Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
хронiчний пiєлонефрит в стадії загострення. Гострий бронхіт, реконвалісцент.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Медичний факультет
Кафедра:
Кафедра факультетської педіатрії
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Історія хвороби дитини
Предмет:
Педіатрія
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ІСТОРІЯ ХВОРОБИ.
PARS OFFIALIS.
1.Прізвище, ім"я, по-батькові: Михайлюк Володимир Михайлович
2.Вік: 6 років 6 місяців, 18.07.1995 р.н.
3.Стать: чоловіча
4.Група крові: А(ІІ) Rh(+)
5.Побічна дія медикаментів: не виявлена
6.Адреса, місце проживання: м.Городенка, вул.Височина 57
7.Батько: Михайло Іванович, 28.06.1972р.н., безробiтнiй.
8.Мати: Наталія Володимірівна, 28.05.1974р.н., безробiтня.
9.Дата і час госпіталізації: 07.02.2002р., 1135
10.Дата і час виписки:
11.Ким направлена: ДОДНП
12.Дiагноз установи, що направила: хронiчний пiєлонефрит в стадії загострення ? Дисметаболічна
нефропатія.
13.Діагноз при поступленні: хронiчний пiєлонефрит в стадії загострення. Гострий бронхіт,
реконвалісцент.
14.Клінічний діагноз: хронiчний пiєлонефрит в стадії загострення. Гострий бронхіт, реконвалісцент.
15.Діагноз кінцевий клінічний: вторинний хронiчний пiєлонефрит рецидивуючий перебiг, перiод за-
гострення.
Супутнiй: аліментарний алергоз, рецидивуючий бронхіт. Обструктивний синдром.
16.Результати лікування: видуження, хворий виписується зі стаціонару
Дата і час курації: 15.02. – 19.02.2002р., 14.30-15.30 год.
QUERELLAE AEGROTAE.
На момент поступлення: на тривале, біля двох місяців, підвищення температури тіла до 37,1-37,5°С,бiль у поперику справа тупого характеру, млявiсть, слабкiсть, пiдвищену втомлюваність, порушення сечопуску, порушення сну, покашлювання.
На момент курації: на незначне періодичне підвищення температури до 37,1°С, а також на: втомлюваність, слабкість, періодичні головні болі, порушення сну.
ANAMNESIS COMMUNIS.
Органи дихання: дихання через нiс не утруднене, без видiлень. Кашель вiдсутнiй. Харкотиння не видiляеться. Кровохаркання вiдсутне. Задишки, болей в груднiй клiтцi немае. Грудна клiтка нормостенiчна.
Вiдношення передньозаднього та поперечного дiаметра дорiвнює приблизно 0,68. Ребра напрямляються дещо косо вниз, надчеревний кут дорiвнюе 90°. Мiжребернi промiжки вираженi нерiзко. Над-i пiдключичнi ямки вираженi слабо. Лопатки щiльно прилягають до грудної клiтки, нечiтко контуруються.
Ознаки рахiтичної, воронкоподiбної та човникоподiбної грудної клiтки вiдсутнi.
Серцево-судинна система: наявнiсть серцевого горба на переднiй поверхнi грудної клiтки не вiдмiчаеться. Болi в дiлянцi серця вiдсутнi. Задишки та приступiв ядухи не спостерiгається. Рiзко виражених перебоїв в роботi серця немає. Спазматичнi явища не турбують. Вiдчуття пульсацiй в будь-яких дiлянках тiла немає.
Органи травлення: апетит понижений. Смаковi вiдчуття непорушенi. Вiдчуття пекучостi ( болi) в язицi не спостерiгається. Дитина добре розжовуе їжу, ковтання вiльне, слиновидiлення нормальне, сухостi в ротi не вiдчуває. Нудота i блювота не турбує. Метеоризму не спостерiгається. Стiлець нормальний.
Опорно-руховий апарат: болi в суглобах, кiстках, м"язах вiдсутнi. Припухлостi в дiлянцi суглобiв не спостерiгається. Обмеження рухiв немає. Слабкостi в м"язах хлопчик не вiдчуває.
Нервово-психiчна сфера i органи чуття: головнi болi не турбують. Шум у вухах, маячiння перед очима не спостерiгається. Непритомностi, припливу кровi до голови немає. Сон нормальний, пам"ять збережена. Настрiй бадьорий. Пiдвищеної дратiвливостi, надмiрної збудливостi, суму, боязнi тощо не виявлено.
Судом в дiлянцi м"язiв немає. Вiдчуття онiмiння дiлянок тiла, гiпостезiї, гiперстезiї, парастезiї, зуд шкiри не турбує.
Функцiональний стан органiв чуття (зору, нюху, слуху, смаку) не змiнений. Больова i тактильна чутливiсть збережена.
Ендокриння система: щитовидна залоза не збільшена, судом не спостерігається, надмірне ожиріння нехарактерне, підвищення або зниження м’язового тонусу не спостерігається. Симптоми Хвостека ( І, ІІ, ІІІ ), Труссо, Вейса, Шлезингера, Гофмана відсутні. Трофічні зміни нігтів та крихкості зубів не відмічається.
Диспластичний розподіл жирової клітковини відсутній. “Буйволового” типу ожиріння немає. Надмірне облисіння відсутні. Надмірна пігментація чи ж депігментація шкіри не спостерігається. Стрії відсутні.
Змін з боку підшлункової залози не виявлено.
Голос звичайний. Гіпертрихоз не відмічається.
Змін з боку гіпофіза та гіпоталамусу не виявлено.
ANAMNESIS MORBI.
Дитина вважає себе хворою на протязі 2 місяців, протягом яких у хлопчика спостерігається постійний субфебрилітет. Виникнення захворювання ( за словами матері ) пов’язує із переохолодженням.
На даний момент вважае себе хворою з 01.01.2001р., коли ввечерi погiршився загальний стан, з"явилась млявiсть, слабкiсть, головний бiль. До встановлення дiльничним терапевтом дiагнозу: хронiчний пiелонефрит, стадiя загострення проводила вдома протигрипову терапiю. Через кiлька днiв з"явились бiль у попериковiй дiлянцi та розлади сечопуску, що змусило дитину звернутися до лiкаря.
Пiсля встановлення дiльничим педiатром дiагнозу: хронiчний пiелонефрит, дiвчинка була направлена до мiсько1 клiнiчно1 дитячо1 лiкарнi. Пiд час лiкування були проведенi наступнi дослiдження: огляд, загальний аналiз кровi, загальний аналiз сечi, аналiз сечi за Нечипоренком, пробу Зимницького,визначення рiвня сечовини, креатинiну, холестерину, бiлкового спектру кровi, проведено бактерiологiчне дослiдження сечi, визначено чутливiсть мiкрофлори до антибактерiальних преператiв. Проведено також оглядову рентгенографiю нирок, оглядову та екскреторну урографiю. На основi проведених дослiджень призначено адекватне лiкування. Пiсля проведено1 терапi1 стан хворо1 покращився, дiвчинка виписалася з лiкувального закладу.
.
ANAMNESIS VITAE.
Дитина народилася від нормальної вагітності. Вагітність протікала без ускладнень, пологи без патології. Вага при народженні становила 3100 г., ріст 50 см. Приклали до грудей через 6 годин після
народження, смоктати намагалась відразу. На грудному вигодовуванні дитина перебувала протягом
6 місяців, перший прикорм був введений у 5 місяців. Дівчинка почала впізнавати маму в 2,5 місяців.
Сидіти почала у 6 місяців, стояти у 8,5 місяці, ходити в 11,5 місяців. В 4 місяці почала вимовляти окремі голосні літери, а приблизно в 8 місяців сказала перше слово. Після року росла і розвивалась нормально, не відрізняючись розумовим та фізичним розвитком від однолітків. Ознаки рахіту не спостерігались. Дівчинка перенесла ексудативно-катаральний діатез. Щеплена згідно віку.
Дитина до школи пішла у 7 років. В першому класі відмічалась мінімальна дисфункція головного мозку ( дошкільно-шкільний дезадаптаційний синдром). Алергiчний та спадковий анамнез не обтяжений.
В дитинстві на бронхіт не хворіла. Серед інших захворювань були: ГРВІ, грип.
Серед дитячих хвороб були: вітрянка та кір.
В контактi з iнфекцiйними хворими не перебувала.
Мати: Воронка Олександра Ярославiвна, 37 рокiв, безробiтня.
Батько: Воронка Степан Степанович, 41 рокiв, безробiтнiй.
В родинi вад розвитку та ендокринно1 патологi1 не спостерiгаеться. Туберкульоз, алкоголiзм, психiчнi, нервовi, венеричнi захворювання заперечують.
Дiвчинка росте i розвиваеться в задовiльних матерiально-побутових умовах. У сiм"1-свiтла, суха i тепла квартира. Дитина дотримуеться режиму харчування i дня. Дiвчинка харчуеться 3 рази на день.
Заняття в школi починаються о 8.30 год. i закiнчуються о 14.00 год. Додаткових навантажень немае.
ГЕНЕАЛОГIЧНЕ ДЕРЕВО:
STATUS PRAESENS OBJECTIVUS.
Загальний стан хворого в момент обстеження: задовільний.
Свідомість: ясна.
Положеня вліжку: активне.
Вираз обличчя: звичайний.
Будова тіла: нормостенічна.
Температура тіла: 36,6 градусів.
ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРОГО ЗА СИСТЕМАМИ.
1. Колір шкіри: блідорожевий.
2.Шкіра: чиста, суха, еластична. Тургор шкіри нормальний. Гіперкератоз відсутній.
3. Волосяний покрив: розвинутий за жіночим типом. Гіпертріхоз відсутній.
4. Нігті: форма нігтів не змінена, еластичність нормальна, колір блідорожевий. Симптом Квінке негативний.
5.Слизові оболонки рота і повік: видимі слизові оболонки блідорожевого кольору, вологі, чисті.
6. Стан ясен: слизова оболонка ясен рожевого кольору, не кровоточить.
7. Язик: рожевого кольору, вологий, без нальоту, тріщини та виразки відсутні.
8. Мигдалики: рожевого кольору, не виступають за язично-піднебінні дужки, не набряклі.
9. Запах з рота: відсутній.
10. Стан підшкірної жирової клітковини: дівчинка пониженого відживлення, товщина жирового шару на рівні 5-6 ребер по lin. axillaris posterior складає 1,5 см. Підшірна жирова клітковина розміщена симетрично, ознаки флегмони відсутні. Набряки відсутні.
11. Периферичні лімфовузли: не пальпуються.
12. Стан м"язевої системи: розвиток м"язів задовільний, тонус їх звичайний, при пальпації неболючі.
13. Кістковий скелет: розвинений нормально, відповідні частини його симетричні. Деформації хребта, грудної клітки та кінцівок відсутні. При пальпації та навантаженні по осі болючість не прослідковується.
14. Суглоби: зміна конфігурації суглобів відсутня, не болючі. Рухи в суглобах збережені.
15. Дихальна система:
Огляд грудної клітки: форма грудної клітки конічна, лопатки прилягають до грудної клітки. Ди-
хання через ніс вільне, ритмічне, з частотою 19 дихальних рухів за хвилину. Тип дихання змішаний.
Обидві половини грудної клітки приймають участь в акті дихання.
Пальпація: при пальпаіцї грудна клітка нормальної резистентності, неболюча. Fremitus pectoralis ослаблене в нижніх відділах лівої частини грудної клітки.
Перкусія: при порівняльній перкусії на всьому протязі над легенями ясний легеневий звук.
При топографічній перкусії:
Висота стояння верхівок спереду: справа-3 см, зліва-3 см.
Висота стояння верхівок ззаду: верхівки обох легень знаходяться на рівні остистого відростка VII шийного хребця.
Ширина полів Креніга: справа і зліва по 6 см.
Нижні межі легень:
Місце перкусії: Права легеня: Ліва легеня:
lin. parasternalis нижній край 5 ребра --
lin. medoclavicularis 6 ребро --
lin. axillaris anterior 7 ребро 7 ребро
lin. axillaris media нижній край 8 ребра 8 ребро
lin. axillaris posterior 9 ребро нижній край 9 ребра
lin. scapularis 10 ребро нижній край 10 ребра
lin. paravertebralis остистий відросток 11 остистий відросток 11 грудного хребця
грудного хребця
Рухомість легеневого краю незмінена ( по лопаточній лінії: справа-6 см, зліва-5 см).
Аускультація: дихання жорстке, ослаблене. Бронхофонiя проводиться однаково над симетричними дiлянками легень.
Крепітація, хрипи та шум тертя плеври відсутні.
16. Серцево-судинна система:
Пальпація: при пальпаторному визначенні пульсу на променевих артеріях він однаковий, ритмічний, доброго наповнення та напруження; частота серцевих скорочень-76 ударів за хвилину. При пальпації крупних артеріальних стовбурів стінки їх еластичні; ущільнення стінок та розширення не виявлено. При огляді передньої черевної стінки та грудної клітки розширені вени не виявлено.
Перкуторно визначені межі серцевої тупості:
Відносної: права-1,5 см назовні від правого краю грудини.
ліва-1,5 см медіальніше від лівої середньоключичної лінії.
верхня-на рівні ІІІ ребра.
Абсолютної: права-на рівні лівого краю грудини.
ліва-2 см медіальніше від лівої середньоключичної лінії.
верхня-на рівні ІІІ міжребір"я.
Аускультація: при аскультації тони серця приглушені, ритмічні. Органічні та функціональні шуми серця не вислуховуються.
Артеріальний тиск: 120/80 мм рт. ст.
17. Шлунково-кишечний тракт:
Огляд живота: форма живота округла, права і ліва половини живота симетричні. Пупок дещо
втягнутий. Видима перистальтика відсутня. Передня черевна стінка частково приймає участь в акті дихання. Шкіра живота без висипання. Видимих рубців немає.
Пальпація: при поверхневій пальпації передня черевна стінка неболюча, напруження її відсутнє.
При глибокій ковзній методичній пальпації по методу Образцова-Стражеско сигмовидна кишка
пальпується в лівій здухвинній ямці у вигляді щільного гладенького циліндра, безболісна, наявне деяке її зміщення.
Сліпа кишка пальпується в правій здухвинній ямці, як гладкий, дещо рухомий циліндр(зміщення становить 2-3 см) з невеликим розширенням донизу, болючість при пальпації відсутня.
Кінцева частина клубової кишки не пальпується.
Поперечна ободова кишка пальпується у вигляді рухомого, дещо прогнутого по середині, циліндра,
помірно щільної консистенції, при пальапції безболісна, наявне деяке її бурчання.
Шлунок пальпуємо за допомогою аускультофрікції: ділянка над шлунком м"яка, не дає м"язевого
захисту. Велика кривизна розміщена по обидві сторони від lin. mediana anterior, на 3 см вище пупка.
Воротар пальпується як короткий тяж діаметром 2 см, який змінює свою форму і консистенцію. Нижня межа шлунку розташовується вздовж lin. mediana anterior на 1 см вище від пупка.
Нижній край печінки про пальпації гострий, м"який, рівний, безболісний; не виходить з-під краю правої реберної дуги.
ПЕРКУТОРНІ МЕЖІ ПЕЧІНКИ ПО КУРЛОВУ.
ВЕРХНЯ: по lin. medioclavicularis dextra- на рівні VI ребра
по lin. mediana anterior-основа мечовидного відростка
НИЖНЯ: по lin. medoclavicularis dextra-на рівні правої реберної дуги
по lin. mediana anterior-між середньою і верхньою третиною відростка, що сполучає пупок із мечовидним відростком.
ПО ЛІВІЙ РЕБЕРНІЙ ДУЗІ: на рівні VII-VIII ребра.
Розміри печінки відповідно складають: 9/8/7 см. Пiдшлункова залоза при пальпацii за Гротом неболюча ( в точках Мейо-Робсона, Кача, Дежардена та зонах Шоффара i Губеркрiтца болючостi не вiдмiчаеться).
Жовчний міхур не пальпується. "Жовчеві" симптоми (Кера, Ортнера, Мерфі, Мюссі) від"ємні.
Перкусія: над усією ділянкою живота тимпанічний звук.
Аускультація: прослуховуються кишкові шуми з частотою 6 перистальтичних рухівм за хвилину в ділянці сліпої і висхідної ободової кишки.
18.Сечовидільна система: нирки та сечовий міхур не пальпуються. Змiщення нирок при використаннi метода болотування (Грiона) не вiдмiчаеться. Симпттом Пастернацького позитивний.
19. Нервова та ендокринна системи: патології не виявлено. Після проведенння по внутрішній поверхні передпліччя порівняно гострим кінцем ручки з"явився червоний дермографізм, який тривав близько 1 хвилини, після чого замістився на білий.
20. Фізіологічні відправлення: не порушені, безболісні.
Антропометричнi показники та iндекси.
1.Маса тiла: m=30+4(n-10), тобто: 38 кг-норма; фактично: 38 кг.
2.Зрiст дитини: L=100+6(n-4), тобто: 148 см-норма; фактично: 152 см.
3.Окружнiсть голови: P=50+0,6(n-5), тобто: 54,2 см-норма; фактично: 54 см.
4.Окружнiсть грудноi клiтки: T=63+3(n-10), тобто: 69 см-норма; фактично: 70 см.
5. Площа тiла: S=(n-1)/10, тобто: S=(12-1)/10=11/10=1,1 кв.м.
6. Iндекс Ерiсмана: IЕ=ОГК-зрiст/2=70-152/2=70-76=-6 см.
Вiдхилення показникiв по емпiричних формулах:
а) маса-5%;
б) зрiст+1,3%;
в) ОГ-0,4%;
г) ОГК-2,2%. Фiзичний розвиток вiдповiдае середньому.
За сигмальними таблицями середньостатистичний показник маси- 41,25, середньоквадратичне сигмальне вiдхилення- 7,4:
(41,25-38):7,40=-0,4.
Середньостатистичний показник росту- 150,05, середньоквадратичне сигмальне вiдхилення- 6,4.
(152-150,05):6,4=0,31.
Показники маси та росту за сигмальним методом оцiнки середньому фiзичному розвитку.
За центильною таблицею всi показники знаходяться в межах вiд 25 до 75, що вiдповiдае середньому фiзичному розвитку.
Показники: Фактичнi: За емпiр. форм. За сигм. табл. За центил. табл.
1. Маса, кг 38 кг 38 кг -0,4 Знах. в межах 25-75
2. Зрiст, см 152 см 148 см 0,31 Знах. в межах 25-75
3. ОГ, см 54 см 54,2 см Знах. в межах 25-75
4. ОГК, см 70 см 69 см Знах. в межах 25-75
5. ОП, см 25 см
6. ОС, см 37 см
7. ОГ, см 30 см
8. IЕ -6 см
DIAGNOSIS PRAELIMINARIS.
На підставі:
скарг хворої: гострий бiль у поперику справа, млявiсть, слабкiсть, пiдвищена втомлюванiсть,
порушення сну, головний бiль, порушення сечопуску, пiдвищена температура (38,4*С).
анамнезу захворювання: розвиток захворювання з 6 рокiв та його загострення 01.01.2001 року,
що характеризувалось гострим болем у поперику справа, млявiстю, слабкiстю, пiдвищеною втомлю-
ванiстю, порушенням сну, головним болем, порушенням сечопуску, пiдвищеною температурою
( 38,4*С).
анамнезу життя: перенесений в дитинстві ексудативно-катаральний діатез, який, як відомо,
є преморбідним станом і може бути одним із фактрів розвитку захворювання в майбутньому.
даних об"єктивного дослідження: симптоми iнтоксикацi1 ( блiдiсть, перiорбiтальний цiаноз то-
що), пiдвищена температура тiла (38,4*С), бiль у поперику справа, болючiсть у костовертебральному
кутi при пальпацi1, позитивний симптом Пастернацького.
можемо поставити попередній діагноз:
вторинний пiелонефрит рецидивуючий перебiг, перiод загострення.
PLANUM EXAMINARE
1.Загальний аналiз кровi.
2.Бiохiмiчний аналiз кровi.
3.Загальний аналiз сечi.
4.Аналiз сечi за Нечипоренком.
5.Проба Зимницького.
6.Визначення рiвня С-реактивного протеiну.
7.Визначення рiвня сечовини.
8.Визначення рiвня креатинiну.
9.Визначення рiвня холестерину.
10.Визначення рiвня бiлкового спектра кровi.
11.Визначення рiвня iмуноглобулiнiв та титрiв антибактерiальних антитiл.
12.Бактерiологiчне дослiдження сечi.
13.Визначення чутливостi мiкрофлори до антибактерiальних препаратiв.
14.Визначення клiтинного складу сечового осаду.
15.Визначення осмолярностi плазми кровi та сечi, а також електропровiдностi сечi.
16.Дистанцiйна термографiя.
17.Оглядова рентгенографiя:
а) площа нирок;
б) ренально-кортикальний iндекс;
в) iндекс Ходсона ( вiдношення суми верхньоi та нижньоi товщини кортикального шару нирки до ii довжини);
г) вiдношення площi нирки до площi першого поперикового хребця.
18.Висхiдна пiелоуретрографiя.
19.Оглядова урографiя.
20.Екскреторна урографiя.
21.Динамiчна нефросцинтиграфiя.
22.Аналiз кровi на цукор.
23.Дослiдження сечi на цукор.
24.Аналiз калу.
25.Електрокардiографiя.
METHODES INQUIRENDI.
Аналіз крові: Аналiз кровi: Нормальний аналiз кровi:
Еритроцити-4,17х10^12/л Еритроцити-4,17х10^12/л Еритроцити-4,2-4,7х10^12/л
Нb-119 г/л Hb-119 г/л Hb-116-135,0 г/л
Нейтрофiли: КП-0,87 КП-0,86-1,05
паличкоядернi-2% Нейтрофiли: Нейтрофiли:
cегментоядернi-49% паличкоядернi-7% паличкоядернi-1-6%
Еозинофiли-2% сегментоядернi-61% сегментоядернi-47-72%
Базофiли-0% Еозинофiли-0% Еозинофiли-0,5-5%
Лiмфоцити-38% Базофiли-0% Базофiли-0,1%
Моноцити-9% Лiмфоцити-22% Лiмфоцити-19-37%
Біохімічний аналіз крові: Моноцити-10% Моноцити-3-11%
ШОЕ-12 мм/год. ШОЕ-2-15 мм/год.
Загальний білок-76г/л;
Білірубін загальний-13мкмоль/л;
Цукор-5,3 ммоль/л;
Сечовина-4,6 ммоль/л.
Змiн не виявлено.
Загальний аналiз сечi ( 12.01.01 р.):
Кiлькiсть-160,0
Колiр-жовтий
Реакцiя-кисла
Питома вага-1015
Прозорiсть-мутна
Бiлок-0,066 г/л
Цукор-немае
Епiтелiальнi клiтини-полiморфнi, незначна кiлькiсть
Лейкоцити-на все поле зору
Еритроцити-2-3 в полi зору
Слиз-незначна кiлькiсть
Виявлено змiну кольору, прозоростi, лейкоцитурiю, незначну еритроцитурiю.
Загальний аналiз сечi (17.01.01р.):
Кiлькiсть-200,0
Колiр-жовтий
Реакцiя-кисла
Питома вага-1013
Прозорiсть-непрозора
Бiлок-слiди
Цукор-немае
Епiтелiй-плоский, на все поле зору
Лейкоцити-10-15 в полi зору
Солi-оксалати кальцiю
Слиз-небагато
Виявлено змiну кольору, прозоростi, велику кiлькiсть епiтелiю в мазку, лейкоцитурiю.
Загальний аналiз сечi (18.01.01р.):
Кiлькiсть-180,0
Колiр-жовтий
Реакцiя-нейтральна
Питома вага-1016
Прозорiсть-непрозора
Бiлок-слiди
Цукор-немае
Епiтелiй-плоский, на все поле зору
Лейкоцити-20-30 в полi зору
Слиз-небагато
Виявлено зсув кислотностi у лужну сторону, змiну кольору, прозоростi, велику кiлькiсть епiтелiю в мазку, лейкоцитурiю.
Загальний аналiз сечi (23.01.01р.): Мiкроскопiчне дослiдження:
Кiлькiсть-160,0 Слиз-багато
Колiр-жовтий Лейкоцити-2-6 в полi зору
Прозорiсть-непрозора Еритроцити-0-1-3 в полi зору
Питома вага-1012 Епiтелiй-на все поле зору
Реакцiя-кисла Цилiндри-вiдсутнi
Бiлок-слiди Coлi-оксалат кальцiю
Цукор-немае Грибки, бактерi1-вiдсутнi
Жовч. пiгменти-немае
Ацетон-немае
Виявлено змiну кольору, прозоростi, велику кiлькiсть епiтелiю в мазку, збiльшення кiлькостi слизу, оксалатурiю.
Дослiдження сечi на цукор:
Кiлькiсть сечi-1360,0
Питома вага-1005
Цукор-немае
Ацетон-немае
Вiдносна щiльнiсть сечi на рiвнi мiнiмального показника.
Дослiдження сечi по Зимницькому:
Номер Час Питома вага Кiлькiсть сечi, мл
порцi1
1. 09.00 1010 180,0
2. 12.00 1004 195,0
3. 15.00 1003 170,0
4. 18.00 1002 190,0
5. 21.00 1003 175,0
6. 24.00 1005 170,0
7. 03.00 1008 145,0
8. 06.00 1008 135,0
Денний дiурез: 735,0 мл
Нiчний дiурез: 625,0 мл
Загальний дiурез: 1360,0 мл
Вiдзначаеться зниження питомо1 ваги, зниження денного дiурезу та пiдвищення нiчного.
Посiв сечi на мiкрофлору i чутливiсть до антибiотикiв:
Д/з: хронiчний пiелонефрит
Аналiз калу ( 16.01.01р.):
Яйця глист не виявлено
Результати інструментальних досліджень:
1.Екскреторна урографiя: нирки звичайно1 форми, розмiрiв, нормального розмiщення.
ЧМС з обох бокiв помiрно поширенi, звичайно1 витвистостi, форми з чiткими контурами. Наявнi 2 невеликi перетяжки в нижнiй 1/3 лiвого сечовода.
Справа паравертебрально на рiвнi Th[ХI-ХII]-звапненi лiмфатичнi вузли.
Пiсля 20 хв. у вертикальному положеннi нирки опустились на 2 хребця справа i на 1,5 хребця злiва.
Випорожнення майже не вiдбулося.
Висновок: двобiчний нефроптоз I-II ступеня.
Вторинний: хронiчний пiелонефрит, фаза гiпотонi1.
ETHIOLOGIA ET PATHOGENESIS.
Етiологiя: в етiологi1 пiелонефриту вiдiграють роль представники родини ентеробактерiй (80,2%): кишкова паличка (40-60%), клебсiела (7-20%), протей (9-16%). Дещо рiдше виявляють кокову мiкрофлору(19,4%): ентерококи (5-15%), стафiлококи (5-14%), стрептококи (4-10%), а також iншi мiкроорганiзми та 1х асоцiацi1. Окрiм звичайно1 бактерiльно1 мiкрофлори, видiляють L-форми бактерiй та протопласти ( бактерi1, шо втратили клiтинну оболонку й мають пiдвищену осмотичну лабiльнiсть), здатнi довго перебувати в нирковiй тканинi та перетворюватись на бактерi1, iдентичнi тим, з яких вони виникли.
Розвиток пiелонефриту може бути пов"язаний також з вiрусами. Вияснено, що вiрусна iнфекцiя (аденовiруси, вiруси грипу тощо) сприяе проникненню бактерiй у ниркову тканину, ушкоджуючи 11.
Доведена можливiсть тривало1 персистенцi1 вiрусiв Коксакi А в ендотелiальних клiтинах кровоносних судин, на поверхнi базальних мембран канальцiв i клубочкiв.
Важливо зазначити, що мiкрофлора сечi змiнюеться залежно вiд форми пiелонефриту, активностi процесу, давностi захворювання, наявностi або вiдсутностi обструкцi1 сечових шляхiв тощо.
З-помiж факторiв, щосприяють розвитку пiелонефриту у дiтей, найбiльш важливе значення мають генетично детермiнованi, зокрема такi, яа стать, певнi антигени системи HLA, тип ацетилювання тощо.
Високий ризик розвитку цього захворювання у дiвчаток за наявностi у фенотипi HLA-антигенiв А10, В7, В8 та повiльноготипу ацетилювання. Навпаки, HLA-антигени В35 та В40 у хворих на пiелонефрит виявляють дуже рiдко, а ризик виникнення захворювання у дiтей, якi мають такi антигени, незначний.
Патогенез:Пiелонефрит розвиваеться пiсля проникнення в сечовi шляхи рiзних мiкроорганiзмiв, якi мають комплекс патогенних властивостей, необхiдних для iндукцi1 запального процесу. Дуже часто
мiкроорганiзми проникають у нирки висхiдним шляхом, рiдше-гематогенним або лiмфогенним. Запальний процес iнiцiюеться адгезiею мiкроорганiзмiви до епiтелiальних клiтин сечових шляхiв.
У розвитку пiелонефриту можна видiлити двi стадi1: неспецифiчну ( запальну) та специфiчну ( iму-
нологiчну). У стадi1 неспецифiчного запалення основу патологiчного процесу становить деструкцiя
тканини нирок патогенними факторами бактерiй, лiзосомальними ферментами нейтрофiльних грану-
лоцитiв, що iнтенсивно мiгрують пiд дiею хемотаксичних факторiв у нирки для фагоцитозу бактерiй
( феномен "руйнiвного фагоцитозу"), та супероксидними радикалами, котрi утворюються пiд час фа-
гоцитозу внаслiдок активацi1 метаболiзму нейтрофiльних гранулоцитiв. Окрiм того, деструкцiя паренхiми нирок вiдбуваеться пiд дiею компонентiв системи комплементу та у зв"язку з активацiею iнших тригерних систем органiзму ( кiнiнова, гемокоагуляцi1 тощо), а також внаслiдок iнтенсифiкацi1 процесiв пероксидацi1 лiпiв.
У стадi1 специфiчного iмунологiчного запалення основою патологiчного процесу е iнфiльтрацiя iнтерстицiю нирок лiмфоцитами й плазматичними клiтинами, iнтенсивний синтез iмуноглобулiнiв, утворення iмунних комплексiв та 1х вiдкладання на базальних мембранах канальцiв, видiлення бiологiчноактивних лiмфокiнiв, що посилюють деструкцiю та синтез колагенових волокон. Внаслiдок цього в тканинi нирок утворюються рубцi, у разi хронiзацi1 процесу вiдбуваеться вторинне зморщування нирок.
DIAGNOSIS DEFINITA.
Враховуючи попереднiй дiагноз та данi лабораторно-iнструментальних методiв обстеження: жовте забарвлення сечi, помутнiння сечi, низька вiдносна щiльнiсть, кисла pH, значна лейкоцитурiя, значна
кiлькiсть епiтелiальних клiтин в мазку, порушення денного та нiчного дiурезу, нефроптоз, фаза гiпотонi1, можна поставити кiнцевий дiагноз: вторинний хронiчний пiелонефрит, рецидивуючий перебiг, стадiя загострення.
DECURSUS MORBI.
23.01.2000 р.
Стан дитини задовiльний. Положення в лiжку активне. Апетит понижений. Температура нормальна.
Головний бiль вiдсутнiй. Частота дихання-19. Пульс-80 ударiв/хв. Температура тiла-36,8*С. Артерiальний тиск-110/70 мм рт. ст. Над легенями везикулярне дихання (пуерильне). Тони серця ритмiчнi, шуми не прослуховуються. Живiт м"який, неболючий. Розмiри печiнки нормальнi. Селезiнка не пальпуеться.
Симптом Пастернацького позитивний. Олiгурiя.
Пiдпис: Сапатий А. Л.
25.01.2001р.
Стан дитини задовiльний. Положення в лiжку активне. Апетит понижений. Температура нормальна.
Головний бiль вiдсутнiй. Частота дихання-17. Пульс-85 ударiв/хв. Температура тiла-36,5*С. Артерiальний тиск-115/80 мм рт. ст. Над легенями везикулярне дихання (пуерильне). Тони серця ритмiчнi, шуми не прослуховуються. Живiт м"який, неболючий. Розмiри печiнки нормальнi. Селезiнка не пальпуеться.
Симптом Пастернацького негативний. Фiзiологiчнi вiдправлення в нормi.
Пiдпис: Сапатий А. Л.
26.01.20001р.
Стан дiвчинки задовiльний. Положення в лiжку активне. Апетит нормальний. Температура тiла нор-
мальна. Головний бiль вiдсутнiй. Частота дихання-18. Пульс-87 ударiв/хв. Температура тiла складае-
36,7*С. Артерiальний тиск-115/80 мм рт. ст. Над легенями везикулярне дихання (пуерильне). Тони серця ритмiчнi, шуми не прослуховуються. Живiт м"який, неболючий. Розмiри печiнки нормальнi. Селезiнка не пальпуеться. Симптом Пастернацького негативний. Фiзiологiчнi вiдправлення непорушенi.
Пiдпис: Сапатий А. Л.
CURATIO.
Постiльний режим призначають лише в активнiй стадi1 захворювання за наявностi гарячки та больового симптому. Тривалiсть призначення постiльного режиму звичайно становить 5-7 днiв.
З метою зменшення навантаження на канальцi та корекцi1 обмiнних порушень в активнiй стадi1 ре-
комендований стiл №5 за Певзнером без обмежень кiлькостi солi й рiдини. Перевагу надають бiлково-рослиннiй 1жi.
Для етiологiчного лiкування застосовують тiльки антибактерiальнi препарати, що позбавленi токсичностi. До них зараховують пенiцилiн та його напiвсинтетичнi похiднi, а також цефалоспорини.
Досвiд антибактерiально1 терапii cвiдчить про доцiльнiсть застосування цефалоспоринiв (цефамезин, клофоран тощо), що справляють бактерицидну дiю, порушуючи структуру клiтинно1 стiнки бактерiй та вивiльняючи тейхоевi кислоти iх клiтинних мембран, спричинюючи осмотичний лiзис бактерiй. Це- фалоспорини призначають протягом 10-14 днiв у вiковiй дозi.
Амiноглiкозиди (бруламiцин, гентамiцин, тобрамiцин, амiкацин) призначають коротким курсом
(протягом 5-7 днiв) у добовiй дозi2-5 мг/кг маси тiла. Амiноглiкозиди краще призначати в тих, коли визначення антибiограми неможливе.
Напiвсинтетичнi пенiцилiни бажано застосовувати тiльки якщо доведена чутливiсть до них мiкроорганiзмiв. 1х призначають 10-14 дiб у вiковiй дозi.
Пiсля завершення курсу лiкування антибiотиками призначають уроантисептики (неграм, палiн, таривiд, левантин, фурагiн тощо).
Щоб посилити ефект антибактерiально1 терапii, призначають протизапальнi препарати, котрi е засо-
бами патогенетично1 терапii. Рекомендуеться застосовувати ортофен, вольтарен, пiримiдант, сургам.
Ортофен (вольтарен) дiтям вiком до 6 рокiв призначають по 25 мг двiчi на день, старшим-по2-3 мг/кг
маси тiла в 2-3 прийоми. Протизапальнi препарати застосовують протягом 10-14 дiб.
З метою пригнiчення реакцiй вiльнорадикального окислення в активнiй стадii захворювання призначають унiтiол, токоферолу ацетат, галоскорбiн. Спершу бажано застосовувати унiтiол. Його
вводять внутрiшньом"язево 1 раз на день з розрахунку 0,1 мл/кг маси тiла протягом 7-10 днiв.
З метою iмуномодуляцii у хворих на хронiчний пiелонефрит рекомендують використовувати левамiзол i тимоген.
Якщо е ознаки склерозу, у комплекс лiкування необхiдно включати препарати, котрi мають антисклеротичну дiю (делагiл, хлорохiн). Iх призначають 1 раз на день (пiсля вечерi).
У першi днi захворювання у комплексному лiкуваннi рекомендують застосовувати швидкодiючi дiуретики (фуросемiд, лазикс, верошпiрон).
Пiсля лiквiдацi1 ознак активностi запального процесу в нирках доцiльне застосування фiтотерапii. Вона особливо ефективна при хронiчному перебiгу пiелонефриту. Рекомендуються такi збори: збiр№1-звiробiй, листя брусницi, кропива, кукурудзянi приймочки; збiр№2- листки мучницi, бруньковий чай, плоди шипшини, спориш; збiр№3-хвощ польовий, березовi бруньки, коренi солодки, деревiй; збiр№4- плоди ясiвцю, листки шавлii, квiти ромашки, трава золототисячнику.
Зазначенi збори готують таким чином: 1 столову ложку (компоненти змiшують у рiвних частинах)
настоюють на 1 склянцi переварено1 води протягом 35-45 хв., процiджують i доливають переварену воду до 200 мл. Приймають по 1/4-1/3-1/2 склянки (залежно вiд вiку) тричi на день перед 1жею.
CURATIO AEGROTAE NOSTRAE.
При поступленнi дитини було призначено постiльний режим протягом 5 дiб, протягом яких дитина
скаржилася на гарячку та больовий синдром.
Було призначено стiл№5 за Певзнером, без обмежень кiлькостi солi й рiдини. Призначено бiлково-
рослинну дiету.
Призначено застосування наступних препаратiв:
1. Розчин ампiокс-натрiю 3-4 рази на день, по 0,1 г/кг на добу, як протимiкробний засiб.
2. 1-2 мл 50% розчину анальгiну, внутрiшньом"язево або внутрiшньовенно, з розрахунку по 0,3-0,5 г. 3 рази на добу, як анальгезуючий, жарознижуючий та протизапальний засiб.
3. 2 мл 2% розчину но-шпи, внутрiшньом"язево 2-3 рази на день, як спазмолiтичний засiб.
4. Драже нiтроксолiну, по 2 драже всередину як протимiкробний засiб при пiелонефритi.
5. Кокарбоксилаза внутрiшньом"язево по 0,025-0,1 г. на прийом.
6. Рибоксин для пiдвищення активностi ферментiв циклу Кребса, стимуляцi1 синтезу нуклеотидiв, тобто для покращення обмiнних i енергетичних процесiв в мiокардi, нормалiзацi1 вiнцевого кровообiгу при мiокардiодистрофi1.
7. Розчин вiтамiну В12.
8. Аевiт як комбiнований препарат вiт.А та вiт.Е.
9. Активоване вугiлля.
10. Фуросемiд як швидкодiючий "петлевий" дiуретик.
11. Рекомендовано використовувати вищеперелiченi збори №1-4.
RECEPTA.
1. #
Rp. Ampioxi-natrii 0,2
D.t.d.N.10
S. Перед використанням вмiст 4-ох флаконiв розчиняють в iзотонiчному розчинi i
вводити внутрiшньом"язево 3 рази на добу, як анальгезуючий, жарознижу-
ючий та протизапальний засiб.
2. #
Rp. Sol. Analgini 50%-2ml
D.t.d.N.10 in ampullis
S. Вводити внутрiшньом"язево 2 мл 50% розчину 2 рази на добу як анальгезуючий,
жарознижуючий та протизапальний засiб.
3. #
Rp. Sol. Nospani 2%-2ml
D.t.d.N.10 in ampullis
S. Вводити внутрiшньом"язево по 2 мл 2% розчину 2 рази на добу як спазмолiтич-
ний засiб.
4. #
Rp. Dragee Nitroxolini 0,05
D.t.d.N.20
S. Приймати всередину по 2 драже 4 рази на день пiд час iжi як протизапальний
засiб при пiелонефритi.
5. #
Rp. Cocarboxylasi 0,05
D.t.d.N.10 in ampullis
S. Перед використанням вмiст 1 ампули розчинити в 2 мл розчинника i вводити
внутрiшньом"язево для зниження явищ ацидозу.
6. #
Rp. Tab. Riboxini 0,3
D.t.d.N.10
S. Приймати всередину по 1,5 таблетки 3 рази на день пiсля iжi при мiокардiо-
дистрофii.
7. #
Rp. Aeviti 1 ml
D.t.d.N.5 in ampullis
S. Вводити внутрiшньом"язево по 1 мл на день.
8. #
Rp. Tab. Carbonis activatis 0,25
D.t.d.N.10
S. Приймати всередину по 1 таблетцi 2 рази на день з водою пiсля iжi при
інтоксикаціях.
9. #
Rp. Tab. Furosemidi 0,04
D.t.d.N.10
S. Приймати всередину по 1 таблетцi 1 раз на день в першiй половинi дня як
дiуретичний засiб при пiелонефритi.
ТЕМПЕРАТУРНА КРИВА.
EPICRISIS.
Воронка Марта Степанiвна 28.06.1988 р. народження поступила в мiську клiнiчну дитячу лiкарню
11.01.2001 р. по направленню мiськоi дитячоi полiклiнiки з дiагнозом: хронiчний пiелонефрит та зi скар-гами: гострий бiль у поперику справа, млявiсть, слабкiсть, пiдвищена втомлюванiсть, порушення сечопуску, порушення сну та пiдвищена температура (38,4*С ). З анамнезу хвороби вiдомо, що дитина вважае себе хворю з шести рокiв, коли вперше було запiдозрено пiелонефрит. Пiсля пiдтвердження дiагнозу, дитина щороку проходила санiтарно-курортне лiкування. В нашому випадку (спостерiгаеться перiод загострення захворювання ) дитина вважае себе хворою з 01.01.2001р.
Об"ективно у дiвчинки виявлено: жорстке дихання при аускультацii, приглушенi тони серця при
аускультацii та позитивний симптом Пастернацького.
Проведено додатковi методи обстеження: загальний та бiохiмiчний аналiз кровi; загальний та мiкроскопiчний аналiз сечi, при яких виявлено змiну кольору, прозоростi, збiльшення кiлькостi епiтелiю, лейкоцитурiю, збiльшення кiлькостi слизу, оксалатурiю; дослiдження сечi по Зимницькому, при якому виявлено зниження питомоi ваги, зниження денного дiурезу та пiдвищення нiчного; посiв сечi на мiкрофлору та чутливiсть ii до антибi...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора