Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Хронiчний пiєлонефрит в стадії загострення. Гострий бронхіт, реконвалісцент.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Медичний факультет
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Історія хвороби дитини
Предмет:
Педіатрія
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ІСТОРІЯ ХВОРОБИ.
PARS OFFICIALIS.
1. Прізвище, ім"я, по-батькові: Михайлюк Володимир Михайлович
2. Вік: 6 років 6 місяців, 18.07.1995 р.н.
3. Стать: чоловіча
4. Група крові: А(ІІ) Rh(+)
5. Побічна дія медикаментів: не виявлена
6. Адреса, місце проживання: м.Городенка, вул.Височина 57
7. Місце навчання: СОШ №1, 1 клас.
8. Батько: Михайло Іванович, 28.06.1972р.н., безробiтнiй.
9. Мати: Наталія Володимірівна, 28.05.1974р.н., безробiтня.
10. Дата і час госпіталізації: 07.02.2002р., 1135
11. Дата і час виписки:
12. Ким направлена: ДОДНП
13. Дiагноз установи, що направила: хронiчний пiєлонефрит в стадії загострення ? Дисметаболічна
нефропатія.
14. Діагноз при поступленні: хронiчний пiєлонефрит в стадії загострення. Гострий бронхіт,
реконвалісцент.
15.Клінічний діагноз: хронiчний пiєлонефрит в стадії загострення. Гострий бронхіт, реконвалісцент.
16.Діагноз кінцевий клінічний: вторинний хронiчний пiєлонефрит рецидивуючий перебiг, перiод за-
гострення.
Супутнiй: аліментарний алергоз, рецидивуючий бронхіт, фаза загострення, реконвалісцент.
Обструктивний синдром. Анемія легкого ступеня змішаного генезу.
17.Результати лікування: видуження, хворий виписується зі стаціонару
Дата і час курації: 15.02. – 19.02.2002р., 14.30-15.30 год.
QUERELLAE AEGROTAE.
На момент поступлення: на тривале, біля двох місяців, підвищення температури тіла до 37,1-37,5°С,бiль у поперику справа тупого характеру, млявiсть, слабкiсть, пiдвищену втомлюваність, порушення сечопуску, порушення сну, покашлювання.
На момент курації: на незначне періодичне підвищення температури до 37,1°С, а також на: втомлюваність, слабкість, періодичні головні болі, порушення сну.
ANAMNESIS COMMUNIS.
Органи дихання: дихання через нiс не утруднене, без видiлень. Кашель вiдсутнiй. Харкотиння не видiляеться. Кровохаркання вiдсутне. Задишки, болей в груднiй клiтцi немае. Грудна клiтка нормостенiчна.
Вiдношення передньозаднього та поперечного дiаметра дорiвнює приблизно 0,68. Ребра напрямляються дещо косо вниз, надчеревний кут дорiвнюе 90°. Мiжребернi промiжки вираженi нерiзко. Над-i пiдключичнi ямки вираженi слабо. Лопатки щiльно прилягають до грудної клiтки, нечiтко контуруються.
Ознаки рахiтичної, воронкоподiбної та човникоподiбної грудної клiтки вiдсутнi.
Серцево-судинна система: наявнiсть серцевого горба на переднiй поверхнi грудної клiтки не вiдмiчаеться. Болi в дiлянцi серця вiдсутнi. Задишки та приступiв ядухи не спостерiгається. Рiзко виражених перебоїв в роботi серця немає. Спазматичнi явища не турбують. Вiдчуття пульсацiй в будь-яких дiлянках тiла немає.
Органи травлення: апетит понижений. Смаковi вiдчуття непорушенi. Вiдчуття пекучостi ( болi) в язицi не спостерiгається. Дитина добре розжовуе їжу, ковтання вiльне, слиновидiлення нормальне, сухостi в ротi не вiдчуває. Нудота i блювота не турбує. Метеоризму не спостерiгається. Стiлець нормальний.
Опорно-руховий апарат: болi в суглобах, кiстках, м"язах вiдсутнi. Припухлостi в дiлянцi суглобiв не спостерiгається. Обмеження рухiв немає. Слабкостi в м"язах хлопчик не вiдчуває.
Нервово-психiчна сфера i органи чуття: головнi болi не турбують. Шум у вухах, маячiння перед очима не спостерiгається. Непритомностi, припливу кровi до голови немає. Сон нормальний, пам"ять збережена. Настрiй бадьорий. Пiдвищеної дратiвливостi, надмiрної збудливостi, суму, боязнi тощо не виявлено.
Судом в дiлянцi м"язiв немає. Вiдчуття онiмiння дiлянок тiла, гiпостезiї, гiперстезiї, парастезiї, зуд шкiри не турбує.
Функцiональний стан органiв чуття (зору, нюху, слуху, смаку) не змiнений. Больова i тактильна чутливiсть збережена.
Ендокриння система: щитовидна залоза не збільшена, судом не спостерігається, надмірне ожиріння нехарактерне, підвищення або зниження м’язового тонусу не спостерігається. Симптоми Хвостека ( І, ІІ, ІІІ ), Труссо, Вейса, Шлезингера, Гофмана відсутні. Трофічні зміни нігтів та крихкості зубів не відмічається.
Диспластичний розподіл жирової клітковини відсутній. “Буйволового” типу ожиріння немає. Надмірне облисіння відсутні. Надмірна пігментація чи ж депігментація шкіри не спостерігається. Стрії відсутні.
Змін з боку підшлункової залози не виявлено.
Голос звичайний. Гіпертрихоз не відмічається.
Змін з боку гіпофіза та гіпоталамусу не виявлено.
ANAMNESIS MORBI.
Дитина вважає себе хворою на протязі 2 місяців, протягом яких у хлопчика спостерігається постійний субфебрилітет. Крім того спостерігалися наступні ознаки неспецифічного інтоксикаційного синдрому: погіршення загального стану, млявість, слабість, періодичний головний біль тощо. Крім того хлопчика турбував періодичний кашель з виділенням незначної кількості харкотиння. Через місяць після виникнення вище перелічених скарг з’явився біль у попериковій ділянці тупого характеру. Мати стерджує, що подібні скарги відмічались і раніше, але так, як і в даному випадку стаціонарного лікування хлопчик не проходив. Виникнення даного захворювання ( за словами матері ) пов’язує із переохолодженням. Однак, не зважаючи на наявність вище перелічених симптомів, дитина за медичною допомогою не зверталася. Хлопчик лікувався вдома з приводу гострого ларингіту.
Тільки через два місяця після появи вище перелічених симптомів мати вирішила пройти медичне обстеження. Після встановлення дільничним педіатром діагнозу хронічного пієлонефриту ? та дисметаболічної нефропатії дитина була направлена на стаціонарне лікування до Обласної клінічної дитячої лікарні. Хлопчик госпіталізується вперше.
ANAMNESIS VITAE.
Дитина народилася від нормальної вагітності. Вагітність протікала без ускладнень, пологи без патології. Вага при народженні становила 3100 г., ріст 50 см. Оцінка життєздатності дитини по шкалі Апгар на 2 хвилині складала 8 балів, на 8 хвилині – 9 балів. Приклали до грудей через 6 годин після народження, смоктати намагався відразу. На грудному вигодовуванні дитина перебувала протягом 6 місяців, перший прикорм був введений у 5 місяців. Хлопчик почав впізнавати маму в 2,5 місяців.
Сидіти почав у 6 місяців, стояти у 8,5 місяці, ходити в 11,5 місяців. В 4 місяці почав вимовляти окремі голосні літери, а приблизно в 8 місяців сказав перше слово. Після року ріс і розвивався нормально, не відрізняючись розумовим та фізичним розвитком від однолітків. Ознаки рахіту не спостерігались. Хлопчик переніс ексудативно-катаральний діатез. Щеплений згідно віку.
Дитина до школи пішла у 6 років. В першому класі відмічалась мінімальна дисфункція головного мозку ( дошкільно-шкільний дезадаптаційний синдром). Алергiчний анамнез не обтяжений. Спадковий анамнез обтяжений ( батько хворіє цукровим діабетом ).
Дитина часто хворіє ларингітом, бронхітом, пневмоніями алергічного генезу.
Серед дитячих хвороб були: вітрянка.
В контактi з iнфекцiйними хворими не перебував.
Мати: Михайлюк Наталя Володимірівна, 27 років, безробітня.
Батько: Михайлюк Михайло Іванович, 29 років, безробітній.
В родинi вад розвитку не спостерiгається. В родині спостерігається ендокринологічна патологія, а саме: батько хворіє цукровим діабетом. Туберкульоз, алкоголiзм, психiчнi, нервовi, венеричнi захворювання заперечують.
Хлопчик росте i розвивається в задовiльних матерiально-побутових умовах. У сiм’ї - свiтла, суха i тепла квартира. Дитина дотримується режиму харчування i дня. Хлопчик харчується 4 рази на день.
Заняття в школi починаються о 8.30 год. i закiнчуються о 12.00 год. Додаткових навантажень немає.
Генеологічне дерево
STATUS PRAESENS OBJECTIVUS.
Загальний стан хворого в момент обстеження: задовільний.
Свідомість: ясна.
Положеня в ліжку: активне.
Вираз обличчя: звичайний.
Будова тіла: нормостенічна.
Температура тіла: 36,6 градусів.
ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРОГО ЗА СИСТЕМАМИ.
1. Колір шкіри: блідорожевий.
2.Шкіра: чиста, суха, еластична. Тургор шкіри нормальний. Гіперкератоз відсутній.
3. Волосяний покрив: гіпертріхоз відсутній.
4. Нігті: форма нігтів не змінена, еластичність нормальна, колір блідорожевий. Симптом Квінке негативний.
5.Слизові оболонки рота і повік: видимі слизові оболонки блідорожевого кольору, вологі, чисті.
6. Формула зубів: 6_________6
6 1 1 6
6. Стан ясен: слизова оболонка ясен рожевого кольору, не кровоточить.
7. Язик: рожевого кольору, вологий, без нальоту, тріщини та виразки відсутні.
8. Мигдалики: рожевого кольору, дещо збільшені, не набряклі.
9. Запах з рота: відсутній.
10. Стан підшкірної жирової клітковини: хлопчик пониженого відживлення, товщина жирового шару на рівні 5-6 ребер по lin. axillaris posterior складає 1,5 см. Підшірна жирова клітковина розміщена симетрично, ознаки флегмони відсутні. Набряки відсутні.
11. Периферичні лімфовузли: не пальпуються.
12. Стан м"язевої системи: розвиток м"язів задовільний, тонус їх звичайний, при пальпації неболючі.
13. Кістковий скелет: розвинений нормально, відповідні частини його симетричні. Деформації хребта, грудної клітки та кінцівок відсутні. При пальпації та навантаженні по осі болючість не прослідковується.
14. Суглоби: зміна конфігурації суглобів відсутня, не болючі. Рухи в суглобах збережені.
15. Дихальна система:
Огляд грудної клітки: форма грудної клітки конічна, лопатки прилягають до грудної клітки. Дихання через ніс вільне, ритмічне, з частотою 22 дихальних рухів за хвилину. Тип дихання змішаний. Обидві половини грудної клітки приймають участь в акті дихання.
Пальпація: при пальпації грудна клітка нормальної резистентності, неболюча. Fremitus pectoralis ослаблене в нижніх відділах лівої частини грудної клітки.
Перкусія: при порівняльній перкусії на всьому протязі над легенями ясний легеневий звук.
При топографічній перкусії:
Висота стояння верхівок спереду: справа-3 см, зліва-3 см.
Висота стояння верхівок ззаду: верхівки обох легень знаходяться на рівні остистого відростка VII шийного хребця.
Ширина полів Креніга: справа і зліва по 6 см.
Нижні межі легень:
праворуч
ліворуч
lin. parasternalis
верхній край VI ребра
-
lin. medioclavicularis
нижній край VI ребра
-
lin. axillaris anterir
VII ребро
VII ребро
lin. axillaris media
VIII ребро
IX ребро
lin. axillaris posterior
IX ребро
IX ребро
lin. scapularis
X ребро
X ребро
lin. paravertebralis
остистий відросток XI грудного хребця
Рухомість легеневого краю незмінена ( по лопаточній лінії: справа-6 см, зліва-5 см).
Аускультація: дихання жорстке, ослаблене, справа під лопаткою вислуховуються сухі непостійні хрипи. Бронхофонiя проводиться однаково над симетричними дiлянками легень.
Крепітація та шум тертя плеври відсутні.
16. Серцево-судинна система:
Пальпація: при пальпаторному визначенні пульсу на променевих артеріях він однаковий, ритмічний, доброго наповнення та напруження; частота серцевих скорочень - 92 ударів за хвилину. При пальпації крупних артеріальних стовбурів стінки їх еластичні; ущільнення стінок та розширення не виявлено. При огляді передньої черевної стінки та грудної клітки розширені вени не виявлено.
Перкуторно визначені межі серцевої тупості:
Відносної: права-1,5 см назовні від правого краю грудини.
ліва-1 см медіальніше від лівої середньоключичної лінії.
верхня-на рівні ІІІ ребра.
Абсолютної: права-на рівні лівого краю грудини.
ліва-2 см медіальніше від лівої середньоключичної лінії.
верхня-на рівні ІІІ міжребір"я.
Аускультація: при аскультації тони серця гучні, ритмічні. Органічні та функціональні шуми серця не вислуховуються.
Артеріальний тиск: 110/70 мм рт. ст.
17. Шлунково-кишечний тракт:
Огляд живота: форма живота округла, права і ліва половини живота симетричні. Пупок дещо
втягнутий. Видима перистальтика відсутня. Передня черевна стінка частково приймає участь в акті дихання. Шкіра живота без висипання. Видимих рубців немає.
Пальпація: при поверхневій пальпації передня черевна стінка неболюча, напруження її відсутнє.
При глибокій ковзній методичній пальпації по методу Образцова-Стражеско сигмовидна кишка пальпується в лівій здухвинній ямці у вигляді щільного гладенького циліндра, безболісна, наявне деяке її зміщення.
Сліпа кишка пальпується в правій здухвинній ямці, як гладкий, дещо рухомий циліндр(зміщення становить 2-3 см) з невеликим розширенням донизу, болючість при пальпації відсутня.
Кінцева частина клубової кишки не пальпується.
Поперечна ободова кишка пальпується у вигляді рухомого, дещо прогнутого по середині, циліндра,
помірно щільної консистенції, при пальапції безболісна, наявне деяке її бурчання.
Шлунок пальпуємо за допомогою аускультофрікції: ділянка над шлунком м"яка, не дає м"язевого
захисту. Велика кривизна розміщена по обидві сторони від lin. mediana anterior, на 3 см вище пупка.
Воротар пальпується як короткий тяж діаметром 2 см, який змінює свою форму і консистенцію. Нижня межа шлунку розташовується вздовж lin. mediana anterior на 1 см вище від пупка.
Нижній край печінки про пальпації гострий, м"який, рівний, безболісний; не виходить з-під краю правої реберної дуги.
ПЕРКУТОРНІ МЕЖІ ПЕЧІНКИ ПО КУРЛОВУ.
ВЕРХНЯ: по lin. medioclavicularis dextra- на рівні VI ребра
по lin. mediana anterior-основа мечовидного відростка
НИЖНЯ: по lin. medoclavicularis dextra-на рівні правої реберної дуги
по lin. mediana anterior-між середньою і верхньою третиною відростка, що сполучає пупок із мечовидним відростком.
ПО ЛІВІЙ РЕБЕРНІЙ ДУЗІ: на рівні VII-VIII ребра.
Розміри печінки відповідно складають: 9/8/7 см.
Перкусія печінки по методу Ф.Г. Яновського і В.П.Образцову:
НИЖНЯ ГРАНИЦЯ АБСОЛЮТНОЇ ТУПОСТІ ПЕЧІНКИ:
По lin. axillaris anterior dextra – на рівні Х міжребір’я ( в нормі на рівні Х ребра );
По lin medioclavicularis dextra – на рівні по нижньому краю правої реберної дуги ( в нормі по
нижньому краю правої реберної дуги );
По lin. parasternalis dextra – на 2 см нижче нижнього краю правої реберної дуги ( в нормі на
2 см нижче нижнього краю правої реберної дуги );
По lin. mediana anterior – на границі між верхньою та середньо третиною лінії, що сполучає
нижній край мечевидного відростка з пупком ( норма );
По lin. parasternalis sinistra – по нижньому краю лівої реберної дуги ( норма ).
ВЕРХНЯ ГРАНИЦЯ АБСОЛЮТНОЇ ПЕЧІНКОВО ТУПОСТІ:
По lin. axillaris anterior dextra – на рівні V міжребір’я ( норма );
По lin medioclavicularis dextra – на рівні V міжребір’я ( норма );
По lin. parasternalis dextra – на рівні нижнього краю V ребра ( норма );
По lin. mediana anterior - на рівні прикріплення V ребра до грудини норма ( норма );
По lin. parasternalis sinistra - не визначалась, оскільки тут знаходиться абсолютна серцева
тупість.
Таким чином, висота печінкової тупості складає:
По lin. parasternalis dextra – 9 см ( при нормі 8-10 см );
По lin medioclavicularis dextra – 10 см ( при нормі 9-11 см );
По lin. axillaris anterior dextra – 11,5 см ( при нормі 10,5-12 см ).
Пiдшлункова залоза при пальпацii за Гротом неболюча ( в точках Мейо-Робсона, Кача, Дежардена та зонах Шоффара i Губеркрiтца болючостi не вiдмiчається).
Жовчний міхур не пальпується. "Жовчеві" симптоми (Кера, Ортнера, Мерфі, Грекова-Ортнера, Мюссі, Гаусмана, Лекена, Пекарського, Йонаша, Боаса, Харитонова) від’ємні.
Перкусія: над усією ділянкою живота тимпанічний звук.
Аускультація: прослуховуються кишкові шуми з частотою 6 перистальтичних рухів за хвилину в ділянці сліпої і висхідної ободової кишки.
18.Сечовидільна система: нирки та сечовий міхур не пальпуються. Змiщення нирок при використаннi метода болотування (Грiона) не вiдмiчається. Симптом Пастернацького позитивний з обох боків.
19. Нервова та ендокринна системи: патології не виявлено. Після проведенння по внутрішній поверхні передпліччя порівняно гострим кінцем ручки з"явився червоний дермографізм, який тривав близько 1 хвилини, після чого замістився на білий.
20. Ендокриння система: щитовидна залоза не збільшена, судом не спостерігається, надмірне ожиріння нехарактерне, підвищення або зниження м’язового тонусу не спостерігається. Симптоми Хвостека ( І, ІІ, ІІІ ), Труссо, Вейса, Шлезингера, Гофмана відсутні. Трофічні зміни нігтів та крихкості зубів не відмічається.
Диспластичний розподіл жирової клітковини відсутній. “Буйволового” типу ожиріння немає. Надмірне облисіння відсутні. Надмірна пігментація чи ж депігментація шкіри не спостерігається. Стрії відсутні.
Змін з боку підшлункової залози не виявлено.
Голос звичайний. Гіпертрихоз не відмічається.
Змін з боку гіпофіза та гіпоталамусу не виявлено.
20. Фізіологічні відправлення: не порушені, безболісні.
Антропометричнi показники та iндекси.
1.Маса тiла: m=10+2n, тобто: 22 кг-норма; фактично: 21 кг.
2.Зрiст дитини: L=100+6(n-4), тобто: 112 см-норма; фактично: 116 см.
3.Окружнiсть голови: P=50+0,6(n-5), тобто: 50,6 см-норма; фактично: 50,4 см.
4.Окружнiсть грудноi клiтки: T=63-1,5(10-n), тобто: 57 см-норма; фактично: 58 см.
5. Площа тiла: S=(n-1)/10, тобто: S=(6-1)/10=5/10=0,5 кв.м.
6. Iндекс Ерiсмана: IЕ=ОГК-зрiст/2=58-116/2=58-58=0 см.
Вiдхилення показникiв по емпiричних формулах:
а) маса-5%;
б) зрiст+1,3%;
в) ОГ-0,4%;
г) ОГК-2,2%. Фiзичний розвиток вiдповiдае середньому.
За сигмальними таблицями середньостатистичний показник маси - 22,25, середньоквадратичне сигмальне вiдхилення - 7,4:
(22,25-21):7,40= 0,16.
Середньостатистичний показник росту - 113,05, середньоквадратичне сигмальне вiдхилення - 6,4.
(113,05-116):6,4= - 0,46.
Показники маси та росту за сигмальним методом оцiнки середньому фiзичному розвитку.
За центильною таблицею всi показники знаходяться в межах вiд 25 до 75, що вiдповiдае середньому фiзичному розвитку.
Показники: Фактичнi: За емпiр. форм. За сигм. табл. За центил. табл.
1. Маса, кг 21 кг 22 кг 0,16 Знах. в межах 25-
2. Зрiст, см 116 см 112 см -0,46 Знах. в межах 25-
3. ОГ, см 50,4 см 50,6 см Знах. в межах 25-
4. ОГК, см 58 см 57 см Знах. в межах 25-
DIAGNOSIS PRAELIMINARIS.
На підставі:
скарг хворого: на тривале, біля двох місяців, підвищення температури тіла до 37,1-37,5°С,бiль у поперику справа тупого характеру, млявiсть, слабкiсть, пiдвищену втомлюваність, порушення сечопуску, порушення сну, покашлювання.
анамнезу захворювання: дитина вважає себе хворою на протязі 2 місяців, протягом яких у хлопчика спостерігається постійний субфебрилітет. Крім того спостерігалися наступні ознаки неспецифічного інтоксикаційного синдрому: погіршення загального стану, млявість, слабість, періодичний головний біль тощо. Крім того хлопчика турбував періодичний кашель з виділенням незначної кількості харкотиння. Через місяць після виникнення вище перелічених скарг з’явився біль у попериковій ділянці тупого характеру. Мати стерджує, що подібні скарги відмічались і раніше, але так, як і в даному випадку стаціонарного лікування хлопчик не проходив. Виникнення даного захворювання ( за словами матері ) пов’язує із переохолодженням. Однак, не зважаючи на наявність вище перелічених симптомів, дитина за медичною допомогою не зверталася. Хлопчик лікувався вдома з приводу гострого ларингіту.
Тільки через два місяця після появи вище перелічених симптомів мати вирішила пройти медичне обстеження. Після встановлення дільничним педіатром діагнозу хронічного пієлонефриту ? та дисметаболічної нефропатії дитина була направлена на стаціонарне лікування до Обласної клінічної дитячої лікарні.
анамнезу життя: перенесений в дитинстві ексудативно-катаральний діатез, який, як відомо,
є преморбідним станом і може бути одним із фактрів розвитку захворювання в майбутньому, а також часті ларингіти, бронхіти, пневмонії алергічного генезу, що можуть бути причиною розвитку хронічного вторинного пієлонефриту.
даних об"єктивного дослідження: Fremitus pectoralis ослаблене в нижніх відділах лівої частини грудної клітки, дихання жорстке, ослаблене, справа під лопаткою вислуховуються сухі непостійні хрипи.
Позитивний симптом Пастернацького з обох боків.
можемо поставити попередній діагноз:
Хронічний пієлонефрит в стадії загострення. Гострий бронхіт, реконвалісцент.
PLANUM EXAMINARE
1.Загальний аналiз кровi.
2.Бiохiмiчний аналiз кровi.
3.Загальний аналiз сечi.
4.Аналiз сечi за Нечипоренком.
5.Проба Зимницького.
6.Визначення рiвня С-реактивного протеiну.
7.Визначення рiвня сечовини.
8.Визначення рiвня креатинiну.
9.Визначення рiвня холестерину.
10.Визначення рiвня бiлкового спектра кровi.
11.Визначення рiвня iмуноглобулiнiв та титрiв антибактерiальних антитiл.
12.Бактерiологiчне дослiдження сечi.
13.Визначення чутливостi мiкрофлори до антибактерiальних препаратiв.
14.Визначення клiтинного складу сечового осаду.
15.Визначення осмолярностi плазми кровi та сечi, а також електропровiдностi сечi.
16.Дистанцiйна термографiя.
17.Оглядова рентгенографiя:
а) площа нирок;
б) ренально-кортикальний iндекс;
в) iндекс Ходсона ( вiдношення суми верхньоi та нижньоi товщини кортикального шару нирки до ii довжини);
г) вiдношення площi нирки до площi першого поперикового хребця.
18.Висхiдна пiелоуретрографiя.
19.Оглядова урографiя.
20.Екскреторна урографiя.
21.Динамiчна нефросцинтиграфiя.
22.Аналiз кровi на цукор.
23.Дослiдження сечi на цукор.
24.Аналiз калу.
25.Електрокардiографiя.
METHODES INQUIRENDI.
Загальний аналіз крові ( 04.02.2002р. ): Нормальний загальний аналіз крові:
Еритроцити: 4,01(10¹²/л; Еритроцити: 4,0-5,1·10¹²/л;
Кольоровий показник: 0,9; Кольоровий показник: 0,86-1,05;
Hb: 126 г/л; Hb: 132-164 г/л;
Лейкоцити: 9,2●10’/л; Лейкоцити: 4,0-9,0·10’/л;
Паличкоядерні нейтрофіли (%): 14; Паличкоядерні нейтрофіли: 1-6;
Сегментоядерні нейтрофіли (%): 50; Сегментоядерні нейтрофіли: 47-72;
Лімфоцити (%): 20; Лімфоцити: 19-37;
Моноцити (%): 12; Моноцити: 3-11;
Еозинофіли (%): 4; Еозинофіли: 0,5-5;
ШОЕ: 7 мм/год. ШОЕ: 1-10 мм/год.
Висновок: виявлено зсув лейкоцитарної формули вліво, що може свідчити про наявність
гострого запального процесу в організмі, незначний моноцитоз, що зокрема може
свідчити про наявність хронічного процесу.
Загальний аналіз крові ( 08.02.2002 ):
Еритроцити: 3,4·10¹²/л;
Кольоровий показник: 0,9;
Hb: 108 г/л;
Лейкоцити: 4,3·10’/л;
Паличкоядерні нейтрофіли (%): 5;
Сегментоядерні нейтрофіли (%): 51;
Лімфоцити (%): 33;
Моноцити (%): 8;
Еозинофіли (%): 3;
ШОЕ: 4 мм/год.
Висновок: виявлено зменшення кількості еритроцитів та гемоглобіну, що свідчить про
анемію легкого ступеня змішаного генезу ( вміст гемоглобіну в межах – 90-110 г/л,
кількість еритроцитів становить 3·10¹² - 3,5·10¹²/л ).
Біохімічний аналіз крові ( 08.02.02 ): Нормальні величнини:
Загальний білок: 73,7 г/л Загальний білок: 65-85 г/л
Тимолова проба: 1,5 ОД. Тимолова проба: 0-4 ОД.
АлАТ: 0,29 мкмоль/мл х год АлАТ: 0,1-0,68 мкмоль/мл х год
АсАТ: 0,36 мкмоль/мл х год АсАТ: 0,1-0,45 мкмоль/мл х год
Заг. білірубін: 12,15 мкмоль/л Заг. білірубін: 8,5-20,5 мкмоль/л
Прямий білірубін: норма Прямий білірубін: 25% від загального
Висновок: змін не виявлено.
Кров на цукор: Нормальний вміст цукру в крові:
Цукор крові: 4,5 ммоль/л. Цукор крові: 3,33-5,55 ммоль/л.
Висновок: змін не виявлено.
Імунологічне дослідження ( 08.02.02 ): Нормальні показники:
IgG: 1,9 г/л IgG: 8,5±0,12 г/л
IgA: 0,47 г/л IgA: 0,79±0,02 г/л
IgM: 0,48 г/л IgM: 0,96±0,13 г/л
Висновок: виявлено гіпогаммаглобулінемію, що може свідчити про наявність в організмі
хронічного запального процесу та алергії.
Показники клітинного імунітету ( 07.02.02 ):
Т: 45% ( N. 35-60% )
Тх: 36% ( N. 23-48% )
Тс: 17% ( N. 17-28% )
В: 18 ( N. 15-35% )
Висновок: змін не виявлено.
Загальний аналiз сечi ( 04.02.2002р. ): Нормальний загальний аналіз сечі:
Кiлькiсть-120,0; Кількість:
Колiр-жовтий; Колір: солом'яно-жовтий;
Реакцiя-кисла ( рН 6,0 ); Реакція: кисла;
Питома вага-1017; Питома вага: 1010-1025;
Прозорiсть-мутна; Прозорість: прозора;
Бiлок-0,066; Білок: 0,002 г/л
Цукор-немає; Цукор: немає;
Епiтелiальнi клiтини-поліморфні, незначна Епітелій: 3-6 в полі зору;
кількість;
Лейкоцити-10-12в полі зору; Лейкоцити: до 3 в полі зору;
Еритроцити-2-3 в полі зору; Еритроцити: 0-1 в полі зору;
Оксалати: +. Оксалати: -.
Висновок: виявлено зміну кольору сечі, що може свідчити про гіповолемію організму,
лейкоцитурію та мікрогематурію; оксалати.
Загальний аналіз сечі ( 08.02.02 ):
Кiлькiсть-120,0;
Колiр-жовтий;
Реакцiя-кисла ( рН 6,0 );
Питома вага-1020;
Прозорiсть-мутна;
Бiлок-0,066;
Цукор-немає;
Епiтелiальнi клiтини-поліморфні, незначна
кількість;
Лейкоцити-8-10в полі зору;
Еритроцити-1-2 в полі зору;
Оксалати: +.
Висновок: виявлено зміну кольору сечі, що може свідчити про гіповолемію організму,
лейкоцитурію та мікрогематурію; оксалати.
Дослiдження сечi по Зимницькому ( 14.02.02 ):
Номер Час Питома вага Кiлькiсть сечi, мл
порцiї
1. 09.00 1024 60,0
2. 12.00 1009 300,0
3. 15.00 1008 150,0
4. 18.00 1009 180,0
5. 21.00 1012 170,0
6. 24.00 1008 200,0
7. 03.00 1012 270,0
8. 06.00 1012 270,0
Денний дiурез: 690,0 мл
Нiчний дiурез: 640,0 мл
Загальний дiурез: 1230,0 мл
Висновок: відмічається гіпостенурія, зниження денного діурезу та підвищення нічного.
Аналiз калу ( 08.02.02.):
Яйця глист не виявлено
УЗД ( 05.02.02 ):
Контур лівої нирки за рахунок потовщення паренхіми в середньому сегменті до 2,9 см, підвищеної ехогенності, неоднорідної структури.
Паренхіма обидвох нирок незначно стоншена, підвищеної ехогенності, неоднорідної структури, порожниста система не розширена.
Селезінка не збільшена.
Збільшені лімфатичні вузли не візуалізуються. Печінка гомогенна. Жовчний міхур середніх розмірів, стінка не потовщена. Підшлункова залоза не потовщена, гомогенна.
Висновок: УЗ ознаки хронічного пієлонефриту з локальними змінами в паренхімі.
УЗД ( 11.02.02 ):
Печінка не збільшена, тканина ізоехогенна.
Жовчний міхур овальної форми. Стінка жовчного міхура ізоехогенна, не потовщена. Жовчний міхур конкрементів не містить.
Підшлункова залоза візуалізується на всьому протязі, не потовщена. Тканина ізоехогенна. Селезінка не збільшена.
Розширення серединних комплексів обох нирок; розміри нирок: права 36х33мм, ліва 36х32мм. Товщина паренхіми обох нирок 11мм.
Нирки звичайних розмірів, положення, форми. Паренхіма і чашечно-лоханочний обидвох нирок не змінені.
Висновок: вторинні ознаки хронічного пієлонефриту.
Спірометрія ( 11.02.02 ):
Дихальна недостатність І-ІІ ступеня по рестриктивному типу. Помірно знижена прохідність середніх і дрібних бронхів. Знижена прохідність бронхіол.
ЕКГ ( 08.02.02 ):
ЧСС – 92
Середня тривалість R-R – 648
Дисперсія R-R (%) – 52
Кут хвилі Р – 42
Кут хвилі QRS – 75
Кут хвилі Т – 42
Тривалість Р (мс) – 78
Тривалість P-Q (мс) – 129
Тривалість інтервалу QRS (мс) – 72
Тривалість інтервалу S-T (мс) – 107
Тривалість хвилі Т (мс) – 176
Тривалість інтервалу Q-T (мс) – 358
Висновок: ритм синусовий, нерегулярний ( аритмічний ); положення електричної осі серця –
вертикальне. Вольтаж ЕКГ завишений. Порушення процесів реполяризації в
передверхівковій області лівого шлуночка. Неповна блокада правої ніжки пучка
Гіса. Посилення біоелектричної активності лівого шлуночка.
DIAGNOSIS DEFINITA.
Враховуючи попереднiй дiагноз, що на підставі:
скарг хворого: на тривале, біля двох місяців, підвищення температури тіла до 37,1-37,5°С,бiль у поперику справа тупого характеру, млявiсть, слабкiсть, пiдвищену втомлюваність, порушення сечопуску, порушення сну, покашлювання.
анамнезу захворювання: дитина вважає себе хворою на протязі 2 місяців, протягом яких у хлопчика спостерігається постійний субфебрилітет. Крім того спостерігалися наступні ознаки неспецифічного інтоксикаційного синдрому: погіршення загального стану, млявість, слабість, періодичний головний біль тощо. Крім того хлопчика турбував періодичний кашель з виділенням незначної кількості харкотиння. Через місяць після виникнення вище перелічених скарг з’явився біль у попериковій ділянці тупого характеру. Мати стерджує, що подібні скарги відмічались і раніше, але так, як і в даному випадку стаціонарного лікування хлопчик не проходив. Виникнення даного захворювання ( за словами матері ) пов’язує із переохолодженням. Однак, не зважаючи на наявність вище перелічених симптомів, дитина за медичною допомогою не зверталася. Хлопчик лікувався вдома з приводу гострого ларингіту.
Тільки через два місяця після появи вище перелічених симптомів мати вирішила пройти медичне обстеження. Після встановлення дільничним педіатром діагнозу хронічного пієлонефриту ? та дисметаболічної нефропатії дитина була направлена на стаціонарне лікування до Обласної клінічної дитячої лікарні.
анамнезу життя: перенесений в дитинстві ексудативно-катаральний діатез, який, як відомо,
є преморбідним станом і може бути одним із фактрів розвитку захворювання в майбутньому, а також часті ларингіти, бронхіти, пневмонії алергічного генезу, що можуть бути причиною розвитку хронічного вторинного пієлонефриту.
даних об"єктивного дослідження: Fremitus pectoralis ослаблене в нижніх відділах лівої частини грудної клітки, дихання жорстке, ослаблене, справа під лопаткою вислуховуються сухі непостійні хрипи. Позитивний симптом Пастернацького з обох боків
та данi лабораторно-iнструментальних методiв обстеження:
виявлено зсув лейкоцитарної формули вліво, що може свідчити про наявність гострого запального процесу в організмі, незначний моноцитоз, що зокрема може свідчити про наявність хронічного процесу.
виявлено зменшення кількості еритроцитів та гемоглобіну, що свідчить про анемію легкого ступеня змішаного генезу ( вміст гемоглобіну в межах – 90-110 г/л, кількість еритроцитів становить 3·10¹² - 3,5·10¹²/л ).
виявлено гіпогаммаглобулінемію, що може свідчити про наявність в організмі хронічного запального процесу та алергії при імунологічному дослідженні.
виявлено зміну кольору сечі, що може свідчити про гіповолемію організму, лейкоцитурію та мікрогематурію; оксалати.
відмічається гіпостенурія, зниження денного діурезу та підвищення нічного при дослідженні сечі по Зимницькому.
УЗ ознаки хронічного пієлонефриту з локальними змінами в паренхімі.
Дихальна недостатність І-ІІ ступеня по рестриктивному типу. Помірно знижена прохідність середніх і дрібних бронхів. Знижена прохідність бронхіол.
ритм синусовий, нерегулярний ( аритмічний ); положення електричної осі серця – вертикальне. Вольтаж ЕКГ завишений. Порушення процесів реполяризації в передверхівковій області лівого шлуночка. Неповна блокада правої ніжки пучка Гіса. Посилення біоелектричної активності лівого шлуночка.
можна поставити кінцевий діагноз:
Основне захворювання: вторинний хронiчний пiєлонефрит рецидивуючий перебiг, перiод за-
гострення.
Ускладнення:
Супутні захворювання: аліментарний алергоз, рецидивуючий бронхіт, фаза загострення,
реконвалісцент. Обструктивний синдром.
Анемія легкого ступеня змішаного генезу.
ETHIOLOGIA ET PATHOGENESIS.
Етiологiя: в етiологiї пiєлонефриту вiдiграють роль представники родини ентеробактерiй (80,2%): кишкова паличка (40-60%), клебсiела (7-20%), протей (9-16%). Дещо рiдше виявляють кокову мiкрофлору(19,4%): ентерококи (5-15%), стафiлококи (5-14%), стрептококи (4-10%), а також iншi мiкроорганiзми та їх асоцiацiї. Окрiм звичайної бактерiльної мiкрофлори, видiляють L-форми бактерiй та протопласти ( бактерiї, шо втратили клiтинну оболонку й мають пiдвищену осмотичну лабiльнiсть), здатнi довго перебувати в нирковiй тканинi та перетворюватись на бактерi1, iдентичнi тим, з яких вони виникли.
Розвиток пiєлонефриту може бути пов"язаний також з вiрусами. Вияснено, що вiрусна iнфекцiя (аденовiруси, вiруси грипу тощо) сприяе проникненню бактерiй у ниркову тканину, ушкоджуючи її.
Доведена можливiсть тривалої персистенцiї вiрусiв Коксакi А в ендотелiальних клiтинах кровоносних судин, на поверхнi базальних мембран канальцiв i клубочкiв.
Важливо зазначити, що мiкрофлора сечi змiнюеться залежно вiд форми пiєлонефриту, активностi процесу, давностi захворювання, наявностi або вiдсутностi обструкцiї сечових шляхiв тощо.
З-помiж факторiв, щосприяють розвитку пiєлонефриту у дiтей, найбiльш важливе значення мають генетично детермiнованi, зокрема такi, яа стать, певнi антигени системи HLA, тип ацетилювання тощо.
Високий ризик розвитку цього захворювання у дiвчаток за наявностi у фенотипi HLA-антигенiв А10, В7, В8 та повiльноготипу ацетилювання. Навпаки, HLA-антигени В35 та В40 у хворих на пiелонефрит виявляють дуже рiдко, а ризик виникнення захворювання у дiтей, якi мають такi антигени, незначний.
Патогенез:Пiєлонефрит розвиваеться пiсля проникнення в сечовi шляхи рiзних мiкроорганiзмiв, якi мають комплекс патогенних властивостей, необхiдних для iндукцiї запального процесу. Дуже часто
мiкроорганiзми проникають у нирки висхiдним шляхом, рiдше-гематогенним або лiмфогенним. Запальний процес iнiцiюеться адгезiею мiкроорганiзмiви до епiтелiальних клiтин сечових шляхiв.
У розвитку пiєлонефриту можна видiлити двi стадiї: неспецифiчну ( запальну) та специфiчну ( iму-
нологiчну). У стадiї неспецифiчного запалення основу патологiчного процесу становить деструкцiя
тканини нирок патогенними факторами бактерiй, лiзосомальними ферментами нейтрофiльних гранулоцитiв, що iнтенсивно мiгрують пiд дiею хемотаксичних факторiв у нирки для фагоцитозу бактерiй ( феномен "руйнiвного фагоцитозу"), та супероксидними радикалами, котрi утворюються пiд час фагоцитозу внаслiдок активацiї метаболiзму нейтрофiльних гранулоцитiв. Окрiм того, деструкцiя паренхiми нирок вiдбувається пiд дiєю компонентiв системи комплементу та у зв"язку з активацiею iнших тригерних систем органiзму ( кiнiнова, гемокоагуляцiї тощо), а також внаслiдок iнтенсифiкацiї процесiв пероксидацiї лiпiв.
У стадiї специфiчного iмунологiчного запалення основою патологiчного процесу є iнфiльтрацiя iнтерстицiю нирок лiмфоцитами й плазматичними клiтинами, iнтенсивний синтез iмуноглобулiнiв, утворення iмунних комплексiв та їх вiдкладання на базальних мембранах канальцiв, видiлення бiологiчноактивних лiмфокiнiв, що посилюють деструкцiю та синтез колагенових волокон. Внаслiдок цього в тканинi нирок утворюються рубцi, у разi хронiзацiї процесу вiдбувається вторинне зморщування нирок.
Патоморфологія: макроскопічно поверхня нирки сіро-жовтуватого кольору. Із переходом хронічного пієлонефриту в пієлонефротичне зморщення розміри нирки зменшуються, стовщується фіброзна капсула, яка важко знімається. Паренхіма має жовтуватий відтінок. На поверхні нирки видно плоскі або лійкоподібні рубцеві втягнення різних розмірів. Поверхня рубців темно-сіро-червона, ніжнозерниста, інколи нагадує замшу. У пізніх стадіях зморщування нирка стає горбистою.
Метод біопсії дозволив вивчити морфологію пієлонефриту на всіх етапах патологічного процесу. Виділяють серозну, катаральну, гнійну, гранулематозну, склерозивну і змішані форми.
В.В.Сєров та Т.Н.Ганзен (1973) вважають, що морфологічні форми хронічного пієлонефриту відображають певною мірою послідовність ураження ниркових структур – канальців, судин, інтерстицію, клубочків:
із мінімальними змінами ( спостерігаються дрібні скупчення лімфогістіоцитарних елементів );
із стромально-клітинним компонентом ( спостерігається вогнищева або дифузна лімфогістіоцитарна інфільтрація строми, вогнищевий перигломерулярний і периваскулярний склероз; при цьому в одних випадках переважає клітинна інфільтрація, в інших – склероз строми );
з тубулостромальним компонентом ( характеризується перитубулярним і великовогнищевим склерозом, атрофією канальців з нерівномірним стовщенням і розволокненням базальних мембран, регенераційною гіпертрофією нефронів, лімфогістіоцитарна інфільтрація, як правило, виражена помірно );
із стромально-судинним компонентом ( характерний склероз судин і строми з помірно вираженою лімфогістіоцитарною інфі...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора