Міністерство охорони здоров’я України
Львівський Національний медичний університет ім. Данила Галицького
Кафедра акушерства та гінекології
Зав. кафедрою - проф., д.м.н. Л. Б. Маркін
Керівник - доц. Грабовська_Т. В.
ІСТОРІЯ ХВОРОБИ
Діагноз : Множинна вузловата фіброміома матки з ускладненим перебігом , хронічна постгеморагічна гіпохромна анемія . Середньоважка форма .
Куратор :
медичного факультету
м. Львів
2006
Паспортна частина
Прізвище, ім'я, по- батькові
Пилипенко Віра Іванівна
Вік
47 років
Дата поступлення
25.10.2006.
Місце проживання
Львівська обл.., м. Миколаїв
Місце роботи
домогосподарка
Направлена
Миколаївська районна лікарня
Діагноз при поступленні
Множинна вузловата фіброміома матки з ускладненим перебігом
Діагноз клінічний
Множинна вузловата фіброміома матки з ускладненим перебігом. Хронічна постгеморагічна гіпохромна анемія. Середньоважка форма.
Скарги
Хвора скаржиться на болючі тривалі (8-10 днів) місячні з виділенням значної кількості крові із згустками, нерегулярний менструальний цикл (15-25 днів), серцебиття, стискаючий біль та відчуття перебоїв в ділянці серця, головокружіння, загальну слабість.
Анамнез хвороби
Вважає себе хворою близько 2 років, коли при профогляді з допомогою УЗД було виявлено по передній стінці та в ділянці дна матки вузли до 1,5 см в діаметрі. Була взята на диспансерне спостереження гінеколога по місцю проживання; 1 раз в рік проводилось УЗД органів черевної порожнини та тазу. Останні пів року стан погіршився внаслідок рясних, тривалих місячних, що супроводжувались явищами анемії (рівень гемоглобіну становив 85 г/л). Пацієнтка лікувалась консервативно у дільничого гінеколога. Після лікування наставало деяке полегшення загального стану.
В зв’язку з черговим погіршенням загального стану в плановому порядку госпіталізована у відділення оперативної гінекології для проведення оперативного втручання.
Анамнез життя
Росла і розвивалась в задовільних соціально-побутових умовах. В школу пішла в 7 років. Від своїх ровесників у фізичному і розумовому розвитку не відставала. В дитинстві хворіла ГРВІ, ангінами.
Травми, туберкульоз, венеричні захворювання, вірусний гепатит у себе та у родичів заперечує. Шкідливі звички (вживання алкоголю, тютюнопаління, наркоманію) заперечує. Шкідливі професійні чинники відсутні. Спадковий анамнез не обтяжений.
Спеціальний анамнез
1. Менструальна функція
Перші місячні - в 14 років. Регулярний цикл встановився упродовж 1 року. Менструальні кровотечі тривали до 5 днів, середня тривалість менструального циклу становила 21 день, виділялось близько 100 мл крові. Перед менструацією відзначала помірні болі внизу живота. Міжменструальних кровотеч не було.
З початком статевого життя (19 років), після пологів (1974) та артифіціального аборту (1979) змін менструального циклу не було. З 2004 року місячні болючі, тривалі (6-7 днів), рясні з виділенням значної кількості крові із згустками, нерегулярний менструальний цикл (15-25 днів).
2. Дітородна функція
Через 1 рік після початку регулярного статевого життя без застосування контрацепції наступила перша вагітність , що завершилась вчасними (при терміні 39 тижнів) фізіологічними пологами (1984). Був гестоз першої половини вагітності (блювота вагітних, слинотеча). Друга половина вагітності та пологи протікали без ускладнень. Народився хлопчик з масою тіла 3400 г, довжиною тіла 52 см, без асфіксії. Післяпологовий період протікав без особливостей. Менструальна функція відновилась через 6 місяців (лактаційна аменорея). У 1986 р наступила 2 вагітність , яка протікала без ускладнень і закінчилась вчасними (при терміні 39 тижнів) фізіологічними пологами .
У 1988, 1990 ,1992 році здійснено аборти (12, 10, 10 тижні відповідно) за соціальними показами . Післяабортний період протікав без ускладнень.
3. Статева функція
Початок статевого життя у 19 років. В шлюбі 27 років. Під час статевого акту і після нього болю і кров’янистих виділень немає. Запобігання вагітності забезпечувала використанням засобів механічної (презерватив) та медикаментозної контрацепції (в останні роки, - три-регол, марвелон).
4. Секреторна функція
У першій половині менструального циклу нявні помірні виділення з піхви прозорого слизу без запаху. Патологічні виділення заперечує.
5. Перенесені супутні гінекологічні захворювання
Наявність інших гінекологічних захворювань протягом життя заперечує.
6. Стан суміжних органів малого тазу
Захворювань нижнього відділу сечовивідної системи не було. Сечовипускання та акт дефекації не порушені. Кровотечі із прямої кишки немає.
Об'єктивні дані
1. Загальний стан
Загальний стан середньої важкості. Свідомість ясна. Положення в ліжку активне. Конституція нормостенічного типу. Шкіра та видимі слизові оболонки бліді, чисті, вологі. Тургор шкіри нормальний. Периферичні лімфовузли не пальпуються.
Дихання через ніс вільне, ритмічне, ЧД - 18/хв. При огляді грудна клітка - без особливостей. При порівняльній перкусії над легенями на всьому протязі ясний легеневий звук. При аускультації над легенями везикулярне дихання.
При огляді ділянки серця патології не виявлено. Верхівковий поштовх та межі відносної та абсолютної серцевої тупості - в межах норми. При аускультації тони серця ритмічні з частотою 90/хв., послаблені, наявний м’який систолічний шум над верхівкою.
Пульс ритмічний, симетричний, задовільного наповнення та напруження, частота його складає 90 /хв. АТ - 110/70 мм рт. ст.
Живіт округлої форми. При поверхневій пальпації живіт м'який, не болючий. При глибокій методичній ковзній пальпації по методу Образцова-Стражеско патології з боку товстої кишки не виявлено. Перкуторно над животом тимпанічний звук. Симптом Щоткіна-Блюмберга та симптом флюктуації від'ємні. При аускультації живота прослуховуються кишкові шуми з частотою 10/хв.
Перкуторно межі печінки по Курлову складають 9/8/7 см. Нижній край печінки по l. medioclavicularis dextra не пальпується.
"Жовчеві" симптоми (Кера, Ортнера, Лепене, Мерфі, Мюссі) від'ємні.
Болючості в зонах Шоффара та Губергріца не виявлено. Симптом Мейо-Робсона від'ємний.
Розміри селезінкової тупості складають 8-7 см. Селезінка не пальпується.
Нирки та сечовий міхур не пальпуються. Симптом Пастернацького від'ємний з обидвох сторін.
Ендокринна сфера. Щитовидна залоза при пальпації м’яка, не збільшена, не болюча. Патологї інших залоз також не відзначено .
Нервова система. Сухожилкові рефлекси адекватні , S=D, рухи в кінцівках здійснюються у повному об'ємі. Чутливість збережена. Патологічних рефлексів та менінгіальних симптомів не виявлено.
Патології в області психічної сфери не виявлено.
2. Спеціальне гінекологічне дослідження
а) огляд і пальпація молочних залоз
Молочні залози симетричні, округлої форми, задовільно розвинені. Шкіра блідо-рожева, ареоли та соски округлої форми, деформацій та тріщин немає. При пальпації пухлин, інфільтратів немає. Виділення з молочних залоз відсутні. Регіонарні лімфатичні вузли не пальпуються.
б) огляд зовнішніх статевих органів
Лоно без особливостей, оволосіння по жіночому типу. На внутрішній поверхні стегон гіперемії, пігментації, екземи, варикозно розширених вен немає. Великі та малі статеві губи розвинені нормально . Набряку, виразок, кондиломатозних розростань, пухлин, варикозно розширених вен немає.
Присінок піхви: слизова рожева,без виразок . Клітор невеликий, конусовидної форми. Зовнішнє вічко уретри блідо-рожеве; поліпів, виділень немає. Ознаки запалення парауретральних ходів відсутні. При огляді вивідних протоків бартолінієвих залоз гіперемії, набряку і виділень немає: пальпаторно залози м’якої консистенції, не болючі.
Ознак випадіння стінок піхви немає. Рубці, розриви, виразки в ділянці задньої спайки відсутні. В ділянці заднього проходу гемороїдальних вузлів, тріщин, виразок, кондилом та випадіння слизової оболонки немає.
в) внутрішнє гінекологічне дослідження
огляд в дзеркалах
Слизова піхви блідо-рожева, виразок, розростань, пухлин, варикозно розширених вен, внутрішньопіхвових злук, перегородок немає. Складчастість виражена. Склепіння піхви середньої глибини, симетричні. Шийка матки циліндричної форми, нормальної величини, слизова рожева; виразкувань , розростань та пухлинних утворів немає. Зовнішнє вічко цервікального каналу закрите. Виділяється прозорий шийковий слиз (слизова пробка) в помірній кількості і без запаху.
вагінальне та бімануальне дослідження
Стінки піхви м’якоеластичні, розтяжимість задовільна; рубців, перегородок та синехій немає. Шийка матки розміщена по осі тазу, м’якої консистенції, рухома, неболюча при зміщенні. Зовнішнє вічко цервікального каналу пропускає кінчик великого пальця. Шийка і тіло в anteflexio-anteversio. Тіло матки збільшене до 7-8 тижнів вагітності, деформоване за рахунок фіброматозних вузлів, щільної консистенції, не болюче. При виведенні шийки матки пулевими щипцями пальповані пухлинні утворення зміщуються також. Додатки з обох сторін не визначаються. Склепіння вільні.
Попередній діагноз
На підставі:
скарг хворої на болючі тривалі (8-10 днів) місячні з виділенням значної кількості крові із згустками, нерегулярний менструальний цикл (15-25 днів);
анамнезу захворювання (тривалість хвороби близько 5 років, виявлення фіброматозних вузлів при УЗД-дослідженні, приєднання симптоматики анемії в останні 2 роки);
результатів бімануального дослідження (тіло матки збільшене до 7-8 тижнів вагітності, деформоване за рахунок фіброматозних вузлів, щільної консистенції, не болюче),-
можемо поставити попередній діагноз:
Множинна вузловата фіброміома матки з ускладненим перебігом.
Результати додаткових гінекологічних методів обстеження
1. УЗД органів малого тазу від 26.10.06.
Матка в anteflexio. Розміри 6,2 Х 5,1 Х 5,3 см. Структура неоднорідна. По передній стінці наявний субслизовий фіброматозний вузол діаметром 1,6 см; біля дна - субслизовий фіброматозний вузол розмірами 5,4 Х 5,3 Х 5,6 см, в товщі міометрію - діаметром 1-1,5 см.
Шийка матки 3,9 Х 3,5 Х 3,9 см.
Цервікальний канал не деформований.
Порожнина матки деформована.
Ендометрій 0,9
Правий яйник 3,2 Х 1,9 Х 2,0 см.
Лівий яйник 3,2 Х 2,2 Х 2,0 см.
Сечовий міхур без особливостей.
2. Біопсія шийки матки з гістологічним дослідженням від 27.10.06.
Патологічних змін не виявлено .
3. Мазок на ступінь чистоти піхви: епітелій 8-12-16 в п/з, флора- палички.
Результати лабораторних методів обстеження
Загальний аналіз крові
від 25.10.06.
від 30.10.06.
Гемоглобін
75 г/л,
88 г/л,
Еритроцити
3,0 ( 1012 /л,
3,5 ( 1012 /л,
Лейкоцити
5,8 ( 109 /л,
6,2 ( 109 /л,
П
4%,
3%,
С
65%,
66%,
Е
0%,
2%,
Л
26%,
24%,
М
5%,
5%,
ШОЕ
10 мм/год
6 мм/год
Цукор крові від 25.10.06. - 3,5 ммоль/л
Загальний аналіз сечі від 25.10.2006.
Кількість 150 мл,
Колір с/ж, прозора
Питома вага 1021
рН > 7
Лейкоцити 3-5 в п-з
Епітелій 4-6 в п-з
Аналіз крові на RW від 25.10.06. - реакція від'ємна
Висновки консультантів
Консультація терапевта від 27.10.2006р.
Т = 36,7 0С. Пульс 88 уд./хв. АТ = 110/65 мм рт. ст.
Скарги на головокружіння, серцебиття та відчуття перебоїв у роботі серця.
Об’єктивно: шкіра бліда, над легенями везикулярне дихання, cor - тони ритмічні, послаблені, наявний систолічний шум над верхівкою. Живіт м’який, не болючий. Сиптом Пастернацького від’ємний з обох сторін.
Діагноз: Хронічна постгеморагічна анемія. Середньоважка форма.
Рекомендовано:
1. Залізовмісна дієта,
2. Ферроплекс - по 2 др. 3 р./д. після їди,
3. Контроль загального аналізу крові,
4. Спостереження терапевта.
Диференційний діагноз
При гінекологічному обстеженні курованої хворої пальпуються пухлинні утворення різної величини з гладкою поверхнею, щільноеластичної консистенції, малорухомі та дещо болючі. Така симптоматика вимагає виключення кистоми, яка зустрічається у жінок даної вікової групи (курованій хворій 40 років) і також супроводжується наявністю не болючого пухлинного утвору в малому тазі; проте для кистоми нехарактерні порушення менструального циклу із виділенням великої кількості крові. При низведенні шийки матки пулевими щипцями у курованої хворої зміщуються і пальповані пухлинні утвори, що доводить їх приналежність до тіла матки і чого не спостерігається при кистомі. УЗД органів малого тазу засвідчує наявність у нашої пацієнтки множинних фіброматозних вузлів (переважно субмукозних) в тілі матки, що остаточно виключає наявність кистоми в даному випадку.
Збільшення розмірів тіла матки та кровотечі часто є провідними симптомами раку тіла матки. Однак, для раку тіла матки характерні водянисті виділення, які пізніше змінюються на сукровичні, а згодом набувають характеру м’ясних помиїв. Кров’янисті виділення виникають спочатку періодично і мають мажучий характер, а потім стають постійними. Усього цього не було у курованої хворої. Анемія на фоні раку часто супроводжується підвищенням ШОЕ, в той час як у нашому випадку ШОЕ - в межах норми. При розпаді злоякісної пухлини і приєднанні інфекції часто виникає кольпіт, піометра, гарячка, лейкоцитоз, чого немає у даної пацієнтки.
При бімануальному дослідженні тіло матки в обидвох випадках збільшене, однак консистенція його у курованої хворої щільна, а при раку тіла матки здебільшого м’яка. При раку тіла матки після завершення бімануального дослідження часто з’являються кров’янисті виділення, чого не спостерігалось у нашої пацієнтки. Уточнити діагноз може біопсія з подальшим гістологічним та цитологічним дослідженням. Кінцевий діагноз встановлюють на основі гістологічного обстеження зіскобу ендометрію.
Збільшення матки є однією з ознак вагітності. Виключити вагітність у хворої допомагає відсутність у неї сумнівних ознак вагітності (зміна апетиту, смаку, нудота, блювота, подразливість, пігментація шкіри на обличчі, по білій лінії живота, в ділянці сосків та ареол) та вірогідних ознак (припинення менструальної функції, збільшення молочних залоз і виділення з них при натисканні молозива, синюшність слизової піхви та матки); при вагітності матка м’якої консистенції, у нашої хворої- щільної. УЗД органів малого тазу доводить наявність у курованої хворої множинних фіброматозних вузлів в матці, а не вагітності.
Клінічний діагноз
На підставі:
скарг хворої на болючі тривалі (8-10 днів) місячні з виділенням значної кількості крові із згустками, нерегулярний менструальний цикл (15-25 днів), головокружіння, серцебиття, відчуття перебоїв у роботі серця;
анамнезу захворювання (тривалість хвороби близько 5 років, виявлення фіброматозних вузлів при УЗД-дослідженні, приєднання симптоматики анемії в останні 2 роки);
даних загального огляду (блідість шкірних покривів, послаблення тонів серця, наявність м’якого систолічного шуму над верхівкою, тахікардії, тенденції до зниження артеріального тиску);
результатів бімануального дослідження (тіло матки збільшене до 7-8 тижнів вагітності, деформоване за рахунок фіброматозних вузлів, щільної консистенції, не болюче);
результатів УЗД органів малого тазу (виявлення кількох фіброматозних вузлів, розташованих здебільшого субмукозно, деформуючих порожнину матки);
даних біопсії шийки матки з гістологічним дослідженням (виявлення важкої дисплазії епітелію шийки матки з підозрінням на c-r in situ);
даних загального аналізу крові (зниження рівня гемоглобіну та еритроцитів);
даних консультації терапевта (підтвердження наявності у курованої хворої анемії),-
можемо поставити клінічний діагноз:
Множинна вузловата фіброміома матки з ускладненим перебігом.. Хронічна постгеморагічна гіпохромна анемія. Середньоважка форма.
Методи лікування
Враховуючи скарги, анамнез захворювання, анамнез життя, дані загального огляду та спеціального гінекологічного дослідження, додаткових гінекологічних методів обстеження (даних УЗД органів малого тазу та гістологічного дослідження біоптату шийки матки) хворій рекомендовано оперативне лікування, показами для якого є тривалі місячні, що призвели до анемізації хворої та множинна фіброміома. При вирішенні питання про об’єм операції (тобто проведення ампутації чи екстирпації матки) слід керуватись станом шийки матки. Оскільки в шийковому біоптаті не виявлено дисплазії епітелію, але зважаючи на вік , хворій показана ампутація матки як метод радикального лікування фіброміоми . Питання про видалення чи залишення маткових труб та яйників вирішуватиметься під час операції в залежності від їх стану.
Для визначення об’єму операції необхідне проведення таких досліджень як діагностичний зішкріб слизової оболонки тіла матки та цитологічного дослідження біоптату шийки матки. Обов’язковим також є дослідження вмісту піхви на ступінь чистоти.
Перед операцією хвору необхідно максимально компенсувати з огляду на наявність середньоважкої форми хронічної постгеморагічної анемії. З цією метою доцільним є призначення залізовмісної дієти, препаратів заліза, комплексу вітамінів та мікроелементів). Операцію слід проводити лише при досягненні компенсації у хворої, тобто встановленні лабораторних показників червоної крові на цифрах, що відображають принаймі нижні межі норми.
В передопераційному періоді слід призначити:
1. Режим ліжковий розширений;
2. Дієта №15, збагачена залізовмісними продуктами (м’ясо, печінка, гречана каша, гранат, хурма тощо);
3. Медикаментозна корекція:
Rp: Dragee Ferroplexi N 100
D.S. Всередину по 2 др. тричі на день після їди.
Rp: Tab. "Unicap T" N 30
D.S. Всередину по 1 таб. 1 раз на день.
Безпосередньо перед операцією - премедикація: 0,5 мл 0,1% атропіну; 1 мл 1% дімедролу; 1 мл 2% промедолу - п/ш
В післяопераційному періоді доцільно застосувати:
1. Фолікулін, який усуває загальні порушення в організмі при кастрації
Rp: Folliculini 0,1% - 1 ml
D.t.d.N 10 in ampull.
S. В/м по 1 мл щодня
2. З метою попередження інфекційних ускладнень в післяопераційному періоді рекомендовано застосувати - цефоперазон (цефобід):
Rp: Cefobidi pro injectionibus 1,0
D.t.d.N 3
S. Вміст флакону розчинити в 200 мл 5% глюкози, ввести тричі: за 30 хв. до операції, через 12 і 24 години після операції.
3. Для стимуляції перистальтики кишківника (профілактика післяопераційної атонії кишківника) рекомендована гіпертонічна клізма та прозерин:
Rp: Sol. Proserini 0,05% - 1 ml
D.t.d.N 10 in ampull.
S. По 1 мл п/ш 1 р./д.
4. Покращення обмінних процесів:
Rp: Sol. Glucosi 5% - 400 ml
Kalii chloridi 3,0
Insulini pro injectionibus 5 ОД
Sol. Ac. ascorbinici 5% - 1 ml
М. Sterilisa !
D.t.d.N 5
S. В/в крапельно 1 р./д.
Rp: Splenini 1 ml
D.t.d.N. 10 in ampull.
S. По 1 мл в/м 1 р./д.
Rp: Tab. "Unicap T" N 30
D.S. Всередину по 1 таб. 1 раз на день.
5. Знеболююча терапія:
Rp: Sol. Analgini 50% - 2 ml
D.t.d.N. 10 in ampull.
S. В/м по 2 мл 3 р./д.
Щоденник
Дата
Об'єктивні дані
Призначення
27.10.2006
Т36,6 0С
АТ 115/70 мм рт. ст.
Пульс 80/хв.
ЧД 20/хв.
Почуває себе краще. Зникли головокружіння, серцебиття, відчуття перебоїв у роботі серця. Апетит і сон не порушені.
Загальний стан задовільний. Свідомість ясна. Положення в ліжку активне.
Над легенями везикулярне дихання.
Тони серця послаблені, ритмічні, частота їх- 80/хв., наявний систолічний шум над верхівкою.
Живіт м'який, не болючий.
Сечопуск не порушений. Стілець оформлений, 2 р./д.
Огляд в дзеркалах:
Слизова піхви блідо-рожева, виразок, розростань, пухлин, варикозно розширених вен, внутрішньопіхвових злук, перегородок немає. Складчастість виражена. Склепіння піхви середньої глибини, симетричні. Шийка матки циліндричної форми, нормальної величини, слизова рожева; звиразкувань, розростань та пухлинних утворів немає. Зовнішнє вічко цервікального каналу закрите. Виділяється прозорий шийковий слиз (слизова пробка) в помірній кількості і без запаху.
Вагінальне та бімануальне дослідження:
Стінки піхви м’якоеластичні, розтяжимість задовільна; рубців, перегородок та синехій немає. Шийка матки розміщена по осі тазу, м’якої консистенції, рухома, неболюча при зміщенні. Зовнішнє вічко цервікального каналу пропускає кінчик великого пальця. Шийка і тіло в anteflexio-anteversio. Тіло матки збільшене до 7-8 тижнів вагітності, деформоване за рахунок фіброматозних вузлів, щільної консистенції, не болюче. При низведенні шийки матки пулевими щипцями пальповані пухлинні утворення зміщуються також. Додатки з обох сторін не визначаються. Склепіння вільні.
Призначене лікування переносить добре. Готується до операції.
Куратор ___________
Лікування згідно листка призначення.
Операцію планувати на 4.02.2001 р.
Аналіз крові загальний.
Коагулограма.
Аналіз крові на визначення групи по системі АВО і Rh.
Консультація гематолога
Прогноз
Для життя - сприятливий
Для відновлення функції - несприятливий (з огляду на проведення ампутації матки)
Для видужання - сприятливий
Для роботи - сприятливий
Епікриз
Хвора Пилипенко Віра Іванівна, 47 років в плановому порядку за направленням завідуючого відділенням лікаря-гінеколога миколаївської рай-лікарні поступила в відділення оперативної гінекології із скаргами на болючі тривалі (8-10 днів) місячні з виділенням значної кількості крові із згустками, нерегулярний менструальний цикл (15-25 днів), головокружіння, серцебиття, відчуття перебоїв у роботі серця.
З анамнезу хвороби відомо, що пацієнтка хворіє упродовж 2 років з моменту виявлення фіброміоматозних вузлів при УЗД-обстеженні органів малого тазу, виконаного в комплексі профогляду. В останні пів року стан погіршився, місячні стали тривалішими, ряснішими, з’явились ознаки анемізації.
З анамнезу життя відомо, що у пацієнтки спостерігається підвищена чутлипвість до середників пеніцилінового ряду.
При об'єктивному обстеженні з боку органів кровообігу виявлено тахікардію, послаблення тонів серця, наявність м’якого систолічного шуму над верхівкою, тенденції до зниження артеріального тиску; з боку інших внутрішніх органів патології не виявлено.
При вагінальному та бімануальному дослідженні стінки піхви м’якоеластичні, розтяжимість задовільна; рубців, перегородок та синехій немає. Шийка матки розміщена по осі тазу, м’якої консистенції, рухома, неболюча при зміщенні. Зовнішнє вічко цервікального каналу пропускає кінчик великого пальця. Шийка і тіло в anteflexio-anteversio. Тіло матки збільшене до 7-8 тижнів вагітності, деформоване за рахунок фіброматозних вузлів, щільної консистенції, не болюче. При виведенні шийки матки пулевими щипцями пальповані пухлинні утворення зміщуються також. Додатки з обох сторін не визначаються. Склепіння вільні.
Проведено обстеження: загальний аналіз крові.: гемоглобін 75 г/л, еритроцити 3 Г/л, лейкоцити 5,8 Г/л, з них П 4%, С 65%, Е 0%, Л 26%, М 5%, ШОЕ 10 мм/год., в динаміці - гемоглобін 105 г/л, еритроцити 3,5 Г/л, лейкоцити 6,2 Г/л, з них П 3%, С 66%, Е 2%, Л 24%, М 5%, ШОЕ 6 мм/год.; загальний аналіз сечі - без ознак патології, аналіз крові на RW - реакція від’ємна.
Проведено УЗД обстеження органів малого тазу. Матка в anteflexio. Розміри 6,2 Х 5,1 Х 5,3 см. Структура неоднорідна . По передній стінці наявний субслизовий фіброматозний вузол діаметром 1,6 см; біля дна - субслизовий фіброматозний вузол розмірами 5,4 Х 5,3 Х 5,6 см, в товщі міометрію - діаметром 1-1,5 см. Шийка матки 3,9 Х 3,5 Х 3,9 см.Цервікальний канал не деформований.Порожнина матки деформована.Ендометрій 0,9 см. Правий яйник 3,2 Х 1,9 Х 2,0 см.Лівий яйник 3,2 Х 2,2 Х 2,0 см.Сечовий міхур без особливостей.
Проведено біопсію шийки матки і виконано гістологічне дослідження шийкового біоптату, патолого-морфологічних змінне відзначено . Взято і досліджено мазок на ступінь чистоти піхви : епітелій 8-12-16 в п/з, флора- палички.
Проконсультована терапевтом : діагностовано середньоважку форму хронічної постгеморагічної анемії.
Поставлено клінічний діагноз: Множинна вузловата фіброміома матки з ускладненим перебігом . Хронічна постгеморагічна гіпохромна анемія. Середньоважка форма.
Хворій показане оперативне лікування - ампутація матки.
В передопераційному періоді призначене лікування: режим ліжковий розширений, стіл №15, збагачений залізовмісними продуктами, ферроплекс по 2 др. 3 р./д. всередину, юнікап Т - по 1 таб. 1 р./д. всередину.
Результат лікування: покращення клінічного стану (зникнення суб’єктивної анемічної симптоматики), позитивна динаміка в загальному аналізі крові (зростання рівня гемоглобіну та еритроцитів).
Після досягнення стійкої компенсації планується виконати операцію - ампутацію матки (орієнтовно 05.10.06.)
На момент закінчення курації хвора продовжує лікування в відділенні оперативної гінекології.
Куратор ___________
Література
1. В.И.Кулаков, Н.Д.Селезнева, В.И.Краснопольский "Оперативная гинекология", Москва "Медицина", 1990
2. Л.В.Тимошенко "Практическая гинекология", Киев "Здоров’я", 1988
3. Г.П.Максимов "Функциональная диагностика в акушерстве и гинекологии", Киев "Здоров’я", 1989
4. Е.Т.Михайленко, Г.М.Бублик-Дорняк "Гинекология", Киев "Вища школа", 1979