Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Облітеруючий ендартериїт нижніх кінцівок повільно прогресуючий тип, ангіоспастичний період.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Івано-Франківський державний медичний університет
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Медичний факультет
Кафедра:
Кафедра факультетської терапії
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Історія хвороби
Предмет:
Терапія
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ІСТОРІЯ ХВОРОБИ.
PARS OFFIALIS.
1.Прізвище, ім"я, по-батькові: Сливчук Василь Дмитрович
2.Вік: 41 рік, 19 грудня 1960 року
3.Стать: чоловіча
4.Група крові: А(ІІ) Rh(+)
5.Побічна дія медикаментів: не виявлена
6.Адреса, місце проживання: м. Iвано-Франкiвськ, вул.Вовчинецька 192в/39
7.Місце роботи: не працює
8.Посада: -
9.Дата госпіталізації:20.12.2001р., 9.59
10.Дата і час виписки:
11.Дiагноз установи, що направила: облітеруючий ендартериїт нижніх кінцівок
12.Попередній діагноз: облітеруючий ендартериїт нижніх кінцівок
13.Основне захворювання: облітеруючий ендартериїт нижніх кінцівок повільно прогресуючий тип,
ангіоспастичний період.
14.Ускладнення:
15.Супутні захворювання: Анемія середнього ступеня змішаного генезу.
Хронічний холецистит в стадії нестійкої ремісії.
Дискінезії жовчевих шляхів по гіпертонічному і гіперкінетичному типу.
Дата і час курації: 14.01.2002 року, 09³°-10²º год.
QUERELLAE AEGROTAE.
На момент поступлення: хворий скаржився на періодичні оніміння і поблідніння стоп, а також на
кульгавість, при ходьбі хворого турбували сильні м’язеві болі в нижніх
кінцівках.
На момент курації: хворий скаржиться на болі тупого характеру в нижніх кінцівках.
ANAMNESIS COMMUNIS.
Органи дихання: дихання через нiс не утруднене, без видiлень. Кашель вiдсутнiй. Харкотиння не видiляється. Кровохаркання вiдсутнє. Задишки, болей в груднiй клiтцi немає. Грудна клiтка нормостенiчна.
Вiдношення передньозаднього та поперечного дiаметра дорiвнює приблизно 0,68. Ребра напрямляються дещо косо вниз, надчеревний кут дорiвнюе 90(. Мiжребернi промiжки вираженi нерiзко. Над-i пiдключичнi ямки вираженi слабо. Лопатки щiльно прилягають до грудної клiтки, нечiтко контуруються.
Серцево-судинна система: наявнiсть серцевого горба на переднiй поверхнi грудної клiтки не вiдмiчається. Болi в дiлянцi серця вiдсутнi. Задишки та приступiв ядухи не спостерiгаеться. Рiзко виражених перебоїв в роботi серця немає. Спазматичнi явища не турбують. Вiдчуття пульсацiй в будь-яких дiлянках тiла немає.
Органи травлення: апетит нормальний. Смаковi вiдчуття не порушенi. Вiдчуття пекучостi ( болi) в язицi не спостерiгається. Хворий добре розжовує їжу, ковтання вiльне, слиновидiлення нормальне, сухостi в ротi не вiдчуває. Нудота i блювота не турбує. Метеоризму не спостерiгається. Стiлець нормальний.
Сечовидільна система: частота сечовипускання 4-5 разів на добу, з них на нічний період припадає близько 0,1 разів. Болей при сечопуску, затримки сечі чи затруднення сечопуску хвора не відмічає. Болі в попериковій ділянці, над лобком не турбують.
Колір сечі звичайний – жовтий. Сеча прозора.
Опорно-руховий апарат: болi в суглобах, кiстках, м’язах вiдсутнi. Припухлостi в дiлянцi суглобiв не спостерiгається. Обмеження рухiв немає. Слабкостi в м’язах хворий не вiдчуває.
Нервово-психiчна сфера i органи чуття: головнi болi не турбують. Шум у вухах, маячiння перед очима не спостерiгається. Непротомностi, припливу кровi до голови немає. Сон нормальний, пам’ять збережена. Відмічається брадипсихізм.
Працездатнiсть знижена. Судом в дiлянцi м’язiв немає. Вiдчуття онiмiння дiлянок тiла, гiпостезiї, гiперстезiї, парастезiї не відмічає.
Функцiональний стан органiв чуття (зору, нюху, слуху, смаку) не змiнений. Больова i тактильна чутливiсть збережена.
ANAMNESIS MORBI.
Чоловік вважає себе хворим напротязі останніх дванадцяти років. Початок захворювання пов’язує із психо-емоційним збудженням, коли вперше з’явились наступні ознаки: слабість, мерзлякуватість, болі тупої інтенсивності та ниючого характеру у нижніх кінцівках та сухість шкіри.
Приблизно шість років хворого турбує переміжна кульгавість.
Такі ж симптоми були наявні при поступленні до Центральної клінічної міської лікарні п’ять років тому, де вперше було виявлено облітеруючий ендартериїт; після повного обстеження і лікування в хірургічному відділенні ЦКМЛ хворий був виписаний зі стаціонару.
Дане загострення почалося на початку грудні минулого року, коли з'явились всі вище перелічені ознаки і хворий поступив до хірургічного відділення міської клінічної лікарні №2.
ANAMNESIS VITAE.
В дитинстві ознак рахіту не спостерігалось, переніс ексудативно-катаральний діеатез, який, як відомо, вважають преморбідним станом.
Пішов до школи у 7 років. В першому класі відмічалась мінімальна дисфункція головного мозку
( дошкільно-шкільний дезадаптаційний синдром ). В дитинстві на дитячі хвороби не хворів.
Спадковий анамнез не обтяжений. Алергологічний анамнез необтяжений.
Минулого року перехворів грипом.
В родині вад розвитку та ендокринної патології не спостерігалося. Туберкульоз, алкоголізм, психічні, нервові, венеричні захворювання та вірусний гепатит заперечує.
Пацієнт живе в задовільних матеріально-побутових умовах. Має власну світлу, суху і теплу квартиру. Чоловік дотримується режиму дня та харчування. Харчується 3 рази на день.
Чоловік палить. Інші шкідливі звички заперечує.
STATUS PRAESENS OBJECTIVUS.
Загальний стан хворого в момент обстеження: задовільний.
Свідомість: ясна.
Положеня вліжку: активне.
Вираз обличчя: звичайний.
Будова тіла: нормостенічна.
Температура тіла: 36,6 градусів.
ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРОГО ЗА СИСТЕМАМИ.
1. Колір шкіри ( неураженої ): блідорожевий.
2.Шкіра ( неуражена ): чиста, суха, еластична. Тургор шкіри нормальний. Гіперкератоз відсутній.
Відмічається незначна пастозність обличчя.
3. Волосяний покрив: розвинутий за чоловічим типом. Гіпертріхоз відсутній.
4. Нігті: форма нігтів не змінена, еластичність нормальна, колір блідорожевий. Симптом Квінке негативний.
5.Слизові оболонки рота і повік: видимі слизові оболонки блідорожевого кольору, вологі, чисті.
6. Стан ясен: слизова оболонка ясен блідорожевого кольору, не кровоточить.
7. Язик: рожевого кольору, вологий, без нальоту, тріщини та виразки відсутні.
8. Мигдалики: рожевого кольору, не виступають за язично-піднебінні дужки, не набряклі.
9. Запах з рота: відсутній.
10. Стан підшкірної жирової клітковини: паціентка нормального відживлення, товщина жирового шару на рівні 5-6 ребер по lin. axillaris posterior складає 1,5-2 см. Підшкірна жирова клітковина розміщена симетрично, ознаки флегмони відсутні. Наявні набряки на нижніх кінцівках.
11. Периферичні лімфовузли: не пальпуються.
12. Стан м’язевої системи: розвиток м’язів задовільний, тонус їх звичайний, при пальпації неболючі.
13. Кістковий скелет: розвинений нормально, відповідні частини його симетричні. Деформації хребта, грудної клітки та кінцівок відсутні. При пальпації та навантаженні по осі болючість не прослідковується.
14. Суглоби: зміна конфігурації суглобів відсутня, не болючі. Рухи в суглобах збережені.
15. Дихальна система:
Огляд грудної клітки: форма грудної клітки конічна, лопатки прилягають до грудної клітки. Дихання через ніс вільне, ритмічне, з частотою 19 дихальних рухів за хвилину. Тип дихання змішаний. Обидві половини грудної клітки приймають участь в акті дихання.
Пальпація: при пальпації грудна клітка нормальної резистентності, неболюча. Fremitus pectoralis не ослаблене.
Перкусія: при порівняльній перкусії на всьому протязі над легенями ясний легеневий звук.
При топографічній перкусії:
Висота стояння верхівок спереду: справа-3 см, зліва-3 см.
Висота стояння верхівок ззаду: верхівки обох легень знаходяться на рівні остистого відростка VII шийного хребця.
Ширина полів Креніга: справа і зліва по 6 см.
Нижні межі легень:
Місце перкусії: Права легеня: Ліва легеня:
lin. parasternalis нижній край 5 ребра --
lin. medoclavicularis 6 ребро --
lin. axillaris anterior 7 ребро 7 ребро
lin. axillaris media нижній край 8 ребра 8 ребро
lin. axillaris posterior 9 ребро нижній край 9 ребра
lin. scapularis 10 ребро нижній край 10 ребра
lin. paravertebralis остистий відросток 11 остистий відросток 11 грудного хребця
грудного хребця
Рухомість легеневого краю незмінена ( по лопаточній лінії: справа-6 см, зліва-5 см).
Аускультація: дихання везикулярне. Бронхофонiя проводиться однаково над симетричними дiлянками легень.
Крепітація, хрипи та шум тертя плеври відсутні.
16. Серцево-судинна система:
Пальпація: при пальпаторному визначенні пульсу на променевих артеріях він однаковий, ритмічний, доброго наповнення та напруження; частота серцевих скорочень-72 ударів за хвилину. При пальпації крупних артеріальних стовбурів стінки їх еластичні; ущільнення стінок та розширення не виявлено. При огляді передньої черевної стінки та грудної клітки розширені вени не виявлено.
Перкуторно визначені межі серцевої тупості:
Відносної: права-1 см назовні від правого краю грудини.
ліва-0,5 см медіальніше від лівої середньоключичної лінії.
верхня-на рівні ІІ ребра.
Абсолютної: права-на рівні лівого краю грудини.
ліва-1 см медіальніше від лівої середньоключичної лінії.
верхня-на рівні ІІ міжребір’я.
Аускультація: при аскультації тони серця приглушені, вислуховується акцент ІІ тону в ІІ міжребір’ї справа ( тобто над аортою ). Органічні та функціональні шуми серця не вислуховуються.
Артеріальний тиск: 110/60 мм рт. ст.
Пульс на периферичних артеріях нижніх кінцівок слабкий, несиметричний і непостійний.
17. Шлунково-кишечний тракт:
Огляд живота: форма живота округла, права і ліва половини живота симетричні. Пупок дещо
втягнутий. Видима перистальтика відсутня. Передня черевна стінка частково приймає участь в акті дихання. Шкіра живота без висипання. Видимих рубців немає.
Пальпація: при поверхневій пальпації передня черевна стінка неболюча, напруження її відсутнє.
При глибокій ковзній методичній пальпації по методу Образцова-Стражеско сигмовидна кишка
пальпується в лівій здухвинній ямці у вигляді щільного гладенького циліндра, безболісна, наявне деяке її зміщення.
Сліпа кишка пальпується в правій здухвинній ямці, як гладкий, дещо рухомий циліндр(зміщення становить 2-3 см) з невеликим розширенням донизу, болючість при пальпації відсутня.
Кінцева частина клубової кишки не пальпується.
Поперечна ободова кишка пальпується у вигляді рухомого, дещо прогнутого по середині, циліндра,
помірно щільної консистенції, при пальапції безболісна, наявне деяке її бурчання.
Шлунок пальпуємо за допомогою аускультофрікції: ділянка над шлунком м’яка, не дає м’язевого
захисту. Велика кривизна розміщена по обидві сторони від lin. mediana anterior, на 3 см вище пупка.
Воротар пальпується як короткий тяж діаметром 2 см, який змінює свою форму і консистенцію. Нижня межа шлунку розташовується вздовж lin. mediana anterior на 1 см вище від пупка.
Нижній край печінки про пальпації гострий, м’який, рівний, безболісний; не виходить з-під краю правої реберної дуги.
ПЕРКУТОРНІ МЕЖІ ПЕЧІНКИ ПО КУРЛОВУ.
ВЕРХНЯ: по lin. medioclavicularis dextra- на рівні VI ребра
по lin. mediana anterior-основа мечовидного відростка
НИЖНЯ: по lin. medoclavicularis dextra-на рівні правої реберної дуги
по lin. mediana anterior-між середньою і верхньою третиною відростка, що сполучає пупок із мечовидним відростком.
ПО ЛІВІЙ РЕБЕРНІЙ ДУЗІ: на рівні VII-VIII ребра.
Розміри печінки відповідно складають: 9/8/7 см. Пiдшлункова залоза при пальпацii за Гротом неболюча ( в точках Мейо-Робсона, Кача, Дежардена та зонах Шоффара i Губеркрiтца болючостi не вiдмiчається).
Жовчний міхур не пальпується. "Жовчеві" симптоми (Ортнера, Мерфі, Мюссі) від’ємні. Наявний позитивний симптом Кера.
Перкусія: над усією ділянкою живота тимпанічний звук.
Аускультація: прослуховуються кишкові шуми з частотою 6 перистальтичних рухів за хвилину в ділянці сліпої і висхідної ободової кишки.
18.Сечовидільна система: нирки та сечовий міхур не пальпуються. Змiщення нирок при використаннi метода болотування (Грiона) не вiдмiчаеться. Симпттом Пастернацького від’ємний з обох боків.
19. Нервово-психічна системи: Виявлено брадипсихізм. Після проведенння по внутрішній поверхні передпліччя порівняно гострим кінцем ручки з’явився червоний дермографізм, який тривав близько 1 хвилини, після чого замістився на білий.
20.Органи внутрішньої секреції:
Гіпофіз та гіпоталамус: порушень з боку даних структур не виявлено.
Щитовидна залоза: не збільшена.
Прищитовидні залози: підвищення або зниження м’зового тонусу не спостерігається. Симптоми Хвостека ( І, ІІ, ІІІ ), Труссо, Вейса, Шлезингера, Гофмана відсутні. Трофічні зміни нігтів та крихкості зубів не відмічається.
Наднирникові залози: диспластичний розподіл жирової клітковини відсутній. “Буйволового” типу ожиріння немає. Надмірна пігментація чи ж депігментація шкіри не спостерігається. Стрії відсутні.
Підшлункова залоза: змін не виявлено.
Статеві залози: голос звичайний. Оволосіння за чоловічим типом. Гіпертрихоз не відмічається.
20. Фізіологічні відправлення: не порушені, безболісні.
LOCUS MORBI.
При об’єктивному огляді уражених нижніх кінцівок спостерігається блідість шкірних покривів, місцева гіпотермія, трофічні розлади у вигляді атрофій м’язів гомілки, шкіри та нігтів на стопах. Наявний також гіперкератоз. При дослідженні пульсації периферичних артерій нижніх кінцівок
( a. poplitea, aa. tibialis posterior et anterior, а також a. dorsalis pedis ) відмічається слабкість, несиметричність та непостійність пульсу.
DIAGNOSIS PRAELIMINARIS.
На підставі:
скарг хворої: хворий скаржився на періодичні оніміння і поблідніння стоп, а також на
кульгавість, при ходьбі хворого турбували сильні м’язеві болі в нижніх
кінцівках, а також болі тупого характеру в нижніх кінцівках під час курації.
.
анамнезу захворювання: Чоловік вважає себе хворим напротязі останніх дванадцяти років. Початок захворювання пов’язує із психо-емоційним збудженням, коли вперше з’явились наступні ознаки: слабість, мерзлякуватість, болі тупої інтенсивності та ниючого характеру у нижніх кінцівках та сухість шкіри.
Приблизно шість років хворого турбує переміжна кульгавість.
Такі ж симптоми були наявні при поступленні до Центральної клінічної міської лікарні п’ять років тому, де вперше було виявлено облітеруючий ендартериїт; після повного обстеження і лікування в хірургічному відділенні ЦКМЛ хворий був виписаний зі стаціонару.
Дане загострення почалося на початку грудні минулого року, коли з'явились всі вище перелічені ознаки і хворий поступив до хірургічного відділення міської клінічної лікарні №2.
анамнезу життя: перенесений в дитинстві ексудативно-катаральний діатез, який, як відомо,
є преморбідним станом і може бути одним із фактрів розвитку захворювання в майбутньому, а також паління хворого.
даних об"єктивного дослідження: Пульс на периферичних артеріях нижніх кінцівок слабкий, несиметричний і непостійний.
можемо поставити попередній діагноз:
Облітеруючий ендартериїт нижніх кінцівок, повільно прогресуючий тип, ангіоспастичний період.
Супутні захворювання: хронічний холецистит в стадії нестійкої ремісії.
PLANUM EXAMINARE
1.Загальний аналiз кровi.
2.Бiохiмiчний аналiз кровi.
3. Кров на ТТГ.
4. Кров на цукор.
5.Загальний аналiз сечi.
6. Визначення рiвня бiлкового спектра кровi.
7. Аналіз калу.
8. Осцилографія.
9. Реографія.
10. Термометрія.
11.Капиляроскопія.
12.Ангіографія.
13.Електрокардіографія.
14.Електрокардіоскопія.
15.Полікардіографія.
16.Рентгенографія серця.
METHODES INQUIRENDI.
Загальний аналіз крові ( 06.11.2001р. ): Нормальний загальний аналіз крові:
Еритроцити: 2,71(10¹²/л; Еритроцити: 4,0-5,1·10¹²/л;
Кольоровий показник: 0,8; Кольоровий показник: 0,86-1,05;
Hb: 82 г/л; Hb: 132-164 г/л;
Лейкоцити: 4,1●10’/л; Лейкоцити: 4,0-9,0·10’/л;
Паличкоядерні нейтрофіли (%): 9; Паличкоядерні нейтрофіли: 1-6;
Сегментоядерні нейтрофіли (%): 50; Сегментоядерні нейтрофіли: 47-72;
Лімфоцити (%): 36; Лімфоцити: 19-37;
Моноцити (%): 4; Моноцити: 3-11;
Еозинофіли (%): 2; Еозинофіли: 0,5-5;
ШОЕ: 20 мм/год. ШОЕ: 1-10 мм/год.
Висновок: виявлено зниження кількості еритроцитів та зниження кількості гемоглобіну, що
свідчить про анемію середньої важкості ( анемія середньої важкості – вміст
гемоглобіну 70-90 г/л, кількість еритроцитів 2,5·10¹² - 3·10¹²/л ). Зсув лейкоцитарної
формули вліво та підвищення ШОЕ, що може свідчити про імунну реакцію в
організмі.
Загальний аналіз крові:
Еритроцити: 3,01·10¹²/л;
Кольоровий показник: 0,9;
Hb: 92 г/л;
Лейкоцити: 6,2·10’/л;
Паличкоядерні нейтрофіли (%): 1;
Сегментоядерні нейтрофіли (%): 60;
Лімфоцити (%): 31;
Моноцити (%): 8;
Еозинофіли (%): поодинокі;
ШОЕ: 3 мм/год.
Висновок: виявлено зменшення кількості еритроцитів та кількості гемоглобіну, що свідчить
про анемію легкої важкості ( легка анемія – вміст гемоглобіну в межах 90-110 г/л,
кількість еритроцитів становить 3·10¹² - 3,5·10¹²/л ).
Кров на цукор: Нормальний вміст цукру в крові:
Цукор крові: 3,92 ммоль/л. Цукор крові: 3,33-5,55 ммоль/л.
Висновок: змін не виявлено.
РВ: від’ємна.
Загальний аналiз сечi ( 06.11.2001р. ): Нормальний загальний аналіз сечі:
Кiлькiсть-200,0; Кількість:
Колiр-жовтий; Колір: солом'яно-жовтий;
Реакцiя-кисла ( рН 6,5 ); Реакція: кисла;
Питома вага-1010; Питома вага: 1010-1025;
Прозорiсть-прозора; Прозорість: прозора;
Бiлок-сліди; Білок: 0,002 г/
Цукор-немає; Цукор: немає;
Епiтелiальнi клiтини-6-8 в полі зору; Епітелій: 3-6 в полі зору;
Лейкоцити-2-3 в полі зору; Лейкоцити: до 3 в полі зору;
Еритроцити-0-1; Еритроцити: 0-1 в полі зору;
Оксалати: +. Оксалати: -.
Висновок: виявлено підвищення інтенсивності забарвлення сечі, що свідчить про незначну
гіповолемію; збільшення кількості епітеліоцитів в полі зору та оксалати.
Аналiз калу ( 06.11.01р.):
Яйця глист не виявлено
Електрокардіографія: ЧСС – 70/хв. Ознаки помірно виражених змін міокарду, помірної
гіпертрофії лівого шлуночка.
Полікардіографія: синдром гіподинамії І ступеня.
Електрокардіоскопія: незначне поширення лівого передсердя. Пролапс передньої стулки
мітрального клапана І ступеня. Зниження сумарної скоротливої
здатності міокарду.
Ангіографія: виявлено спазм магістральних судин та сітку звивистих капілярів.
Рентгенографія серця: серце поширене в поперечнику за рахунок лівого шлуночка.
DIAGNOSIS DIFFERENTIALIS.
Облітеруючий атеросклероз: спільними ознаками при цих захворюваннях є: легкі парестезії та та підвищена м’язева слабкість. Крім того характерними ознаками є поява переміжної кульгавості, мерзлякуватість стоп та гомілок. Спостерігається блідість шкіри стоп та гомілок, втрата нормальної еластичності, сухість шкірного покриву.
Відмінні ознаки: ендартериїт – це захворювання більш молодого віку ( 20-40 років ), в той час як атеросклероз характерний для осіб старшого віку ( 40-60 і старше ). При облітеруючому ендартериїті уражаються здебільшого периферичні артерії. При аортографії у хворих ендартериїтом, як правило, відмічається нормальна прохідність аорти, клубових та стегнових артерій. Контури їх рівні та гладкі. Підколінна артерія та артерії гомілки звичайно оклюзовані, причому зображення просвіту ураженої судини має вигляд мишачого хвоста, а на гомілці помітна тільки сітка штопороподібних звивистих коллатералей.
Трофічні ураження шкіри характерні як для атеросклеротичного ураження, так і для облітеруючого ендартериїту, але для пізніх періодів захворювання, а саме для ангіосклеротичного ( гангренозного ) періоду.
Хвороба Рейно: спільними ознаками є: побіління шкірних покривів, різкі болі в уражених ділянках, а також зниження температури шкірних покривів в зоні кровопостачання ураженої судини.
Відмінні ознаки: епізодичне появлення симптомів під впливом переохолодження чи емоційного
перевантаження, ураження здебільшого китиць рук та стоп, в той час як ураження судин гомілок
практично не спостерігається. Спостерігається ціаноз шкірних покривів, що деколи набуває “ча-
вунний” відтінок у фазі ішемії. У фазі гіперемії з’являється почервоніння шкірних покривів
внаслідок реактивної гіперемії.
Трофічні ураження шкіри характерні як для хворобі Рейно, так і для облітеруючого ендартериїту, але для пізніх періодів захворювання, а саме для ангіосклеротичного ( гангренозного ) періоду.
Тромбоз глибоких вен: спільними ознаками є: відчуття тяжкості та болі в ікроножних м’язах, що посилюються при фізичному навантаженні ( ходьбі, стоянні ).
Відмінними ознаками є наступні: пульсація периферичних артерій при тромбозі глибоких вен гомілки, як правило, не порушена. При огляді хворого можна побачити посилений малюнок підшкірних вен на стегні. Симптоми Moses, Lowenberg, Homans позитивні в 56-60% випадків. Крім того наявні phlegmasia alba dolens або phlegmasia coerulea dolens.
Посттромбофлебітичний синдром: спільними ознаками є: підвищена втомлюваність кінцівок, м’язева слабість, виникнення тупих болей в ураженій кінцівці.
Відмінними ознаками є: наявність набряків, зміна кольору шкіри ( спочатку гіперпігментація, а потім ущільнення шкіри – індурація, що сполучається з почервонінням ), крім того, характерне підвищення місцевої температури, в той час як при облітеруючому ендартериїті спостерігається гіпотермія ураженої кінцівки. Пульсація периферичних артерій при посттромбофлебітичному синдромі, як правило, не порушена.
Трофічні ураження шкіри характерні як для посттромбофлебітичного синдрому, так і для облітеруючого ендартериїту, але для пізніх періодів захворювання, а саме для ангіосклеротичного ( гангренозного ) періоду.
Хронічний лімфостаз: спільними ознаками є: : підвищена втомлюваність кінцівок, м’язева
слабість.
Відмінними ознаками є: поява набряку на ураженій ділянці, переважно одностороння
локалізація набряку, набряковість носить інтермітуючий характер, набряк досить щільний.
Набряки зменшуються або зникають після перебування кінцівки у підвищеному положенні.
Шкіра та підшкірна клітковина потовщені, не беруться у складку. Больовий синдром, як
правило, відсутній.
Діабетична ангіопатія: спільними ознаками є: блідість шкіри кінцівки, відсутність або зниження
пульсації артерій стопи, гіпотермія шкіри стопи при ішемічній формі діабетичної стопи,
гіперкератоз.
Відмінні ознаки: больовий синдром практично відсутній.
Трофічні ураження шкіри характерні як для діабетичної ангіопатії, так і для облітеруючого ендартериїту, але для пізніх періодів захворювання, а саме для ангіосклеротичного ( гангренозного ) періоду.
Неврит сідничного нерва: спільними ознаками є: больовий синдром ( біль локалізується на передній або задній поверхні кінцівки по ходу відповідних нервових волокон ).
Відмінні ознаки: відсутність поблідніння кінцівки,пульсація периферичних артерій збережена, відсутність місцевої гіпотермії тощо.
Трофічні ураження шкіри характерні як для невриту сідничного нерва, так і для облітеруючого ендартериїту, але для пізніх періодів захворювання, а саме для ангіосклеротичного ( гангренозного ) періоду.
Облітеруючий тромбангіт ( хвороба Бюргера ): спільні ознаки: переміжна кульгавість, ішемічні болі в ікроножних м’язах, похолодання стоп, синюшність шкірних покривів.
Відмінні ознаки: здебільшого характерний гострий початок, по ходу поверхневих вен нижніх кінцівок можна пропальпувати болючі потовщення на різних рівнях, що виникають спочатку на одній кінцівці, а потім і на іншій. Звертає на себе увагу гіперемія шкіри над ділянками запалення.
Трофічні ураження шкіри характерні як дляоблітеруючого тромбангіту, так і для облітеруючого ендартериїту, але для пізніх періодів захворювання, а саме для ангіосклеротичного ( гангренозного ) періоду.
DIAGNOSIS DEFINITA.
Враховуючи попереднiй дiагноз, що на підставі:
скарг хворої: хворий скаржився на періодичні оніміння і поблідніння стоп, а також на
кульгавість, при ходьбі хворого турбували сильні м’язеві болі в нижніх
кінцівках, а також а також болі тупого характеру в нижніх кінцівках під час курації.
анамнезу захворювання: Чоловік вважає себе хворим напротязі останніх дванадцяти років. Початок захворювання пов’язує із психо-емоційним збудженням, коли вперше з’явились наступні ознаки: слабість, мерзлякуватість, болі тупої інтенсивності та ниючого характеру у нижніх кінцівках та сухість шкіри.
Приблизно шість років хворого турбує переміжна кульгавість.
Такі ж симптоми були наявні при поступленні до Центральної клінічної міської лікарні п’ять років тому, де вперше було виявлено облітеруючий ендартериїт; після повного обстеження і лікування в хірургічному відділенні ЦКМЛ хворий був виписаний зі стаціонару.
Дане загострення почалося на початку грудні минулого року, коли з'явились всі вище перелічені ознаки і хворий поступив до хірургічного відділення міської клінічної лікарні №2.
анамнезу життя: перенесений в дитинстві ексудативно-катаральний діатез, який, як відомо,
є преморбідним станом і може бути одним із фактрів розвитку захворювання в майбутньому та паління хворого.
даних об"єктивного дослідження: Пульс на периферичних артеріях нижніх кінцівок слабкий, несиметричний і непостійний
та данi лабораторно-iнструментальних методiв обстеження:
виявлено зниження кількості еритроцитів та зниження кількості гемоглобіну, що свідчить про анемію середньої важкості ( анемія середньої важкості – вміст гемоглобіну 70-90 г/л, кількість еритроцитів 2,5·10¹² - 3·10¹²/л ). Зсув лейкоцитарної формули вліво та підвищення ШОЕ, що може свідчити про імунну реакцію в організмі.
виявлено підвищення інтенсивності забарвлення сечі, що свідчить про незначну
гіповолемію; збільшення кількості епітеліоцитів в полі зору та оксалати.
Електрокардіографія: ЧСС – 70/хв. Ознаки помірно виражених змін міокарду, помірної
гіпертрофії лівого шлуночка.
Полікардіографія: синдром гіподинамії І ступеня.
Електрокардіоскопія: незначне поширення лівого передсердя. Пролапс передньої стулки
мітрального клапана І ступеня. Зниження сумарної скоротливої
здатності міокарду
Виявлено спазм магістральних судин та хвивистість капілярів на ангіограмі.
Рентгенографія серця: серце поширене в поперечнику за рахунок лівого шлуночка.
А також враховуючи дані диференціального діагнозу можна поставити кінцевий діагноз:
Основне захворювання: Облітеруючий ендартериїт нижніх кінцівок, повільно прогресуючий тип, ангіоспастичний період.
Ускладнення:
Супутні захворювання: Анемія середнього ступеня змішаного генезу.
Хронічний холецистит в стадії нестійкої ремісії.
Дискінезії жовчевих шляхів по гіпертонічному і гіперкінетичному
типу.
ETHIOLOGIA ET PATHOGENESIS.
В проходженні захворювання значне місце займає дія несприятливих факторів зовнішнього середовища ( паління, переохолодження, інфекція, повторні травми, в тому числі і психо-емоційні перенапруження ). Особливе значення має стан внутрішнього середовища організму, взаємодія ендокринних і нейрогенних зв’язків, гіпофізарно-наднирникової системи. В.А.Оппель ( 1928 ) вважав, що в основі захворювання лежить таке порушення діяльності залоз внутрішньої секреції, під впливом якого розвивається гіперфункція наднирників. Це призводить до гіперадреналінемії, спазму периферичних судин, в тому числі і vasa vasorum. Часто виникаючий і тривало існуючий спазм різко порушує трофіку судинної стінки, внаслідок чого в ній розвиваються дегенеративно-проліферативні зміни, що зумовлюють облітерацію просвіту артерії.
За сучасними уявленнями, облітеруючий ендартериїт відноситься до алергічних аутоімунних захворювань, що підтверджується рядом реакцій, які виявляють сенсибілізацію до власних судинних антигенів. Однак найбільшого поширення одержала полиетіологічна теорія виникнення захворювання, що враховує ряд насприятливих факторів і перш за все повторних переохолоджень та паління.
Найбільш ранніми змінами в стінці судини є дегенеративні зміни ендотелію, що супроводжуються розростанням інтими, утворенням грануляційної тканини з гігпнтськими клітинами. В стінках крупних судин хворих на ендартериїт досить часто виявляються і атеросклеротичні зміни навіть у молодому віці. Зміни ендотелію, атеросклероз, спазми і органічні звуження артерій з порушенням кровотоку приводять до виникнення тромбозу и облітерації судини. У деяких хворих ці зміни на початку захворювання мають сегментарний характер, займаючи обмежені ділянки на протязі судини, що має важливе практичне значення.
CURATIO.
Консервативна терапія при облітеруючому ендартериїті напрямлена на покращення периферичного кровообігу і зняття патологічного спазму. Поряд з десенсибілізуючою терапією
( димедрол, піпольфен, супрастін ) вона включає судинорозширюючі препарати ( компламін, галідор, депо-падутин, но-шпа ). В період загострення захворювання, коли у хворих з’являються ознаки гіперкоагуляції, виникає необхідність у застосуванні антикоагулянтів прямої ( гепарин ) та непрямої ( фенілін, пелентан, неодикумарин ) дії. Протромбіновий індекс повинен підтримуватись в межах 60%. У разі виникнення гострого тромбозу використовують тромболітичні препарати ( фіб-
ринолізин, тромболізин, плазмін, стрептокіназа ).
Ефективність внутріартеріального введення лікарських засобів заснована на наступних положеннях:
створення високих концентрацій препарата у вогнищі ураження;
безпосередній вазодилятуючий вплив швидкоруйнуючих препаратів ( ацетилхолін );
менша небезпека токсичних впливів фармакологічних засобів, оскільки вводяться менші дози, в порівнянні з іншими шляхами введення. Використовують як одномоментні, так і тривалі регіонарні інфузії.
Корисно також використання курсу УВЧ-терапії на область поперикових симпатичних вузлів, струмів Бернара на область гомілки. Позитивний вплив протягом хвороби мають також радонові та сірководневі ванни. Досить виражений симтоматичний ефект дає використання гіпербаричної оксигенації.
Оперативне лікування засноване на тому, що судиннорухові реакції здійснюються в основному через симпатичний відділ вегетативної нервової системи. Для усунення стійкого патологічного рефлексу, що забезпечує вазоспазм, запропоновані операції, спрямовані на десимпатизацію ураженої кінцівки.
Найбільшого поширення одержала запропонована в 1923 році Дієцом поперикова симпатектомія. Операція заключається у видаленні поперикових ( ІІ-ІІІ ) симпатичних гангліїв. Стійкі позитивні результати операції прослідковуються приблизно у 70% хворих.
В.А.Оппель ( 1921 ) запропонував і здійснив першу епінефректомію, доказуючи її доцільність ендокринною природою захворювання, пов’язаного з гіперфункцією наднирників і гіперадреналінемією. Сутність операції полягає в екстерпації одного із наднирників. В даний час дана операція використовується у комбінації з попериковою симпатектомією в пізніх стадіях захворювання. У випадку безрезультатного консервативного і перечислених вище способів оперативного лікування здійснюють ампутацію кінцівки, основним завданням при цьому є встановлення рівня відносно зберігшигося кровообігу з тим, щоб провести ампутацію в межах тканин, що достатньо кровопостачаються і сформувати опороздатну , придатну для протезування культю.
CURATIO AEGROTAE NOSTRAE.
При поступленнi хворому було призначено палатний напівліжковий режим.
Призначено стіл №15.
Призначено застосування наступних препаратiв:
Фенкарол – таблетки по 0,025г, всередину по 1 таблетці 2 рази на день після їжі, як
десенсибілізуючий засіб.
2. Галідор – ампули по 2 мл 2,5% розчину, внутрішньом’язево, як судинорозширюючий засіб.
3. Тіфен – драже по 0,03г, всередину по 1 драже 3 рази на день після їжі, як спазмолітичний засіб.
4. Фенілін – таблетки по 0,03г, всередину по 1 таблетці після їжі 3 рази на день, як антикоагулянт непрямої дії.
5. Дигоксин – таблетки по 0,00025г, всередину по 1 таблетці на день, протягом 5 днів на тиждень.
6. Показана люмбальна симпатектомія.
RECEPTA.
1. #
Rp. Tab.Phencaroli 0,025
D.t.d.N.10
S. Приймати всередину по 1 таблетці 2 рази на день після їжі.
2. #
Rp. Sol. Halidori 2,5% - 2 ml
D.t.d.N.20 in ampull.
S. Вводити внутрішньом’язево по 2 мл 1 раз на день.
3. #
Rp. Dragee Tipheni 0,03
D.t.d.N.10
S. Приймати всередину по 1 драже 3 рази на день після їжі.
4. #
Rp. Tab. Phenylini 0,03
D.t.d.N.20
S. Приймати всередину по 1 таблеці 3 рази на день після їжі.
5. #
Rp. Tab. Digoxini 0,00025
D.t.d.N.10
S.Приймати всередину по 1таблетці на день протягом 5 днів на тиждень.
Люмбальна симпатектомія за Діецом ( протокол операції ):
Виконано екстраперитонеальний доступ, розріз здійснено по Бергману – Ізраелю. Видалено ІІ попериковий симпатичний вузол.
DECURSUS MORBI.
14.01.2002 р.
Стан хворого задовiльний. Положення в лiжку активне. Апетит понижений. Температура нормальна.
Головний бiль вiдсутнiй. Дихання носом вільне. Частота дихання-19. Пульс-80 ударiв/хв. Температура тiла-36,8˚С. Артерiальний тиск-110/60 мм рт. ст. При порівняльній перкусії на всьому протязі над легенями ясний легеневий звук. При аускультації - над легенями везикулярне дихання. Тони серця ритмiчнi, приглушені, шуми не прослуховуються. Живiт м’який, неболючий. Розмiри печiнки нормальнi. Наявний позитивний симптом Кера. Селезiнка не пальпується.
Симптом Пастернацького негативний з обох боків.
Хворий скаржиться на болі тупого характеру у нижніх кінцівках.
Пiдпис: Жолоб О.М.
16.01.2002р.
Стан хворого задовiльний. Положення в лiжку активне. Апетит понижений. Температура нормальна.
Головний бiль вiдсутнiй. Дихання носом вільне. Частота дихання-17. Пульс-72 ударiв/хв. Температура тiла-36,5˚С. Артерiальний тиск-115/60 мм рт. ст. При порівняльній перкусії на всьому протязі над легенями ясний легеневий звук. При аускультації - над легенями везикулярне дихання. Тони серця ритмiчнi, приглушені, вислуховується акцент ІІ тону в ІІ міжребір’ї справа, шуми не прослуховуються. Живiт м’який, неболючий. Розмiри печiнки нормальнi. Наявний позитивний симптом Кера. Селезiнка не пальпується.
Симптом Пастернацького негативний з обох боків. Фiзiологiчнi вiдправлення в нормi.
Хворий скаржиться на слабість, сухість шкіри на нижніх кінцівках. Болі тупого характеру у кінцівках не турбують.
Пiдпис: Жолоб О.М.
17.01.2002р.
Стан хворого задовiльний. Положення в лiжку активне. Апетит нормальний. Температура тiла нор-
мальна. Головний бiль вiдсутнiй. Дихання носом вільне. Частота дихання-18. Пульс-75 ударiв/хв. Температура тiла складає-36,7˚С. Артерiальний тиск-115/60 мм рт. ст. При порівняльній перкусії на всьому протязі над легенями ясний легеневий звук. При аускультації - над легенями везикулярне дихання. Тони серця ритмiчнi, приглушені, вислуховується акцент ІІ тону над аортою, шуми не прослуховуються. Живiт м’який, неболючий. Розмiри печiнки нормальнi. Наявний позитивний симптом Кера. Селезiнка не пальпується.
Симптом Пастернацького негативний з обох боків. Фiзiологiчнi вiдправлення непорушенi.
Хворий скаржиться на слабість, сухість шкіри на нижніх кінцівках. Болі тупого характеру у кінцівках не турбують.
Пiдпис: Жолоб О.М.
ПРОГНОЗ ЗАХВОРЮВАННЯ.
Щодо видуження: сумнівний, оскільки хвороба схильна до рецидивів.
Щодо життя: сприятливий.
Щодо праці: відносно сприятливий, оскільки при певних видах роботи знову може
наступити рецидив захворювання ( особливо види роботи, що
супроводжуються переохолодженням ).
НАСЛІДКИ ЗАХВОРЮВАННЯ.
Полі...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора