Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Івано-Франківська державна медична академія
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Медичний факультет
Кафедра:
Кафедра факультетської терапії
Інформація про роботу
Рік:
2001
Тип роботи:
Історія хвороби
Предмет:
Терапія
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ІСТОРІЯ ХВОРОБИ.
PARS OFFICIALIS.
1.Прізвище, ім"я, по-батькові: Гап’юк Ганна Василівна
2.Вік: 52 роки, 23.01.1950 р.н.
3.Стать: жіноча
4.Група крові: А(ІІ) Rh(+)
5.Побічна дія медикаментів: не виявлена
6.Адреса, місце проживання: м. Iвано-Франкiвськ, вул.Вовчинецька 34/28
7.Місце роботи: обласна станція переливання крові.
8.Посада: технік
9.Дата госпіталізації: 29.12.2001р., 14.15
10.Дата і час виписки:
11.Дiагноз установи, що направила: виразкова хвороба дванадцятипалої кишки.
12.Попередній діагноз: хвороба зрощень очеревини. Неспецифічний виразковий коліт.
13.Основне захворювання: хвороба зрощень очеревини.
14.Ускладнення: Нижня кишкова непрохідність.
15.Супутні захворювання: Анемія середнього ступеня змішаного генезу.
Хронічний холецистит в стадії нестійкої ремісії.
Дискінезії жовчевих шляхів по гіпертонічному і гіперкінетичному типу.
Неспецифічний виразковий коліт. Виразкова хвороба дванадцятипалої
кишки. Сancer сліпої кишки.
Дата і час курації: 18.01. – 22.01.2002 року, 09³°-10²º год.
QUERELLAE AEGROTAE.
На момент поступлення: хвора скаржилась на появу приступоподібного болю ріжучого характеру в
нижній частині живота. Напад болю тривав близько 3 хв.,
безприступовий період складав близько 10 хв. Приступи почалися
24.12.2001 року. Крім того, хвору турбували головні болі, адинамія,
порушення сну, зниження апетиту, закрепи.
На момент курації: хвора після операції. Скаржиться на адинамію, сонливість, зниження апетиту,
незначну болючість в ділянці операційної рани.
ANAMNESIS COMMUNIS.
Органи дихання: дихання через нiс не утруднене, без видiлень. Кашель вiдсутнiй. Харкотиння не видiляється. Кровохаркання вiдсутнє. Задишки, болей в груднiй клiтцi немає. Грудна клiтка нормостенiчна.
Вiдношення передньозаднього та поперечного дiаметра дорiвнює приблизно 0,68. Ребра напрямляються дещо косо вниз, надчеревний кут дорiвнюе 90(. Мiжребернi промiжки вираженi нерiзко. Над-i пiдключичнi ямки вираженi слабо. Лопатки щiльно прилягають до грудної клiтки, нечiтко контуруються.
Серцево-судинна система: наявнiсть серцевого горба на переднiй поверхнi грудної клiтки не вiдмiчається. Болi в дiлянцi серця вiдсутнi. Задишки та приступiв ядухи не спостерiгаеться. Рiзко виражених перебоїв в роботi серця немає. Спазматичнi явища не турбують. Вiдчуття пульсацiй в будь-яких дiлянках тiла немає.
Сечовидільна система: частота сечовипускання 4-5 разів на добу, з них на нічний період припадає близько 0,1 разів. Болей при сечопуску, затримки сечі чи затруднення сечопуску хвора не відмічає. Болі в попериковій ділянці, над лобком не турбують.
Колір сечі звичайний – солом’яно-жовтий. Сеча прозора.
Опорно-руховий апарат: болi в суглобах, кiстках, м’язах вiдсутнi. Припухлостi в дiлянцi суглобiв не спостерiгається. Обмеження рухiв немає. Слабкостi в м’язах хворий не вiдчуває.
Нервово-психiчна сфера i органи чуття: головнi болi не турбують. Шум у вухах, маячiння перед очима не спостерiгається. Непротомностi, припливу кровi до голови немає. Сон нормальний, пам’ять збережена. Відмічається брадипсихізм.
Працездатнiсть знижена. Судом в дiлянцi м’язiв немає. Вiдчуття онiмiння дiлянок тiла, гiпостезiї, гiперстезiї, парастезiї не відмічає.
Функцiональний стан органiв чуття (зору, нюху, слуху, смаку) не змiнений. Больова i тактильна чутливiсть збережена.
Ендокринологічна сфера: щитовидна залоза не збільшена, судом не спостерігається, надмірне ожиріння нехарактерне, підвищення або зниження м’зового тонусу не спостерігається. Симптоми Хвостека ( І, ІІ, ІІІ ), Труссо, Вейса, Шлезингера, Гофмана відсутні. Трофічні зміни нігтів та крихкості зубів не відмічається.
Диспластичний розподіл жирової клітковини відсутній. “Буйволового” типу ожиріння немає. Матронізм, надмірне облисіння, вірілізація відсутні. Надмірна пігментація чи ж депігментація шкіри не спостерігається. Стрії відсутні.
Змін з боку підшлункової залози не виявлено.
Голос звичайний. Оволосіння за жіночим типом. Гіпертрихоз не відмічається.
Змін з боку гіпофіза та гіпоталамусу не виявлено.
ANAMNESIS MORBI.
Жінка вважає себе хворою з 24 грудня 2001 року, коли, після прийому їжі ( огірки, вареники ), з’явилися болі ниючого характеру в нижній частині живота. Після внутрішньовенного введення на роботі но-шпи болі не зменшилися. В подальшому з’явилися приступоподібні болі ріжучого характеру в нижній частині живота. Один приступ тривав близько 3 хвилин, тривалість безприступового періоду коливалась від 8 до 15 хвилин. Крім того хвору почали турбувати періодичні головні болі, адинамія, порушення сну та зниження апетиту, тобто прояви неспецифічного інтоксикаційного синдрому.
З вище переліченими скаргами хвора була доставлена каретою швидкої допомоги до ургентної лікарні – міської клінічної лікарні №2 в хірургічне відділення 29 грудня 2001 року, 14.15 год., де хворій було проведено оперативне втручання – нижньосерединна лапаротомія, екстирпація субсерозного фіброматозного вузла.
ANAMNESIS VITAE.
Жінка народилася 23 січня 1950 року в с.Джурків Коломийського району Івано-Франківської області, в сім’ї селян.
В дитинстві ознак рахіту не спостерігалось, перенесла ексудативно-катаральний діеатез, який, як відомо, вважають преморбідним станом.
Пішла до школи у 7 років. В першому класі відмічалась мінімальна дисфункція головного мозку
( дошкільно-шкільний дезадаптаційний синдром ). В дитинстві на дитячі хвороби не хворіла.
У 1965 році закінчила 9 класів Джурківської неповно середньоосвітньої школи. Навчання продовжила у ВПТУ №3 м. Снятин, яке закінчила у 1970 році.
Спадковий анамнез не обтяжений. Алергологічний анамнез необтяжений.
Гінекологічний анамнез: Перша менструація (menarche) з’явилась у 13 років. В подальшому менструальний цикл був регулярним, затримки та інших розладів не спостерігалось. Рік тому з’явились перші ознаки клімаксу.
Перша вагітність була у 1972 році, закінчилась міні-абортом, друга – у 1973 році, дана вагітність також закінчилась міні-абортом. Третя вагітність була у 1978 році, тривала 39 тижнів – народився здоровий хлопчик.
Минулого року перехворіла грипом.
В 1981 році вперше було поставлено діагноз виразкової хвороби дванадцятипалої кишки.
В родині вад розвитку та ендокринної патології не спостерігалося. Туберкульоз, алкоголізм, психічні, нервові, венеричні захворювання та вірусний гепатит заперечує.
Пацієнтка живе в задовільних матеріально-побутових умовах. Має власну світлу, суху і теплу квартиру. Жінка дотримується режиму дня та харчування. Харчується 3 рази на день.
Шкідливих звичок не має.
STATUS PRAESENS OBJECTIVUS.
Загальний стан хворого в момент обстеження: задовільний.
Свідомість: ясна.
Положеня в ліжку: вимушене.
Вираз обличчя: звичайний.
Будова тіла: нормостенічна.
Температура тіла: 36,6 градусів.
ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРОГО ЗА СИСТЕМАМИ.
1. Колір шкіри: блідорожевий.
2.Шкіра: чиста, суха, еластична. Тургор шкіри нормальний. Гіперкератоз відсутній.
3. Волосяний покрив: розвинутий за жіночим типом. Гіпертріхоз відсутній.
4. Нігті: форма нігтів не змінена, еластичність нормальна, колір блідорожевий. Симптом Квінке негативний.
5.Слизові оболонки рота і повік: видимі слизові оболонки блідорожевого кольору, вологі, чисті.
6. Стан ясен: слизова оболонка ясен блідорожевого кольору, не кровоточить.
7. Язик: рожевого кольору, вологий, без нальоту, тріщини та виразки відсутні.
8. Мигдалики: рожевого кольору, не виступають за язично-піднебінні дужки, не набряклі.
9. Запах з рота: відсутній.
10. Стан підшкірної жирової клітковини: паціентка нормального відживлення, товщина жирового шару на рівні 5-6 ребер по lin. axillaris posterior складає 1,5-2 см. Підшкірна жирова клітковина розміщена симетрично, ознаки флегмони відсутні. Наявні набряки на нижніх кінцівках.
11. Периферичні лімфовузли: не пальпуються.
12. Стан м’язевої системи: розвиток м’язів задовільний, тонус їх звичайний, при пальпації неболючі.
13. Кістковий скелет: розвинений нормально, відповідні частини його симетричні. Деформації хребта, грудної клітки та кінцівок відсутні. При пальпації та навантаженні по осі болючість не прослідковується.
14. Суглоби: зміна конфігурації суглобів відсутня, не болючі. Рухи в суглобах збережені.
15. Дихальна система:
Огляд грудної клітки: форма грудної клітки конічна, лопатки прилягають до грудної клітки. Дихання через ніс вільне, ритмічне, з частотою 19 дихальних рухів за хвилину. Тип дихання змішаний. Обидві половини грудної клітки приймають участь в акті дихання.
Пальпація: при пальпації грудна клітка нормальної резистентності, неболюча. Fremitus pectoralis не ослаблене.
Перкусія: при порівняльній перкусії на всьому протязі над легенями ясний легеневий звук.
При топографічній перкусії:
Висота стояння верхівок спереду: справа-3 см, зліва-3 см.
Висота стояння верхівок ззаду: верхівки обох легень знаходяться на рівні остистого відростка VII шийного хребця.
Ширина полів Креніга: справа і зліва по 6 см.
Нижні межі легень:
праворуч
ліворуч
lin. parasternalis
верхній край VI ребра
-
lin. medioclavicularis
нижній край VI ребра
-
lin. axillaris anterir
VII ребро
VII ребро
lin. axillaris media
VIII ребро
IX ребро
lin. axillaris posterior
IX ребро
IX ребро
lin. scapularis
X ребро
X ребро
lin. paravertebralis
остистий відросток XI грудного хребця
Рухомість легеневого краю незмінена ( по лопаточній лінії: справа-6 см, зліва-5 см).
Аускультація: дихання везикулярне. Бронхофонiя проводиться однаково над симетричними дiлянками легень.
Крепітація, хрипи та шум тертя плеври відсутні.
16. Серцево-судинна система:
Пальпація: при пальпаторному визначенні пульсу на променевих артеріях він однаковий, ритмічний, доброго наповнення та напруження; частота серцевих скорочень-72 ударів за хвилину. При пальпації крупних артеріальних стовбурів стінки їх еластичні; ущільнення стінок та розширення не виявлено. При огляді передньої черевної стінки та грудної клітки розширені вени не виявлено.
Перкуторно визначені межі серцевої тупості:
Відносної: права-1 см назовні від правого краю грудини.
ліва- 1 см медіальніше від лівої середньоключичної лінії.
верхня-на рівні верхнього краю ІІІ ребра.
Абсолютної: права-на рівні лівого краю грудини.
ліва-1 см медіальніше від лівої середньоключичної лінії.
верхня-на рівні ІІІ міжребір’я.
Аускультація: при аскультації тони серця приглушені, ритмічні. Органічні та функціональні шуми серця не вислуховуються.
Артеріальний тиск: 110/60 мм рт. ст.
17. Шлунково-кишечний тракт:
Огляд живота: форма живота округла, права і ліва половини живота симетричні. Пупок дещо
втягнутий. Видима перистальтика відсутня. Передня черевна стінка частково приймає участь в акті дихання. Шкіра живота без висипання. Видимих рубців немає.
Пальпація: поверхнева пальпації та глибока ковзна методична пальпація по методу Образцова-Стражеско не проводилась, оскільки хворій проведено нижню серединну лапаротомію і вона відчуває незначну болючість в ділянці передньої черевної стінки. Щоб не завдавати хворій додаткових неприємних болевих відчуттів я відмовився від проведення пальпації передньої черевної стінки та органів черевної порожнини. Ми відмитили тільки позитивний симптом Менделя.
Нижній край печінки про пальпації гострий, м’який, рівний, безболісний; не виходить з-під краю правої реберної дуги.
ПЕРКУТОРНІ МЕЖІ ПЕЧІНКИ ПО КУРЛОВУ.
ВЕРХНЯ: по lin. medioclavicularis dextra- на рівні VI ребра
по lin. mediana anterior-основа мечовидного відростка
НИЖНЯ: по lin. medoclavicularis dextra-на рівні правої реберної дуги
по lin. mediana anterior-між середньою і верхньою третиною відростка, що сполучає пупок із мечовидним відростком.
ПО ЛІВІЙ РЕБЕРНІЙ ДУЗІ: на рівні VII-VIII ребра.
Розміри печінки відповідно складають: 9/8/7 см.
Перкусія печінки по методу Ф.Г. Яновського і В.П.Образцову:
НИЖНЯ ГРАНИЦЯ АБСОЛЮТНОЇ ТУПОСТІ ПЕЧІНКИ:
По lin. axillaris anterior dextra – на рівні Х ребра ( в нормі на рівні Х ребра );
По lin medioclavicularis dextra – на рівні по нижньому краю правої реберної дуги ( в нормі по
нижньому краю правої реберної дуги );
По lin. parasternalis dextra – на 2 см нижче нижнього краю правої реберної дуги ( в нормі на
2 см нижче нижнього краю правої реберної дуги );
По lin. mediana anterior – на границі між верхньою та середньою третиною лінії, що сполучає
нижній край мечевидного відростка з пупком ( норма );
По lin. parasternalis sinistra – по нижньому краю лівої реберної дуги ( норма ).
ВЕРХНЯ ГРАНИЦЯ АБСОЛЮТНОЇ ПЕЧІНКОВО ТУПОСТІ:
По lin. axillaris anterior dextra – на рівні V міжребір’я ( норма );
По lin medioclavicularis dextra – на рівні V міжребір’я ( норма );
По lin. parasternalis dextra – на рівні нижнього краю V ребра ( норма );
По lin. mediana anterior - на рівні прикріплення V ребра до грудини норма ( норма );
По lin. parasternalis sinistra - не визначалась, оскільки тут знаходиться абсолютна серцева
тупість.
Таким чином, висота печінкової тупості складає:
По lin. parasternalis dextra – 10 см ( при нормі 8-10 см );
По lin medioclavicularis dextra – 10 см ( при нормі 9-11 см );
По lin. axillaris anterior dextra – 11,5 см ( при нормі 10,5-12 см ).
Пiдшлункова залоза при пальпацii за Гротом неболюча ( в точках Мейо-Робсона, Кача, Дежардена та зонах Шоффара i Губеркрiтца болючостi не вiдмiчається).
Жовчний міхур не пальпується. "Жовчеві" симптоми (Ортнера, Мерфі, Мюссі) від’ємні. Наявний позитивний симптом Кера.
Перкусія: над усією ділянкою живота тимпанічний звук.
Аускультація: прослуховуються кишкові шуми з частотою 2 перистальтичні рухи за хвилину в ділянці сліпої і висхідної ободової кишки. Відмічається зниження перистальтичних рухів, що часто зустрічається після оперативних втручань на органах черевної порожнини.
18.Сечовидільна система: нирки та сечовий міхур не пальпуються. Змiщення нирок при використаннi метода болотування (Грiона) не вiдмiчаеться. Симптом Пастернацького від’ємний з обох боків.
19. Нервово-психічна системи: Виявлено брадипсихізм. Після проведенння по внутрішній поверхні передпліччя порівняно гострим кінцем ручки з’явився червоний дермографізм, який тривав близько 1 хвилини, після чого замістився на білий.
20.Органи внутрішньої секреції:
Гіпофіз та гіпоталамус: порушень з боку даних структур не виявлено.
Щитовидна залоза: змін не виявлено.
Прищитовидні залози: підвищення або зниження м’зового тонусу не спостерігається. Симптоми Хвостека ( І, ІІ, ІІІ ), Труссо, Вейса, Шлезингера, Гофмана відсутні. Трофічні зміни нігтів та крихкості зубів не відмічається.
Наднирникові залози: диспластичний розподіл жирової клітковини відсутній. “Буйволового” типу ожиріння немає. Матронізм, надмірне облисіння, вірілізація відсутні. Надмірна пігментація чи ж депігментація шкіри не спостерігається. Стрії відсутні.
Підшлункова залоза: змін не виявлено.
Статеві залози: голос звичайний. Оволосіння за жіночим типом. Гіпертрихоз не відмічається. Гірсутизм відсутній.
20. Фізіологічні відправлення: не порушені, безболісні.
LOCUS MORBI.
На момент поступлення: шкіра передньої черевної стінки блідорожевого забарвлення, тургор м’язів незначний, надмірного потовиділення не спостерігалось, геморагічна висипка в ділянці передньої черевної стінки відсутня, розширення вен у вигляді caput Medusae відсутнє, післяопераційних рубців немає, видимої перистальтики не спостерігалось, відмічається болючість при пальпації передньої черевної стінки. Наявний позитивний симптом Менделя, а також позитивний симптом Кера.
На момент курації: хворій проведено оперативне втручання на органах черевної порожнини. Проведено нижню серединну лапаротомію. Шкіра передньої черевної стінки блідорожевого забарвлення, тургор м’язів незначний, надмірного потовиділення не спостерігається, геморагічна висипка в ділянці передньої черевної стінки відсутня, розширення вен у вигляді caput Medusae відсутнє, наявний розріз оперативного втручання з накладеними швами. Краї шкіри в ділянці розрізу рівномірно зведені, вип’ячування підшкірної жирової клітковини відсутнє, виділення та запах з рани не відмічається. Накладені два гумові дренажі та асептична пов’язка. Відмічається болючість при поверхневій пальпації передньої черевної стінки. Наявний позитивний симптом Менделя, а також позитивний симптом Кера.
DIAGNOSIS PRAELIMINARIS.
На підставі:
скарг хворої: хвора скаржилась на появу приступоподібного болю ріжучого характеру в нижній частині живота. Напад болю тривав близько 3 хв., безприступовий період складав близько 10 хв. Приступи почалися 24.12.2001 року. Крім того, хвору турбували головні болі, адинамія, порушення сну, зниження апетиту, закрепи.
анамнезу захворювання: жінка вважає себе хворою з 24 грудня 2001 року, коли, після прийому їжі ( огірки, вареники ), з’явилися болі ниючого характеру в нижній частині живота. Після внутрішньовенного введення на роботі но-шпи болі не зменшилися. В подальшому з’явилися приступоподібні болі ріжучого характеру в нижній частині живота. Один приступ тривав близько 3 хвилин, тривалість безприступового періоду коливалась від 8 до 15 хвилин. Крім того хвору почали турбувати періодичні головні болі, адинамія, порушення сну та зниження апетиту, тобто прояви неспецифічного інтоксикаційного синдрому.
З вище переліченими скаргами хвора була доставлена каретою швидкої допомоги до ургентної лікарні – міської клінічної лікарні №2 в хірургічне відділення 29 грудня 2001 року, 14.15 год., де хворій було проведено оперативне втручання – нижньосерединна лапаротомія, екстирпація субсерозного фіброматозного вузла.
анамнезу життя: перенесений в дитинстві ексудативно-катаральний діатез, який, як відомо,
є преморбідним станом і може бути одним із фактрів розвитку захворювання в майбутньому.
даних об"єктивного дослідження: визначений позитивний симптом Кера. Позитивний симптом Менделя.
можемо поставити попередній діагноз:
Основне захворювання: хвороба зрощень очеревини.
Ускладнення: Нижня кишкова непрохідність.
Супутні захворювання: Хронічний холецистит в стадії нестійкої ремісії. Виразкова
хвороба дванадцятипалої кишки.
PLANUM EXAMINARE
1. Загальний аналiз кровi.
2. Бiохiмiчний аналiз кровi.
3. Кров на цукор.
4. Визначення електролітного спектру крові.
5. Визначення рiвня бiлкового спектра кровi.
6. Коагулограма.
7. Загальний аналiз сечi.
8. Аналіз на діастазу сечі.
9. Аналіз калу.
10. Електрокардіографія.
11. УЗД органів черевної порожнини.
12. Рентгендослідження органів черевної порожнини.
13. Консультація спеціалістів.
METHODES INQUIRENDI.
Загальний аналіз крові ( 29.12.2001р. ): Нормальний загальний аналіз крові:
Еритроцити: 2,71(10¹²/л; Еритроцити: 4,0-5,1·10¹²/л;
Кольоровий показник: 0,8; Кольоровий показник: 0,86-1,05;
Hb: 82 г/л; Hb: 132-164 г/л;
Лейкоцити: 4,1●10’/л; Лейкоцити: 4,0-9,0·10’/л;
Паличкоядерні нейтрофіли (%): 5; Паличкоядерні нейтрофіли: 1-6;
Сегментоядерні нейтрофіли (%): 50; Сегментоядерні нейтрофіли: 47-72;
Лімфоцити (%): 36; Лімфоцити: 19-37;
Моноцити (%): 4; Моноцити: 3-11;
Еозинофіли (%): 2; Еозинофіли: 0,5-5;
ШОЕ: 7 мм/год. ШОЕ: 1-10 мм/год.
Висновок: виявлено зниження кількості еритроцитів та зниження кількості гемоглобіну, що
свідчить про анемію середньої важкості ( анемія середньої важкості – вміст
гемоглобіну 70-90 г/л, кількість еритроцитів 2,5·10¹² - 3·10¹²/л ).
Загальний аналіз крові ( 02.01.02 ):
Еритроцити: 3,01·10¹²/л;
Кольоровий показник: 0,9;
Hb: 92 г/л;
Лейкоцити: 6,2·10’/л;
Паличкоядерні нейтрофіли (%): 1;
Сегментоядерні нейтрофіли (%): 60;
Лімфоцити (%): 31;
Моноцити (%): 8;
Еозинофіли (%): поодинокі;
ШОЕ: 3 мм/год.
Висновок: виявлено зменшення кількості еритроцитів та кількості гемоглобіну, що свідчить
про анемію легкої важкості ( легка анемія – вміст гемоглобіну в межах 90-110 г/л,
кількість еритроцитів становить 3·10¹² - 3,5·10¹²/л ).
Кров на цукор ( 29.12.01 ): Нормальний вміст цукру в крові:
Цукор крові: 5,7 ммоль/л. Цукор крові: 3,33-5,55 ммоль/л.
Висновок: виявлено незначне збільшення рівня глюкози у периферичній крові.
Кров на цукор ( 02.01.02 ): Нормальний вміст цукру в крові:
Цукор крові: 5,42 ммоль/л. Цукор крові: 3,33-5,55 ммоль/л.
Висновок: змін не виявлено.
Біохімічний аналіз крові ( 02.01.02 ): Нормальні величнини:
Тимолова проба: 1,5 ОД. Тимолова проба: 0-4 ОД.
АлАТ: 0,59мкмоль/мл х год АлАТ: 0,1-0,68 мкмоль/мл х год
АсАТ: 0,443 мкмоль/мл х год АсАТ: 0,1-0,45 мкмоль/мл х год
Заг. білірубін: 11,5 мкмоль/л Заг. білірубін: 8,5-20,5 мкмоль/л
Прямий білірубін: норма Прямий білірубін: 25% від загального
Загальний білок: 65,0 г/л Загальний білок: 64-83 г/л
Креатинін: 62,1 мкмоль/л Креатинін: 44-88 мкмоль/л
Сечовина: 5,32 ммоль/л Сечовина: 3,5-8,3 ммоль/л
Висновок: змін не виявлено.
Коагулограма ( 02.01.02 ):
Протромбіновий індекс: 21,5-83,8
Висновок: змін не виявлено.
Загальний аналiз сечi ( 31.12.2001р. ): Нормальний загальний аналіз сечі:
Кiлькiсть-130,0; Кількість:
Колiр-жовтий; Колір: солом'яно-жовтий;
Реакцiя-кисла ( рН 6,5 ); Реакція: кисла;
Питома вага-1010; Питома вага: 1010-1025;
Прозорiсть-мутна; Прозорість: прозора;
Бiлок-сліди; Білок: 0,002 г/
Цукор-немає; Цукор: немає;
Епiтелiальнi клiтини-1-2 в полі зору; Епітелій: 3-6 в полі зору;
Лейкоцити-15-20 в полі зору; Лейкоцити: до 3 в полі зору;
Еритроцити-2-3-5; Еритроцити: 0-1 в полі зору;
Оксалати: +. Оксалати: -.
Висновок: виявлено підвищення інтенсивності забарвлення сечі, що свідчить про незначну
гіповолемію, помутніння сечі, лейкоцитурію, мікрогематурію, оксалати.
Аналіз на діастазу сечі ( 31.12.01 ): Нормальні показники:
Діастаза – 37 ОД. Діастаза сечі – 16-64 Од. ( до 44 мг/схл )
Висновок: змін не виявлено.
Аналiз калу ( 02.01.02р.):
Консистенція – м’яка.
Форма – оформлений.
Колір – коричневий.
Реакція на кров – від’ємна.
Яйця глист не виявлено.
Висновок: змін не виявлено.
Електрокардіографія: ЧСС – 70/хв. Ознаки помірно виражених змін міокарду, помірної
гіпертрофії лівого шлуночка.
УЗД органів черевної порожнини ( 02.01.02 ):
Печінка не збільшена; жовчевий міхур: з перетяжками в ділянці тіла, стінки ущільнені, вміст з незначним осадом; підшлункова залоза: головка: 2,6х2,6 см, тіло: х1,5 см, хвіст: х1,8 см, ущільнена. Селезінка без особливостей. Нирки співвідношення структури: 1:1.
Висновок: ознаки хронічного панкреатиту та хронічного холециститу.
УЗД органів малого тазу ( 03.01.02 ):
Сечовий міхур бочковидний, однорідний. Матка: 8,6х5,6 см, неоднорідна, в просвіті візуалізуються інтрамуральні фіброматозні вузли діаметром 3,0, 2,5, 1,5 см.
Висновок: ознаки фіброміоми матки.
Рентгендослідження товстого кишечника ( 03.01.02 ):
Висновок: С-r сліпої кишки.
Обстеження невропатологом ( 02.01.02 ):
Больовий синдром не пов’язаний з ураженням нервової системи.
Обстеження урологом ( 02.01.02 ):
Даних на гостру урологічну патологію на час огляду немає.
DIAGNOSIS DIFFERENTIALIS.
Гострий апендицит: спільні ознаки: наявність болевого синдрому з локалізацією болей в гіпогастрії, наявність проявів неспецифічного інтоксикаційного синдрому, що проявляється нудотою та блюванням, незначним підвищенням температури тіла до субфебрильних цифр, адинамією, порушенням сну, періодичними головними болями, наростання частоти серцевих скрочень по мірі прогресування інтоксикації. Крім того внаслідок блювання можливе виникнення різкого ослаблення хворих, оскільки виділяється з організму певна кількість рідини та електролітів, що в свою чергу призводить до зниження функціональної активності органів та систем, а перш за все серцево-судинної системи та шлунково-кишкового тракту. Також спільною ознакою є наявність у хворих закрепів.
Характерні є зміни з боку крові та сечі, а саме:
лейкоцитоз;
зсув лейкоцитарної формули вліво;
зниження кількості лімфоцитів ( при появі деструктивного процесу );
наявність білка в сечі ( також зустрічається при появі деструктивного процесу );
наявність вилужених еритроцитів в сечі.
Відмінні ознаки: болі з переважною локалізацією в правій здухвинній ділянці, що носять постійний ниючий характер. У 40% випадків можлива наявність симптому Кохера-Волковича, тобто болі спочатку локалізуються в епігастрії, а через 2-3 год. вони переходять в праву здухвинну ділянку.
Характерним є пульс при даній патології: температура тіла відстає від пульсу, так званий симптом “ножиць”. Також внаслідок вираженого больового синдрому визначається відставання в акті дихання правої здухвинної ділянки.
Для гострого апендициту характерні головні ознаки, а саме:
ригідність м’язів передньої черевної стінки ( defans musculare );
позитивний симптом Щоткіна –Блюмберга;
болючість в ділянці розміщення червоподібного відростка, як уже вище відмічалось.
Крім того, характерна наявність допоміжних ознак:
позитивний симптом Іванова ( справа відстань між spina iliaca anterior superior коротша, ніж зліва );
позитивний симптом Ровзінга ( струсоподібні вібраційні рухи передньої черевної стінки в ділянці проекції сигмовидної кишки викликають болючість в правій здухвинній ділянці );
позитивний симптом Бартом’є-Міхальсона ( при пальпації правої здухвинної ділянки в положенні хворого на лівому боці викликається сильніша болева реакція, ніж на спині );
позитивний симптом Сітковського ( при положенні хворого на лівому боці посилюється біль, оскільки відбувається звисання брижі червоподібного відростка );
позитивний симптом Роздольського ( постукування кінчиками зігнутих пальців в правій здухвинній ділянці викликає посилення болевої реакції );
позитивний симптом Воскресенського ( симптом “сорочки” ): при перетягуванні одягу від підреберної ділянки до місця локалізації червоподібного відростка відбувається посилення болючості;
позитивні проби Образцова, Коупа тощо.
Гострий панкреатит: спільні ознаки: прояви болевого синдрому. Крім того, наявні прояви неспецифічного інтоксикаційного синдрому, а саме: періодичні головні болі, адинамія, порушення сну, втрата життєвого тонусу, нудота та блювання.Крім того внаслідок блювання можливе виникнення різкого ослаблення хворих, оскільки виділяється з організму певна кількість рідини та електролітів, що в свою чергу призводить до зниження функціональної активності органів та систем, а перш за все серцево-судинної системи та шлунково-кишкового тракту. Також спільною ознакою є наявність у хворих закрепів.
Характерні є зміни з боку крові та сечі, а саме:
лейкоцитоз;
зсув лейкоцитарної формули вліво;
зниження кількості лімфоцитів ( при появі деструктивного процесу );
наявність білка в сечі ( також зустрічається при появі деструктивного процесу );
наявність вилужених еритроцитів в сечі.
Відмінні ознаки: біль в епігастрії починається різко. Він свердлячий, може бути порівняний лише з болем при інфаркті міокарду. Біль оперізуючий, іноді буває тільки в лівому або правому підребір’ї. Блювання безперестанне ( соком, жовчю ), біль при цьому не зменшується, він конвульсивний. Спостерігається гіперсалівація, в 70% випадків замість закрепів спостерігаються проноси. Температура тіла в нормі або нижче від норми. При гострому панкреатиті виражені геморагічні симптоми: ціаноз шкірних покривів і видимих слизових оболонок, синюшність по боках живота ( симптом Грея Тернера ), в ділянці живота ( симптом Куллена ). Язик обкладений товстим коричневим нальотом, сухий. Виражені ознаки дегідратації. Слинні залози збільшені, болючі. Жовтяниця трапляється у 25% хворих, переважно механічна. Живіт здутий, помірно напружений, симптоми подразнення очеревини відсутні, перистальтика збережена. При гнійному запаленні ( ІІІ стадія ) збільшується метеоризм, зникає перистальтика, підвищується температура тіла, зменшується кількість діастази в сечі та крові, з’являється плюривісцеральний синдром.
При дослідження крові виявляють гіпокальциемію, гіпокаліємію, гіпохлоремію, гіперглікемію. Виражена диспротеїнемія: гіпоальбумінемія, гіпофібринемія, гіпотромбінемія. Кров має вигляд молока за рахунок ліпемії. Гіперамілаземія тримається 1-2 дні, а гіперліпаземія – більш тривалий час.
Перебіг гострого панкреатиту в 60% тяжкий. Іноді зустрічаються блискавичні форми панкреатиту ( 1-2 дні ), які дають смертність до 10%.
Рак підшлункової залози: спільні ознаки: відзначається біль у правому підребір’ї, надчерев’ї. Крім того характерні ознаки неспецифічного інтоксикаційного синдрому, а саме: адинамія, головні болі, порушення сну тощо. Прояви диспептичного синдрому виявляються у наступних симптомах: зниження апетиту, інколи виникає нудота, що деколи закінчується блюванням, та відрижка. Як правило, спостерігається субфебрильна температура тіла. Наявні зміни з боку крові, а саме: підвищення ШОЕ, нейтрофільний лейкоцитоз, анемія. Спостерігається збільшення печінки та селезінки.
Відмінні ознаки: характерна наявність больвох точок, що відповідають різним відділам підшлункової залози: Мейо-Робсона, Кача, зони Шоффара та Губеркрітца. Внаслідок тиску пухлини на plexus solaris хворі займають вимушене сидяче або напівзігнуте положення на правому боці, лягають на живіт. При проростанні пухлини в дванадцятипалу кишку виникають гострі шлунково-кишкові кровотечі або стенозування кишки. Характерний розвиток кахексії, протягом декількох місяців хворі можуть схуднути на 10-15 кг. Жовтяниця при раці головки підшункової залози носить механічний характер і є більш вираженою. Відмічається інтенсивне жовтяничне забарвлення шкіри, яке набуває з часом темно-зеленого кольору ( melans icterus ), з’являється сильне свербіння шкіри. Інколи при пальпації вдається пропальпувати пухлину. Виявляють збільшення регіонарних та периферичних лімфатичних вузлів.
Нерідко виявляється позитивна реакція на приховану кров. Також спостерігається наявність у калі видимих домішок крові, жиру, неперетравлених м’язових волокон.
У крові має значення підвищення вмісту ефіророзчинного білірубіну, гіпрглікемія та маркерів пухлинного росту ( α-пентопротеїн, раковий ембріональний антиген, тканинний поліпептичний антиген ). У сечі наявна глюкозурія.
При раку можливе підвищення рівнів трипсину, ліпази, діастази в крові та сечі.
Рентгенологічне дослідження дозволяє виявити як прямі, так і побічні ознаки пухлини. До побічних ознак належать зміни з боку сусідніх із залозою органів. При раку головки підшлункової залози – розширене, розгорнуте кільце дванадцятипалої кишки, деформація контурів шлунка, дванадцятипалої кишки. При великих пухлинах відзначається звуження просвіту дванадцятипалої кишки. Прямі ознаки наявності пухлини можуть бути отримані за допомогою накладання пневмоперитонеуму в поєднання з томографічним дослідженням.
При селективній ангіографії підшлункової залози виявляється рівномірне звуження артерій.
В біоптаті наявні атипові ракові клітини.
Рак печінки: спільні ознаки: біль у правому підребір’ї, відчуття важкості, розпирання. Ці симптоми посилюються після порушення дієти – вживання гострих, жирних страв чи алкоголю, після фізичного навантаження, у жінок під час менструального циклу. Крім того характерні ознаки неспецифічного інтоксикаційного синдрому, а саме: адинамія, головні болі, порушення сну тощо. Прояви диспептичного синдрому виявляються у наступних симптомах: зниження апетиту, інколи виникає нудота, що деколи закінчується блюванням, та відрижка. Як правило, спостерігається субфебрильна температура тіла. Зміни з боку крові проявляються нейтрофільним лейкоцитозом та незначним підвищенням ШОЕ.
Відмінні ознаки: позитивні симптоми Кера, Ортнера, Мерфі, Грекова-Ортнера, Боаса. Печінка, як правило, збільшена й ущільнена. При проростанні пухлини в дванадцятипалу кишку виникають гострі шлунково-кишкові кровотечі. Характерний розвиток кахексії, протягом декількох місяців хворі можуть схуднути на 30 кг. Жовтяниця при раці головки підшункової залози носить механічний характер і є більш вираженою. Інколи при пальпації вдається пропальпувати пухлину. Виявляють збільшення регіонарних та периферичних лімфатичних вузлів.
У крові має значення підвищення вмісту ефіророзчинного білірубіну, гіпрглікемія та маркерів пухлинного росту ( α-пентопротеїн, раковий ембріональний антиген, тканинний поліпептичний антиген ). У сечі наявна глюкозурія.
Так само, як при раці підшлункової залози при рентгенологічному дослідженні виявляють як прямі, так і непрямі ознаки пухлини.
При селективній ангіографії печінки виявляється рівномірне звуження артерій.
В біоптаті наявні атипові ракові клітини.
Хронічний холецистит: спільні ознаки: характерним є наявність больового синдрому, а також неспецифічного інтоксикаційно синдрому. Зміни з боку крові проявляються нейтрофільним лейкоцитозом та незначним підвищенням ШОЕ.
Відмінні ознаки: біль локалізується в епігастрії. При огляді хворого конкретних змін не виявляють. Жовтяниці звичайно немає. Вона розвивається тільки при наявності вторинного ураження печінкової тканини. Під час пальпації печінки відмічається незначна болючість, яка особливо виявляється при перкутуванні. Результати дослідження больових точок – Гаусмана, Пекарського, Георгієвського-Мюссі, Йонаша, Харітонова – позитивні. Жовчний міхур не пальпується, бо він зморщений і закритий печінкою.
Дуоденальне зондування свідчить, що порція В ( міхурова ) каламутна, в ній багато слизу, лейкоцитів та епітеліальних клітин. Часом вона дуже концентрована, що вказує на її застій, який зумовлюється розвитком перихолециститу. Бувають випадки, коли міхуровий рефлекс викликати не вдається, бо скоротлива здатність міхура порушується.
При холецистографії спостерігається слабка тінь міхура з неправильними контурами ( через наявність спайок навколо міхура ). При рентгеноскопії шлунка і дванадцятипалої кишки із цієї самої причини може бути деформація кишки, зміщення її вгору і праворуч. Зміни функціональних проб печінки ( наростання активності трансаміназ, альдолази, лужної фосфатази, зміни білкового спектру крові, збільшення рівня ізоферментів ЛДГ ) та при пункційній біопсії відсутні.
Верхня кишкова непрохідність: спільні ознаки: характерним є наявність вираженого болевого синдрому, а також неспецифічного інтоксикаційного синдрому, а саме: адинамія, виражена слабкість, періодичні головні болі, порушення сну тощо. При даному патологічному стані та при нижній кишковій непрохідності характернми спільними рисами є наявність нудоти та блювання. Крім того внаслідок блювання можливе виникнення різкого ослаблення хворих, оскільки виділяється з організму певна кількість рідини та електролітів, що в свою чергу призводить до зниження функціональної активності органів та систем, а перш за все серцево-судинної системи та шлунково-кишкового тракту. Також спільною ознакою є наявність у хворих закрепів.
Характерні є зміни з боку крові та сечі, а саме:
лейкоцитоз;
зсув лейкоцитарної формули вліво;
зниження кількості лімфоцитів ( при появі деструктивного процесу );
наявність білка в сечі ( також зустрічається при появі деструктивного процесу );
наявність вилужених еритроцитів в сечі.
Відмінні ознаки: перш за все слід наголосити, що верхня кишкова енпрохідність є більш тяжчим станом, ніж нижня, оскільки дуже швидко виникає ослаблення хворого внаслідок профузної блювоти. Також слід наголосити, що в період декомпенсації, коли розвиваються деструктивні зміни з боку кишечника, хворі скаржаться на виражену тяжкість в епігастрії внаслідок затримки їжі у верхніх частинах кишечника, внаслідок застою їжі виникає відрижка тухлим. Для даного виду кишкової непрохідності характерна профузна блювота, тому у таких хворих дуже швидко наступає виснаження організму внаслідок надмірної втрати рідини та електролів. Відмічається згущення крові, зниження вмісту хлоридів та калію в крові, розвивається ацидоз. Добовий діурез зменшується.
В термінальній стадії наступає різке зневоднення та знесилення хворого ( кахексія ), розвивається тяжкий ентерит, що проявляється діареєю, дерматитом та деменцією. В деяких випадках внаслідок втрати кальцію може розвиватися тетанія.
Абдомінальна форма інфаркту міокарду: спільні ознаки: характерним є больовий синдром у черевній порожнині, що поєднюється з нудотою, блюванням, тобто з диспептичним синдромом. Живіт може бути здутим за рахунок метеоризму, спостерігається парез шлунка та кишечника. Крім того наявний неспецифічний інтоксикаційний синдром, проявами якого є: періодичні головні болі, адинамія, зниження життєвого тонусу тощо.
Відмінні ознаки: характерні наступні клінічні та лабораторні ознаки інфаркту міокарду, а саме: межі серця здебільшого розширені ліворуч, тони глухі, систолічний шум може вислуховуватись при ураженні папілярних м’язів. Нерідко вислуховується протодіастолічний шум і ритм галопу як ознака зниження скоротливої функції міокарду, його м’язевої слабкості. У низці випадків вислуховується шум тертя перикарду Керніга, який виникає на 2-3 день.
Характерними є зміни на ЕКГ:
І стадія – ішемічна, характеризується зміщенням сегмента ST вгору і високим Т.
ІІ стадія – гостра: глибокий, розширений зубець Q, сегмент ST дугоподібно спрямований вгору і зливається з позитивним зубцем Т, так званий симптом “прапорця”.
ІІІ стадія – підгостра. У цій стадії залишається широким і глибоким зубець Q, сегмент ST все ще спрямований вгору, але вже наближається до ізолінії, формується негативний зубець Т.
IV стадія – рубцева. Залишаються попередні зміни зубця Q і Т, а сегмент ST знаходиться на ізолінії. Зубець R наближається до норми за вольтажем.
У перші дні виникнення інфаркту міокарду підвищується температура тіла до 38-40°С через резорбцію пірогенних речовин. Цим же пояснюється і симптом “ножиць” – у перші дні буває лейкоцит...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора