Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Киста лівого яйника Дефіцитна нормохромна анемія.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Івано-Франківська державна медична академія
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Історія хвороби дитини
Предмет:
Дитяча хірургія
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство охорони здоров'я України
Івано-Франківська державна медична академія
Курс дитячої хірургії
Зав. кафедрою - доцент, к.м.н. Й.І.Библюк
Керівник - ас. Фофанов
ІСТОРІЯ ХВОРОБИ ДИТИНИ
Оцінка за написання історії: Паспортна частина
Прізвище, ім'я, по- батькові
Зузяк Ірина Віталіївна
Вік
3 роки 5 місяців
Батько
Зузяк Віталій Андрійович, сезонні роботи
Мати
Зузяк Марія Петрівна, домогосподарка
Дата поступлення
26.02.1998 1820
Місце проживання
Івано-Франківська обл., Снятинський р-н,
с. Тростенець, вул. Галана, 25
Ким спрямований
Заболотівська РЛ
Діагноз при поступленні
Гострий апендицит
Діагноз клінічний
Киста лівого яйника Дефіцитна нормохромна анемія. Легка форма.
Скарги
Зі слів матері встановлено, що дитину турбують підвищення температури тіла, болі в животі, неодноразова блювота.
Анамнез хвороби
Дитина хворіє третю добу. Зі слів матері відомо, що дівчинка захворіла раптово 24.02.1998 року, коли з’явились болі в животі, локалізацію яких у дитини вияснити не вдалось. В цей день двічі виникала блювота, після якої наставало незначне полегшення стану дівчинки. Дитину батьки лікували вдома самостійно, за допомогою не звертались. На наступний день дитина почувала себе значно краще, однак в четвер, 26.02.98 знову виник больовий синдром, спостерігалась одноразова блювота. Паралельно у дитини наростали слабість, апатія, підвищилась температура тіла до 37,9 0С. В зв’язку із цим батьки дитини звернулись до лікаря-педіатра Заболотівської РЛ. Останнім був запідозрений апендицит, в зв’язку із чим дитину було спрямовано в хірургічне відділення Івано-Франківської ОДКЛ.
Анамнез життя
Зі слів матері відомо, що Зузяк Ірина Віталіївна народилась 4.09.1994 року в с. Тростенець Снятинського району другою дитиною в сім’ї. Дівчинка народилась доношеною в результаті фізіологічних вагітності і пологів з вагою 3300 г, довжиною тіла 52 см, без асфіксії. На грудному вигодовуванні знаходилась на першому році життя. З 1996 року часто (2-3 рази на рік) хворіє ГРВІ. В жовтні 1997 року перенесла пневмонію. Дитячі інфекційні хвороби, туберкульоз, хвороба Боткіна, хірургічні втручання мамою заперечуються.
Росте і розвивається в задовільних соціально-побутових умовах. Виховується вдома, дитячий садочок не відвідує. Від своїх ровесників у фізичному і розумовому розвитку не відстає. Наявність у себе та у чоловіка шкідливих звичок (вживання алкоголю, тютюнопаління, наркоманію) мамою заперечується. Шкідливі професійні чинники у батьків відсутні. Спадковий не обтяжений. Спостерігається підвищена чутливість до антибіотиків пеніцилінового ряду. Привита згідно віку.
Об'єктивні дані
Загальний стан дитини важкий. Свідомість ясна. Положення в ліжку активне. Будова тіла правильна.
Температура тіла 37,8 0С.
Маса дитини 12 кг. Ріст 105 см. Обвід грудної клітки 52 см. Фізичний розвиток дитини за ростом, вагою та обводом грудної клітки, оцінений методом емпіричних розрахунків та антропометричних стандартів (методом сигмальних відхилень) середній. Ріст дівчинки пропорційний.
Шкіра та видимі слизові оболонки бліді, чисті, вологі. Тургор шкіри нормальний. Щічки рожеві, зів спокійний. Язик сухий, обкладений білим налетом. Розвиток підшкірної жирової клітковини задовільний. Набряків немає. Периферійні лімфовузли не збільшені. Патології з боку м’язів, кісток та суглобів не виявлено.
Носове дихання вільне. Виділень з носа немає. Дихання ритмічне, ЧД - 26 /хв. При огляді грудна клітка правильної форми. Тип дихання змішаний. Обидві половини грудної клітки в однаковій мірі приймають участь в акті дихання. При пальпації грудна клітка резистентна, не болюча. Голосове тремтіння проводиться однаково з обидвох сторін. При порівняльній перкусії над легенями ясний легеневий звук. При топографічній перкусії встановлено: висоту стояння верхівок (спереду справа 3 см, зліва 3,5 см; ззаду справа і зліва - на рівні processus spinosus vertebrae prominentis); поля Креніга становлять справа 4 см, зліва 3,5 см. Нижні межі легень перкуторно визначаються на рівні:
Лінії
Справа
Зліва
linea parasternalis
V міжребер’я
-
linea medioclavicularis
верхній край VII ребра
-
linea axilaris anterior
верхній край VIII ребра
верхній край VIII ребра
linea axilaris media
верхній край IX ребра
верхній край IX ребра
linea axilaris posterior
верхній край X ребра
верхній край X ребра
linea scapularis
верхній край XI ребра
верхній край XI ребра
linea paravertebralis
остистий відросток Th XI
остистий відросток Th XI
Екскурсія нижніх країв легень складає:
по linea medioclavicularis
3 см
-
по linea axilaris media
4,5 см
4,5 см
по linea scapularis
3 см
3 см
При аускультації над легенями пуерильне дихання. Бронхофонія проводиться однаково з обидвох сторін.
При огляді ділянки серця патології не виявлено. Верхівковий поштовх пальпується в V міжребер’ї зліва на 1 см назовні від linea medioclavicularis sinistra, обмежений, середньої сили та висоти, зниженої резистентності. Пульс ритмічний, симетричний, задовільного наповнення та напруження, частота його складає 125 /хв. Перкуторно межі відносної серцевої тупості встановлені на рівні:
Межі
Відносна тупість
Права
1 см досередини від назовні від linea parasternalis dextra
Верхня
ІІ міжребер’я по linea parasternalis sinistra
Ліва
на 1 см назовні від linea medioclavicularis sinistra
При аускультації тони серця ритмічні з частотою 125/хв., ясні, чисті.
АТ - 90/55 мм рт. ст.
Живіт асиметричний, здутий. При пальпації живота спостерігається пасивне напруження м’язів передньої черевної стінки, виражена болючість при пальпації надлобкової та правої здухвинної ділянки. Перкуторно над животом тимпанічний звук. Симптом Щоткіна-Блюмберга позитивний. Симптом флюктуації від'ємний. При аускультації живота прослуховуються кишкові шуми з частотою 10/хв.
Перкуторно межі печінки по Курлову складають 8/7/6 см. Нижній край печінки, пропальпований по l. medioclaviclaris dextra, гладкий, неболючий, м’якоеластичний.
Розміри селезінкової тупості складають 7/6 см. Селезінку пропальпувати не вдалось.
Симптом Пастернацького від'ємний з обидвох сторін.
Фізіологічні відправлення не порушені.
Нервова система. Сухожилкові рефлекси жваві, S=D, рухи в кінцівках здійснюються у повному об'ємі. Чутливість збережена. Патологічних рефлексів та менінгіальних симптомів не виявлено.
Патології в області психічної сфери не виявлено.
Попередній діагноз
На підставі:
скарг на підвищення температури тіла, болі в животі, неодноразову блювоту;
анамнезу захворювання (гострий початок захворювання, динаміка наростання симптомів хвороби упродовж трьох діб, відсутність ефекту від застосованого лікування);
даних об’єктивного обстеження:
огляду (важкий загальний стан дитини, блідість шкірних покривів, сухий та обкладений білим налетом язик, здутий та асиметричний живіт);
пальпації (напруження м’язів передньої черевної стінки, болючість при пальпації в надлобковій та правій здухвинній ділянках, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга),-
можемо поставити попередній діагноз:
Гострий апендицит.
План обстеження
Загальний аналіз крові
Біохімічний аналіз крові
Коагулограма
Аналіз крові на цукор
Аналіз крові на визначення групи крові по системі АВО і Rh
Загальний аналіз сечі
Аналіз калу на я/г
Оглядова рентгенографія черевної порожнини
УЗД оранів черевної порожнини
Консультація дитячого гінеколога
Результати додаткових методів обстеження
Загальний аналіз крові
від 26.02.1998
Гемоглобін
100 г/л,
Еритроцити
3,0 ( 1012 /л,
КП
1,0
Лейкоцити
7,3 ( 109 /л,
П
9 %,
С
58 %,
Е
1 %,
Л
26 %,
М
6 %,
ШОЕ
15 мм/год
Цукор крові від 27.02.98 - 3,7 ммоль/л
Аналіз крові на визначення групи крові по системі АВО і Rh від 27.02.98 - А (ІІ) Rh +
Загальний аналіз сечі від 26.02.98
Кількість 100 мл,
Колір с/ж, мутна
Питома вага 1007
рН < 7
Лейкоцити 1-2 в п-з
Еритроцити 0-1 в п-з
Епітелій 0-1 в п-з
Солі ++ (урати)
Біохімічний аналіз крові від 27.02.98
Білірубін загальний 10,54 ммоль/л
Загальний білок 67,2 г/л
Альбуміни 63%
(1-глобуліни 9%
(2-глобуліни 3%
(-глобуліни 13%
(-глобуліни 12%
АсТ 0,58 ммоль/год л
АлТ 0,46 ммоль/год л
Натрій плазми 140 ммоль/л
Калій плазми 4,5 ммоль/л
Сечовина 5,3280 ммоль/л
Креатинін 0,0488 ммоль/л
Коагулограма від 4.02.98
Час рекальцифікації 93 с
Протромбіновий індекс 71%
Загальний фібриноген 3330 мг/л
Тромботест N
Фібриноген В -
Толерантність плазми до гепарину 3-4 хв.
УЗД органів черевної порожнини від 27.02.98
Печінка не збільшена, ехоструктура її збережена. Жовчевий міхур звичайної форми, стінки його не потовщені, включення відсутні. Підшлункова залоза ізоехогенна, не збільшена. Селезінка в нормі. Нирки звичайної форми, розмірів та положення. Матка розміром 18 Х 9 мм, овоїдної форми, тканина ізоехогенна, структура її однорідна. Яйники не візуалізуються, в області лівого яйника визначається киста діаметром 50 мм. В дугласовому просорі наявна вільна рідина. Візуалізується рідинне утворення з тонкостінною капсулою, розташоване біля дна сечового міхура. Сечовий міхур об’ємом 100 мл, вміст однорідний.
Заключення: киста лівого яйника
Клінічний діагноз
На підставі:
скарг на підвищення температури тіла, болі в животі, неодноразову блювоту;
анамнезу захворювання (гострий початок захворювання, наростання симптомів хвороби упродовж трьох діб, відсутність ефекту від застосованого лікування);
даних об’єктивного обстеження:
огляду (важкий загальний стан дитини, блідість шкірних покривів, сухий та обкладений білим налетом язик, здутий та асиметричний живіт);
пальпації (напруження м’язів передньої черевної стінки, болючість при пальпації в надлобковій та правій здухвинній ділянках, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга);
даних додаткових методів обстеження:
загального аналізу крові (нейтрофільоз із зсувом формули вліво, еозинопенія, підвиена ШОЕ, зниження рівня гемоглобіну та еритроцитів);
результатів УЗД органів черевної порожнини (наявність кисти розміром 50 мм в ділянці лівого яйника та вільної рідини в дугласовому просторі),-
можемо поставити клінічний діагноз:
Киста лівого яйника. Дефіцитна нормохромна анемія. Легка форма.
Етіологія і патогенез
Новоутворення статевих органів у дівчаток зустрічаються приблизно у 1,5-4% випадків. Доброякісні пухлини зустрічаються в 3-4 рази частіше, ніж злоякісні. Пухлини яйників у дитячому віці характеризуються:
1) меншою різноманітністю гістологічних форм;
2) переважанням простих ретенційних кист та справжніх проліферуючих пухлин-кистом.
Етіопатогенез кист яйників у дітей остаточно не з’ясований, однак доведено, що розвиток їх може обумовлюватись порушенням внутрішньоутробного розвитку плода або гормональним дизбалансом (гіперпродукція естрогенів, відносна недостатність гестагенів та андрогенів), за рахунок чого яйник зазнає посилених проліферативних впливів, що приводить до збільшення його клітинної маси і формування порожнини, заповненої рідиною.
Лікування
Дитині з виявленою кистою в черевній порожнині показане оперативне лікування - радикальне видалення кисти.
27.02.98 р. 11.30 - премедикація:
Sol. Methacini 0,1% - 0,2 ml
Sol. Dimedroli 1% - 1 ml
Sol. Calipsoli 5% - 1,5 ml
27.02.98 р. 12.00 - протокол операції № 214
Діаноз: Киста лівого яйника
Назва операції: Лапаротомія, видалення кисти лівого яйника
Наркоз: загальний
Після обробки операційного поля нижнім серединним розрізом від пупка до лобка пошарово розкрито черевну порожнину. Гемостаз в рані. З малого тазу в рану виведено пухлиноподібний утвір, який виходить із лівих придатків (лівого яйника). Пухлину видалено, ліва маткова труба залишена. Ложе пухлини перитонізоване. Праві придатки не змінені. Черевну порожнину осушено. Накледено пошарово шви на рану. Накладено асептичну пов’язку.
Макропрепарат: видалена пухлина до 10 см в діаметрі, округлої форми, темносинюшного кольору, кистозної консистенції.
В післяопераційному періоді рекомендовано:
1. Режим ліжковий
2. Стіл №15
3. Фармакотерапія:
Rp.: Cefobidi pro injectionibus 1,0
D. t. d. N 2
S. Ввести в/в раплинно по 0,5 г тричі: за 30 хв. до операції, через 12 і через 24 години після операції, попередньо розчинивши вміст флакону в 100 мл 5% розчину декстрози.
Rp.: Sol. Analgini 50% - 2 ml
D. t. d. N 10 in ampull.
S. Вводити в/м по 0,4 мл тричі на добу
4. Дихальна гімнастика
Можливі післяопераційні ускладнення
1. Ранні ускладнення:
1.1. Ускладнення з боку черевної порожнини:
парез кишківника, розвиток паралітичної кишкової непрохідності;
кровотеча в черевну порожнину;
розлитий перитоніт;
1.2. Ускладнення з боку післяопераційної рани:
нагноєння післяопераційної рани;
1.3. Ускладнення з боку інших органів та систем:
застійна пневмонія,
септицемія.
2. Пізні ускладнення (розвиваються через 1 місяць і більше):
Злукова кишкова непрохідність;
Лігатурні нориці;
Вентральна грижа.
Щоденник
Дата
Об'єктивні дані
Призначення
28.02.98
Т37,7 0С
АТ 85/50 мм рт. ст.
Пульс 140/хв.
ЧД 30/хв.
Загальний стан дитини середньої важкості. Турбують ниючі болі в ділянці післяопераційної рани, виражена загальна слабість, спрага, понижений апетит. Сон не порушений. Шкірні покриви блідо-рожеві, вологі. Над легенями пуерильне дихання. Тони серця ритмічні, ясні, чисті, частота їх складає 140/хв. Живіт м’який, чутливий при пальпації в ділянці післяопераційної рани. Сечопуск не порушений, 6 р./д. Упродовж доби спостерігається затримка стільця та газів.
Післяопераційна рана: краї рани блідо-рожевого кольору, не набряклі, не кровлять, виділень та інфільтрації в ділянці рани не виявлено. Пов’язка незначно просякнута кров’янистим вмістом. Проведено туалет рани, накладено суху асептичну пов’язку.
Куратор ___________
Лікування згідно листка призначення.
Аналіз крові загальний.
Коагулограма.
Аналіз сечі загальний
6.03.98
Т36,9 0С
АТ 90/60 мм рт. ст.
Пульс 120/хв.
ЧД 24/хв.
Дитина почуває себе значно краще. Загальний стан дитини задовільний. Турбують незначні ниючі болі в ділянці післяопераційного рубця. Сон та апетит не порушені. Шкірні покриви блідо-рожеві, вологі. Над легенями пуерильне дихання. Тони серця ритмічні, ясні, чисті, частота їх складає 120/хв. Живіт м’який, чутливий при пальпації в ділянці післяопераційного рубця. Сечопуск не порушений, 4 р./д. Стілець оформлений, 2 р./д.
Післяопераційна рана: краї рубця блідо-рожевого кольору, не набряклі, не кровлять, виділення та інфільтрація відсутні. Пов’язка суха. Проведено туалет рани, знято шви, накладено суху асептичну пов’язку.
Куратор ___________
Аналгін відмінити
Дозволити нетривалі прогулянки на свіжому повітрі
Загальний аналіз крові
Загальний аналіз сечі
Біохімічний аналіз крові
Прогноз
Для життя - сприятливий
Для відновлення функції - відносно сприятливий, за умови, що збережений яйник компенсуватиме функцію видаленого кистозно зміненого яйника.
Для видужання - сприятливий
Для роботи - сприятливий
Епікриз
Дитина Зузяк Ірина Віталіївна, 3 р. 5 міс., мешканка с. Тростенець Снятинського р-ну Івано-Франківської області, поступила 26.02.1998 за направленням лікаря-педіатра Заболотівської районної лікарні в хірургічне відділення ОДКЛ із скаргами (зі слів матері) на підвищення температури тіла, болі в животі, неодноразову блювоту.
З анамнезу хвороби відомо, що дитина хворіє третю добу, захворіла раптово 24.02.1998 року, коли з’явились болі в животі, локалізацію яких у дитини вияснити не вдалось; в цей день двічі виникала блювота, після якої наставало незначне полегшення стану дівчинки. Дитину батьки лікували вдома самостійно, за допомогою не звертались. На наступний день дитина почувала себе значно краще, однак в четвер, 26.02.98 знову виник больовий синдром, спостерігалась одноразова блювота. Паралельно у дитини наростали слабість, апатія, підвищилась температура тіла до 37,9 0С. В зв’язку із цим батьки дитини звернулись до лікаря-педіатра Заболотівської РЛ. Останнім був запідозрений апендицит, в зв’язку із чим дитину було спрямовано в хірургічне відділення Івано-Франківської ОДКЛ.
Анамнез життя без особливостей.
При об'єктивному обстеженні виявлено: температура тіла 37,8 0С, ЧД 28/хв., пульс 125 /хв., АТ 90/55 мм рт. ст.; шкірні покриви блідо-рожеві, вологі; язик сухий, обкладений білим налетом. Легені та серце- в межах вікової норми, без ознак патології. Живіт здутий, асиметричний. М’язи передньої черевної стінки напружені, при пальпації живіт болючий в надлобковій та правій здухвинній ділянках. Симптом Щоткіна-Блюмберга позитивний. З боку інших внутрішніх органів патології не виявлено.
Проведено обстеження: загальний аналіз крові від 26.02.98 р.: гемоглобін 100 г/л, еритроцити 3,0 Г/л, лейкоцити 7,3 Г/л, з них П 9%, С 58%, Е 1%, Л 26%, М 6%, ШОЕ 15 мм/год.; загальний аналіз сечі від 26.02.98 - 100 мл, с/ж, мутн., Le- 1-2 в п-з, ер. 0-1 в п-з, епітелій- 1-2 в п-з., солі ++ (урати); аналіз крові на цукор від 27.02.98 - 3,7 ммоль/л, коагулограма і біохімічний аналіз крові від 27.02.98 - без ознак патології.
Виставлено клінічний діагноз: Киста лівого яйника. Дефіцитна нормохромна анемія. Легка форма.
Лікування: Проведено лапаротомію з видаленням кисти лівого яйника. Проведено профілактику післяопераційної інфекції периопераційним (трьохразовим) введенням цефобіду. Післяопераційний період протікав без ускладнень, було призначено аналгін по 0,4 мл 50% розчину 3 р./д. в/м, дихальну гімнастику.
Результат лікування: дитина одужує, готується до виписки.
Куратор ___________
Література
1. Ю.Ф.Исаков "Детская хирургия"
Москва "Медицина" 1983
2. Медицина дитинства (за редакцією П.С.Мощича),
Київ "Здоров’я", 1994
3. П.Н.Гудзенко "Детские болезни",
Киев "Вища школа", 1984
4 . Ф. П. Тринус “ Фармакотерапевтический справочник “
Київ “ Здоров’я “ , 1995
5. Фарминдекс,
Киев "Универсум", 1997
6. Справочник "Видаль": Лекарственные средства, зареестрированные в России. 1997 год"
7. Конспект лекцій з дитячої хірургії
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора