за рахунок прямого, розвивається диспротеїнемія за рахунок збільшення альфа і гамаглобулінів, гіперліпемія, гіперхолестеринемія. Позитивні осадові проби (тімолова і сулемова). Порушення згортання крові, зниження протромбінового індексу. При виразці біохімічні показник! крові незначно страждають. При УЗД визначають збільшення розмірів печінки, ущільнення її, неоднорідність структури. При радіоізотопному дослідженні неоднорідне накопичення ізотопу в печінці. При гістологічному дослідженні дистрофія гепатоцитів. Зміни печінки не характерні для виразкової хвороби, але ж за допомог рентгенологічного і ендоскопічного методів виявляють дефект слизової — виразку дванадцятипалої кишки.
Хронічний апендицит: Для нього характерні наступні ознаки:
Наявність в анамнезі приступу гострого чи рецидивуючого хронічного апендициту.
Болючість при пальпації сліпої кишки у внутрішньому її краю(у місці розташування апендиксу)
Область болючості має певну протяжність,при відсутності аналогічних явищ на протилежній стороні.
Відсутність регулярності і закономірності приступних болей .
Посилення болі при ходьбі та фізичному нвантаженні.
Стравохідна кровотеча:Для якої характерно:
біль при глотанні.
Підшкірна емфізема на шкірі.
Раннє виникнення езофагіту та медіастиніту.
Рвота з домішками крові.
Вимушене положеня хворого – тулуб наклонений вперед.
Частим ускладненням є емпієма плеври.
Травмуючий чинник ванамнезі.
Значне порушення загального стану хворого.
Хвороба Шенлейна-Геноха: для якої характерно:
капіляротоксикоз ванамнезі.
Крововиливи під серозні оболонки органів черевної порожнини.
Біль в животі без чіткої локалізації.
Геморагії на тулубі та на кінцівках.
Тромбоз мозентеріальних судин:
Спільні ознаки: біль в черевній порожнинні, відрижка, нудота, блювота, здуття живота.
Відмінні ознаки: біль виникає гостро, локалізується переважно навколо пупка. Хворі неспокійні, при виразковій хворобі біль виникає поступово, він турбує хворого тривало, має чіткий зв'язок з прийомом їжі. Блювота зі згустками крові, при виразці блювота шлунковим вмістом, шлунковим соком. Велике значення мають в анамнезі:вади серця, септичний ендокардит, аневризми серця і аорти, кардіосклероз, аортоартериїт, а при виразці виразковий анамнез. Стан хворого крайнє важкий, живіт слабко бере участь у диханні, живіт не напружений спочатку, передня черевна стінка при пальпації різко болюча. Аускультативно посилена перистальтика, яка надалі слабне з подальшим парезом кишківника. Далі викають симптоми перитоніту, наростає загальна інтоксикація. А при виразці стан хворого середньої важкості, живіт бере участь в акті дихання, круглий м'який, біль і резистентність в епігастрії і пілородуоденальній зоні і позитивний симптом Менделя. Тахікардія, артеріальний тиск знижується. Лабораторне лейкоцитоз, зростання ШОЕ. При виразці пульс і тиск в межах норми, кров без особливих змін. Рентгеноскопічне — відсутня перистальтика, газ у петлях кишки. Лапароскопічно: ішемія з подальшою гангреною ділянки кишки. Ангіографія: визначають рівень оклюзіі мезентеріальних судин — переважно проводять селективну мезентерікографію або аортографію. Всі перераховані зміни не характерні для курованої патології, а при виразковій хворобі за допомогою рентгенологічного і ендоскопічного методів виявляють дефект слизової — виразку дванадцятипалої кишки, також має місце зростання показників шлункової секреції ВАО і SАО, також зростає рН шлунку.
Розгорнений клінічний діагноз
На основі:
1.Попереднього діагнозу
2.Додаткових методів обстеження:
Загальний аналіз крові ві20.01.2002р.
Паличкоядорні 6%
ШОЕ 23 мм/год
Аналіз калу на скриту кров від 21.01.2002р.
Різко позитивна. ФЕГДС від 19.01.2002р.
Стравохід з вогнищевими запальними змінами в с/3 і н/3, закид шлункового вмісту. Кардіальна розетка — без змін. Шлунок: кардіальний відділ — вогнищеві запальні зміни. Дно і тіло — порожнина вільно розправляється повітрям, містить незначну кількість мутної рідини з домішками слизу і жовчі. Астральний відділ — вогнищеві запальні зміни. Перистальтика всіх відділів збережена. Спостерігається помірна складчастість рельєфу слизової. Пілорус спазмований. Цибулина 12-ти палої кишки гіперемована, деформована. По передній стінці 12-ти палої кишки — виразка діаметром 0.8х0,7 см, глибиною до 0,5 см, по задньо-нижній стінці пілоричного відділу 12 ти палої кишки виразка діаметром 0.5-0,4 см. Рh — 2.5. Заключення: Пептичний катаральний езофагіт у фазі загострення. Виразки дванадцятипалої кишки по передній стінці діаметром 0,8х0,7 см, по задньо-нижній стінці пілоричного відділу діаметром 0,5-0,4 см. Деформація цибулини дванадцятипалої кишки. Супутній хронічний гастро дуоденіт.Ознаки перенесеної кровотечі.
3. диференціального діагнозу
можна поставити клінічний діагноз: Виразкова хвороба, активна фаза, середньої важкості з больовим і диспептичним синдромом. Хронічні рецидивуючі виразки передньої стінки (0,8х0,7 см) і задньо-нижньої стінки (0,5х0,4 см) цибулини дванадцятипалої кишки. Ускладнена дуоденальною кровотечею.
Етіологія і патогенез, патологічна анатомія:
Виразкова хвороба — хронічне, циклічно перебігаюче захворювання, основним клінічним і морфологічним проявом якого є рецидивуюча виразка шлунку чи дванадцятипалої кишки. У залежності від локалізації виразки й особливостей патогенезу хвороби розрізняють виразкову хворобу з локалізацією виразки в пілородуоденальній зоні чи тілі шлунка, хоча існують і поєднані форми. Крім виразки як прояву виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, існують так називані симптоматичні виразки, тобто виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, що зустрічаються при різних захворюваннях. Такі виразки, що спостерігаються при ендокринних захворюваннях (ендокринні виразки, при паратиреозі, тиреотоксикозі, синдромі Еллісона—Золлінгера), при гострих і хронічних порушеннях кровообігу (дисциркуляторно-гіпоксичні виразки), при зкзо- і ендогенних інтоксикаціях (токсичні виразки}, алергії (алергічні виразки), специфічному запаленні (туберкульозні, сифілітичні виразки), після операцій на шлунку і кишечнику (післяопераційні пептичні виразки), у результаті медикаментозного лікування (лікарські виразки, наприклад при лікуванні кортикостероїдами, ацетилсаліциловою кислотою).
Виразкова хвороба — широко розповсюджене захворювання, що зустрічається частіше в міського населення, особливо в чоловіків. У пілородуоденальній зоні виразка зустрічається частіше, ніж у тілі шлунка. Виразкова хвороба — чисто людське страждання, у розвитку якого основну роль грають стресові ситуації, чим і обумовлений ріст захворюваності виразковою хворобою в XX сторіччі у всіх країнах світу.
Етіологія. У розвитку виразкової хвороби основне значення мають стресові ситуації, психоемоційна перенапруга, що ведуть до дезинтеграції тих функцій кори головного мозку, що регулюють секрецію і моторику гастродуоденальної системи (кортико-висцеральні порушення). Ті ж процеси дезинтеграцї можуть розвиватися в корі головного мозку при надходженні патологічних імпульсів з органів, у яких з'являються патологічні зміни (вісцеро-кортикальні порушення). Неврогенна теорія виразкової хвороби може вважатися досить обрунтованою, але вона дозволяє пояснити виникнення хвороби далеко не у всіх випадках. У виникненні виразкової хвороби велика роль аліментарних факторів (порушення режиму і характеру харчування), шкідливих звичок (паління, і зловживання алкоголем), впливу ряду лікарських засобів (ацетилсаліцилова кислота, індометацин, кортикостероїди й ін.). Безумовне значення мають спадково-конституційні (генетичні) фактори, серед яких О (І) група крові, позитивний резус-фактор, «статус несекреторів» (відсутність антигенів гістосумісності, що відповідають за вироблення глікопротеінів шлункового слизу) і ін. Останнім часом виникнення виразкової хвороби стали зв'язувати з інфекційним агентом — НеІісоbacter руlori, що виявляють при дуоденальній виразці в 90%, а виразці в шлунку 70—80% випадків.
Патогенез. Він складний і тісно зв'я...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора